Аналіз демографічної ситуації у Харківському регіоні

Реферат з основ демографії

на тему:

«Аналіз демографічної ситуації у Харківському регіоні»

Зміст :

Введення

I. Населення :

1. Чисельність населення (щомісячна інформація):

1)Наявне населення

2)Постійне населення

2. Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.

II. Рух населення:

1. Міграційний рух населення (щомісячна інформація)

2. Природний рух населення (щомісячна інформація)

III. Населення (2001 — 2009рр.)

IV. Методологічні пояснення

Введення

Останнім часом в Харківському регіоні склалася складна демографічна ситуація — останні два десятиліття народжуваність у регіоні весь час падала, і тільки в 2001 році настав перелом в цій тенденції. Серед різних наслідків падіння народжуваності - зменшення кількості учнів у школах. За останні 10 років кількість першокласників у школах Харківської області зменшилась майже вдвічі (у 2004 році склало 21,5 тисячі школярів, в тому числі 4,3 тисячі - у сільській місцевості). Зменшення кількості учнів та зміни в структурі контингенту школярів приводять до скорочення освітньої мережі. Кількість першокласників, як показують підрахунки, стабілізується з 2007 року, але загальна кількість учнів у школах буде зменшуватися. І тільки після 2015 року почнеться зростання кількості школярів. Це лише одна з проблем, що існують на сьогоднішній день як у Харківському регіоні, так і в Україні в цілому. Саме в завдання демографії входить вивчення тенденцій і факторів демографічних процесів; розробка демографічних прогнозів на основі виявлених тенденцій та розробка заходів демографічної політики.

I. Населення[1]

1. Чисельність населення (щомісячна інформація)

2. Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові. По данным переписи 2001 года — www.ukrcensus.gov.ua [3]

З даної таблиці, що в м. Харкові представлені різні національності. І найбільш чисельно представленими є росіяни — 34,2% від загальної чисельності населення. Причому їх кількість порівняно з 1989 роком скоротилося на 9,4%. А кількість українців збільшилася на 9,6% і становить 61% від усього населення. Всі інші національності не перевищують 1% від усього населення. Але серед них найбільше євреїв — 0,8%, і їх кількість істотно скоротилося в порівнянні з 1989 роком, тоді їх було 3%.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Харкова проживало 61,0% громадян України від загальної кількості постійного населення області. Серед громадян інших держав, які на момент перепису проживали на території області, найбільша частка належить громадянам Російської Федерації - 34,2% і 4,5% займають інші національності.

Серед усього населення області 8,9% тих, хто використовує два джерела способів існування. Серед чоловіків таких осіб 8,7%, серед жінок — 9,2%. Люди, які використовують три і більше джерел існування, за даними перепису населення 2001 року налічувалося 1,0% від загальної кількості населення.

Результати перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, збільшення чисельності осіб, які мають вищу та повну загальну середню освіту.

Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року населення області за основними джерелами способів існування розділилося на три основні групи: зайняте населення (33,1%), утриманці (30,5%) і пенсіонери (25,2%). За період, який минув після перепису населення 1989 року, частка зайнятого населення зменшилася на 18,5%, частка утриманців збільшилася на 6,8%. Також збільшилася частка людей, які основним джерелом способів існування вказали пенсію та іншу допомогу з боку держави — на 7,7%.

II. Рух населення[1]

1. Міграційний рух населення (щомісячна інформація)

2. Природний рух населення (щомісячна інформація)

III. Населення (2001 — 2009рр.)

IV. Методологічні пояснення

Поточні розрахунки чисельності населення на 1 січня базуються на даних останнього перепису населення (Всеукраїнського перепису населення 2001 року), до яких щорічно додаються кількість народжених і прибулих і віднімаються кількість померлих і вибулих.

До наявного населення відноситься населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих, якщо їх проживання не перевищує 12 місяців.

До постійного населення — населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх, якщо їх відсутність не перевищувала 12 місяців.

Міське і сільське населення. До міського населення відносяться особи, які проживають в міських поселеннях, до сільського — які проживають у сільській місцевості. До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного значення (нині в законодавчих актах вживається поняття міста зі спеціальним статусом, що визначається законами України, республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного, районного значення) і селища міського типу, до сільських — села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 року, № 1654-Х «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою», Відомості Верховної Ради Української РСР, 1981р., № 12, ст.179).

Відомості про народження, смерті, шлюби та розлучення узагальнюються на підставі щорічної статистичної обробки даних других примірників актів цивільного стану. В чисельність народжених включаються тільки народжені живими. Поточний облік шлюбів і розлучень враховує тільки укладання і припинення шлюбів, які оформлені юридично, і не включає випадки припинення шлюбів, якщо розлучення не були оформлені, а також припинення незареєстрованих шлюбів.

Кількість позашлюбних народжень включає народження, на час реєстрації яких походження дитини від батьків встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини або тільки за заявою матері чи за рішенням суду, про що записується в акті про народження. Якщо дитина народилася після смерті особи, яка перебувала з матір'ю новонародженого в шлюбі, у актовий запис померлий може бути записаний батьком дитини за умови, що з дня його смерті до народження дитини минуло не більше 10 місяців.

Природний приріст (скорочення) населення — різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих. Середньорічна чисельність населення розраховується як середня арифметична з чисельності на початок і кінець календарного року.

Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує середню кількість дітей, народжених жінкою у гіпотетичному поколінні за все її життя, за умови збереження в кожній віковій групі існуючого рівня народжуваності. Розраховується як сума вікових коефіцієнтів народжуваності по всіх вікових інтервалах, його розмір не залежить від вікового складу населення і характеризує середній рівень народжуваності в календарному році, для якого він визначається.

Середня очікувана тривалість життя при народженні — кількість років, які в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом всього життя цього покоління (при переході його від одного віку до іншого) рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах. Розраховується в таблицях смертності.

Джерелом інформації про причини смертності є лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, на підставі яких заповнюється графа «Причина смерті» в актовому записі про смерть.

Розробка причин смерті починаючи з 2005р. здійснюється у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я Десятого перегляду.

Дані з міграції населення в органах державної статистики розраховуються на базі талонів зняття з реєстрації місця проживання в Україні, а також талонів реєстрації місця проживання, які введені МВС України для забезпечення повноти інформації довідкових картотек обліку населення та розроблення статистики прибуття за всіма видами переміщень населення. Талони являють собою документи анкетної форми. Вони заповнюються у паспортних службах на всіх громадян, які прибули (вибули) з однієї місцевості в іншу на постійне або тимчасове проживання строком 6 місяців.

Міграція населення — територіальні переміщення населення, пов’язані зі зміною місця проживання.

Всі потоки (загальна міграція) за своїми складовими частинами поділяються на внутрішньорегіональну, міжрегіональну та міждержавну міграції.

Внутрішньорегіональна міграція — міграція населення, яка відбувається у межах одного регіону (Автономна Республіка Крим, область, м. Київ, Севастополь (міськрада)).

Міжрегіональна міграція — міграція населення з одного регіону в інший у межах України.

Міждержавна міграція — міграція населення за межі України або прибуття до України з інших країн.

Міграційний приріст (скорочення) населення — різниця між кількістю прибулих на дану територію та кількістю вибулих за її межі.

Список літературі:

1.Головне управління статистики в Харьковской области — http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_inf/demograf.html

2.www.podrobnosti.ua

3.www.ukrcensus.gov.ua Державний комітет статистики України.

4.Харків. Статистичній збірник до 350 річчя // І. Г. Наумов, Н. В. Бондаренко, О. С. Никофоров та ін. за ред. М. Л. Чмихало //Харків 2004