Закономірності ходу природного лісопоновлення під наметом соснових насаджень у Брецькому лісництві ДП «Корюківське лісове господарство»

ЗМІСТ ВСТУП

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ

1.1 Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва

1.2 Роль і значення лісового господарства в економіці району

1.3 Характеристика лісового фонду

2. ПРИРОДНЕ ЛІСОПОНОВЛЕННЯ

2.1 Етапи природного поновлення лісу

2.1.2 Насіннєношення дерев у лісових насадженнях

2.1.3 Проростання насіння та утворення сходів

2.2 Ріст і розвиток самосіву та підросту

2.3 Природне поновлення під наметом материнських деревостанів

2.4 Використання природного поновлення лісу у лісництві

3. ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ЛІСУ

3.1 Об'єкти досліджень та обсяги виконаних робіт

3.2 Методика досліджень

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ТА ВИКЛАДЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

5. АНАЛІЗ І ОЦІНКА ПРИРОДНОГО ЛІСОПОНОВЛЕННЯ ПІД НАМЕТОМ ЛІСУ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ДОДАТКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП Сучасна орієнтація на сталий розвиток лісового господарства зумовлює збільшення обсягів відтворення лісів на засадах екологічно орієнтованого лісівництва з використанням природного поновлення лісу. При природному насіннєвому поновленні лісу молоде покоління генетично і екологічно краще відповідає конкретним лісорослинним умовам, забезпечує збереження біологічного різноманіття, скорочує термін лісовирощування та вимагає менших зусиль і витрат коштів.

Природне поновлення лісу у природі відбувається стихійно. Проте це явище має свої закономірності, які необхідно досліджувати, вивчати та використовувати у лісогосподарській практиці.

Мета роботи полягає у вивченні закономірностей ходу природного лісопоновлення під наметом соснових насаджень у Брецькому лісництві ДП «Корюківське лісове господарство».

У 1 розділі наведена характеристика природно-кліматичних умов та лісового фонду у Брецькому лісництві ДП «Корюківське лісове господарство». У розділі 2 описані теоретичні положення про природне лісопоновлення. Об'єкти і методика досліджень представлені у 3 розділі. Характеристика об'єктів та викладення результатів дослідження наведена у 4 розділі. У 5 розділі представлені аналіз і оцінка природного лісопоновлення у соснових насадженнях.

Обсяг роботи: випускна бакалаврська робота виконана на 41 сторінках друкованого тексту. Містить вступ, 5 розділів, висновки і пропозиції, список використаної літератури із 20 найменувань та додатки.

Ключові слова: природне лісопоновлення, насіннєношення, сходи, самосів, підріст, сосна звичайна, пробна площа.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВИ

1.1 Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва Брецьке лісництво, загальною площею 4660 га, входить до складу ДП «Корюківське лісове господарство» і знаходиться у південно-східній його частині на території Корюківського, Менського і Сосницького адміністративних районів.

За лісорослинним районуванням територія розміщення лісництва відноситься до зони Українського Полісся, підзони Чернігівське Полісся.

Клімат в районі розміщення лісництва помірно-континентальний. Вегетаційний період триває 195 днів, з травня по вересень. Середня річна температура повітря +5,9°С.

Пізньовесняні заморозки можливі до другої половини квітня, а ранньовесняні - з другої половини жовтня. Максимальна температура повітря +38°С, мінімальна — 36 °C. Середньорічна кількість опадів 570 мм. Протягом вегетаційного періоду випадає приблизно 60% опадів.

Середня глибина промерзання ґрунту 87 см, максимальна 120 см. Постійний сніговий покрив встановлюється в кінці листопаду. Зникнення снігового покриву відбувається на початку березня.

Переважаючі вітри: взимку — західний і південний, влітку — західний і північно-західний.

Рельєф на території лісництва представлений рівниною, з чергуванням незначних підвищень, як правило, приурочених до річки Бреч, а також невеликих блюдець і котловин.

Переважаючими типами ґрунтів є: дерново-слабоі середньопідзолисті глинясто-піщані і піщані ґрунти. На цих ґрунтах зростають соснові і березові насадження. У південній частині лісництва зустрічаються дерново-сильнопідзолисті, сірі супіщані або легкосуглинкові ґрунти. На цих ґрунтах переважаючою породою є дуб звичайний, береза або мішані листяно-соснові насадження.

1.2 Роль і значення лісового господарства в економіці району Основний напрямок ведення лісового господарства — забезпечення потреб численних споживачів у деревині, виробництво товарів народного та промислового призначення, широке побічне користування і створення санітарно-гігієнічних умов для рекреаційного використання території. Господарська діяльність лісництва спрямована на вирощування високопродуктивних лісових насаджень, покращення рекреаційних функцій, якісного складу насаджень та підвищення захисних функцій лісу.

1.3 Характеристика лісового фонду Розподіл загальної площі Брецького лісництва ДП «Корюківське ЛГ» за категоріями лісових ділянок свідчить про ефективне ведення лісового господарства (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Розподіл загальної площі земель лісового фонду за категоріями земель

Площа вкритих лісовою рослинністю ділянок складає 91,6%. Низький відсоток нелісових ділянок 5,4% свідчить про те, що лісові ділянки Брецького лісництва переважно використовуються за призначенням — для вирощування лісових насаджень.

Основними деревними лісоутворюючими породами є: сосна звичайна — 57,9%, береза повисла — 21,2%, дуб звичайний — 13,5%, вільха чорна — 4,5%. Насадження інших деревних лісоутворюючих порід займають 2,9% від загальної площі ділянок вкритих лісовою рослинністю. Це насадження таких порід: ялини європейської, модрини європейської, дуба червоного, граба звичайного, ясена звичайного, клена гостролистого, акації білої, осики, липи серцелистої, тополі канадської (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок за основними лісоутворюючими породами Деревостани сосни звичайної, дуба звичайного, берези повислої і вільхи чорної зростають переважно із повнотою 0,7. Розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок за повнотами та групами порід наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок за повнотами та деревними видами

Найвагомішою є частка лісових насаджень І та ІІ класу бонітету. У таблиці 1.3 наведений розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок за класами бонітету та переважаючими деревними видами.

лісництво самосів насадження деревостан Таблиця 1.3

Розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок за класами бонітету

Найбільш поширеними типами лісорослинних умов є: вологий субір (В4) — 39,9%, свіжий субір (В2) — 33,5%, вологий складний субір (С3) — 9,8% від загальної площі ділянок вкритих лісовою рослинністю ділянок (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок за типами лісу

Лісорослинні умови є сприятливими для вирощування високопродуктивних насаджень сосни звичайної, берези повислої, ялини європейської, вільхи чорної.

Основні лісівничо-таксаційні показники лісових насаджень за переважаючими деревними видами наведено у табл. 1.5.

Таблиця 1.5

Середні таксаційні показники деревостанів за переважаючими деревними видами

2. ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ЛІСУ

2.1 Етапи природного поновлення лісу Ліс як своєрідне угруповання деревних та інших рослин здатний до самооновлення. Старе покоління лісу відмирає, залишаючи замість себе молоде, і цей процес може продовжуватися вічно, якщо його не порушують серйозні катаклізми або непродумані дії людей. Природна зміна старого покоління лісу новим називається природним поновленням лісу.

Природне поновлення лісу має ряд переваг — воно може скорочувати термін лісовирощування, якщо виникає під наметом материнського деревостану. При природному насіннєвому поновленні лісу молоде покоління генетично і екологічно краще відповідає конкретним лісорослинним умовам. За сприятливих умов успішне природне лісопоновлення вимагає менших зусиль та витрат коштів.

Насіннєве поновлення лісу складається із чотирьох етапів: а) насіннєношення дерев; б) проростання насіння і утворення сходів; в) збереження і розвиток самосіву; г) адаптація та розвиток підросту.

2.1.1 Насіннєношення дерев у лісових насадженнях Насіннєве поновлення лісу, при якому молоде покоління утворюється із насіння — багатостадійний процес і його можна розглядати із утворення пилку і запліднення, щоб отримати більш повну картину про поновлювану здатність лісу.

Дерева починають масово плодоносити у певному віці, який називається віком змужнілості, або віком поновлюваної стиглості. Він залежить від деревної породи та місця де вона росте на відкритому просторі, чи у лісі. Як правило, настання поновлюваної стиглості пов’язане з притупленням приросту дерев у висоту. Це пояснюється тим, що у період активного росту, поживні речовини витрачалися, в основному, на забезпечення приросту деревини, а зі зменшенням приросту значна їх частина витрачається на утворення насіння.

Дерева однієї породи, але порослевого походження, раніше починають плодоносити, ніж дерева, що виросли з насіння. Середній вік початку плодоношення у дерев, що ростуть на відкритому просторі - 15−20 років. Дерева в зімкнутих деревостанах починають масово плодоносити на 10−20 років пізніше.

У середньому, окремі породи досягають змужнілості у такому віці: дуб — у 60−80 років, ясен — у 40−50; клен гостролистий — у 40−50; вільха чорна — у 15−20; береза — у 20−25; осика — у 20−30; ільмові - у 25−40; липа — у 30−40; модрина — у 20−30; сосна — у 40−50; ялина — у 40−60; ялиця — у 50−60 років.

Вступивши у вік змужнілості дерева утворюють насіння не щорічно. Роки у які спостерігається рясне насіннєношення називаються насіннєвими роками. У різних деревних порід вони повторюються через різні терміни. Так, щорічно або через рік рясно плодоносять береза та осика, через 3−4 роки — сосна та ялина; через 4−5 років — модрина, ялиця; через 6−7 років — дуб, сосна кедрова.

Урожай насіння соснових насаджень залежить від віку, повноти, бонітету деревостану, кліматичних умов. За дослідженнями А. А. Решетника найбільший урожай насіння сосни спостерігається у середньоповнотних (0,6−0,7), високобонітетних (від Іа бонітету), пристигаючих деревостанах.

Високопродуктивні деревстани (І-ІІ класи бонітету), які ростуть в оптимальних лісорослинних умовах, дають у декілька разів вищий урожай, порівняно з деревостанами низьких бонітетів (IV-V). Неоднорідність структури деревостану впливає на насіннєношення, як деревостану в цілому, так і окремих дерев. Як правило, рясніше плодоносять дерева І та ІІ класів росту за класифікацією Крафта, які мають оптимальні умовах для фотосинтезу і живлення. У стиглих деревостанах вони дають близько 80% урожаю насіння. Зріджені деревостани плодоносять рясніше, ніж високоповнотні. Найбільші врожаї дають деревостани з повнотою 0,5−0,7.

При орієнтації на природне поновлення лісу потрібно враховувати можливу кількість доброякісного насіння. Головними показниками якості насіння є маса 1000 насінин у повітряно-сухому стані, схожість і енергія проростання.

За дослідженнями М.І. Гордієнка найбільша вага 1000 насінин (7,14 г) спостерігається при кількості опадів 189 мм та сумі середніх температур повітря у червні-серпні 60 °C, тобто найбільше накопичення поживних речовин у насінні відбувається у помірно тепле літо із достатньою кількістю вологи.

Найбільша схожість і енергія проростання насіння сосни (97%) спостерігається при кількості опадів 483 мм та сумі температур за вегетаційний період 87 °C. Отже, схожість і енергія проростання насіння також значно залежать від метеорологічних умов вегетаційного періоду.

Забезпечити засівання ґрунту під наметом лісу можуть тільки рясні урожаї. Успішність природного насіннєвого поновлення залежить не тільки від рясності насіннєношення деревних порід. Важливо щоб відбулося добре засівання площі.

Плоди і насіння розповсюджуються за допомогою вітру, води і тварин. Крилате насіння липи, кленів, ільмових, ясенів розповсюджується на декілька десятків метрів, насіння шпилькових порід — на 100−150 м. Такі важкі плоди, як жолуді, каштани, горіхи найчастіше падають під кроною дерев, або відлітають на декілька метрів у сторону. У розповсюдженні насіння і плодів беруть участь також тварини — птахи (кедрівка, сойка) і гризуни (білка, миші).

2.1.2 Проростання насіння та утворення сходів Після насіннєношення починається наступний етап природного поновлення лісу — проростання насіння та утворення сходів. Проростання насіння відбувається за рахунок запасів поживних речовин, що є у насінині, але щоб зародок міг використати ці запаси, йому потрібні кисень, вода, тепло. Для проростання насіння не має значення ні родючість ґрунту, ні ступінь його затінення наметом материнського насадження. Насіння сосни починає масово проростати при температурі ґрунту 5−6 °С та вологості ґрунту 50−70%.

На початку своєї життєдіяльності, сходи розвиваються за рахунок поживних речовин, що знаходяться у насінині. До моменту закінчення цих запасів корінці повинні мати можливість використовувати воду і поживні речовини із ґрунту, а ростки утворювати хлорофіл і стати частково зеленими. Наступає момент переходу сходів на самозабезпечення. Успішність переходу сходів на самозабезпечення залежить від умов, в яких відбулося проростання насіння: на поверхні мінерального ґрунту, у ґрунті, на поверхні лісової підстилки або дернині, у тріщинах мохового покриву. Найбільш сприятливими умовами проростання насіння і укорінення сходів спостерігається у мікропониженнях на оголеному ґрунті.

Значний вплив на проростання насіння і формування сходів має опад і підстилка, її щільність і товщина, ступінь розкладання, вміст вологи. Потужна і щільна підстилка перешкоджає проростанню насіння, забезпеченню сходів вологою і поживними речовинами, проникненню коріння у мінеральну частину ґрунту.

Із збільшенням товщини шару лісової підстилки (від 0,3 до 5,0 см) кількість сходів зменшується (від 10,5 тис шт.•га-1 до 0,1 тис шт.•га-1).

Для опалого на поверхню ґрунту насіння у лісі є ряд позитивних передумов, що впливають на його проростання — молоді рослини не страждають від заморозків, осоння та інших негативних факторів відкритого простору. Намет материнського насадження також перешкоджає надмірному розвитку трав’яної рослинності, яка пригнічує сходи своєю масою, особливо після злив і не дає їм досягнути відкритого простору. У початкові періоди росту сходи не потребують повного освітлення, але вони не витримують повного затінення, яке створюється злаковою рослинністю. Злакові рослини можуть утворювати щільну дернину, яка перешкоджає укоріненню і створює конкуренцію кореневій системі сходів деревних рослин.

Виділення кореневих систем трав’яних рослин уповільнюють ріст деревних рослин. Особливо токсично діє на сосну звичайну витяжка із коренів куничника, а пирію — на ріст дуба звичайного.

До подібних висновків прийшов С. Б. Ковалевський. За його даними, полив водною витяжкою із коріння куничника, знижує схожість насіння сосни до 51−56% і зменшує приріст коріння сходів. Тому, на територіях, які заросли куничником, практично відсутнє природне поновлення сосни.

2.1.3 Ріст і розвиток самосіву та підросту Для нормального росту і розвитку самосіву та підросту необхідні відповідне освітлення, мінеральні речовини і волога з ґрунту.

Оптимальне забезпечення цих факторів відбувається у лісових насадженнях з повнотою деревостану близькою до 0,6, де спостерігається найбільша кількість природного поновлення сосни.

Для розвитку самосіву, як правило, необхідний захист материнського намету, а для підросту характерна поступово наростаюча можливість самостійного створення лісового середовища. Так, наприклад, підріст 2−3 років ще сильно страждає від заморозків та осоння і потребує лісового середовища, а підріст віком 5−10 років стійкий до заморозків та осоння і потребує умов відкритого простору.

Найбільш успішне насіннєве поновлення під наметом материнських насаджень спостерігається при повноті 0,6−0,7, тому що при більшій повноті підріст відчуває нестачу світла, а при меншій — конкуренцію з боку сильно розвинутого живого надґрунтового покриву.

Тривалість життя самосіву і підросту під наметом материнського деревостану залежить від біологічних властивостей деревних порід і коливається від одного до кількох десятків років. Наприклад, підріст берези і осики може рости під наметом лісу 1−3 роки, сосни — 2−7 роки, ялини, ялиці, бука — до 50−60 років, підріст дуба на третій рік перетворюється у торчки.

Успіх природного насіннєвого поновлення в лісах України багато в чому залежить від лісорослинних умов. Відновлення однієї і тієї ж породи покращується із підвищенням вологості і трофності ґрунту.

Вплив підліску на природне лісопоновлення часто буває вирішальним. Так, у соснових лісах на піщаних ґрунтах з підліском із ліщини підріст сосни сильно страждає через густо облиствленні кущі і поверхневу кореневу систему ліщини. Підліскові породи з ажурною (бруслина) не конкурують з підростом.

Надмірно розвинений підлісок створює поновленню головних порід відчутну конкуренцію. Необхідно враховувати зміну густоти і зімкнутості підліску у часі. Позитивний вплив підліску на початку може, при подальшому розростанню змінитися на негативний. Так часто буває із ліщиною, яка при розростанні пригнічує підріст дуба.

2.2 Природне лісопоновлення під наметом материнських деревостанів У лісових насадженнях як позитивні, так і негативні для поновлення умови визначаються характером лісу, особливостями лісового середовища, в утворенні якого вирішальну роль відіграє намет материнського насадження.

Позитивні сторони:

а) Забезпеченість насінням високої якості;

б) Більш постійна вологість ґрунту і підстилки, що позитивно впливає на проростання насіння і утворення сходів;

в) Намет материнського насадження послаблює проникнення прямих сонячних променів і зменшує температурні коливання, захищаючи сходи і самосів від опалу кореневої шийки, опіків, дії заморозків;

г) Завдяки малій кількості світла, що потрапляє на поверхню ґрунту, відсутнє або ослаблене задерніння світлолюбною трав’яною рослинністю, особливо злаками, а отже і небезпека пригнічення ними сходів і самосіву;

д) Велика кількість мікоризоутворювачів у лісі сприяє утворенню мікоризи у молодих деревних рослин.

Негативні сторони:

а) Недостатня освітленість під наметом материнського насадження ускладнює поселення світлолюбних порід, послаблює фотосинтез самосіву і особливо підросту;

б) Коренева конкуренція зі сторони материнських дерев;

в) Надґрунтове і ґрунтове середовище не завжди позитивно впливають на проростання насіння завдяки щільному шару лісової підстилки, грубого гумусу, потужного мохового покриву;

г) Недостатнє зволоження ґрунту у сухих борах;

д) Листя що опадає з дерев може притискати і пригнічувати сходи, особливо хвойних порід.

Наведені позитивні і негативні сторони не вичерпують всього різноманіття природних факторів, що впливають на поновлення у лісі. Багато із них в той же час не завжди проявляються або ж проявляються у різній мірі.

2.3 Використання природного поновлення лісу у лісництві

У Брецькому лісництві використовують природне лісопоновлення на зрубах вільхи чорної, берези повислої і осики лише тоді, коли на даній площі планується вирощувати цю ж породу. Природне поновлення другорядних і супутніх порід залишається на площі при умові, що воно не пригнічує головну породу.

На ділянках із наявністю природного поновлення сосни, після зрубування деревостану, створюють лісові культури.

Ведення господарства у лісництві не враховує сили природи і можливість лісів до природного лісопоновлення, особливо це стосується можливості природного поновлення соснових насадженнях, які займають 57,9% від загальної площі ділянок вкритих лісовою рослинністю. До того ж, більшість насаджень сосни зростають на ділянках з типом лісорослинних умов В2, В3, де природне поновлення даного виду відбувається добре.

3. ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ЛІСУ

3.1 Об'єкти досліджень та обсяги виконаних робіт Об'єктами досліджень були соснові насадження пристигаючого, стиглого та перестиглого віку Брецького лісництва ДП «Корюківське ЛГ». Найбільш поширеними типами лісорослинних умов у лісництві є вологий субір (В3) — 39,9%, свіжий субір (В2) — 33,5% і свіжий бір (А2) — 1,7% від загальної площі лісових ділянок. Тому, для проведення досліджень вибрали саме ці типи лісорослинних умов — В3, В2, А2. Для дослідження природного поновлення лісу у соснових насадженнях різного віку було закладено 9 тимчасових пробних площ.

3.2 Методика досліджень За матеріалами лісовпорядкування та обліку лісового фонду Брецького лісництва ДП «Корюківське ЛГ» визначали місцезнаходження пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанів сосни, які зростають в умовах вологого субору (В3), свіжого субору (В2) та свіжого бору (А2).

Пробні площі закладалися на відстані не ближче, ніж 30 м від квартальних просік, доріг, меж лісу, зрубів та інших категорій невкритих лісовою рослинністю ділянок. Розмір пробної площі, визначали з урахуванням наявності не менше 200 дерев основного елементу лісу у пристигаючих, стиглих і перестійних деревостанах. У разі закладання пробних площ у перестиглих або низькоповнотних деревостанах встановлювався такий розмір пробної площі, який би забезпечував не менше 150 дерев основного елементу лісу.

Діаметр дерев у насадженнях вимірювався мірною вилкою за 4 см ступенями товщини. Знайшовши суму площ поперечних перерізів, обчислювали середній діаметр деревостану. Середню висоту деревостану визначали за кривою висот, яку будували на основі відібраних 9 модельних дерев. Бонітет знаходили за шкалою М. М. Орлова за середньою висотою, походженням і віком.

Повноту деревостану визначали через відношення суми площ поперечних перерізів деревостану до суми площ поперечних перерізів повного деревостану, взятого із таблиць ходу росту.

Запас деревостану розраховували за сортиментними таблицями, як підсумковий запас з усіх ступенів товщини з урахуванням розряду висот.

Тип лісорослинних умов визначали за П. С. Погребняком. Для цього використовували наступні основні ознаки: склад і бонітет деревостану; наявність чи відсутність 2-го ярусу деревних порід; наявність чи відсутність підліску; рослини-індикатори типів лісорослинних умов.

Товщину лісової підстилки визначали на основі 5 замірів, зроблених у типових місцях.

При описі живого надґрунтового покриву визначалися видовий склад та рясність за Г. М. Висоцьким (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Шкала для оцінки рясності живого надґрунтового покриву

Склад і густоту підліску визначали закладанням облікових площадок 4×2 м. Густим вважається підлісок у кількості більше 5 тис. шт.•га-1, середнім — 2−5 тис. шт.•га-1, рідким — 2 тис. шт.•га-1 і менше.

Дослідження природного поновлення лісу під наметом соснових насаджень проводили за методикою С.С. П’ятницького. Облік стану природного лісопоновлення проводили шляхом закладанням облікових площадок, розмірами 10×10 м (100 м2). По кутах площадки встановлювалися кілки. Одночасно з переліком проводили визначення якості та висоти лісопоновлення.

Лісопоновлення поділяли за деревними породами та групами висот: дрібне — висотою до 0,50 м; 0,51−1,50 м — середнє; 1,51 і вище — високе.

За якістю природне поновлення лісу поділяли на такі групи: здорове — благонадійне, без ознак пригнічення, захворювань, механічних пошкоджень; сумнівне — пригнічені екземпляри з ознаками всихання надземних частин, які мають механічні пошкодження тощо, але ще здатні до подальшої життєдіяльності; сухе — відмерлі екземпляри лісопоновлення.

За розміщенням на площі лісопоновлення окомірно поділяли на рівномірне, нерівномірне і групове, приурочене до «вікон» і прогалин у наметі лісу.

Для оцінки природного поновлення лісу використовували шкалу В. Г. Нестерова (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Шкала оцінки природного насіннєвого лісопоновлення В.Г. Нестерова

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ТА ВИКЛАДЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ Під час дослідження природного поновлення сосни звичайної під наметом материнських насаджень у Брецькому лісництві ДП «Корюківське лісове господарство» було закладено 9 тимчасових пробних площ у пристигаючих, стиглих і перестиглих насадженнях.

ПРОБНА ПЛОЩА № 1

1. Розмір пробної площі - 100×350 м (3,5 га).

2. Місцезнаходження пробної площі: кв. 5, вид. 20, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Таксаційна характеристика деревостану па пробній площі № 1

4. Товщина лісової підстилки — 2,0 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — смовдь гірська (Peucedanus oreuselinum L.), суниці лісові (Fragaria vesca L.), куничник наземний (Calamagrostis epigeios L.), костриця овеча (Festuca ovina L.), чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.). Рясність ЖНП — 4 бали.

6. Підлісок: склад — 10 Кул; густий (5,3 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.2, дод. А.

Таблиця 4.2

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 1 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 10Сз.

9. Розміщення — рівномірне.

10. Оцінка успішності поновлення сосни — незадовільне.

ПРОБНА ПЛОЩА № 2

1. Розмір пробної площі - 50×220 м (1,1 га).

2. Місцезнаходження пробної площі: кв. 6, вид. 1, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 2

4. Товщина лісової підстилки — 2,0 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — суниці лісові (Fragaria vesca L.), вероніка колосиста (Veronica spicata L.), біловус стиснутий (Nardus stricta L.), ягель (Gladonia rangiferina Web.), щавель горобиний (Rumex acetosella L.). Рясність ЖНП — 3 бали.

6. Підлісок: склад — 8 Кул 2 Грз; густий (7,0 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.4, дод. Б.

Таблиця 4.4

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 2 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 10Сз.

9. Розміщення — нерівномірне.

10. Оцінка успішності поновлення сосни — слабке.

ПРОБНА ПЛОЩА № 3

1. Розмір пробної площі - 50×200 м (1,0 га).

2. Місце знаходження пробної площі: кв. 11, вид. 2, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.5.

Таблиця 4.5

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 3

4. Товщина лісової підстилки — 3,5 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — щавель горобиний (Rumex acetosella L.), костяниця (Rubus saxatilis L.), суниці лісові (Fragaria vesca L.), вероніка колосиста (Veronica spicata L.), плеуроцій Шребера (Pleurozium Schreberi Brid.). Рясність ЖНП — 2 бали.

6. Підлісок: склад — 10 Кул; середньої густоти (3,2 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.6, дод. В.

Таблиця 4.6

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 3 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 8Сз2Бп.

9. Розміщення — нерівномірне.

10. Оцінка успішності поновлення сосни — незадовільне.

ПРОБНА ПЛОЩА № 4

1. Розмір пробної площі - 100×150 м (1,5 га).

2. Місце знаходження пробної площі: кв. 1, вид. 25, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.7.

Таблиця 4.7

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 4

4. Товщина лісової підстилки — 3,0 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — гвоздика дельтовидна (Dianthus deltoids L.), суниці лісові (Fragaria vesca L.), куничник наземний (Calamagrostis epigeios L.), вероніка лікарська (Veronica officinalis L.), осока низька (Carex humilis L.). Рясність ЖНП — 4 бали.

6. Підлісок: склад — 10 Бзр; середньої густоти (3,8 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.8, дод. Ґ.

Таблиця 4.8

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 4 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 9Сз1Бп.

9. Розміщення — рівномірне.

10. Оцінка успішності поновлення сосни — слабке.

ПРОБНА ПЛОЩА № 5

1. Розмір пробної площі - 70×200 м (1,4 га).

2. Місце знаходження пробної площі: кв. 4, вид. 20, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.9.

Таблиця 4.9

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 5

4. Товщина лісової підстилки — 4,0 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — буквиця лікарська (Betonika officinalis L.), орляк звичайний (Pteridium aquilinum L.), вероніка лікарська (Veronica officinalis L.), суниці лісові (Fragaria vesca L.), дикран багатоніжковий (Dicranum polysetum Sw.). Рясність ЖНП — 3 бали.

6. Підлісок: склад — 6Кул4Грз; середньої густоти (2,7 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.10, дод. Г.

Таблиця 4.10

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 5 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 10Сз.

9. Розміщення — рівномірне.

10. Оцінка успішності поновлення сосни — задовільне.

ПРОБНА ПЛОЩА № 6

1. Розмір пробної площі - 100×210 м (2,1 га).

2. Місце знаходження пробної площі: кв. 44, вид. 7, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.11.

Таблиця 4.11

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 6

4. Товщина лісової підстилки — 5,0 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — зірочник середній (Stellaria media L.), брусниця (Rhodococcum vitisidaea L.), плеуроцій Шребера (Pleurozium Schreberi Brid.), дікран багатоніжковий (Dicranum polysetum Sw.), купина лікарська (Polygonatum officinalis Mill.). Рясність ЖНП — 3 бали.

6. Підлісок: склад — 5 Кул 4 Грз 1 Ірк; густий (5,5 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.12, дод. Д.

Таблиця 4.12

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 6 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 9Сз1Бп.

9. Розміщення — нерівномірне.

10. Оцінка успішності поновлення сосни — незадовільне.

ПРОБНА ПЛОЩА № 7

1. Розмір пробної площі - 150×67 м (1,0 га).

2. Місце знаходження пробної площі: кв. 12, вид. 7, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.13.

Таблиця 4.13

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 7

4. Товщина лісової підстилки — 3,0 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — куничник очеретяний (Calamagrostis arundinaceae L.), плеуроцій Шребера (Pleurozium Schreberi Brid.), плаун колючий (Lycopodium annotinum L.), ситник розчепірений (Juncus squarrosus L.), мітлиця собача (Agrostis canina L.). Рясність жнп — 4 бали.

6. Підлісок: склад — 5 Грз 5 Кул; середньої густоти (4,0 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.14, дод. Е.

Таблиця 4.14

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 7 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 9Сз1Дз.

9. Розміщення — нерівномірне.

10. Оцінка успішності поновлення сосни — слабке.

ПРОБНА ПЛОЩА № 8

1. Розмір пробної площі - 85×200 м (1,7 га).

2. Місце знаходження пробної площі: кв. 35, вид. 5, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.15.

Таблиця 4.15

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 8

4. Товщина лісової підстилки — 4,5 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.), веснівка дволиста (Majantenum bifolium L.), плеуроцій Шребера (Pleurozium Schreberi Brid.), перстач прямостоячий (Potetilla erecta L.), ожика волосиста (Lusula pilosa L.). Рясність ЖНП — 3 бали.

6. Підлісок: склад — 5 Грз 5 Кул+Лщз; середньої густоти (4,1 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.16, дод. Є.

Таблиця 4.16

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 8 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 8Сз1Ос1Дз.

9. Розміщення — рівномірне .

10. Оцінка успішності поновлення сосни — задовільне.

ПРОБНА ПЛОЩА № 9

1. Розмір пробної площі - 100×290 м (2,9 га).

2. Місце знаходження пробної площі: кв. 25, вид. 20, Брецьке лісництво ДП «Корюківське лісове господарство».

3. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі наведена у табл. 4.17.

Таблиця 4.17

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі № 9

4. Товщина лісової підстилки — 5,5 см.

5. Живий надґрунтовий покрив — чорниця (Vaccinium myrtillus L.), плеуроцій Шребера (Pleurozium Schreberi Brid.), веснівка дволиста (Majantenum bifolium L.), ожика волосиста (Lusula pilosa L.), політрих 1 звичайний (Politrichum commune Hedw.). Рясність ЖНП — 3 бали.

6. Підлісок: склад -5 Кул 2 Грз 2 Ірк; густий (11,6 тис. шт.• га-1).

7. Характеристика природного поновлення лісу наведена у табл. 4.18, дод. Ж.

Таблиця 4.18

Розподіл природного поновлення сосни за якістю і висотою на пробній площі № 9 (чисельник — тис. шт.• га-1, знаменник — %)

8. Склад лісопоновлення — 8Сз2Дз.

9. Розміщення — нерівномірне .

10. Оцінка успішності поновлення сосни — незадовільне.

5. АНАЛІЗ І ОЦІНКА ПРИРОДНОГО ЛІСОПОНОВЛЕННЯ ПІД НАМЕТОМ ЛІСУ Ліс як своєрідне угруповання деревних та інших рослин здатний до самооновлення. Природна зміна старого покоління лісу новим називається природним поновленням лісу.

Дерева починають масово давати насіння у певному віці, який називається віком змужнілості. У соснових насадженнях цей вік наступає здебільшого у 30−40 років. Вступивши у вік змужнілості дерева утворюють насіння не щорічно. Роки у які спостерігається рясне насіннєношення називаються насіннєвими роками. У межах України насіннєві роки у сосни наступають кожні 3−4 р., неврожайних років майже не зустрічається.

При орієнтації на природне поновлення лісу потрібно враховувати можливу кількість доброякісного насіння, що засіває одиницю площі. Тому з метою прогнозування рясності насіннєношення сосни звичайної у лісництві ведеться феноспостереження (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Бали насіннєношення сосни звичайної у Брецькому лісництві ДП «Корюківське ЛГ» за 2002 — 2010 рр.

Аналізуючи насіннєношення сосни звичайної у Брецькому лісництві, можна сказати, що переважає середнє насіннєношення сосни (3 бали) — 2002, 2003, 2004, 2007, 2009, 2010 рр. Слабке насіннєношення (2 бали) спостерігається у роки з пізньовесняними заморозками під час цвітіння сосни.

Після розкриття шишок сосни, насіння опадає па поверхню ґрунту. Під наметом лісу ґрунт з поверхні вкритий лісовою підстилкою. Саме лісова підстилка може створювати несприятливі умови для проростання і укорінення сходів. Товстий щільний шар лісової підстилки є перешкодою на шляху укорінення сходів сосни. У спекотні дні лісова підстилка може пересихати до повної втрати вологи, що може засвоюватися рослинами. Крім того, коріння сходів часто росте у підстилці звивисто, бо не може подолати перешкоду із грубих решток на шляху до мінеральної частини ґрунту. За таких умов насіння може прорости, але сходи не досягають мінерального шару ґрунту («зависають») і можуть загинути. Чим тонший шар лісової підстилки, тим швидше корені досягають мінерального ґрунту і починають нормально рости.

Товщина лісової підстилки впливає на кількість природного поновлення сосни під наметом лісу (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Залежність кількості природного поновлення сосни від товщини лісової підстилки у різних типах лісорослинних умов

Із збільшенням повноти деревостану збільшується потужність шару лісової підстилки. У високоповнотних насадженнях (0,8 і >) товщина підстилки складає більше 5,0 см, у середньоповнотних (0,6−0,7) — від 2,0 см до 4,5 см, а у низькоповнотних (0,5 і <) — не перевищує 3,0 см. Товщина лісової підстилки залежить від породного складу. Так у насадженнях з домішкою дуба (ПП № 7−9) лісова підстилка має більшу потужність (3,0−5,5 см), ніж у чистих соснових насадженнях (2,0−5,0 см). Дослідження А. В. Новака показали, що із збільшенням товщини лісової підстилки (від 0,3 до 5,0 см) кількість поновлення сосни зменшується (від 10,5 тис. шт.•га•1 до 0,1 тис. шт.•га•1). Ця закономірність підтверджується нашими дослідженнями, із збільшенням товщини лісової підстилки, у всіх типах лісорослинних умов, кількість поновлення сосни зменшується, від 2,4−3,6 тис. шт.•га•1 до 0,4−1,4 тис. шт.•га•1.

На процес природного поновлення сосни впливає живий надґрунтовий покрив. Типовий для лісостану середньої та високої зімкнутості живий надґрунтовий покрив, як правило, не впливає негативно на процес природного поновлення лісу. Такі рослини, як іван-чай, верес звичайний, створюють сприятливі умови для збереження і росту молодого покоління сосни.

Особливо токсично діє на сосну витяжка із коренів куничника.

При надмірному зріджуванні деревостану характер надґрунтового покриву різко змінюється: з’являється лугова рослинність, бур’яни, які, завдяки добре розвиненим стеблам та кореневій системі, сильно конкурують із поновленням сосни (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Залежність кількості природного поновлення сосни від рясності та складу ЖНП під наметом лісових насаджень

Негативний вплив трав’яної рослинності найбільше виражений у низькоповнотних деревостанах, де трав’яна рослинність інтенсивно розвивається. Це призводить до зменшення кількості природного поновлення сосни до 2,4−5,0 тис. шт.•га•1.

Після того, як соснове насіння проросло та утворило сходи настає останній етап природного поновлення сосни — збереження та розвиток самосіву і підросту.

Самосів — це рослини природного походження, як правило у віці до 2 років. Підріст — це молоде покоління деревних порід під наметом лісу, яке може сформувати деревостан у даних лісорослинних умовах. Для нормального росту і розвитку самосіву і підросту необхідні відповідне освітлення, мінеральні речовини і волога ґрунту. Оптимальне забезпечення цих факторів відбувається у лісових насадженнях з повнотою деревостану близькою до 0,6 (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Кількість природного поновлення сосни звичайної у різних ТЛУ залежно від повноти деревостану

На збереженість природного поновлення сосни звичайної впливає не лише повнота материнського деревостану, а й тип лісорослинних умов. Різна кількість природного поновлення сосни у різних типах лісорослинних умов пояснюється лісівницькими особливостями насаджень — товщина лісової підстилки, густота підліску, характер живого надґрунтового покриву, освітленість, зволоженість ґрунту та ін. (рис. 5.4, 5.5, 5.6).

Рис. 5.4. Середнє природне поновлення сосни звичайної у низькоповнотному деревостані (ПП № 4)

Рис. 5.5. Середнє природне поновлення сосни звичайної у середньоповнотному деревостані (ПП № 5)

Рис. 5.6. Рідке природне поновлення сосни звичайної у високоповнотному деревостані (ПП № 6)

У високоповнотних лісових насадженнях найбільше спостерігається сухого і сумнівного природного поновлення сосни ПП № 3 (0,5 тис. шт.•га•1 — 26,3%), ПП № 6 (0,6 тис. шт.•га•1 — 33,3%), ПП № 9 (0,4 тис. шт.•га•1 — 51,2%) (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Розподіл природного поновлення сосни звичайної за якістю Це пов’язано з тим, що у високоповнотних насадженнях сприятливі умові для росту молодого покоління сосни зберігаються лише протягом перших 2−3 років. Згодом воно відчуває значну нестачу світла, пригнічується у рості і гине. Тому у низькоповнотних насадженнях, ПП № 1 (1,6 тис. шт.•га•1 — 57,0%), ПП № 4 (2,5 тис. шт.•га•1 — 65,0%), ПП № 7 (2,7 тис. шт.•га•1 — 51,9%), переважає високе (>1,5 м) поновлення сосни звичайної (рис. 5.8).

Рис. 5.8. Розподіл природного поновлення сосни звичайної за висотою

Це пояснюється тим, що у таких насадженнях спостерігається густий покрив із трав’яної рослинності і більшість молодих сходів сосни гине внаслідок пригнічення. Тому у таких насадженнях сходів сосни майже не спостерігається, а на площі зростають екземпляри сосни, які з’явилися тут до того як насадження стало низькоповнотним.

У середньоповнотних насадженнях створюються оптимальні умови як для появи поновлення сосни, так і для подальшого його росту та розвитку.

У високоповнотних насадженнях умови для появи молодого покоління сосни менш сприятливі. Під наметом таких насаджень проникає мало сонячного світла, тому поновлення, яке з’явилося на площі, пригнічується у рості і гине. Ось чому у таких насадженнях мало середнього і високого поновлення сосни.

На кількість природного поновлення сосни, впливає підлісок. Так, у соснових лісах з підліском із ліщини поновлення сосни сильно страждає від густо облистнених кущів і поверхневої кореневої системи ліщини [15.]. Природне поновлення сосни відбувається краще у насадженнях із середнім за густотою підліском — ПП № 3, 4, 5, 7, 8 (1,4−7,8 тис.шт.•га-1), ніж у насадженнях із густим підліском — ПП № 1, 2, 6, 9 (0,4−3,4 тис.шт.•га-1) (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Залежність кількості природного поновлення сосни від густоти підліску

Природне поновлення сосни звичайної під наметом материнських насаджень здебільшого розміщене по площі нерівномірно (табл. 5.4).

Таблиця 5.4

Розміщення природного поновлення сосни під наметом материнських насаджень

Нерівномірне розміщення поновлення сосни характерне для високоповнотних насаджень (ПП № 3, 6, 9). Куртини поновлення сосни зосереджені у вікнах пологу, де зведений до мінімуму негативний вплив материнського насадження, менша конкуренція кореневих систем і менше затінення природного поновлення.

У складі природного лісопоновлення під наметом лісу наявні такі деревні породи як дуб звичайний, береза повисла, осика (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

Склад природного поновлення лісу під наметом материнських насаджень