Вдосконалення технічного обслуговування паливної системи автомобіля КамАЗ

Дипломне проектування

«Вдосконалення технічного обслуговування паливної системи автомобіля КаМАЗ»

Зміст

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Виробничо-технічні характеристика і аналіз роботи АТП 13 058.

1.2 Характеристика зони перевезення вантажів та умови використання рухомого складу.

1.3 Техніко-експлуатаційні параметри рухомого складу.

1.4 Технічні характеристики пункту технічного обслуговування.

1.5 Обґрунтування та вибір теми проекту.

2. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Розрахунок схем раціональних маршрутів руху.

2.1.1 Формування раціональної маршрутної мережі перевезення вантажів у внутрішньому сполученні методом Кларка-Райта.

2.2 Вибір типу марки машин і механізмів.

2.3 Розрахунок усереднених техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу на маршрутах.

2.4 Розрахунок коефіцієнта технічної готовності автомобілів.

2.5 Розрахунок річної виробничої програми.

3. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Організація виробничого процесу.

3.2 Устаткування приміщення.

3.3 Організація та умови праці персоналу.

3.4 Механізація виробничих процесів.

3.5 Діагностування дорожніх транспортних засобів.

3.6 Оцінювання якості обслуговування автомобілів.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Заходи з охорони праці персоналу та пожежної безпеки під час виконання ТО.

4.2 Охорона навколишнього середовища під час виконання ТО.

5. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

5.1 Розрахунок фінансових показників та рентабельності застосування нового обладнання.

Висновок

Список використаної літератури:

ВСТУП

Транспорт — це специфічна галузь господарства, яка не створює, як інші виробничі сектори, нових матеріальних цінностей, а надає послуги з перевезення вантажів або пасажирів, тим самим задовольняє потреби населення у перевезення. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей. Використання транспорту є невід'ємною частиною різних сфер людської діяльності таких, як виробництво, народне господарство, армії, суспільно-політичного життя, відпочинку тощо. Важливість транспорту полягає в тому, що він забезпечує зв’язки між галузями, підприємствами, регіонами країни, різними державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідні зв’язки щодо постачання сировини і продукції. Велика роль галузі у підвищенні рівня життя населення. Для сучасного транспорту властива велика різноманітність видів, кожен з яких має свої специфічні виробничі особливості. Тому можна вважати його комплексом взаємопов'язаних галузей. Поділяють його на складові частини, передусім, за середовищем, в якому здійснюється переміщення вантажу чи людей. За цим підходом транспортний комплекс складається із сухопутного, водного та повітряного. Специфічною галуззю транспортного комплексу є міський пасажирський транспорт. Щодо автомобільного транспорту, так для нього характерна висока маневреність, що робить вигідним його використання на коротких відстанях.

Автомобільний транспорт має свої переваги та недоліки. Перевагами прийнято вважати можливість перевезення вантажів чи пасажирів на короткі відстані, висока маневреність, простота у використанні, доступність, комфортність та швидкість доставки. Декілька років тому до цих переваг ще відносили порівняно низьку вартість перевезення. Але разом із зростанням цін на палива підвищилася і вартість перевезення. Проте, незважаючи на ці обставини, автомобільний транспорт залишається одним із самих популярних видів транспорту.

Сьогодні у виробництві задіяна велика кількість вантажного автомобільного транспорту. Більша частина транспортних засобів працює на дизельному палеві, і лише незначна частина старих автомобілів працює на бензині та природному газі. Дизельні двигуни мають переваги в потужності, економічності та екологічності над бензиновими двигунами. Проте обслуговування дизельної апаратури є набагато складніше і дорожче. Саме тому тема мого дипломного проектування полягає у визначенні особливостей дизельних двигунів та вдосконаленні технічного обслуговування паливної системи на прикладі автомобілю КаМАЗ.

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Виробничо-технічні характеристика і аналіз роботи АТП 13 058

Для розробки дипломного проекту я обрав автотранспортне підприємство 13 058. Місце знаходження АТП: м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9, 3 022; тел. (044)257−88−23, (044) 257−43−00; E-mail:[email protected]; Web: www. atp13058.kiev.ua.

Впродовж 40 років ВАТ «АТП 13 058» займається перевезеннями будівельних і промислових вантажів та вантажів харчової промисловості для замовників, як по Києву і області, так і по всій Україні та Європі.

Автопідприємство займає площу близько 9 га. Територія обладнана комплексом приміщень для проведення ремонту і обслуговування рухомого складу, а також відкритим асфальтованим майданчиком для стоянки 400 автомобілів і 250 причепів і напівпричепів.

Діяльність АТП забезпечують 136 робітників. Керівником служби є Міщенко Сергій Дмитрович. Автопідприємство повністю забезпечене електроенергією, водопостачанням, каналізацією і газом, що є дуже важливим при виконанні обслуговування транспортних засобів та забезпечення нормальних умов праці робітників.

Важливим аспектом в діяльності підприємства є те, що АТП 13 058 є дійсним членом АсМАП України та зареєстровано під № 42. Заборгованості перед АсМАП України і порушень правил міжнародних перевезень вантажів за ВАТ «АТП 13 058» відсутні, що підтверджує репутацію підприємства та безперечність виконання послуг.

Основним видом діяльності АТП 13 058 є перевезення різних видів вантажу по:

— м. Києву;

— Україні;

— країнам СНД;

— Західній Європі.

— АТП 13 058 здійснює:

— перевезення сипких вантажів автомобілями-самоскидами;

— перевезення цукрового буряка і іншої сільськогосподарської продукції в період збирання врожаю;

— вивіз снігу в зимовий період;

— перевезення молочних продуктів рефрижераторами;

— перевезення наливних вантажів.

А також надає послуги з:

— технічному обслуговуванню;

— ремонту;

— діагностиці;

— зварці;

— миттю;

— стоянці вантажних і легкових автомобілів, що охороняється.

1.2 Характеристика зони перевезення вантажів та умови використання рухомого складу

Автотранспортне підприємство 13 058 здійснює перевезення різних вантажів по:

— м. Києву;

— Україні;

— країн СНД;

— Західній Європі.

Підприємство виконує регулярні та разові перевезення. Кожен маршрут розраховується для забезпечення максимальної швидкості доставки та економії витрат на паливо-мастильні матеріали. При виконанні міських перевезень враховуються такі фактори як дорожні ремонтні роботи, затори в години пік, зручність проїзду і під'їзду та інше.

1.3 Техніко-експлуатаційні параметри рухомого складу

Автомобільний парк АТП 13 058 налічує 140 одиниць рухомого складу. До них відносяться автомобілі великої та малої вантажопідйомності, бортові та автомобілі фургони та інші за характеристиками транспортні засоби. Для забезпечення перевезення вантажів по території Європи у АТП наявні автомобілі, які відповідають умовам екологічності, а саме стандарту «ЄВРО-3». Для перевезення вантажів по Україні та області використовуються автомобілі класу «ЄВРО-1» великої та середньої вантажопідйомності. Для забезпечення перевезень по Києву переважно використовуються автомобілі середньої та малої вантажопідйомності. Різноманітність парку рухомого складу АТП дозволяє детально підбирати транспортний засіб під конкретне перевезення вантажу, тим самим економлячи свій час та ресурси, а замовник — власні кошти.

У власності підприємства є:

20 автомобілів «ЄВРО-3» :

— Volvo FH 1242 20 т | 86,120 куб. м;

— Mersedes-benz 20 т | 90 куб.м.;

— ISUZU NQR75 5,5 т| 33 куб.м.

60 автомобілів «Євро-1» з причепами:

— КАМАЗ 53 215 20 т | 84 куб.м.;

— КАМАЗ 53 212 20 т | 84 куб.м.;

— КАМАЗ 5410 (АЛКА) 13 т | 65 куб.м.

20 автомобілів-самоскидів:

— ТАТРА 815 17 т | 86,120 куб. м;

— КАМАЗ 65 115 15 т | 90 куб.м.

40 бортових, критих, спеціальних автомобілів:

— ЗІЛ 4331(дизель) 5 т;

— ЗІЛ 138 5,4 т;

— ЗІЛ ММЗ 5,8 т;

— ЗІЛ 4321(дизель) 6 т;

— ЗІЛ 431 610 4,4 т;

— ГАЗ 3307 4 т;

— Газель ГАЗ 2705 крита (метал) 2 т.

1.4 Технічні характеристики пункту технічного обслуговування

АТП 13 058 має власну станцію технічного обслуговування для ремонту та огляду власного парку рухомого складу. Також підприємство надає такі види послуг як: ремонт ходової, регулювання кута розвалу-сходження коліс, ремонт двигуна, заміна мастил, чистка інжекторів, малярно-рихтувальні роботи, забезпечення запчастинами тощо. Для цього пункт технічного обслуговування АТП 13 058 обладнаний спеціальним устаткуванням та інструментом, які забезпечують якісне та професійне обслуговування.

Для проведення ремонтних робіт та зручного огляду транспортних засобів використовують оглядові ями та гідравлічні підйомники. До засобів механізації також можна віднести пневматичні гайковерти, підйомні крани, гідравлічні преси, домкрати, різноманітні стенди та станки, електричні та пневматичні шліфувальні машинки, що використовуються в ремонтній зоні АТП тощо.

Для проведення регулювання кута розвалу-сходження коліс використовують спеціальний комп’ютерний стенд, який дозволяє обслуговувати різні вантажні транспортні засоби. Ремонт двигунів проводиться в спеціально відведеному цеху, який оснащений необхідним для цього обладнанням та інструментами. Для чистки інжекторів використовується спеціальні ультразвукові установки, які виконують діагностику та чистку форсунок. Для виконання малярно-рихтувальних робіт пункт технічного обслуговування має необхідний інструментарій: зварювальні апарати, зворотні молотки, «м'які» молотки, устаткування та обладнання для рихтуванні, малярний інструмент, сушильна камера тощо.

Щодо інструментальної бази АТП, то її можна вважати повною та достатньою для проведення ремонтних робіт усіх напрямків. Весь інструмент є якісним та професійним. До ручного інструменту відносяться гайкові комбіновані ключі, воротки, насадки для торцевих ключів, подовжувачі, накидні ключі ударні та посилені, молотки, пасатижі, викрутки тощо. Ручним інструментом забезпечений кожний працівник пункту технічного обслуговування. Широко застосовуються пневматичні гайковерти, пневматичні та електричні дрилі, кутові шліфувальні машинки, трищітки, пневматичні пістолети для продувки деталей, пістолети для мастильних матеріалів та інше. Також в ремонтній зоні наявні точильні станки, пускозарядні пристрої, різноманітні знімачі, устаткування для промивання двигунів, обладнання для обслуговування гальмівних систем, обладнання для заміни мастила та інший спеціалізований інструмент та обладнання для обслуговування вантажних автомобілів.

1.5 Обґрунтування та вибір теми проекту

Сьогодні велика частина перевезення насипних вантажів, будівельних матеріалів та інших вантажів, які не потребують особливих вимог перевезення, виконується вантажними автомобілями марки КаМАЗ. Як відомо, дизельна апаратура надійна та має тривалі строки використання. Але обслуговування та ремонт дизельних двигунів набагато складніший від ремонту бензинових. Тема мого дипломного проекту має назву «Вдосконалення технічного обслуговування паливної системи автомобіля КаМАЗ». Якщо брати до уваги той факт, що майже половину автопарку АТП 13 058 становлять автомобілі КаМАЗ, то з впевненістю можна сказати, що потреба в ремонті дизельної апаратури КаМАЗ є суттєвим питанням в діяльності підприємства. Крім того встановлення спеціалізованого обладнання дасть можливість не тільки економити час і кошти на утриманні власного автомобільного парку, але й дозволить заробити на обслуговуванні інших автомобілів. Сподіваюсь отримані знання використати при розробці даного дипломного проекту.

2. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Розрахунок схем раціональних маршрутів руху

В розрахунково-технологічному розраховано раціональні схеми маршрутів руху, вибір типу і марки рухомого складу, розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу на маршруті, розрахунки коефіцієнтів технічної готовності автомобілів та визначення річних виробничих програм.

В цьому підрозділі розраховано схему раціонального маршруту руху автомобіля автотранспортного підприємства 13 058. АПТ надає послуги з перевезення різних видів вантажів. Перевезення бувають регулярними та разовими. В даному розділі прораховано перевезення кондитерських виробів від фабрики до торгової мережі продуктових супермаркетів.

Вантажем являється продукція заводу «Рошен» (кондитерська фабрика ім. Карла Маркса). До перевезення продукція подається в картонних коробках перев’язаних стрічками. В кузові автомобіля при перевезенні продукція розставляється один на одного. Якщо ж кондитерські вироби невеликі (слойки, пиріжки та інше), то вони упаковуються в один ярус в закритих коробках.

Вантажовідправником являється кондитерська фабрика «Рошен», яка знаходиться в Голосіївському районі м. Києва за адресою: проспект Науки, 1. Асортимент підприємства налічує більше 100 найменувань кондитерських виробів, серед яких: шоколад, цукерки, торти, печиво, мармелад та інше. Завантаження продукції в кузов автомобіля на заводі «Рошен» проводиться вручну працівниками заводу.

Вантажоодержувачами продукції являється мережа продуктових супермаркетів «Велика Кишеня». Термін придатності продукції становить 72 години, тому доставка відбувається невеликими партіями щоденно. Розвантаження продукції відбувається вручну для збереження цілісності продукції. Відомість про вантаж, вантажовідправника, вантажоодержувачів та обсяги перевезення подані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Обсяг перевезення вантажів від вантажовідправника конкретним вантажоодержувачам

Рис2.1.1. До складання раціональної маршрутної мережі

2.1.1 Формування раціональної маршрутної мережі перевезення вантажів у внутрішньому сполученні методом Кларка-Райта

Таблиця2.1.2

Відстані між об'єктами

Таблиця2.1.3

План проїзду автомобілів та виграші

Таблиця2.1.4

План виграшів

1)> т;

2)> т;

3)> т;

4)> т.

Таблиця2.1.5

Відстані для маршруту

;

;

.

;

;

;

.

;

;

;

;

.

В даному підрозділі розрахунково-технологічного розділу за допомогою метода Кларка-Райта ми розробили схему раціонального маршруту руху автомобіля, який перевозить кондитерські вироби. Також визначили місце знаходження вантажовідправника, АТП та пунктів завозу з допомогою карти та визначили відстані між ними. Всі відстані прораховані з урахуванням дорожньо-транспортних розв’язок міста Києва. За допомогою метода підсумовування по стовпчиках вдалося встановити послідовність об'їзду пунктів на маршруті і визначити найбільш раціональну послідовність. Дана послідовність та схема маршруту руху вказана на початку підрозділу та відображена в графічній частині проекту.

2.2 Вибір типу марки машин і механізмів

Перевезення кондитерських виробів, а в даному випадку тортів, потребує спеціальних умов перевезення. Оскільки терміни зберігання продукції дуже малі, а умови зберігання вимагають дотримання температурного режиму, то вибір рухомого складу — дуже відповідальний процес. Для збереження якості та придатності тортів необхідно автомобіль з термічним кузовом або автомобіль-рефрижератор. Щоб забезпечити доцільність перевезення необхідно підбирати транспортний засіб з найбільш підходящою вантажопідйомністю. Також важливим фактором, який впливає на вибір рухомого складу, є зручність виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Процес навантаження та розвантаження відбувається виключно вручну дуже обережно без різких струсів.

Аналізуючи парк рухомого складу АТП 13 058 та фактори, які впливають на вибір типу і марки транспортного засобу, виберемо автомобіль, який найбільш підходить до даного перевезення. На балансі підприємства є кілька автомобілів-рефрижераторів на базі шасі автомобілівГАЗ 2705 та ГАЗ 3302. По експлуатаційним показникам та вантажопідйомності обидва автомобілі підходять, тому для розрахунків візьмемо автомобіль ГАЗ 3302 «Газель».

2.3 Розрахунок усереднених техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу на маршрутах

Продуктивність автомобіля ГАЗ 3302 «Газель» на визначеному маршруті можна розрахувати за формулою годинної продуктивності:

де q — середня вантажопідйомність автомобіля, т;

— середня відстань пробіга автомобіля з вантажем за їздку, км;

— середня технічна швидкість автомобіля, км/год.;

? — середнє значення коефіцієнта використання пробігу;

— середній час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням за їздку;

— середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності.

Таблиця 2.3.1 Таблиця даних по маршруту

Експлуатаційні показники використання рухомого складу на маршруті

1. Час однієї їздки автомобіля

— довжина маршруту = 22,9 км;

;

— коефіцієнт супутнього збору = 0,16;

— норма часу на розвантаження = 0,22;

— середній розмір партії вантажу = 0,24 т.

год.

2. Кількість їздок за добу

— час машини у наряді = 8 год;

— нульовий пробіг = 4,5

3. Тривалість роботи автомобіля

4. Добова продуктивність автомобіля

т

ткм

5. На маршруті працює один автомобіль

6. Автомобіле-години в експлуатації

7. Загальний пробіг автомобіля

км

8. Фактичний обсяг перевезень:

вантажу

т

9. Фактичний вантажообіг:

вантажу

ткм

Таблиця 2.3.2

Експлуатаційні показники використання рухомого складу на маршрутах

Рентабельність даного маршруту за техніко-експлуатаційним показникам невелика. Але враховуючи вартість продукції, яка перевозиться, перевезення цим маршрутом є доцільним та прибутковим для АТП.

2.4 Розрахунок коефіцієнта технічної готовності автомобілів

Розрахунок коефіцієнта технічної готовності автомобіля передбачає визначення справності транспортного засобі та його можливості звершувати транспортну роботу. Визначення коефіцієнта технічної готовності парку рухомого складу АТП здійснюється шляхом ділення кількості працездатних автомобілів на загально облікову кількість. Наприклад, якщо на даний момент кількість технічно справних автомобілів АТП 13 058 складає 125 одиниць, то коефіцієнт технічної готовності всього автопарку становить:

де, — кількість технічно справних автомобілів;

— кількість загально облікових транспортних засобів.

Підрахування КТГ для окремого автомобілю здійснюється за формулою:

де, — середньодобовий пробіг;

— питома норма простою рухомого складу в днях на 1000 км;

— коефіцієнт, що враховує пробіг автомобіля з початку експлуатації.

Для автомобілю ГАЗ 3302 «ГАЗель»:

;

= 0,25;

= 1,3.

Коефіцієнт технічної готовності автомобіля ГАЗ 3302 становить 0,94. Чим вище даний показник, тим стабільніші перевезення. Але на величину цього коефіцієнта впливають не тільки середньодобовий пробіг, питома норма простою, коефіцієнт пробігу автомобіля але й інші фактори як: умови експлуатації транспортного засобу, вміле водіння водія, своєчасне виявлення та усунення несправностей, а також якість організації роботи пункту технічного обслуговування та огляду автомобілів в АТП.

2.5 Розрахунок річної виробничої програми

Процес планування є одним із головних аспектів успішної роботи будь-якого підприємства. Планування буває довгостроковим, середньостроковим та короткостроковим. Розрахунок річної виробничої програми відноситься до середньострокового планування.

Визначення виробничих програм проходить кілька етапів:

— визначення необхідного обсягу послуг для отримання доходу;

— визначення суми сплати податків;

— визначення суми постійних та змінних витрат;

— встановлення чистого прибутку на розвиток діяльності;

— визначення напрямків розвитку діяльності та інші.

Для підтримання своєї діяльності автотранспортне підприємство складає річний план, в якому встановлюється мінімальний річний дохід. Мінімальний річний дохід встановлюється з урахуванням змінних та постійних витрат, сплати податків та бажаного прибутку. Для забезпечення мінімального річного доходу АТП розраховує виробничу програму, яка передбачає кількість наданих послуг з перевезення та обслуговування транспортних засобів або обсяги роботи в грошовому вигляді. Після розрахунку річної виробничої програми керівництво виконує тактичне планування.

Основним завданням АТП 13 058 є отримання прибутку шляхом надання послуг з перевезення вантажів та обслуговування транспортних засобів. Розрахунок річної виробничої програми полягає в визначенні свого місця на рикну послуг та розвиток своєї діяльності. Важливим напрямком розвитку діяльності підприємства є реклама. На мою думку, для підвищення обсягів перевезення та обслуговування автотранспортному підприємству 13 058 необхідно розробити ефективну рекламу для надання більшої інформації про діяльність організації.

3. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Організація виробничого процесу

Основним видом діяльності автотранспортного підприємства 13 058 являється перевезення різноманітних вантажів по місту Києву, в межах країни та за її кордонами. Для перевезення підприємство має власний парк рухомого складу, який налічує близько 140 одиниць.

Продуктивну роботу підприємства забезпечує адміністративний склад та транспортний відділ, який здійснює прийняття замовлень, розрахунок всіх показників маршруту, вартість послуг, оплату праці водіїв та інші функції.

Як і в інших автотранспортних підприємствах випуск на лінію водіїв та транспортних засобів супроводжується відповідними процедурами і має певний порядок. Кожен водій перед початком робочого дня проходить медичний огляд, який є підставою про допуск його до роботи. Після огляду водій отримує всю необхідну документацію на транспортний засіб, вантаж, подорожні листи та інше. Дотримання порядку виїзду транспортних засобів на лінію дає можливість постійного контролю процесу перевезення вантажів, а технічні несправності у рейсі будуть зведені до мінімуму. Останнє означає, що ризик простоїв і невиконаних робіт буде мінімальний.

На досліджуваному АТП складений графік проведення технічних оглядів транспортних засобів, випущених на лінію. Крім того, звертається увага і на подані заявки. На підставі цих документів складається план виходу автомобілів на лінію. Важливо фіксувати кожен випадок відхилення від запланованого графіка. Це дозволяє зрозуміти причини і призначити шляхи усунення помилок.

Перед виїздом на лінію водій представляє своє водійське посвідчення диспетчеру. Той повинен видати працівнику на руки частково заповнений дорожній лист та іншу необхідну для перевезення вантажу документацію. Обов’язки диспетчера в даному випадку може виконувати й інша уповноважена особа з транспортного відділу.

У дорожньому листі повинні бути відображені наступні моменти. У першу чергу, це назва документа та дата його видачі. Важливо відзначити, що дане число повинне збігатися з датою реєстрації листа у спеціальному журналі. Крім того, у графі під назвою «режим», диспетчер ставить код, що відповідає встановленому режиму роботи водія для виконання перевезення даного вантажу. Також повинні бути заповнені рядки «колона», «бригада», «автотранспортний засіб», «водій», «ліцензійна картка», «причепи», «супроводжуючі особи», «робота водія і автомобіля (дані про виїзд та дату повернення за графіком) «, а також» завдання водієві «. В останній з перерахованих граф, необхідно вказати найменування замовника, який повинен отримати вантаж, в який час вантаж повинен бути доставлений, вказані адреси пунктів навантаження і розвантаження, повне найменування вантажу, кількість поїздок з вантажем і відстань, що треба проїхати від бази до пункту призначення. Нарешті, диспетчер повинен вказати кількість і масу вантажу, який повинен бути доставлений замовникові. Тільки автотранспортна компанія має право змінити умови завдання, виданого водієві. Також у листі ставиться кількість пального, видане водієві, і підпис диспетчера, який здійснював заповнення форми.

Перед виїздом на лінію відповідальний за випуск автотранспортного засобу спільно з водієм зобов’язаний перевірити стан найбільш важливих деталей, вузлів і механізмів автомобіля таких як:

— рульове керування;

— гальмівна система;

— ходова частина;

— трансмісія;

— зовнішні світлові прилади.

Крім того перевіряється укомплектованість автомобіля необхідними пристосуваннями, обладнанням і інвентарем та їх справність. Автомобіль повинні бути укомплектовані набором справних інструментів, медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки, вогнегасником. Вантажні транспортні засоби з повною масою більше 3,5 т і автобуси з масою вище 5 т повинні бути забезпечені противідкатними упорами.

Після огляду завідуючий гаражем ставить свій підпис у відповідних документах та випускає автомобіль на лінію. В разі несправності автомобіль направляється в зону поточного ремонту до усунення несправностей.

Ремонтна зона окрім проведення щоденного огляду займається проведенням ТО-1, ТО-2, сезонних оглядів, поточним та плановим ремонтом, усіма видами діагностичних робіт автомобілів підприємства та не тільки. Для проведення окремих робіт існують спеціально виділені зони: зона ЩО, зона ТО-1 і ТО-2, зона ремонту тощо. Відповідні зони, пости та цехи обладнані відповідним інструментом та обладнанням.

Організація виробничого процесу на АТП 13 058 забезпечує стабільну та прибуткову діяльність підприємства в сфері надання послуг з перевезення та обслуговування транспортних засобів.

Також АТП 13 058 надає послуги з паркування рухомого легкового автотранспорту та вантажних автомобілів і їх причепів. Місце для паркування пристосоване і розмічене на місця та знаходиться під охороною.

3.2 Устаткування приміщення

Для здійснення своєї діяльності АТП 13 058 має необхідні умови та матеріально-технічну базу. Територія всього підприємства займає площу близько 9 га. На території встановлено комплекс приміщень для проведення ремонту та обслуговування рухомого складу.

Ремонтні роботи проводяться в цеху, що являє собою споруду капітального будівництва. Ремонтний цех обладнаний необхідним устаткуванням для проведення ТО та поточного і капітального ремонтів. Для визначення технічного стану перед ремонтними роботами використовується діагностичне обладнання. В ремонтній зоні використовується стиснене повітря і встановлено електричний компресор з ресивером. Для огляду та ремонту використовують оглядові ями, професійний і спеціалізований інструмент, різного роду обладнання та прилади.

З діагностичного обладнання встановлено роликовий гальмівний стенд, який обладнаний додатковим устаткуванням для перевірки бокового уводу автомобіля, прилад для регулювання фар, стенд для регулювання розвалу-сходження коліс, шиномонтажне обладнання, гідравлічні підйомники та домкрати тощо. Наявне різне зварювальне обладнання, токарний станок, точильні станки, різні преси, інше.

Також наявне устаткування для перевірки та обслуговування окремих систем транспортного засобу: електричні тестери, автомобільні сканери, устаткування для обслуговування гідравлічних систем автомобіля та системи кондиціонеру, мотортестери, люфтоміри, аріометри, газоаналізатори та димомір тощо.

Автотранспортне підприємство 13 058 повністю забезпечене електроенергією, водопостачанням, каналізацією та газифіковано. Оснащено власною автономною котельнею, забезпечено телефонними комунікаціями та доступом до мережі Інтернету.

3.3 Організація та умови праці персоналу

Умови праці персоналу в АТП 13 058 забезпечують відповідність всім вимогам, задовольняють положення з охорони праці та забезпечують продуктивну роботу персоналу.

Для планування діяльності підприємства та здійснення управління організацією адміністративному складу надані відповідні умови роботи. Кожен кабінет обладнаний якісними та зручними меблями, офісною технікою, телефоном та комп’ютером з доступом до мережі Інтернету. Для прорахунку маршрутів та контролю процесу перевезення використовується комп’ютери та спеціальне програмне забезпечення. Також частина замовлень проходить в режимі «онлайн», що також здійснюється з допомогою комп’ютера та мережі Інтернету.

Умови праці водіїв в досліджуваному підприємстві відповідають вимогам нормативно-правових актів щодо положень про робочий час і час відпочинку. При розрахунках заробітної плати враховуються всі показники та коефіцієнти, які пов’язані з ненормованістю, шкідливістю та важкістю роботи. Виконання міжнародних перевезень відбувається за правилами ЄУТР.

Особливої уваги заслуговують умови праці персоналу ремонтної зони. На умови праці робітничого складу впливає використання професійного інструменту та обладнання, обладнане робоче місце, дотримання санітарно-гігієнічних норм та час роботи.

При проведенні обслуговування транспортних засобів АТП 13 058 використовує професійний інструмент та діагностичне обладнання. Також використовуються засоби механізації праці, що значно полегшують працю. Також кожне робоче місце відповідно обладнане і задовольняє такі вимоги як: достатня освітленість, забезпечення відповідної температури та вологості повітря, вентиляцію, устаткування тощо. Дотримання санітарно-гігієнічних норм забезпечується санітарними вузлами, душовими, переодягальнями та наявним медичним пунктом. Щодо норм робочого часу, то вони відповідають законодавству і становлять восьмигодинний робочий день з обідньою перервою.

3.4 Механізація виробничих процесів

Механізація — один з основних напрямів науково-технічного прогресу, який полягає в широкому застосуванні механізації. Розрізняють часткову механізацію (окремі ручні операції виконують машини або механізми), комплексну механізацію (охоплює весь комплекс робіт по виконанню закінченого процесу або створенню певного виробу; при цьому робітник керує комплексом машин) і якісно вищий ступінь механізації — автоматизацію (машинами керують механізми, робітник лише налагоджує і контролює виробничий процес).

Головним сучасним напрямом технічного прогресу, основою підвищення продуктивності праці та поліпшення якості продукції є комплексна механізація та автоматизація виробництва. Соціально-економічні наслідки механізації зумовлюються способом виробництва.

Технологічне обладнання і спеціалізований інструмент, призначені для ТО і ремонту автомобілів, є першоосновою механізації. Вони визначають технічний рівень виробництва і міру досконалості технології ТО і ремонту автомобілів на АТП.

Нормативний перелік обладнання для АТП різної потужності і типу, встановлений діючими розрахунково-табличними нормативами, містить перелік більше як 300 найменувань зразків.

Від загальної номенклатури 15% складає обладнання, відмінне від базових зразків механізмами приводу, видами споживаної енергії і іншими особливостями, що дозволяє працівникам АТП відібрати найприйнятніше для застосування в місцевих виробничих умовах обладнання.

З загальної номенклатури обладнання на частку спеціалізованого, призначеного тільки для ТО і ремонту (мийне, діагностичне і ін.), припадає 69%; загальнотехнічного, що застосовується в різних галузях народного господарства (металообробні верстати, зварювальне обладнання і пристосування і ін.), — 18%; обладнання для оснащення постів і робочих місць автотранспортних підприємств (стелажі, верстаки та ін.) — 13%.

З загального переліку обладнання для АТП стаціонарне становить 49%, пересувне — 18% і переносне — 33%.

До стаціонарного обладнання віднесені різні установки, стенди, верстаки, стелажі і ін. Переважна частина стаціонарного обладнання не вимагає створення спеціалізованих постів і встановлюється на дільницях ПР автомобілів: стенди для демонтажно-монтажних робіт щодо двигуна, коробки передач, переднього мосту; ванни для перевірки радіаторів, камер; гідравлічні преси.

Пересувне обладнання: візки для транспортування коліс, акумуляторних батарей, гаражні домкрати і інші не вимагають певних, закріплених за ними, виробничих площ і за необхідності можуть бути використані на різних робочих місцях.

Переносне обладнання включає, головним чином, інструменти, контрольні прилади, пристосування, інші пристрої.

Велика частина обладнання використовується несистематично, має нерівномірне завантаження.

За основними видами робіт ТО і ПР обладнання розподіляється так: дня прибирально-мийних робіт — 8%; підйомно-транспортних — 14%; заправних і мастильних — 8%; ремонтних і регулювальних за системою живлення карбюраторних і дизельних двигунів — 13%; електротехнічних, акумуляторних — 5%; слюсарно-механічних — 5%; кузовних, малярних, оббивних — 7%; ремонтних, монтажно-демонтажних — 15%; зварювальних, ковальських, мідницьких, жерстяницьких — 8%; контрольно-діагностичних — 9%; шиномонтажних, шиноремонтних- 8%.

Нижче наводиться розподіл зразків обладнання за обліком придатності їх для використання в декількох зонах і дільницях одночасно. Зона ЩО — 8%, ТО-1 і ТО-2 — 8%, ПР — 8%, ТО-2 і ПР — 28%, дільниці ПР — 35%.

Обладнання, призначене для використання тільки в одній зоні, складає близько 35% (мийне, мастильне і ін.).

Найбільше число зразків обладнання припадає на дільниці ПР автомобілів (для кузовних, зварювальних, ремонтних і інших робіт), що зумовлено великою різноманітністю операцій і робіт, які виконуються в процесі ремонту.

Обладнання, призначене для використання як в зонах ТО, так і в зоні ПР (підйомники, домкрати, комплекти інструментів і ін.), потрібно мати декілька примірників, щоб забезпечити можливість виконання робіт в кожній із зон. Окремі зразки обладнання (візок для транспортування агрегатів і ін.), як правило, не закріпляються за постами, зонами і використовуються при потребі.

При проведенні ТО і ПР автомобілів значний об'єм займають роботи, пов’язані із системами живлення, що виконуються при ТО-1, ТО-2 і поточному ремонті. При ТО-1 використовується персональне обладнання для виконання таких технологічних операцій, як перевірка паливних насосів карбюраторних двигунів, форсунок дизельних двигунів, вимірювання витрати палива безпосередньо на автомобілі.

Прилад моделі До-436 для визначення технічного стану бензинових насосів карбюраторних двигунів дозволяє перевірити продуктивність, величину робочого тиску, що максимально розвивається, щільність прилягаючого клапана, герметичність збирання. Найбільший тиск, що вимірюється, становить 1,6 кгс/см2.

При ТО-2 нарівні з вище переліченими зразками технологічного обладнання використовуються також пересувні пости До-232 для обслуговування системи живлення карбюраторних і дизельних двигунів. Кожний з них складається з комплектів інструментів і приладів для демонтажу і регулювання системи живлення, відповідно, карбюраторних і дизельних двигунів.

На дільниці ПР систем живлення карбюраторних двигунів рекомендується використовувати таке обладнання, як стаціонарний пост М-408А для зовнішнього миття системи живлення; установку 489 М для перевірки карбюраторів безмоторним методом, стаціонарний пост До-262 для контролю і регулювання карбюраторів.

Ведуться роботи щодо створення ряду постів з ПР вузлів системи живлення карбюраторних двигунів, серед них пост для ПР карбюраторів, пост для ПР паливних насосів, пост для контролю і ремонту датчиків пневмовідцентрових обмежувачів максимальної частоти обертання колінчастого вала двигунів і інші.

На дільниці ПР систем живлення дизельних двигунів використовуються декілька зразків технологічного обладнання. Стаціонарний пост М-408А для зовнішнього миття агрегатів паливної апаратури дозволяє проводити операції при тиску миючої рідини 1−1.5 кгс/см. Відсмоктування пари примусове.

Стенди для регулювання паливної апаратури дизельних двигунів з безступінчастим регулюванням від 60 до 4000 об/хв. випускаються в Угорщині (типу «Старт» і «Мінор») і в Чехії (типу «Моторпал») і широко використовуються на АТП нашої країни.

До складу розробленого в НДІАТ стаціонарного поста Р-610 для ПР форсунок входять: переносний прилад До-439 для вимірювання ходу голки. стенд ПС-2 верстатного типу для притирання поверхонь форсунки і плунжерної пари, переносний спеціальний інструмент моделі 1−109 для очищення розпилювачів форсунок (включає 10 найменувань).

Значне скорочення трудомісткості робіт з ПР паливних насосів високого тиску забезпечує використання поста Р-611. Він включає пристосування для контролю плунжерних пар і розбирання насосів, установку для миття деталей, спеціальний стелаж, спеціальний інструмент і пристосування.

Доцільно також використати ряд інших зразків технологічного обладнання. Наприклад, візки для перевезення комплектів дизельної паливної апаратури (для двигунів ЯМЗ — моделі П-606. для двигунів КамАЗ розробляється нова конструкція), пристосування 1−306 верстатного типу для насаджування ніпелів паливопроводів високого тиску і ряд інших.

У останні роки все більше поширення знаходять газобалонні автомобілі. Для ТО і ПР їх систем живлення розроблений ряд зразків технологічного обладнання. Серед них пересувна установка До-263 для перевірки апаратури газобалонних автомобілів, стенд До-264 для перевірки апаратури газобалонних автомобілів, набір спеціального інструменту і пристосування моделі 1−119 для обслуговування і ремонту газового обладнання і ін.

Для виконання ремонтних та обслуговуючих робіт в ремонтній зоні АТП 13 058 використовують різні засоби механізації. Для визначення працездатності та ефективності гальмівної системи використовують роликовий гальмівний стенд, який за короткий проміжок часу дає можливість визначити всі параметри роботи гальмівної системи. Для визначення кутів розвалу та сходження застосовують спеціальний стенд, який з допомогою комп’ютера дає можливість точно встановити вищезазначені кути. Для шиномонтажу та балансування коліс використовують спеціальне обладнання, яке зменшує затрати енергії працівника та підвищує продуктивність праці. Меншими засобами механізації можна вважати використання пневматичного та електричного інструменту, різних мобільних установок та обладнання для обслуговування та діагностування дорожніх транспортних засобів.

Ремонту ТНВТ і регулюванню ТНВТ передує діагностика, з допомогою якої виявляються дефекти, що призводять до порушення роботи паливного насоса високого тиску.

Ремонт ТНВД включає:

— діагностика;

— ремонт вузлів насоса;

— регулювання;

— випробування на стенді.

Ремонт ТНВТ проводиться з використанням спеціалізованого обладнання, а регулювання проходить з урахуванням необхідності дотримання прецизійної точності.

Для обслуговування паливної апаратури автомобілів КаМАЗ необхідно використання певного обладнання та устаткування для проведення якісних робіт по обслуговуванню. Для цього я пропоную встановити стенд для перевірки паливних насосів високого тиску ДД 10−05. Стенд призначений для діагностики та регулювання ПНВТ типу 133,175, 185 та їх модифікацій з циклової подачею до 250 мм², тиском уприскування до 150 МПа, а також ПНВТ двигунів типу ЯМЗ-238, ЯМЗ-240, ЯМЗ-8401.10, ЯМЗ 850, ЯМЗ 7511, ЯМЗ 845.10, ЯМЗ 8421.10, ЯМЗ 84 23.10, ЯМЗ 84 24.10, ЯМЗ-236 БЕ (НЕ), ЯМЗ-236 М2, ЯМЗ-236А, КамАЗ-740, КамАЗ 7408, ЗІЛ-645, ЗІЛ-0550, ГАЗ-5424, ГАЗ-5441, КДЗ-744, Д-65, Д-260, 64НСП 18/22, 6ДМ-21А, ДГР 200/750, Д-245.12, СМД-31, СМД-31Б, СМД-62, СМД-62АТ, СМД-31/32, А-01М, А-01 МЛ, А-01 МТГ, А-41Е, Д-440, СМД-60, СМД-72, СМД-64. ТНВД типу ТН, УТН, НД, 4УНТМ, ЛСТН.

При необхідності за допомогою додаткового обладнання можна обслуговувати та регулювати ПНВТ типу PVA, PVB, PESA, PEA, PECM, PPM (f), JPH, WSK, PES, CAV, BOSCH VE, D6, D12.

Стенд ДД-1005 має мензуральну системою вимірювання, датчик кута впорскування, переднє розташування форсунок, електропривод, що складається з асинхронного електродвигуна і перетворювача частоти MITSUBISHI ELECTRICS. Потужність стенду становить 18,5 кВт. На даному стенду можна проводити діагностику ПНВТ до 12 секцій. Для зручного користування стенд має вбудовану мастильну станцію, вбудовану систему наддуву та автономну систему термостабілізації.

Регулювання проводиться шляхом відтворення частоти обертання приводного вала паливного насоса високого тиску (ПНВТ), температури і тиску палива, вимірювання вказаних параметрів, а також циклової подачі, витрати палива, що подається на об'єкт випробування, кутів початку нагнітання (впорскування) палива, розвороту муфти випередження впорскування, відхилень кутів початку нагнітання (впорскування).

На стенді можна проводити наступні операції:

1. Випробування і регулювання рядних ПНВТ з самостійною системою змащення, з кількістю секцій до 12-ти, а також ПНВТ розподільного типу з кількістю штуцерів до 12-ти шляхом контролю таких параметрів і характеристик як:

— величина і рівномірність подачі палива секціями (продуктивність насосних секцій);

— частота обертання валу ПНВТ в момент початку дії регулятора;

— частота обертання валу ПНВТ в момент припинення подачі палива;

— герметичність і тиск відкриття нагнітальних клапанів;

— кут початку нагнітання і кінця подачі палива по повороту валу ПНВТ, чергування подачі секціями ПНВТ;

— кут дійсного початку і кінця впорскування палива (при діагностуванні);

— характеристика автоматичної муфти випередження впорскування;

— підтримка заданої температури.

Стенд ДД-1005 призначений для експлуатації в закритому приміщенні з штучно регульованими кліматичними умовами при температурі навколишнього середовища від +200 до +450 С і верхнім значенням відносної вологості до 80% при температурі 250С.

В якості рідини для регулювання паливних насосів повинно використовуватися дизельне паливо по ГОСТ 305–82 з температурою спалаху парів (ТСП) понад 610С.

У разі використання дизельного палива чи технологічної рідини з ТСП нижче 610С над стендом необхідно мати витяжний зонт.

Технічні характеристики стенду подані в таблиці 3.4.1.

автомобіль технічний обслуговування транспортний Таблиця 3.4.1.

При використанні даного устаткування діагностика та ремонт паливної апаратури автомобілів КаМАЗ і інших видів дизельних двигунів проводиться на професійному рівні з меншими затратами часу та енергії працівників. Відповідні розрахунки з доцільності та економічного обґрунтування викладені у відповідному розділі.

3.5 Діагностування дорожніх транспортних засобів Обслуговування паливного насоса високого тиску Перед початком регулювання масляну порожнину насоса і регулятора промити чистим дизельним паливом і заповнити свіжим маслом, застосовуваним для двигуна, до рівня зливного отвору. На час випробувань штуцер зливу масла заглушити.

Перелік обладнання для контролю паливних насосів та стенди ДД-1001, ДД-1004, ДД-1005):

— обладнання та прилади стендів повинні задовольняти вимоги ГОСТ 10 578–95;

— ваги середнього класу точності за ГОСТ 29 329–92;

— пристосування контролю підйому штовхача Т9590−27;

— пристосування для контролю початку дії регулятора Т9597−111.

Стенд повинен бути обладнаний додатковою системою підведення фільтрованої оливи до паливного насоса з регульованим тиском до 0,4 МПа (4 кгс/см2) і системою підведення стисненого повітря з пристроєм для плавного регулювання тиску від 0 до 0,15 МПа (від 0 до 1, 5 кгс/см2).

Випробування насосів повинні проводитися на профільтрованому дизельному паливі марки Л за ГОСТ 305–82 або каліброваної (технологічної) рідини, що складається з його суміші з індустріальним маслом за ГОСТ 20 799–88, авіаційним маслом за ГОСТ 21 743–76 або освітлювальним гасом за ТУ 38.401−58 -10−90, що мають в’язкість 5−6 мм2 / с (сСт) при температурі (20 ± 5) ° С.

Допускається застосування суміші робочих рідин, що складаються з 40% РЖ-3 ТУ 38.101.964 і 60% РЖ-8 ТУ 38.101.883, мають в’язкість 5−6 мм2 / с (сСт) при температурі (20 ± 5) ° С.

Температура палива, яка вимірюється у випускному з'єднанні стенду з паливопроводом до випробують насосу при контролі величини і нерівномірності циклових подач повинна бути (32 ± 2) ° С.

Перед установкою насоса на стенд необхідно перевірити відсутність осьового люфту кулачкового валу. При наявності люфту забезпечити натяг 0,01−0,07 мм, попередньо відрегулювавши люфт кулачкового валу 0,03−0,09 мм установкою регулювальних прокладок, контрольований зусиллям 90−100 Н (9−10 кГс), а потім прибрати дві прокладки товщиною по 0,05 мм.

При затягнутих болтах кришки кулачковий вал повинен вільно провертатися в підшипниках.

Перевірку та регулювання паливного насоса слід проводити зі стендовою комплектом форсунок моделі 26−03С, що мають ефективне прохідний перетин m | = 0,244 мм².

Допускається виконувати перевірку і регулювання паливного насоса з робочим комплектом форсунок. Кожна форсунка повинна бути закріплена за відповідною секцією паливного насоса і надалі, встановлюватися в тому циліндрі двигуна, який з'єднаний з даною секцією.

Для стендового комплекту паливопроводів високого тиску слід застосовувати трубки довжиною 415 ± 3 мм, різниця у пропускній здатності паливопроводів, складових стендова комплект, не повинна перевищувати 0,5 мм3/цикл.

Пропускну спроможність паливопроводу визначати на одній секції високого тиску, з одною форсункою і на одному піногасники стенду.

Перед перевіркою і регулюванням потрібно переконатися в герметичності системи низького тиску і масляної порожнини паливного насоса високого тиску, для чого:

1. Заглушити отвір перепускного клапана, що відводить отвір паливопідкачуючого насоса, штуцери ПНВТ, ввертиш підведення масла коректора по наддуву, отвір відбору палива для електрофакельного пристрою, встановити кришку рейки.

2. До штуцеру зливу масла в корпусі ПНВТ герметично приєднати трубку з внутрішнім об'ємом не більше 25 см³ (внутрішній діаметр не більше 8 мм). Вільний кінець трубки опустити у посудину з паливом на глибину не більш 20 мм.

3. Підвести стисле повітря до штуцеру підведення палива ПНВТ і до отвору підведення палива паливопідкачуючого насоса.

ПНВТ вважати придатним, якщо при рівномірному (протягом 10−20 с) підвищенні тиску в системі від 0 до 0,5 МПа (від 0 до 5 кгс/см2) не спостерігається виділення бульбашок повітря в посудині з паливом.

Підвести стисле повітря до штуцеру зливу масла й занурити ПНВТ в ємність з дизельним паливом. ТНВД вважається герметичним, якщо при тиску 0,01−0,015 МПа (0,1−0,15 кгс/см2) не спостерігається виділення бульбашок повітря через з'єднання ТНВД протягом 20 с, крім наведених нижче з'єднань: гвинт рейки — корпус ТНВД, вісь важеля коректора по наддуву — корпус мембрани.

При перевірці паливного насоса контролюється:

— геометричне початок нагнітання палива секціями насоса;

— величина і нерівномірність подачі палива по секціях насоса.

Початок нагнітання палива секціями насоса визначається величиною підйому штовхача з моменту припинення витікання палива з штуцерів паливного насоса при заглушеному отворі перепускного клапана і положенні рейки, відповідному номінальній подачі, тобто положенні, при якому рейка виступає від торця насоса на величину (11 ± 1) мм.

Початок нагнітання палива першою секцією насоса повинно відповідати підйому штовхача: 5,2 ± 0,05 мм для ПНВТ 175−01; 5,8 ± 0,05 мм для ПНВТ 173−11, 173.6−11, 173.6−01. Величину підйому штовхача вимірювати індикатором.

У момент початку нагнітання палива першою секцією ризики на покажчику початку нагнітання палива і на гасителів крутильних коливань повинні збігатися. Розбіжність рисок не повинен перевищувати 0,5 °.

Секції насоса повинні починати нагнітання в наступному порядку (в градусах повороту кулачкового валу):

Секція № 1 — 0 ° Секція № 4 — 180 °

Секція № 3 — 45 ° Секція № 5 — 225 °

Секція № 6 — 90 ° Секція № 7 — 270 °

Секція № 2 — 135 ° Секція № 8 — 315 °

Відхилення зазначених кутів повороту кулачкового валу, що відповідають початку нагнітання палива секціями насоса щодо геометричного початку нагнітання палива першою секцією насоса, повинно бути не більше ± 30 '.