Особливості органів дихання та серцево — судинної системи

Верхні дихальні шляхи у дітей набагато вужчі, ніж у дорослих.

Тканини органів дихання ніжні, слизові оболонки, що вистилають дихальні шляхи, рясно оснащені кровоносними та лімфатичними судинами, легко ранимі. Цим пояснюється відносно вільне проникнення в дихальні шляхи пилу та патогенних мікроорганізмів, значне забруднення дихання при запальних процесах в носі, з виникненням якого діти починають дихати через рот, чим створюють іще більш благоприємні умови для занесення інфекцій, потрапляння пилових частинок, токсичних речовин, захворювань бронхітом та запаленням легень.

Легені розвиваються за декілька періодів. Диференціювання легко виражається в зменшенні одних гістологічних елементів та створенні других. Однією із особливостей органів дихання, являється те, що в дитячих легенях багато інтерстеціальної тканини з великою кількістю лімфатичних судин та респіраторних бронхіол, з чим пов’язано часті запальні процеси в легенях.

Вказані й інші особливості органів дихання у дітей вимагають необхідності постійної турботи про чистоту повітря в дитячих закладах, гарного провітрювання та вологого прибирання приміщень, виконання правил, попереджаючих занесення бруду. Важливо також привчати дитину до глибокого, ритмічного дихання через ніс, для чого, в разі необхідності, потрібне перш за все радикальне лікування хронічного насморку, катару верхніх дихальних шляхів, видалення аденоїдних розростань в носоглотці. Диференціювання легко закінчується в до 7 років, а потім в основному йде лише ріст.

Дихальна поверхня легень та кількість крові, що проходить через легені за одиницю часу, у дітей відносно більша, ніж у дорослих. Проте менший ніж у дорослих, об'єм грудної клітини та конусообразна її форма зумовлюють у дітей в стані спокою меншу вентиляцію легень при кожному диханні. Необхідний об'єм легеневої вентиляції забезпечується у дітей головним чином збільшенням числа дихання і в меншій степені - шляхом поглибленого дихання.

З віком збільшується глибина дихання, зменшується його частота та підвищеня ритмічність. Так, частота дихання, рівна у новонародженого 30 — 44, до 5 років знижується до 26, у підлітків вона рівна 18, а у юнаків та дівчат, так як і в дорослих, рідко перебільшує в стані спокою 16 разів на хвилину.

Хвилинний об'єм легень — кількість повітря, що проходить через легені за хвилину (частота дихальних рухів множиться на об'єм повітря, потрапляючий в легені при вдосі), виростає від 650 — 700 мл (у новонароджених) до 5800 мл у 5-тирічних дітей та 8000 мл у підлітків. Постійно, як засвідчують зміни у величинах життєвої ємності легень (таб. 1) та екскурсія грудної клітини (таб. 2), наростає вмістимість легень та сила дихальних м’язів.

В тісному зв’язку з розвитком легень та функцій дихання знаходиться розвиток серцево — судинної системи та кровообігу. Інтенсивність росту серця сильніше всього в перший рік життя та в послідуючі роки до 7 років. В 7 — 10 років наростання розмірів та об'єму серця йде поступово.

В процесі розвитку серця, так як і інших органів, відмічається періодичність, причому періоди росту та диференціювання співпадають з такими ж показниками легень. До 7 — 8 років закінчується структурне диференціювання опірної тканини серця та досягає повного розвитку його центрального та периферичного нервового апарату. Орган рясно всипаний кровоносними судинами. М’язовий же апарат серця структурно ще не закінчений. Артерії 7 — річної дитини відносно ширші, ніж у дорослих. Це один із факторів, з яким пов’язана невелика величина артеріального тиску.

Кількість крові, що доставляється в клітину кожну хвилину, повинно знаходиться у відповідності з її потребою в кисню. Тому серце дитини повинно робити в одну хвилину значно більшу кількість скорочень, ніж серце дорослого, так як об'єм крові, що викидається в артерії при кожному скороченні, у дитини менше, ніж у дорослого.

Кількість крові, що викидається в аорту серцем новонародженого при одному скорочення, мале — всього 2, 5 мл, до 1 — го року воно збільшується в 4 рази, до 7 років — в 9 разів, а до 12 років — в 16,4 рази. Частота серцевих скорочень у новонароджених 140 ударів за 1 хвилину, до 133- ти років знижується до 80 (Таб. 3).

Таблиця 1 Середні величини життєвої ємності легень (в літрах).

Таблиця 2 Середні величини екскурсії грудної клітини (в сантиметрах).

Таблиця 3 Зміна частоти серцевих скорочень та ударного об'єму.

У дітей молодшого шкільного віку частота серцевих скорочень становиться більш стійкою, ніж у дітей дошкільного віку. Але все ж під впливом різких та сильних рухів, позитивних та негативних емоцій частота серцевих скорочень у дітей молодшого шкільного віку значно збільшується.

У віці 12 -15 років відмічається швидкий ріст маси серця. До 15 років вона збільшується в 15 разів у порівняння з вагою новонародженого. Проте в цьому віці серце має недостатню м’язову масу та з трудом викидає із шлуночків великий об'єм крові. Крім того, в цьому віці відмічається невідповідність між розмірами серця та просвітом судин, так як остання розвиваються повільніше ніж серце. Ця обставина тягне за собою деяке забруднення кровообігу, що виражається в більш легкому підвищенні артеріального тиску, особливо при м’язовій діяльності.

До 18 років серцево — судинна система стає більш стійкою до різних впливів дякуючи більш вдосконаленій, ніж в попередньому віці, нервової регуляції її діяльності.