Нетрадиційні та екстремальні види туризму в Криму

РЕФЕРАТ

На тему:

Нетрадиційні та екстремальні види туризму в Криму

ЗМІСТ

ВСТУП

1 Екстремальний туризм

2 ЕТНОГРАФІЧНИЙ ТУРИЗМ

3 СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ

4 ІНТИМ ТУРИЗМ

5 ВИННІ ТУРИ

6 НАУКОВИЙ ТУРИЗМ ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Понад 100 років Крим виступає як регіон розвиненого туризму. Сотні тисяч відпочиваючих їдуть сюди, щоб зануритися в ласкаві води Чорного моря, щоб піднятися з рюкзаком у гори. Але є люди, які їдуть на півострів, не за солоною чорноморською водою і не за зустріччю світанку на Ай-Петрі. Вони їдуть, щоб тут, у Криму, увігнати в свою кров кінську дозу адреналіну, щоб випробувати тяготи і злигодні, щоб зануритися в таємниці кримської землі і населяють її народів, збагатитися під час відпочинку не засмагою, а інтелектом. Це — любителі специфічних видів туризму: екстремального та нетрадиційного.

Екстремальний й нетрадиційний туризм отримав розвиток на території Криму порівняно недавно. У спрощеному вигляді, нетрадиційні види туризму — це такі види рекреаційної діяльності, які не типові для даної місцевості. Екстремальні ж види туризму — це такі види рекреаційної діяльності, які пов’язані із загрозою життя для людини.

Поряд з існуючими та широко поширеними в регіоні видами туризму з’явилися менш розвинені, але з давніми традиціями. У Криму є всі необхідні умови і фактори для організації нетрадиційних видів туризму, які могли б, з одного боку, згладити прояви сезонності кримського туризму, послужити освоєння менш рекреаційно-завантажених територій, а з іншого боку, частково вирішити проблеми зайнятості населення в цілому і в міжсезоння. Це спортивний, навчальний, науковий, промисловий, етнографічний, паломницький туризм, етнічний туризм, військово-історичний, зелений туризм та ін Перспективний розвиток туризму в унікальному за своїм географічним положенням і рекреаційним можливостям Криму визначено самою природою.

Наявність туристичних ресурсів, особливості вже наявної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм і пара планеризм, гірничо-пішохідний, винні та мисливські тури, скаутинг, дайвінг, екологічний, автотуризм, сільський, етнічний туризм і т.д.

1 Екстремальний туризм

Останнім часом все більше людей прагнуть побачити краси підводного світу, спуститися по гірському схилу на лижах і навіть стрибнути з парашутом. Це їм дозволяє зробити екстремальний вид туризму. Найгарячіші точки України зосереджені. Тут є всі умови для дайвінгу, спелеотурів, пара — і дельтапланеризму, а також піших походів. У минулому році були розчищені Боткінська і Штангентская стежки, похід по яких замінює місяць імунотерапії. Розширилася інфраструктура кінного туризму, також зросла популярність дігер-турів по підземному Севастополю. Інтерес викликають і вертолітні екскурсії.

Кримські гори рясніють значним числом найрізноманітніших (по рельєфу, породу, висоті, крутизні та іншим параметрам) скель, що представляють інтерес для спортсменів-скелелазів і скельних стін, є об'єктом для спортивних сходжень. Скелі ПБК традиційно є місцем проведення величезного числа різних змагань — від міських до міжнародних тренувальних занять скелелазів. По стінах гірського Криму прокладено сотні маршрутів самої різної складності. Проте організація в гірському Криму скельних турів пов’язана з необхідністю обладнання, відповідно до міжнародних вимог, скельних і стінних маршрутів стаціонарними страхувальними крюками (у Криму існує єдиний тренажер — штучні скелі в Севастопольському Державному університеті). Проведення цих робіт потребує певних фінансових витрат. Але якщо проект буде реалізовано, і відповідним чином розрекламований в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, то на ПБК будуть приїжджати альпіністи — від новачків до майстрів. Це тільки один вид екзотичних подорожей, які можна організувати на ПБК.

Не менш перспективні спелеотури — відвідування карстових печер і печерних міст. У Криму нараховується понад 850 карстових печер, шахт, колодязів. Найбільша з печер — Кизил-Коба (Червона) має шість поверхів, підземну річку, озера, її довжину більше 14 кілометрів. Печера «Червона», «Мармурова», «Еміне — Баїр — Хосар», «Триока» обладнані і використовуються для масового відвідування. У Мармуровій печері декілька років з успіхом проходять підземні концерти класичної і джазової музики, зльоти бардівської пісні. У печері ЕмінеБаїр-Хосар організований підземний палеонтологічний музей.

Із завидною швидкістю розвивається на кримському узбережжі дайвінг (пірнання з аквалангом). Бажаючих відвідати світ Нептуна, завжди було, хоч відбавляй. Але, на жаль, більша частина фірмочок, що займаються прокатом аквалангів, не має право на початок підводних робіт, не пройшла акредитацію і діє нелегально. Через це трапляються нещасні випадки, нерідко з летальним результатом.

Одним із найпопулярніших кримських турів є Ралі по Демерджі.

Маршрут цієї подорожі пролягає по місцях Великої Ялти, Алушти, Сонячногірське, водоспаду Джур-Джур, села Генеральське, хребта Демерджі, фортеці Фауна.

Перед початком ралі покладається інструктаж, укладання договору та оформлення страховки. Мандрівникам пропонується позашляховик Шаман (у нього помістяться 15 пасажирів: 5 — у кабіні, інші на борту) або джип Suzuki Samurai (3−4 людини).

Брати участь у ралі можна не тільки на правах пасажира. Ті, хто пред’являть водійські права, можуть сісти і за кермо. Тривалість такого ралі - вісім годин.

Досвідчені гонщики можуть взяти участь в професійних змаганнях. Так в 2005 році по гірських дорогах Криму пройшов перший етап чемпіонату України з авторалі Yalta life rally 2005.

За три дні гонщики проїхали близько 600 км, траса була прокладена по дорогах загального користування. У зв’язку з цим, безпеку забезпечували понад 300 співробітників МВС. Крім того, на ралі був присутній міжнародний спостерігач, за оцінками якого Україна і це ралі отримали звання українського етапу Кубка Європи.

Подібні ралі допомагають туристичного розвитку Криму, бо в такі дні півострів приймає додатково десятки тисяч людей, незважаючи на закінчення курортного сезону в Криму.

Розвиток деяких видів туризму відклало відбиток на зовнішній вигляд окремих населених пунктів і цілих регіонів Криму, сприяло формуванню їх іміджу за його межами. Окрім добре в пізнаваних приморських південно бережних населених пунктів тут можна назвати такі регіони, як узбережжі Тарханкуту і Казантипу — центрів розвитку туризму, пов’язаного з підводними видами спорту (підводне плавання, аквалангізм, підводне орієнтування, підводне полювання, підводний малюнок). Справедливості заради треба відзначити, що ці регіони в майбутньому можуть стати центрами розвитку серфінгу та вітрильних видів спорту, чому сприяють кліматичні та гідрологічні умови.

По гірській частині Криму і Південному березі Криму в свій час було прокладено 56 всесоюзних і республіканських пішохідних та автобусних маршрутів і понад 400 екскурсійних маршрутів. У перед перебудовний період по спортивних пішохідним маршрутам в плановому порядку проходило близько 300 000 чоловік у рік і ще близько 50 000 чоловік у складі самодіяльних спортивних груп. Близько 8 млн. чоловік в рік отримували екскурсійне обслуговування. Ці цифри відображають потенційні можливості спортивно-туристичної та екскурсійної інфраструктури і можуть виступати в якості орієнтовних показників її початкової (вихідної) ємності.

2 ЕТНОГРАФІЧНИЙ ТУРИЗМ

Перспективи етнографічного туризму в Криму надзвичайно великі. Крим — особливе місце. Тут проживають народи, які сформувалися безпосередньо в Криму: кримські татари, кримські караїми та кримчаки. А також народи, здавна проживають на півострові і мають своєрідні культуру та історію — греки, болгари, вірмени, слов’яни, італійці … етнотуризму в Криму привабливий і для широкої публіки, і для фахівців — етнологів, етнографів, антропологів, для викладачів відповідних дисциплін та студентів, їх вивчають.

Під етнографічним туризмом розуміється вид пізнавального туризму, основною метою якого є відвідування етнографічного об'єкта для пізнання культури, архітектури, побуту того чи іншого народу (етносу), що проживає зараз або проживав коли-небудь на даній території. Іншими словами, етнографічний туризм виступає формою пізнання історико-літературної спадщини регіону.

Розвиватися етнографічному туризму допомагають різноманітні виставки, присвячені культурі, архітектурі, побуті кримських народів. Прикладом таких виставок може послужити, нещодавно проведена в Керчі виставка Кримського етнографічного музею під назвою «Хоровод фарб в убранні болгар», що демонструє елементи побуту, національного одягу, історії болгарського народу, адже болгарська громада є однією з найактивніших. У даній виставці розповідалося про розселення болгар в Криму, особливості національних свят і традицій. Крім експозиції, відвідувачі змогли побачити фільми про природу, культуру та історію Болгарії. Я вважаю, що подібні виставки потрібно організовувати якомога частіше, тим більше що їх може відвідати будь-який бажаючий, тому що вхід — безкоштовний.

3 СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ

Останнім часом в Криму став активно розвиватися сільський туризм. Поряд з відпочинком біля моря він упевнено зайняв провідні позиції в кримській тур індустрії. Цьому сприяє унікальний природний ландшафт півострова і багатонаціональний склад населення автономії.

Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму існує з 1998 року і вже об'єднує більше 50 господарів сільських садиб в різних регіонах Криму, а також приватні підприємства у сфері народних промислів і фахівців близько 20 культурно-етнографічних центрів. Наприклад, у селі Пожарському Сімферопольського району, де існує український етнографічний центр «Явір», відтворений традиційний побут українського села. У сусідньому селі Кольчугіно — етнічний центр кримських німців «Кроненталь». Цікаві напрямки сільського зеленого туризму розвиваються в Бахчисарайському районі, де привабливими для туристів є печерні міста і монастирі.

У Європі сільський зелений туризм сьогодні вважається одним із найбільш «рейтингових». Приміром, у Польщі сільських жителів стимулюють до виходу на туристичний ринок — вони звільняються від ПДВ. В Угорщині господарі тур-садиб і зовсім звільнені від податків, що дозволило країні буквально за кілька років голосно заявити про себе на ринку сільського туризму.

Я вважаю, що ми повинні наслідувати приклад наших європейських сусідів, тим більше що сільський туризм в нашій країні має не малий потенціал.

4 ІНТИМ-ТУРИЗМ

Поїздки, основна мета яких — еротичні враження, отримання інтимних послуг, підкорення сердець, нарешті, медовий місяць або навіть сватання в чужих краях, викрадення наречених у минулому, а зараз оглядини тих же наречених після віртуального знайомства в Інтернет — все це можна об'єднати в один туристичний продукт.

Своєрідна аура відпочинку, любові і розкріпачення, супутня Кримським ландшафтам, може виступати полем інтим-туризму. Тут об'єктами інтим-туризму можуть виступати палацові опочивальні, місця любовних зустрічей сузір'я російських письменників, поетів і художників, місця зйомки відомих «любовних» фільмів. Еротичні асоціації викликають деякі об'єкти природи та архітектури: фаллосоподобні стовпи Долини Привидів на Демерджи, входи кримських печер та курганів, башти Кримської обсерваторії та ін Відомий фестиваль КАЗАНТИП заснований на принципах вільного кохання, а туди з'їжджається багатотисячна армія молодих, готових до любові юнаків і дівчат зі всього СНД і навіть Європи, часто не тільки через музику, а через те, щоб віддатися сексуальному веселощам. Значить інтим-туризм в Криму має шанси на розвиток!

5 ВИННІ ТУРИ

Кримські вина у всьому різноманітті їх самих і тих історій і міфів, що навколо них складені, багато в чому визначають інтерес туристів до літнього відпочинку в нашому благодатному краю. Спеціальні екскурсії у виноробні господарства, відвідування музеїв і дегустації давно стали приємною складової не тільки відпочинку або туризму, але й курортного лікування — адже багато вина володіють і дієтичним, і лікувальну дію.

Крим цілком дозрів для того, щоб подорожі по виноробним господарствам та участь у винних фестивалях розвивалися системно. Задоволення в туризмі це ж завжди в більшій мірі тільки насолоду інформацією, найчастіше міфічною. Задоволення від вина — це настрій у компанії, цікава бесіда, нові враження.

Щоб бути ближче до практичних потреб екскурсоводів, власників міні-готелів і всіх, чия робота — створювати гарний настрій, кожний розділ побудований як дегустація вин 6−8 від сухих до десертних. Підібрані вони таким чином, щоб розкривати або особливості історичної епохи, або яскраві риси історичних особистостей, або унікальні риси природи районів свого народження.

Так як Крим здавна славився своїми виноградниками і мистецтвом виноробства, у нас є всі можливості, для того, щоб активно розвивати цей вид туризму.

6 НАУКОВИЙ ТУРИЗМ

Науковий туризм також розвивається і має розвиватися в Криму. Приїжджаючи до нас, зарубіжні вчені та фахівці зазвичай цікавляться науковими організаціями і прагнуть відвідати їх. Багато хто з них добре знають науковий потенціал республіки по спільних робіт, за контактами з кримськими вченими.

Останнім часом з’явилися широкі перспективи у орнітологічного туризму. Феодосійське управління з питань курортів налагодило зв’язок з «Українським товариством охорони птахів», щоб розвивати цей вид туризм. У цьому році став розроблятися тур: Феодосія — Керч — Євпаторія для залучення іноземних орнітологів: адже ні для кого не секрет, що це дуже дорогий туризм, їм захоплюються, в основному, люди дуже самовіддані, захоплені і досить забезпечені.

Розвитку наукового туризму сприяють різні дослідження і винаходи в сфері туризму. Одним з таких винаходів стала перша в історії України туристична підводний човен, яка успішно пройшла випробування в Балаклавській бухті. Вже в цьому сезоні будь-яка людина без спеціального спорядження зможе побувати на глибині 100 м і поспостерігати через ілюмінатори за підводним світом. Для пригод у стилі Жака Іва Кусто кримські професіонали-гідронавти відтворили багатоцільовий керований підводний апарат «Омар» (довжина — 5,6 м, діаметр міцного корпусу у вигляді кулі - 2,3 м, вага — 9,5 т: автономний хід — до 8 год.). Перша партія туристів зможе побувати на екскурсії в підводному музеї «Морські катастрофи» в травні нинішнього року. Човен розрахована на трьох пасажирів і пілота, вартість квитка для екскурсантів складатиме близько 70 доларів. Музей створюють співробітники департаменту підводної спадщини Інституту археології Академії наук України, за проектом він буде розділений на кілька частин, що представляють різні епохи: античність, середньовіччя і сучасність. На дні можна буде побачити старовинні якорі, амфори, гармати, збиті літаки, частини кораблів і багато інших предметів, назавжди кинувши в чорноморські води. «Омар» використовуватиметься не тільки для туристичних прогулянок, але й для проведення науково-дослідних, геологічних і археологічних робіт під водою, а також для підводної кіно — і фотозйомки.

ВИСНОВОК

Роль і значення розвитку нетрадиційних видів туризму у загальному економічному балансі АРК можна визначити і оцінити, лише враховуючи всі доходи і витрати, пов’язані з їх розвитком. Крім валютно-фінансових надходжень характеризувати перспективність розвитку нетрадиційних та екстремальних видів туризму можна лише з огляду на цілий комплекс додаткових показників.

На відміну від купальні-оздоровчого туризму, такі види туризму, як спортивний туризм, промисловий туризм, навчально-пізнавальний, сільський в меншій мірі схильні до сезонності, що робить їх розвиток дуже привабливим і актуальним з точки зору зайнятості обслуговуючого персоналу і використання матеріально-технічної бази всього курортно-рекреаційного комплексу.

Розвиток нових видів туризму в Криму спричинить за собою формування цілої «індустрії» туризму, яка представляє собою сукупність виробничих, транспортних і торгових підприємств, що виробляють і реалізують туристичні послуги і товари туристичного попиту.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гуляєв В.Г. Організація туристської діяльності. Нолідж, М., 1998р.

2. Газета «ТЕРРА ТАВРИКА», березень 2004, 5 (99)

3. Газета «Новини Криму і туризму», 13 вересня 2005 (випуск 214)

4. Газета «Таврійські відомості», Олена Панкеєва, Іван Коваленко

5. Газета «Кримські вісті» № 185 (3415) 6 жовтня 2005

6. Газета «ТЕРРА ТАВРИКА» листопад 2004 № 13 (107)

7. Газета «Кримські вісті» № 199 (3429) 26 жовтня 2005