Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Аналіз метафоризації двоскладних найменувань відносно суспільно-політичної лексики сучасної англійської мови

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

У мовознавстві суспільно-політична лексика і суспільно-політична термінологія привертали увагу багатьох учених. Пояснюється такий інтерес до даної лексико-семантичної підсистеми, з одного боку, увагою до проблеми «мова і суспільство», з іншого боку, з високою мірою заполітизовування суспільства. Суспільно-політична лексика англійської мови вивчена значно більше, чим будь-якої іншої іноземної… Читати ще >

Аналіз метафоризації двоскладних найменувань відносно суспільно-політичної лексики сучасної англійської мови (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Вступ

Проблема метафоризації та двоскладних найменувань давно стала дуже вагомою у мовознавстві. Різні школи мають свої критерії і підходи до розгляду цих питань.

Цілий ряд вчених, починаючи з Аристотеля, І. Р. Гальперін, Н. Д. Арутюнова, Дж. Лакофф, М. Джонсон, М. Блек, В. Г. Гак, В. Н. Телія, Н. М. Шанський, Л. Н. Новиков, Н. А. Купіна, А. М. Шахнарович, М. І. Мостовий та інші вивчали явище метафоризації, саме таким провідним вченим належать дослідження у цій галузі.

Питанням складених найменувань займалися такі науковці: В. В. Виноградов, А. А. Шахматов, І. В. Арнольд, Ф. Ф. Фортунатов, Н. М. Шанський, Б. А. Ларін, А. І. Смирницький та багато інших видатних вчених.

Актуальність даної теми обумовлена тією роллю, яку зараз грає політика та політична комунікація в будь-якому розвиненому суспільстві, а також малою кількістю робіт стосовно цієї галузі і її недостатнім дослідженням. Не зважаючи на те, що окремо категорії «метафоризації» і «складені найменування» вивчались досить детально, але наукових праць присвячених саме двоскладним найменуванням з переносним значенням порівняно небагато.

Об'єктом даного дослідження є двоскладні найменування суспільно-політичної лексики англійської мови.

Предметом дослідження є процес метафоризації.

Метою дослідження є аналіз категорії «метафоризації двоскладних найменувань» відносно суспільно-політичної лексики сучасної англійської мови.

Завданнями роботи є:

1. дати визначення суспільно-політичної лексики;

2. виділити характерні особливості суспільно-політичної лексики;

3. визначити поняття «складене найменування»;

4. виявити структуру та синтаксичні моделі двоскладних найменувань;

5. сформулювати означення процесу метафоризації;

6. навести види та типи метафор;

7. проаналізувати метафоризацію та структуру синтаксичних моделей складених найменувань.

Методи дослідження:

— метод суцільного вибирання;

— дескриптивний (описовий) метод;

— порівняльний аналіз літератури — зіставлення точок зору провідних вчених, що вивчали дані питання, з метою виявлення в них однакових, схожих, спільних, ідентичних якостей і властивостей; оцінка відомостей, викладених у різних джерелах;

— метод синтезу — виявлення закономірностей, які випливають при розгляді теми роботи, їх узагальнення та систематизація, формування висновків;

— дедуктивний — логічний умовивід від загального до часткового, перехід від загальних норм до окремих, одиночних.

Розділ I. Двоскладні найменування cуспільно-політичної лексики з переносним значенням

1.1 Суспільно-політична лексика Суспільно-політична лексика (СПЛ) — це частина лексичної системи мови, в якій особливо наочно відбиті соціальна структура суспільства, світоглядні установки носіїв мови, способи організації суспільного життя країни, в якій функціонує мова, а також інших країн. Функціонування і розвиток цієї підсистеми інколи прямо, а частіше опосередковано відображають широкий спектр суспільних процесів. У деякі періоди життя суспільства тут в історично короткі проміжки часу відбуваються такі зміни, які в інших лексико-семантичних підсистемах розтягуються на століття. Але навіть у відносно стабільні періоди життя соціуму суспільно-політична лексика постійно розвивається і оновлюється. Згідно з визначенням явища СПЛ І.Ф.Протченка, який писав: «суспільно-політична лексика — це та частина словникового складу, яку складають назви явищ зі сфери суспільно-політичного життя» [10, c.24]. Під СПЛ ми розуміємо соціально-політичні терміни, які відображають конкретні поняття та виражають певні соціально-політичні ідеї. Очевидно, що сьогодні розвиток соціально-політичних відносин веде до зростання кількості лексики і розвитку нових значень слів.

Суспільно-політична лексика формувалася на базі різних джерел: у термінологічному англійському вокабулярі, з одного боку, а з іншого боку, наявні запозичення інтернаціонального характеру — з латинської, іспанської, французької та інших мов. Суспільно-політична лексика англійської мови поступово стабілізувалася, конкретизувалася, набуваючи щораз більшої системності. Утворення суспільно-політичних, юридичних, військових термінів мало не випадковий характер, а переважно регламентований та модельований.

У мовознавстві суспільно-політична лексика і суспільно-політична термінологія привертали увагу багатьох учених. Пояснюється такий інтерес до даної лексико-семантичної підсистеми, з одного боку, увагою до проблеми «мова і суспільство», з іншого боку, з високою мірою заполітизовування суспільства. Суспільно-політична лексика англійської мови вивчена значно більше, чим будь-якої іншої іноземної мови. Зв’язано це з декількома обставинами. По-перше, в цілому лексикологія англійської мови достатньо добре розвинена. По-друге, соціолінгвістичний аспект вивчення мови краще представлений в англійському мовознавстві. По-третє, англійське та американське населення в масі набагато більше заполітизовується, ніж буль-яке інше, бо англійська мова є чиненайбільш розповсюдженною мовою в світі, а також англоязчині країни мають великий влив на інші держави. Міра залученості населення в суспільно-політичне життя істотно залежить від рівня освіти, віку, суспільного положення.

Варто відзначити, що СПЛ англійської мови є дуже привабливим об'єктом для соціолінгвістичного аналізу, оскільки ця мова, як відомо, функціонує як основний засіб спілкування в державах з разним суспільно-політичним і економічним пристроєм. Тому на матеріалі даного фрагмента лексичної системи можна легко прослідити, як ці відмінності відбиваються в мові.

Не дивлячись на те, що СПЛ присвячене велика кількість наукових досліджень, до цих пір не вироблено єдиних критеріїв її виділення. Тут існують два основні підходи. Одні учені визначають склад СПЛ шляхом перерахування вхідних в цю підсистему тематичних груп. У визначеннях другого типа автори намагаються дати більш формалізовані дефініції, спираючись на деякі загальні семантичні ознаки, що входять до характеризуючих лексичних одиниць в СПЛ, і тим самим визначити кордони цієї підсистеми. Як компоненти, наявність яких в структурі значення тієї або іншої лексичної одиниці служить підставою для віднесення її до СПЛ, зазвичай перераховуються наступні: «політичний», «соціальний», «пов'язаний з владою». Проте, на думку Крупнова, такий підхід дозволяє виділити лише центральну частину СПЛ, визначення ж її периферії звичайне все одно здійснюється через перерахування тематичних групп.

Згідно з теорією Чудінова сьогодні можемо виокремити такі групи суспільно-політичної лексики стосовно сфер людської діяльності:

1. Слова політичного дискурсу, які, у свою чергу, діляться на підкласи: номенклатурні найменування чиновників, відомств, територій, термінологію електоральних технологій, назви політичних партій, ідеологічних течій та їхніх прибічників, політичний жаргон (спікер, президент, прем'єр, мандат, парламент).

2. Економічні терміни, що вживаються в суспільно-політичному дискурсі ЗМІ (бізнес, бренд, ваучер, дилер, дефолт). До цієї групи можна віднести й назви підприємств, організацій, трестів, об'єднань різних форм власності, що спеціалізуються в різних областях діяльності й господарювання (консалтинг, холдинг).

3. Технічні терміни, які означають реалії, що мають велике суспільне значення (інтернет).

До СПЛ відносяться назви різних державних, партійних і інших громадських організацій і установ, соціальних інститутів і тому подібне, найменування соціальних реалій і явищ суспільному життю різних країн, а також політичні жаргонізми. Від іншої загальновживаної лексики СПЛ відрізняється тим, що вона надзвичайно тісно пов’язана з соціальним життям носіїв мови, а також таким феноменом, як ідеологія.

В цілому ж обумовленість СПЛ соціальними чинниками особливо яскраво виявляється в трьох моментах: по-перше в тому, що в періоди бурхливих соціальних потрясінь виникає вплив на лексико-семантичні підсистеми мови. По-друге, тематична організація СПЛ різних мов, що функціонують в схожих соціальних умовах, має більше загального, чим така в одній мові, представленій в країнах з різним суспільно-політичним пристроєм. По-третє, особливості семантики багатьох елементів СПЛ, перш за все термінологічного походження, визначаються специфікою структури значення суспільно-політичного терміну в умовах ідеологічного монізму і ідеологічного плюралізму, а також характером трансформації значень під час переходу суспільно-політичних термінів в непрофесійне вживання. Наприклад, П. Царев важає, що в умовах ідеологічного монізму суспільно-політичні терміни, як правило, однозначні. Оскільки пануюча ідеологія інтенсивно поширюється серед населення, в загальновживану мову переходить багато термінів з переносними значеннями.

Політичній термінології притаманні всі процеси, які відбуваються і в інших лексичних шарах мови. Тому не дивно, що зі зникненням деяких суспільно-політичних реалій зникають і їх назви, або ж вони набувають додаткового значення (евфемістичного, дисфемістичного, іронічного тощо) і використовуються в мовленні ситуативно.

Поповнення СПЛ новими словами здійснюється як за рахунок внутрішніх ресурсів мови, так і за рахунок запозичень. При цьому виявляються задіяними всі способи утворення лексичних одиниць, що характерні для англійської мови: утворення афіксації, словоскладання, словосполучення, абревіація, семантичне переосмислення. Причому деякі способи і моделі в цій підсистемі продуктивніші, ніж в мові в цілому. Так, за спостереженнями учених, характерними для СПЛ в переломні моменти життя суспільства є висока продуктивність іменних утворень, позначаючих осіб по їх суспільному положенню, поглядам, партійності, відношенню до існуючої влади.

Особливу частотність вищу, ніж в інших лексико-семантичних підсистемах, у сфері СПЛ мають похідні від власних назв. Широко поширені найменування різних філософських течій і ідеологічних концепцій.

В наш час як основа таких похідних виступають прізвища не лише керівників держави, але і інших діячів, що беруть активну участь в політичному житті. СПЛ англійської мови інтенсивно поповнюється за рахунок іншомовних запозичень. На думку Лебедєвої Л., на початку і кінці століття цьому сприяли різні екстралінгвістичні чинники [4, c.71].

В англійській мові кінця XX ст. йде процес як активізації вживання освоєних мовою іншомовних слів, так і освоєння нових запозичень головним чином з американського варіанту англійської мови. Причини цього видно в усвідомленні англомовних країн як частини всього цивілізованого світу. Нарешті, відкритій орієнтації слаборозвинених країн на захід в області економіки, політичної структури держави і інших сферах життя.

Семантичне переосмислення слів також поширений спосіб поповнення СПЛ. На думку фахівців, в цій лексико-семантичній підсистемі він продуктивніший, ніж в інших. Цікаво, що саме цим способом були утворені такі ключові слова політичного лексикону не лише англійського, але і інших мов.

М.Мостовий зазначає, що в сучасній англійській мові відбувається не лише поповнення суспільно-політичного словника за рахунок переосмислення різних лексичних одиниць, що відносяться до інших тематичних груп, але і зміна в семантичній структурі лексичних одиниць, що вже давно відносяться до СПЛ [5, c.65]:

1) Слова і словосполучення з негативною оцінкою стають нейтральними.

2) Слова з позитивною оцінкою отримують зверхньо-негативну, іронічну і навіть лайкову оцінку.

Існує і третя можливість: слова з негативною коннотацією набувають позитивного оцінного значення.

Основний склад СПЛ англійської мови залишається відносно стабільним. Таке положення справ пояснюється тим, що зміни політичного устрою суспільства в США не супроводилися зламом існуючих економічних стосунків, багато реалій соціально-економічного життя залишалися стабільними, не відбувалося і переоцінки пов’язаних з ними понять. Крім того, для американського і англійського суспільства в цілому у великій мірі характерна пошана до свого історичного минулого, інститутам влади як таким, що пов’язане з основоположними принципами католицької церкви.

Оновлення СПЛ англійської мови відбувається за рахунок власних мовних ресурсів, а також запозиченої лексики.

Згідно думки Л.В. Балашової, в англійській мові в процесі номінації у сфері СПЛ виявилися задієні всі способи, характерні для цієї мови. Найбільш продуктивними способами утворення елементів СПЛ виявилися словоскладання і словосполучення, а також афіксації [10, c.98].

1.2 Складені найменування Слова у процесі мовлення входять до словосполучень і фраз, утворюючи ширші фрагменти мовного потоку — речення і текст. Лексична одиниця, що складається з більш ніж одного слова, називається словосполученням. Словосполучення можуть бути вільними, зберігаючи пряме значення, наприклад: successful politician, і стійкими, розчленування яких порушує зміст одиниці, вони можуть мати пряме i переносне значення, наприклад: fat cat.

Слова входять до словосполучень за певними правилами — лексичними і граматичними. «Здатність слова входити до словосполучення називається лексичною валентністю».

Існує концепція академіка В. В. Виноградова, який побудував синтаксичну теорію як вчення про дві синтаксичні одиниці - словосполучення і речення. Принципово новим і важливим в теорії Виноградова є встановлення особливого статусу словосполучення як синтаксичної одиниці, яка існує на основі синтаксичної валентності слова. «Словосполученя утворюються на основі здатності знаменних слів поширюватися різними словоформами. Наприклад, іменник поєднується з прикметником, незалежно від його лексичного значення, це його принципова властивість так само будь-яке дієслово поєднується з прислівником, а будь-яке перехідне дієслово з іменником в знахідному відмінку». Словосполучення, по Виноградову, — це номінатівна одиниця, воно, як і слово, називає предмети, дії, ознаки, це найменування розчленовані і конкретизовані [11, c. 138].

У теорії В. В. Виноградова словосполучення — це поширене слово. «Знаменні слова володіють властивістю синтаксичної сполучуваності або синтаксичної валентності. Це означає, що слово через свої категоріальні властивості поєднується з певними словоформами». Синтаксична валентність слова визначається рядом чинників, які В. В. Виноградов назвав правилами утворення словосполученнь [10, с. 92].

Лексично-граматичні типи словосполучень або морфолого-синтаксична класифікація. Г. Б. Антрушина визначила, що залежно від того, якою частиною мови є головне слово, розрізняються лексико-граматичні типи словосполучень: іменні (головне слово — іменник, прикметник, займенник або числівник: ввічливий хлопець, цікавий для всіх, кожен з нас, четвертий зліва), дієслівні (співати в хорі, загорілий на сонці, прислухаючись до порад) та прислівникові (набагато зручніше). У роботі ми приділяємо увагу лише номінативним засобам, тому докладніше розглянемо іменні словосполучення.

Іменні словосполучення поділяються на субстантивні, ад'єктивні, з головним словом числівником і головним словом займенником.

Основні моделі субстантивних словосполучень:

1. узгоджуване слово + іменник;

2. іменник + іменник;

3. іменник + прислівник;

4. іменник + інфінітив.

Основні моделі ад'єктивних словосполучень:

1. прикметник + прислівник;

2. прикметник + іменник;

3. прикметник + інфінітив.

Типи словосполучення за кількістю компонентів За цією ознакою словосполученняи діляться на прості, складні і комбіновані. Прості словосполучення, у свою чергу, діляться на двочленні і тричленні. Двочленні словосполучення утворюються на основі одиного сильного або слабкого зв’язку. Тричленні словосполученняи утворюються на основі подвійного сильного зв’язку. Складні словосполученняи утворюються на основі двох і більше зв’язків, формовані від одного головного слова.

Але нас цікавить структура простого (двокомпонентного) словосполучення. «Кожен з компонентів — головний і залежний — має свої релевантні ознаки. Для головного компонента важлива перш за все приналежність до частини мови. Головний компонент — це слово, а не словоформа. Відповідно він зображається в моделі символом частини мови: V (дієслово), N або S (іменник), Adj (прикметник), Adv (прислівник)» [19, с. 42].

Для залежного компонента важлива словоформа. У записі моделі вона позначається відповідно до синтаксичного зв’язку: при узгодженні - частина мови (Adj), оскільки ця словоформа уподібнюється формі головного слова; при управлінні - відмінкова або прийменниково-відмінкова форма.

Синтаксичне значення словосполучення (типи синтаксичних стосунків в словосполученнях) Словоформи, складові словосполучення, знаходяться в певних синтаксичних стосунках, які будуються на основі взаємодії лексичних значень цих слів і їх форм. Все різноманіття цих стосунків узагальнено зводиться до основних: атрибутивних, об'єктних, обставинних.

1) Атрибутивні синтаксичні стосунки існують між предметом і ознакою в широкому сенсі, мають місце в іменних словосполученнях, відповідають на питання: який, чий.

2) Об'єктні синтаксичні стосунки позначають стосунки між дією і предметом, відповідають на питання непрямих відмінків, можливі в дієслівних словосполученнях і іменних з віддієслівними іменниками або прикметниками.

3) Обставинні синтаксичні стосунки позначають стосунки між дією і ознакою, дією і станом, ознакою і ознакою, відповідають на питання власне обставинного прийменника, можливі в дієслівних і іменних (з прикметником) словосполученнях.

1.3 Природа метафоричного процессу Як ми вже казали, слова поєднуються за допомогою валентності, яка буває лексичною і граматичною. Взаємозалежність лексичної і граматичної валентності умотивовує значення словосполучення. На думку Телія: «Відсутність загальних семантичних компонентів у сполучених слів викликає порушення валентності, що створює метафору. Але в умовах семантичної розбіжності, метафора встановлює якісно нове узгодження, яке відповідає новому денотативному співвідношенню, яке з’явилось в процесі зміни найменування».

Уперше запропонував уважати складені найменування особливим типом складних слів Л. В. Щерба. Він розглядав сталі словосполучення, що мають цілісне значення, у якості специфічних складних слів, утворених шляхом синтаксичного словоскладання, і включав їх у словниковий склад мови. Він відзначав, що словотвір приймає форму так називаного словоскладання у всіх тих випадках, коли обидва елементи ототожнюються зі словами, що позначають самостійні предмети думки, і не цілком втратили ще своє індивідуальне значення [22, с. 95].

До політичних метафоричних реалій деякі лінгвісти відносять такі лінгвальні вияви інакомовності, в яких відображаються соціальні погляди носіїв мови, її інтенції, вербальні стратегії тощо. До них можна віднести соціальну детермінованність, їх утворення у мові, бінарне протиставлення паралельних найменувань, прагнення до «завуальовування» поняттєвого компоненту в семантиці слів.

Політичні словники фіксують найрізноманітніші семантичні зрушення, трансформації, які відбувалися в усному і писемному мовленні, в тому числі й метафоризацію мовлення. Питання про суспільно-політичні найменування в переносному значенні досі залишається дискусійним. Тому на цьому аспекті доцільно зупинитися докладніше.

Одним із засобів розвитку і збагачення семантики і функцій слів, без утворення нових, є метафоризація мови, вживання слів у непрямому значенні, в ролі метафор. Процес метафоризації мови з поширенням семантики і стилістичної функції слів — це дуже давній, праісторичний процес. Внаслідок цього багато слів сучасної мови набули різноманітного значення.

Метафоризації присвячено чимало праць лінгвістів, літературознавців, філософів, психологів, та проблема метафоризації залишається надзвичайно складною, адже йдеться про процеси мислення, в яких породжується знання про світ. «Метафоризація — це не лише вживання одного слова замість іншого, вона утворює новий зміст, який з’являється внаслідок дії складних когнітивних механізмів. Однією з найважливіших залишається проблема походження метафоричного значення» [4, c.51].

О. Тищенко процес метафоризації окреслює так: а) людина бачить і безпосередньо відчуває предмет (чи явище) дійсності, що вже означений словом, аналізує його, порівнює з іншим і дає йому нове означення; б) людина не бачить безпосередньо предмет, але в її свідомості виникає образ цього предмета, що звичайно означений певним словом, і дає йому нове значення. З огляду на таке розуміння процесу виникнення метафори її визначають як «слово з таким похідним образним лексичним значенням, у якиму виражається особлива суб'єктивна оцінка предмета (явища) дійсності і яке співвідноситься з твірним лексичним значенням» .

В. Г. Гак вважає, що в основі метафоризації лежить розмитість понять, якими оперує людина, відображаючи в своєму пізнанні змінну багатообразну пізнавальну діяльність. Різнорідні об'єкти об'єднуються за новими ознаками, включаються на основі цих ознак в клас, що дозволяє використовувати назву одного з них для означення іншого. Отже, «метафоризація — це процес такої взаємодії пропонованих сутностей та операцій, що приводить до отримання нових знань про світ та знань про них».

Метафоризація не зменшується, а розширюється з розвитком мови. Якщо деякі першоначальні метафоричні позначення втрачають свій метафоричний характер, то це не свідчить про загальну деметафоризацію мови, так як в мові постійно створюються нові метафори.

Метафоричний процес багатий і різноманітний, можна сказати, що метафоризація — це процес, що приводить до отримання нового значення про світ шляхом використання вже існуючих назв в мові.

У метафорі можна виділити 4 «елементи»:

1. Категорія або контекст,

2. Об'єкт усередині конкретної категорії,

3. Процес, яким цей об'єкт здійснює функцію,

4. Додатки цього процесу до реальних ситуацій, або пересічення з ними.

В лексикології — смисловий зв’язок між значеннями одного полісемантичного слова, заснована на наявності схожості (структурного, зовнішнього, функціонального).

Види метафори:

З часів античності існують описи деяких традиційних видів метафори:

*Різка метафора є метафорою, що зводить поняття, які далеко стоять один від одного. Приклад: sea legs.

*Стерта метафора є загальноприйнята метафора, фігуральний характер якої вже не відчувається. Приклад: leg of chair.

*Метафора-формула близька до стертої метафори, але відрізняється від неї ще більшою стереотипністю і інколи неможливістю перетворення в не фігуральну конструкцію. Приклад worm of doubt.

*Розгорнута метафора — це метафора, послідовно здійснювана впродовж великого фрагмента повідомлення або всього повідомлення в цілому. Приклад: shortage of books (книжковий голод не минає: продукти з книжкового ринку все частіше виявляються несвіжими — їх доводиться викидати, навіть не спробувавши).

*Реалізована метафора передбачає операцію метафоричним вираженням без врахування його фігурального характеру, тобто так, якби метафора мала пряме значення. Результат реалізації метафори часто буває комічним. Приклад: top banana.

Теорії метафори Метафора дозволяє створити ємкий образ, заснований на яскравих, несподіваних асоціаціях. В основу метафорізації може бути покладене схожість самих різних ознак предметів: кольору, форми, об'єму, призначення, положення і так далі.

Згідно класифікації, запропонованою Н. Д. Арутюнової, метафори розділяються на:

1. номінативні, полягають в заміні одного дескриптивного значення іншим, та які служать джерелом омонімії;

2. образні метафори, що служать розвитку фігуральних значень і синонімічних засобів мови;

3. когнітивні метафори, що виникають в результаті зрушення в сполучуваності предикативних слів (перенесення значення) і що створюють полісемію;

4. метафори (як кінцевий результат когнітивної метафори), що генералізують, стирають в лексичному значенні слова кордони між логічними порядками та стимулюють появу логічної полісемії.

Проте існують і інші погляди на класифікацію метафор. Наприклад, Дж. Лакофф і М. Джонсон виділяють два типи метафор, що розглядаються відносно часу і простору [23, с. 197]:

· онтологічні, тобто метафори, що дозволяють бачити події, дії, емоції, ідеї і так далі як якусь субстанцію;

· орієнтовані, або орієнтаційні, тобто метафори, що не визначають один концепт в термінах іншого, але організовують всю систему концептів у відношенні один до одного.

Джордж Лакофф в своїй роботі «The Contemporary Theory of Metaphor» говорить про способи створення метафори і про склад даного засобу художньої виразності. Метафора, по теорії Лакоффа, є прозаїчним або поетичним вираженням, де слово (або декілька слів), що є концептом, використовується в непрямому значенні, щоб виразити концепт, подібний данному. Лакофф пише, що в прозаїчній або поетичній мові метафора лежить поза мовою, в думці, в уяві, посилаючись на Майкла Редді, його роботу «The Conduit Metaphor», в якій Редді помічає, що метафора лежить в самій мові, в повсякденній мові, а не лише в поезії або прозі. Також Редді стверджує, що той, що «говорить поміщає ідеї (об'єкти) в слова і відправляє тому, що їх слухає, який витягує ідеї/ об'єкти із слів». Ця ідея знаходить віддзеркалення і в дослідженні Дж. Лакоффа і М. Джонсона «Метафори, якими ми живемо».

Метафоричні поняття системні, «метафора не обмежується однією лише сферою мови, тобто сферою слів: самі процеси мислення людини в значній мірі метафоричні. Метафори як мовні вирази стають можливі саме тому, що існують метафори в понятійній системі людини».

Метафора часто розглядається як один із способів точного віддзеркалення дійсності в художньому плані. Проте І. Р. Гальперін говорить, що «це поняття точності вельми відносне. Саме метафора, що створює конкретний образ абстрактного поняття, дає можливість різного тлумачення реальних повідомлень».

Суть метафори полягає в осмисленні і переживанні явищ одного роду в термінах явищ іншого роду. що дія метафори не обмежується однією лише сферою мови, тобто сферою слів: самі процеси мислення людини в значній мірі метафоричні. Саме це маємо ми у вигляді, коли говоримо, що понятійна система людини упорядковується і визначається метафорично. Метафори як мовні вирази стають можливі саме тому, що існують метафори в понятійній системі людини.

У всіх випадках присутнє перенесення значення з одного на інше:

1.Непряме повідомлення у вигляді історії або образного вираження, що використовує порівняння.

2.Зворот мови, що полягає у вживанні слів і виразів у переносному розумінні на основі якоїсь аналогії, схожості, порівняння.

Системність, завдяки якій ми можемо осмислювати деякі аспекти одного поняття в термінах іншого поняття, з потреби затьмарює інші аспекти даного поняття. Дозволяючи нам зосередитися лише на одному аспекті поняття, метафоричний зміст може заважати зосередитися на інших аспектах цього поняття, несумісних з відповідною метафорою.

Набагато тонший приклад того, як метафоричне поняття може затьмарювати той або інший аспект нашого досвіду, можна побачити в явищі, яке М. Редді назвав «Conduit metaphor» , — ''метафора переказу'' (''метафора каналу зв’язку''). Редді вказує, що мова, яку ми використовуємо, коли говоримо про саму мову, структурно упорядковується відповідно до наступної складеної метафори:

Ідеї (або сенси) суть предмети, мовні висловии — їх вмістища, а комунікація — це їх відправлення і здобуття. Той, що говорить поміщає ідеї (предмети) в слова і відправляє тому, що їх слухає (через канал зв’язку), який витягує назад ідеї/предмети із слів/ вмістищ.

Редді демонструє цю метафору на прикладах багаточисленних типів висловів такого роду в англійській мові (більше сотні типів), що покриває, за його оцінкою, щонайменше 70% загальної сукупності висловів, які ми застосовуємо, коли говоримо про мову.

Перша спроба класифікації метафоричних значень належить О. В. Куніну. Його класифікація грунтується на виділенні класів, підкласів та розрядів значень в залежності від структури одиниці. Автор розрізняє чотири типи значень.

· Перший тип — це цілісне значення, яке властиве метафорам з постійними, повністю переосмисленими компонентами. Це той випадок, коли значення повністю стирається. Цілісне значення властиве ідіоматичним сполученням.

· Другий тип — роздільно-цілісне значення — притаманний метафорам, що не мають стійкої структури, а їх перемінні компоненти можуть вживатися у прямому значенні.

· Частково-переосмислене значення складає основу третього типу сполучення. Двоскладні словосполучення з цим значеннями мають однорідні компоненти з прямим значенням.

· Нарешті, четвертий тип стосується роздільного, частково переосмисленого значення, яке властиве метафорам, чий перший компонент вживається у прямому значенні, а інші — у переосмисленому. Окремі найменування з цим типом значення можуть мати змінний компонент.

Щойно наведена класифікація детальна й охоплює майже всі прошарки метафоричного складу мови. Більшість найменувань англійської мови з переносним значенням, особливо дієслівних, має один референт, а, звідси, і одне значення.

Цікаві спостереження щодо загальних характеристик метафоричних понять висловлені у дослідженні Л. Я. Лебедєвої. Двоскладні сполучення з переносними значеннями вона розглядає у двох планах: дії, що її означає вислів, і наслідку цієї дії. Звідси ці найменування можуть вказувати на два наслідки дії:

а) позитивний, б) негативний;

Інколи до протилежних за змістом найменувань входять однакові компоненти. Внаслідок своєї емоційності та стилістичної забарвленості багато метафор підпадають під цю класифікацію, особливо якщо їх значення носить повчальний характер. Проте різне судження у мовців можуть викликати окремі метафоричні одиниці, коли вони подані поза контекстами.

Мінімальна стійкість структури властива усім найменуванням з метафоричним значенням, хоча вона і неоднакова для загального складу.

О.В. Купрін розрізняє три пороги стійкості: нижній, середній і верхній в залежності від кількості змін, що їх дозволяє структура метафори. Ці властивості дають можливість відмежовувати метафоричні найменування від вільних сполучень.

У порівнянні з вільними словосполученнями стійкі звороти — це, за словами О.Єсперсіна, — «готові до вжитку формули». Їх структура набагато складніша, ніж структура вільних фраз. Різноманітність граматичної структури, стійкі внутрішні зв’язки компонентів, цілісність значення, семантичні зміни значень слів, експресивність і образність цих одиниць — усі ці явища потребують дослідження і пояснення. Завдяки наведеним рисам структура метфори не трансформується, як структура звичайного сполучення. «Особливість метафоричних понять полягає у тому, що вони пояснюються іншими лексичними засобами, поза тими, що входять до їх структури».

Причини семантичної зміни слів суспільно-політичної лексики можуть бути:

· Інтролінгвістичні - внутрішньомовні (вплив мовного оточення, контекст);

· Екстралінгвістичні - культурні, соціальні (війна, торгівля, революція, зміна уряду, утворення нових соціальних класів), психічні (табу, евфемізми) тощо. Велика кількість значень змінилася внаслідок зміни предметів загального вжитку та умов існування людини взагалі.

Історично умотивовані значення багатьох слів часто суперечать тим значенням, які слово набирає у процесі розвитку і функціонування. Різниця значень однієї лексеми викликає втрату значення, яке не переважає у спілкуванні. За цими змінами криються зміни соціального порядку. Значна кількість сполучень з переносним значенням у суспільно-політичній лексиці з’явилися за допомогою деяких людей, які були причетні до подій, що лягли в основу сполучень. Наприклад: «salt a mine» — «штучно завищити ціну», з’явилося у середині XX ст., у часи пропасниці в Австралії, коли рудокопи посипали породу золотим піском, щоб вигідніше продати. Це поняття існує і сьогодні.

Перенесення значення, як експресивний засіб, є однією з творчих сил мови і відбиває подібність таких мовних і позамовних явищ, як вигляд, якість, активність, функція та емоційність мовного ефекту.

Згідно теорії Г. О. Козьмика: «зміна значення за подібністю ознак відбувається у стосунках спеціального/ загального, живого/ неживого, абстрактного/ конкретного значень. Інколи вона викликається змінами форми, обсягу, функції визначуваного» [3, с. 131].

Політика і політична комунікація грає дуже важливу роль в будь-якому розвиненому суспільстві. Вони знаходять природне віддзеркалення в мові, перш за все, у так званому, «політичному дискурсі», який є особливою системою зі своїми внутрішніми зв’язками і закономірностями. СПЛ — одна з основних реалізацій цієї системи на рівні лексики, лексико-семантичної підсистеми, на яку падає основне смислове навантаження в процесі вербального втілення суспільно-політичної структури і політичного життя суспільства.

Розділ II. Дослідження двоскладних найменувань з переносним значенням суспільно-політичної лексики У теоретичній частині цієї роботи розглядається наступна проблема: процес метафоризації двоскладних найменувань у контексті суспільно-політичної лексики сучасної англійської мови у теоретичному аспекті. У цій же частині ми будемо досліджувати та аналізувати самі двоскладні найменування суспільно-політичної лексики в англійській мові, що вживаються у переносному значенні.

Спочатку визначимо лексико-синтаксичні типи словосполучень, згідно морфолого-синтаксичній класифікації, в яких представлені іменні двоскладні найменування суспільно-політичної лексики:

А) субстантивні словосполучення різної будови:

1) узгоджуване слово + іменник,

2) іменник + іменник,

3) іменник + прислівник,

4) іменник + інфінітив;

Б) ад'єктивні словосполучення:

1) прикметник + іменник,

2) прикметник + інфінітив,

3) прикметник + прислівник;

У теоретичній частині роботи вже було згадано, що нас цікавлять не всі моделі вищезазначених складених найменувань, а лише наступні:

1) прикметник + іменник — adjective + noun (A+N*), де головним словом виступає іменник;

2) іменник + іменник — noun + noun (N+N);

Аналіз способу утворення складених (двокомпонентних та багатокомпонентних) суспільно-політичних найменувань з переносним значенням виявив їх властивості. Серед складених номінацій найпоширенішими є двокомпонентні найменування, утворені по моделі N* + Adj, де * є головним компонентом. Продуктивність цієї моделі в суспільно-політичній лексиці розуміється необхідністю вираження класифікаційних гіперо-гіпонімічних відносин.

Згідно з морфолого-синтаксичною класифікацією, яка розроблена В. В. Виноградовим, найпоширеніші з двоскладних найменувань суспільно-політичної лексики, що піддаються процесу метафоризації, виявлені такі:

· прикметник + іменник: black mark, fast lane, iron hand, stone war, rush hour etc.

· іменник + іменник: diversity fatique, waitress mom, movers shakers, sandwich generation etc.

· прикметник + прислівник: politically correct, far gone etc.

Також у першому розділі ми розглянули типи синтаксичних стосунків в словосполученнях. Словоформи та складові словосполучення, знаходяться в певних синтаксичних стосунках, які будуються на основі взаємодії лексичних значень цих слів і їх форм. Все різноманіття цих стосунків узагальнено зводиться до основних: атрибутивних, об'єктних, обставинних. Найбільш поширеними є атрибутивні синтаксичні стосунки, оскільки вони існують між предметом і ознакою в широкому сенсі, відповідають на питання: який, чий та мають місце в іменних словосполученнях, які нас цікавлять.

Ми спробуємо дослідити та проаналізувати переносні значення за класифікацією, яка належить О. В. Куніну. Його класифікація ґрунтується на виділенні класів, підкласів та розрядів значень в залежності від структури одиниці. Автор розрізняє чотири типи значень.

Перший тип — це цілісне значення, яке властиве метафорам з постійними, повністю переосмисленими компонентами. Це той випадок, коли значення повністю стирається.

Другий тип — роздільно-цілісне значення — притаманний поняттям, що не мають стійкої структури, а їх перемінні компоненти можуть вживатися у прямому значенні.

Третій тип — частково-переосмислене значення. Метафори з цим значенням мають однорідні компоненти з прямим значенням.

Четвертий тип стосується роздільного, частково переосмисленого значення, яке властиве метафорам, чий перший компонент вживається у прямому значенні, а інші — у переосмисленому. Окремі реалії з цим типом значення можуть мати змінний компонент.

Але нас цікавлять не всі пункти класифікації, а лише ті, що підходять для номінативних засобів мови. Отже, перейдемо до аналізу складених найменувань.

метафорична політичний лексика семантичний

2.1 Аналіз синтаксичних моделей двоскладних найменувань Аналіз двоскладних найменувань утворених за модeллю A+N*

Дослідимо двоскладні найменування з переносним значенням, які утворені за моделлю A + N*, де N* (іменник) — головне слово. Тепер вдамося до більш детального аналізу двоскладних найменувань суспільно-політичної лексики сучасної англійської мови з атрибутивними зв’язками.

Аналіз ад'єктивних двоскладних найменувань: black book* (чорний список), bare necessities* (елементарна потреба), red carpet* (прийом на високому рівні), еmpty suit* (неважлива людина, на яку не слід витрачати час), fast track* (швидке просування по службі, швидкий кар'єрний успіх), іron hand* (жорстока влада), hatched man* (людина, що відсторонена від політичної діяльності), eager beaver* (дуже старанна людина, яка доблесно виконує всі доручення), sacred cow* (людина, яку не можна критикувати), rotten apple* (погана, ненадійна людина), fat cat* (грошовий мішок), top banana* (головний керівник), upper crust* (вершки суспільства), еasy street* (становище фінансової та соціальної безпеки та комфорту), amber subsidy* (жовта субсидія), easy money* (гроші зароблені без великих зусиль та часто нелегально), blue-collar worker* (робочий клас, робітник середнього або нижчого класу), fast lane* (надзвичайно швидкі, лавиноподібні зміни у суспільному житті), sour grapes* (удавана зневага до чогось або когось), blind alley* (безвихідь), raw deal* (жорстокий обман, нечесні переговори, контракт), tight money* (http://multitran.ru/c/m.exe?a=110&t=1 028 8211_2&sc=291гроші зароблені важкою працею), іron сurtain* (політична ізольованість країни), simple hand* (трудівник, працьовита людина), glass ceiling* («скляна стеля» — перешкода для просування по службі у вищих ешелонах управління), low life* (ненормальне, неспокійне життя нижчого класу), clean state* (щось чисте, без втручання посторонніх), gray zone* (сіра зона), trigger* happy (політик-авантюрист, схильний до поспішних рішень), phoney war* (дивна війна або неофіціальна війна, що йде між декількома країнами або групами людей), unwritten law* (http://multitran.ru/c/m.exe?a=110&t=243 3621_2&sc=0закон, якого не дотримуються), tough sledding* (важкі часи), vested interest* (крупні підприємці, привілейовані соціальні групи), mean business* (серйозна справа, не обмежується словами), fair shake* (мати рівну з іншими можливість; чесний контракт; домовленість), prime mover* (душа якоїсь справи, лідер).

Аналіз двоскладних найменувань утворених за модeллю N+N

Дослідимо двоскладні найменування з переносним значенням, які утворені за моделлю N + N (іменник + іменник). Тепер вдамося до більш детального аналізу двоскладних найменувань суспільно-політичної лексики з обставинними синтаксичними стосунками.

Аналіз субстантивних двоскладних найменувань: eagle eye* (гострозоре око), field day* (радісний, пам’ятний, важливий в історії день), flea market* (блошиний ринок), dope* story (перегляд політичних, часто прихованих, випадків), mouth* piece (речник думки), slush fund* (фонд, гроші на підкуп), gutter press* (бульварна преса), pork barrel* (публічний захід для здобуття популярності, підвищення рейтингу), king’s ransom* (велика сума грошей, великий куш), pull rank* (використовувати службове або соціальне положення, щоб досягти мети), squeeze play* (важка, заплутана ситуація, вимагання, шантаж), purse* strings (фінансові ресурси), sea legs* (звикати до змін у суспільстві), status symbol* (символ високого положення в суспільстві), stool pigeon* (підсадна качка (про людину); інформатор), time bomb* (бомба сповільненої дії).

Проаналізувавши двоскладні найменування з переносними значеннями за моделлю A + N* та N + N, можемо зробити наступний висновок. Не дивлячись на приблизно рівну кількість приведених нами прикладів субстантивних і ад'єктивних двоскладних найменувань з переносним значенням, останніх в англійській мові набагато більше, оскільки мовні процеси виключають велику кількість словосполучень з об'єктними та обставинними синтаксичними стосунками в суспільно-політичній лексиці. Також ад'єктивні словосполучення з метафоричними значеннями мають необхідність виражати класифікаційні гіперо-гіпонімічні відносини.

2.2 Аналіз семантико-стилістичних двоскладних найменувань з переносними значеннями Проведемо дослідження цих словосполучень з метафоричним значенням:

а) позитивні: monster country, eager beaver, еasy street, simple hand, clean state, mean business, fair shake, prime mover, status symbol .

б) негативні: lame duck, black book, іron hand, hatched man, rotten apple, fat cat, easy money, sour grapes, raw deal, glass ceiling, low life, trigger happy, stool pigeon, phoney war, unwritten law, tough sledding, dope story, slush fund, gutter press, pork barrel, pull rank, squeeze play, time bomb.

в) нейтральні: sandwich generation, bare necessities, red carpet, top banana, blue-collar worker, vested interest, mouth piece, purse strings.

Після аналізу семантико-стилістичних найменувань робимо висновок, що негативних словосполучень з переносними значеннями набагато більше. Пояснення цього феномену слід шукати в таких екстралінгвістичних факторах, як глобальні зміни соціальних відносин, які сприяли негативним політичним та економічним процесам. Внаслідок своєї емоційності та стилістичної забарвленості багато реалій спрямовані не на називання предметів, а на їх оцінку чи то позитивну чи негативну, особливо якщо їх значення носить повчальний характер.

2.3 Класифікація метафоричних найменувань суспільно-політичної лексики

1. Проаналізуємо ці двоскладні найменування за класифікацією переносних значень, що належить О.В. Куніну:

· Перший тип — повністю стерте значення: glass ceiling, simple hand, іron сurtain, fat cat, sacred cow, eager beaver, red carpet, іron hand, еasy street, rotten apple, еmpty suit, sour grapes, lame duck, vested interest, squeeze play, pork barrel, sandwich generation ;

· Другий тип — роздільно-цілісне значення: top banana, clean state, fast lane, hatched man, raw deal, іron сurtain, mouth piece, purse strings, tough sledding, slush fund, dope story, prime mover, status symbol, trigger happy;

· Третій тип — частково-переосмислене значення: tight money, gray zone, fast track, black book, mean business, pull rank, time bomb, phoney war, fair shake;

· Четвертий тип — роздільне, частково переосмисленого значення: easy money, blue-collar worker, bare necessities, unwritten law, low life.

Наведена класифікація не зовсім чітка за винятком значень першого типу. Багато метафор підпадають під різні типи, особливо ті, що мають змінний компонент. Проте у класифікації дотримано принцип відповідності плану вираження планові змісту.

Після аналізу вищеподаних найменувань видно, що серед двоскладних словосполучень з атрибутивними синтаксичними зв’язками переважає перший тип з повністю стертим значенням. А потім з роздільно-цілісним значенням, що не мають стійкої структури, а їх перемінні компоненти можуть вживатися у прямому значенні.

2. За традиційною класифікацією видів метафори вона поділяються на: різку, стерту, розгорнуту, реалізовану та метафору-формулу. Розглянемо ці види більш детально:

· Різка метафора є метафорою, що зводить поняття, які стоять далеко один від одного. Наприклад: currency famine* (валютний голод), blind alley* (безвихідь), raw deal* (жорстокий обман, нечесні переговори, контракт), elbow* grease (важка наполеглива праця), loan shark* (лихвар), monkey business* (пустощі, дурощі); .

· Стерта метафора, фігуральний характер якої вже не відчувається. Наприклад: king’s ransom* (велика сума грошей, великий куш), stool pigeon* (підсадна качка (про людину); інформатор), еmpty suit* (неважлива людина, на яку не слід витрачати час), black book* (чорний список), red carpet* (прийом на високому рівні), blue-collar worker* (робочий клас, робітник середнього або нижчого класу), rotten apple* (погана, ненадійна людина), fat cat* (грошовий мішок), social butterfly* (світська людина) .

· Метафора-формула близька до стертої метафори, має більшу стереотипністю. Наприклад: bare necessities* (елементарна потреба), simple hand* (трудівник, працьовита людина), іron сurtain* (політична ізольованість країни), glass ceiling* («скляна стеля» — перешкода для просування по службі у вищих ешелонах управління), jam tomorrow* (на обіцяне 3 роки чекають), .

· Розгорнута метафора — послідовно здійснювана впродовж великого фрагмента повідомлення. Наприклад: money scarcity* (грошовий голод), fast track* (швидке просування по службі, швидкий кар'єрний успіх), hatched man* (людина, що відсторонена від політичної діяльності), unwritten law* (http://multitran.ru/c/m.exe?a=110&t=243 3621_2&sc=0закон, якого не дотримуються), open* sesame (шлях, що веде до успіху), vexed question* (спірне (дискусійне) питання),

· Реалізована метафора така, ніби вона має пряме значення. Наприклад: prime mover* (душа якоїсь справи, лідер), slush fund* (фонд, гроші на підкуп), top banana (начальник),, easy money* (гроші зароблені без великих зусиль та часто нелегально), forlorn hope* (безнадійне підприємство), unsung hero* (неоспіваний герой), landslide victory* (перемога на виборах переважаючою більшістю голосів) .

З розглянутої класифікації видно, що кількість метафор за різною характеристикою приблизно однакова. Хоча можна виділити, що метафор зі стертим значенням дещо більше.

2.4 Аналіз метафоричної природи найменувань суспільно-політичної лексики Різноманітність граматичної структури, стійкі внутрішні зв’язки компонентів, цілісність значення, семантичні зміни значень слів, що входять до складу метафори, і, нарешті, влучність, експресивність і образність одиниць, що піддаються просесу метафоризації, — усі ці явища потребують дослідження і пояснення. Так, наприклад, метафоричний вислів monster country ніяк не відповідає подовженню a country of monster (країна потвори, або потворна країна), оскільки воно означає країну, яка має значний культурний, економічний та політичний вплив на інші держави. Хоча раніше воно мало значення великої країни за територією з слабкою політичною та економічною системою, якою неможливо керувати. Це словосполучення є ад'єктивним зі структурно-семантичною стійкістю і належить до моделі N* + Adj. де N* (іменник) — головне слово (head word). Далі у курсовій роботі ми будемо користуватися даним позначенням * (N*).

В теперішній час разом з найменуваннями суспільно-політичного характеру, які активно увійшли в життя сучасної людини, переносні значення яких поступово згладжуються, з`являються та активно функціонують найменування, що раніше не використовувалися. Наприклад, словосполучення sandwich generation, з переносним значенням, яке вводить поняття людей середнього віку, що піклуються і про своїх дітей, і про своїх батьків. З бар'єрами, створеними на шляху жінок до ділової кар'єри, співвідноситься таке найменування breakthrough generation, яке позначає перших жінок, які подолали ці бар'єри і проникли в сфери, що вважалися винятково чоловічими. Також в суспільно-політичній лексиці англійської мови існує поняття tsunami generation, яке виникло після цунамі, що накотилося на кілька країн Південної Азії наприкінці грудня 2004 року. Люди, які вижили під час страшної стихії і втратили своїх рідних і близьких, зазнали величезного психологічного шоку, одержали таку назву.

В останні роки у зв’язку з актуальністю боротьби з тероризмом в США почали виокремлювати категорію соціально активних заміжніх жінок, які вважають, що безпека країни є найважливішою національною проблемою, звідси їх назва — security mom. На вибори 2000 року в США дуже вплинула соціальна група жінок нижніх класів, яким дали назву waitress mom. Більшість представниць цієї групи виховують дітей самостійно, працюючи на декількох мало оплачуваних роботах.

Велика частина людей похилого віку в США бере активну участь у соціальному житті, їх називають vital aged. Відомо, що американці - дуже працьовитий народ, велика кількість людей проводить більше часу на роботі, аніж вдома. Тому існує чимало понять у суспільній лексиці, пов’язаних з працею, наприклад: simple hand — трудар, трудівник; sleep camel — значення людини, яка хронічно недосипає, компенсуючи сон у вихідні; lame duck — людина, що допрацьовує останні дня на своїй посаді [1, 131; 2, 106].

За класифікацією найменувань з переносним значення О. В. Куніна ці двоскладні словосполучення (sandwich generation, breakthrough generation, tsunami generation, security mom, waitress mom) відносяться до другого типу, що мають роздільно-цілісне значення. Тобто вони не мають стійкої структури, а їх перемінні компоненти можуть вживатися у прямому значенні. Вони відносяться до моделі N* + N. До моделі N* + Adj належать такі найменування: simple hand, lame duck. Поняття sleep camel має цілісне значення і належить до субстантивного словосполучення, а поняття vital aged — до ад'єктивного.

Оскільки метафоричні вислови англійської мови системно пов’язані з метафоричними поняттями, ми можемо звернутися до перших, щоб досліджувати природу метафоричних понять і з’ясувати метафоричну природу наших дій. Щоб продемонструвати, як метафоричні вислови повсякденної мови можуть прояснювати метафоричну природу понять, що упорядковують наші повсякденні дії, розглянемо метафоричне поняття: Time is money (час — гроші), mark time (тягти час, топтатися на місці), rush hour (година пік), time bomb (бомба сповільненої дії), zero hour (зламний момент), kill time (вбивати час).

У нашому культурному середовищі час особливо цінується. Ми вважаємо, що його запаси обмежені. Оскільки в сучасній західній культурі поняття праці зазвичай зв’язується з часом, що витрачається на його виконання, а час підлягає точному кількісному виміру, праця людей зазвичай оплачується згідно з витраченим часом — по годиннику, тижням або рокам. У нашій культурі метафора time talks (час цінується) виявляється вельми багатообразно: почасова оплата телефонних розмов, почасова оплата праці, тарифи за користування готелем, річні бюджети, виконання суспільних обов’язків, пов’язане з «виділенням» для них певного часу. В історії людства ці суспільні встановлення відносно нові і існують далеко не у всіх культурах, що виникли в сучасних індустріальних суспільствах, вони глибоко пронизують нашу повсякденну діяльність.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою