Економічний аналіз

Міністерство освіти і науки України Бердичівський політехнічний коледж Навчальний комплекс з дисципліни: Економічний аналіз для студентів спеціальностей: Економіка підприємства, Фінанси, Бухгалтерський облік Бердичів, 2006

Пояснювальна записка

В нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств різних форм власності, необхідно знаходити нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи управління підприємством.

У зв’язку з цим зростає роль економічного аналізу, який є функцією управління. Такий аналіз дозволить отримати нові характеристики об'єкта дослідження застосовувати обґрунтовані управлінські рішення.

Метою вивчення економічного аналізу є засвоєння знань щодо системного оцінювання діяльності організацій, виявлення внутрішніх резервів раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Головним завданням вивчення курсу «Економічний аналіз «є вивчення сучасних методик економічного аналізу із застосуванням математичних та статистичних прийомів і методів.

Великі економічні труднощі, яких зазнає більшість підприємств України, є наслідком об'єктивних і суб'єктивних чинників, пов’язаних з розбудовою незалежної держави.

Усі країни, які раніше входили до складу Радянського союзу, пройшли через економічні складнощі і всілякі негаразди. Однак глибина і тривалість кризових явищ у цих країнах були неоднакові. Ця відмінність не стільки в дії загальних об'єктивних обставин, скільки в глибині розуміння й належному врахуванні та нейтралізації негативних суб'єктивних факторів, які зумовили економічні проблеми.

Не маючи на меті розкривати всі чинники кризових явищ, все — таки можна стверджувати, що відсутність кваліфікованого всебічного і своєчасного аналізу економічних та інших явищ є одним із тих чинників, які спричинили й зумовлюють руйнівні процеси в економіці.

Курс економічного аналізу є конкретною економічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних наук і значною мірою узагальнюючи набуті раніше студентами знання, він дає змогу оцінювати окремі господарські ситуації та вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, в галузі тощо.

Вивчення дисципліни починається з теоретичних основ економічного аналізу, яким присвячується перших чотири теми. Далі викладено методику аналізу виробничої і фінансової діяльності промислового підприємства.

Відомо, що економічний аналіз є елементом політичної економії, також як метод дослідження свого предмета аналіз використовують всі науки. Економічний аналіз як наука забезпечує дослідження власного предмета за допомогою напрацювань таких наук як: економічна теорія, економіка підприємства, організація і планування діяльності, фінанси підприємства та інші.

Успіх засвоєння теоретичного матеріалу курсу забезпечує проведення практичних занять

В основу дійсної програми покладено навчальний матеріал підручників: 1) Івахненко В.М. «Курс економічного аналізу »; «2) Ізмайлова К. В. «Фінансовий аналіз «та інших джерел вітчизняних та зарубіжних авторів.

Дана програма розрахована на 81 годину і передбачає вивчення курсу студентами, які навчаються за економічними спеціальностями.

Тематичний план

Розділ 1. Теоретичні основи економічного аналізу

Тема 1. Предмет економічного аналізу

Місце економічного аналізу в системі наукових знань. Значення і роль економічного аналізу в умовах ринкової економіки. Основні особливості макро — і мікроекономічного аналізу в умовах ринкової економіки. Проблеми та перспективи розвитку економічного аналізу.

Економічний аналіз як функція управління та елемент керуючої системи. Сутність економічного аналізу як засобу дослідження економічних явищ. Зміст і предмет економічного аналізу. Завдання аналізу ринкової економіки.

Студенти повинні знати: аналіз і синтез як особливості людського мислення, роль аналізу господарської діяльності, історію розвитку.

Тема 2. Метод і методичні прийоми економічного аналізу

Характеристика методу та методики економічного аналізу. Класифікація методів і прийомів. Система показників економічного аналізу. Поняття фактора (чинника) як умови здійснення господарської діяльності.

Економіко — логічні методи, їх класифікація, галузь застосування їх в економічному аналізі. Порівняння його форми, та використання в економічному аналізі. Умови забезпечення порівнянності показників. Прийоми групування та деталізації і їх застосування в економічному аналізі. Графічний метод у дослідженні аналітичних показників.

Прийом елімінування і його застосування у факторному аналізі. Методи кількісної оцінки впливу факторів на результативний показник. Метод балансового ув’язування.

Методи детермінованого аналізу. Моделювання факторних систем.

Практикум по темі.

Студенти повинні знати: метод економічного аналізу, його особливості, класифікацію методів і прийомів, аналіз кількісного впливу факторів на величину результативного показника.

Студенти повинні вміти: застосовувати технічні прийоми та способи аналізу на різних етапах аналізу господарської діяльності; робити аналітичні висновки.

Тема 3. Інформаційне забезпечення і організація аналізу господарської діяльності

Економічна інформація та її класифікація. Організація інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності. Організація, виконавці та основні етапи аналітичної роботи на підприємстві. Основи організації комп’ютерної обробки економічної інформації. Комерційна таємниця.

Методи перевірки вірогідності джерел інформації. Використання аудиту для перевірки якості бухгалтерських даних і звітів. Користувачі аналітичної інформації в умовах ринкової економіки.

Студенти повинні знати: як класифікуються джерела даних економічного аналізу, вимоги до організації інформаційного забезпечення, поняття поза облікових джерел інформації.

Студенти повинні вміти: класифікувати джерела інформації, оформляти результати аналізу

Тема 4. Види економічного аналізу та основи їх класифікації

Функції управління і класифікація видів економічного аналізу. Внутрішньогосподарський аналіз. Техніко — економічний і соціально — економічний аналізи, їх місце у системі комплексного аналізу. Управлінський та фінансовий аналіз. Внутрішній та зовнішній аналіз. Функціонально — вартісний аналіз.

Зміст, завдання, організація та інформаційне забезпечення поточного аналізу. Особливості організації і методики поточного, оперативного і перспективного економічного аналізу.

Студенти повинні знати: задачі, методи та особливості поточного, оперативного та перспективного аналізів.

Студенти повинні вміти: визначати вид економічного аналізу на основі класифікаційних ознак.

Розділ 2. Техніко — економічний аналіз

Тема 5. Аналіз виробництва продукції робіт і послуг

Значення і завдання аналізу виробництва продукції. Система показників продукції та обсягу виробництва. Загальний та факторний аналіз динаміки обсягу продукції.

Аналіз асортименту і структури випуску. Аналіз якості продукції та виробничого браку. Аналіз ритмічності роботи підприємства. Оцінка резервів збільшення обсягів випуску продукції.

Практикум по темі.

Студенти повинні вміти: проводити загальний і факторний аналіз динаміки обсягу випуску, розрахунок впливу структурних зрушень на кінцеві економічні результати, визначати резерви зростання випуску продукції.

Тема 6. Аналіз попиту, стану ринку і обсягу реалізації

Значення і завдання аналізу для обґрунтування плану виробництва і реалізації продукції. Загальна схема й послідовність проведення аналізу. Схема показників і фактори, які визначають рівень попиту на продукцію та послуги. Вивчення функцій кривих попиту та цінової еластичності для прийняття управлінських рішень.

Оцінка обсягів і динаміки реалізації продукції та послуг. Аналіз виконання договірних зобов’язань по поставках: обсяг, строки, асортимент, якість. Характеристика взаємозв'язку показників випуску, відвантаження і реалізації продукції. Аналіз і оцінка збуту окремих товарів.

Аналіз експортних операцій і факторів, що їх обумовлюють, аналіз виконання зобов’язань по зовнішньоекономічній діяльності підприємств.

Студенти повинні знати: значення оцінки ринку, послідовність проведення аналізу.

Студенти повинні вміти: Розраховувати цінову еластичність попиту, рівень впливу факторів на зміну величини попиту, здійснювати оцінку конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку.

Тема 7. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно — технічного рівня підприємства

Значення і завдання аналізу. Загальна схема аналізу, джерела інформації. Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами. Аналіз ефективності використання робочої сили і робочого часу. Показники та аналіз динаміки продуктивності праці. Аналіз трудомісткості продукції, що випускається.

Аналіз ефективності використання і освоєння виробничих потужностей. Аналіз показників складу, структури і технічного стану основних фондів. Аналіз використання основних фондів і виробничого устаткування. Методика визначення й розрахунку резервів збільшення випуску продукції.

Аналіз забезпечення підприємства матеріальними ресурсами й ефективність їх використання. Оцінка динаміки матеріаломісткості продукції і підвищення ефективності виробництва. Значення і завдання аналізу організаційно — технічного рівня підприємства. Загальна схема аналізу та показники Організаційно — технічного рівня.

Практикум по темі.

Студенти повинні знати: Задачі аналізу, джерела інформації, показники.

Студенти повинні вміти: проводити аналіз руху робітників, причин плинності кадрів, оцінку забезпечення трудовими ресурсами, аналізувати продуктивність праці; розраховувати показники використання ресурсів підприємства та їх вплив на резерви збільшення обсягу випуску продукції.

Тема 8. Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції

Значення, завдання, систематизація інформаційного забезпечення аналізу. Класифікація видів витрат і об'єктів аналізу. Система показників рівня витрат і собівартості продукції.

Напрямки аналізу витрат на підприємстві за елементами та статтями калькуляції, за залежністю від обсягу виробництва продукції, за місцем виникнення, за об'єктом калькулювання.

Аналіз матеріальних витрат. Аналіз трудових витрат. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткування. Аналіз собівартості окремих виробів. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції.

Практикум по темі.

Студенти повинні знати: Задачі аналізу, джерела інформації, об'єкти аналізу.

Студенти повинні вміти: Здійснювати аналіз витрат на одну гривню товарної продукції, аналіз прямих витрат, аналіз собівартості окремих виробів, аналіз витрат за елементами та статтями.

Тема 9. Система комплексного економічного аналізу та пошук резервів підвищення інтенсифікації та ефективності виробництва

Системний підхід та передумови проведення комплексного економічного аналізу. Зміст, завдання, організація та інформаційне забезпечення комплексного економічного аналізу. Резерви підвищення ефективності виробництва та їх класифікація. Методика комплексної оцінки інтенсифікації та ефективності господарювання.

Розділ 3. Фінансово — економічний аналіз

Тема 10. Аналіз фінансових результатів і рентабельності

Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Місце прибутку в системі узагальнюючих вартісних показників, його значення в оцінці та стимулюванні економічної ефективності роботи підприємства.

Аналіз балансового прибутку. Аналіз прибутку від реалізації продукції. Аналіз інших прибутків і збитків. Аналіз рентабельності. Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції. Аналіз рентабельності капіталу. Аналіз рентабельності виробничих фондів.

Студенти повинні знати: основні задачі, джерела інформації фінансово — економічного аналізу, методи перевірки вірогідності джерел інформації.

Студенти повинні вміти: здійснювати аналіз прибутку і його складових, визначати вплив окремих фінансових результатів на розмір балансового прибутку, виконувати факторний аналіз рентабельності.

Тема 11. Аналіз фінансового стану підприємства

Характеристика бухгалтерського балансу, як основного джерела інформації для оцінки фінансового стану підприємства: зміст, оцінка і економічне значення окремих статей.

Оцінка фінансового стану підприємства. Визначення платоспроможності підприємства за балансом та іншими джерелами. Поточна й очікувана платоспроможність. Фактори, що впливають на фінансовий стан. Основні заходи для стабілізації фінансового стану.

Аналіз майна підприємства і джерела його покриття. Оцінка співвідношення основного і оборотного капіталу.

Аналіз матеріальних оборотних активів, виявлення надлишкових і непотрібних запасів. Аналіз дебіторської заборгованості.

Аналіз пасивів підприємства. Аналіз оборотності обігових коштів і причини їх зміни. Узагальнюючі й проміжні показники ліквідності.

Практикум по темі.

Студенти повинні знати: етапи та основні показники оцінки фінансового стану підприємства.

Студенти повинні вміти: складати агрегований порівняльний аналітичний баланс, розраховувати показники оцінки фінансового стану і робити аналітичні висновки.

Конспекти лекцій та тем, винесених на самостійне опрацювання

Розділ І. Теоретичні основи економічного аналізу

Тема 1. Предмет економічного аналізу

Завдання

1. Зрозуміти сутність економічного аналізу

2. Визначити основні характерні риси економічного аналізу

3. Ознайомитися з функціями і завданнями економічного аналізу

4. Усвідомити місце і роль економічного аналізу в системі управління підприємством

5. Ознайомитися з предметом та об'єктами економічного аналізу

6. Розглянути принципи економічного аналізу

7. Визначити зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами План.

1. Наукові основи і філософське розуміння економічного аналізу.

2.Економічний аналіз як функція управління.

3. Предмет та об'єкти економічного аналізу.

4.Принципи економічного аналізу.

5. Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами. (СРС).

Ключові слова та поняття: об'єкт управління, суб'єкт управління, господарські операції, господарські процеси, дослідження господарської діяльності, зміст економічного аналізу, мета економічного аналізу, предмет економічного аналізу, завдання, задачі, принципи.

Після вивчення матеріалу теми Ви зможете:

· Визначити предмет економічного аналізу та принципи аналітичних досліджень;

· Розкрити зміст економічного аналізу;

· Визначити роль та завдання економічного аналізу;

· Охарактеризувати зв’язок економічного аналізу з рядом дисциплін.

1. Наукові основи і філософське розуміння економічного аналізу Аналіз (від грецького analisis — розкладання об'єкту, що вивчається, на частини, на властиві цьому об'єкту складові) в загальному розумінні цього терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві.

Аналіз, як метод пізнання об'єктивної дійсності, має свої особливості.

Це поняття не ідентичне поняттю «аналіз», під яким розуміють синонім поняття «дослідження». Останній термін значно ширший і представляє собою всебічне наукове вивчення предмету за допомогою різних способів і прийомів. Те ж розуміємо, коли мова йде про економічний аналіз.

Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям «синтез» (від гр. — sinthesis) — поєднання раніше розподілених елементів досліджуваного об'єкту в єдине ціле. Аналіз як метод розкладання цілого на складові елементи не може забезпечити глибину дослідження. Предмет і явища мають всезагальний зв’язок і взаємну обумовленість, тому їх необхідно вивчати в єдності, у взаємному зв’язку всіх сторін, елементів і частин. Діалектичний тандем аналіз — синтез («analisis — sinthesis»), який використовується в наукових дослідженнях, також називають аналізом у широкому розумінні цього терміну як способу пізнання предметів і явиш навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленуванні цілого на складові частини та вивченні їх в усій різноманітності зв’язків і залежностей.

Перехід від аналізу факторів до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих методів пізнання дійсності - індукції та дедукції.

Індукція (від лат. induktio — наведення) — метод переходу від знання окремих фактів до знання загального, що відображає закони або інший суттєвий і необхідний зв’язок. Дедукція (від лат. deduktio — виведення) — метод руху думки від загального до часткового, виведення із загальних посилань наслідків більш часткового характеру.

Таким чином, під аналізом розуміють метод дослідження, який полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв’язків.

Економічний аналіз — це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Тривають суперечки науковців щодо питання про межі науки економічного аналізу. Очевидно, що у даному аспекті слід виділити два рівні економічного аналізу: макроекономічний і мікроекономічний. На макрорівні (економіка країни, регіонів, галузей) економічний аналіз тісно інтегрується зі статистикою, набуває форми економіко-статистичного аналізу. На мікрорівні (економіка первинної ланки господарської системи) він реалізується як економічний аналіз діяльності підприємства.

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що мас свій зміст і завдання.

Зміст і завдання економічного аналізу залежать від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В одержавленій адміністративно-командній економіці головними в економічному аналізі були оцінка виконання підприємствами планових завдань (головним чином, кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися, та визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії. В ринковій економіці зміст і завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності та організаційно-правової форми функціонування.

Особливості досліджень економічного аналізу за умов становлення ринкових відносин визначають такі обставини:

· виділення в економічному та правовому полі самостійних господарюючих суб'єктів;

· розширення складу суб'єктів аналізу;

· необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу;

· висока динамічність ринкового середовища, обумовлена інертністю економічної системи;

· ситуаційний аналіз і моделювання «поведінки» економічної системи на багатокритеріальній основі;

· оцінка підприємницького ризику;

· вибір ділового партнерства;

· висока конкуренція та не прогнозована поведінка конкурентів.

Крім того, серед особливостей сучасних змін економічного аналізу слід виділити такі, як підвищення оперативності економічного аналізу, застосування, крім звітності, різноманітної додаткової інформації, залучення до проведення економічного аналізу маркетологів, юристів та спеціалістів інших видів діяльності, використання комп’ютерної техніки тощо.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов'язане дослідження процесів і явиш, господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків і тенденцій розвитку з мстою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень.

У загальному вигляді зміст аналізу визначають: а) мста аналізу; б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістІв-аналітиків; в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно-наслідкових зв’язків об'єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об'єкта; г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв’язання проблеми та їх зіставлення: д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень. Отже, у процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова

Оцінювальна — визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

Діагностична — встановлення причинно наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на зміну і розвиток.

Пошукова: виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації.

Зміст економічного аналізу визначають його завдання:

1. Підвищення науково — економічної обґрунтованості цільових програм, бізнес — планів, нормативних планів, прогнозів і нормативів.

2. Об'єктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів.

3. Визначення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу.

4. Об'єктивна та всебічна оцінка роботи підприємства і його підрозділів за певні проміжки часу.

5. Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів.

6. Обґрунтування оптимальності управлінських рішень.

2. Економічний аналіз як функція управління.

Управління — це ефективне досягнення мети підприємства шляхом планування, організації, мотивації і контролю за ресурсами. Система управління забезпечує умови, необхідні для реалізації поставлених цілей, при чому вирішальне місце належить економічним методам цілеспрямованої дії на об'єкт управління.

Багатогранність і взаємозалежність діяльності підприємства визначають необхідність проведення аналізу господарських ситуацій. Цю роль в процесі управління виконує економічний аналіз. Місце економічного аналізу в системі управління схематично представлено на рис. 1.

В системі управління виділяється керуюча і керована системи: керуюча система (суб'єкт управління) — сукупність органів, засобів, інструментів і прийомів управління; керована система (об'єкт управління) — господарська діяльність. Керуюча і керована системи пов’язані, знаходяться в постійній взаємодії та представляють замкнутий контур управління.

В процесі управління економічний аналіз виступає елементом зворотного зв’язку між керуючою і керованою системами. Керівний орган передає управлінську інформацію на об'єкт управління, який, змінюючи свій стан, через зворотній зв’язок повідомляє керуючому органу про результати виконання команди І про свій новий стан. Становлення прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні можливе лише на базі аналітичних досліджень. При цьому, якщо у прямому зв’язку економічний аналіз забезпечує параметри можливого впливу на об'єкт управління, то у зворотному — дає оцінку ефективності такого впливу та доцільності його коригування.

Характер і особливості об'єкта управління, зміни в його господарських процесах складають зміст суб'єкта управління, удосконалюють його форми і методи.

Отже, економічний аналіз займає проміжне місце, виступаючи як зв’язкова ланка між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень, тим самим впливаючи на якість прийнятих управлінських рішень.

Основна мета аналізу в управлінні підприємством — виявити причинні зв’язки між подіями (отриманими кінцевими результатами, станом параметрів господарських процесів) і умовами, які призвели до даних подій або які можуть виникнути в майбутньому. Відповідно економічний аналіз забезпечує оцінку здійсненої події (факту) і встановлення умов, за яких ці події відбулися, тобто готують необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень.

В сучасних умовах господарювання зростає роль економічного аналізу в управлінні, що зумовлено наступними причинами:

1) змінюються механізм господарювання, принципи та методи управління;

2) з’являються нові досягнення у методології та організації аналітичних досліджень;

3) створюються нові форми господарювання;

4) необхідним є встановлення основних закономірностей розвитку підприємства, виявлення зовнішніх і внутрішніх факторів, стабільний чи випадковий характер відхилень, підвищення ефективності виробництва у зв’язку із обмеженістю та зростанням вартості сировини, підвищенням наукоі капіталомісткості виробництва.

Звісно, економічний аналіз не може забезпечити підготовку управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства, але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного характеру, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем.

Таким чином, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих управлінських рішень, інструментом контролю за їх виконанням.

3. Предмет та об'єкти економічного аналізу Економічний аналіз — самостійна галузь наукових знань, що має свій предмет і об'єкти дослідження, цільову спрямованість, метод і методику, способи та прийоми для вивчення того суттєвого в предметі й об'єктах. що цікавить науку економічний аналіз та її користувачів.

Сукупним об'єктом аналізу є господарська діяльність підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Визначення предмету науки — одна з важливих методологічних проблем. В економічному аналізі це питання розглядається вже декілька десятиліть.

У спеціальній літературі надаються різноманітні формулювання предмету економічного аналізу. Науковці та практики, по-різному оцінюючи місце і роль економічного аналізу, розходяться у своїх поглядах на його предмет, виділяючи ті чи інші ознаки аналізу як науки.

Всі визначення предмету економічною аналізу, які найбільш часто зустрічаються в літературі, можна розподілити на певні групи. Під предметом розуміється:

· господарська діяльність підприємств;

· господарські процеси та явища;

· деталізований склад об'єктів;

· інформаційний потік;

· причинно-наслідкові зв’язки економічних процесів.

Предмет науки показує, що вивчає дана наука. Отже, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв’язки різних сторін діяльності, можна досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактору, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти:

ресурси — виробництво (виконання робіт, надання послуг) та інша діяльність — продукція (роботи, послуги) — фінансові результати — ресурси…

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є економічні результати діяльності господарюючого суб'єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.

4. Принципи економічного аналізу Для будь-якої науки характерне визначення базових принципів дослідження, які виражають стан і етику дослідника, регулюють процедурну сторону методології і методики.

Розглянемо основні принципи, яких повинен дотримуватись аналітик.

Принцип науковості передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об'єктивних факторів ЇЇ зміни та розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосуванням його сучасних організаційних систем, новітніх досягнень в теорії та методиці економічних досліджень. Значний прогрес забезпечив широке застосування в економічному аналізі економіко-математичних методів і моделей та комп’ютерної технології обробки економічної інформації.

Принцип системності передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку і взаємообумовленості їх складових. Тобто під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв’язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов'язаних елементів, які спільно діють для досягнення єдиної мети. Системність, як поняття кібернетичного порядку, потребує дослідження об'єкта (діяльності суб'єктів господарювання) як єдиного цілого, єдиної системи, що включає інші складові елементи, які знаходяться у визначеній взаємодії; об'єкта, що є частиною іншої, більш високого рівня системи, у якій він взаємодіє з іншими підсистемами.

Принцип комплексності тісно пов’язаний з принципом системного підходу, хоча має більш вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток па досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу. У полі зору аналітика повинні бути не лише основні (цільові) результати, а й побічні. Цілісність системи, яка відрізняється визначеною завершеністю, припускає й відокремлений аналіз її складових елементів.

Системність — поняття більш змістовніше, ніж комплексність, а тому останнє можна розглядати як важливу складову системного підходу. Методологічна єдність системності та комплексності економічного аналізу — знаходить своє вираження в єдності політичного й економічного, економічного, соціального та економіко-соціально-екологічного; у єдності цілого та його частин; у розробці єдиної, універсальної системи показників; у використанні всіх видів економічної інформації.

Комплексний аналіз — це всебічний аналіз діяльності підприємства та його підрозділів, який упорядковує аналітичну роботу, підвищує її ефективність, допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. Таким чином, комплексний економічний аналіз означає:

· дослідження економіки об'єднань і підприємств як відносно відособленої системи в межах економічної системи;

· встановлення цілей функціонування підприємства та його підрозділів як критеріїв ефективності їх роботи;

· використання конкретної системи економічних показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність у цілому й окремі ЇЇ сторони;

· дослідження причинних залежностей між економічними показниками роботи підприємства;

· побудову кількісних залежностей (рівнянь взаємозв'язку) між економічними показниками;

· вивчення змін економічних показників у динаміці, а також протиріч господарської діяльності та шляхів їх подолання як причини розвитку економічної системи.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

Принцип достовірності, об'єктивності, конкретності, точності. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників, впливу окремих факторів тощо.

Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов’язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов’язковим елементом методики економічного аналізу.

Принцип оперативності полягає у тому, що економічний аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки та упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства. Тобто необхідним с практичне використання результатів економічного аналізу для управління. Крім того, своєчасна та доречна аналітична інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Дані аналізу мають не просто констатувати факти минулих подій та давати їм оцінку. Насамперед, вони повинні бути інформацією, яка використовується для прогнозування господарських подій, майбутнього фінансового стану підприємства, його фінансових результатів. Принцип дієвості передбачає також обмеження зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

Принцип ефективності аналітичного дослідження означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності. З цією метою, крім доцільності організації, при його проведенні повинні широко використовуватися провідні методики, засоби, які полегшують роботу аналітика. У першу чергу, застосовують більш раціональні методи збирання та зберігання даних, впроваджують у практику економічного аналізу використання комп’ютерної техніки та інших технічних засобів.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

5. Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами Процес диференціації наук діалектично пов’язаний з їх інтеграцією. Це сприяло тому, що сформувавшись в самостійну науку, економічний аналіз комплексно та системно використовує дані, а в окремих ситуаціях способи та прийоми дослідження, притаманні іншим економічним і неекономічним наукам.

Поглиблення аналітичної роботи на різних рівнях господарської системи зумовили необхідність інтеграції розрізнених форм економічного аналізу, характерних для облікових наук (бухгалтерський облік, статистика, планування), науки управління (менеджменту). Саме функціональна диференціація науки управління зумовила необхідність виділення економічного аналізу як для обґрунтування та оцінки управлінських рішень, так і для реалізації завдань інших функціональних систем знань (планування, обліку, контролю тощо).

Виникнення економічного аналізу на межі таких наук як економіка, фінанси, маркетинг, менеджмент, бухгалтерський облік, статистика спричинило те, що без знань з економічних дисциплін неможливо провести глибокі аналітичні дослідження. Тісні зв’язки економічного аналізу також із менеджментом, маркетингом, плануванням, для яких він с певною методологічною базою, елементом методики.

Теоретичною і методологічною основою всіх економічних наук, у тому числі й економічного аналізу, є економічна теорія.

Економічний аналіз і економічна теорія.

Економічна теорія вивчає основи суспільного виробництва та закони його функціонування та розвитку; проблеми виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ на макрорівні. Ці закони визначають економічні процеси в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі, причинно-наслідкові зв’язки й залежності. Економічний аналіз, ґрунтуючись на економічній теорії, досліджує дію економічних законів, які виражають основний напрям розвитку певної господарської одиниці та проявляються в закономірностях і тенденціях стратегії її діяльності.

Базис, яким є економічна теорія, озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, витрати, собівартість та ін. Знаючи економічну сутність, можна кількісно виразити ці показники і проводити їх вивчення, встановлювати відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, відслідковувати можливі диспропорції і визначити способи їх подолання.

Численні аналітичні дослідження нагромаджують статистичні дані про дію окремих економічних законів. Вивчення цих даних дає можливість сформулювати нові, раніше невідомі закони, здійснювати прогнози на макрота мікроекономічному рівнях.

Економічний аналіз і галузеві економіки.

Оскільки загальні закони економічного розвитку по-різному діють в окремих галузях економіки, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств не може не спиратися на відповідні галузі економіки. Звідси випливає зв’язок аналізу з такими науковими дисциплінами як економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі тощо. Причому зв’язок між економічним аналізом та галузевими економіками не однобічний: використання аналітичних досліджень цими науками сприяє їх власному розвитку.

Економічний аналіз та бухгалтерський облік.

Найбільш тісно взаємопов'язаними є економічний аналіз і бухгалтерський облік. Цей зв’язок має подвійний характер. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головним джерелом інформації для економічного аналізу підприємства, джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка бухгалтерської інформації у складі інформаційної бази досягає 70%.

Використовуючи дані обліку та звітності, економічний аналіз одночасно висуває вимоги щодо їх удосконалення та розвитку, сприяє раціональній організації облікової роботи з метою отримання повноцінної достовірної економічної інформації.

Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їх достовірність. З іншого боку, вимоги, які висуваються до економічного аналізу, так чи інакше переадресовуються бухгалтерському обліку.

Саме те, що бухгалтери почали першими аналізувати господарсько-фінансову діяльність підприємств, досить природно. Кожен бухгалтер, отримавши дані про результати господарювання підприємства, цікавиться станом господарських засобів і джерел їх утворення, використанням підприємством резервів для збільшення прибутку тощо.

Економічний аналіз і статистика.

Економічний аналіз і статистика взаємопов'язані, через те, що:

Ш дані статистичного обліку та звітності, матеріали вибіркових спостережень є джерелом для економічного аналізу, його інформаційною базою;

Ш статистичні способи та прийоми обробки економічної інформації (відносні та середні величини групування, індекси, кореляція, регресія тощо) використовуються в економічному аналізі.

Проте, між економічним аналізом і статистикою існують відмінності. Аналітичні розробки статистичних органів пов’язані переважно з масовими соціально-економічними явищами, процесами і проводяться найчастіше на галузевих, регіональних і загальнодержавному рівнях. Економічний аналіз діяльності підприємств охоплює лише дані на мікроекономічному рівні і в більшості випадків ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Економічний аналіз і планування.

Кожне підприємство в ринкових умовах починає свою діяльність з ретельно розробленого та науково обґрунтованого бізнес-плану, складання якого починається з докладного аналізу ідеї справи, яку збираються розпочати, оцінки її доцільності, реалістичності, перспективності та економічної ефективності. При цьому будь-який з розділів бізнес-плану неможливо відповідним чином обґрунтувати без використання аналітичних способів і прийомів.

Економічний аналіз, завершуючи економічну роботу підприємства, забезпечує підпорядкованість окремих її складових частин виконанню прогнозів, договорів, планів. Планові показники визначають той рівень, який повинно досягнути підприємство згідно з прогнозом соціально-економічного розвитку на перспективу.

Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Планові показники — це критерії оцінки роботи підприємства. Складання науково обґрунтованих планів на всіх рівнях неможливе без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, але й в організації їх виконання:

Ш для формування плану доцільно проаналізувати різні його варіанти та вибрати найбільш оптимальний;

Ш за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється план;

Ш за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік;

Ш на стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня виконання в кожний конкретний момент, визначення недоліків і причин їх виникнення.

Отже, економічний аналіз є не лише засобом обґрунтування планів, але і контролю за їх виконанням. Планування починається і закінчується аналізом результатів діяльності підприємства. Аналіз дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

Економічний аналіз і господарський контроль. Безпосередньо пов’язана з економічним аналізом така економічна дисципліна як контроль і ревізія. З одного боку, у процесі економічного аналізу використовуються матеріали документальних ревізій і деякі специфічні методи контролю і ревізії. З іншого боку, одержані аналітичні результати контролери застосовують з метою недопущення у майбутньому виявлених недоліків.

Економічний аналіз пов’язаний і з аудитом. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. При внутрішньому і зовнішньому аудиті часто проводиться комплексний аналіз, який дозволяє об'єктивно оцінити результати господарювання і розробити обґрунтовані рекомендації зі стратегії і тактики економічного та соціального розвитку підприємства.

Економічний аналіз фінансового стану, аналіз платоспроможності й фінансової стійкості, ліквідності майна., ефективності господарювання, ринкової та ділової активності, інших фінансових показників і коефіцієнтів підприємств різних форм власності - невід'ємні складові аудиту. Крім того, необхідним для аудиторських висновків € узагальнення аналітичних результатів.

Отже, бухгалтерський облік, аудит, економічний аналіз перебувають у безперервному русі, є взаємопов'язаними та взаємозумовленими в загальній інформаційній системі управління підприємством.

Економічний аналіз і фінансово-кредитні дисципліни.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок з економічним аналізом, насамперед, у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо.

З одного боку, без розуміння діючого порядку фінансування та кредитування, знання взаємозв'язку з фінансовими та кредитними органами й установами неможливо кваліфіковано проводити аналіз господарської діяльності.

З іншого боку, ряд інструментів фінансово-кредитної сфери (ставки податків — умови отримання кредитів, відсотків за використання кредитів тощо) постійно удосконалюються з урахуванням результатів аналізу, який показує ефективність впливу цих інструментів на діяльність господарюючих суб'єктів. Економічний аналіз і математичні науки.

Свого часу 1. Кант сказав: «у кожному знанні стільки істини, скільки в ньому математики». Зв’язок економічного аналізу та математики визначається тим, що для вивчення певної сфери знань необхідним є вивчення кількісних показників. Проте кількісний аналіз є доцільним лише тоді, коли визначено економічну природу категорії, явища, процесу, адже кількісні характеристики випливають з економічної природи та нею зумовлені.

Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється, насамперед, на область змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю. Однак зв’язок між економічними явищами й показниками не завжди виражений у функціональній формі. Часто дослідженню підлягає кореляційна залежність. При цьому кореляційний аналіз, спираючись на математичний апарат, може привести до реальних результатів тільки в тому разі, коли він виходить з відповідних теоретичних передумов.

Використання математики в економіці приймає форму економіко-математичного моделювання. За допомогою економіко-математичної моделі відображається той чи інший дійсний економічний процес. Така модель може бути сконструйована на підставі глибокого теоретичного дослідження економічної сутності процесу. Лише в такому випадку математична модель буде адекватною дійсному економічному процесу та об'єктивно відображати його сутність.

Підхід до побудови математичної моделі може бути індуктивним і дедуктивним. Використовуючи Індуктивний метод, модель економічного процесу будується за допомогою часткового моделювання, що полягає в охопленні більш простих змінних економічного процесу, з наступним переходом від них до загальної моделі всього процесу. При дедуктивному методі спочатку будується загальна модель і лише на її основі конструюються часткові моделі, встановлюються алгоритми конкретних математичних розрахунків. Економіко-математичні моделі будуть найбільш обґрунтованими, якщо при їх конструюванні методи Індукції та дедукції використовуються у поєднанні. Можливість зображення економічного явища за допомогою економіко-математичних моделей відкриває перед аналізом широкі можливості удосконалення прийомів, способів, техніки аналізу та деталізації аналітичної роботи.

Використання математичних методів в економічному аналізі значно підвищило його якісний рівень: аналіз став глибшим, ґрунтовнішим, оперативнішим, охопив більшу кількість об'єктів, більший обсяг інформації.

Економічний аналіз і технологія виробництва.

Неможливо аналізувати процес виробництва, не розуміючи особливостей технології. Тільки освічений в технології виробництва економіст-аналітик може об'єктивно оцінити результати виробництва, надати рекомендації щодо їх покращання.

Одночасно технологія виробництва потребує постійного удосконалення на підставі даних, отриманих шляхом проведення економічного аналізу.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук і об'єднала окремі їх елементи. Відповідно, вивчення курсу «Економічний аналіз» дає можливість узагальнити та систематизувати знання за багатьма навчальними дисциплінами, а також використовувати їх в практичній діяльності при управлінні економікою підприємства.

У свою чергу, методичні прийоми і результати економічного аналізу використовуються в багатьох інших галузях сучасної науки.

Резюме.

Аналіз як метод дослідження полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв’язків.

Економічний аналіз як наука є системою спеціальних знань, яка пов’язана з дослідженням причинно — наслідкових зв’язків зміни і розвитку економічних явищ та процесів.

Змістом економічного аналізу є комплексне дослідження всіх сторін діяльності підприємств різної форми власності, обґрунтування правильності і оптимальності виробничих програм на майбутнє, вивчення і вимірювання впливу чинників, причин і резервів, оцінки роботи, узагальнення результатів аналізу, розробка заходів по усуненню недоліків.

У системі управління роль економічного аналізу полягає в перетворенні економічної інформації в таку, що є придатною для прийняття рішень.

Предмет економічного аналізу — причинно — наслідкові взаємозв'язки економічних процесів діяльності підприємств, а об'єктами є економічні результати діяльності господарюючого суб'єкта, фінансовий стан. Платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість,. Тобто, загальним об'єктом економічного аналізу є господарська діяльність підприємства.

Принципи аналізу:

· принцип науковості;

· принцип системності;

· принцип комплексності;

· принцип періодичності;

· принцип достовірності;

· принцип оперативності;

· принцип дієвості;

· принци ефективності тощо.

Економічний аналіз має тісні взаємозв'язки з такими науками, як економічна теорія, економіка, фінанси, математика, маркетинг, менеджмент, бухгалтерський облік, статистика тощо.

Контрольні питання:

1.Суть економічного аналізу.

2. В чому полягає зміст економічного аналізу?

3. Вказати яке місце в управлінні підприємством займає економічний аналіз.

4. Охарактеризувати предмет і об'єкт економічного аналізу.

5. Назвати та пояснити принципи економічного аналізу.

6. Розкрити взаємозв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами.

Історія, проблеми та перспективи розвитку економічного аналізу (СРС) Завдання

1. Розглянути основні передумови, що сприяли виникненню економічного аналізу як науки

2. Виділити основні проблеми економічного аналізу на сучасному етапі

3. Визначити перспективи розвитку економічного аналізу План.

1. Зародження економічного аналізу.

2.Етапи розвитку економічного аналізу.

3. Становлення і розвиток економічного аналізу в Україні.

Ключові слова та поняття: ліквідність, балансоведення, Після вивчення матеріалу теми Ви зможете:

· періодизувати історію становлення економічного аналізу;

· визначити внесок українських вчених у розвиток економічного аналізу як науки.

1. Зародження економічного аналізу Розвиток наукової думки у сфері економічного аналізу.

Ступінь розвитку науки визначається рівнем вивчення її історії.

Становлення економічного аналізу, як спеціальної галузі знань, було зумовлено об'єктивними вимогами та умовами.

Першим поштовхом для розвитку наукової думки в сфері економічного аналізу можна вважати те, що з 70-х років XIX ст. у банкірів виникла необхідність у вмінні читати баланси клієнта для вирішення питання про надання кредиту. Першим теоретиком, який спробував відповісти на подібні питання, став англійський вчений кінця XIX ст. Джеймс Кеннон. Він писав: «звіт для банкіра — як карта для мандрівника — вказує І робить зрозумілими моменти та обставини, які в інших випадках вважалися б випадковими та загадковими». Для кращого розуміння банкірами фінансової звітності Дж. Кеннон сформулював три правила;