Доходи населення в Полтавській області

Міністерство освіти і науки україни Державний вищий навчальний заклад

«Київський Національний Економічний Університет імені Вадима Гетьмана»

Тема:

Доходи населення в Полтавській області

Виконала студентка

3 курсу, спец. 6503, 12групи Петруша Олена Віталіївна Перевірила:

Ільєнко Алла Владиславівна Київ-2010

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи доходів населення

1.1 Сутність доходів населення: економічні, соціально-політичні та правові аспекти

1.2 Класифікація доходів за економічним критерієм походження їх джерел

2. Аналіз доходів населення в Полтавській області

3. Пропозиції щодо збільшення рівня доходів населення Полтавської області

Література

Вступ

Актуальність обраної теми полягає у необхідності дослідження доходів населення як одних з найважливіших показників, що характеризують рівень економічного та соціального стану суспільства, оскільки незважаючи на позитивну динаміку доходів від трудової діяльності у Полтавській області, їх рівень залишається низьким.

Метою дослідження є внесення пропозицій прикладного характеру щодо збільшення темпів приросту доходів населення Полтавської області

Завданнями данного дослідження є:

— визначення економічних, соціальних, правових та політичних аспектів доходів населення;

— визначення джерел формування доходів;

— оцінка ситуації в Полтавській області щодо рівня доходів населення;

— розробка пропозицій щодо збільшення рівня доходів населення Полтавської області.

Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти доходів населення в Полтавській області та розробки пропозицій щодо збільшення темпів їх приросту.

Об'єктом дослідження є рівень доходів в Полтавській області

У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті, навчально-методична література, науково-інформаційні ресурси Інтернету тощо.

Розділ 1. Теоретичні основи доходів населення

1.1 Сутність доходів населення: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти

Доходи населення слід трактувати як сукупність грошових та натуральних надходжень громадян з різних джерел в результаті розподілу та перерозподілу створених у суспільстві благ, які використовуються не лише для підтримки фізичного, морального, економічного стану індивіда, а й інтелектуального його розвитку.

Ринкова економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, передусім за рахунок трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд із підтриманням соціально-незахищених груп населення потребує державних гарантій забезпечення споживання для всіх громадян.

Економічний аспект доходів населення.

Доходи населення, як соціально-економічна категорія, характеризують стосунки в суспільстві з приводу присвоєння, використання та розподілу створюваного продукту. В зв’язку з тим, що головним критерієм соціального розшарування суспільства виступають розмір та джерело доходів, категорія доходів населення відображає економічні зв’язки між членами суспільства з приводу споживання виробленого продукту за рахунок її трудової активності, використання власності, яка знаходиться в її розпорядженні, та соціальних трансфертів.

Співвідношення доходів населення в частці трансфертних виплат і заробітної плати відіграє важливу роль як у формуванні економічної поведінки індивіда, його мотивації до праці, так і економічної політики держави. При домінуючій ролі заробітної плати в загальній сумі доходів формуються такі якості, як підприємливість та ініціатива. У разі підвищення ролі виплат по лінії державних програм допомоги нерідко відбувається формування пасивного ставлення до виробничої діяльності, психології утриманства.

Соціально-політичний аспект доходів населення.

Скорочення ролі держави у регулюванні доходів незмінно веде до надмірно високого рівня диференціації грошових доходів окремих соціальних груп населення. В Україні розшарування суспільства за критерієм отриманих доходів є гострою соціальною проблемою: за оцінкою експертів, 25% найбідніших сімей України одержує 8%, а 5% найзаможніших — 30% усіх доходів, тож політика щодо грошових доходів населення є одним із найважливіших напрямів соціально-економічної політики держави і має охоплювати всі верстви населення, сприяти зростанню реальних доходів зайнятого і незайнятого населення. Ефективна політика доходів передбачає усебічне врахування впливу всіх чинників та прогнозування наслідків цього впливу на формування динаміки і структури доходів населення. Державна політика у сфері оплати праці передусім має бути спрямована на те, щоб:

— удосконалити законодавство про оплату праці, посилити контроль за додержанням законодавства про оплату праці, своєчасно виплачувати заробітну плату

— реформувати систему оплати праці, істотно підвищити зарплату та докорінно змінити структуру видатків виробництва

— підвищити вартість (ціну) робочої сили, збільшивши у виробничих витратах питому вагу видатків на оплату праці

— зменшити необґрунтовану надмірну міжгалузеву диференціацію в оплаті праці, істотно підвищити зарплату в галузях, що забезпечують науково-технічний прогрес, економічно і фінансово оздоровивши підприємства цих галузей

— підтримати купівельну спроможність населення через індексацію доходів

— реалізувати комплекс правових, організаційно-економічних заходів, спрямованих на легалізацію тіньових доходів.

Правовий аспект доходів населення.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Регулюють розмір мінімальної плати Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про Державний бюджет України», Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». Частиною першою статті 10 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України.

1.2 Джерела формування грошових доходів населення

Доходи населення формуються у процесі виробництва ВВП, і тому їхні обсяги визначаються передусім обсягами і темпами суспільного виробництва. І що вони вищі, то швидше зростають особисті доходи і тим більшим буде їх обсяг. Обсяг і структура особистих доходів — це основні економічні показники рівня життя населення.

Далі наведена класифікація системи сукупних доходів населення за певними критеріями, яка дає змогу здійснювати найбільш глибокий та всебічний аналіз джерел їх формування.

Найповнішою та найважливішою є класифікація доходів за економічним критерієм походження їх джерел. За цим критерієм виділяють такі джерела формування доходів:

1. Доходи, зароблені живою працею. Це, зокрема заробітна плата найманих робітників, доходи, одержані сімейним господарством від праці на присадибних ділянках, у сімейному бізнесі тощо.

Таблиця 1. Структура системи сукупних доходів

В умовах ринкової економіки все більшого значення набуває дохід від підприємницької діяльності, що являє собою винагороду підприємцю за виконання ним своїх функцій і формується за рахунок частини прибутку, що залишається у розпорядженні підприємця після виплати процентів за кредит і повністю залежить від ефективності господарювання. До цього джерела також належать премії та гонорари діячам науки, культури, мистецтва та інших сфер інтелектуальної праці. Особливістю доходів, зароблених живою працею, є те, що вони найтісніше пов’язані з виробництвом матеріальних благ, з продуктивністю суспільної праці й тому дієвим інструментом впливу на розвиток реального сектору економіки, на зростання обсягу ВВП. Якраз через це джерело доходів реалізується стимулювальне призначення всього механізму формування грошових доходів населення.

2. Доходи від активів, що перебувають у власності сімейних господарств. Це джерело, на відміну від доходів зароблених живою працею, можна назвати доходом від уречевленої праці.

3. Доходи від трансфертних платежів з державного бюджету та різних позабюджетних цільових фондів: пенсії, стипендії, допомого по безробіттю, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, з народженням і вихованням дітей та ін. Це джерело доходів може провокувати відчутні суперечності в суспільстві: що вищі трансфертні доходи однієї групи населення, то більшими будуть вилучення доходів у іншої групи населення, насамперед, доходів від живої праці та від продажу активів.

4. Інші доходи, як самостійне джерело, включає надходження коштів сімейним господарствам, що не віднесені до жодного з попередніх джерел. Це одержання позичок (у банках та ін. кредитних установах), страхові виплати, виграші в лотереї тощо

2. Аналіз доходів населення в Полтавській області

Зміна соціально-економічної ситуації, викликаної безробіттям, інфляцією, супроводжується посиленням диференціації населення за основними соціально-економічними показниками: оплатою праці, грошовими збереженнями, структурою споживання. Ці показники впливають на формування середньодушових грошових доходів і витрат.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника (по підприємствах з кількістю працівників 10 і більше осіб) у І кварталі 2010р. становила 1926 грн., що в 2,18 разів більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб (884 грн.), а в І кварталі 2009 році вона становила 1733 грн., що у 2,33 рази більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб (675 грн). Таким чином, номінальна заробітна плата порівняно з відповідним періодом 2009р. збільшилась на 12,5%. Середній розмір оплати праці в усіх містах та районах був вищим за прожитковий мінімум для працездатної особи Середня заробітна плата Полтавської області складає більше ніж 94% від середньої по Україні та серед 27 регіонів займає 9 місце.

В економіці області залишається значною диференціація рівнів оплати праці серед видів економічної діяльності. Серед видів економічної діяльності першість за рівнем заробітної плати утримують працівники фінансових установ (2869 грн.), промисловості (2438 грн.), будівництва (2396 грн.), транспорту та зв’язку (2110 грн.), державного управління (2027 грн.), де заробітна плата перевищувала середній показник по області у 1,1—1,5 раза. Найменш оплачуваними залишаються працівники рибальства, рибництва, готелів та ресторанів, сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг, надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльності у сфері культури та спорту, оплата праці яких не перевищувала 68% середнього рівня по області.

У структурі доходів населення Полтавської області найбільшу частку у І кварталі 2010 року займала заробітна плата (2784 млн. грн., що на 12,5% більше І кварталу 2009р), далі - соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти (2916 млн. грн., що на 12,2% більше І кварталу 2009р), прибуток та змішаний доход (690 млн. грн., що на 17,9% більше І кварталу 2009р).

Закріпилась стійка тенденція зростання номінальних та реальних доходів населення. Реальний наявний доход І кварталу 2010р. збільшився відповідно до І кварталу 2009р. на 2,9%.

Сума заборгованості із виплати заробітної плати у 2010 р. становить 34 945 тис. грн, а у 2009 р. — 23 577 тис. грн., тобто заборгованість із виплати заробітної плати у 2010 р. збільшилась на 48,2% порівняно із 2009 р.

Таблиця 2 Динаміка середньомісячної реальної заробітної плати в Полтавській області за січень-вересень 2010 р.

Незважаючи на позитивну динаміку доходів від трудової діяльності, їх рівень залишається низьким.

Основні проблеми:

— наявність заборгованості із виплати заробітної плати;

— низький рівень оплати в окремих галузях;

— значний податковий тиск на фонд оплати праці;

— монополізм та відсутність здорової конкуренції в окремих видах економічної діяльності;

— відсутність тісної взаємодії профспілкових організацій та організацій роботодавців щодо своєчасного та позитивного вирішення проблем оплати праці;

— збитковість підприємств-боржників, їх високий рівень кредиторської і дебіторської заборгованості, неефективність процедур санації та банкрутства.

— залишається значний прошарок працівників, зайнятих у галузі колективних та громадських послуг, сільському господарстві та освіті з низьким рівнем заробітної плати;

— значний податковий «тиск» на фонд оплати праці роботодавців;

— тінізація заробітної плати;

— суттєво деформує і підриває фінансову базу пенсійної системи глибока й затяжна демографічна криза;

— не повністю сплачують страхові внески багато громадян, які займаються підприємництвом, особливо ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Їх питома вага в загальній кількості взятих на облік платників страхових внесків досягає 51,0%, але надходження до Пенсійного фонду ледве перевищують 29%;

— за даними персоніфікованого обліку в області 24,2% осіб, працюючих по найму (неповний робочий день), отримують заробітну плату нижче мінімального.

Усі ці проблеми потребують нагального вирішення на державному рівні.

3. Пропозиції щодо збільшення рівня доходів населення Полтавської області

Основними завданнями щодо вирішення проблеми низького рівня доходів населення Полтавської області є наступне:

— забезпечення погашення заборгованості із виплати заробітної плати та недопущення її виникнення;

— сприяти систематичному розгляд стану виплати заробітної плати та погашення заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, установах, організаціях району на засіданнях комісії з питань забезпечення своєчасності та повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

— сприяти проведенню атестації робочих місць за умовами праці та наданням пільг і компенсацій за результатами атестації працюючим у шкідливих умовах праці.

— сприяти укладанню колективних договорів на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності, а також приведення їх положень у відповідність із законодавством та нормами Генеральної Угоди та положень Угоди між обласною радою, радою сільгосптоваровиробників, радою підприємців області;

— забезпечення підвищення рівня оплати праці працівників бюджетної сфери на основі єдиної тарифної сітки;

— забезпечення дотримання державних гарантій в оплаті праці всіма суб'єктами господарювання.

Державний механізм регулювання доходів населення має включати удосконалення законодавчо-правового, економічного, соціально-політичного, адміністративно-організаційного та фінансового елементів його реалізації.

1. Необхідно провести реорганізацію системи оплати праці шляхом заміни тарифно-кваліфікаційних ставок (сіток) новою системою, яка включає меншу кількість розрядів і вимагає від працівників високої професійної мобільності.

2. Удосконалити систему заробітної плати у бюджетних галузях шляхом наближення до конкретного характеру інтелектуальної праці з врахуванням норм і механізмів регулювання трудових відносин. Мається на увазі впровадження у бюджетних галузях більш високих ставок і окладів, розширення міжпосадової диференціації заробітної плати між рядовими та провідними спеціалістами з метою максимально можливого використання трудового потенціалу працівників бюджетних установ і організацій.

3. Поетапно здійснити підвищення заробітної плати з одночасними змінами системи оподаткування, механізму ресурсозбереження на виробництві, реформуванням інших складових механізму господарювання.

4. Питання податкових ставок щодо прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) повинно розглядатися у комплексі з питаннями реформування оплати праці. Підвищення рівня номінальної та реальної заробітної плати в умовах фінансової стабілізації економіки необхідно забезпечувати через встановлення економічно та соціально обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати з поетапним наближенням її розміру до прожиткового мінімуму, удосконалення механізму оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян шляхом встановлення оптимальних ставок оподаткування залежно від розміру доходу та недопущення будь-яких проявів дискримінації - забезпечення однакового підходу до громадян при визначенні податкових зобов’язань, а також додержання соціальної справедливості.

Література

1. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про Державний бюджет України», Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua

2. Головне управління статистики у Полтавській області http://www.poltavastat.gov.ua/

3. Державний комітет статистики http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 158 с.

5. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. За ред. Гриньова В. М., Шульга Г. Ю .:Київ 2010

6. Полтавщина 9-та в Україні по рівню зарплати. Інтернет-видання «Полтавщина» новини економіки та бізнесу http://www.poltava.pl.ua/news/2865/