Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Банківські операції

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Серед посередницьких послуг найбільш розповсюдженими є по­середництво в одержанні клієнтом кредиту, в операціях з цінними па­перами, валютою та майном. Посередництво в одержанні клієнтом кредиту має місце тоді, коли банк сам не має можливості задовольни­ти кредитну заявку клієнта. У цьому випадку банк, що обслуговує клі­єнта, за його проханням бере позику в іншому банку і надає її клієнту під… Читати ще >

Банківські операції (реферат, курсова, диплом, контрольна)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА на тему:

" Банківські операції" .

Банківські операції являють собою операції для залучення гро­шових коштів та їх вкладення у позички, цінні папери і послуги, ви­пуску в обіг і вилучення з нього грошей, для розрахунків, фінансу­вання та кредитування капітальних вкладень, касового виконання державного бюджету тощо.

Відповідно до ст. З Закону України «Про банки і банківську ді­яльність» банки можуть виконувати лише такі операції:

— залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів;

— здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-ко­респондентів та їх касове обслуговування;

— ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

— фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

— випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акреди­тивів, акцій, облігацій, векселів тощо);

— купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

— видача поручительств, гарантій та інших зобов’язань за тре­тіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;

— придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

— придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

— купівля в організацій і громадян та продаж їм іноземної ва­люти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах;

— купівля і продаж в Україні і за кордоном монетарних металів;

— залучення і розміщення дорогоцінних металів на рахунки і вклади та інші операції з цими цінностями відповідно до міжнарод­ної банківської практики;

— довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами та інші) за дорученням клієнтів;

— надання консультаційних послуг;

— проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням НБУ;

  • -.здійснення інших операцій з дозволу НБУ.

У банківській практиці України, як правило, є дві основні групи банківських операцій, за допомогою яких залучаються банківські ресурси: активні та пасивні.

До активних відносяться операції, здійснюючи які банки забез­печують клієнтові можливість одержання необхідних йому коштів, і тим самим розміщують власний і залучений капітал. Це кредитні операції, пов’язані з наданням клієнтам різноманітних позичок та їх погашенням, інвестиційна діяльність банків, тобто вкладання кош­тів у цінні папери підприємств усіх форм власності на відносно три­валий час, формування касових залишків та резервів.

Кредитування є основним видом активних операцій комерційних банків. Конкретні сфери застосування банківського кредиту визна­чаються залежно від його цільового призначення та складу учасни­ків кредитних правовідносин. Враховуючи особливості позичкових операцій комерційних банків, прийнято виділяти:

— кредитування поточної діяльності підприємств, пов’язане із задоволенням їх потреб в оборотних коштах;

— кредитування інвестиційної діяльності підприємств, призна­чене для збільшення основних фондів, реконструкції та розширення виробництва;

— кредитування приватних осіб для задоволення різноманітних потреб споживчого характеру;

— кредитування держави для покриття бюджетного дефіциту.

Важливою умовою кредитування є видача позик банками під за­безпечення. Формами забезпечення повернення кредитів є: застава, гарантія, страхування. Крім того, застосовується переуступка контра­ктів, дебіторської заборгованості, товарні запаси (сировина, напів­фабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція), шляхові доку­менти, іпотека (нерухоме майно, земля), цінні папери, майнові права, права вимоги, що належать заставодавцю, дорогоцінні метали та інші активи позичальника. Щодо інвестиційних операцій комерційних бан­ків, метою яких є отримання доходу і нарощування капіталу, то сфера застосування їх тепер обмежена і це зумовлено різними факторами:

недосконалістю чинного законодавства, нестабільністю економічного становища країни (інфляція, нерозвинутість ринку капіталів та його інфраструктури, низькі темпи приватизаційних процесів).

Комерційні банки можуть також здійснювати інші види актив­них операцій: лізингові операції, факторинг і форфейтинг. Відповід­но до п. 9 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право придбати на власні кошти засоби виробництва (певне майно — автомобілі, літаки, устаткування, транспортні засо­би, обчислювальну техніку тощо) для передачі їх клієнтам в оренду. Така форма фінансово-кредитних відносин називається лізингом і в банківській практиці набула широкого розповсюдження. На про­хання клієнта банк придбає певне майно і приймає на себе всі зо­бов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, підписує з банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внеску, можли­вість продажу клієнту устаткування після закінчення строку договору.

Отже, лізинг — це різновид довгострокового кредиту, який на­дається в натуральній формі і погашається клієнтом у розстрочку. При здійсненні такої лізингової операції банки організують отри­мання довгострокової позики в одного або у декількох кредиторів на суму до 80% вартості зданих в оренду активів. За організацію позики банки отримують від орендаря додаткову винагороду.

Нетрадиційною банківською операцією є факторинг. Факторинг являє собою купівлю банком у клієнта термінових вимог платежу, пов’язаних з постачанням товарів або наданням послуг, інших дого­ворів. Факторинг — це уступка права вимоги (цесія), що оформля­ється відповідним чином укладеним договором між банком і клієн­том (ст. 197 ЦК України). У договорі банк зобов’язується не тільки стягувати борги, але визначає свої функції по обслуговуванню бор­гу, передбачає аналіз кредитної спроможності боржників, інкасу­вання, залікові операції, приймання на себе ризику несплати та ін.

Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, переказ, оплата чеку та ін.) у розмірі 80−90% суми боргу, а залишені 10−20% банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факторингові операції банк стягує з клієнта плату.

Різновидом факторингової операції є форфейтинг — форма кре­дитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комер­ційним банком векселів, акцептованих імпортером, тобто експортер переуступає банку свої вимоги до покупця. Форфейтинг передбачає перехід усіх ризиків до покупця векселя (банку), тому останній ви­магає гарантій банку країни-імпортера. Перевагою форфейтинга є тверда ставка кредитування та простота оформлення переуступки векселів.

До пасивних операцій банків відносяться такі операції, за допо­могою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій, а саме — депозитні операції, отримання позичок на міжбанківському ринку, продаж власних торгових зо­бов'язань (векселів і облігацій). Ефективна організація пасивних опе­рацій банків сприяє забезпеченню нормальної банківської діяльності на комерційних засадах, регулюванню грошової маси в країні, успіш­ному виконанню банками традиційних розрахунково-кредитних опе­рацій, а також розширенню діапазону банківських послуг.

Активні й пасивні операції здійснюються банками відповідно до визначених принципів із застосуванням тих чи інших засобів і мето­дів, передбачених законодавством. Діяльність сучасних комерцій­них банків не обмежується традиційними банківськими операціями, а охоплює значно ширший діапазон банківських послуг відповідно до потреб своїх клієнтів. Банківські послуги є видом діяльності ко­мерційних банків, які виконують різні банківські операції за дору­ченням клієнтів (юридичних і фізичних осіб). Банківські послуги включають посередницькі, консультативні, розрахункові, довірчі (трастові) та інші послуги.

Серед посередницьких послуг найбільш розповсюдженими є по­середництво в одержанні клієнтом кредиту, в операціях з цінними па­перами, валютою та майном. Посередництво в одержанні клієнтом кредиту має місце тоді, коли банк сам не має можливості задовольни­ти кредитну заявку клієнта. У цьому випадку банк, що обслуговує клі­єнта, за його проханням бере позику в іншому банку і надає її клієнту під більш високий відсоток, аніж плата за куплені ресурси. Клієнт по­годжується на таку операцію, тому що отримана ним позика в іншому комерційному банку часто обходиться значно дорожче, оскільки цей банк прагне компенсувати ризик надання кредиту, особливо незнайо­мому позичальнику. Посередницькі послуги в операціях з цінними паперами, валютою і майном здійснюються на підставі доручення від клієнта і укладаються з емітентом. Сьогодні заслуговує на увагу посе­редницька діяльність комерційних банків при емісії, при розміщенні та організації повторного обігу цінних паперів клієнтів.

Банківські послуги щодо торгівлі валютою мають на меті надан­ня валюти клієнтам для забезпечення їхніх платежів і підтримання ліквідності у валюті: страхування ризиків знецінення коштів внаслі­док зміни валютних курсів, отримання спекулятивного прибутку за рахунок зміни курсів валют.

Для забезпечення платіжної дисципліни важливого значення на­бувають розрахункові послуги банків, які передбачають ведення ра­хунків юридичних і фізичних осіб та здійснення розрахунків за їх дорученням. Особливий вид діяльності комерційних банків станов­лять довірчі (трастові) послуги: операції з володіння майном, пере­даним клієнтом банку за дорученням. Довірене управління майном пов’язане з виконанням робіт по обліку операцій, збереженням цін­ностей, розміщенням коштів, фінансовим аналізом тощо.

Питому вагу у довірчих (трастових) послугах комерційних банків займають агентські послуги. При виконанні таких операцій банк діє. від імені і за дорученням клієнта на основі договору, укладеного на конк­ретний строк. Відмінність агентських послуг від довірчих полягає в то­му, що при наданні агентських послуг клієнт не втрачає уповноважень власника, а лише уповноважує банк на операції від імені власника.

Комерційні банки при наданні агентських послуг здійснюють опе­рації по зберіганню майна клієнтів та управлінню їх власністю, прово­дять інвестиційні та кредитні операції за дорученням власника, органі­зують оплату рахунків і податків, операції купівлі-продажу, оформлен­ня та відновлення страхових полісів та інше юридичне обслуговування.

Комерційні банки виконують послуги зі збереження цінностей:

надають в оренду сейфи клієнтам, здійснюють операції по збере­женню цінних паперів з одночасним отриманням з них доходу, про­водять погашення облігацій із закінченим строком дії, отримують кошти за заставними листами, проводять обмін цінних паперів, їх купівлю та продаж.

Використана література:

  1. 1.Закон України від 20 березня 1991 р. «Про банки й банківську діяль­ність» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 25 (зі змінами і доповненнями).

  2. 2.Василишен Э. Н. Регулирование деятельности коммерческого бан­ка. — М., 1995.

  3. 3.Жуков А. И. Услуги коммерческих банков: Зарубежный опыт и прак­тика. — М.: А. О. Консалтбанкир, 1995.

  4. 4.Дзюблюк О. В. Комерційні банки в умовах переходу до ринкових від­носин. — Тернопіль, 1996.

  5. 5.Дмитриев М., Травин Д. Российские банки: на исходе золотого ве­ка. — СПб.: Норма, 1996.

  6. 6.Коммерческие банки России. — М.- Нью-Йорк, Высшая школа, 1992.

  7. 7.Коммерческие банки /Э. Рид, Р. Коттер, Э. ГиллПод ред. В. М. Усос-кина. — М.: СП «Космополис», 1991.

  8. 8.Ключников И. К., Торкановский В. С. Коммерческие банки США в си­стеме государственно-монополистического капитализма. — Л., 1982.

  9. 9.Маркова О. М., Сахарова Л. С., Сидоров В. Н. Коммерческие банки и их операции. — М.: Банки и биржи, 1995.

  10. 10.Ширинская Е. Б. Операции коммерческих банков и зарубежный опыт. 2-е изд. — М.: Финансы и статистика, 1995.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою