Особливості будови шкіри у чоловіків

РЕФЕРАТ на тему:

Особливості будови шкіри у чоловіків Техніка проведення косметичних процедур для чоловіків не має принципової відмінності від подібних процедур для жінок, але будова чоловічої шкіри дещо відрізняється від жіночої: у чо­ловіків рН трохи нижчий, епідерміс товщий, більш розвинута ка­пілярна мережа.

Шкіра чоловіків у 1,6−2,0 рази товща і міцніша за шкіру жі­нок, у ній набагато більше сальних залоз, підвищена активність яких призводить до появи комедонів. Чоловіча шкіра містить більше колагенових волокон і тому старіє повільніше.

Але у чоловіків частіше виникає вугрова хвороба, особливо в підлітковому віціна ній залишаються ознаки постакне — рубчи­ки на місцях колишніх висипань, надмірна сальність.

Починаючи з 40-літнього віку, шкіра втрачає пружність, а по­тім стрімко наростають ознаки «справжнього старіння»: риси обличчя грубішають, проступають глибокі зморшки на чолі, нав­коло очей, носогубні складки поглиблюються.

Чоловіча шкіра уразлива не менш ніж жіноча. До того ж вона часто буває погано доглянута і страждає від прямого впливу аг­ресивних факторів довкілля (холод, сонце, вітер, забруднення довкілля, паління).

Можна виділити кілька основних проблем, що змушують чоловіків звертатися до дерматокосметолога. Насамперед, це про­блема випадання волосся і надлишкової маси, вугрова хвороба, розацеа, новоутворення, ознаки старіння, нанесення і видалення татуювань, зміни нігтьових пластинок.

Для чоловіка волосся — символ фізичної сили і мужності. Ду­же часто чоловік тяжко переживає втрату волосся. У 84% випад­ків чоловіки, що лисіють, усерйоз стурбовані цією проблемою і хотіли б знову мати густу шевелюру. Втрата волосся може викли­кати справжні агресивні стани, особливо в молодих людей. У 95% випадків йдеться про так звану андрогенну чи андрогенетичну алопецію, механізм розвитку якої носить одночасно гормональ­ний і спадковий характер.

Як правило, кожний волосяний фолікул запрограмований на 25−30 циклів росту тривалістю 3−6 років. Тестостерон під впли­вом ферменту 5-альфаредуктази перетворюється на дигідротес-тостерон. В осіб, генетично схильних до раннього облисіння, во­лосяні фолікули дуже чутливі до дигідротестостерону. Саме під його впливом цикл росту волосяних фолікулів прискорюється, волосся стає дедалі тоншим і, як тільки досягається число запро­грамованих циклів, воно зникає.

Чоловіча андрогенетична алопеція може виявлятися дуже ра­но, навіть уже в юнацькому віці. Поступове облисіння закінчуєть­ся завжди однаково: волосся повністю зникає з тім'яної частини голови, яка може бути покрита пушкому ділянці скронь і поти­лиці волосся залишається у вигляді віночка.

Найефективнішим засобом, точніше методом відновлення волосся є хірургічна мікротрансплантаціяпересаджене волосся добре приживається, за один сеанс під місцевою анестезією реім-плантується від 1 до 3 тис. волосин. Пацієнт може залишити клі­ніку через 2 години після хірургічного втручання і вже наступного дня почати звичайне миття голови.

Існують і медикаментозні засоби, що дають змогу стабілізува­ти випадання волосся і відновити процес його росту:

— міноксидил (регейн) — судинорозширювальний препарат місцевої дії, застосовують 2 рази на день — уранці і ввечері. У пе­реважної більшості пацієнтів помітний ефект спостерігається че­рез 2−3 місяці застосування. Припинення застосування препара­ту повертає процес на вихідний рівень;

— фінастерид — перший препарат для прийому всередину. Він ефективно відновлює ріст волосся при легкій і помірній андрогене-тичній алопеції в чоловіків. Дія фінастериду полягає у блокуванні ферменту 5-альфаредуктази і зменшенні кількості дигідротестосте­рону на рівні шкірного покриву голови. Під дією фінастериду ви­падання волосся припиняється через 3 місяціпри застосуванні протягом 2 років ріст волосся повністю відновлюється у 6 з 10 па­цієнтів. Як і у випадку з міноксидилом, для підтримки результа­ту препарат слід приймати постійно.

Для догляду за чоловічою шкірою вдома потрібно застосову­вати спеціальні косметичні засоби, але чоловікам важко усвідоми­ти необхідність використання ще чогось, крім засобів для голін­ня. Малоймовірно, щоб вони вирушили на пошуки рекомендова­них вами кремів і лосьйонів. Висновок — ці засоби вони мають купувати в самому салоні.

Стан шевелюри дуже турбує чоловіків, тому до масажу воло­систої частини голови із втиранням ампульних препаратів, спектр вибору яких нині неймовірно широкий, до застосування токів дарсонвалю чи кріомасажу клієнт завжди поставиться схвально. А якщо ви проведете комп’ютерну діагностику волосся і підведе­те наукову базу під ваші призначення, ви можете домогтися по­мітних результатів і ваш рейтинг як фахівця значно зросте.

У салоні краси чоловікам можна запропонувати багато про­цедур.

Насамперед це поверхневі пілінги різних видів: хімічні, ензим-ні, із застосуванням мікрокристалівгігієнічна чистка, пластичний масаж чи масаж за Жаке. Оскільки шкіра чоловіків містить біль­шу кількість сальних залоз, їм краще рекомендувати масаж за Жаке (техніка його виконання ефективно впливає на діяльність саме цих залоз). Після завершення процедури на шкіру наклада­ють маску або крем.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.