Любов – крізь віки

ТВІР Любов — крізь віки Проблема кохання актуальна в усі часи. Багато поетів таких як: Франческо Петрарка, Вільям Шекспір, Йоганн-Вольфранг Гете, Афанасій Фег. Всі вони звертаються до теми любові. В кожного з них була своя любов, яка відображається в їхній творчості.

Ф. Петрарка — сонети до Лаури.

Всегда любил, тепер люблю душою И с каждым днем готов сильней любить То место, где мне сладко слезы лить, Когда любовь томит меня тоскою.

И час люблю, когда могу забыть Весь мир с его ничтожной щетой, Но больше — ту, что блещет красотою, И рядом с ней я жажду лучше быть.

Но кто бы ждал, что нежными врагами Окружено все сердце, как друзьями, Каких сейчас к груди бы я прижал?

Я побежден, любовь, твоею силой!

И если б я не знал надежды милой, ;

Где жить хочу, там мертвым бы упал!

Й.-В. Гете «Фауст»

Фауст

Коли вже зможу я Набутися з тобою вдвох, мій світе,.

Із груддю грудь, з душею душу злити?

Маргарита

О голубе, я так тебе люблю, Що воленьку у всім твою вволю;

Для тебе я такого вже зробила, Що більш зробить, здається, і несила.

В. Шекспір «Ромео і Джульєтта», «Гамлет»

Ромео

Меня перенесла сюда любовь, Ее не останавливают стены В нужде она решается на все.

Меня плащом укроет ночь. Была бы Лишь ты тепла со мною. Если ж нет, Предпочитаю смерть от их ударов, Чем долгий век без нежности твоей.

Джульетта

Конечно, я так сильно влюблена, Что глупою должна тебе казаться, Но я честнее многих недотрог, Которые разыгрывают скромниц.

Мне б следовало сдержаннее быть, Но я не знала, что меня услышат.

Ромео

Любовь моя! Жена моя! Конец.

Хоть высосал, как мед, твое дыхание, Не справился с твоею красотой.

Тебя не побудили: знамя жизни Торит в губах твоих и на щеках, И смерть бледный стяг еще не поднят.

Прости меня! Джульетта, для чего Ты так прекрасна? Я могу и подумать, Что ангел смерти взял тебя живым И взаперти любовницею держит.

«Гамлет».

Гамлет: Да это правда: потому что власть красоты скорее преобразит добродетель из того, что она есть, в сводню, нежели сила добродетели превратит красоту в свое подобиеникогда это было парадоксом, но нам вес это доказывает. Я вас любил когда-то Офелия: Да, мой принц, и я была вправе этому верить.

Гамлет: Напрасно вы мне верили, потому, что сколько ни прививать добродетель к нашему старому стволу, он все-таки в нас будет сказыватьсяя не любил вас.

Поетичний світ Афанасія Фета зосереджується на таких темах як краси, кохання. Вічність і т.д. Прекрасне поєднання кохання та природи.

***.

Шепот сердца, уст дыханье, Грели соловья, Серебро и колыхание Сонного ручья, Свет ночной, ночные тени, Тени без конца, Ряд волшебных изменение Милого лица.

Бледный блеск и пурпур розы, И лобзание, и слезы, И зоря, заря!

Осень

Как грустны сумрачные дни Беззвучной сени и хладной, Какой истомой безотрадной К нам в душу просятся они!

Но есть и дни, когда в крови Залотолиственных уборов Горящих осень ищет взоров И знойных прихотей любви.

Молчит стыдливая печаль, Лишь вызывающее слышно, И, замирающей так пышно, Ей ничего уже не жаль,.

8 октября 1883 г.

Любов до батьків, Вітчизни. Природи, до всіх, що тебе оточують — це те найкраще, що існує в нашому житті, це те, що наповнює кожен день радістю і є метою існування людини на землі. Я не можу уявити світ, в якому не було б любові, він, напевне, перетворився б тоді в страшний сон. Це почуття переповнює серце кожного, воно приносить в це світ яскравий промінь надії й віри. Світ без любові - це світ, наповнений хаосом і стражданнями. Постають в уяві страшні картини: безліч безпритульних дітей, похмурих людей, що прямують сірими вулицями містазамість лісів безмежні пустирі або нові будівлі, які не приносять ні радості, ні користі. Навіть від самої думки про такий світ стає моторошно, жах проходить крізь думку.

Любов закладається у кожному серці ще змалечку. Вона передається через чарівну колискову пісню, через шепіт трав у полі. Мати, віддаючи дитині всю свою ласку й любов, прививає їй ці почуття.

Життя наповнене складними моментами, але часто цей період пережити допомагає саме любов, саме вона розкриває всю красу і велич життя.

А любов, кохання між молодими людьми. Що це? Важко говорити про те, що ти сам не відчув. Хтось думає, ось воно, справжнє кохання. А насправді, це може бути звичайним захопленням. Як розпізнати ці почуття? На мою думку, справжнє кохання не обов’язково повинно бути першим, не у всіх випадках це звичайно правда, знайти свою другу половину можна відразу, а можна через пару або багато років. Любити — це не означає дивитись одне на одного, а дивитись в одну сторону. Це почуття, яке приносить радість або горе, яке робить твоє життя прекрасним або жахливим, яке підносить до небес або опускає на самий низ…

When love comes into the door mind flies out the window. (Коли любов заходить у двері, розум вилітає через вікно).