Розробка дидактичного проекту підготовки слюсаря-інструментальника 3-го розряду з теми «Принципи побудови засобів вимірювання і контролю»

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Розробка дидактичного проекту підготовки слюсаря-інструментальника 3-го розряду з теми «Принципи побудови засобів вимірювання і контролю» (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Вступ

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «слюсар інструментальник 3-го розряду «

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця

1.1.2 Визначення видів діяльності фахівця

1.1.3 Аналіз кожного виду діяльності на предмет загальних вимог щодо організації професійної підготовки

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

1.2.1 Визначення професійне призначення й умови використання фахівця

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця та постановка стратегічних цілей навчання

1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання за циклом дисциплін (загально професійна, професійно теоретична підготовки)

1.3.2 Угрупування змісту навчання з дисципліни

1.3.3 Побудова тематичного плану дисципліни «Допуски, посадки та технічні вимірювання»

2. Проектування технологій навчання по темі «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю» курсу «Допуски, посадки та технічні вимірювання»

2.1 Постановка оперативних цілей навчання

2.2 Конструювання дидактичних матеріалів

2.2.1 Вибір джерел інформації

2.2.2 Конструювання плану викладення теми

2.2.3 Конструювання контурного конспекту за темою

2.3 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань

2.3.1 Аналіз базових знань учнів (студентів)

2.3.2 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

2.4 Проектування основних технологій навчання

2.4.1 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.4.2 Проектування технології формування ООД

2.4.3 Проектування технологій формування ВД

2.4.4 Проектування технологій формування КД

2.5 Складання перспективного-поурочного плану викладення теми

2.6 Розробка бінарних дій викладача й учнів (студентів) на уроці (занятті)

Висновок Список використаних джерел Додатки

ВСТУП

У нашій країні працюють тисячі кваліфікованих слюсарівінструментальників. Вони не тільки мають великий досвід і практичні знання, що дозволяють повністю використовувати технологічні можливості інструменту, але і винаходять і вдосконалюють конструкції, допоміжний інструмент і пристосування. Темою курсової роботи є: Розробка дидактичного проекту підготовки слюсаряінструментальника 3-го розряду з теми «Принципи побудови засобів вимірювання і контролю» з дисципліни «Допуски посадки та технічні вимірювання»".

Розробка проекту підготовки фахівця зумовить підвищення ефективності оволодіння ним необхідним обсягом знань та умінь з обраної професії. Все це й зумовлює актуальність моєї роботи.

Об'єктом дослідження є процес підготовки слюсаряінструментальника 3-го розряду. Предмет дослідження: Теоретичне навчання слюсаряінструментальника 3-го розряду з теми «Принципи побудови засобів вимірювання і контролю» з дисципліни «Допуски посадки та технічні вимірювання»". Мета дослідження полягає в розробці дидактичного проекту підготовки слюсаря-інструментальника 3-го розряду з теми «Принципи побудови засобів вимірювання і контролю» з дисципліни «Допуски посадки та технічні вимірювання»". Завдання дослідження:

1. Проаналізувати умови здійснення професійної діяльності робітника зафахом «слюсарінструментальник 3-го розряду».

2. Визначити програму професійної підготовки фахівця.

3. Сконструювати дидактичні матеріали за темою «Принципи побудови засобів вимірювання і контролю» курсу «Допуски посадки та технічні вимірювання».

4. Визначити технології навчання майбутніх фахівців на рівні теми

1. ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ РОБІТНИКА З ФАХОМ «СЛЮСАРІНСТРУМЕНТАЛЬЩИК 3 ГО РОЗРЯДУ»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1 Характеристика галузі економіки, проблем та напрямків модернізації технічних систем

Сучасні слюсарні роботи стали більш універсальними і охоплюють різні види виробництва. Залежно від виду виконуваних слюсарем робіт існують професії: слюсаря-інструментальника, слюсаря-лекальщика, слюсаря з пристосуванням і т. д. Ми розповімо вам про таку професію, як слюсар-інструментальник. Отже, відповідно до кваліфікаційної характеристики слюсар-інструментальник 3-го розряду повинен володіти як певними практичними навичками, так і необхідними теоретичними знаннями. Слюсар-інструментальник повинен: читати креслення і кінематичні схеми; виробляти розмітку і викреслювати складні деталі; виконувати слюсарну обробку деталей по 8 — 11 квалітетами із застосуванням універсальної оснастки; виконувати термічну обробку деталей;виготовляти складний і точний інструмент і пристосування з застосуванням спеціальної технологічної оснастки та шаблонів; виробляти доведення інструменту і рихтування деталей; визначати основні причини дефектів, попереджати і усувати їх;застосовувати найбільш продуктивні і раціональні способи роботи; правильно організовувати робоче місце; знати і виконувати вимоги безпеки праці і пожежної безпеки та ін. Слюсар-інструментальник повинен вивчити: геометрію і тригонометрію; технічне креслення; властивості інструментальних матеріалів і конструкційних сталей, призначення і правила застосування слюсарного інструменту, будову і правила застосування контрольно-вимірювальних приладів та інструментів;способи термічної обробки; допуски і посадки та ін.

Робота слюсаря-інструментальника пов’язана з виготовленням або ремонтом різного роду інструментів. Інструменти або пристосування, використовуються у виробництві і мають широке розповсюдження, випускаються спеціалізованими інструментальними заводами. Але крім стандартного інструменту, підприємствам потрібно ще й спеціальний інструмент, застосовуваний у конкретному виробництві. Тому на підприємствах існують спеціальні цехи по його виготовленню, де і працюють слюсарі-інструментальники.

Залежно від виду виготовленої продукції можна виділити наступні групи слюсарів-інструментальників: слюсар з виготовлення та ремонту обробного і вимірювального інструмента, по виготовленню та ремонту пристосувань, по виготовленню та ремонту штампів для холодної та гарячої штампування, з виготовлення прес-форм для лиття під тиском.

Виготовлення інструменту відбувається в кілька етапів. По-перше — читання креслень. При читанні креслення слюсарю необхідно уявити собі виріб в об'ємі, зрозуміти взаєморозташування всіх його частин в робочому режимі. Другим етапом у виготовленні інструменту є планування стратегії і тактики роботи: слюсар визначає для себе оптимальні способи і послідовність обробки виробу, враховує технічні характеристики, специфіку обраного шляху для того, щоб не виконувати зайвої роботи. Наступним етапом у роботі слюсаря-інструментальника буде розмітка. Необхідно перенести основні елементи креслення на заготовку для майбутнього виробу. Слюсарна обробка включає обпилювання отворів, вирубку поглиблень, шліфування і притирання, підгонку і збірку окремих деталей майбутнього виробу. Робота слюсаря-інструментальника характеризується комбінуванням різних трудових операцій залежно від поставлених завдань.

1.1.2 Визначення видів діяльності робітника

Існує багато навчальних рівнів але робітник з професії «Слюсарінструментальщик» має професійно-технічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень — кваліфікований робітник 3-го розряду. Даного фахівця можуть готувати такі навчальні заклади: професійно-технічні училища, професійні ліцеї, навчально-виробничі комбінати, вищі професійні училища.

Даний фахівець здійснює два види професійної діяльності:

— Технологічний — в рамках окремої технологічної операції.

— Організаційна — на своєму робочому місці в рамках бригади. Дані види діяльності здійснюються кваліфікованим робітникам за професією «Слюсарінструментальщик» на першому рівні, тобто за заданим алгоритмом, що характеризується однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів або окремих елементів технологічного процесу механічної обробки.

1.1.3 Характеристика груп трудових процесів

Трудовий процес — це сукупність методів і засобів впливу на предмет праці за допомогою знарядь праці або впливів контрольованого (керованого) людиною знаряддя праці на предмет праці з метою випуску матеріального або нематеріального продукту, що здійснюються в певних природних або штучних умовах.

Існує три групи трудових процесів:

— 1 група ТП, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання.

— 2 група ТП, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання.

— 3 група ТП, що займають проміжне значення між 1 і 2 групами .

Слюсарінструментальщик відноситься до першої групи трудових процесів тому, що процеси які він виконує характеризуються великою повторюваністю операцій при їх невеликій варіативності та присутністю комплексів операцій, що можуть бути самостійною частиною процесу навчання.

Трудові процеси, що виконує слюсар-інструментальщик представлені у таб.1.1

Таблиця 1.1. Трудові процеси, що виконує слюсар-інструментальщик


Трудові процеси робочого 3-розряду	Місце роботи спеціаліста
Слюсарно-складальні роботи: пайка, лудіння та склеювання, зварювання, складання підшипникових вузлів, складання механізмів передачі оберту, технологія складання червячних передач, технологія складання фрикційних передач, пасові та ланцюгові передачі, різання на металообробних верстатах, припилювання, доведення. Виготовлення та ремонту інструментів і пристроїв середньої складності та особливо складних інструментів:різці фасонні, фрези набивні, розгортки розтискні, Виготовлення та ремонту спеціальних шаблонів Виготовлення та ремонту спеціальних контрольно-вимірювальних інструментів:мікрометричні інструменти, лінійки перевірочні лекальні ножеподібні, Виготовлення та ремонт згинальних штампів Виготовлення та ремонт у верстатних пристосувань	На заводах, слюсарно-ремонтних майстернях, сферах машинобудування, суднобудування, дизайну інтер'єрів, фасаду будівель, складальних цехах, інструментальних цехах, хімічних комбінат, інструментальних цехах.

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

1.2.1 Професійне призначення та умови використання слюсаря-інструментальника

У професійній діяльності робітника можна виділити найбільш узагальнені групи дій, виконання яких може бути продиктовано місцем його працевлаштування (використання), ситуацією на виробництві.

На підставі аналізу кваліфікаційної характеристики визначаємо зміст технологічної і організаційної діяльності робітника, а також можливі місця їх працевлаштування. Результати зводимо в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2


Вид діяльності	Місця працевлаштування

1.Технологічна: — Виготовляти і ремонтувати інструмент і пристосування середньої складності; — Виготовляти складний і точний інструмент та пристосування з застосуванням спеціальної техніки; — Виготовляти складні та особливо складні інструменти й пристосування спільно зі слюсарем — інструментальником вищої кваліфікації.	Завод, інструментальний цех. Хімічний комбінат, ремонтний цех. комунальні об'єкти Приладобудування Механічні, інструментальні та ремонтно-механічні цеха підприємств машинобудування та металообробки.
2.Організаційна: — Економно і раціонально використати сировинні, паливо — енергетичні та матеріальні ресурси; — Своєчасно і раціонально підготувати робоче місце до роботи; — Дотримуватися вимог безпеки праці та внутрішнього розпорядку.

1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця та постановка стратегічних цілей навчання

Для аналізу функціональної структури використовуємо кваліфікаційну характеристику робочого яка представлена в додатку А. для цього використовуємо структурний підхід — визначаємо предмет діяльності, процедуру діяльності, продукт діяльності. Роздивляємося кожну функцію окремо: підготовчу, організаційну, технологічну та контрольну.

Функціональна структури діяльності фахівця та постановка стратегічних цілей навчання показана в таб.1.3

Таблиця 1.3


Функції діяльності	Предмет діяльності	Матеріальні засоби	Процедура діяльності	Продукт діяльності	ВИМОГИ ДО РОБОЧОГО
					Знання	Уміння
Підготовча	Технічна документація		1.1 аналіз технічної документації	1.1 проаналізована технічна документація	1.1 знання порядку читання креслень і умовних позначень	1.1 вміння читати креслення, розшифровувати умовні позначення
	1.2 робоче місце	1.2 інструкція по організації робочого місця	1.2 підготовка робочого місця	1.2 підготовлене робоче місце	1.2 знати як підготовляти робоче місце	1.2 організовувати робоче місце
	1.3 слюсарні інструменти	1.3 інструкція по використанню слюсарних інструментів	1.3 підготовка слюсарних інструментів до роботи	1.3 підготовлені слюсарні інструменти	1.3 знати як використовуються слюсарні інструменти, з призначення	1.3вміння виконувати настройку інструментів до роботи
	1.4 деталь	1.4 слюсарний інструмент	1.4 підготовка деталі до обробки	1.4 підготовне на деталь	1.4 знати як правильно підготувати деталь, технологію обробки деталі	1.4 вміння обробляти і виготовляти деталь
Технологічна	2.1 фігурна деталь	2.креслярські приналежності	2.1 Розміщення та креслення фігурних деталей	2.1готове креслення	2.1знання порядку виконання кресленням та умовні позначення	2.1 вміння виконувати креслення
	2.2 інструменти і пристосування	2.2креслення	2.2 виготовлення та ремонт інструментів і приладів середньої тяжкості і фігурного контуру	2.2 готові інструменти і прилади	2.2 креслення складних креслень, призначення інструментів	2.2вміння креслити складні креслення
	2.3 деталь	2.3 оснастка	2.слюсарна обробка деталі за допомогою універсальної оснастки	2.3 оброблена деталь	2.3 знання про те як поводитися зі слюсарним інструментом	2.3 вміння користуватись слюсарне оснащенням
	2.4 деталь	2.4 прилад для обробки	2.4 термічна обробка деталі	2.4 деталь	2.4 знання про те як обробляти деталь	2.4 вміння термічно обробляти деталь
	2.5 деталь	2.5 металообробний верстат	2.5 різка на металообробних верстатах	2.5 оброблена деталь	2.5 знати принцип роботи на метало обробному верстаті	2.5 вміння працювати на верстаті
	2.6 контрольно-вимірювальні інструменти	2.6 інструменти для виготовлення та ремонту	2.6 виготовлення і ремонт спеціальних контрольно-вимірювальних інструментів	2.6 готові контрольно-вимірювальні інструменти	2.6 знання про те як ремонтувати і виготовляти контрольно-вимірювальні інструменти	2.6 вміння ремонтувати і виготовляти контрольно-вимірювальні інструменти
	2.7 згинальні штампи	2.7 інструменти та приладдя для виготовлення та ремонту	2.7 Виготовлення та ремонт згинаються штампів	2.7 готові штампи	2.7 знання про процес виготовлення і ремонту штампів	2.7 вміння ремонтувати і виготовляти штампи
	2.8 фрикційні передачі	2.8 приналежності для складання	2.8 складання фрикційних передач	2.8 фрикційна передача	2.8 знання технології складання	2.8 вміння складати фрикційні передачі
	2.9 деталі	2.9 приналежності для процесу	2.9 лудіння і склеювання	2.9 деталі	2.9 знання як виконувати лудіння і склеювання деталей	2.9 вміння виконувати процес лудіння і склеювання
Контрольна		3. Контрольно-вимірювальні засоби	3.1 візуальний огляд	Готове креслення	Пристрій контрольно-вимірювальних пристроїв	Уміння робити висновки про якість продукції
			3.2 виконати вимірювання за допомогою контрольно-вимірювальних приладів	готові інструменти та прилади
				оброблена деталь
				готові контрольно-вимірювальні інструменти
				готові штампи
4. Організаційна	4.1 робоче місце	4.1 Інструкції з організації робочого місця	4.1 раціональна організація робочого місця	4.1 раціонально підготовлене робоче місце	4.1знання про раціональне робочого місця	4.1 уміння раціонально підготовляти робоче місце
	4.2 виконувана робота	4.2інструкція з техніки безпеки	4.2 дотримання техніки безпеки та пожежної безпеки при виконанні слюсарних робіт	4.2 виконана робота з техніки безпеки	4.2 знання техніки безпеки	4.2 вміння користуватися інструкцією по техніці безпеки
	4.3 виконувана робота	4.3 Інструкції з електробезпеки	4.3 дотримання інструктажу з електробезпеки	4.3 виконана робота з електробезпеки	4.3 знання інструктажу з електробезпеки	4.2 вміння користуватися інструкцією з техніки безпеки
	4.4 виконувана робота	4.4 інструкція з дотримання санітарно-гігієнічних норм	4.4 дотримання санітарно-гігієнічних норм	4.3 дотримані санітарно — гігієнічні норми	4.4 знання дотримання санітарно-гігієнічних норм, її керівництво	Вміння дотримування санітарних норм

1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця

Попередній освітньо-кваліфікаційний рівень — «Слюсар-інструментальник» другого розряду:

— за умови продовження первинної професійної підготовки в професійно-технічних навчальних закладах першого, другого, третього атестаційних рівнів без вимог до стажу роботи;

— за умови підвищення кваліфікації стаж роботи за професією 2-го розряду не менше 1 року. В навчальному плані підготовки даного фахівця будуть присутні такі цикли дисциплін: загально професійний, професійно-теоретичний, професійно-практичний .

Типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників представлений у таб.1.4

Професія — 7222.1 Слюсар-інструментальник

Кваліфікація -3 розряд

Загальний фонд навчального часу — 541 годин

Таблиця 1.4


№	Навчальні предмети	Кількість годин
		всього	З них на лабораторно-практичні роботи
1.	Загально професійна підготовка
1.1.	Основи трудового законодавства
1.2.	Основи галузевої економіки і підприємництва
1.3.	Інформаційні технології
1.4.	Резерв часу
2.	Професійно-теоретична підготовка
2.1.	Технологія виготовлення інструментів
2.2.	Охорона праці
2.3.	Матеріали та технологія машинобудування
2.4.	Допуски та технічні вимірювання
2.5.	Читання креслень
2.6.	Електротехніка з основами промислової електроніки
3.	Професійно-практична підготовка
3.1.	Виробниче навчання
3.2.	Виробнича практика
4.	Консультації
5.	Державна кваліфікаційна атестація (або поетапна атестація при продовженні навчання)
6.	Загальний обсяг навчального часу

Після першого семестру навчання проводиться виробнича практика. Метою даної практики є закріпити знання із загально професійних дисциплін, сформувати уявлення про будову інструменти, які ремонтуються, призначення і взаємодію основних складових одиниць і механізмів, технологічну послідовність розбирання, ремонту і складання інструменту.

Також в кінці всього навчання (1 рік) проводяться державна кваліфікаційна атестація і виробнича практика. Метою даної практики — підсумкове закріплення навичок роботи з інструментом, здійснення його виготовлення, налагодження і ремонту.

Також при підготовці фахівцеві необхідно пройти передвипускну практику на виробництві. Вона передбачає самостійне виконання робіт слюсара-інструментальщика3_го розряду на штатних робітниках місцях підприємства. Виконання робіт на основі технічної документації вживаної на підприємстві по нормах кваліфікаційних робітників відповідного розряду. По закінченню передбачена передвипускна практика. По закінченню навчання передбачається випускні кваліфікаційні іспити. Мета якого визначення рівня і привласнення певного розряду.

До складу комісії яка оцінює ці знання входять: завуч по учбово-виробничій роботі; майстер ПО; викладач спеціалізованих технологій; представник підприємства (посада не нижча головного інженера).

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання за циклом дисциплін (загально професійна, професійно теоретична підготовки)

Тактичні цілі повинні відбивати професійну спрямованість (змотивованість діяльності фахівця, що знаходить вираження через зацікавленість у високих результатах праці,), професійну компетентність (якість праці), комунікативну готовність (уміння пояснювати, обґрунтувати прийняті рішення, характеризувати об'єкт), економічну ерудицію і правову компетентність (уміння ощадливо витрачати матеріали, енергію, дбайливо відноситься до засобів виробництва, дотримуватись правил праці і т.д.), характеристики професійної пам’яті і мислення, здатність творчого підходу в рішенні технічних задач (при необхідності), здатність саморегуляції і самоаналізу. Постановка такої комплексної мети і подальша її реалізація повинні сприяти всебічному розвиткові особистості того, кого навчають.

Тактичні цілі є на етапах загальнотехнічної і професійної підготовки, які полягають в освоєнні загальнотехнічних і фахових дисциплін.

Тактичні цілі діляться на такі цілі дисциплін як:

— Гуманітарний, соціально-економічний і фундаментальний

— Професійної підготовки — Теоретичного навчання — Практичного навчання — Професійно-орієнтованої підготовки

Постановка тактичних цілей навчання представлена в таблиці 1.5

Таблиця 1.5


Елементи структурної особистості	Мета підготовки за циклом дисциплін теоретичної спеціальної підготовки
Досвід особистості	Професійна спрямованість	Сформувати уявлення про майбутню професію «слюсар-інструментальщик», бажання виконувати дану роботу, сформувати уявлення про сферу виробництва, де використовується даний працівник, прагнення до професійного зростання.
	Професійна компетентність	Сформувати загальні уявлення: про: — виготовлення технології і ремонту приладів та інструментів прямолінійного і фігурного контурів (фрези, штампи), — слюсарна обробка деталей за 8−11_м квалітетами — контроль виконання режимів зварювання, — Креслення і розміщення фігурних деталей і т.д.(перший рівень засвоєння навчального матеріалу).
	Комунікативна готовність	Сформувати вміння користуватися технічною мовою, термінами: слюсарна обробка, контроль якості, збірка, шов, вузол, конструкція. Сформувати вміння відстоювати свою точку зору з приводу правильності обраного шляху та правильність вибору інструмента для вирішення поставленого завдання, аргументувати свій вибір, коментувати свою діяльність
	Економічна ерудиція, правова компетенція	Сформувати уміння в галузі ТБ, ПБ, знання про обов’язки адміністрації і відповідальність робітника за недотримання режиму роботи, правил ТБ, виробничої санітарії, гігієни Сформувати вміння економити матеріальні ресурси на дільниці, дбайливо ставитися до обладнання, користуватися своїми правами і виконувати свої обов’язки, використовувати досвід інших робітників для удосконалення особистості та самоосвіти.
Функц. механізми в психіці	Професійна пам’ять	Сформувати короткочасну та довготривалу пам’ять. Короткочасну — Сформувати короткочасну пам’ять для негайного виявлення неполадок апаратури і приладів, а також для правильного здійснення налагодження апаратури та приладів. Довготривалудля правильної перевірки ремонту та наладки виробничого обладнання.
	Технічне мислення	Сформувати теоретико-понятійне мислення, щоб робочий користувався готовими знаннями, отриманими іншими людьми. Сформувати наочно — образне і наочно — дійсне мислення, так як, наш робочий здійснює наладку, ремонт та перевірку і має представляти за допомогою яких інструментів він буде здійснювати роботу
	Увага	Сформувати увагу під час вивчення послідовності проведення слюсарних робіт.
Типологічні властивості	Здатність саморегуляції і самоаналізу	Знаходити неточності та помилки припущені при виконанні слюсарних робіт. Сформувати вміння приймати оперативні технічні рішення.

1.3.2 Угрупування змісту навчання з дисципліни

Для того щоб визначити теми програми професійної теоретичної підготовки спеціаліста, необхідно врахувати; структуру галузі господарської діяльності фахівця і види виконуваної ним професійної діяльності.

Структурними об'єктами вивчення господарської діяльності фахівця є: Техніка, технологія, організація управлінням, економіка, охорона праці, екологія, правові питання галузі. Формування набору тим професійної теоретичної підготовки спеціаліста фахівця зображена в таблиці 1.6

Таблиця 1.6


Структура об'єкта вивчення	Види професійної діяльності	Узагальнена структура об'єкта вивчення	Набір тем програм професіональної теоретичної підготовки

Техніка	Технологічна	Теоретичні основи і робота обладнання; засоби виробництва: станки; знаряддя праці, інструменти і пристосування.	1. Конструкція пристосувань. 2. Конструкція обладнання. 3. Відомості про конструкції і машини. 4. Конструкція ріжучого інструмента . 5. Конструкція лекал і калібрів. 6.. Конструкція універсальних контрольно — вимірювальних інструментів. 7. Конструкція штампів. 8. Конструкція форм для лиття. 9. Конструкція прес-форм.
Технологія	Технологічна	Загальна технологія: теоретичні основи технологічного процесу.	1. Технологія слюсарних робіт. 2. Технологія слюсарно-складальних робіт. 3. Технологія різання металів на металоріжущих станках. 4. Виготовлення і ремонт контрольно-вимірювальних інструментів. 5. Виготовлення і ремонт пристосувань. 6. Виготовлення и ремонт штампів. 7. Виготовлення и ремонт прес-форм и форм для лиття. 8. Виготовлення и ремонт ріжучого інструменту.
		Конкретна технологія: конкретні технологічні процеси.	1. Технологія площинної розмітки 2. складна розмітка. 3. Рубка металу. 4. Гнучка металу. 5. Різання металу. 6. Обпилювання. 7. Свердління, зенкування, зенкування, розгортання. 8. Нарізування різьби. 9. Шабріння. 10. Розпилювання і припасовка. 11. Притирання і доведення. 12. Клепка, пайка, лудіння, склеювання. 13. Збірка підшипникових вузлів. 14. Збірка механізму передачі обертання. 15. Збірка механізмів перетворення руху. 16. Збірка механізмів поступального руху. 17. Точіння. 18. Фрезерування. 19. Різання. 10. Шліфування. 11. Розбір технологічного процесу виготовлення вимірювальних інструментів. 12. Усунення помічених дефектів. 13. Регулювання і правила перевірки точності інструментів. 14. Регулювання змонтованого пристосування. 15. Контроль робочих розмірів пристосування. 16. Порядок перебування і виправлення несправностей.
Організація управління і економіка	Організаційна	Економіка і організація виробництва, економіка машинобудівної промисловості; наукова організація праці і стимулювання праці робітників.	1. Економіка машинобудування. 2. Прогресивні методи стимулювання праці робітників. 3. Основні оборотні фонди. 4. Продуктивність праці.
Охорона праці	Технологічна, організаційна	Охорона праці, безпечні прийоми праці, протипожежна безпека.	1. Загальні поняття про гігієну праці. 2. Основні положення законодавства про охорону праці. 3. Вимоги безпеки на території підприємства. 4. Основні системи пожежного захисту. 5. Електрозахисні засоби та правила користування ними.
Екологія	Технологічна	Питання екології галузі.	1. Критерії охорони природи в діяльності машинобудівного виробництва. 2. Природокористування і стан навколишнього середовища. 3. Оцінка технологій і технологічних засобів на екологічну прийнятність. 4. Забезпечення сприятливого екологічного стану навколишнього середовища в зонах виробництва.
Право	Технологічна, організаційна	Правові питання галузі.	1. Закони України про працю та соціальної захищеності. 2. Права та обов’язки працюючих.

Висновок: структура об'єкту вивчення слюсаря інструментальщика переважає більш всього технологія, оскільки у слюсаря інструментальщика важливим процесом є окремі операції.

1.3.3 Побудова звідно-тематичного плану професійна підготовки фахівця

Звідно-тематичний план включає в себе тематику спеціальних дисциплін, регламентує послідовність вивчення тем і кількість часу, який відводиться на їх вивчення, розділяє по семестрово навчальні курси.

Розробка зведено-тематичного плану підготовки фахівця таблиця 1.7

Таблиця.1.7


№	Тема	Кількість годин
		Всього	З них на лабораторно-практичні роботи
1.	Допуски та посадки гладких циліндричних поверхонь
2.	Засоби для вимірювання лінійних розмірів
3.	Допуски та посадки різьб
4.	Допуски і засоби вимірювання зубчастих коліс
Всього годин:

Висновок: В першому розділі курсової роботи ми проаналізували програму підготовки кваліфікаційного робочого по спеціальності слюсарінструментальник 3_го розряду. Розглянули план та програму його підготовки. Розробили дидактичний проект з дисципліни: «Допуски посадки та технічні вимірювання»

2. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇНАВЧАННЯ ПО ТЕМІ «ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ» З ДИСЦІПЛІНИ «СПЕЦІАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ»

2.1 Постановка оперативних цілей навчання

Оперативна мета навчання повинна бути сформована у формі знань і умінь, які необхідно сформувати в майбутньому фахівця в ході вивчення теми.

Згідно теорії В. П. Беспалько, існує чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:

На 1-му рівні учень не тільки сприймає інформацію, у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих задач на знаходження якогось об'єкту у ряді інших, пізнавання на слух з зображень заданих елементів і ін.

2-ий рівень характеризує алгоритмічну діяльність по пам’яті або здатність відтворювати або використовувати інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.

3-ій рівень характеризує етап продуктивної діяльності. Вирішення завдань На цьому рівні учень вирішує нестандартні завдання. Цей етап розумової діяльності приводить до формування творчого мислення.

Для того, щоб правильно технологію вивчення по темі «Принципи побудови засобів вимірювання і контролю» та розробити дидактичний матеріал, необхідно врахувати характеристику навчальної групи із таблиці 2.1.

Таблиця 2.1


Показники навчальної групи	Значення показників
1. Середній бал за опорних дисциплін	«3» >10% «4» >70% «5» > 20% Група сильна, має достатній рівень навчальних досягнень
2. Переважаючий тип мислення	Змішаний тип мислення
3. Відношення до майбутньої професії	Позитивне
4. Відношення до предмету	Позитивне
5. Переважний тип темпераменту	Сангвінік

Мета цього етапу курсового проекту припускає визначення спільної мети заданої теми, на підставі чого визначитися з основними орієнтирами подальшої діяльності і вибрати відповідний тип вчення ООД. Для цього в першу чергу уявимо інформацію про існуючі типи вчення орієнтирами подальшої діяльності і вибрати відповідний тип вчення ООД.

Постановка оперативних цілей вивчення з теми і вибір відповідно до них еталонів дій учнів (табл. 2.2.)

Таблиця 2.2


№	Цілі, що виражені в переліку дій тих, хто навчається	Еталони дій
		Умови	Результат	Критерії оцінки
	Уміти називати всі принципи побудови засобів вимірювання. Мати загальне уявлення про принципи побудови засобів вимірювання та контролю. Уміти розпізнавати основні види принципів побудови засобів вимірювання по ДСТУ	Наявність базових знань з попередніх дисциплін та інших загально-технічних предметів	Правильно впізнавати основні принципи побудови засобів вимірювання, ознайомлений технічними характеристиками	Правильність визначення на 70%
	Вміти пояснити, розказати, охарактеризувати кожен з принципів побудови засобів вимірювання та контролю.	Виконання дій першого рівня: уявлення про принципи побудови засобів вимірювання та контролю, уміння давати їх характеристики	Правильно пояснено принципи побудови засобів вимірювання та контролю та їх характеристика	У розрахунках допускається 30% помилок можливі дрібні неточності при описі принципів побудови засобів вимірювання та контролю.
	Вміти застосовувати принципи побудови засобів вимірювання та контролю. Уміти порівнювати принципи побудови засобів вимірювання та контролю. Визначати основні з принципів побудови засобів вимірювання та контролю. Аналізувати принципи побудови засобів вимірювання та контролю.	Виконання дій першого і другого рівня. Вільне оперування принципами побудови засобів вимірювання та контролю.	Правильно вибирати найнеобхідніші принципи побудови засобів вимірювання та контролю для виконання операції,	Помилок бути не повинно

2.2 Конструювання дидактичних матеріалів

2.2.1 Вибір джерел інформації

Для вивчення теми «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю» ми будемо використовувати основну та допоміжну навчальну літературу.

В якості основної літератури ми будемо використовувати підручник:

1. Якушев А. И., Воронцов Л. Н., Федотов Н. М. Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения.

Так як в даному підручнику все написано на доступній мові, використана велика кількість зображень. Зміст матеріалу викладено у повній формі.

В якості допоміжної літератури ми будемо використовувати такі підручники:

1. Якушев А. И. Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения. 4_е. изд. М-1 Машиностроение 1975. 471 с.

2. Основы стандартизации в машиностроении/Под ред. В. В. Бойцова. М. Изд-во стандартов 1983. 263 с.

2.2.2 Конструювання плану викладення теми

Джерелами змісту навчання за темою є дидактичні матеріали (план, текст, конспект). Проектування цих документів інженером-педагогом обумовлено необхідністю рішення існуючих у системі професійної освіти протиріч:

— між обсягом навчальної інформації, що збільшується, (у силу впровадження у виробництво досягнень НТП, змін в економічній і духовній сферах громадського життя) і недостатнім на її засвоєння часом;

— між якістю навчального матеріалу і пропонованих вимог (вимоги організації конкретного навчального процесу, вимоги текстотворення).

Планце набір коротких найменувань логічно завершених частин навчальної теми, послідовністю яких враховуються як особливості самого змісту, так і рівень знань учнів (базовий і той, що необхідно сформувати).

Щоб отримати план, слід здійснити:

— вибір необхідних змістовних елементів з теми і встановити типи існуючих між ними взаємозв'язків; - вибір послідовності викладу змістовних елементів і сформулювати заголовки, які об'єднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками; - вибір рівня складності плану.

В результаті виявлення змістовних елементів по темі і встановлення їх взаємозв'язків утворюється логіко-семантична структура навчального матеріалу. Логіко-семантична структура, забезпечує уявлення про різноманіття змістовних елементів з теми, їх ролі і значення в темі, дозволяє на наступному етапі вибрати послідовність їх вивчення і, тим самим, зробити другий крок на шляхи конструювання такого дидактичного матеріалу, як план. У відповідності з логічною — семантичної структурної схеми був розроблений план на тему «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю» По цій темі запропонуємо наступний план:

1. Вибір точності

2. Принципи побудови засобів вимірювання та контролю.

2.1. Принцип інверсії.

2.2. Принцип Аббе.

2.3. Принцип Тейлера.

2.4. Принцип рівних кутів

2.5. Принцип вибору типів і параметрів ричажних передач.

2.6. Принцип суміщення функцій контролю з функціями управління технічними процесами.

Логічна — семантична структурна схема представлена нижче

2.2.3 Конструювання контурного конспекту за темою

Контурний конспектсукупність взаємозв'язаних опорних сигналів теми. За способом представленої інформації конспекти поділяють на планиконспекти та конспектисхеми. До контурного конспекту висувають певні вимоги: викладений навчальний матеріал повинен бути переконливим і послідовним, простим у викладі й доступним, раціональним і доказовим, він повинен бути не тільки інформативним, але логіко-змістовним. У контурному конспекті повинні міститись тільки ключові положення головної інформації, які виражені у виді таблиць, алгоритмів або графіків та ін.

Основні принципи побудови контурного конспекту:

— Принцип лаконічності (реалізується висока інформаційна ємкість слів, знаків.)

— Принцип блочності (передбачає структуру, яка є зручною як для запам’ятовування так і для відтворення і перевірки знань)

— Принцип акценту (передбачає що в контексті кожен елемент має певне смислове навантаження, і є «рельєфним» для запам’ятовування)

— Принцип асоціацій і стереотипів Складемо контурний конспект (у вигляді таблиці)який представлено у додатку Б Логічна — семантична структурна схема на тему: «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю»

2.3 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань

2.3.1 Аналіз базових знань учнів

Базовий матеріал — це усе ті відомості, які по сенсу пов’язані з цією темою і знання яких учнем робить для нього новий матеріал доступним.

Базовий матеріал з новим утворює той або інший зв’язок. Встановлення виду МТ-зв'язків дозволяє визначитися із способом його реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю і формування базових знань у учнів.

Контроль за типом може бути вступним, по виду — попереднім і може бути здійснений за допомогою таких методів, як контрольна робота, опитування, тестування і т.п. За формою вступний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим або комбінованим. До засобів реалізації контролю відносяться завдання, питання, картки завдань, тести і т.п.

Залежно від результатів вступного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких:

· швидке і чітке відтворення необхідної інформації;

· включення базового матеріалу в орієнтовану основу діяльності при викладі нового матеріалу;

· рішення завдань з міжпредметним змістом.

Методами формування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення і так далі, а засобами, відповідно, — план викладу матеріалу, план рішення задачі і т.д.

Аналіз МТЗ, вибір базового матеріалу, визначення способів контролю і актуалізації (формування) базових знань з теми «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю» показано в таб. 2.3

Таблиця 2.3 Аналіз МТ — зв’язків і вибір базового матеріалу.


Найм. теми	Перелік базового матеріалу	Тип МТЗ	Спосіб реалізації зв’язку	Способи контролю базових знань	Критерії оцінки	Способи актуалізації формування базових знань	Засоби формування базових знань

Принципи побудови засобів вимірювання та контролю	Метрологія та технічні вимірювання:Загальні поняття про засоби вимірювання та контролю.	Попередні	Нагадування	Усне опитування	В обговоренні взяли участь 80% учнів, 90% з них відповідає правильно.	Розповідь протягом 15 хвилин	План: 1)наука метрологія 2)загальні поняття про вимірювання 3)засоби вимірювання 4)засоби контролю
	Допуски та технічні вимірювання: Характеристики засобів вимірювання та контролю, їх класифікація.	Супутній	Нагадувана	Фронтальне усне опитування	80% брали участь в опитуванні, з них 70% відповіли правильно, 10% мали неточності у відповідях	Пояснення поняття протягом 10 хвилин	План: 1)засоби вимірювання 2)види засобів вимірювання. 3)засоби контролю. 4)класифікація засобів контролю.
	Допуски та технічні вимірювання: — Закони та правила Проведення вимірювань	Супутні	Нагадування	Фронтальне опитування	90% брали участь в виконанні завдань, з них 80% відповіли правильно, 10% давали неточності	Пояснення матеріалу протягом 15 хвилин	План: 1.Похибка вимірювання 2.Види похибок.

2.3.2 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Засоби навчання — це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

В науці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. Ми послуговуємося класифікацією польського дидакта В. Оконя, в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня.

Прості засоби.

1. Словесні: підручники, навчальні посібники і ін.

2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і ін.

Складні засоби.

1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші.

2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо.

3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео.

Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп’ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.

Технічні засоби навчання (ТЗН) — це сукупність дидактичних матеріалів і технічних пристроїв, які використовуються для передачі інформації, контролю і навчання. Інформаційні ТЗН призначені для забезпечення прямої передачі навчальної інформації, контролюючі - для забезпечення контролю знань і навчаючі - для навчання. Технічні засоби навчання — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти та ін.), фонопосібники (дискоі магнітофонні записи), відеозаписи, радіоі телевізійні передачі.

Активне застосування технічних засобів навчання — це не привілей окремих викладачів. Сучасні ТЗН стають невід'ємною частиною учбового процесу скрізь, де є захоплені своєю справою викладачі, де навчання стало творчістю. Там, де технічні засоби використовуються грамотно і систематично, вони сприяють підвищенню ефективності і якості навчання.

Для вивчення теми «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю» будемо використовувати такі технічні та дидактичні засоби:

— Словесні: підручники, навчальні посібники і ін.

— Презентація «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю»

— Картки-завдання із зазначенням варіанту і змісту завдання.

2.4 Проектування основних технологій навчання

2.4.1 Проектування мотиваційних технологій навчання

Мотивація — внутрішня психофізична готовність суб'єктивно виконання діяльності. Готовність проявляється як за зовнішніми ознаками, так і за системою об'єктно-фізіологічних характеристик.

Мотивація і пояснення суб'єктом причин своїх дій з посиланням на обставини, які спонукали його до вибору даних дій. Мотиваційні технології діляться: за характером поведінки учасників (зовнішня та внутрішня) та по приналежності до етапу процесу навчання (поточна і вступна). Мотивація за характером поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня заснована на зацікавленості, покаранні та інших видах стимулювання, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. Внутрішня залежить від внутрішніх процесів, які відбуваються у свідомості людини. У цьому випадку мотивована діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети. Відповідно етапам навчального процесу, мотивація може бути виражена у різних формах, які відповідають вступної частини заняття та поточної його частини.

По етапах навчальної діяльності розрізняють такі види мотивації:

· Вступна мотивація використовується для формування в учнів бажання засвоїти поточний матеріал, для здобуття відомостей для вивчення даного матеріалу надалі.

· Поточна мотивація сприяє формуванню стійкого інтересу вивчати матеріал впродовж всього заняття.

· Заключна мотивація виробляє в учнів бажання повторити, закріпити даний матеріал на даному етапі з можливим розумінням існуючої перспективи.

Виходячи з характеристик навчальної групи видно, що в учнів відношення до майбутньої професії та навчання — позитивне, переважаючий тип сангвініки, необхідно активізувати їх зовнішню та внутрішню мотивацію.

Способи реалізації мотивації при вивченні теми «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю» представлено у таб.2.4

Таблиця 2.4


Способи реалізації різних видів мотивації	Зовнішня мотивація	Внутрішня мотивація

Вступна мотивація	По закінченні вивчення всієї теми буде проведена підсумкова контрольна робота, результати якої вплинуть на загальну оцінки вивчення дисципліни. Отже, для отримання позитивної оцінки необхідно мати повний конспект та виконанні домашні завдання.	Добрий день!. Сьогодні ми розпочинаємо вивчати нову тему «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю». Тема має велику важливість в вашому професійному становищі, бо кожен принцип засобу вимірювання має певні характеристики які впливають на якість вимірювань — метрологічні характеристики. То ж розпочнімо знайомитися з принципами. Будьте уважні, не відволікайтесь!
Поточна мотивація	На цьому етапі будуть виставлені позитивні оцінки за умови виконання домашнього завдання за встановлений строк. Потурбуйтесь щодо їх дотримання.	Ви досить добре справляєтесь з вивченням теми. Нагадую, що ця тема «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю «має велику важливість. Їх знання та уміння працювати дає можливість виконувати вимірювання на належному рівні якості.
Заключна мотивація	Надалі Ви будете вивчати тему «Автоматизацію процесів вимірювання» та розглядати різні процеси вимірювання, тому, розібравшись зараз в темі вам буде легше отримати позитивну оцінку в подальшому.	Знання, які Ви отримали при вивченні даної теми, будуть корисні вам у професійній діяльності.

2.4.2 Проектування технології формування ООД

Метою ООД є створення «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечує правильність її виконання. ООД в педагогіці психології визначається як група дій спрямованих на усебічну інформацію про майбутню учбову діяльність. ООД створює програму дій орієнтованих на досягнення результату. Орієнтовна основа діяльності включає:

1. Образ кінцевого продукту (уявлення про кінцевий результат).

2. Об'єкт перетворення (матеріал для діяльності її предмет).

3. Засоби діяльності (інструменти, інструкції, креслення і так далі).

4. Технологія (уява про способи здійснення).

Відомо три типи навчання: неповна ООД (перший тип), повна ООД в конкретному виді (другий тип), повна ООД в загальному вигляді (третій тип).

Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи учбовий матеріал, показує початкові дані, зразок кінцевого продукту, але не пояснює виконавчу частину дії. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», досить повільно.

Повна ООД в конкретному виді характеризується наявністю усіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, які подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в приватній формі, відносно деякого завдання.

До характеристик технології формування нових знань відносяться: мета і методи навчання (формування нових знань); форми і типи уроків; дидактичні і технічні засоби навчання.

Вибір способів формування ООД у учнів та способи реалізації представлено у таб.2.5

2.4.3 Проектування технологій формування ВД

Метою проектування технології формування ВД є формування знань щодо характеристик навчальних дій, типів навчальних завдань, способів розробки та реалізації виконавчої частини дії, умінь вільно й свідомо оперувати принципами і правилами розробки технології формування ВД.

Вибір технологій формування ВД представлено у таб.2.6

навчання професійний слюсар студент

2.4.4 Проектування технологій формування КД

Контрольце перевірка знань учнів. Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що варто зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Проектування технологій формування КД представлено у таб.2.7

Вибір способів формування ООД Таблиця 2.5


Найменування підтеми	Ціль	Рівень	Методи викладу	Способи реалізації
				Дії викладача	Дії тих, хто навчається

1.Вибір точності	Сформулювати вміння правильно вибирати точність засобів вимірювання та контролю.	1,2	Пояснення з елементами розповіді, конспектування,	Приступає до викладу питання: «Вибір точності» використовуючи метод розповіді. Пояснює що потрібно зробити перш ніж вибирати точність. — Відповідає на питання, які виникли, підводить підсумки	Слухають і сприймають матеріал, ведуть конспект
2.Принципи побудови засобів вимірювання та контролю	Сформувати загальне уявлення про принципи побудови засобів вимірювання та контролю. Сформувати уміння називати, охарактеризовувати принципи побудови.	1,2	Пояснення з елементами розповіді, конспектування, презентація	Приступає до викладу питання: «Принципи побудови засобів вимірювання та контролю» використовуючи метод лекції с допомогою презентації. Пояснює які є принципи, в чому заключається кожен з них. Диктує основні положення, стежить за веденням конспектів; — Підводить підсумки викладу питання, відповідає на питання, що виникли.	— Слухають, сприймають матеріал, стежать за поясненнями викладача і розглядають презентацію з видами принципів побудови засобів вимірювання та контролю; — Записують під диктування основні положення; — Ставлять питання по незрозумілих моментах у викладі.
3.Принцип інверсії та принцип Тейлора	Сформувати загальне уявлення про принцип інверсії та принцип Тейлора. Сформувати вміння охарактеризовувати принцип інверсії та принцип Тейлора знати область їх використання.	1,2	Пояснення з елементами розповіді, конспектування, презентація	Приступає до викладу матеріалу за темою: «Принцип інверсії та принцип Тейлора» використовуючи метод розповіді з використанням презентації. Пояснює в чому заключаються принципи інверсії та Тейлора, де їх використовують. Диктує основні положення, стежить за веденням конспектів; Підводить підсумки, відповідає на питання.	Слухають, сприймають матеріал, розглядають презентацію; Записують основні положення; Ставлять питання.
4.Принцип суміщення функцій контролю з функціями управління технічними процесами та принцип Аббе.	Сформувати загальне уявлення про Принцип суміщення функцій контролю з функціями управління технічними процесами та принцип Аббе. Сформувати вміння охарактеризовувати принципи та знати область їх використання.	1,2	Розповідь з елементами пояснення, презентація конспектування.	Приступає до викладу наступного питання: «Принцип суміщення функцій контролю з функціями управління технічними процесами та принцип Аббе.» використовуючи розповідь з елементами пояснення застосовуючи презентацію. Розповідає характеристику принципів та область їх використання. Диктує основні положення. Підводить підсумки, відповідає на питання, що виникли.	Слухають, сприймають матеріал, розглядають презентацію; Записують основні положення; Задають питання по незрозумілих моментах викладу матеріалу.
5.Принцип вибору типів і параметрів ричажних передач та принцип рівних кутів.	Сформувати загальне уявлення про принцип вибору типів і параметрів ричажних передач та принцип рівних кутів. Сформувати вміння охарактеризовувати принципи та знати область їх використання.	1,2	Розповідь з елементами пояснення, презентація конспектування.	Приступає до викладу наступного питання: «Принцип вибору типів і параметрів ричажних передач та принцип рівних кутів» використовуючи розповідь з елементами пояснення застосовуючи презентацію. Розповідає характеристику принципів та область їх використання.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою