Кнемідокоптоз курей

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра паразитології та токсикології

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Кнемідокоптоз курей Суми 2010р.

Вступ

Приватний сектор знаходиться на вул. Першотравнева 67, село, району, обл., знаходиться у лісостеповій зоні з помірним кліматом. Середня температура в зимовий період — 5 °C — 10 °C, у літній період — +18°С+27°С. Найбільша кількість опадів приходиться на березень та вересень.

Село розташоване на березі річки Ревна. Відстань до лісу становить 1 км. Наявність річки та зелених насаджень навкруги неї зумовлює підвищену інтенсивність перелітного та домашнього птахівництва.

За останні роки в селі серед інвазійних хвороб найбільш часто реєструються: кнемідокоптоз птиці, аскароз свиней, фасціольоз ВРХ, токсокароз м`ясоїдних.

Основними причинами виникнення хвороб — відсутність профілактики. Також причинами виникнення деяких хвороб є наявність великої кількості гризунів, низьке матеріальне забезпечення дільниць ветеринарної медицини.

Реєстрація хворої тварини

Власник тварини:_____________.

Адреса власника тварини: __________________

Вид тварини: птиця.

Стать:куриця.

Вік: 1 рік 5місяці.

Жива вага: 1,2 кг.

Дата захворювання: не встановлена.

Дата надходження: 28.04.2009р.

Діагноз при надходженні:кнемідокоптоз кінцівок (вапняні ноги).

Анамнез (Anamnesis vitae et morbie)

Anamnesis vitae

Птиця вільно переміщується по території двора та за його межами. На ніч закривається в сараї, підлога вкрита дерев’яними дошками. Раціон складається з суміші зернових культур: ячменю, кукурудзи. Постійно забезпечена птиця водою. Гній господар прибирає чотири рази на місяць, знезараження гною біотермічне.

Anamnesis morbie

Перші ознаки захворювання, були помічені господарем, 20.03.09р. Загальний стан тварини погіршився відмічалось пригнічення, птиця стала менше рухатись, була наявність слабо вираженої ерозії шкіри кінцівок нижче від заплеснового суглоба, що викликало занепокоєння, птиця клювала уражені кінцівки, відмічалась поява потовщення на кінцівках ніг, погіршилась яйценосність.

кнемідокоптоз клінічний лабораторний птиця хвороба

Дані об`єктивного дослідження тварини

Температура тіла: 41,3⁰С.

Пульс: 180 ударів за хвилину.

Дихання: 23 дихальних рухів за хвилину.

Птиця менше рухається, більше часу лежить, важко змінює положення тіла. Загальний стан — пригнічений. У птиці спостерігається сонливість, малорухливість. Вгодованість нижче середньої, склад тіла правильний, конституція ніжна, будова тіла правильна. Куриця має тонку шию, вузьку грудну клітку.

Дослідження волосяного покриву, шкіри її похідних та підшкірної клітковини.

Пір'яний покрив на тілі хворої птиці розташований не рівномірно, густина пір`я середня, спостерігається невелика кількість пуху. Перо чисте, міцно тримається в пір'яних фолікулах, еластичне, міцне на розриві. Гребінь і борідка яскраво-червоного кольору. Шкіра тіла блідо-рожевого забарвлення без видимих пошкоджень, помірно волога, чиста. Чутливість шкіри в межах норми. Ектопаразитів не виявлено.

Шкіра кінцівок брудно-сіра (вапняна) потовщенобугриста, луски збільшені в розмірах, відкопилені, сухі, ламкі, рихлі. На місці відпалих лусок добре помітний розріст кірок, на яких утворилися тріщини. В даній ділянці спостерігається свербіж та підвищена чутливість шкіри. Еластичність втрачена. Кігті помірно сточені, є невеликі розщеплювання.

Підшкірна клітковина помірно розвинена. Судини добре виражені та кровонаповненні. При дослідженні на патології (новоутворення, тріщини, гематоми та ін.), патології не виявлено.

М`язовий тонус збережений, в цілому м`язи добре розвинені, правильної форми, симетричні, чутливі на дотик, рухливі, цілісні, щільної консистенції, без видимих змін.

Сухожилки, зв`язки, крім ураженої ділянки, в межах норми.

Дослідження видимих слизових оболонок.

Кон’юнктива помірно волога, блискуча, блідо-рожевого забарвлення, без пошкоджень. Сльозотеча не спостерігалася, судини кон`юктиви кровонаповнені.

Слизова оболонка ротової порожнини рожевого забарвлення, помірно волога, слинотеча відсутня.

При огляді на патологоанатомічні зміни, а саме: пошкоджень цілісності, припухань, набряків, новоутворень та ін., виявлено не було.

Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів.

Не проводила.

Дослідження окремих систем організму

Дослідження серцево-судинної системи.

Серцевий поштовх помірний за силою, локалізований, ритмічний. Частота його в межах норми (142 уд./хв.). Серцеві тони ритмічні Фібрилярне дрижання не спостерігалося. Крила, птиця тримає в природному положенні. Перкуторні границі серця чітко не виражені, приблизно, передня частина знаходиться на рівні четвертого ребра, верхня нижче остистих відростків на 2 см., задня — на рівні передостаннього ребра. Тони серця ритмічні, частота їх в межах норми, тривалість відповідає нормі, помірної сили та висоти. Сторонніх шумів не прослуховувалось.

Артеріальний пульс в межах норми, стінки артерій еластичні.

Дослідження системи дихання.

При огляді носової порожнини витікань не спостерігали. Видихуване повітря немає сторонніх запахів. Сторонні шуми при диханні відсутні. При огляді крил, ніздрів спостерігали їх рухливість під час видиху та вдиху. Носові отвори нормальної величини, симетричні, правильної форми. Слизова оболонка рожева, блискуча, помірно волога. Судини слизової носа кровонаповненні слабо. Чутливість збережена.

При аускультації шумів плеску не відчувалося.

Слизова гортані в межах норми, без набряків та припухань, хрящі цілісні, кільця трахеї міцні, в межах норми, набряків та припухань не виявлено. Кашлю у куриці не спостерігається.

Грудна клітка правильної форми, симетрична, стінки цілісні. Чутливість збережена. Спостерігався грудо — черевний тип дихання. Задишка відсутня.

Дослідження системи травлення.

У куриці спостерігалося зниження апетиту. Прийняття корму та води природне, болючість при ковтанні відсутня. Блювоти, позіхання та відрижки не спостерігалися. При огляді ротової порожнини слинотечі виявлено не було, запах з ротової порожнини природній і специфічний для даною виду. Ротовий отвір закритий. Дзьоб без деформацій, нашарувань, щільної консистенції.

Слизова оболонка ротової порожнини рожевого кольору, блискуча, помірно волога, витікань не спостерігалося, судини кровонаповненні. При огляді ротової порожнини виявлено, що язик нормальної величини, правильної форми, без ран. Поверхня язика гладенька.

Глотка курки без припухань, набряків та новоутворень. При огляді та пальпації стравоходу спостерігалися хвильоподібні рухи при ковтанні їжі. Прохідність стравоходу не порушена.

Кишкові петлі прощупуються у формі тяжів при нагромадженні щільних калових мас.

Черево правильної величини, тонус збережений, черевні стінки симетричні.

Поза під час акту дефекації природна. Частота в межах норми, склала 1 раз за годину. Розладів травлення не спостерігалося. Колір калу чорно-білий, рихлої консистенції, запах специфічний для даного виду.

Дослідження сечостатевої системи.

Сечову та статеву систему птиці досліджувати важко, так як сечовий канал впадає в клоаку. В ділянці попереку болючості не виявлено, по консистенції калу можна судити, що сечова система в межах норми, статева система також.

Дослідження нервової системи.

На зовнішні подразники птиця реагує слабо, залишається малорухливою. Тип вищої нервової діяльності флегматичний.

Величина черепа в межах норми, кістки черепа цілісні, не деформовані, чутливість збережена.

Рухливість хребта в межах норми, особлива рухомість спостерігається в ділянці шиї. Форма хребта фізіологічна без викривлень, чутливість в нормі.

Смак у куриці збережений, слух та зір також. Зіниці мають рожево-коричневий колір, без помутніть, повіки в нормі, без припухань, очні яблука розташовані симетрично Больова чутливість шкіри збережена, птиця одразу реагує занепокоєнням на дотик голкою. При дії на шкіру птиці гарячого предмету вона одразу непокоїться. Больова чутливість ділянки кінцівок підвищена, при надавлюванні на лусочки шкіри птиця сильно непокоїться.

Птиця має неприродне положення тіла, здебільшого лежить, а коли підіймається на ноги то не повністю стає на пальці. Хвора птиця не здатна до активних рухів, тонус м’язів при цьому збережений, координація рухів не порушена, судоми відсутні.

Дослідження зони патологічного процесу

З метою підтвердження попереднього діагнозу проводила лабораторні дослідження, мортальним методом. З уражених кінцівок птиці скальпелем відбирала зіскрібок. Матеріал поміщала в чашку Петрі, подрібнювала скальпелем, добавляла в два рази більше 10% розчину їдкого натру та залишала на 40 хвилин. Після повного розм`якшення, поміщала їх на предметне скло та досліджувала під малим збільшенням мікроскопу.

Інтенсивність інвазії складає 8 екземплярів кліщів в одній досліджуваній краплі.

В результаті дослідження було знайдено кліщів невеликого розміру, три жіночі та п`ять чоловічих особин. Колір даних кліщів сірий з жовтуватим відтінком, хоботок короткий підковоподібний, ротові органи гризучого типу. Кліщі мають чотири пари коротких ніг, конусоподібної форми, у самок вони погано розвинені. На кінці ніг нігтевидні відростки. У самців усі кінцівки організовані та мають на кінцях присоски зі щетинками. Самка кулястої форми, самці подовжено-овальної та менші за розміром, за описом це кліщ Кnеmidocoptes mutans, надродини Analgesoidea.

Діагноз

На підставі проведених досліджень встановлений діагноз — кнемідокоптоз птиці.

При встановленні діагнозу були враховані:

Епізоотологічні дані.

Дані анамнезу — проживання в місцевості біля водоймища, різних насаджень, що сприяє утворень місць згуртування птахів, особливо диких, відповідно підвищується імовірність зараження на кнемідокоптоз, як місце розмноження та поширення збудника.

Дані клінічного обстеження — пригнічення, схуднення. В ділянці кінцівок, нижче від заплеснового суглоба, виявлено звапнянілі нашарування між якими є тріщини. З тріщин між лусочками виділяється рідина блідо-рожевого кольору. В цій ділянці спостерігався свербіж. Чутливість шкіри в даній ділянці підвищена, при надавлюванні на лусочки шкіри тварина сильно непокоїться.

Дані додаткового обстеження — для підтвердження діагнозу проводилось лабораторні дослідження зскрібків, мортальним методом, де виявила кліща Кnеmidocoptes mutans, який спричиняє кнемідокоптоз птиці, що стало підтвердженням діагнозу поставленого за клінічним обстеженням.

Прогноз

При інтенсивності інвазії, яка становить 8 екземплярів кліщів в одній досліджуваній краплі та своєчасному ефективному лікуванні, дезакаразидації приміщення, де утримується птиця — прогноз сприятливий.

Курація хворої птиці

Аналіз хвороби

Кнемідокоптоз птиці (Knemidocoptosis).

Кнемідокоптоз (саркоптоз ніг — «вапняна нога») — поширене хронічне захворювання, переважно курей. Хвороба характеризується ураженням кінцівок, дзьоба, шкіри птиці і супроводжується свербежем, дерматитом, некрозом пальців, виснаженням, зниженням продуктивності.

Поширення та економічні збитки. Кнемідокоптоз поширений в усіх регіонах України, особливо в невеликих фермерських і приватних господарствах. Економічні збитки зумовлені зниженням несучості та вибракуванням птиці.

Характеристика збудника. Кnеmidocoptes mutans (курячий свербун) відноситься до родини Sarcontidae роду Кnemidocoptes. Це постійні паразити, які локалізуються під роговими лусочками шкіри ніг. Кліщі дрібні, тіло з дорсального боку випукле, з вентрального — плоске сірого або жовтуватого кольору, розміром 0,2−0,5 мм. Кліщі мають чотири пари коротких, конусоподібних кінцівок.

Самці мають тіло видовжено — овальної форми, сірого з жовтуватим відтінком кольору, чотири пари коротких добре розвинутих лапок, на кінцях яких є присоски з щетинками.

Самки округлої форми і значно більші за самців. Лапки у них слабо розвинені і закінчуються короткими кігтиками, на задньому кінці тіла є дві довгі щетинки. Хоботок у них короткий, підковоподібний, гризучого типу.

Цикл розвитку. Курячі свербуни — внутрішньо шкірні паразити. Вони живуть в епітеліальному шарі під роговими лусочками шкіри ніг. У своєму розвитку проходять фази протопімфи, телеонімфи і імаго. Самки пробурюють у шкірі ходи і вікладають 6−8 личинок. Розвиток збудника триває 20−26 діб. Кліщі живляться лімфою, запальним ексудатом та епітелієм шкіри. У зовнішньому середовищі живуть 5−10 діб, а в сухому й теплому приміщенні гинуть через кілька годин.

Епізоотологічні дані. Кнемідокоптоз — поширене захворювання курей переважно в приватних господарств. Хворіють також індики, цесарки, фазани, голуби, папуги з 5−6 місячного віку (часто у віці 2−3 роки). Джерелом інвазії є хвора птиця. Здорова птиця уражається при контакті з хворою або через предмети догляду, клітки, сідла, кубла, гнізда. Поширення інвазії спричинюють скупчення утримання птиці у темних, забруднених приміщеннях та неповноцінна годівля. Пік інвазії спостерігається у весняно — літній період.

Патогенез. Своєю механічною й токсичною дією кліщі спричиняють свербіж, локальне запалення шкіри та лап. Птиця інтенсивно розкльовує уражені ділянки тіла, внаслідок чого розвивається гіперкератоз. На лапах з’являються масивні лусочки сіро — білого кольору. У разі проникнення патогенних мікроорганізмів виникає запалення суглобів і лапи потовщуються. Процес утворення кірок відбувається зсередини, м’які тканини з часом стискаються, що призводить до їхньої атрофії та сухого некрозу. Шкіра запалюється, пір'я та пух відпадають.

Курячі свербуни прогризають у шкірі ніг численні лабіринти, в яких вони паразитують. Свербуни спричиняють механічне пошкодження епідермального шару шкіри і виділяють продукти метаболізму, а також формують численні «ворота» для збудників інфекції. Внаслідок постійного свербежу птиця втрачає спокій, погано відгодовується, що призводить до схуднення.

Імунітет віковий. Кури, старші ніж 2 роки, несприйнятливі до хвороби.

Клінічні ознаки. Інкубаційний період продовжується 5−6 місяців. Хвороба розвивається тільки па кінцівках нижче від заплеснового суглоба і має хронічний перебіг. Умовно розділяють три стадії: безсимптомну (триває 3−5 міс), її встановлюють лише акаролічним дослідженням; папульозну (триває від 4 до 12 міс), під час якої спостерігається лущення епідермального шару шкіри, формування вузликів — папул; крупозна, що характеризується втратою еластичності шкіри, проявою тріщин, з яких виділяється між тканинна рідина, а також сухим некрозом лап.

У курей лапи вкриваються лусками й нашаруваннями сірого кольору, які птиця розкльовує до крові («луската нога», або вапняна нога). Спостерігається кульгавість, викривлення лап і кігтів. З часом пальці відпадають. При ураженні тіла кури інтенсивно вищипують пір'я й пух («вищипу вальний свербіж»), їхня несучість знижується, птиця худне і гине.

Патолого-анатомічні зміни. При дослідженні загиблої птиці відмічають ураження шкіри кінцівок. Вони вкриті товстими нашаруваннями кірок, потовщені, в окремих місцях з тріщинами. На фалангах кінцівок помітне відкладання солі і вапна («вапняна нога»).

Діагностика. Діагноз встановлюють комплексно на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак та результатів акарологічних досліджень зіскрібків. З уражених кінцівок птиці скальпелем чи лезом ножа відбирають кілька глибоких зіскрібків. Матеріал поміщають в чашку Петрі, подрібнюють скальпелем, добавляють розчин 5−10% Na ОН (КОН) і тримають 30−60 хв. Після чого розм’якшені кірки роздавлюють між двома предметними скельцями і досліджують під мікроскопом.

Лікування. Для лікування хворої птиці призначають:

Акарицидний препарат «Бутокс» 1 мл препарату розводять в 1,5 л теплої води, приготовлений розчин застосовують зовнішньо для обполіскування ніг. Йодопіронова мазь на ланоліновій основі з високим вмістом йоду є хорошим антисептиком, і одночасно пом’якшує шкіру запобігаючи появі тріщин. Для підвищення резистентності організму хворій птиці призначають яблуневий оцет, як вітамінна добавка, застосовують у дозі 1 ст. л. на 10 кг корму.

Заходи боротьби та профілактики. Проводять регулярне очищення пташників, біотермічне знезараження посліду, дезакаризацію приміщень.

Використовують емульсії, розчини з розрахунку 100−200 мл/м² площі: 0,1% батокс; 0,2% ектасон, неостомазин; 3−5%гарячий креолін; 5% ксилонафт. При вільному утриманні птиці готують суміші для купання з сірки, тютюну й піску або сірки, вапна й піску (1:1:8), насипають їх у широкі неглибокі ящики.

Практикують ізольоване вирощування молодняка від дорослих курей. Профілактично проводять акарологічні обстеження птиці і при підозрі на кпемідокоптоз призначають акарицидні препарати. В умовах виробництва уражену птицю заміняють здорового.

Висновки

1. За результатами анамнестичних, епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у куриці встановлено діагноз — кнемідокоптоз.

2. Діагноз на кнемідокоптоз підтверджено лабораторними дослідженнями. Інтенсивність інвазії становить 8 екземплярів кліщів в одній досліджуваній краплі.

3. Ефективними лікуванням є, застосування бутокса, для приготування робочого розчину 1 ампулу препарату розводила в 1,5 л теплої води, приготовлений розчин застосовувала зовнішньо для обполіскування ніг.

3. Йодопіронова мазь застосовують зовнішньо 3 рази на день протягом 14 днів.

4. Після курсу лікування, провели повторне лабораторне дослідження, кліща не було виявлено — птиця одужала.

Пропозиції

1. Покращити умови утримання птиці.

2. Проводити щодення механічне очищення приміщення, де утримується птиця.

3. Проводити дезакаризацію приміщення використовуючи емульсії, розчини з розрахунком 100 мл/м² площі: 0,1% бутокс; 0,2% ектосан, неостомазан; 3−5% гарячий креолін, фенол; 5% ксилонафт.

4. При вільному утриманні птиці готують суміші для купання з сірки, тютюну й піску або сірки, вапна й піску (1:1:8), насипають їх у широкі й неглибокі ящики.

5. Забезпечити не обмежений водопій, збалансувати раціон.

Список використаної літератури

1. Березовский А. В., Сорока Н. М., Прус М. П., Галат В. Ф., Паразитологія та інвазійні хвороби тварин Київ «Урожай». — 2009. 206с.

2. Галат В. Ф. та ін. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: Підручник/ К: Вища освіта. 2003;464с.

3. Галат В. Ф., Березовський А. В., Прус М. П., Сорока Н.М.

4. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. Практикум: навчальний посібник. — К.: «Вища освіта», 2004. — 238 с.

5. Галат В. Ф., Березовський А. В., Прус М. П., Сорока Н.М.

6. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. — Київ «Вища освіта» 2003. — 464 с.

7. Дахно І. С., Березовський А. В., та ін. Атлас гельмінтів тварин // К., 2001. — 118 с.

8. Дахно І. С. Робочий зошит для лабораторно — клінічних і самостійних занять з паразитології та інвазійних хвороб тварин. — Суми 2008 .- 112с.

9. Дахно І.С., Дахно Г. П., Негреба Ю. В. та ін. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з паразитології та інвазійних хвороб. — СНАУ , — 2007 р.

10. Дахно І.С., Дахно Ю. І. Екологічна гельмінтологія. Навчальний посібник. — Суми: «Козацький вал «, -2010.-220 с.

11. Дахно И. С и др. Гельминтозы домашних животных Сумской области Сумы, 1996 — 80с.

12. Невядомська К. Загальна паразитологія: // «Наукова думка», 2006.-484с.