Вживання іншомовних слів у діловій українській мові

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ Спеціальність: Управління персоналом та економіка праці

КОНТРОЛЬНА РОБОТА Дисципліна: Українська мова за професійним спрямуванням Група: ІН22−12−12 Б1 у.е.П П.І.П. студента: Старостіна Т.Є.

Викладач: Кравчук Г. Н.

Методист: Давидова А.В.

Маріуполь 2013

План

Вступ

1. Вживання іншомовних слів у діловій українській мові (наведіть приклади). Особливості їх правопису

2. Запишіть 20 слів, термінів з вашої професійної галузі. З п’ятьма з них складіть речення

3. Перекладіть конструкції ділового стилю українською мовою і запишіть їх: внесение изменений и дополнений; на основании изложенного; ввести в состав; согласно поручению клиента; привести в соответствие; получение части прибыли; ввиду того, что; послать по почте; ввиду сказанного; вынести благодарность

4. Запишіть словами і провідміняйте числівники: 637, 479, 0,6, 3/8

5. Складіть запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки

Список використаної літератури

Вступ

Вивчення дисципліни «Українська мова професійного спрямування» дає можливість оволодіти знаннями з української літературної мови та вміння використовувати тонкощі мови в офіційно-діловій сфері. Опрацьовуючи навчальний матеріал, студенти повинні набути навичок складання конкретних документів, засвоїти правила оформлення паперів із дотриманням стилістичних, орфографічних та пунктуаційних норм.

Мета дисципліни полягає в формуванні знань зі специфіки української професійної мови, фахової термінології як основи професійної мови та стилістики службових документів.

" Українська мова професійного спрямування" включає: вивчення теоретичних засад нормативності української літературної мови; вироблення навичок правильного використання різних мовних засобів залежно від сфери й мети спілкування, складання ділових паперів, усного й писемного фахового мовлення, роботи з науковими і діловими текстами.

Українська мова професійного спрямування допоможе заповнити прогалини в знаннях української мови, сприятиме розвитку загальної культури мовлення, а також усвідомленому та ґрунтовному оволодінню мистецтвом ділового мовлення.

1. Вживання іншомовних слів у діловій українській мові (наведіть приклади). Особливості їх правопису

У сучасній українській мові вживають слова, запозичені з інших, неслов’янських мов. Вони вливалися до складу української мови з різних джерел. Цьому, зокрема, сприяли економічні, політичні та культурні взаємозв'язки українського народу, народів Заходу й Сходу, внаслідок чого українська мова перейняла велику кількість слів, підпорядкувала їх своїм законам фонетики й граматики, пристосувала до правил українського словотворення і семантичних систем.

Так, деякі з них, що давно вже вживаються і означають назви загальновідомих явищ і предметів, повністю сприймаються як українські. Наприклад: крейда, папір, вишня, огірок, агроном, юрист, суфікс, лексика, академія, буква, м’ята та ін. Від основ цих слів в українській мові творяться нові слова за допомогою різних словотвірних засобів. Наприклад: агроном — агрономія, агрономічний, агромаксимум, агромінімум; гарбуз — гарбузиння, гарбузовий.

Інші засвоєні слова, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими і рідко вживаються в мові, мають виразні ознаки іншомовних слів, не властиві українській мові.

Наприклад: адажіо, женофоб, мольберт, ландтаг, ландшафт, вуаль, фрікасе, фенолфталеїн, ланцет.

Найбільшим джерелом, з якого вливалась до українського словника іншомовна лексика, була російська літературна мова. Тому у складі української лексики є багато слів, утворених за зразками морфологічної структури відповідних слів у російській мові. Наприклад: укр. втілення відповідає російському воплощение; укр. відродження — російському возрождение.

У словниковому складі української мови особливе місце займають запозичення грецького походження. Вони означають:

а) назви рослин, тварин — кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил;

б) назви побутових предметів — парус, миска, ванна, баня;

в) поняття церковно-релігійного вжитку — вівтар, архангел, ангел, амвон, антихрист, ікона, келія, ієрей, ладан, демон, ідол, схима, літургія, келар, канон, монастир, піп;

г) терміни науки, культури, мистецтва — апостроф, граматика, діафрагма, логіка, математика, філософія, кафедра, ідея, театр, музей, корал, бібліотека, комедія, хор, сцена, планета, магніт, іподром, гігант.

В українській мові багато слів латинського походження. Ці слова належать переважно до понять науки, техніки, мистецтва, політичних і суспільних відносин, визначають медичну, юридичну термінологію. Наприклад: індустрія, реакція, мотор, меридіан, аргумент, префікс, ангіна, операція, ординатор, консиліум, юстиція, юрист, прокурор, нотаріус, ректор, декан, екзамен, студент, університет, гумор, цирк, екскурсія, експедиція, депутат, консул, секретар, адміністрація.

З латинської мови також запозичені деякі власні імена людей, наприклад: Юлія, Клавдія, Мотря, Валерій, Віктор, Віталій, Павло, Марко.

Із французької мови запозичені слова, що стосуються побуту, назв одягу, науки, мистецтва, суспільно-політичних, технічних та військових понять. Наприклад: люстра, абажур, маскарад, браслет, одеколон, пудра, ридикюль, портьєра, мотив, сюжет, афіша, актор, суфлер, партер, бюст, бюлетень, екіпаж, монтер, костюм, пальто, блуза, кабінет, сержант, гарнізон, атака, фронт, каска, кавалерія, корпус, маршал, комюніке, дебати, кур'єр, департамент, шосе, десант, паркет, пансіон, пасаж.

Слова французького походження зберігають наголос на останньому складі (шосе, партер, костюмер), за винятком тих, які вживають з українськими закінченнями та суфіксами (ескадра, артилерія)

Французькі запозичення характеризуються невідмінюваними формами на е, і, о: плісе, фойє, парі, жабо.

З німецької мови в українську прийшли деякі адміністративні, технічні, медичні, торговельні, військові, виробничі терміни; слова побуту, назви рослин, птахів, ігор тощо. Наприклад: штат, шахта, верстат, стамеска, штукатур, слюсар, лобзик, цех, дратва, бухгалтер, вексель, масштаб, бинт, фельдшер, курорт, флейта, балетмейстер, офіцер, орден, мундир, кухня, швабра, бутерброд, фарш, паштет, квасоля, вафлі, шпинат, галстук, фартух, матрац, страус, танці та ін.

Англійські запозичення вживають в українській лексиці, що стосується техніки, політики, спорту, мореплавства, транспорту, одягу, їжі, питва. Наприклад: тролейбус, комбайн, тунель, лідер, мітинг, бюджет, крокет, фініш, аут, бокс, спорт, докер, яхта, мічман, картер, танк, вокзал, рейс, светр, піжама, кекс, пунш, біфштекс, ром та ін.

Чимало слів в українській мові засвоєно з італійської мови, наприклад: опера, бемоль, інтермецо, бас, лібрето, арлекін, дебет, кредит, банк, вата, казарма, барикада.

У словниковому складі української мови є елементи, засвоєні через російську мову з інших неєвропейських мов. Але вони поодинокі або маловживані. Наприклад: булат, тахта, караван, гиря (з іранської мови); чесуча, чай (з китайської); сакля, чурек (з грузинської); орангутанг (з малайської).

Наявність численних груп іншомовних слів свідчить про багатство української мови.

Особливості правопису:

У сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими правилами:

1. Звук л на письмі передають твердо і пом’якшено (залежно від того, як узвичаєно вимовляти такі слова в сучасній українській мові). Наприклад: — твердий л передають у словах аероплан, бал, план, новела, блок, баланс, лупа, соціологія та ін.;

— пом'якшений л передають у словах асфальт, табель, автомобіль, пляж, канцелярія, ілюстрація, полярний та ін.

Після л в іншомовних словах завжди пишуть е, а не є: пленум, легенда, лекція та ін.

2. У загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюють: акумуляція, сума, маса, каса, колектив, група, метал, комісія. Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєння зберігається: тонна, манна, ванна, брутто, нетто.

Це ж саме стосується й слів з префіксами ап-, ім-, ір-, контр-, сюр-, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковим звуком. Наприклад: апперцепція, імміграція, контрреволюційний, ірраціональний, сюрреалізм та ін.

3. На початку і всередині слова перед голосним та й пишуть і, а не й: індустрія, історія, тріумф, матеріал, Індія, Ібсен та ін.

4. В основах іншомовних слів сполучення голосних іа, іу, іо не змінюють: аксіома, діалектика, радіус та ін.

5. Літеру і пишуть у кінці невідмінюваних слів: журі, таксі, колібрі, поні та ін.

6. Після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, х, л, н в основах іншомовних слів завжди пишуть і: білет, пілот, вітрина, графік, економіка, кіно, хірург, літератор та ін.

7. Після приголосних д, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш у загальних іншомовних назвах перед наступним приголосним пишуть й: директор, тираж, позиція, система, фабрика, режим, шифр, критика, фізика, поетичний та ін.

8. Після апострофа, ь, й, е, і пишуть е, а не е: кур'єр, кар'єра, гігієна, реєстрація, феєрверк та ін.

9. У словах іншомовного походження після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, е, ї, йо пишуть ь: бульйон, мільйон, досьє, кольє, марсельєза, брильянт, трельяж, Ньютон, Віньї (але мадяр).

2. Запишіть 20 слів, термінів з вашої професійної галузі. З п’ятьма з них складіть речення

правопис запозичення діловий числівник

Інвентаризація, централізація, контактор, вимога, накладна, операція, бухгалтерія, списання, відділ ремонтів, підрозділ, склад, цех, акт, замовник, організація, оформлення, персонал, додаток, комбінат, кошторис.

Начальнику структурного підрозділу забезпечити:

Оформлення первинних документів, накладних, актів на централізацію або списання (в системі електронного обліку ТМЦ «КІС"-операція 120/25) для отримання МВО (на склад) зі складу цеха ТМЦ і передачу оформленої накладної в бухгалтерію цеха, для подальшого оформлення кошторису у відділ ремонтів.

3. Перекладіть конструкції ділового стилю українською мовою і запишіть їх: внесение изменений и дополнений; на основании изложенного; ввести в состав; согласно поручению клиента; привести в соответствие; получение части прибыли; ввиду того, что; послать по почте; ввиду сказанного; вынести благодарность.

Внесення змін і доповнень; на підставі викладеного; ввести до складу; згідно з дорученням клієнта; привести у відповідність; отримання частини прибутку; зважаючи на те, що; послати поштою; зважаючи на сказане; винести подяку.

4. Запишіть словами і провідміняйте числівники: 637, 479, 0,6, 3/8.

637.

Н. шістсот тридцять сім

Р. шістсот тридцяти семи

Д. шістсот тридцять сьомим

3. шістсот тридцять сьомих

О. шістсот тридцяти сімома

М. на шістсот тридцять сьомих

479.

Н. чотириста сімдесят дев’ять

Р. чотириста сімдесяти дев’яти

Д. чотириста сімдесят дев’ятим

3. чотириста сімдесят дев’ятих

О. чотириста сімдесят дев’ятим

М. на чотириста сімдесят дев’ятих

0,6.

Н. нуль цілих шість десятих

Р. нуль цілих шести десяти

Д. нуль цілих шести десятим

3. нуль цілих шести десятих

О. нуль цілих шести десятим

М. на нуль цілих шести десятих

3/8.

Н. три восьмих

Р. трьох восьмих

Д. трьом восьмим

3. три восьмих

О. трьом восьмим

М. на трьох восьмих

5. Складіть запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки

Шановний пане: Фагаулiн А.С.

Буду радий бачити Вас на відкритті моєї персональної виставки. Вона відбудеться 14 лютого 2013р у готелі «Дружба». На ній будуть виставлені результати 10 річної творчої діяльності. Думки й враження від виставки такої висококваліфікованої й шанованої людини, як Ви, для мене дуже важливі. Маю надію, що в цей час Ви будете вільні від справ і знайдете час ознайомитися з моїми роботами.

З найкращими побажаннями Гончаров В.В.

Список використаної літератури

1. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. Навч. посібник. — К.: А.С.К., 2002.

2. Діденко А. Сучасне діловодство: Навч. посібн. для проф.-тех. закл. освіти/ Анатолій Діденко,.? 3-є вид.? К.: Либідь, 2001.? 383 с.

3. Плющ М. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник для студ. вузів. / Марія Плющ, Олександр Леута, Наталя Гальона.? К.: Вища школа, 2005.? 281 с

4. Русанівський В. Історія української літературної мови: Підручник для студ. вуз./ Віталій Русанівський,.? 2-е вид., доп. і перероб.? К.: АртЕк, 2002.? 423 с.

5. Сучасна українська літературна мова: Підручник для студ. філолог. спец. вузів. / А. П. Грищенко, Л.І.Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. -2-е вид., перероб. і доп.? К.: Вища шк., 2007. — 492 с.

6. Петраківський А.Ю., Джанікьян Л. Новий українсько-російський та російсько-український словник — Х., 2000.

7. Єрмоленко С.Я., Ленець К. В., Пустовіт Л. О. Новий російсько-український словник-довідник. — К., 2006.

8. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення. — К., МАУП, 2008.

9. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. — Х., — 2002.

10. Бибик С. П., Михно І.Я., Пустовіт Н.О., Сюта Г. М. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. — К., 2003.

11. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Українське ділове мовлення. Навч. посібник. — К., Либідь, 2001.