Систематизація і механізм функціонування

Систематизація і механізм функціонування

Всебічний аналіз розвитку міжнародних спільних підприємств потребує їхньої систематизації з погляду способів і форм організації структури безпосередніх учасниківджерел, способів і структури вкладення коштів у статутний фондвидів діяльності (рис. 9.4).

Систематизація МСП за сукупністю таких ознак, з одного боку, відбиває макрота мікромотивації їх створення, а з іншого-дозволяє поглиблено аналізувати розвиток таких підприємств, методи і специфіку регулювання їхньої діяльності. Названі ознаки мають також важливе значення для проведення комплексного аналізу. Наприклад, систематизація МСП за способом організації важлива тому, що зако­нодавче встановлені організаційно-правові форми підприємств мо­жуть значно різнитись у різних країнах, що приймають.

Стосовно встановлення мотивації безпосередніх партнерів та ступеня їхнього можливого впливу на подальшу розробку стратегії є принципово важливим встановити, на яких засадах партнери візьмуть участь у формуванні статутного фонду МСП.

Участь на паритетних засадах треба розглядати як доказ рівноправного співробітництва та взаємного визнання партнерів. Вона практично є майже ідеальним способом організації підпри­ємства з іноземним інвестуванням.

Більша частка іноземного капіталу має місце, якщо іноземний партнер бажає забезпечити максимальний контроль за господарською діяльністю спільного підприємства. Вона необхідна також у випадку, коли вітчизняний партнер тимчасово не має фінансових коштів для того, щоб збільшити свою частку у статутному фонді МСП.

Менша частка іноземного партнера у статутному фонді МСП звичайно є малоприйнятною для зарубіжних фірм. Закордонні інвестори погоджуються з меншою часткою своєї участі в інтегрова­ному капіталі МСП, як правило, тоді, коли є можливість користуватися суттєвими пільгами для іноземного інвестування.

Класифікація МСП може здійснюватися і за іншими ознаками. Заслуговують на увагу такі, як сфера діяльності та розмір. Від того, в якій сфері діє спільне підприємство (промисловість, сільське госпо­дарство, виробнича і соціальна інфраструктура, науково-технічне проектування, фінансові послуги тощо), залежать пільги або обме­ження, норми регулювання діяльності. Розмір МСП (малі, середні, великі) може визначатися за різними параметрами: величина статутного фонду, чисельність персоналу, вартість активів, обсяг продукції. При цьому у період створення таких МСП важливим показником стає розмір декларованих або реально внесених іноземних інвестицій.

На етапі створення МСП у його установчих документах і техніко економічному обгрунтуванні вирішуються принципові питання управління й кадрового забезпечення, формується організаційно-економічний механізм функціонування.

Зрозуміло, що, функціонуючи у реальному середовищі на території України, різні спільні підприємства мають і певні особливості господарської діяльності, зв’язані з дією низки зовнішніх чинників і внутрішньою специфікою. Проте існує загальновизнаний організа­ційно-економічний механізм функціонування МСП, структуро-утворюючі основні елементи якого зображені на рис. 9.5.

Першочерговою і найважливішою функцією директорату має бути управління персоналам. Чисельність персоналу МСП не регла­ментується, а погоджується партнерами. Самостійно вирішуються питання наймання і звільнення працівників, форми і розміри оплати праці, матеріального заохочення. При цьому умови оплати праці вітчизняних працівників, режим їхньої роботи та відпочинку, со­ціального забезпечення і страхування регулюються чинним в Ук­раїні законодавством. На іноземних працівників МСП поширюється встановлений для них режим роботи та чинне вітчизняне законодав­ство щодо деяких умов праці. Умови оплати праці і пенсійного за­безпечення визначаються, як правило, трудовим договором з кож­ним іноземним працівником МСП. Платежі для майбутнього пен­сійного забезпечення цих працівників перераховуються у відповідні фонди країн їхнього постійного проживання у відповідній валюті. Передбачається можливість переказу невикористаної частини заро­бітної плати іноземців за кордон в іноземній валюті.

Матеріально-технічне забезпечення МСП здійснюється з вико­ристанням внутрішнього й зовнішнього ринків. Транспортне обслуговування регулюється нормами і правилами внутрішніх та міжна­родних перевезень вантажів.

Успішна міжнародна підприємницька діяльність можлива лиш за умови активних маркетингових досліджень. Останні звичайно охоплюють здійснювані у певній послідовності такі основні організаційно-економічні заходи: визначення структури власної служби маркетингувивчення середовища міжнародного маркетингупо­шук прийнятних ринкових ніш і розробка стратегії виходу на міжна­родний ринокздійснення наступальної реклами, вибір найефектив­ніших її видів і форм оповіщення клієнтів про переваги пропонова­них товарів.

МСП самостійно здійснюють стратегічне і поточне плануван­ня виробництва, а також визначають порядок реалізації продукції та послуг. Планування виробництва базується на результатах марке­тингових досліджень і портфеля замовлень, сформованого укладен­ням вітчизняних і міжнародних угод (договорів, контрактів). Звичай­но МСП реалізують власну продукцію, використовуючи вітчизняні системи збуту, оптову і роздрібну торгівлю, зовнішньоторговельні організації.

Спільні підприємства особливо ретельно мають підходити до про­блеми розподілу і використання прибутку. Балансовий (валовий) прибуток визначають відрахуванням із загальної виручки від реалі­зації витрат на виробництво, суми виплати відсотків за кредит, а та­кож величини штрафів, пені, неустойки. З балансового прибутку створюють фонди відтворення і резервний, здійснюють страхові пла­тежі. Залишається прибуток, що підлягає оподаткуванню. Цей при­буток є джерелом відповідних платежів у бюджет та створення фон­ду коштів, спрямованих на матеріальне заохочення працівників і со­ціальний розвиток підприємства.

Після таких операцій формується остаточний (чистий) прибу­ток, котрий має бути розподілений між партнерами пропорційно внеску до статутного фонду МСП. При цьому можуть передбача­тись різні варіанти використання прибутку зарубіжного учасника: трансферт (репатріація) всього або частини прибутку, купівля то­варів для власних потребпо імпортозамінюючій продукції-транс­ферт прибутку через закупівлю товарів або згідно з конкретними домовленостями.

Склад конкретних фондів, спрямовуваних на відтворення ма­теріально-технічної бази та соціальний розвиток підприємства, порядок їх утворення і використання фіксуються в установчих доку­ментах. До цього варто додати обов’язковість формування резерв­ного фонду в розмірі не менше 25% статутного фонду, який викори­стовується для забезпечення сталості функціонування МСП та мож­ливості здійснення господарського маневру за нагальної потреби. За умови досягнення зазначеного нормативного рівня відрахування прибутку в резервний фонд припиняються. Зі зміною величини ста­тутного фонду коригується й резервний фонд.

У цілому система оподаткування МСП в Україні відповідає чинному законодавству. Основна ставка податку на прибуток вста­новлена на рівні 30%, а податок на трансферт розподіленої частини прибутку за кордон- 15%. Існують також податок на додану вартість, акцизний збір, місцеві податки і збори. Раніше зареєстро­вані МСП не платили податок на прибуток протягом перших п’яти років. Тепер для заново зареєстрованих спільних підприємств таку пільгу скасовано.

Розрахунково-кредитні операції (відносини) регулюються відповідними нормативними актами, діючими у процесі формуван­ня банківської системи ринкового типу. Грошові кошти МСП зарахо­вуються на його поточний або валютний рахунок відповідно у На­ціональному банку України і банку для зовнішньоекономічної діяль­ності. Спільному підприємству нараховуються певні проценти на кошти депозитних рахунків. За потреби йому можуть надаватись кредити на комерційних умовах вітчизняними або зарубіжними банками.

Фінансові результати діяльності МСП залежать від прийнятої ним системи обліку та якості звітності. МСП несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку ведення та правильність об­ліку і звітності. Документи, що регулюють окремі аспекти обліково-аналітичної діяльності спільних підприємств, враховують їхні певні особливості, зокрема щодо складу витрат, які формують собівартість продукції (послуг). Виокремлюються і деталізуються витрати на рек­ламу й участь у виставках та ярмаркахвитрати, пов’язані з експор­том продукції, зарубіжними відрядженнями, представницькими функціями, аудиторськими послугами, інноваційною та маркетин­говою діяльністю, валютними операціями тощо.

Для функціонування МСП важливе значення має страхування підприємницького ризику. Обов’язкове страхування його здійсню­ється державними і приватними компаніями. Чинним законодав­ством передбачене страхування: основних засобів (активів) — части­ни оборотних коштів (виробничих запасів на складах МСП, напівфаб­рикатів власного виробництва) — збитків від стихійного лихавантажів у процесі транспортуваннямайна від крадіжки зі зломом. Спільні підприємства зобов’язані оперативно інформувати страхову компа­нію про істотні зміни щодо об'єктів страхування, розмірів страхових сум та ступеня ризику.

Тенденції і проблеми розвитку МСП в Україні.

Україна як незалежна держава, що продекларувала і активно здійснює курс ринкових перетворень, має порівняно невеликий до­свід здійснення спільного підприємництва на власній території. За 1991;1995 роки створено понад 3 тисячі спільних підприємств різної галузево-функціональної спрямованості. Найбільша кількість (май­же 90%) МСП створена на двосторонній основі і функціонує у промисловості України. Частка українських партнерів у статутному фонді МСП коливалась від 40 до 90% і в середньому дорівнювала 57%.

У створенні МСП на території України взяли участь майже 40 країн світу. Найбільш активні (за кількістю створених спільних під­приємств) — США, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Польща, Угорщина, Болгарія, Італія, Канада. Загальний обсяг іноземних ін­вестицій у створення і розвиток МСП на кінець 1995 року становив понад 2,2 млрд. дол. США.

Зараз уже можна констатувати певні тенденції щодо розвитку МСП в Україні. До таких тенденцій належать:

— відносно висока динаміка процесів створення, розширення масштабів, видів і сфер підприємницької діяльності;

— переважання партнерів по спільному підприємництву, які нале­жать до промислове розвинених країн, що зумовлено потужністю, стратегічною орієнтацією і мобільністю капіталу цих країн;

— створення МСП переважно на двосторонній основі і заради здій­снення промислової діяльності;

— орієнтація МСП на продукування видів продукції, якими світовий ринок практично насичений (наприклад, комп’ютерна техніка певних класів, офісні меблі) та сферу різноманітних послуг;

— обережність іноземних партнерів щодо великих за обсягом інвестицій (особливо в обробну промисловість), зумовлена відсутністю надійних гарантій їхнього правового захисту, стратегією виходу на практично малознайомий і тривалий час закритий український ринок;

— активна участь у формуванні МСП малих зарубіжних фірм і компаній, зорієнтованих на швидку віддачу невеликих інвестицій або комерційну вигоду від разових операцій, нерідко суто посередницьких чи відверто спекулятивних;

— зосередження МСП передовсім у науково-технічних і виробни­чо-промислових центрах і регіонах України, зокрема Києві, Київській, Львівській, Донецькій та Одеській областях, бажання і намагання формувати більш-менш потужні центри підприємницької діяльності.

Заслуговує на увагу виявлена аналітичним шляхом низка причин недостатньо високої результативності діяльності МСП з погляду вирішення організаційно-економічних завдань і пріоритетів України у сфері спільного підприємництва. Ці причини можна звести до такого:

• потенціал іноземного інвестування виробництва більшості товарів споживчого призначення обмежений загальною експортною орієнтацією найконкурентоспроможніших корпорацій на світовому ринку;

• участь іноземних інвесторів у активній структурній перебудові економіки України є зараз ненадійною, оскільки триває очевидна їхня заінтересованість у місцевій сировині, металі та продуктах первинної обробки;

• масштабне технолого-технічне переоснащення виробництва насамперед у пріоритетних галузях народного господарства ускладнюється завдяки інтернальній (внутрішній) орієнтації інвестиційної політики іноземних фірм, використанні МСП як каналу доступу до науково-технічного потенціалу українських суб'єктів господарювання;

• переваги використання традиційної товарної й територіальної (географічної) структури експортно-імпортної діяльності обмежують участь МСП у необхідній прискореній диверсифікації виробництва багатьох господарських утворень;

• підготовка та підвищення кваліфікації національних кадрів, здатних ефективно керувати підприємницькою діяльністю, вхо­дять у певне протиріччя із природним прагненням іноземних партнерів використовувати в основному наявних місцевих працівників високої кваліфікації, не вкладаючи відповідні кошти у формування дійової системи управління персоналом.

Практика сучасного господарювання свідчить про наявність політико-правових, організаційно-структурних та соціально-психологіч­них проблем створення і функціонування МСП на різних рівнях управління спільним підприємництвом — внутрішньовиробничому, галузевому, регіональному, державному та міжнародному (рис. 9.6). Вирішення цих проблем вимагає формування зовнішнього і внутрішнього середовища спільної підприємницької діяльності, власної стратегії розвитку, ефективної системи управління МСП.