Умови і шляхи розвитку творчості у дітей

Міністерство освіти науки молоді та спорту України Південноукраїнський національний педагогічний університет (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського Умови і шляхи розвитку творчості у дітей Студентки 1 курсу Факультету іноземних мов Білецької Дар'ї

Науковий керівник :

Левіна Інна Анатоліївна, Кандидат педагогічних наук, Доцент кафедри педагогіки Одеса 2013

Зміст Вступ

1. Творча діяльність, її види

2. Механізм розвитку творчості

3. Місце і роль гри у розвитку творчості під час вивчення іноземних мов

4. Дидактичні умови та шляхи формування творчих здібностей учнів класів на уроках іноземної мови Вступ В останній час гостро стоїть проблема творчості та розвитку творчих здібностей школяра: уяви, інтуїції, мислення, оригінальних засобів дій, відходу від шаблонів і т. ін. Зараз проходить перегляд теоретичних позицій відносно природи творчості, критеріїв діагностики творчих здібностей у цілому, ведуться пошуки джерел креативності, умов, які сприяють розвитку творчого потенціалу.

Творчі здібності існують в кожній дитині. Творчість — це природна функція мозку, яка виявляється і реалізується у діяльності при наявності спеціальних здібностей у тій чи іншій конкретній діяльності

Творчість є найвищим виявом розвитку людського розуму. Творча здібність — це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду. Завдяки творчій діяльності в дитини розвивається здатність самостійно реалізувати свої можливості. А самореалізація веде до особистісного зростання. Реалізація ідеї неможлива без розробки та впровадження відповідних технологій навчання. Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Тому задача педагога — побачити індивідуальну креативність учня і прагнути розвивати її. Сприятливі умови для формування знань, умінь, навичок та важливих якостей творчої особистості учнів шляхом залучення їх до інтенсивної пізнавальної діяльності закладені в навчальній грі як одному із методів активного навчання А. С. Макаренко відмічає: «Уява, необхідна складова творчості, розвивається тільки в колективі, обов’язково граючому». Багато таланту, розуму й енергії вклали в розробку педагогічних проблем, зв’язаних із творчим розвитком особистості, у першу чергу особистості дитини, такі видатні дослідники як Л. С. Виготський, Б. М. Теплов, К. Роджерс, П. Едвардс.

В даний час дослідженням проблем розвитку творчих здібностей займаються також Г. В. Ковальова, Н. Ф. Вишнякова, Л. Дорфман, Н.А. Терентьєва, А. Мелик-Пашаев, Л.Футлик.

Значущість проблеми розвитку дитячої творчості, розкриття і максимальної реалізації творчих здібностей кожної особистості підкреслюється й у державних документах: національній доктрині розвитку освіти в Україні, законах «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про мову», «Державному компоненті дошкільної освіти «, тощо.

Об'єкт дослідження :процес розвитку здібностей дітей під час навчання.

Предмет дослідження: педагогічні умови впровадження нетрадиційних методів на уроках англійської мови, як засіб розвитку творчих здібностей дітей.

Мета дослідження: пошук шляхів розвитку творчих здібностей дитини в процесі навчання в загальноосвітній школі

Задачі дослідження :

1. Вивчення й аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, яка стосується даної проблематики.

2. Розробка і складання моделей розвитку творчих здібностей учнів початкових класів на уроках англійської мови

1. Творча діяльність, її види

" Тільки систематично вивчивши креативність, можна її усвідомити та розвивати як ресурс"

Ф. Баррон Різні дослідники питання творчості розглядають його в різних ракурсах. Так, Д. Б. Богоявленська вважає, що власне творчість починається там, де перестає бути тільки відповіддю, тільки рішенням поставленого завдання. Тобто, там, де самоцінним являється сам процес діяльності, а не лише результат. Саме в цьому виході за межі заданого, в цій здатності до продовження пізнання за рамками вимог заданої ситуації, і криється таємниця вищих форм творчості, здатність бачити в предметі щось нове, таке, чого не бачать інші. Таку ж точку зору мають Л. А. Гапоненко та А. Н. Лук, вони вважають, що творчість — це факт нестандартного рішення простого завдання, здатність побачити те, що не вкладається в рамки раніше засвоєного.

За Гурець Н. Т: «Творчість — це діяльність людини, спрямована не тільки на творення нових за змістом та формою матеріальних та духовних цінностей, як твердить О. О. Борисова, але й на розвиток самої особистості. Творчість забезпечується посиленою діяльністю особистості, тобто її цілеспрямованою активністю. Творчість — похідне інтелекту, заломленого через мотиваційну структуру»

Л.С.Виготський взагалі має своєрідну точку зору щодо того, що таке творчість: «Те, що ми називаємо творчістю є зазвичай тільки катастрофічний акт пологів, що з’явився в результаті дуже довгого внутрішнього виношування та розвитку плода». Дехто навіть намагався розглядати творчість з фізіологічного боку.

Одні наділяють здатністю творити лише геніїв, інші, і таких більшість, вважають, що творчі здібності можна розвинути. Зустрічаються і такі крайні точки зору, як в П. Торренса: «творчість — природній процес, породжений сильною потребою людини в знятті напруги, яка виникає в ситуації незавершеності або невизначеності» .

Але процес розуміння того, що таке творчість, сам вимагає творчого підходу. У всіх судженнях вчених ми можемо прослідкувати думку, що специфічними властивостями творчого процесу, продукту та особистості є їх оригінальність, слушність, валідність, адекватність завданню. Наприклад, одне з розумінь творчості - незвичайні прояви ординарних процесів. Саме творча діяльність людини робить його істотою, зверненою до майбутнього, творить його та видозмінює своє сьогодення .

Для вивчення творчості Богоявленська ввела одиницю її аналізу — інтелектуальну активність. Це продовження пізнавальної діяльності, не зумовлене ні практичними потребами, ні зовнішньою чи суб'єктивною негативною оцінкою роботи. Вчена виділяє декілька рівнів інтелектуальної активності. Якщо навіть при найдобросовіснішій та енергійній роботі досліджуваний залишається в рамках способу дії, знайденого спочатку, то це показник пасивного рівня — безініціативне прийняття того, що задане ззовні. Ще однією відмінною рисою пасивного рівня є нетерпляча потреба в нових враженнях, як тільки звик до старих; в цьому розпізнається незрілість думки, поверхневість. Для людини ж з найвищим рівнем інтелектуальної активності - креативним емпірично знайдена закономірність стає не кінцевим пунктом розумового процесу, а проблемою — самостійною метою дослідження. Другим рівнем інтелектуальної активності є евристичний.

2. Механізм розвитку творчості

творчість іноземний урок англійський

" Не таке важливе набуте знання, як розвиток здатності мислення. Освіта — те, що залишається, коли все вивчене забуто."

Макс фон Кауе Одним з головних завдань загальноосвітньої школи є виховання мислячої людини. Психологами показано, що ступінь удосконалення чуттєвого пізнання залежить не стільки від розвитку органів чуттів, скільки від ступеня розвитку мислення. На жаль, сучасне навчанння розвиває в дітях найчастіше лише один бік — виконавчі здібності, а більш складний та важливий бік — творчі здібності людини залишаються на волю випадку і у більшості залишаються на плачевному рівні. Якщо ж суспільство надає перевагу покірним виконавцям, що вміють тільки ретельно повторити готове, то суспільство влаштовано погано, і треба його змінити. Творча діяльність, як більш складна, під силу лише людині, виконавча може бути перекладена і на тварин, і на машини. Недемократична позиція вчителя, вихованого соціальною реальністю, домінує в педагогічній практиці, що призводить до недовключення педагога в живе безпосереднє спілкування з учнем, піднімає бар'єр недовіри, нерозуміння, і, відповідно, відчуження. Ще Ейнштейн говорив: «По суті майже чудо, що сучасне навчання не зовсім задушило святу допитливість». Вчитель повинен відмовитись від прагнення «формувати особистість» учня, так як це означає одну з форм педагогічного насилля. Вчитель не робить вибір за учня, надає йому можливість вибору різних способів поведінки, спілкування, взагалі засвоєння соціального досвіду. Інакше замість того, щоб пом’якшити неблагоприємний вплив соціально-психологічного контексту на дитину, вчитель ще більше його посилює. Найважливіша функція педагога в тому, щоб допомогти учню своєчасно осмислити надбаний досвід, адже основне — знизити психологічну навантаженість в процесі навчання, саме вона небезпечна, а не обсяг інформації При вмілій інструментовці та правильно вибраній позиції педагога акт спільного осмислення стає актом співробітництва, співтворчості, адже сама природа творчості суперечить прямому управлінню цим процесом.

Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями розвиватися, і потрібно лише знайти, як реалізувати ці можливості, і тоді кожен здоровий малюк зможе піднятися на найбільші висоти творчої діяльності. Творчість — доля всіх в тому чи іншому ступені, вона ж є нормальним та постійним супутником дитячого розвитку. Генетики стверджують: духовний розвиток не записується в генах. Геніальність — це не відхилення, це оголення природних можливостей. Пізнавши природні закономірності появи алмазів в природі, люди навчилися їх виготовляти штучно. Проникнувши в одну з великих таємниць природи — таємницю виникнення та розвитку творчих здібностей, — люди навчаться вирощувати… таланти.

Не можна погодитися з теоріями, в яких здатність до творчості розглядають як наявність вродженого інтелекту. Людина не народжується творчо мислячою від природи, цю творчість треба розвивати, створюючи певні умови, навіть в випадку відсутності часткових задатків, які компенсуються за рахунок розвитку інших, споріднених. Н. А. Лук з цього приводу резонно відмічає: «Творчо мислить той, хто хоче творчо мислити». Психічні якості не «дозрівають», а складаються в залежності від умов, в яких дитина живе та виховується .У всі куточки шкільного життя: в поведінку, відносини, режим та ритми діяльності, зміст, форми і методи виховання та навчання, в вправи повинен ввійти дух творчого начала, а не тільки в сфері пізнавальної діяльності. Потрібно озброїти студентів вмінням «бачити» .

Розвивати творчі здібності треба, орієнтуючись на індивідуально-психологічні особливості учнів та психологічну готовність педагога до реалізації методів роботи з обдарованими дітьми. Вибір методів творчої роботи залежить від віку учнів, їхнього розвитку, інтересів, характеру. Але максимальний позитивний ефект виховання можна досягнути лише тоді, коли «вектори» учительського, батьківського, суспільного (всі види середовища, масові засоби комунікації) виховання співпадають по направленості та є творчими по суті, по формам і характеру поставлених цілей.

Для розвитку творчих здібностей потрібно підштовхувати дітей до рішення, а не вирішувати за них. Творче мислення починає працювати в кожної і будь-якої нормальної людини, коли саме життя, практика наражають її на якісь труднощі, перепони, що виступають у вигляді більш чи менш складних задач, які збуджують їх розум, примушують мислити, шукати і знаходити відповідні рішення .Проблеми створюють творчість. Істота, яка є цілком пристосованою до оточуючого світу, не могла б нічого бажати, ні до чого прагнути, і, звичайно, нічого не могла б творити .

До числа умов, які сприяють творчості, відноситься комплекс, який починається з створення особливостей ситуації, що сприяє інтуїтивному схопленню ідеї рішення творчої проблеми, і закінчується вихованням необхідних здібностей, створенням творчого клімату, якостей особистості творця, адже створення нового творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця та сили його внутрішньої мотивації. Ось щодо останнього, вже давно в літературі точаться суперечки: «Якими саме якостями повинна володіти творча особистість?». Найгарячіша дискусія ведеться навколо питання, чи можна ототожнювати творчість з інтелектом. Цікавим являється те, що інтелектуальні здібності - не обов’язкова складова творчих здібностей. Кореляція складає або 0, або є навіть від'ємною (висока компетентність не дозволяє вирватися за рамки існуючих стереотипів). Люди з рівнем інтелекту вище середнього частіше мають бідну конкретну уяву або не мають її зовсім. Підтвердження цьому знаходимо і в історії .З цього приводу Савенков А.І. наводить дуже образний приклад: ЕОМ має потужний інтелект, але перед нею неможливо поставити навіть самі елементарні творчі завдання. Дослідник намагається пояснити цю особливість в такий спосіб: люди, по своїй суті менш здібні, але цілеспрямовано вирішуючі власне, особистісно значуще завдання, виявляються в кінці кінців більш продуктивними, ніж більш обдаровані, але менш зацікавлені. Тим більше, установка на результат, що існує в традиційній школі визначає систему заохочень та формує тим самим ціннісну орієнтацію, яка нерідко негативно відбивається на прагненні дітей до дослідницького пошуку. Домінування орієнтації на оцінку, на успіх призводить до того, що власне пізнавальна діяльність стає лише засобом досягнення інших цілей, в результаті чого її зміст вихолощується та обіднюється. Ставлення до пізнавальної діяльності як до самостійної цінності, високо значимої для індивіду, забезпечує високий рівень творчості. Якщо для людини «мета творчості - самовіддача, а не галас, не успіх», тоді стає можливим такий розвиток творчої думки, який веде до проникнення в глибинні шари дій. Якщо самоцінним є сам процес діяльності, то в цьому випадку він не обривається, він розвивається. «Треба шукати не тих, хто знає більше, а тих, хто знає краще» (М.Монтень) Мабуть, це також одна з причин, чому дослідники наполягають на тому, що творчість — якась більш складна своєрідність психіки, ніж інтелект.Д. Б. Богоявленська взагалі закликає позбутися «іга» знань, її девіз — «Творчість проти знань». Цей постулат вчена довела експерементально. Хоча стосовно цього питання існують суперечливі судження. Так, Є.В.Ільенков зауважує, що неможливо формувати зразу «найвищі» поверхи духовної організації, якщо не постаратися закласти міцний фундамент елементарних здібностей. К. А. Торшина взагалі категорична в цьому питанні. Вона стверджує, що немає осіб з низьким інтелектом, але високою креативністю. Але навіть високі показники креативності - ще не гарантія великих творчих досягнень в подальшому, а лише свідчення значної ймовірності їх появи. В. Ф. Паламарчук. свідчить, що творчі здібності - вищий рівень розвитку інтелектуальних здібностей. Без відтворної діяльності не може бути ніякої творчості. Творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від багатства та різноманітності попереднього досвіду людини, тому що цей досвід являє собою матеріал, з якого створюються будови фантазії. Після моменту накопичення досвіду починається, як говорить Рібо період назрівання або висижування. Цю думку підтримують І.Я.Лернер, Б. Ф. Шацкий Є.В.Анохін Г. В. Локарева і Є.Ф.Трунова відмічають, що в процесі формування здібностей, останні проходять в своєму розвитку два рівні: репродуктиний та творчий. З цього приводу корисно згадати вислів П.І.Чайковського: «Натхнення не любить навідувати ледарів» Богоявленська підходить до цього питання більш радикально: людина навчена може досягти більших успіхів, ніж здібна, але в силу обставин погано вивчена. Тому неправі ті, хто стверджує, що дитина має ширшу уяву. Дитина може уявити собі значно менше, ніж доросла людина, але дитина більше довіряє продуктам своєї уяви та менше їх контролює. Те, що дитина бачить і чує, є першими опорними точками для його майбутньї творчості. Він накопичує матеріал, з якого з часом буде будувати його фантазія. Далі йде дуже складний процес переробки цього матеріалу. Навіть психологами показано, що ступінь удосконалення чуттєвого пізнання залежить не стільки від розвитку органів чуттів, скільки від ступеня розвитку мислення. Радикальною в цьому питанні є точка зору Б. М. Теплова та Д.Б.Богоявленської: всебічно розвинута особистість повинна бути розвинута не тільки пізнавально-інтелектуально, але й морально-естетично, духовно богатий і творчо окрилений. «Особистість значного музиканта не вичерпується власне «музичними» властивостями. Великим музикантом може бути тільки людина з великим духовно-інтелектуальним та емоційним змістом. Можна брати не технікою, віртуозністю, а змістовністю та глибиною виконання. Інтелектуальність та багатство світосприйняття перетворюють виконавця в музиканта. В. О. Сухомлинський справедливо вважав, що в навчанні та вихованні «на першому місці мають стояти не заучування, а думка, пізнання предметів, явищ навколишнього світу» .

Багато дослідників цього питання наголошують, що мотивація повинна бути не егоїстична. Основні мотиви — мотиви власного росту, власного удосконалення. Серед визначальних якостей творчої особистості називають навіть такі, як незбалансованість розвитку, порушення уваги імпульсивність, почуття гумору, нерівномірність в засвоєнні окремих дисциплін, величезна вразливість, дар передбачення, надмірна дратівливість або індиферентність, не рахуючи таких витікаючих з сказаного раніше рис, як спрямованість до інтелектуального успіху, допитливий розум (творча людина в вирішенні проблеми весь час йде в глибину), рішучість, незадоволеність досягнутим, готовність до ризику, незалежність судження, цікавість до пізнання, критичний погляд на усталене, легкість асоціювання, розкутість мислення, вміння людини самостійно переносити раніше відомі знання та вміння в зовсім нову ситуацію, напруженість уваги, фантазія, видумка, самостійність в пошуці та переборі можливих варіантів руху до мети, спостережливість, вміння аналізувати, комбінувати, співставляти, знаходити зв’язки та залежності, закономірності, переборювання звичного погляд на предмет та стереотипи дії. В процесі творчого мислення потрібна здатність відірватися від логічного розгляду фактів, щоб поєднати елементи думки в нові системи.

Навчання творчості, на думку Дж. Сміта, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:

— фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості в будь яку хвилину діяти з ними;

— соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримують негативної оцінки зі сторони дорослих ;

— психологічні, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.

Підґрунтям для розвитку пізнавальних здібностей кожної дитини є сукупність сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей. Підвалинами пізнавальної діяльності є пізнавальна активність та пізнавальна самостійність учнів. Залежно від значення та основної ролі, яку відіграє активність у навчанні, виділяють такі види пізнавальної активності:

— наочно-практична ;

— операційно-дійова ;

— творчо-пізнавальна ;

— мотиваційна .

Розглянемо творчо-пізнавальну активність. Вона, на сам перед, передбачає розвиток творчої діяльності. На думку психологів та дидактиків, вона полягає у самостійному перенесенні дитиною знань, умінь та навичок у нові ситуації, у відшуканні в навчальному матеріалі проблеми, нової функції об'єктів та їх структури, у комбінації вже відомих способів та пошуку нових прийомів розв’язання пізнавальних завдань.

Важливе значення в активізації творчих здібностей кожної дитини має проблемність у навчанні, тобто організація самостійної діяльності з метою здобуття нових знань методом розв’язання пізнавальних проблем.

Необхідно зазначити, що розвиток творчих здібностей дітей відбувається за двома напрямками. З одного боку, ускладнюються дії щодо використання засобів роз’язання завдань; з іншого — змінюються самі засоби.

Такий підхід до розвитку пізнавальних здібностей дозволяє не обмежуватися формальним проведення уроків, а ставитися до освітньої роботи творчо, зацікавлено, з бажанням.

У даний період уява все більше набуває творчого характеру. Дитина здатна передбачати майбутнє, може уявити не тільки кінцевий результат власної діяльності, а й її проміжні етапи.

Вироблені людством і зафіксовані в культурі засоби та способи пізнання світу передають дитині дорослі. Згідно із прищепленням знань, умінь та навичок необхідно спрямувати на виховання у дітей уміння самостійно пізнавати світ. У цьому контексті окреслюється мета розумового виховання — формування всебічно розвиненої дитини, її розумової активності, самостійності, творчих здібностей.

Досягненню мети підпорядкований зміст розумового виховання — формування у дітей певного обсягу знань про навколишні предмети та явища (суспільне життя, працю дорослих, живу і неживу природу), способи розумової діяльності (вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати).

Розумовий розвиток дітей залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння дитини планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім втілювати його у практичній діяльності. Так, конструювання вимагає цілісного сприйняття предмета, що конструюється, його складових частин, уміння уявити його в різних просторових положеннях, планувати практичні дії, оцінювати процес і результати своєї діяльності тощо. Ці дії у процесі роботи вдосконалюються.

У процесі зображувальної діяльності (малювання, ліплення, виготовлення аплікації) розширюються, поглиблюються знання про предмети та явища навколишнього світу, розвиваються сенсорні здібності. У творчому процесі діти вчаться аналізувати предмети, порівнювати їх, відокремлювати їх ознаки, сприймати створене та завершене зображення, оцінювати його.

Основною умовою розвитку творчості є навчання. Воно, враховуючи можливості дитини, забезпечує цілеспрямовану, планомірну передачу необхідних для діяльності знань, умінь, навичок, а вже потім на тій основі формується вміння користуватися засвоєними знаннями для розв’язання творчих завдань. У процесі навчання педагог розвиває творчі здібності дітей.

Для розвитку дитячої творчості розробляються творчі завдання, що допускають відповідну етапність та містять в собі різні рівні співвідношення активності та самостійності дитини, якою керує дорослий.

3. Місце і роль гри у розвитку творчості під час вивчення іноземних мов

" Уміти творчо мислити повинен… і майбутній математик, і майбутній тракторист."

Паламарчук В.Ф.

Вчити іноземну мову важко. Багато дітей, які починають вивчати в школі іноземну мову, вважають, що це весело і кумедно. Але через деякий час вони починають розуміти, що це зовсім нелегко, і незабаром іноземна мова стає одним з улюблених предметів. Однією з причин, яка призводить до такого результату — труднощі у вивченні граматики. Традиційні способи пояснення і тренування до бажаного результату не призводять. Навчання більш ефективно, якщо учні активно залучені в процес. Є різні способи стимулювати дітей до активності, але найефективнішими є гра, творчість і цікавість. В даний час гри є невід'ємною частиною навчання англійській мові. Бельгійський бізнесмен, який спостерігав за дітьми, які вивчали граматику в процесі гри, сказав: «It isn` t silly at all «, тим самим висловлюючи здивування, що гра може бути цікавою і серйозною в один і той же час. Ігри сприяють інтенсивної мовної практиці. Вони можуть використовуватися на початку уроку чи в кінці для стимуляції, зменшення напруги після контрольної, для зміни діяльності на уроці. Важливо, щоб ігри доставляли радість, допомагали в тренуванні мовних явищ. Однією з переваг ігор є те, що всі учні працюють одночасно. Участь в іграх розвиває здатність співпрацювати, змагатися, не проявляючи агресії, вміти програвати, брати на себе відповідальність. Особливого значення набувають ігри, відомі дітям з їх життєвого досвіду на рідній мові. Застосуванні ігор — ефективний спосіб повторення мовних явищ. У цілому, учні люблять ігри, які мають елемент удачі, тому що вона додає захопленість грі. Ігри, які залежать від умінь учнів, стають нудними, тому що виграють одні й ті ж здатні хлопці, і захопленість більшості гравців падає. Ігри з елементом успіху включають в себе ігри на вгадування, ігри з кубиками і картами. Більшість ігор носять змагальний характер, і переможцем може стати одна людина або команда. Використання командних та групових ігор допомагає зменшити тиск змагання на одну людину. Пам’ятаючи про ці принципи — успіх і уміння, змагання і співпрацю, несподіванка, які є основою всіх ігор, — вчитель може вправу з підручника перетворити в гру. Застосування різних ігор допомагає захопити хлопців іноземною мовою, створює умови для досягнення успіху у вивченні мови. І учні, які захочуть грати, обов’язково захочуть поліпшити свої знання з іноземної мови. Плануючи уроки, вчитель повинен думати не тільки про те, щоб учні запам’ятали нові слова, ту чи іншу структуру, а й прагнув створити всі можливості для розвитку індивідуальності кожної дитини. Щоб підтримати інтерес дітей до свого предмету, потрібно зрозуміти, які прийоми роботи можуть захопити хлопців. Кожен вчитель іноземної мови, постійно повинен шукати резерви підвищення якості та ефективності навчання іноземної мови. Я вважаю що, головне завдання вчителя — домагатися того, щоб не пропадав інтерес до вивчення іноземної мови.

4. Дидактичні умови та шляхи формування творчих здібностей учнів початкових класів на уроках іноземної мови Якщо ми хочемо, щоб дитина щось засвоїла, то потрібно це втілити в діяльність самої дитини.

Венгер.

Звичайно, процес формування творчої особистості так само не можна зводити лише до озброєння учнів способами миследіяльності, як не можна побудувати будинок, лише володіючи технологічними навичками і не володіючи уміннями проектувати, прогнозувати. Тому важливо враховувати ввесь комплекс творчих умінь при вихованні творчої особистості.

А. Фар'єр, швейцарський педагог (1879−1960), написав легенду про те, як люди створили школу за нашіптуванням диявола.

" …І створити школу так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається, що її робота має якийсь сенс, тому все побудували так, щоб її активність не приносила ніякої користі. Вона не може залишатись без руху — її примусили сидіти. Вона любить працювати руками, а її вчили теорій та ідей. Вона любить говорити — їй наказали мовчати. Вона прагне зрозуміти — її змусили вчити напам’ять. Вона хотіла б сама шукати знань — їх дають у готовому вигляді… І тоді діти навчились того, чого б ніколи не навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати та лицемірити.

Як і хотів того диявол, деякі люди зачахли, стали понурими та пасивними, утратили всякий інтерес до життя, зникли їхнє щастя та здоров’я. Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими та сірими, душі зачерствіли, серця озлобились…"

Ця легенда певною мірою залишається актуальною й сьогодні. Для творчості необхідне почуття свободи. Вирішуючи поставлене перед школою завдання — формувати творчу, креативну особистість, ми всі маємо пам’ятати, що для цього в першу чергу школа не повинна руйнувати природну креативність дитини.

Перше завдання, яке ми маємо вирішити, це створення умов навчального процесу, комфортних для дитини. Це — умови, як матеріальні, так і психологічні: відповідний мікроклімат, відповідні принципи організації навчання. Говорячи про створення комфортних умов для розвитку творчих здібностей дітей, необхідно зазначити, що психологи стверджують: надмірна інтенсифікація навчального процесу пригнічує дитину й не сприяє розвитку її творчих здібностей.

Креативний підхід у процесі вивчення іноземної мови випливає з її загальної стратегії. Цією стратегією є комунікативний підхід. Мова розглядається як засіб спілкування й вивчається через особисту діяльність учнів. Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Типовими завданнями є пошуково-креативні: заповнення інформаційних прогалин, рольові ігри, вирішення проблем тощо.

Типовими формами роботи є групова й парна робота. Ці форми мають велике значення для формування творчої особистості учня. Вони тренують позитивну взаємозалежність та індивідуальну відповідальність. Взаємодія віч-на-віч формує товариську вправність. Сам процес роботи у групах чи парах завжди є творчо-пошуковим: завдання ставиться перед групою й у кожного є стимул відзначитись і зробити свій внесок. Використання групових форм роботи створює умови як для розвитку мислення, так і для самоствердження особистості.

Навчання іноземній мові у школі І ступеня можна умовно поділити на два етапи: перший — 2-і класи та другий — 3−4-ті класи. На самому початковому етапі все навчання — це практично безперервна гра із вкрапленнями вправ з навчання написанню літер, їх озвученню і дещо на пізнішому етапі - вправ з навчання читанню. Через ігри та пісні, що обов’язково супроводжуються рухами, діти вчаться сприймати іноземну мову на слух, розуміти зміст фраз і речень. Вивчаючи лексику, діти не просто фонетично її відтворюють. Процес засвоєння лексичного матеріалу — процес креативний. Діти малюють, розфарбовують, вирізають, приклеюють. Вони продовжують перебувати у природному для них світі гри та творчості, отримуючи від своєї діяльності емоційне задоволення. Навчившись відтворювати почуте, діти вчаться ділитися своєю інформацією з товаришами, спілкуватись іноземною мовою, що теж є процесом творчим.

Завдання, які ставляться перед учнем навіть у перший рік вивчення іноземної мови, не лише «відтвори чи спиши», а «знайди правильне слово» й «підпиши малюнок», «знайди правильну для даної ситуації фразу з поданих», «вибери необхідні фрази, щоб відповісти товаришу», «знайди та встав пропущене слово», «подумай, що треба змінити» й т. п.

Діти цього віку відзначаються високим рівнем імітативних здібностей, міміка й жести широко використовуються у процесі навчання іноземної мови. «Зобразь і здогадайся» — одна з найулюбленіших ігор.

Окремо треба сказати про роль технічних засобів навчання. Вони є важливими і необхідними впродовж усього періоду вивчення іноземної мови, але на початковому етапі їх роль особлива. Вони не лише разом з учителем вводять дитину в іншомовний світ, вони допомагають викликати й підтримувати позитивні емоції, без яких про творчість і креативність говорити не доводиться. Адже креативність базується на бажанні, а бажання треба вміти формувати та підтримувати. Недарма кажуть, що в хорошого вчителя діти на уроці роблять, що хочуть, але хочуть вони те, що потрібно вчителю.

На першому етапі навчання іноземної мови для подальшої креативної діяльності важливо сформувати в учнів звичку бути позитивно активним. Ключовими фразами для цього є «я хочу, я прагну», «я вибираю», «я віддаю перевагу», «я можу», «я зроблю». Учитель не просто вчить дитину говорити це іноземною мовою, він формує її як особистість і допомагає їй відчути себе особистістю й від цього отримати емоційне задоволення.

Другий етап навчання іноземної мови — це 3−4-ті класи. При збереженні раніше згаданих видів учнівської діяльності цей етап характеризується більш змістовними рольовими іграми, створенням учителем проблемних ситуацій пошукового характеру, коли діти самостійно шукають причини явищ, подій, учинків. Це збуджує пізнавальний інтерес дітей. Учні долучаються до методу проектів. Це можуть бути або власні «Моє кошеня», «Моя сім'я», або колективні проекти «Наше місто», «Наша школа». Такі проекти можуть бути довготривалими. Основними рисами створення проекту у процесі вивчення іноземної мови є: створення реальних життєвих ситуацій; їх націленість на розвиток уяви та збагачення знань; обов’язкова мотивація; розвиток навичок; навчання співробітництву; адекватність завдань для кожного учня.

Метод проектів — це не український винахід. Американський професор Кілпатрік уважає, що у процесі реалізації проектів знання не лише набувають особливої міцності та усвідомлення, а й асоціативно пов’язуються з отриманим задоволенням, що стає поштовхом до нового пошуку. Пошук у свою чергу викликає нові асоціації, нові проекти.

Приєднання України до Болонського процесу в європейській системі освіти, тобто до реформи інтернаціоналізації освіти, позначилось і на викладанні іноземної мови. Своєрідним виміром міжкультурних контактів став процес розробки «мовного портфеля» .

Європейський мовний портфель дозволяє учням побачити свої успіхи, оцінити їх, порівняти їх із цілісною системою рівнів володіння мовами. Мовні портфелі створюються для різних груп учнів відповідно до їхнього віку. Групою фахівців лінгвістичної лабораторії м. Києва разом з МОН України розроблено мовний портфель, адресований учням молодших класів.

Європейський мовний портфель має три розділи: мовний паспорт, мовна біографія, досьє. Один з розділів мовного паспорта «Що я вже можу?». Учні аналізують свої досягнення: я можу назвати своє ім'я, запитати в когось, що він любить, розповісти, де я живу, щось попросити, спитати, як справи, прочитати листівку, написати своє ім'я, вік та адресу. Цей аналіз приносить учням задоволення від отриманих результатів, підштовхує їх до постановки перед собою власних цілей, яких вони можуть досягти, до креативної діяльності. Досьє включає учнівські роботи: отримані чи неписані листи та листівки, проекти, фоторепортажі зі стислим коментарем, касети й т. п.

Креативність, здатність творити — характерні риси більшості дітей. Це дано їм природою, цьому їх навчали батьки. У школі навчання креативності триває. У цьому процесі розрізняють кілька етапів: розуміння; застосування; аналіз; синтез.

На етапі розуміння вчитель дає учням такі завдання: перефразуйте, упізнайте, опишіть, знайдіть, повідомте. На етапі застосування учень розв’язує задачі, застосовуючи свої знання та вміння: візьміть інтерв'ю, розіграйте, подраматизуйте, проілюструйте. На етапі аналізу завдання можуть бути такими: поділити інформацію на частини, відрізнити, поставити запитання, скласти перелік, обговорити. На етапі синтезу завдання такі: запропонуйте, складіть, розташуйте, сплануйте. Учень розв’язує задачу, зводячи інформацію до купи, що потребує творчого мислення.

Успішність реалізації вищезазначених етапів навчання креативності залежить не лише від учителя. Цьому допомагають хороші підручники з іноземної мови, зокрема англійської. Підручники британських видавництв є для нас дуже корисними не лише тому, що вони написані носіями мови, хоча, звичайно, у цьому полягає їх головна цінність. Вони складені так, що дітям цікаво з ними працювати. У цих підручниках наявні в достатній кількості завдання, які навчають дітей не лише іноземної мови, а і креативності саме в чотири вищезазначені етапи. Ці підручники є справжніми помічниками вчителів і другом дітей.

Висновки

Відродження нашого суспільства, його успішний розвиток на сучасному етапі значною мірою залежить від творчості та активності людей, їх ініціативи, тих умов, які створюються для розвитку кожної особистості. При цьому велика увага повинна приділятися підростаючому поколінню. Вирішення цієї проблеми у значній мірі залежить від вчителя, вихователя дитячого колективу, діяльність яких повинна бути спрямована на створення у навчально-виховному процесі сприятливих умов для розвитку потенціальних творчих можливостей учнів, їх творчої сутності. Дослідження, проведені в цій сфері, свідчать, що одним з шляхів вирішення поставленого питання є використання внавчанні ігрових методів. Робота з образами, які пронизують всю ігрову діяльність, стимулує процеси мислення, в тому числі творчу інтуіцію.

В реалізації цих завдань головне місце відводиться школі. В умовах радикальних реформ освіти на перший план виступає формування не тільки традиційних знань, умінь і навичок, але і розвиток мислення, творчих здібностей, дослідницьких навичок. Більшість методистів вказують на те, що використання на уроках творчих задач дозволяє не лише підвищити рівень знань учнів за рахунок активізації їх навчально-пізнавальної діяльності, а й сприяє розвитку їх творчих здібностей. Можливість та доцільність використання творчих задач на уроках підтверджується педагогічною практикою. Правильний підбір та методика постановки таких задач надає навчальному заняттю природності та досконалості. Результатами виконуваних досліджень, що має місце при розв’язуванні такого типу задач, стає новий для суб'єктів навчання та розвитку ідеальний продукт у вигляді нових знань. Звідси виходить, що діяльність учнів під час розв’язування творчих задач є творчою і, звичайно ж, сприяє розвитку їх творчих здібностей. Якщо ще в школі учень опанує різні методи розв’язку творчих задач, то це неодмінно допоможе йому при навчанні у ВУЗі, адже опановані прийоми і методи можна застосовувати до різних наук.

Цінність методу розвитку та виховання грою полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховні функції діють в тісному взаємозв'язку. «Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, такою в багатьох поглядах буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається в грі» (А.С.Макаренко). В. Вундт також відмічає: «Гра — це дитя праці. Немає ні однієї гри, яка не мала б собі прототипу в одній з форм серйозної праці.»

Пробуджуючи уяву та емоції, ігрові прийоми навчання активізують здібності, викликають захопленість діяльністю — якості, які характеризують наявність творчого начала та активізують вольові зусилля для досягнення творчої мети. Зміна ставлення до навчання сприяє кращому засвоєнню матеріалу, розвитку творчості в будь-якій галузі діяльності

Список використаної літератури

Анохин Е. В. Формирование творческих способностей школьников в процессе коллективной познавательной деятельности//Педагогіка і методика навчання і виховання. Проблеми розвитку творчої особистості:Збірник наукових праць Сумського пед. інституту ім. А. С. Макаренка. — Суми: Видавничо-виробниче підприємство «Мрія -1» ЛТД, 1997. — 272 с.

Банько Н.В., Сечина Л. И., Отачук Г. И. Развиваем творческое мышление младших школьников//Педагогічна скарбниця Донеччини. — 1998. — № 2.

Баранов А. А. Развитие творческих способностей у младших школьников в изобразительной и игровой деятельности.// Развитие творческих способностей студентов и школьников на занятиях изобразительным искусством.: Межвузовский сборник научных трудов — Ростов-на-Дону, 1986

Богоявленская Д. Б. Пути к творчеству. — М.: Знание, 1981. — 96 с.

Борисова О. О. Формування творчих здібностей молодших шклоярів у процесі музичної навчально-ігрової драматизації: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук/ Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова — К., 1994 — 20 с.

Борисова С. Е. Деловая игра как метод социально-психологического тренинга.//Вопросы психологии. — 1999. — № 4. — С 51−57.

Венгер Л. А. Наша группа (О развитии познавательной способности ребёнка) — М.: Знание, 1978

Вербицкий А. А. Игровые формы контекстного обучения. — М.: Знание, 1983. — 96 с.

Верезуб О.М. Довільне та мимовільне запам’ятовування англомовного тексту учнями середнього шкільного віку: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. психолог. наук/Харків, 1999. — 17 с.

Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков/Под ред. Д. Б. Эльконина и Т. В. Драгуновой — М.: Просвещение, 1967 — 360 с.

Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте СПб: СОЮЗ, 1997, 96с.

Гапоненко Л. А. Психологические аспекты развития творческой личности будущего учителя //Формирование активной, творческой личности в учебном процессе школы и вуза/Под. ред. В. К. Буряка и Л. В. Кондрашовой. — Кривой Рог: КрГПИ, 1996.-.С. 90−99

Гололоб С. В. Уроки фантазії//Школа життєтворчості особистості.:Науково-метод. збірник — УСДОК, 1995 — 480с.

Горшкова Е. Г. Роль классного руководителя в развитии творческой личности школьника.//Формування творчої особистості: проблеми і суперечності: Зб. наук. праць — Запоріжжя, 1995 — С. 22−25.

Григоренко Г. И. Игра как средство развития детского творчества.//Розвиток творчої особистості в системі безперервної освіти6:Зб. наук. пр. — Запоріжжя, 1995. — С. 72−75

Гурець Н.Т. Педагогічні умови розвитку творчої активності молодших школярів у гуртковій роботі: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук/ Харківський держ. пед. університет ім. Г. С. Сковороди — Харків, 1994. — 25 с.

Дорфман Л.Я., Ковалёва Г. В. Основные напавления исследования креативности в науке и искусстве//Вопросы психологии. — 1999. — № 2. — С.101−107

Жуковская Р. И. Игра и её педагогическое значение — М.: Педагогика, 1975. — 112 с.

Зубенко Н. Креативний підхід до вивчення іноземної мови. За матеріалами: Освіта.ua Дата публікації: 06.11.2008 URL: http://osvita.ua/school/technol/1859

Игры — обучение, тренинг, досуг…/Под ред. В.В.Петрусинського//В 4-х кн.- М.: Новая школа, 1994. — 368 с.

Клюшина Н. В. Когда интересно и весело//Педагогічна Сумщина. — 1997

Приложение Урок — змагання у формі гри Тема: «Daily life» (щоденне життя) Мета: 1) представити матеріал теми у формі гри та змагання

2) пробудити в учнів інтерес до теми Завдання: розвиваючі: розвинути мовні, інтелектуальні, творчі здібності учнів; навчальні: удосконалювати навички читання, введення нового лексичного матеріалувиховують:виховати вміння працювати в групі і приймати єдине рішення Вчитель вітається з учнями і говорить, що Буратіно загуби свій Золотий ключик у лабірінті. Щоб його пройти потрібно зробити завдання відповіді на які і будуть шляхом до знаходження ключика

I. Актуалізаці опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання Учням було задано вивчити слова.1) Вчитель показує малюнки з зображенням дій або предметів. 2) Вчитель загадує загадки, відповідями на які і будуть вивчені слова

Teacher: Подивіться на малюнки з зображенням дій або предметів, запишіть слова, які їх називають, а із перших літер відгаданих слів складіть слово, яке і буде ключем Зашифровані слова, які зображені на малюнках :

dress, apple, umbrella, glass, house, tree, egg, road, swim

Ключ :daughters

Кожній команді пропонується відгадати загадку, відгадка якої і буде наступним ключем.

1)My home is a nice cool pond; of croaking and jumping I’m very fond (a frog)

2)I have 6 legs, my coat is green, and I’m the best hopper you’ve ever seen (grasshopper)

2. Повторення і закріплення раніше засвоєних знань а) Friendly numbers

Учням пропонується алфавіт, літери якого пронумеровані (a — 1, b — 2, c — 3 і т.д.).Учитель швидко піднімає картки з цифрами, учні їх записують, а потім розшифровують слова.

Наприклад:

16,12,1,25,3,8,5,19,19 (play chess)

8,1,22,5,12,21,14,3,8 (have lunch)

II. Формування нових знань та способів дій

1. Виклад нового матеріалу Вчитель записує на дошці нові слова (Do homework — робити домашнє завдання, Get up — прокидатися, Watch TVдивитися телевізор, Go to school — йти до школи) та разом з учнями читає їх, потім діти записують слова до словника

2. Первинне закріплення Вчитель пропонує ігри: Crazy questions та Mixed words

Із трьох варіантів відповідей на питання необхідно обрати одну правильну й записати відповідну літеру.Діти повині отримати ще один ключ (go home).

1. What do you usually do in the morning?

Dress (n)

Do homework (l)

Get up (g)

2. What do you do after breakfast?

Wash hands and face (n)

Watch TV (s)

Go to school (o)

3. Where do you have lesson?

At school (h)

In the forest (b)

On the roof (w)

4. What have you got at 12 o’clock?

Lunch (o)

Dinner (d)

Supper®

5. What have you got after school?

Football (h)

Dinner (m)

Breakfast (p)

6. Where do you go to at 10 p.m. ?

To the lake (x)

To the shop (l)

To bed (e)

Mixed words

Треба утворити пари слів (обєднати письмово слова, словосполучення з перекладом на дошці)

III. Повідомлення домашнього завдання Потрібно скласти розпорядок дня бізнесмена з такими словами:

Наприклад: He gets up at 6 a.m.

Урок — дискусія (4 клас) Тема: «All seasons are beautiful»

Мета:

продовжити розвиток навиків письма і говоріння збільшити знання з даної теми розвивати здібності учнів праці у групах розширити учнівський світогляд Завдання: розвиваючі: розвинути мовні, інтелектуальні, творчі здібності учнів; навчальні: удосконалювати навички читання, введення нового лексичного матеріалувиховують:виховати вміння працювати в групі і приймати єдине рішення

1. Greeting (Вітання)

Teacher :Good morning, dear pupils! Let’s sing a song

(Учні співають пісню, текст якої написаний на дошці)

We are glad to meet again

If it snows, if it rains

It doesn’t matter

Hurry up! Don’t be late!

We shall read and then translate

We shall sing, we shall write

We shall poems recite

(Учні перекладають пісню на українську мову і обговорюють її зміст)

2. Warning — up

Teacher: Different people have different tempers. On different parts of the day everybody has different mood. Let’s see, how you are now. Take your «faces» and if you feel well, great — draw a smile, if you feel neither well nor bad, draw a face without a smile, and if you are sad and unhappy, draw a sad face.

(Учитель пропонує подивитися на вираз обличчя свого сусіда за партою і намалювати його обличчя: якщо він веселий — з посмішкою, якщо сумний — намалювати сумне обличчя)

Teacher: Now show me your faces, please. Well, I see that everybody is happy so we can start (Покажіть мені свої малюнки. Так, я бачу, що всі щасливі, отже ми можемо починати наш урок!)

I. Актуалізація опорих з нань

1. Перевірка домашнього завдання Учням було задано прочитати та перекласти вірш саомтійно. Учні читають вірш, а потім, поділившись на 2 групи, читають у ролях, намагаючись відтворити інтонацію, ритм римовки, звертаючи увагу на вимову окремих слів

Look! The leaves are starting to fall

Winter’s coming, coming.

Now, the nights are growing cold,

Winter’s coming soon.

Look at the sky, look at the snow.

Winter’s here, winter’s here

Look, the snow is starting to melt.

Spring is coming, spring is coming.

(Учні читають вірш, а потім, поділившись на 2 групи, читають у ролях, намагаючись відтворити інтонацію, ритм римовки, звертаючи увагу на вимову окремих слів)

II. Формування нових знань та способів дій

1. Виклад нового матеріалу Вчитель записує нові слова на дошці (season of the year — пора року, spring — весна, summer — літо, autumn — осінь, winter — зима, fields-поля, garden — сад)

2. Первинне закріплення А) Учні записують нові слова у словник, вчитель пропонує пслухати історію, в якій будуть нові слова. Слухати потрібно дуже уважно, аде потім потрібно буде дати відповідь на запитання

Teacher: Well done, friends. Now listen to the story which happened to me the other days and be ready to answer my questions (Зараз послухайте історію, яка трапилася зі мною на днях, будьте уважними, бо я буду задавати питання)

The best time for apples

The tearcher says to the class:

" Today is your first English lesson in the fourth form. At our lesson we are going to talk about the season of the year. They are spring, summer, autumn and winter. In spring it’s warm. You can see small leaves on the trees. In summer it’s hot and there are a lot of flowers in the fields and gardens. The farmers work there all day. In autumn there is a lot of fruit and children like to eat it" .

Here the teacher stops and looks at one of pupils.

" Don’t talk at the lesson, Alec!" she says, «Listen to me. Can you tell us when is the best time for apples?»

" Of course, I can," says Alec. «It's when the farmer I not at home and here is no dog in the garden»

Teacher: Now, answer my questions.

1. What lesson was it ?

2. What did the teacher say about seasons?

3. What did the teacher ask the boy about?

4. What was the boy’s answer?

Б) Вчитель записує на дошці слова і просить з'єднати антоніми

Teacher: Now look at the blackboard and match the opposites (Зараз подивіться на дошку і з'єднайте антоніми)

В) Вчитель ділить дітей на 4 групи, діти розсаджуються за різними столами, розподіляють обов’язки в групи між собою і потім розповідають про свою улюблену пору року)

Teacher: Let’s unite in 4 groups: who likes spring, summer, autumn, winter

III. Повідомлення домашнього завдання Учні повині приготувати малюнки з розповідями про свою улюблену пру року.

Урок-свято «Christmas»

Мета: сприяти підвищенню мотивації учнів у навчанні англійської мови, інтересу до культури і звичаїв іншого народу. Завдання: розвиваючі: розвинути мовні, інтелектуальні, творчі здібності учнів; навчальні: удосконалювати навички читання, письма та комунікативного спілкування, навчити порівнювати і робити правильні висновки; виховують: сформувати готовність сприймати культуру іншого народу, розширити за допомогою англійської мови уявлення учнів про навколишній світ, їх кругозір, виховати вміння працювати в групі і приймати єдине рішення. Оснащення: дошка, магнітофон, аудіокасета до збірки пісень для початкової школи Біболетова М.З., відеомагнітофон, відеокасета з художнім фільмом «Морозко», мультимедіа, презентація по темі, головоломка, картинки, плакати з теми, дві ялинки з кулями для прикраси, маски Санта Клауса та Діда Мороза, медальки, солодкі призи. Клас: 4. Тема: Who Lives in Fairy-Tales? Хід уроку I. Організаційний момент. вчитель повідомляє учням, що урок буде незвичайним. Ми будемо говорит про традиції святкування Нового року в Україні і у Великій Британії. Показує уривок з фільму «Морозко» (Дід Мороз у лісі) та фотографії санта Клауса. Повідомляє, що на урок прибули і Дід Мороз и Санта Клаус і вони поділять клас на 2 команди. Вчитель повідомляє завдання уроку:

узнати більше про діда мороза і Санта Клаусазібрати пазлнаписати Новорічну листівку

Good morning, girls and boys! We welcome you on our unusual lesson. Today we speak about our favourite holidays-Christmas and New Year Eve. Our aim is to compare traditions in GB and in Russia. And our heroes for today are from the fairy-tale. Who are they? Let’s watch a bit of a film and guess. (Уривок з фільму «Морозко» — Дід Мороз у лісі) So, our first hero is … Father Frost or Ded Moroz! Where does he live? («He lives in a Russian forest») Do children like Father Frost? («Yes, they do.») Why? («They like to get divsents.») By the way, what divsents would you like to get? («I'd like to get …» Well, who is the second hero of our lesson? Look at the screen! (Картинки презентації з зображенням Санта Клауса) So, who comes to children of GB? («Santa Claus») Well, today we have two teams: the team of Father Frost and the team of Santa Claus. We welcome our guests (входять два старшокласника в масках Діда Мороза і Санта Клауса).