Економіка залізничного транспорту
Для розрахунку вантажообігу необхідно встановити середню густоту вантажопотоку по дільницям. Густота на дільниці визначається як середньоарифметична величина вантажного потоку на початку і на кінці дільниці. На станції А величина прийому збільшується за рахунок відправлення: тис.т. та зменшується за рахунок прибуття: тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції А у напрямку А-Б буде… Читати ще >
Економіка залізничного транспорту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Міністерство транспорту і зв’язку України Державний економіко-технологічний університет транспорту Кафедра економіки підприємства транспорту
Контрольна робота з дисципліни «Економіка залізничного транспорту»
Виконав:
ст. гр. 6АТЗ-1
Роботу перевірив ст. викладач Познякова О.В.
Київ 2011
Зміст
Задача1
Задача 2
Задача 3.1
Задача3.2
Задача3.3
Задача4.1
Задача4.
Тема 1 — Планування вантажних перевезень
Задача1
Для полігону залізниці, схема якого наведена на рис. 1.1, виконати розрахунок показників плану вантажних перевезень: прийом і здачу вантажів по стиковим станціям залізниці, відправлення та прибуття вантажів по станціям і дільницям та в цілому по залізниці; густоту перевезень; роботу по перевезенню вантажів на залізниці з розподілом за видами сполучень; вантажообіг; середню дальність; вантажонапруженість.
Вихідні дані наведені у табл.1.1 і табл.1.2
Прийняти, що:
вантажопотік між напрямками на станціях розподіляється порівну;
частка вантажів, що вивозяться за межі залізниці, складає 45% від величини відправлення.
Порожній напрямок
Вантажний напрямок
Рисунок 1.1 Схема залізниці
Таблиця 1.1- Довжина ділянок, км
Ділянка | км | |
А — Б Б — В | ||
Таблиця 1.2 — Прийом вантажів з сусідніх залізниць, відправлення, прибуття вантажів по станціях і дільницях, тис.т.
Показники | тис. т. | |
1. Прийом по станції А | ||
В | ||
2. Відправ лення по станціях і дільницях А | 470 | |
А — Б | ||
Б — А | ||
Б | ||
Б — В | ||
В — Б | ||
В | ||
3. Прибуття по станціях і дільницях А | ||
А — Б | ||
Б — А | ||
Б | ||
Б — В | ||
В — Б | ||
В | ||
На станції А величина прийому збільшується за рахунок відправлення: тис.т. та зменшується за рахунок прибуття: тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції А у напрямку А-Б буде дорівнювати:
36000+235−155=36 080 тис.т.
На дільниці А-Б вантажний потік змінився за рахунок відправлення і прибуття вантажів на проміжних станціях дільниці і на підході до станції Б дорівнюватиме 36 080+250−220=36 110 тис.т.
На станції Б вантажний потік збільшується за рахунок відправлення на 400/2=200 тис. т та зменшується за рахунок прибуття на 270/2=135 тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції Б у напрямку Б-В буде дорівнювати 36 110+200−135=36 175 тис.т.
На дільниці Б-В вантажний потік зміниться і на підході до станції В дорівнюватиме 36175+320−190=36 305 тис.т.
На станції В вантажний потік збільшується за рахунок відправлення на 290/2=145 тис. т та зменшується за рахунок прибуття на 300/2=150 тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції В буде дорівнювати 36 305+145−150=36 300 тис.т. Це буде величина здачі вантажів на сусідню залізницю.
Розв’язка вантажного потоку у напрямку В-Б-А робиться аналогічно.
Вна виході = 27 000+145−150=26 995
В-Б=26 995+140−250=26 885
Б=26885+200−135=26 950
Б-А=26 950+200−130=27 020
А=27020+235−155=27 100
Порожній
А Б В
Здача Прийом
27 100 27 020 +200 26 950 26 885 +140 26 995 27 000
-130 -250
+250 +320
-220 -190
36 000 36 080 36 110 36 175 36 305 36 300
Прийом Здача
Вантажний
Рисунок 1.2 — Схема вантажних потоків, тис.т.
Після цього необхідно визначити величину здачі, прийому, відправлення та прибуття вантажів взагалі по залізниці, як суми відповідних показників по станціях і ділянках, а також перевізну роботу. Перевізна робота визначається із формул:
?Qперевезено=?Qприйом+?Qвідправлення; (1.1)
або
?Qперевезено=?Qздача+?Qприбуття; (1.2)
де ?Qперевезено, ?Qприйом, ?Qвідправленя, ?Qприбуття, ?Qздача — перевізна робота, прийом, відправлення, прибуття, здача вантажів в цілому по залізниці відповідно.
?Qперевезено=63 000+2070=65 070;
або
?Qперевезено=63 400+1670=65 070.
Одержані результати розрахунків заносимо до табл.1.3.
Таблиця 1.3 — Перевізна робота залізниці, тис. т
Прийом | Відправлення | Перевезення | Прибуття | Здача | |
Загальна величина перевізної роботи розподіляється за видами сполучення — пряме і місцеве. Для цього розраховується величина вивозу вантажів (?Qвивіз) згідно умови задачі, тобто береться у відсотках від величини відправлення. Показники перевезення вантажів у місцевому сполученні (?Qмісцеве), транзит вантажів (?Qтранзит), увіз вантажів (?Qувіз) розраховується за формулами:
?Qмісцеве=?Qвідправлення-?Qвивіз; (1.3)
?Qтранзит=?Qздача-?Qвивіз; (1.4)
?Qувіз=?Qприйом-?Qтранзит. (1.5)
?Qвивіз=2070*0,45=931,5;
?Qмісцеве=2070;931,5=1138,5;
?Qтранзит=63 400−931,5=62 468,5;
?Qувіз=63 000−62 468,5=531,5
Одержані показники заносимо до табл.1.4.
Таблиця 1.4 — Розподіл перевезень за видами сполучень, тис.т.
Пряме сполучення | Місцеве сполучення | Усього | ||||
ввіз | вивіз | транзит | разом | |||
531,5 | 931,5 | 62 468,5 | 63 931,5 | 1138,5 | ||
Для розрахунку вантажообігу необхідно встановити середню густоту вантажопотоку по дільницям. Густота на дільниці визначається як середньоарифметична величина вантажного потоку на початку і на кінці дільниці.
=(36 080+36110)/2=36 095 тис.т.
=(36 175+36305)/2=36 240 тис.т.
=(26 995+26885)/2=26 940 тис.т.
=(26 950+27020)/2=26 985 тис.т.
Дані середньої густоти вантажного потоку по дільницям і довжини дільниць дозволяють визначити величину вантажообігу (?QL) залізниці:
(1.6)
де — густота перевезень по дільниці, тис. т;
— довжина дільниць, км.
;
;
Результати розрахунків вантажообігу записуються у табл.1.5. До цієї ж таблиці записується середня дальність перевезень і середня вантажонапруженість в цілому по залізниці.
Середня дальність перевезення вантажів розраховується за формулою:
(1.7)
Середня вантажонапруженість визначається за формулою:
(1.8)
де L — експлуатаційна довжина залізниці, км.
Таблиця 1.5-Густота перевезень, вантажообіг, середня дальність і вантажонапруженість
Дільниця | Довжина дільниці, км | Густота перевезень | Вантажообіг | Середня дальність, км | Вантажопотужність тис. ткм/км | |||||
у вантажному | у порожньому | в обох напрямках | у вантажному | у порожньому | в обох напрямках | |||||
А-Б Б-В | ; ; | ; ; | ||||||||
Усього | ||||||||||
Тема 2 — Планування обсягових показників роботи вантажних вагонів
Задача 2
Визначити загальний пробіг вантажних вагонів на залізниці, умовна схема якої наведена на рисунку 1.1.
Заносимо в таблицю дані згідно варіанта.
Станції та дільниці | Прийом, тис.ваг. | Навантаження, тис.ваг. | Вивантаження, тис. ваг | |
А | ||||
А-Б | ; | |||
Б-А | ; | |||
Б | ; | |||
Б-В | ; | |||
В-Б | ; | |||
В | ||||
Разом | ||||
Для розрахунків пробігів навантажених вагонів необхідно розробити схему вагонопотоків вантажних вагонів. Для цього необхідно використовувати дані про прийом вантажних вагонів з сусідніх залізниць, навантаження, вивантаження по станціям та ділянкам. При розрахунках прийняти, що навантаження тавивантаження по станціям виконується як в вантажному так і в порожньому напрямках, причому в вантажному напрямку виконується 60% від загального навантаження або вивантаження.
Напрямок А-Б-В вважається вантажним, а напрямок В-Б-А — порожнім.
Приклад схеми вагонопотоків вантажних вагонів наведено на рис. 2.1.
316,8 А Б В 320
здача 317,6 318,6 319,4 320,4 прийом
505 503,8 505,8 504,6 503,6 504,2
прийом здача
Рисунок 2.1. Схема вагонопотоків вантажних вагонів, тис вагонів.
перевезення вагон вантажний локомотив
Здача на дільниці А-Б-В вантажного потоку у вантажному напрямку дорівню (значення вимірюється у тис.ваг.):
А=505+5,4−6,6=503,8
А-Б=503,8+10−8=505,8
Б=505,8+4,2−5,4=504,6
Б-В=504,6+9−10=503,6
В=503,6+3-2,4=504,2
Здача на дільниці В-Б-А вантажного потоку у порожньому напрямку дорівню (значення вимірюється у тис.ваг.):
В=320+2-1,6=320,4
В-Б=320,4+5−6=319,4
Б=319,4+2,8−3,6=318,6
Б-А=318,6+4−5=317,6
А=317,6+3,6−4.4=316,8
Робота на дільниці розраховується за формулою:
V= Pприйому + Р відправлення
V = 825 +49 = 874тис. ваг.
Також роботу на дільниці можна розрахувати за формулою: V= Pзд + Р приб.
Спочатку розраховуємо Рпр. = Рпр. ст = Рпр.ст.А + Рпр.ст.В = 505+320=825.
Тепер розраховуємо Рвідпр. = Рвідпр.ст.А + Рвідпр.ст.Б + Рвідпр.ст.В + Рвідпр.ст.А-Б + Рвідпр.ст.Б-А + Рвідпр.ст.Б-В +Рвідпр.ст.В-Б = 9+7+5+10+4+9+5 = 49 тис. ваг.
Розраховуємо Рзд.: = Рзд. ст, А + Рзд.ст.Б = 504,2+316,8=821тис. ваг.
Розраховуємо: Рприб. = Рприб.ст.А + Рприб.ст.Б + Рприб.ст.В + Рприб.ст.А-Б + Рприб.ст.Б-А + Рприб.ст.Б-В +Рприб.ст.В-Б = 11+9+4+8+5+10+6=53 тис.ваг.
Тепер розраховуємо роботу на дільниці:
V=821+53=874 тис. ваг.
Розрахунки за двома формулами однакові, тобто зроблені вірно.
Середня густота на дільницях:
== 504,8 тис. ваг.
== 318,1 тис. ваг.
== 504,1 тис. ваг.
== 319,9 тис. ваг.
Із рівності вагонопотоків визначаємо прийом порожніх вагонів по ст. «В»: 504,2−320= 184,2 тис. ваг.
Далі будуємо схему вагонопотоків порожніх вагонів.
188,2 184,2
здача, А 186,2 187,2 Б 185,2 183,2 В прийом
=5
(8+5)-(10+4)= -1 (6+10)-(5+9)= 2
Рисунок 2.2. Схема вагонопотоків порожніх вагонів, тис вагонів
Середня густота: «В-Б» = =184,2 тис. ваг.
Середня густота: «Б-А» = =186,7 тис. ваг.
Пробіги вагонів «В-Б» = 80? 184,2 = 14 736
Пробіги вагонів «Б-А» = 145? 186,7 = 27 071,5
Розрахунки пробігів вагонів необхідно виконати у табличному виді (табл. 2.3, 2.4, 2.5).
Таблиця 2.3 — Пробіги вантажних вагонів
Ділянка | Довжина ділянки, км | Середня густота вагонопотоків, тис вагонів | Пробіги вагонів, тис ваг-км | |||||
туди | назад | обидва напрямки | туди | назад | обидва напрямки | |||
А-Б | 504,8 | 318,1 | 822,9 | 46 124,5 | 119 320,5 | |||
Б-В | 504,1 | 319,9 | ||||||
разом | 1008,9 | 1646,9 | 71 716,5 | 185 240,5 | ||||
Таблиця 2.4 — Пробіги порожніх вагонів
Ділянка | Довжина ділянки, км | Середня густота вагонопотоків, тис вагонів | Пробіги вагонів, ваг-км | |
В-Б | 184,2 | |||
Б-А | 186,7 | 27 071,5 | ||
Разом | ; | 41 807,5 | ||
Таблиця 2.5 — Загальні пробіги вантажних вагонів, тис ваг-км
Ділянка | Пробіги вантажних вагонів | Пробіги порожніх вагонів | Загальні пробіги вагонів | |||||||
туди | назад | усього | туди | назад | усього | туди | назад | усього | ||
А-Б | 46 124,5 | 119 320,5 | ; | 27 071,5 | ; | |||||
Б-В | ; | ; | ||||||||
Разом | 71 716,5 | 185 240,5 | ; | 41 807,5 | ; | |||||
Тема3 — Планування обсягових показників роботи локомотивів
Задача3.1
Визначити загальні тонно-кілометри брутто на залізниці, умовна схема якої наведена на рис. 1.1. Вихідні дані за варіантами наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 — Вантажообіг та пробіги вантажних вагонів за рік
Варіанти (остання цифра шифру) | Тонна-км-нетто по участках, млн. | Пробіги вантажних вагонів на ділянках, тис. | Пробіги порожніх вагонів по ділянках, тис. ваг-км | ||||||||
А-Б | Б-В | А-Б | Б-В | Б-А | В-Б | ||||||
Туди | Назад | Туди | Назад | Туди | Назад | Туди | Назад | ||||
12100 | 39150 | 1100 | 7120 | ||||||||
Тонна-кілометри брутто, які складаються з тонна кілометрів нетто та тонна-кілометрів тари, необхідно визначити у табличному виді (табл. 3.2).Тонна-кілометри тари розраховують як добуток відповідних пробігів вагонів на вагу тари вагону, яка в даній задачі дорівнює 23 тонни.
Таблиця 3.2 — Визначення загальних тонна-кілометрів брутто.
Ділян ка | Тонна-кіло метри нетто, млн. | Вага тари вагона, т | Вагоно-кілометри, тис. | Тонна-кілометри тари, млн | Загальні тонна-кілометри брутто, млн | |||
вантажних вагонів | порожніх вагонів | вантажних вагонів | порожніх вагонів | |||||
А-Б | 32120 | ; | 0,738 760 | 1250,738 760 | ||||
Б-А | 0,278 300 | 0,185 150 | 700,46 345 | |||||
Разом | ; | 1,17 060 | 0,185 150 | 1951,20 221 | ||||
Б-В | 39150 | ; | 0,900 450 | 1490,900 450 | ||||
В-Б | 1100 | 0,25 300 | 0,163 760 | 620,18 906 | ||||
Разом | ; | 0,925 750 | 0,163 760 | 2111,8 951 | ||||
Усього | ; | 84470 | 1,942 810 | 0,348 910 | 4062,29 172 | |||
Задача 3.2
Визначити лінійний пробіг локомотивів на залізниці.
Таблиця 3.3 — Тонна-кілометри брутто за рік та вагові норми вантажних поїздів (передостання цифра шифру)
Варіант | Тоннакілометри брутто по дільницях, млн | Вагова норма вантажного поїзда на дільниці, т | |||||||
А-Б | Б-В | А-Б | Б-В | ||||||
Туди | назад | туди | назад | туди | назад | туди | назад | ||
Лінійний пробіг локомотивів необхідно визначити у табличному виді (табл. 3.4 та 3.5). При цьому пробіги локомотивів в голові поїзду дорівнюють поїздо-кілометрам, які визначаються діленням тонна-кілометрів брутто на вагову норму вантажного поїзда, а одинокі пробіги локомотивів — як модуль різниці між пробігами в голові поїзду у вантажному та порожньому напрямках.
Таблиця 3.4 — Визначення пробігу вантажних поїздів на залізниці за рік.
Ділянка | Тонна-кілометри брутто, млн | Вагова норма поїзду, т | Пробіги вантажних поїздів, тис. поїздо-км | |
А-Б | ||||
Б-А | ||||
Разом | ||||
Б-В | ||||
В-Б | ||||
Разом | ||||
Усього | ||||
Пробіг локомотива = Тонна-км брутто/Вагову норму поїзда
Пробіг локомотива в гол.(А-Б) = 26 500/3040?106=872 000 тис. поїздо-км.
Пробіг локомотива в гол.(Б-А) = 18 320/2070?106=885 000 тис. поїздо-км.
Пробіг локомотива в гол.(Б-В) = 28 150/2990?106=942 000 тис. поїздо-км.
Пробіг локомотива в гол.(В-Б) = 17 080/2090?106=817 000 тис. поїздо-км.
Далі розраховуємо одинокий пробіг локомотивів як модуль різниці між пробігами в голові поїзда у вантажному і порожньому напрямку.
Одинокий пробіг = ¦Пробіг вант. — Пробіг порожн.¦
Одинокий пробіг (А-Б) =872000;885 000=13000 тис. лок.-км
Одинокий пробіг (Б-В) =942 000;817000=125 000 тис. лок.-км
Лінійний пробіг визначається сумою пробігу локомотивів в голові поїзду та одинокого пробігу локомотива.
Лінійний пробіг локом. (А-Б) = 1 757 000+13000=1 770 000 тис. лок.-км.
Лінійний пробіг локом. (Б-В) =1 759 000+125000=1 884 000 тис. лок.-км.
Таблиця 3.5 — Визначення лінійного пробігу локомотивів за рік
Дільниця | Пробіги локомотивів в голові поїзду, тис локкм | Одинокий пробіг локомотивів, тис лок-км | Лінійний пробіг локомотивів, тис лок-км | ||
туди | назад | ||||
А-Б | |||||
Б-В | |||||
Разом | |||||
Задача 3.3
Визначити розміри руху поїздів на залізниці за добу. Вихідні дані за варіантами у таблиці 3.6
Таблиця 3.6 — Пробіги вантажних поїздів за рік на залізниці (остання цифра шифру)
Варіант | Довжина ділянки, км | Пробіги вантажних поїздів на ділянках, тис поїздо-км | |||||
А-Б | Б-В | А-Б | Б-В | ||||
туди | назад | туди | назад | ||||
Розміри руху поїздів визначаються окремо по дільницях та напрямках діленням добових пробігів поїздів на довжину ділянки. Розрахунки наведено у таблиці 3.7
Таблиця 3.7 — Середні розміри руху поїздів
Ділянка | Довжина | Пробіги поїздів за рік, тис. поїздо-км | Пробіги поїздів за добу, поїздо-км | Кількість поїздів за добу | |||||
туди | назад | туди | назад | туди | назад | обидва напрямки | |||
А-Б | |||||||||
Б-В | |||||||||
Разом | |||||||||
Пробіг поїздів за добу дорівнює частці пробігу за рік до кількості днів у році (365днів) :
А-Б=(775/365)*103=2123п/км Б-А=(1000/365)*103=2739п/км Б-В=(690/365)*103=1890 п/км В-Б=(790/365)*103=2164п/км Кількість поїздів за добу дорівнює частці пробігу за добу на довжину ділянки:
А-Б=2132/90=24
Б-А=2739/90=30
Б-В=1890/85=22
В-Б=2164/85=25
Тема 4 Розрахунок парків локомотивів і вагонів Задача 4.1
Визначити експлуатаційний парк локомотивів.
Таблиця 4.1
Показники | Значення | |
Довжина дільниць, км | ||
Кількість станцій з депо: — основним — оборотним | ||
Кількість пунктів зміни бригад | ||
Середньодобова кількість пар поїздів | ||
Середня дільнича швидкість, км/год | ||
Час простоїв локомотивів на пару поїздів, год. на станціях основного депо оборотного депо пунктах зміни бригад | 4,3 2,6 1,4 | |
Експлуатаційний парк локомотивів визначається діленням загальної суми локомотиво-годин на 24.
Загальна сума локомотиво-годин складається з локомотиво-годин на дільниці, простоїв: на станціях основного, оборотного депо та пунктах зміни бригад.
Локомотиво-години на дільницях визначаються діленням довжини дільниці на швидкість поїздів.
Локомотиво-години простоїв визначаються множенням відповідних норм простоїв на кількість поїздів і станцій.
tпрост=(4,3?1?1)+(2,6?2?2)+(1,4?1?1)=16.1
?МНпрост.(1)=16.1? 45=724,5 год
?МНпрост.(2)=16,1? 38=611,8 год
Локомотиво-години в русі на дільниці визначаються діленням довжини дільниці на швидкість поїздів.
Лок-год (1)=390/48=8,125 км/км.год
Лок-год (2)=275/48=5,7 км/км.год Заг. лок-год =?МН=724,5+611,8+8,125+5,7=1350,125год.
Експл. парк=1350,125/24=56 локомотиви
Задача 4.2
Визначити робочий парк вагонів.
Таблиця 4.2
Показник | ||
Середньодобовий пробіг вагонів, км | ||
Робота за рік, тис. ваг | ||
Вантажний рейс вагона, км | ||
Коефіцієнт порожнього пробігу вагонів, ? (до вантажного) | 0,42 | |
Робочий парк вагонів визначається, виходячи з середньодобового пробігу вагонів та загального пробігу вагонів.
Загальний пробіг вагонів визначається як сума вантажного та порожнього пробігу вагонів.
Вантажний пробіг вагонів визначається, виходячи з вантажного рейсу вагонів та роботи за рік.
Sван=425*6400=2 720 000млн.ваг.км.
Порожній пробіг вагонів розраховується, виходячи з коефіцієнту порожнього пробігу вагонів.
Порожній пробіг = 2 720 000*0,42=795 600 тис. ваг-км
Вантажний пробіг = 6000*390=1 142 400 тис. ваг-км Загальний пробіг =795 600+1142400=1 938 000 тис. ваг-км за рік Робочий парк =193 800/315=6152 вагонів.