Організація навчального процесу на кафедрі гістології, цитології та ембріології умса в умовах кредитно-модульної системи

Реферат на тему:

Організація навчального процесу на кафедрі гістології, цитології та ембріології умса в умовах кредитно-модульної системи Система вищої медичної освіти України знаходиться в процесі стрімкого реформування. Підписання Болонської декларації зумовлює перехід на кредитно-модульну систему навчання, яка впроваджена у вищих навчальних закладах Європи. Основним завданням на цей період окреслено реалізацію передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічної ECTS (Європейський кредитно-трансферній системі).

Основна робоча гіпотеза цієї новації включає збереження кращих вітчизняних надбань у формуванні змісту, форми і методів навчання і контролю знань. Поряд з цим вітчизняній вищій школі необхідно засвоїти і впровадити кращі зразки світової професійної освіти. Це спонукає професорсько-викладацький склад переглянути методологію викладання навчального матеріалу.

З метою оптимізації проведення занять необхідно чітко структурувати їх на три основні етапи — підготовчий, основний і заключний — це дозволяє правильно організувати навчальний процес і дає змогу адекватно оцінити знання і вміння студентів протягом заняття.

Особлива увага повинна приділятись стандартизованим методам початкового контролю під час підготовчого етапу, як стимулу активної і творчої самостійної роботи студентів.

Під час основного етапу заняття необхідно використовувати сучасні активні методи, психолого-педагогічні прийоми навчання студентів.

Виставлення об'єктивної оцінки під час заключного етапу заняття базується на результаті всіх видів контролю відповідно до затвердженого кафедрою регламенту оцінювання знань, вмінь і навичок студентів.

У зв’язку з відсутністю екзаменаційних сесій відбудеться перенесення акценту оцінки результатів роботи студента на викладача (асистента, старшого викладача, доцента) На перший план виступає готовність професорсько-викладацького складу до розуміння введення нової методології, її основних принципів, оволодіння нею, упровадження в навчальний процес і вивчення ефективності новації.

Сьогодні викладач повинен володіти: технологією кредитно-модульної системи організації навчального процесуметодикою використання багатобальної і рейтингової шкал оцінок успішностіметодикою розробки та застосування стандартизованого контролю теоретичної і практичної підготовки студентасучасними інформаційними технологіями.

З боку студента впровадження кредитно-модульної системи навчання має переваги перед класичною системою завдяки тому, що спонукає студентів до систематичного навчання і відвідування занять упродовж навчального року, привчає до самостійної роботи, що особливо важливо для студентів-медиків. Стандартизовані методи контролю і чіткий регламент їх використання значно зменшують вплив т.з. «людського фактору» в оцінці результатів навчальної діяльності студента, передбачає партнерські відносини викладачів і студентів, як учасників навчально-виховного процесу і спільну відповідальність за результат навчання. В даній системі навчання і викладач і студент, як учасники навчально-виховного процесу, спільними зусиллями повинні прагнути до отримання студентом мінімальної кількості балів для допуску до кінцевого модульного контролю, що збільшує індивідуальну направленість навчального процесу.

Кінцевий модульний контроль не передбачає днів для підготовки до нього, а, отже, вимагає: регулярного і якісного вивчення дисципліни, дуже зваженого підходу кафедри до вибору навчального матеріалу і методів контролю.

Для викладачів кредитно-модульна система вимагає розробки стандартизованих методів контролю — 100% опитувати студентів, шукати нові дидактичні прийоми, удосконалювати методи навчання.

Відсутність екзаменаційних сесій, на яких знання і вміння студентів оцінювали найдосвідченіші науково-педагогічні працівники: зав. кафедрою, професори, доценти, сприяють мотивації всіх викладачів до підвищення свого професійного рівня.

Кожний науково-педагогічний працівник в умовах кредитно-модульної системи є відповідальним за забезпечення якості освіти (в межах відповідної дисципліни.

За умов чіткого структурування навчальних занять на етапи (підготовчий, основний, заключний) є можливість сформулювати конкретні дидактичні прийоми для кожного етапу і розробити поетапну систему оцінювання поточної навчальної діяльності студента на кожному навчальному занятті впродовж модуля.

Виходячи з вищенаведеного, основними завданнями на сучасному етапі є розробка адекватних стандартизованих засобів (матеріалів) контролю для кожного етапу заняттястворення тестових завдань (різних для початкового і заключного етапів), стандартизованих переліків питань для письмового контролю і усного опитуванняскладання навчальних задач, орієнтовних карток для формування практичних вмінь та навичок.

Особлива увага повинна приділятись забезпеченню, у достатній кількості, студентів методичними матеріалами для аудиторної і самостійної роботи студентівзобов'язання викладачів академічних груп відвідувати курс лекцій завідувача кафедрою, професорів.

На кафедрах потрібно переглянути план і організаційну структуру навчальних занять, чітко визначити цілі і методи навчання студентів, рівні засвоєння, оптимальну тривалість кожного з етапів заняття (підготовчого, основного і заключного). Структурувавши заняття, необхідно створити адекватні кожному етапу стандартизовані засоби контролю та критерії оцінювання знань, вмінь та навичок студентів.

Як приклад, наводимо принципову схему практичного заняття за темою «Сечова система» :