Облікові регістри

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту

Індивідуальна робота з дисципліни «Спецсемінар»

на тему:

«Облікові регістри»

Рівне — 2008

План Вступ

І. Теоретична частина

1. Облікові регістри в системі організації бухгалтерського обліку

1.1 Поняття та зміст облікових регістрів.

1.2 Загальна характеристика журнально-ордерної форми обліку

2. Журнал 2. Облік грошових коштів та грошових документів

3. Журнал 3. Облік розрахунків довгострокових та поточних зобов’язань

4. Журнал 4. Облік необоротних матеріальних активів та фінансових інвестицій

5. Журнал 5. Облік витрат

6. Журнал 6. Облік доходів та результатів діяльності

7. Журнал 7. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язання Висновок Список використаної літератури

ІІ. Практична частина

Вступ Ведення обліку завжди передбачає, що дані будь-якої господарської операції, відображені у відповідних документах, після їх належної перевірки мають бути записані в облікові регістри. Облікові регістри призначено для відображення, накопичення та зберігання облікових даних, вони представлені у вигляді спеціальних таблиць, які призначені для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.

Облікові регістри можуть бути у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-орденів, машинограм тощо. Вони призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Облікові регістри зберігаються в папках або швидкозшивачах.

В облікових регістрах — бухгалтерських книгах, наприклад, Касовій книзі, всі сторінки мають бути зброшуровані й пронумеровані. На останній сторінці вказується кількість пронумерованих сторінок, ставляться підписи керівника підприємства, головного бухгалтера і печатка.

Облікові регістри — картки. Прикладом можуть бути картки кількісно — сумового обліку матеріалів. Картки не скріплюються між собою і зберігаються у спеціальних ящиках — картотеках.

Обов’язковим для всіх підприємств, установ та організацій є ведення Головної книги.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Підприємства й установи, що складають облікові регістри на машинозчитуваних носіях, зобов’язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів має здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки (бухгалтерії, обчислювальної установки), одначе не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну звітність, наприклад, нарахування й виплату заробітної плати, складання бухгалтерської звітності, статистичної звітності, відповідних рахунків, декларацій.

Для синтетичного й аналітичного обліку господарських операцій підприємства, установи, організації застосовують облікові регістри, рекомендовані Державним комітетом з бухгалтерського обліку.

Відповідальність за правильність відображення господарських операцій в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці регістри.

І. Теоретична частина

1. Облікові регістри в системі організації бухгалтерського обліку

1.1 Поняття та зміст облікових регістрів Всі господарські операції після їх оформлення первинними документами записуються до облікових регістрів.

Первинні документи упорядковуються для зберігання в архіві підприємства за належністю до журналу, в якому здійснено відповідні облікові записи.

Відповідно до положення про документальне забезпечення у бухгалтерському обліку від 24.05.95 р. зі змістом № 88, визначено, що облікові регістри — носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Облікові регістри складаються щомісяця, підписуються виконавцем та головним бухгалтером, або особою відповідальною за ведення обліку на підприємствах.

Ведення облікових регістрів та користування документами первинного обліку здійснюється із застосуванням щонайменше коду класів рахунку та коду синтетичного рахунку.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях підсумки з яких переносяться з відповідних журналів.

Деталізацію аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємство самостійно може змінювати залежно від діяльності.

Аналітичні дані мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число кожного місяця.

Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць в залежності від характеру і змісту операцій.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.

На документах, дані яких включені до облікових регістрів зазначаються номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них (номер рядка).

За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.

Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були представлені для запису та з відомостями.

В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або інші облікові регістри, роблять відповідну відмітку у відповідному рядку регістра.

Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинні здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання фінансової та статистичної звітності, податкової декларації та розрахунків.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них та використання необхідної інформації, визначаються відповідними нормативними документами.

1.2 Загальна характеристика журнально-ордерної форми обліку Журнальна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення даних первинних документів на відповідних рахунках із застосуванням їхньої кореспонденції безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

При цьому важливим методичним принципом є те, що аналітичний і синтетичний облік, хронологічне і системне групування даних, здійснюється в єдиній системі записів, оскільки журнали і відомості аналітичного обліку сконструйовані за шаховим принципом, тому подвійний запис операцій технічно здійснюється в журналах лише один раз.

Враховуючи що обліковий процес передбачає обов’язкову систематизацію всіх господарських операцій у регістрах аналітичного і синтетичного обліку є досить трудоємним, завдяки такому принципу досягається скорочення технологічного процесу трансформації господарських операцій через їх систематизацію за допомогою кореспонденції рахунків, які можна безпосередньо використовувати для складання фінансової та систематичної звітності.

Цим умовам найбільш відповідають форми регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2000 р. № 356.

Згідно методичних рекомендацій № 356, у регістрах бухгалтерського обліку узагальнюється інформація про наявність та рух активів, капіталу та зобов’язань, та факти фінансово-господарської діяльності підприємств та інших юридичних осіб незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, виду діяльності, здійснюється накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань, доходів, витрат та фінансового результату.

У журналах записи проводять за операціями, що реєструються за Кт одного основного синтетичного рахунку, а взаємозв'язок забезпечується за Дт іншого або іншого рахунку.

Застосування аркушів-розшифровок, що передбачені цією формою обліку, дає можливість групувати однорідні операції і записувати в журнал не кожну з них, а загальний підсумок. Це досягається завдяки комбінуванню журналів, які надруковані у вигляді таблиць де підметом є Кт основних кореспондуючих рахунків, а присудком № запису, дати операцій, дата операції рахунку за Дт, що кореспондують з кожним із основних рахунків, зміст статей, назва субрахунків тощо.

За цим же принципом скомпоновані і відомості аналітичного обліку.

У журналах суміщено як правило відомості аналітичного і синтетичного обліку за єдиною системою записів, що дозволяє без додаткового групування здійснювати їх перенесення до Головної книги безпосередньо з цих регістрів.

Журнали побудовані з урахуванням вимог фінансової звітності, що дозволяє використовувати накопичену в них інформацію для складання встановлених форм звітності без додаткового групування даних.

До тих журналів, де їх обсяг не дозволяє відобразити всі необхідні аналітичні дані (Журнал 1, 3, 5, 5а), передбачені допоміжні відомості.

В цілому записи в облікових регістрах здійснюються в чіткій послідовності від первинних документів до Головної книги.

Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності.

Головна книга ведеться протягом календарного року.

Правильність записів у Головній книзі здійснюється шляхом підрахування суми оборотів і сальдо за усіма рахунками.

Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за Дт і Кт повинні бути рівні.

2. Журнал 1. Облік грошових коштів та грошових документів Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 — 3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього.

Для відображення операцій, здійснених в національній і іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюють у валюті здійснення операцій. Для кожної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначають назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які є в касі підприємства (поштових марок, оплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.

Касові операції в Журналі 1 показуються як кредитові обороти за субрахунками 301 «Каса в національній валюті» та 302 «Каса в іноземній валюті» .

Крім того, на підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв’язку, обмін валюти тощо) відкриваються субрахунки «Операційна каса в національній валюті» та «Операційна каса в іноземній валюті» .

Приймання і видавання грошових коштів, оформлення прибуткових і видаткових документів, ведення касової книги, складання звіту про касові операції здійснюються відповідно до Порядку ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.02.95р. № 21 із змінами та доповненнями.

Записи в Журналі 1 і відомості 1.1 здійснюються підсумками за день на підставі звіту касира, що підтверджується доданими до нього документами.

Залишок грошових коштів в касі наводиться у відомості на початок та кінець місяця. Протягом місяця для контролю і оперативних даних використовуються дані про залишок коштів, наведені у звітах касира.

Рахунок 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що є на рахунках в банку і можуть бути використані для поточних операцій.

Записи в Журналі 1 відображаються з кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» в дебет рахунків, а у відомості 1.2 — в дебет рахунка 31 «Рахунки в банках» з кредиту рахунків.

Записи в Журналі 1 і відомості 1.2 ведуться на підставі виписок банку за рахунками і доданими до них документами.

Групування сум для відображення в Журналі 1 і відомості 1.2 необхідних підсумків здійснюється шляхом підрахунку відповідних даних у виписках чи доданих до них документах згідно з наведеними у них бухгалтерськими проведеннями. Доцільно кореспонденцію рахунків проставляти як в банківських виписках, так і на документах.

Залишок коштів на розрахунковому рахунку в банку відображається у відомості 1.2 тільки на початок і кінець місяця. Протягом місяця для оперативного обліку використовуються дані про залишки коштів, що відображені у виписках банку.

На рахунку 33 «Інші кошти» узагальнюється інформація про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які є в касі підприємства (поштових марок, оплачених проїзних документів, оплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені до кас банків, ощадних кас або поштових відділень для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.

Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.

Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо).

3. Журнал 3. Облік розрахунків довгострокових та поточних зобов’язань Розрахункові операції, операції з визнання i погашення довгострокових i поточних зобов’язань відображаються у Журналі 3 за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68 (розділ I), 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69 (розділ II).

Відомість аналітичного обліку як складова частина Журналу 3 ведуться окремо за операціями на рахунках 36 «Розрахунки з покупцями i замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками i підрядниками», 64 «Розрахунки за податками i платежами», 68 «Розрахунки за іншими операціями», 34 «Короткострокові векселі одержані», 51 «Довгострокові векселі видані», 162 «Довгострокові векселі одержані», 62 «Короткострокові векселі видані». Методичні рекомендації передбачають також ведення окремої Відомості аналітичного обліку по операціях на окремих субрахунках, зокрема для обліку розрахунків із підзвітними особами, за претензіями, за авансами виданими й одержаними тощо. За умов, коли суб'єкти господарювання вчасно i повністю виконують свої зобов’язання щодо платежів, такі відомості аналітичного обліку не потребуватимуть багатьох сторінок (аркушів).

Слід зазначити, що синтетичний i аналітичний облік за наведеними рахунками бухгалтерського обліку досить уніфікований, компактний i практичний. Уніфікація обліку операцій на цих рахунках із веденням потрібної кількості відомостей i вкладених аркушів до них (продовження відомості) дає змогу охопити всі операції за місяць.

Відомість 3.1 призначена для аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, роботи, послуги ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» .

У відомості 3.1 дебетове сальдо за рахунком 36, що показує заборгованість покупців та замовників, відображається на початок і кінець місяця, і ведеться аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками за кожним покупцем та замовником.

Підсумки граф 13 — 20 цієї відомості переносяться до графи 5 розділу І Журналу 3.

Відомість 3.2 призначена для аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами.

Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» .

У відомості 3.2 аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення. Сальдо на початок і кінець місяця показується розгорнуто (за дебетом і за кредитом).

Підсумки граф 16 — 21 цієї відомості переносяться до графи 6 розділу І Журналу 3.

У відомості 3.3 наводиться аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. Ці розрахунки відображаються на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» .

За кредитом рахунка показується заборгованість за одержані від постачальників та підрядчиків товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.

Облік у відомості 3.3 ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа.

Три особливості заповнення відомості 3.3:

— при акцептній формі розрахунків облік ведеться позиційним методом за кожним окремим документом;

— суми за розрахунковими документами на матеріальні цінності, що відвантажені постачальниками, але не отримані на кінець місяця на склад підприємства, відображаються за кредитом рахунка 63 в кореспонденції з рахунками, призначеними для обліку товарно-матеріальних цінностей;

— записи за кредитом рахунка 63, а саме суми, належні до сплати за отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи чи послуги, наводяться на підставі представлених постачальниками і прийнятих до оплати рахунків-фактур, а в разі невідфактурованих поставок — на підставі документів, що супроводжують вантаж.

Сальдо на кінець місяця наводиться за кожним постачальником та підрядчиком і переноситься в графу 6 відомості 3.3 на наступний місяць.

Підсумки граф 13 — 19 цієї відомості переносяться до графи 10 розділу І Журналу 3.

Відомість 3.4 призначена для аналітичного обліку векселів.

Облік векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості (більше року) ведеться на субрахунку 162 «Довгострокові векселі одержані» .

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.

За дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом — отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій особі тощо.

Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням, відображається на рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» .

За кредитом рахунка 51 відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, надані послуги, виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядчикам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видано векселі, ведеться на рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» .

За кредитом рахунка відображається видавання векселів в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, за дебетом — погашення заборгованості за видами векселями.

У відомості 3.4 облік ведеться за кожним виданим (отриманим) векселем з відображенням сальдо на початок і кінець місяця.

У заголовку над рядками 8 — 12, 15 — 17 відомості 3.4 підприємство вказує номер синтетичного рахунка, до якого відкрито аркуш цієї відомості, а у самому заголовку вписується словами об'єкт обліку.

Підсумки граф 15 — 17 цієї відомості переносяться відповідно до граф 3,4 та 8,9 розділу І Журналу 3.

У відомості 3.5 ведеться аналітичний облік розрахунків за іншими операціями (за рахунком 68).

Дані у відомість 3.5 заносяться на підставі первинних документів, які нумеруються і зазначаються у колонці 2. Наприкінці місяця підводяться підсумки разом за всіма оборотами і сальдо на кінець місяця як за окремими кредиторами, так і в цілому за відомістю. Підсумки граф 15 — 20 цієї відомості переносяться до графи 11 розділу І Журналу 3.

Відомість 3.6 призначена для аналітичного обліку розрахунків з бюджетом за рахунком 64 «Розрахунки за податками і платежами» .

За кредитом рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

У відомості 3.6 для узагальнення аналітичної інформації за розрахунками із бюджетом надруковані найпоширеніші податки і платежі, а для інших передбачені вільні рядки, до яких вписуються необхідні підприємству податки і платежі. У відомості 3.6 не враховано проведення з кредиту 64 в дебет 98 — нарахування податку на прибуток. Сальдо на кінець місяця визначається окремо за кожним видом податків і платежів.

Підсумки граф 13 — 20 рядка 5 цієї відомості переносяться до графи 9 розділу ІІ Журналу 3.

У Відомості 3.6 для узагальнення аналітичної інформації щодо розрахунків із бюджетом надруковано більш поширені види податків, а для інших — передбачено вільні рядки, в які вписуються потрібні для підприємства види податків i платежів.

4. Журнал 4. Облік необоротних матеріальних активів та фінансових інвестицій Облік необоротних активів та фінансових інвестицій ведеться в Журналі 4 за кредитом рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Знос необоротних активів» (розділ I), 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції», 18 «Інші необоротні активи», 35 «Поточні фінансові інвестиції» (розділ II).

У розділі 1 Журналу 4 відображається:

— у графах 3, 4, 5 — вибуття основних засобів, інших необоротних активів і нематеріальних активів внаслідок їх продажу, безкоштовного передавання, списання, а також суми уцінки;

— у графі 6 — сума нарахованої амортизації та сума збільшення зносу необоротних активів внаслідок їх дооцінки чи зменшення їх корисності;

У розділі 2 Журналу 4 відображається: 15 «Капітальні інвестиції», 18 «Інші необоротні активи», 35 «Поточні фінансові інвестиції» (їх погашення списання тощо).

Відомість 4.1 призначена для аналітичного обліку капітальних інвестицій, що відображаються за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції» .

У зв’язку з відмінностями у відображенні ремонтів і поліпшень основних засобів у податковому і бухгалтерському обліку, на нашу думку, доцільно відкрити субрахунок 156 «Ремонти і поліпшення основних засобів», на якому збирати всі витрати, пов’язані з ремонтом і поліпшенням як власних, так і орендованих основних засобів.

Відомість 4.1 ведеться за дебетом рахунка 15 з аналітичним обліком інвестицій у розрізі витрат капітального характеру, а також з поділом інвестицій на капітальне будівництво, що виконані підрядним і господарським способом.

Облік капітального будівництва ведеться за фактичними витратами. Для визначення фактичної вартості кожного окремого об'єкта капітального будівництва, реконструкції, добудови, модернізації, модифікації, що здійснюється у кількох звітних періодах, застосовується вкладний аркуш формату відомості 4.1 із зазначенням назви об'єкта.

Відомість 4.2 призначається для аналітичного обліку фінансових інвестицій.

Довгострокові інвестиції у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, тощо відображаються на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» .

За методом участі в капіталі обліковуються фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства).

Асоційоване підприємство — підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (понад 25 відсотків) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

За дебетом рахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом — їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Облік поточних інвестицій та еквівалентів грошових коштів ведеться на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» .

За дебетом рахунка 35 відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом — зменшення вартості їх вибуття.

Для довгострокових і короткострокових фінансових інвестицій ведуться окремі відомості.

За наявності фінансових інвестицій за кордон доцільно в аналітичному обліку виділити їх окремо.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться у відомості 4.3, до якої з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року до граф 1 — 8. Протягом звітного року помісячно на підставі первинних облікових документів позиційним способом до граф 1 — 8 записуються дані про придбані, отримані, створені нематеріальні активи, граф 9 — 11 — про переоцінку, зменшення і відновлення корисності нематеріальних активів, до граф 12 — 14 — про вибуття. Наприкінці кожного місяця наводиться сальдо вартості нематеріальних активів (графа 5) та їх зносу (графа 6) як результат підрахунків показників у цих графах на початок місяця, записів за поточний місяць у цих графах, а також у графах 9 — 14 з урахуванням відповідної суми амортизації з графи 8. За необхідності відомість 4.3 продовжується додатковими аркушами такого самого змісту і формату.

5. Журнал 5. Облік витрат Для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на соціальні заходи застосовується Журнал 5 або 5 А і Відомість 5.1 обліку руху запасів. В обох варіантах Журналу є однаковими за змістом і порядком заповнення розділи І (з кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 в дебет рахунків), II «Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати» та IV «Аналітичні дані до рахунку 28 «Товари» .

Розділ І Журналу 5 і Журналу 5 А заповнюється після складання розділів II і III (або III А) цих журналів, окремі дані до яких переносяться із складених журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з розділу III Б журналу 5 А).

Усі витрати по підприємству в цілому незалежно від того, на яких синтетичних рахунках вони обліковуються, відображаються (збираються в розрізі кореспондуючих рахунків) в одному регістрі. В цьому Журналі забезпечується узагальнення всіх витрат на виробництво за елементами і статтями витрат. Для цього з графи «Усього» журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 до Журналу 5 переносяться дані про витрати підприємства, які за побудовою журналів відображені у відповідних регістрах.

При опрацюванні первинних облікових документів по заробітній платі і витрачанню матеріальних ресурсів записи в регістрах обліку витрат здійснюються безпосередньо з первинних документів. Нарахована заробітна плата, витрачання матеріалів, відрахування на соціальні заходи, інші витрати розподіляються за напрямками витрат (по рахунках, субрахунках, статтях тощо) при відображенні даних у Журналі 5. Для розподілу можуть застосовуватися аркуші-розшифровки.

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються операції, пов’язані з нарахуванням працівникам підприємства основної і додаткової заробітної плати, премії, допомоги за тимчасовою непрацездатністю тощо. Операції з виплати заробітної плати та інші обороти за дебетом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються в журналах 1, 3, 6, 7.

Аналітичний облік розрахунків за неотриману в установлений для виплати з каси підприємства термін суму з оплати праці (розрахунків з депонентами) ведеться в реєстрі депонованої заробітної плати. Реєстр складається касиром, який закриває платіжну відомість, за кожний період виплати заробітної плати окремо і перевіряється головним бухгалтером. Працівник підприємства, який веде облік депонованої заробітної плати на підставі видаткових касових ордерів, платіжних доручень та бухгалтерських довідок про списання заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, робить відмітку про сплату (перерахування, списання, перенесення) депонованої заробітної плати (графи 7 — 10) і своїм підписом підтверджує кожну відображену операцію.

На початок року невиплачені суми депонованої заробітної плати із реєстрів за попередній рік переносяться у реєстр депонованої заробітної плати поточного року.

Підприємства, які не застосовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами» у складі Журналу 5 ведуть розділ III «Витрати діяльності» .

Дані за рядком 9 «Усього за розділом III» з граф 3 — 16 Журналу 5 переносяться до Головної книги. Підсумки рядків за графами 3 — 16 і за графами 18 — 23 (із журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7) наводяться у відповідному рядку графи 24 як фактичні витрати за наведеними напрямами (статтями) витрат операційної і надзвичайної діяльності, а в графі 25 накопичуються такі дані для складання звітності за період з початку року.

У графі 2 по рядках 1.1 — 1.6 розділу III підприємства вказують об'єкти витрат (види, групи продукції, послуг основного виробництва, об'єкти будівництва, допоміжні (підсобні) виробництва). У графах 3 і 4 цього розділу і розділів III, А і III Б підприємства витрачання виробничих запасів можуть наводити за сумою їх облікової вартості та сумою розподілених транспортно-заготівельних витрат.

Підприємства, які застосовують одночасно рахунки класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9 «Витрати діяльності» у складі Журналу 5 А, ведуть розділи III, А «Витрати діяльності» і III Б «Витрати за елементами» .

На підставі первинних облікових документів (та/або аркушів-розшифровок) на витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи тощо записуються дані у графи 3 — 12 розділу III Б за складовими відповідних елементів витрат. У графи 14 — 19 розділу III Б з журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з аркушів-розшифровок до них) записуються дані про складові відповідних елементів витрат.

Підсумкові дані (рядок 6 «Усього за розділом III Б») за графами 3 — 12 з розділу III Б «Витрати за елементами» разом з підсумком за відповідними рахунками у графах 3 — 15 розділу III, А записуються до підсумкового рядка 10 «Разом за розділами III, А і III Б» розділу III, А Журналу 5 А, а звідти — до Головної книги.

Підсумкові дані (графа 20) розділу III Б переносяться у розділ III, А до відповідної статті (напряму) витрат за графами 17 (з кредиту рахунку 80 «Матеріальні витрати»), 18 (з кредиту рахунку 81 «Витрати на оплату праці»), 19 (з кредиту рахунку 82 «Витрати на соціальні заходи»), 20 (з кредиту рахунку 83 «Амортизація»), 21 (з кредиту рахунку 84 «Інші операційні витрати»). Дані підсумкового рядка 9 розділу III, А за графами 16 — 21 також заносяться до Головної книги.

У графі 21 розділу III Б накопичуються дані за складовими елементів витрат за період з початку звітного року, включаючи звітний (поточний) місяць.

У графі 23 розділу III, А накопичуються дані про складові витрат діяльності (рахунки, субрахунки, статті) за період з початку звітного року.

У розділі IV узагальнюються аналітичні дані про операції з товарами і торговою націнкою.

Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У відомості визначаються сума і рівень транспортно-заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.

Записи у Відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб (складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу — декада тощо).

У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту (надходження, видаток) виробничих запасів (від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, зі складу в цех, з цеху в інший цех, склад тощо) за місяць виділяються окремими сумами і мають бути між собою рівними.

6. Журнал 6. Облік доходів та результатів діяльності

Журнал 6 призначено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій застосовуються рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». На рахунках цього класу, крім рахунка 76 «Страхові платежі», протягом звітного року за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом — щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати» .

Окремо у розділі II накопичуються аналітичні дані про склад інших операційних доходів: доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів та інших доходів, що дасть змогу використати узагальнені відомості при складанні Приміток до річної фінансової звітності.

У відомості 6.1 накопичуються дані про окремі складові доходів підприємства.

Фінансові результати відображаються на рахунку 79 «Фінансові результати» .

За кредитом рахунка 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунка під час його закриття списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» .

7. Журнал 7. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язання У Журналі 7 відображаються операції про зміни власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання забезпечень, майбутніх витрат і платежів цільового призначення (за кредитом рахунків 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал», 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», 49 «Страхові резерви»).

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначено рахунок 40 «Статутний капітал» .

За кредитом рахунка 40 «Статутний капітал» відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

На рахунку 41 «Пайовий капітал» відображаються суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для провадження його господарської, фінансової діяльності.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунка 42 відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом — його зменшення.

Аналітичні дані рахунка 42 відображаються у відомості 7.1.

Інформація про розмір і зміни резервного капіталу обліковується на рахунку 43 «Резервний капітал» .

За кредитом рахунка 43 «Резервний капітал» відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулого років, а також використаного в поточному році прибутку ведуться на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» .

За кредитом рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом — збитки та використання прибутку.

Слід зауважити, що створення відповідно до установчих документів спеціальних фондів (фонду матеріального заохочення, фонду розвитку тощо) не є розподілом прибутку. Вказані фонди відображаються у складі нерозподіленого прибутку (рахунок 441).

Аналітичні дані рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) наводяться у відомості 7.2.

Облік вилученого капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо показується на рахунку 45 «Вилучений капітал» .

За дебетом рахунка 45 відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Неоплачений капітал підприємства показується на рахунку 46 «Неоплачений капітал» .

За дебетом рахунка відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Облік забезпечень, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів, та включення їх до витрат поточного періоду відображаються на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

За кредитом рахунка відображається нарахування забезпечень, за дебетом — їх використання.

Аналітичний облік забезпечення майбутніх витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямами формування, використання і наводиться у відомості 7.3.

Кошти цільового призначення обліковуються на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» .

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть бути у вигляді субсидій, асигнувань з бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків фізичних та юридичних осіб тощо.

За кредитом рахунка 48 відображаються кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом — використані суми за певними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

На рахунку 48 доцільно відобразити залишки коштів фонду охорони праці та інноваційного фонду, які залишились у розпорядженні підприємства.

Рахунком 49 «Страхові резерви» користуються підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками і у встановленому порядку формують страхові резерви.

У відомості 8 ведеться аналітичний облік в розрізі об'єктів позабалансового обліку.

Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо.

Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку (у разі коли на підприємстві не створено бухгалтерської служби), переносяться до Головної книги. Перевірка правильності складання журналів i Головної книги полягає у перевірці порівняності оборотів. Так, у журналах сума підсумків у рядку по горизонталі має дорівнювати сумі підсумків у графі по вертикалі. Сума всіх оборотів за дебетом рахунків (графа 24) Головної книги повинна дорівнювати сумі всіх оборотів за кредитом рахунків (графа 25) Головної книги.

Первинні документи упорядковуються для зберігання в архіві підприємства за належністю до журналу, в якому здійснено відповідні облікові записи.

Висновок В результаті виконання індивідуальної роботи було вивчено теоретичні аспекти формування журналів і відомостей при журнально-ордерній формі обліку.

Робота складається з теоретичної і практичної частини. В теоретичній частині розкривається методика заповнення журналів і відомостей. Проаналізувавши теоретичні джерела ми прийшли до висновків, що:

1. Обліковий регістр — це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.

2. Облікові регістри — це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів — орденів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

3. В журналі 1 та відомостях аналітичного обліку 1.1., 1.2., 1.3. узагальнюється інформація про наявність і рух грошових коштів у національній і іноземній валюті в касах, на поточних рахунках та інших рахунка в банках, грошових документах та кошти у дорозі.

4. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями та замовниками з різними дебіторами і кредиторами за податками і платежами, облік отриманих та виданих короткострокових векселів, довгострокових та поточних зобов’язань, здійснюється у журналі 3 та облікових регістрах 3.1. 3.6.

5. Записи до журналу 4 здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (ОЗ-1, ОЗ-3, ОЗ-4, розрахунки амортизації, тощо).

6. Для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на соціальні заходи застосовується Журнал 5 або 5 А і Відомість 5.1 обліку руху запасів.

7. Журнал 6 призначено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

8. У Журналі 7 відображаються операції про зміни власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання забезпечень, майбутніх витрат і платежів цільового призначення.

У практичній частині представлені завдання та перелік документів які використовуються в наведених операціях, а також, сформована відомість нарахування заробітної плати працівникам, витяг з Головної книги по рахунку 66, сформовано фінансовий результат діяльності підприємства і оборотно-сальдова відомість за вересень 2008 р., представлено комплект заповнених журналів і відомостей які розглядаються в теоретичній частині.

Список використаної літератури

1. Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 1999;07−16 № 996-XIV.

2. Український бухгалтерський тижневик «Дебет — Кредит» № 29 від 2001 року.

3. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.

4. Кляцький М., Малишків О. Регістри бухгалтерського обліку для підприємств малого бізнесу.// Дебет-Кредит.

ІІ. Практична частина Перелік первинних документів і облікових регістрах, які використовуються в наведених операціях

Завдання з дисципліни «Спецсемінар»

На протязі звітного періоду в ТОВ «Аналог» були здійснені такі господарські операції: