Організація моніторингу фінансових результатів в системі управління прибутковістю підприємства

Торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету ДОСЛІДНО-ПОШУКОВА РОБОТА з дисципліни: Економіка підприємства Організація моніторингу фінансових результатів в системі управління прибутковістю підприємства Київ 2013

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. Поняття фінансового моніторингу, його роль у забезпеченні фінансової дисципліни
• 2. Система та суб'єкти фінансового моніторингу
• 3. Порядок здійснення фінансового моніторингу
• 4. Аналіз динаміки формування та використання фінансових результатів діяльності МПП «Рабіца»
• 5. Напрями та шляхи вдосконалення фінансового результату МПП «Рабіца»
• висновки
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ

ВСТУП

В той час, коли економіка України перейшла до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу моніторингу фінансових результатів підприємства, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка моніторингу фінансових результатів підприємства за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансових результатів підприємств.

Систематичний аналіз фінансового результату підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий результат підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Моніторинг фінансових результатів дає змогу знайти «больові точки» підприємства та вчасно вжити заходів для більш ефективного використання фінансових ресурсів та більш раціонального їх розміщення на підприємстві. Недооцінка ролі фінансового моніторингу призводить до значних порушень і зловживань у сфері фінансових відносин з державою, що і спостерігається в останні роки.

Однією із особливостей моніторингу фінансових результатів підприємства є те, що його можна оцінювати з позицій довгострокової і короткострокової перспектив. Моніторинг фінансових результатів може здійснюватись і у формі експрес-аналізу. Метою його є оперативна і нескладна за методикою здійснення оцінка фінансового добробуту та перспектив розвитку підприємства.

Отже, актуальністю теми фінансового моніторингу полягає в сучасній необхідності створення досконалої системи фінансового моніторингу на підприємствах для забезпечення фінансової дисципліни під час проведення реформування народного господарства, що може стати запорукою ефективності намічених реформ у державі.

Питання фінансового моніторингу досліджувалось багатьма українськими економістами, серед яких особливо необхідно виділити:Василика О. Д., Єпіфанова А.О., Кириленко О. П. Такі українські науковці, як Калюга Є.В., Мельничук В.І., Стефанюк І.Б., Шевчук В. О., даній темі присвятили чимало своїх статей і видань. Взагалі ступінь вивчення теми фінансового моніторингу в Україні ще не досить високий, деякі питання висвітлені неповно і мають неоднозначне трактування.

Мета даної роботи — висвітлення сутності фінансового моніторингу та визначення його ролі у забезпеченні фінансової дисципліни.

Перед автором було поставлено наступні завдання:

1) розкрити поняття фінансового моніторингу та його роль у забезпеченні фінансової дисципліни підприємства;

2) охарактеризувати систему та суб'єкти фінансового моніторингу;

3) висвітлити порядок здійснення фінансового моніторингу на підприємстві;

4) дослідити фінансовий моніторинг діяльності МПП «РАБІЦА»;

5) визначити напрями його вдосконалення.

Предметом дослідження роботи є фінансовий моніторинг, як елемент системи управління фінансами підприємства.

Об'єктом дослідження є фінансовий моніторинг діяльності МПП «Рабіца»

Серед джерел інформації було обрано законодавчі акти, що регламентують сферу фінансового моніторингу в Україні, підручники та учбові посібники з теорії фінансів, статті і монографії з газет і журналів.

При дослідженні даної теми використовувалисяметоди аналізу, збір та обробка наявної інформації щодо фінансового моніторингу, статистичний метод прогнозування.

1. Поняття фінансового моніторингу, його роль у забезпеченні фінансової дисципліни

Фінансовий моніторинг підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Фінансовий моніторинг поділяється на обов’язковий і внутрішній.

Обов’язковий фінансовий моніторинг — це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових операцій, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Внутрішній фінансовий моніторинг — діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу по виявленню, відповідно до цього Закону, фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв’язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже і у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість фінансового моніторингу підприємства, якому належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Моніторинг фінансових результатів підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового результату є:

· дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

· дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

· об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

· оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

· аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

· визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового результату підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового результату або оцінку фінансової перспективи підприємства. Аналіз фінансового результату — це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

· орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

· множинність об'єктів-користувачів;

· різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

· максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

· аналіз абсолютних показників прибутку;

· аналіз показників рентабельності;

· аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

· аналіз ефективності використання залученого капіталу;

· економічна діагностика фінансового стану підприємства.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов’язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового результату підприємства є:

· аналіз майна (капіталу) підприємства;

· аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

· оцінка ділової активності підприємства;

· аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

· аналіз кредитоспроможності підприємства;

· оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

· аналіз власних фінансових ресурсів;

· аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

· аналіз самоокупності підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозований аналіз фінансового результату);

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5) порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками;

6) факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або схоластичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Характерним також є ототожнення фінансового моніторингу з контрольною функцією фінансів. Особливо це спостерігається в працях, виданих після так званої перебудови. І.А. Бєлобжецький наголошує, що фінансовий моніторинг виступає як результат практичного використання підприємством контрольних функцій фінансів, тобто внутрішньо властивої їм риси — можливості служити засобом моніторингу за виробництвом, розподілом і використанням сукупного суспільного продукту і доходу, хоча і зазначає при цьому, що однозначно трактувати поняття «контрольна функція фінансів» і «фінансовиймоніторинг» не можна. Такої ж точки зору дотримується і В.М. Радіонова.

Різні погляди на поняття і суть фінансового моніторингу мають і сучасні дослідники.

Так, Е. М. Коротков вважає, що моніторинг — це «систематичне відстеження процесів або тенденцій, постійне спостереження з метою своєчасної оцінки виникаючих ситуацій».

За О. П. Кириленком, фінансовий моніторинг — це один з елементів управління фінансами; особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу валового національного продукту, утворення і витрачання фондів грошових коштів.

Б.Г. Литвак дотримується точки зору, що «моніторинг (лат. monitor — спостережливий) — спеціально організоване систематичне спостереження за станом яких-небудь об'єктів».

Неоднозначність визначення поняття фінансового моніторингу науковцями дає привід для того, щоб звернутися до законодавчих документів, які б могли узгодити погляди на дане питання.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що фінансовий моніторинг підприємства — це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

2. Система та суб'єкти фінансового моніторингу

Складовою частиною управління підприємством є фінансовий менеджмент, який дозволяє формувати високі темпи виробничого розвитку підприємства, забезпечує постійне зростання власного капіталу, істотно підвищує конкурентну позицію на ринку, забезпечує стабільний економічний розвиток на стратегічну перспективу. Складність та багатогранність фінансових відносин господарчих суб'єктів визначає необхідність організації високоефективного управління фінансовою діяльністю.

Одним із напрямків вдосконалення фінансового менеджменту на підприємстві є організація системи моніторингу. Остання розглядається як синтез аналізу, контролю, планування й займає особливе місце в системі управління підприємствами. Моніторинг здійснює об'єктивну фінансову оцінку сильних та слабких сторін підприємства, а також дозволяє попередити банкрутство та кризові ситуації.

Моніторинг фінансово-економічної діяльності підприємств — це динамічна система з гнучкою інфраструктурою, яка дає змогу виконувати постійне дослідження і спостереження за основними кількісними та якісними параметрами фінансово-економічної діяльності підприємств з ціллю оцінки, контролю та короткострокового прогнозу результату економічної і ділової активності підприємств. Ефективність управління фінансовою діяльністю підприємства значною мірою залежить від якості його інформаційного забезпечення. Вичерпна, достовірна, своєчасна і зрозуміла інформація є запорукою прийняття оптимальних фінансових рішень, спрямованих на зменшення витрат фінансових ресурсів, зростання прибутку і ринкової вартості підприємства.

Інформаційна база фінансового менеджменту формується за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел.

В економічній науці відсутній єдиний до управління фінансовим результатом підприємства.

Суб'єктами фінансового моніторингу є:

· банки, страхові та інші фінансові установи;

· платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

· товарні, фондові та інші біржі;

· професійні учасники ринку цінних паперів;

· інститути спільного інвестування;

· гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї;

· підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами;

· підприємства та об'єднання зв’язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів;

· інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

Завдання та обов’язки суб'єкта фінансового моніторингу Суб'єкт фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов’язаний:

— проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;

— забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу;

— надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;

— сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

— надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов’язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;

— сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

— вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації);

— зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п’яти років після проведення такої фінансової операції.

Суб'єкт фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкта фінансового моніторингу та зобов’язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо:

— розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу;

— підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів;

— забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.

3. Порядок здійснення фінансового моніторингу

Порядок здійснення фінансового моніторингу регламентується положенням про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами 15 серпня 2003 за № 715/8036

Це Положення розроблене відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (249−15) (далі - Закон).

Положенням встановлюються загальні вимоги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) щодо:

— призначення, прав та обов’язків працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

— основних вимог до кваліфікації працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

— програм навчання та підвищення кваліфікації працівників установ із здійснення заходів із фінансового моніторингу;

— встановлення правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;

— виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та надання інформації про них;

— ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції і збереження відповідних документів;

— підготовки персоналу установи з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

У положенні, термін вживається в такому значенні:

установа — фінансова установа відповідно до визначення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (2664−14), а також суб'єкти господарювання, які за своїм статусом не є фінансовими установами, але надають фінансові послуги.

Вимоги положення поширюються на фінансові установи, за діяльністю яких здійснює нагляд Держфінпослуг і до яких належать: кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а також юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Основні вимоги до кваліфікації працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу Відповідальний працівник установи повинен знати:

1. Законодавство, яким регулюються відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

2. Повний перелік видів фінансових операцій, які виконуються установою, порядок їх проведення.

3. Посадові інструкції та функціональні обов’язки працівників установи, задіяних у виконанні фінансових операцій.

4. Правила проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення, встановлені установою.

5. Норми законодавства, які передбачають кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність за порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (249−15).

6. Перелік країн, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, та перелік офшорних зон, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідальний працівник повинен знати та володіти навичками щодо застосування в практичній діяльності:

— порядку ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції;

— порядку зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, та документації про здійснення фінансової операції;

— порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та можуть бути пов’язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму;

— критеріїв оцінки ймовірності віднесення операцій до таких, що пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму;

— ознак фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

— ознак фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;- порядку ведення реєстру фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

— порядку надання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

— порядку повідомлення Держфінмоніторингу та правоохоронних органів про фінансові операції, щодо яких є або може бути підозра, що вони пов’язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій;

— вимог щодо запобігання розголошенню інформації, яка надається Держфінмоніторингу, іншої інформації з питань фінансового моніторингу, в тому числі про факт її подання.

Відповідальний працівник повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію з питань методології виявлення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, керуючись рекомендаціями Держфінпослуг та Держфінмоніторингу.

Вимоги до правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення:

1. Установи розробляють правила фінансового моніторингу (далі - правила), які являють собою внутрішній документ установи, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на запобігання та протидію використанню установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму.

2. Правила розробляються установою з урахуванням вимог законодавства України, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, у тому числі Положення.

Правила здійснення фінансового моніторингу затверджуються керівником установи за поданням відповідального працівника та повинні складатись за напрямками діяльності установи.

3. Для забезпечення виконання вимог законодавства України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму, установи зобов’язані розробляти і реалізовувати програми здійснення фінансового моніторингу, що затверджуються керівником. Зазначені програми мають містити:

— визначені законодавством України ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, інші ознаки таких операцій, які відповідно до специфіки та напрямів діяльності самостійно визначаються та поновлюються установою на постійній основі з урахуванням відповідного довідника Держфінмоніторингу;

— питання ідентифікації та вивчення своїх клієнтів;

— навчання та підвищення кваліфікації працівників.

Програма здійснення фінансового моніторингу являє собою комплекс заходів з організації проведення фінансового моніторингу. Термін, на який складається програма, визначається, виходячи з реальних потреб установи, але не повинен перевищувати одного року.

Установи на власний розсуд можуть розробляти і реалізовувати в межах чинного законодавства також інші програми, що стосуються запобігання використанню установи для здійснення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму.

4. Правила внутрішнього фінансового моніторингу установи та програми здійснення фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом. Порядок та режим доступу до цих документів працівників установи визначаються відповідальним працівником установи залежно від їх функціональних обов’язків за погодженням з керівником установи.

5. Правила повинні відображати внутрішню систему фінансового моніторингу установи, забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу чи можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, передбачати відповідно до законодавства інформування про такі операції Держфінмоніторингу та правоохоронних органів та визначати порядок збереження пов’язаних з ними документів.

6. Основними принципами розробки та здійснення правил і програм фінансового моніторингу є:

— безпосередня участь кожного працівника установи (у межах його компетенції) у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

— неупередженість у здійсненні фінансового моніторингу;

— конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу (у тому числі про факт передачі відомостей про фінансову операцію), та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

— запобігання залученню працівників установи до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

4. Аналіз динаміки формування та використання фінансових результатів діяльності МПП «Рабіца»

Проведемо аналіз фінансових результатів діяльності підприємства МПП «Рабіца"за 2010;2012 рр. Для проведення аналізу скористаємось первинною документацією підприємства: даними фінансової звітності форма 2 «Звіт про фінансові результати» та форми 1 «Баланс підприємства» (додатки А, Б, В і Д).

При проведенні аналізу прибутку підприємства перш за все потрібно провести аналіз динаміки прибутку підприємства шляхом співставлення даних звітного періоду з показниками минулих періодів (горизонтальний аналіз, розрахунок абсолютних відхилень). Дані для такого аналізу відображені в таблиці 1.

Таблиця 4.1

Аналіз динаміки фінансових результатів МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр.

Як видно з табл. 4.1 МПП «Рабіца» постійно нарощує обсяги діяльності, абсолютне відхилення товарообороту у 2011 році порівняно з 2010 роком склало 1312,0 тис. грн., відносне +38,98%. У 2012 році в порівнянні з 2011 роком обсяги товарообороту збільшились на 293,0 тис. грн., у відносному вираженні це зростання склало 6,26%. Загальне зростання товарообороту МПП «Рабіца» за 2010;2012 роки склало:

4971,0−3366,0=1605,0 тис. грн.;

4971,0/3366,0*100−100=47,68%,

що свідчить про динамічний розвиток підприємства.

Динаміку та обсяги чистого доходу від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції та валового прибутку МПП «Рабіца» зображено на рис. 4.1.

Рис. 4.1 Динаміка та обсяги доходу від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції та валового прибутку МПП «Рабіца"за 2010;2012 рр.

Усі показники рис. 4.1. мають тенденцію до зростання: чистий дохід підприємства зростає відповідно до обсягів товарообороту, у 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 1144,0 тис. грн., або на 39,3%, і у 2012 році в порівнянні з 2011роком на 254,0 тис. грн., або на 6,26%.

Собівартість продукції у 2011 році зросла на 520,0 тис. грн., або 31,29% (прирості товарообороту на 38,98%). В 2012 році порівняно з 2011роком собівартість реалізованої продукції МПП «Рабіца» зросла на 100,0 тис. грн., або 4,58% у відносному вираженні (при зростанні товарообороту на 6,26%).

Тобто з 2011 року товарооборот зростає більш швидкими темпами за собівартість продукції, що свідчить про зростання цінової націнки на підприємстві і валового прибутку, що в 2011 році зріс на 624,0 тис. грн., або на 49,96%, а в 2012 році на 154,0 тис. грн., або на 8,22%.

На рис. 4.2. наочно відображено динаміку витрат з якої видно, що витрати на збут підприємства за весь період є практично сталими, адміністративні витрати мають чітку тенденцію до зростання не лише у відносному, а в абсолютному вираженні, перевищуючи в 2012 році інші статті разом узяті. Також видно нестабільність інших витрат підприємства.

У 2011 році в порівнянні з 2010 адміністративні витрати зросли на 292,0 тис. грн., або на 51,77%, витрати на збут на 8,0 тис. грн., або на 1,41%, а інші операційні витрати на 355,0 тис. грн., тобто у 7,7 разів.

У 2012 році в порівнянні з 2011 адміністративні витрати зросли на 139,0 тис. грн., або на 16,24%, витрати на збут зменшились на 31,0 тис. грн., або на 5,39%, а інші операційні витрати на 4,0 тис. грн., або на 0,98%.

Як видно з рисунку 3 чистий прибуток підприємства у 2011 році склав 59,3 тис. грн. і в порівнянні з 2010 роком знизився на 3,7 тис. грн., або на 5,87%. В 2012 році чистий прибуток МПП «Рабіца» склав 74,3 тис. грн., тобто відбулося значне зростання чистого прибутку на 15,0 тис. грн., або на 23,3%. Стосовно сплаченого податку на прибуток, то найбільше абсолютне його значення спостерігалось у 2010 році - 21,0 тис. грн., в 2012 році відбулося зниження показника до 19,7 тис. грн., тобто на 6,19%.

Рис. 4.2 Динаміка витрат МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр.

На рис. 4.3 показано динаміку та обсяги прибутку МПП «Рабіца"до оподаткування, чистого прибутку та податку на прибуток за 2010;2012 рр.

Рис. 4.3 Динаміка та обсяги прибутку МПП «Рабіца» до оподаткування, чистого прибутку та податку на прибуток за 2010;2012 рр.

Як видно з рис. 4.3. зниження суми сплаченого податку на прибуток відбулося при збільшенні величини загального прибутку, що підлягає оподаткуванню, який у 2012 році склав 94,0 тис. грн. Зменшення величини сплаченого податку на прибуток обумовлене зменшенням ставки податку на прибуток з 25% до 21%.

Проаналізуємо якість валового прибутку МПП «Рабіца» в розрізі окремих кварталів 2010;2012 рр. за даними таблиці 4.2 та рис. 4.4.-4.5.

Таблиця 4.2

Динаміка валового прибутку МПП «Рабіца"за 2010;2012 рр.

Рис. 4.4 Динаміка валового прибутку МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр.

Як видно з даних таблиці 4.2 та рис. 4.4 рівень якості валового прибутку МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр. досить висока, про що свідчить рівномірність його розподілу поквартально та стабільність отримання в розрізі окремих кварталів. Порівнюючи дані бачимо, що майже всі показники мають тенденцію до зростання. Найвищі темпи зростання валового прибутку спостерігаються у 2011 році, зокрема у 1 та 2 кварталі темп зростання склав 120% та 115% відповідно, а абсолютна сума приросту склала 66,6 тис. грн. та 60,1 тис. грн. відповідно. У 2012 році темпи зростання валового прибутку є значно нижчими. У 1 кварталі 2012 року навіть спостерігається зменшення суми валового прибутку 14,1 тис. грн., або на 2,7%. В наступних кварталах динаміка є позитивною, але темпи зростання коливаються в межах 0,1%-1,3%. Основною причиною зменшення темпів зростання валового прибутку МПП «Рабіца» у 2012 році є суттєве збільшення собівартості виробництва продукції у зв’язку зі здорожченням вартості сировини, матеріалів, електроенергії, транспортних та інших затрат.

Рис. 4.5 Динаміка поквартального розподілу валового прибутку МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр.

З рис. 4.5. видно, що валовий прибуток досліджуваного підприємства досить рівномірно розподіляється поквартально, що свідчить про стабільну його операційну діяльність. З графіку чітко видно, що найбільшу питому вагу в річному обсязі займають прибутки 3 та 4 кварталу, частка яких сягала 26,5%-27,6% у 2010;2011 рр., у 2012 році такої тенденції не спостерігається.

Проаналізуємо якість чистого прибутку МПП «Рабіца» в розрізі окремих кварталів 2010;2012 рр. за даними таблиці 4.3 та рис. 4.6.

Таблиця 4.3

Динаміка чистого прибутку МПП «Рабіца"за 2010;2012 рр.

Як видно з даних таблиці 4.3. та рис. 4.6. рівень якості чистого прибутку МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр. є значно нижчою рівня якості валового прибутку, про що свідчить нерівномірність розподілу чистого прибутку поквартально та нестабільність отримання в розрізі окремих кварталів.

Рис. 4.6 Динаміка валового та чистого прибутку МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр.

Порівнюючи дані бачимо, що у 2011 році при значному зростанні валового прибутку сума чистого прибутку знизилась і лише на кінець року досягла значень, які мали місце у 2010 році.

Основною причиною зменшення темпів зростання чистого прибутку МПП «Рабіца» у 2011 році є суттєве збільшення інших операційних витрат підприємства при майже незмінних інших доходах. У 2012 році ситуація значно покращилась і темпи зростання чистого прибутку майже співпадають з темпами зростання валового прибутку, а в 2 та 3 кварталі значно є вищими і становлять 111,8% та 108,4% відповідно.

Джерелами формування прибутку МПП «Рабіца», враховуючи, що це мале вузькоспеціалізоване підприємство, є надходження коштів від основної операційної діяльності та доходи від іншої діяльності (табл. 4.4).

З даних табл. 4.4. видно, що основним джерелом формування кінцевого фінансового результату МПП «Рабіца"є основна операційна діяльність, тобто виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), розрахунки з постачальниками і покупцями, працівниками, банківськими установами тощо.

Таблиця 4.4

Структура прибутку МПП «Рабіца"за 2010;2012 рр.

Валовий прибуток підприємства має сталу позитивну динаміку, у 2011 році в порівнянні з 2010 роком збільшення склало 625,0 тис. грн., або 49,96%, у 2012 році темпи зростання значно знизились, але в порівнянні з 2011 роком збільшення валового прибутку склало 154,0 тис. грн., або 8,22%.

Рис. 4.7 Структура загального прибутку до оподаткування МПП «Рабіца» за 2010;2012 рр.

З рис. 4.7. видно, що в структурі загального прибутку до оподаткування МПП «Рабіца»

співвідношення величини прибутку від основної операційної діяльності та іншої діяльності не є сталою. Так у 2011році в порівнянні з 2010 роком спостерігається значне зростання частки прибутку від іншої діяльності у загальній величині оподаткованого прибутку підприємства. Це відбулося за рахунок здійснення в цьому періоді так званих супровідних до звичайної діяльності операцій, таких як переоцінка активів, списання знецінених запасів, курсові різниці, які виникають по валютних операціях, економічні санкції за порушення договірних зобов’язань або податкового законодавства тощо. Якщо частка прибутку від основної операційної діяльності МПП «Рабіца"у 2010 році складала77% загального прибутку, то у 2011 році знизилась до 44%, а відповідно частка прибутку від іншої діяльності зросла з 23% у 2010 році до 56% у 2011 році.

Розподіл прибутку МПП «Рабіца» відбувається за шістьма основними напрямами: — сплата частки до бюджету; поповнення статутного фонду; виплата дивідендів; розширення виробництва; соціальний розвиток; стимулювання/мотивацію працівників.

Динаміку відрахувань з операційного прибутку МПП «Рабіца» на різні напрямки показано у таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Динаміка розподілу прибутку від операційної діяльності МПП «Рабіца» за 2010;2012 роки

Як видно з таблиці 4.5 прибуток від операційної діяльності МПП «Рабіца» протягом 2010;2012 років не мав чіткої тенденції розвитку: у 2011 році в порівнянні з 2010 роком прибуток знизився на 7,0 тис. грн., а у 2012 році в порівнянні з 2011 роком зріс на 17,0 тис. грн. Така ж закономірність характерна і для величини сплаченого податку на прибуток, не дивлячись на те, що ставка оподаткування прибутку протягом досліджуваного періоду змінювалась. Протягом усього аналітичного періоду поповнення статутного фонду підприємства не відбувалося. Статутний фонд підприємства протягом 2010;2012 років був незмінним і становив 902,4 тис. грн. На рис. 4.8 представлено динаміку розподілу прибутку МПП «Рабіца» по роках і напрямках.

Рис. 4.8 Динаміка і структура розподілу прибутку від операційної діяльності МПП «Рабіца» за 2010;2012 роки Як видно з рис. 4.8 значна частина чистого прибутку підприємства направляється на виробничий його розвиток. Позитивним є те, що саме по цьому напряму розподілу прибутку спостерігається стала позитивна динаміка: у 2010 році сума відрахувань на виробничий розвиток склала 32,0 тис. грн., у 2011 році - 42,0 тис. грн., що на 10,0 тис. грн. більше ніж у 2010 році, у 2012 році - 44,5 тис. грн., що на 2,5 тис. грн. більше ніж у 2011 році.

Інший важливий напрям розподілу чистого прибутку підприємства — соціальний розвиток та додаткове стимулювання персоналу на МПП «Рабіца» не має сталої динаміки розвитку. У 2011 році в порівнянні з 2010 роком сума коштів, направлених на ці напрями значно скоротилась, основною причиною чому стало зменшення в цьому періоді суми отриманого прибутку та певні фінансові проблеми на підприємстві і, обираючи між зменшенням обсягів коштів у виробничий розвиток чи на соціальні заходи, підприємство обрало останній напрям. Значного зростання зазнав фонд соціального розвитку підприємства в 2012 році і склав 12,8 тис. грн., зростання склало 3,6 тис. грн. Дане збільшення фонду соціального розвитку пояснюється підвищеною увагою керівництва підприємства до соціального становища на підприємстві. Керівництво МПП «Рабіца» розробило соціальну програму, яка якнайкраще задовольняє потреби і вимоги робітників підприємства. До цього плану соціального розвитку включено заходи для поліпшення побутових умов працівників, їхнього соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я, а такожзміцненняматеріально-технічноїбазивідповіднихоб'єктівсоціальноїінфраструктури. Також керівництво у 2012 році звернуло увагу на додаткове стимулювання праці персоналу, збільшивши заохочувальні виплати в 2012 році до 17,0 тис. грн. Сума цих виплат зросла в динаміці на 8,9 тис. грн., або 109,9%. Це позитивно вплинуло на продуктивність праці. Збільшивши заохочувальні виплати, керівництво підприємства, по-перше, отримало можливість досягти порівняно вищих результатів праці робітників, по-друге, підвищити розмір середньої заробітної плати працівників, і по-третє, стримало відток досвідчених, висококваліфікованих кадрів з підприємства, що ще більше зміцнило конкурентну позицію МПП «Рабіца» на ринку.

моніторинг фінансовий дисципліна

5. Напрями та шляхи вдосконалення фінансового результату МПП «Рабіца»

Сьогодні все більша кількість підприємств усвідомлюють необхідність перспективного управління фінансовими результатами у відповідності до загальних цілей економічного розвитку підприємства і умов зовнішнього середовища. Проте існуючий механізм управління фінансовими результатами не виконує достатньою мірою покладених на нього завдань щодо оцінки результативності руху грошових коштів. У зв’язку з цим виникає потреба постійного моніторингу динаміки фінансових результатів, зміни їх складу та структури.

Попит на моніторинг як фактор регулювання фінансових результатів підприємств зростає, але досі немає чітко визначеного усталеного механізму його проведення, що з одного боку обумовлено складністю його створення, низькою культурою управління, особливостями організації роботи, а з іншого — недосконалістю існуючих теоретичних розробок.

На МПП «Рабіца» впроваджено систему моніторингу фінансових результатів — це механізм постійного спостереження, збору, обробки та аналізу даних за напрямами, складом, обсягами фінансових результатів та джерелами їх формування, який спрямований на сприйняття сигналів з внутрішнього та зовнішнього середовища та націлений на своєчасне виявлення змін у ключових параметрах фінансових потоків підприємства. Ціль моніторингу — аналіз фактичного фінансового і економічного стану, порівняння його з прогнозованим, попередження негативного впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансовий результат та становище на ринку, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку економіки підприємства відповідно до його головної мети.

Діяльність МПП «Рабіца» супроводжується постійним кругообігом коштів, що здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів. При цьому система моніторингу визначає джерела коштів, форми та напрямки фінансування, оптимізує структуру капіталу, проводить розрахунки з постачальниками ресурсів, покупцями продукції, державними органами, персоналом підприємства тощо.

Моніторинг дає можливість МПП «Рабіца"не лише адаптуватись до постійної зміни середовища, але й успішно виживати в умовах конкуренції, подолати небажані зміни у навколишньому середовищі.

Моніторинг слід розглядати не лише як інструмент, що обслуговує підприємство, але й як певну систему взаємопов'язаних важелів управління, яка може видозмінюватися, розвиватися і вдосконалюватися. За дотримання загального підходу щодо організації моніторингу визначеного об'єкту, до основних етапів проведення моніторингу прибутку на МПП «Рабіца"включено наступні:

формування мети та цілей моніторингу; добір інструментів; організація дослідження; збирання інформації; обробка даних; оцінка результатів; обґрунтування рішення щодо збереження/зміни параметрів, що впливають на кінцевий результат.

Попри збереження загальної послідовності у формуванні системи моніторингу, відмітимо, що організація спостереження за фінансовими результатами на МПП «Рабіца» має свої особливості, що зумовлено порядком формування самих фінансових результатів. На МПП «Рабіца» фінансовий результат визначається лише після отримання даних про фактичні доходи та витрати поточного періоду, що зумовлює можливість організації моніторингу лише в режимі тактичного та стратегічного управління. Враховуючи порядок формування фінансової звітності (щоквартально), очікування на дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат поточного періоду призводить до того, що інформація про фінансові результати підприємства надходить надто пізно для прийняття оперативних управлінських рішень. З огляду на зазначене, вважаємо за доцільне в межах діючого моніторингу фінансових результатів МПП «Рабіца» запровадити формування системи моніторингу поточного стану досліджуваного підприємства. Контрольний період — місяць. Наявність щомісячної інформації про основні показники розвитку дозволить менеджменту підприємства визначати характер динаміки фінансового результату та приймати обґрунтовані рішення щодо його зміни в оперативному режимі, коригуючи заходи за ключовими напрямами діяльності, зокрема — цінової та асортиментної політики, активізації рекламної компанії, тощо.

Значимим для організації фінансового моніторингу є вибір показників, що підлягають спостереженню. До системи показників моніторингу поточного стану рекомендуємо включити такі показник: величину та динаміку обсягів реалізації продукції, середнього рівня доходу, витрат та оборотності обігових активів в цілому по підприємству та за окремими елементами, а також показник термінової платоспроможності. Подані показники відповідають критеріям оперативності та інформативності, обрані за узагальнення існуючих підходів з визначення показників для моніторингу поточного стану підприємства. Основним індикативним показником у поданій системі є величина виручки від реалізації продукції, робіт, послуг, зростання якого свідчить про відповідність асортименту та ціни на продукцію, товари та послуги очікуванням споживачів та є сигналом для підприємства щодо позитивного фінансового результату. Збільшення виручки від реалізації продукції може відбуватись на фоні зростання, зниження чи збереження середнього рівня доходу підприємства, що зумовлено ціновою та маркетинговою політикою підприємства та можливостями підприємства в частині їх коригування. Бажаним для МПП «Рабіца» є зростання виручки від реалізації продукції за одночасного зростання середнього рівня доходу. Проте, збільшення абсолютної величини доходу може відбуватись як за зростання, так і за зниження або незмінності середнього рівня доходу. Тому важливим на етапі оперативного спостереження є моніторинг не тільки за обсягом реалізації, але й за складом та структурою реалізованої продукції з огляду її доходності. Враховуючи, що у короткостроковому періоді рівень виробничих витрат змінюється незначно, дані щодо динаміки товарообороту та середнього рівня доходу є базовими для визначення в оперативному режимі фінансового результату підприємства.

Методики побудови та функціонування реально ефективних систем моніторингу є таємницею. Їх пропонують спеціалізовані фірми, але ціна їх достатньо висока. Альтернативним рішенням для МПП «Рабіца» стало налагодження власної системи моніторингу фінансових результатів його діяльності. Ефективність проведення моніторингу фінансових результатів підприємства багато в чому залежить від правильно сформованої структури внутрішнього контролю — це впорядкована сукупність взаємопов`язаних елементів, які знаходяться між собою в стійких відносинах, що забезпечують їх функціонування та розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі працівники, що виконують контрольні функції, служби та інші ланки апарату управління, а взаємовідносини між ними дотримуються, дякуючи горизонтальним та вертикальним зв`язкам.