Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Региональная культура і подальша історія під час уроків німецької мови середньої школе

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Будь-яке навчання, як відомо, є передача молодого покоління культури, накопиченої людством. Це означає, чого жодне навчання вимагає накопичення знань про навколишньої дійсності — природі, суспільстві, людині, його власної історії та культури. Іншомовна культура є частка світової культури. Отже, через іноземну мову, передаючи учням іншомовну культуру, можна зробити великий внесок у загальне… Читати ще >

Региональная культура і подальша історія під час уроків німецької мови середньої школе (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

ШУЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

КАФЕДРА РОМАНО-ГЕРМАНСКИХ ЯЗЫКОВ.

І МЕТОДИКИ ОБУЧЕНИЯ.

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РАБОТА.

НА ТЕМУ:

РЕГІОНАЛЬНА КУЛЬТУРА І ИСТОРИЯ.

НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОГО МОВИ У СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛЕ.

ВИКОНАВ: СТУДЕНТ 5к. 1гр.

ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО.

ФАКУЛЬТЕТА.

БАРИНКОВ И.С.

НАУКОВИЙ РУКОВОДИТЕЛЬ:

Проф. КУРІЦИН В.М.

ШУЯ 2003.

Введение

…3.

Розділ 1.

1. Соціокультурний компонент змісту навчання мови языку…5.

2. Регіонознавство як наука. Інтеграція регионоведения навчання іноземному я зыку…7.

Розділ 2.

2.1. Принципи побудови інтегрованого курса…16.

2.2. Психологічний аспект навчання мови на регіональному рівнях. Проектна методика як підвищення мотивації навчання регіональної культуре…23.

Заключение

…27.

Список використаної литературы…29.

Приложение…31.

Будь-яке навчання, як відомо, є передача молодого покоління культури, накопиченої людством [5]. Це означає, чого жодне навчання вимагає накопичення знань про навколишньої дійсності - природі, суспільстві, людині, його власної історії та культури. Іншомовна культура є частка світової культури. Отже, через іноземну мову, передаючи учням іншомовну культуру, можна зробити великий внесок у загальне освіту, в формування всебічно розвиненою, гармонійної особистості. Метою роботи є підставою простежити наскільки ефективна передача учням чужомовному культури та історії на регіональному рівнях, і це сприяє підвищення ефективності навчання мови. Аналізуючи погляди різних авторів вимушені привнесення у процес навчання знань регіональної культури, і навіть історії адміністративногеографічних регіонів своєї країни і країни досліджуваного мови, неможливо не відзначити зміни ставлення до регіональних знань, що у своє чергу пояснюється розвитком міжнародних відносин, зокрема, міжрегіональних офіційних контактів міжнародною рівні. Наявність таких контактів, а також економічних пріоритетів і міждержавних культурних зв’язків, вимагає вміння неформального спілкування у різноманітних галузях життя. Величезну роль грає чинник комунікативного підходу, який сприяє підготовці учнів до стихійно яка виникає спонтанного спілкуванню. Марно забувати і ролі соціокультурного компонента змісту навчання, який обумовлює ситуативність використання мови, що у своє чергу безпосередньо впливає комунікативну компетенцію учнів. Ці чинники та визначають актуальність зв’язку вивчення іноземної мов з вадами регіонів, які у останнім часом набувають все бульшую самостоятельность.

Головною метою інтегрування регионоведения в навчальний процес є розвиток і удосконалювання комунікативної і соціокультурної компетенції учнів, і навіть розширення змістовної основи навчання іноземної мови рахунок оволодіння учнями певним обсягом регіональних знаний.

1.1. Соціокультурний компонент змісту навчання мови языку.

З розвитком та поширенням комунікативного підходи до навчання іноземних мов значно більше уваги стало приділятися використанню мови в певних соціальних і культурних ситуаціях. Аудиолингвальный метод, фокусуючий своє увагу навколо окремо взятої пропозиції чи фрази, виявився нездатним підготувати учнів до реальному, спонтанного спілкуванню іноземною мовою, бо у реальному житті існують соціальні й культурні правила, без володіння якими знання заучених пропозицій буде «безглуздим». Відомі західні моделі комунікативної компетенції розглядають соціокультурний компонент як допоміжний социолингвистической компетенції. Так, знання норм поведінки, цінностей, правил спілкування необхідне вибору вірного мовного регістру. Тобто функція культури зводиться тільки в вірному вибору регістру висловлювання на залежність від ролі співрозмовника, його статусу, місця та мети спілкування. Проте з цією зовсім не від обмежується роль культури у процесі іншомовного спілкування. Культурознавча обізнаність необхідна для вірної інтерпретації те, що відбувається у конкретної історичної ситуації в инокультурной середовищі. Незнання соціокультурного контексту і відсутність стратегій по заповненню інформаційних прогалин може стати вирішальними чинниками при комунікації носіями мови та культури. Інформаційні прогалини може бути подолані шляхом переспрашивания — уточнень, пояснень тощо. Проте носії мови який завжди готові прийняти до уваги мовні труднощі, із якими стикаються розмовляючі на іноземних языках.

Посилення культуроведческого компонента у навчанні ні з жодному разі не знижує важливості, особливо у початковому етапі знають, практичного оволодіння мовними формами як засобом спілкування (тобто. комунікативного компонента). Понад те, це дозволяє реалізувати принцип комунікативної спрямованості й немислимо організувати зацікавлена спілкування і їхню взаємодію дітей на новому їм мові. Навчання ж школярів через діалог культур потрібен постійно, починаючи перших кроків вивчення предмета, яке нині починається із шестирічного віку чи навіть дитсадку. Початковий етап, як відомо, закладено підвалини усього будинку навчання неродному мови. І саме тут мають бути закладені міцні основи всіх компонентів змісту навчання, зокрема і культурного.

Цей компонент допоможе, з одного боку, покінчити з проблемою створення позитивної в дітей, коли ігрова мотивація знижується. Основними мотивами міг би стати: прагнення розширенню і поглибленню сфери пізнавальної діяльності, інтерес до культури рідного народу і народу — носія мови. З іншого боку культурний компонент буде сприяти більш усвідомленої оволодінню іноземну мову як засобом общения.

1.2. Регіонознавство як наука. Інтеграція регионоведения навчання іноземному языку.

Оволодівши певним обсягом знання культури та історії своєї країни і країни досліджуваного мови на етапі навчання мови і тих самим підвищивши свою комунікативну і лингвострановедческую компетенцію, учні середніх класів та старшокласники готові до ознайомлення з культурою і історією двох десятків країн на регіональному рівнях. Регіональна проблематика набуває все більшої актуальності нині, коли особливо зросла самостійність окремих країв і областей. Отже, можна дійти невтішного висновку, що йдеться про інтеграцію в навчальний процес самостійної науки — регионоведения.

" Межпредметные зв’язку стають дуже актуальними на етапі розвитку шкільної освіти, вдосконалення якого йде шляхом інтеграції знань. Інтеграція є процес і результати створення нерозривно пов’язаного створення єдиного цілого. У навчанні вони можуть здійснюватися шляхом злиття щодо одного синтезованому курсі навчальних предметів, підсумовування основ наук, розкриття комплексних навчальних тим гаслам і проблем. Правильне встановлення межпредметных зв’язків, вміле їх використання важливі на формування гнучкості розуму учнів, для активізації процесу навчання дітей і, як у нашому разі, посилення практичної і комунікативної спрямованості навчання іноземної мови «. 6,33].

" Регіонознавство є самостійну наукову дисципліну, яка передбачає вивчення «минуле й етнографії, економіки та політики, науку й культури, мови та літератури, традицій та матеріальних цінностей конкретного регіону» [2]. У обсязі воно вивчається найвищих навчальних закладах. У середній школі освоєння основ регионоведения разом із навчанням іноземної мови може ділитися на початковий загальноосвітній і просунутий, професійно орієнтований этапы.

На початковому етапі знають регіональні знання повинні служити засобом підвищення загальноосвітнього рівня життя та вдосконалення володіння іноземну мову. На просунутому етапі - як для читання продепевтического спеціального курсу, знакомящего що у даної спеціальності учнів з декотрими поняттями «регионологии» як науки.

Проведення інтегрованих курсів передбачає, що у школі имеются:

1) групи учнів із високим рівнем навчання (чи займаються іноземну мову углублённо);

2) вчителя, котрі володіють як мовою, а й спроможні самостійно розробити регіональний курс;

3) оснащённый різноманітними навчальними засобами кабинет;

4) кількість годин, що дозволяє включити курс в цілому або як спецкурсу (миникурса або у вигляді окремих занять) до програми навчання іноземної мови в визначене чи позаурочний час протягом учбового року (півріччя, четверти). 11].

Основу экстралингвистического змісту такого курсу становлять знання учнів регіон, отримані насамперед під час вивчення шкільних навчальних предметів гуманітарного й природничого циклів, соціальній та процесі самостійної роботи. До них належать географічні, історичні, літературознавчі, культурознавчі та інші інформацію про своєму крае.

Таблиця 1.

|Зразкове экстралингвистическое зміст регіонального курсу | |Область знання |Основні інформацію про регіоні | |Географія |Назва регіону, його основних центрів; національність і | | |мову корінного населення; межі і прикордонні держави,| | |регіони; назва і довжина головних водних | | |магістралей; основні кліматичні особливості; головні | | |природні багатства; провідні галузі в промисловості й | | |сільського господарства регіону; транспорт. | |Історія |Час виникнення першого поселення біля регіону;| | |великі події; значні історичні | | |особистості, які жили у цьому регіоні, або відвідали його; назви| | |історичних місць, пам’яток культури. | |Література |Письменники, поети, журналісти, життя і творчість яких | | |пов'язані з даним регіоном, їх зв’язок із країнами досліджуваного | | |мови; назви і стислий зміст творів | | |регіональної літератури; найпоширеніші у регіоні| | |легенди, сказання; назви регіональних газет та часописів. | |Мистецтво |Художники, артисти, музиканти, жили й творили у цій | | |місцевості, їх основні твори, зв’язок із країнами | | |досліджуваного мови; назви найвідоміших регіоні | | |театрів, кінотеатрів, виставок, конкурсів; народні промисли| | |і предмети їх виробництва; свята, обряди, звичаї і | | |пісні. |.

Вихідний рівень знання регіоні слід попередньо визначити з допомогою тесту рідною. У ньому учням пропонується вибрати з 3−5 варіантів один правильний. Наведемо приклади тестов.

1. Скільки жителів у твоєму рідному городе?

А) 75 тысяч;

Б) 100 тысяч;

У) 650 тысяч.

2. У якій року грунтувався твій рідний город?

А) в 1653;

Б) в 1777;

У) в 1953.

Тест може містити такі питання, куди слід відповісти «Так» чи «Ні». Він то, можливо доповнений завданнями і національним питаннями типу: Перелічи відомі тобі визначні пам’ятки рідного краю; Що б ти знати з історії рідного міста, посёлка?

Проаналізувавши вихідний рівень знань школярів про своєму регіоні, а також їхніх інтереси у цій галузі, потрібно далі визначити форму навчання дітей і сформулювати кінцеві мети курса.

Однією з цих форм може бути лекционно-реферативная. Кінцеві мети тут різні, наприклад: розробка й проведення екскурсії, микроэкскурсии (із записом на відеокамеру) зі своєї місцевості чи регіональному центру для іноземних гостей, учнів. Інший метою може бути підготовка до рольової грі «Рада екскурсоводів», у якої школярі пропонують свої варіанти маршрутів екскурсії чи миниэкскурсий, а рада екскурсоводів, очолюваний вчителем історії та що з найпідготовленіших учнів свого чи паралельного класу, оцінює представлене яких і визначає кращі роботи. Можливо організовано й «заочна» екскурсія за рідними місцях. Вона доповнить часто практикуються «заочні» екскурсії столицями країн досліджуваного мови. Адже відомо, що країна впевнено називаючи визначні пам’ятки Берліна, Лондона чи Парижа, діти часто не можуть назвати визначні пам’ятки свого рідного міста. Традиційна форма зачёта може завершити роботу над регіональним курсом.

Тематика рефератів чи минирефератов розробляється учителем в відповідність до экстралингвистическим змістом курсу чи визначається учнями за власним бажанням. Важливо розподілити теми рефератів та графік їх «захисту» на початку роботи з курсом. Одночасно слід ознайомити учнів із критеріями оцінки рефератів. Залежно від обсягу реферату оцінки може бути повним, развёрнутыми чи короткими. Критерії оцінки можуть формулюватися наступним образом:

|Критерії оцінки реферату іноземною мовою по регіональної тематиці | |Структурна організація реферату: запровадження, формулювання теми, постановка мети| |і завдань реферату, висновок, список літератури. | |Зміст: | |А) інформативна насиченість реферату; | |Б) виклад власного ставлення до порушеним проблемам; | |У) складність проблемы/вопроса; | |Р) відповідність викладеного темі, цілям і завдань реферату. | |Форма викладу реферату: | |А) міру володіння матеріалом (вільна — говорення без конспекту; | |несвободная — говорення спираючись на конспект); | |Б) використання коштів наочності у процесі оповідання; | |У) вміння залучити й контролювати увагу слухачів; | |Р) структурна чёткость викладеного матеріалу. | |Мовні вимоги: | |А) мовна правильність (граматична і лексична правильність); | |Б) лексичне розмаїтість промови. |.

Базуючись на даних критеріях, учні вчитель може становити таблицю, куди під час відповіді вносяться оцінки за кожному з пунктів (А, Б, В, Г) по п’ятибальною системі. Потім з урахуванням середньої оцінки за кожному з чотирьох критеріїв визначається загальна оцінка реферату. Облік думок усіх студентів, хоч і ускладнює виведення оцінки, але з тим дозволяє піднести зацікавленість Україною і як слухачів, і виступаючих. Важливим є й колективне усне обговорення реферату. Практика показує, що його є доцільним рідною языке.

Природно, що інтегрування регионоведения можливо у класах (чи школах) з углублённым вивченням іноземної мов. Існують реальні можливості й у включення регионоведческого аспекти в навчальний процес звичайній загальноосвітньої школи. Зрозуміло, недоцільно здійснювати подібних школах цілий регіональний курс, але, ніж порушувати цілісності занять, інформацію про регіоні можна повідомляти фрагментарно, в в зв’язку зі досліджуваної темою, відводячи при цьому 3−5 хвилин уроку (чи у позаурочний час). Наприклад, розповісти про традиційне страві Центральної Росії «зелені щі» або про вестфальских пряниках — щодо теми «Єда», чи про особливості святкування Різдва наш регіон має для підготовки новорічного ранку і т.п.

Інший формою проведення регіонального курсу то, можливо предметноситуативна. Її основу становлять мовні ситуації, які об'єднані частіше всього єдиною сюжетною лінією й базуються на предметах промови регіонального содержания.

Досвід роботи показує, що распространённым сюжетом при працювати з регіональним матеріалом є відвідання групою зарубіжних громадян (туристів, студентів, школярів) даної конкретної місцевості. Така макроситуация включає низку микроситуаций, у межах яких формулюються комунікативні задачи.

Таблиця 2.

|Схема планування регіонального курсу | |Предмет промови |Функція |Коммуникативная|Речевой |Мовні | | |спілкування |завдання в |продукт |кошти | | | |мовної | | | | | |ситуації | | | |Достопримечательно|Познавательна|Иностранные |Односторонний|Ein | |сті рідного города|я |туристи |діалог — |Denkmal/eine | | | |оглядають |розпит |Bьste | | | |історичні | |errichten, | | | |пам'ятники | |einweihen; der | | | |міста. Їх | |Bildhauer; | | | |цікавить | |Verehrer haben;| | | |додаткова | |etw. auf Grund | | | |інформація про | |von Spenden | | | |історичних | |bauen | | | |пам'ятниках | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |.

У виборі предметів промови для регіонального курсу слід спиратися на основні інформацію про рідному краї (див. табл.1). Предмет промови багато в чому визначає вибір функції спілкування, у межах якої ведеться розмова. Так, наприклад, приведений в таблиці 2 предмет промови «Визначні Пам’ятки рідного міста» може обговорюватися крім пізнавальної й у руслі інших основних функцій спілкування: ценностно-ориентационой (вираз відносини: «Вам сподобалося старовинний будинок університету?»), регулятивної (пропозицію послуг: «Якщо ви і розташовуєте часом, я покажу вам ще будинок собору»), этикетной (ритуализированный діалог: «Ви скажете, як пройти до пам’ятника N?»). Бажано, щоб та інші предмети промови мали властивістю вживатися у різних функціях спілкування. Позитивну роль тут зіграє і прилучення і до проектної методиці, яка передбачає збирання інформації та подальше уявлення результатів своїх пошуків. Роль проектної методики, як психологічного і мотиваційного чинника при інтегрованому навчанні розглядатиметься ниже.

Отже, ми з’ясували, що культурознавча поінформованість є необхідною умова комунікації, що у своє чергу не знижує важливості практичного оволодіння мовними формами як засобом спілкування. Але саме культурний компонент змісту навчання створюватиме позитивну мотивацію школярі і сприяти його більш усвідомленої оволодінню мовою як засобом общения.

Ми визначили ступінь важливості межпредметных зв’язків для активізації процесу навчання дітей і посилення комунікативної спрямованості навчання. У нашому випадку, інтеграція регионоведения щодо навчання іноземної мови буде служити як засобом підвищення освітнього рівня, так вдосконалення володінням іноземну мову. Було визначено умови проведення інтегрованих курсів, і навіть їх экстралингвистическое зміст. Були обрані форми навчання дітей і критерії оценки.

У другому розділі ми розглянемо принципи побудови інтегрованого курсу і пояснюються деякі способи створення позитивної мотивації до вивчення регіональної культури у школьников.

1. Принципи побудови інтегрованого курса.

Вочевидь, що інтегрований курс для початкового етапу може мати значно більше стала вельми поширеною, ніж для просунутого етапу, тому його розробка є першочерговим завданням. Вона потребує дотримання таких принципів, як: мінімізація, облік регіональну специфіку, відбір регіонально значимих предметів промови, послідовне пред’явлення інформації, коммуникативность.

Принципи мінімізації необхідні проведення процедури обмеження як тематичного, і предметного змісту курсу. Тематичний мінімум повинен відбивати основні галузі вивчення регионоведения, а предметне зміст слід залучити ті предмети промови, що дозволяють сформувати найповніше поширене уявлення регіон. У нашому випадку список тим гаслам і предметів промови обмежуватиметься такими, які характеризують культурне життя і історію цього регіону (див. табл.1).

Принцип обліку регіональну специфіку важливий всіх етапах роботи, але найбільше значення вона має для відбору регіонального змісту курсу. Регіональна специфіка складається з сукупності природничих чи історично сформованих особливостей, які відрізняють цю частка країни одної. Приміром, до регіональних специфічним особливостям Іванівській області ставляться такі, як: географічне розташування (Центральна Росія; ріка Волга, котра зв’язує область коїться з іншими регіонами по водного шляху), історія регіону (історично обумовлена розвинена текстильна промисловість). Облік цих специфічних особливостей дозволяє зробити подальше уточнення предметного змісту конкретної регіону, у разі, для Іванівській області. Це уточнення може складатися з доповнення, винятку чи заміни окремих предметів промови залежно від своїх актуальності для окремої місцевості. Для іншого регіону зміни можуть торкнутися інших предметів промови, але очевидно, що кожного регіону має здійснюватися їх окремий, специфічний відбір з урахуванням регіональну специфіку. У цьому слід дотримуватись ще одного важливого принципу, саме, принципу відбору регіонально значимих предметів промови, що відбивають унікальність регіону, його неповторний характер.

Розкриття змісту окремих тим гаслам і предметів промови може статися по-різному. Це то, можливо послідовне чи проблемне інформування учнів. При послідовному інформуванні відбувається поступове, крок по кроку, пред’явлення і розкриття змісту, при проблемному — учням самим доводиться шукати прихований сенс одержуваної інформації. Вочевидь, що проблемне інформування набагато складніший і можна тільки на просунутому етапі роботи з регіональним матеріалом. На початковому етапі знають бажаний принцип послідовного пред’явлення інформації, котрі можуть виступати як організуючий при побудові всього курсу загалом, і його окремих разделов.

Покладання принцип послідовності визначає зміст наступного комунікативного принципу. Послідовне виклад інформації оформляється певними видами тексту. Їх «ланцюжок «повинна розкривати основний зміст окремого предмета промови. Розглянемо далі, які типи текстів можуть у неї войти.

Для монологічною промови — це повідомлення, описи, розповіді з послідовної хронологією подій, тобто таких тексти, які реалізують информативно-познавательную функцію спілкування. Прикладом може слугувати такий текст, знакомящий з найбільшою рікою Іванівській области.

Die Wolga.

Die Wolga ist einer der grцЯten Strцme nicht nur in Russland, sondern auch in der Welt. Sie nimmt ihren Anfang auf der Waldaj-Hцhen und mьndet 3530 km weiter in das Kaspische Meer. Die enorme Lange sowie die gьnstige geographische Lage haben schon im 8. Jahrhundert ihre Bedeutung als wichtiger Handelsweg geprдgt. Die Stдdte, die an ihren Ufern entstanden, waren zum Teil auch Festungen, um russisches Territorium vor den Nomaden zu verteidigen. Ein Beispiel dafьr ist die Stadt Kineschma, die im 16. Jahrhundert als Festung am linken Ufer der Wolga gebaut wurde. Nur im 18. Jahrhundert wurde die Festung eine Stadt.

Zur Zeit war die Wolgaregion Schauplatz blutiger Bauernaufstдnde, die Kosaken Stepan Rasin (17Jh) und Jemeljan Pugatschow (18 Jh) anfьhrten.

Im 18. Jahrhundert haben sich an der Wolga Deutsche und Hollдnder niedergelassen, die russischen Zaren ins Land geholt hatten. Sie haben zum Teil ihre Sprache und Brдuche erhalten, obwohl sie in ihrem Schicksal viel Leid erfahren mussten. Mit Beginn der 2. Weltkrieges wurden sie aus dieser Region umgesiedelt.

Im 20. Jahrhundert sind an der Wolga grosse Industriestдdte, Staudдmme und Staussen entstanden.

Die Wolga hat nicht nur russische Geschichte mitgeprдgt, sondern auch russische Mentalitдt. Sie ist in russische Volkslieder und Kultur eingegangen, wie in das Lied ьber den Rebellen Stepan Rasin, das die Weite der Steppen, die Kraft des Stroms und das russische Temperament zum Ausdruck bringt.

Прикладом повідомлення, знакомящего з окремим регіоном ФРН, може слугувати такий автентичний текст.

Saarland. Etwas aus der Geschichte.

Das Saarland wurde erst Ende der 50 er Jahre in die Bundesrepublik eingegliedert. Zuvor erlebte das Saarland seine wechselvolle Geschichte. Um 1835 gab es das heutige Saarland gar nicht. Der grцsste Teil des Landes gehцrte zur preuЯische Rheinprovinz, der zweitgrцsste zum Bayerischen Rheinkreis und der kleinste Teil zum Grossherzogtum Oldenburg. Mit dem Versailler Vertrag geriet die Saar 1920 unter die Obhut Frankreichs. 1945 wurde das Saarland durch amerikanische Truppen von der Naziherrschaft befreit. Fast ein Jahrzehnt lang war es danach Teil der Republik Frankreich. Erst am 1. Januar 1957 ist das Saarland Bundesland geworden. Die nachtrдgliche Eingliederung war das Ergebnis von Verhandlungen Bonns mit dem Nachbarn Frankreichs und einer Volksabstimmung. Der politischen Eingliederung folgte die Bundesrepublik. Das war im Jahre 1959.

Діалогічна промову на рамках информационно-познавательной функції може бути представлена диалогом-обменом інформації та диалогом-расспросом.

Mit einem Journalisten unterwegs.

1) J. Guten Tag, ich bin vom Staarbrьckener Morgenblatt. Darf ich sie fragen, was Sie sich fьr den Sonntag vorgenommen haben?

A. Heute haben wir herrliches Wetter; deswegen mцchte ich mit meinen Kindern in die Berge wandern. Die Erholung beim Litermont ist bei uns sehr beliebt.

J. Na dann, viel Spass dabei!

2) J. Entschuldigen Sie, bitte! Und wie wollen Sie heute den Tag verbringen?

B. Ich gehe zu einem Studententreffen. Vor 3 Jahren habe ich das MaxPlanck-Institut fьr Informatik absolviert und heute trifft sich meine ehemalige Gruppe wieder. Auf das Wiedersehen freue ich mich natьrlich riesig.

J. Einen schцnen Tag wьnsche ich Ihnen.

3) Verzeihung, darf ich fragen, woher Sie kommen?

З. Ich komme aus Russland, genauer gesagt aus Iwanowoer Gebiet und bin fьr einige Tage mit einer Touristengruppe hier.

J. Nun, wie gefдllt Ihnen unsere Stadt?

З. Einfach prima. Ich stehe unter dem Eindruck vom Besuch der Ausstellung moderner Kunst in der «Modernen Galerie » .

J. Danke fьr das Gesprдch und noch ein paar schцne Tage bei uns in Saarbrьcken.

Бажано, щоб «ланцюжок «інформаційних текстів включала автентичні тексти регіонального змісту. Джерелами таких текстів можуть бути зарубіжна навчальна і довідкова література, преса, зарубіжні рекламні видання іноземною мовою, іноді художньої літератури іноземних авторов.

У результаті послідовного інформування учні мають одночасно можливість у вдосконаленні основних комунікативних умінь з допомогою виконання різноманітних условно-коммуникативных та власне комунікативних упражнений.

Історія. 1. У історії Іванівській області певну роль зіграла революція 1917 року (У історії Саарханда певну роль зіграла Франція). Розкажи, які з цим пов’язані. 2. Розкажи про наслідки Великої Великої Вітчизняної війни для ивановцев (про наслідки Першої Світовий війни для саарцев).

Искусство.

1. Розкажи одного із музеїв в Іванівській області (в Саарланде).

2. Зроби повідомлення одного із художників, що народилися Саарланде.

(Іванівській области).

Природа.

1. Найбільшою рікою, а Саарланде є ріка Саар (в Іванівській області - Волга). Підготуй повідомлення про цю реке.

Критерії оцінки рефератів вказані выше.

Виділені і розглянуті принципи обгрунтовують жодну з можливих моделей інтегрованого курсу. Кожен із варіантів його може мати своє власне модель чи модифікацію запропонованої. Головне, щоб кожна запропонована модель сприяла закріплення позитивної мотивації вивчення іноземних мов шляхом інтегрування в навчальний процес особистісно значимих регіональних знань і сприяла вдосконаленню знань іноземної мови целом.

2.2. Психологічний аспект навчання мови на регіональному рівнях. Проектна методика як підвищення мотивації навчання регіональної культуре.

Під час упорядкування ситуацій важливо пам’ятати про психологічну природу мовної діяльності, яка стимулюється різними потребами людини, наприклад: задовольнити свою допитливість, висловити думка, ставлення, оцінку цих подій, дозволити суперечність, зробити вибір, ухвалити будь-яке рішення, дізнатися інформацію. Приміром, основу ситуації, приведённой в Таблиці 2, лежить потреба допитливих туристів отримати додаткову информацию.

Що ж до вибору мовних коштів під час упорядкування регіонального курсу, то тут слід звернути не лише на етап навчання дітей і рівень навчання учнів, але й особливу групу мовних одиниць із регіональної країнознавчої значимістю (маркированностью). Така група одиниць міститься практично переважають у всіх текстах регіонального змісту. Вони можуть бути конкретними назвами пам’яток, вулиць, площ: Denkmal der Siege; Ostrowski-Theater; Frunse-Denkmal/Max-Planck-Institut; die Moderne Galerie.

Монолог чи діалог, складений стосовно регіональної специфіці іншої галузі Росії або інший федеративної землі ФРН, міститиме природно інший набір мовних единиц.

Щоб уникнути одноманітності у будівництві занять регіонального курсу, слід за можливості широко використовувати різні способи активізації речемыслительной діяльності школярів: залучати як мовної зарядки пісні, вірші, цитати, прислів'я і приказки по регіональної проблематики. Працюючи над нової лексикою ефективно складання кросвордів. На всіх заняттях бажано мати різного виду наочність: фотографії, слайди, репродукції картин, книжкові ілюстрації, відеокліпи і відеофільми. У узагальнюючий урок можна включити вікторину, контрольні тести, завдання узагальнюючого характеру, що їх у вигляді соревнования.

Якщо ні можливості провести регіональний курс, можна залучити до навчанні окремі регіональні проекти чи автентичні тексти регонального содержания.

Проектна методика навчання знаходить дедалі більше стала вельми поширеною в навчанні іноземних мов там, а останнім часом і в нас[11] У як приклад проекту регіонального змісту наведемо стисле опис проекту: Welche historische Denkmдler hat unsere Region? Його метою буде вивчення що у регіоні історичних памятников.

Робота над проектом диктує дещо етапів. Перший етап — це уявлення проекту на цілому. Учні орієнтовані збір необхідної інформації: Wo kцnnen wir Information ьber Denkmдler der Gebiet bekommen? (In den regionalen Zeitungen und Zeitschriften, im Fernsehen, im Radio, in der Bibliothek, von den Eltern und Bekannten).

На наступний етап школярам пропонується розповісти про результати своїх поисков:

Ich habe im Radio gehцrt, dass…

Ich habe in der Zeitung gelesen, dass…

Ich habe von meinen Eltern erfahren, dass…

У результаті оповідань учнів заповнюється узагальнювальна таблица.

Таблиця 3. |Інформація про регіональних пам’ятниках | |Джерело информации|Информация пам’ятки |Місто | |1. Reisefьhrer |Der Ьbersicht der Revolutionsdenkmдler und ihre|Iwanowo | | |Geschichte. | | |2. Archiv |Die frьhere Existenz der Spasski-Kathedrale |Schuja | | |anstelle des modernen Lenin-Denkmals. | | |3. Zeitung |Der ehemalige Aufenthaltsort des Theaters von |Kineschma| | |Ostrowski anstelle der modernen Sportschule. | |.

За підсумками складеної таблиці отримуємо досить повні інформацію про регіональних історичних пам’ятниках. Можна запросити компетентного фахівця у галузі історії регіону, наприклад, працівника музею чи архіву. По змозі бажано провести экскурсию.

Свої враження про осуществлённом проекті учні можуть викласти письмово у вигляді микросочинения або ж обговорити усно: Schreibt/Erzдhlt, was dir im Projekt gefallen hat, was du neues erfahren hast. Зібраний матеріал можна використовуватиме оформлення стінної газети, коллажа, альбому, усного журналу, відеофільму. Варіант оформлення може також стати обговорення на уроке.

Якщо робота над проектом викликала в школярів інтерес, слід запропонувати їм подумати над темою чергового проекту й з того, як їм краще виконати її. Перспективною визнана розробка проектів, темами яких є порівняльне вивчення традицій, звичаїв, свят країни досліджуваного мови та свого регіону, наприклад: Was wissen wir ьber Weihnachten (Ostern) in einem deutschen Region und in unserem Ort?

Заключение

.

У цьому роботі ми розглянули актуальність соціокультурного компонента змісту навчання дітей і то, наскільки продуктивна передача учням знання культури та історії на регіональному рівнях. Було визначено, яким шляхом вноситимуться знання регіон, ніж порушити цілісності урока.

Ми вже переконалися, що з необхідних умов створення повного уявлення про досліджуваному регіоні є регионоведения як науки у процес навчання мови. Були виділено етапи навчання — початковий загальноосвітній і просунутий, професійно орієнтований. Ми зазначили, що час розробки початкового етапу слід дотримуватися певних принципів, саме: мінімізації, відбору регіонально значимих предметів промови, послідовного пред’явлення інформації, комунікативності, обліку регіональну специфіку. У зв’язку з цим ми запропонували орієнтовний список тим гаслам і предметів промови інтегрованого курсу, і навіть визначили можливі типи текстів, необхідних послідовного викладу інформації (монологические висловлювання, діалоги). Була підкреслена необхідність включення автентичних текстів регіонального змісту. Чимале увага була зосереджена приділено мотиваційному аспекту навчання, у зв’язку з що було запропоновано використовувати проектну методику як активізації речемыслительной діяльності школьников.

Список використаної литературы:

1. Бім И.Л., Маркова Т. В. Про один із можливих підходів до написання програм по іноземних мов // ИЯШ, 1992, № 1.

2. Державний освітній стандарт вищого професійної освіти /Держкомітет РФ з вищої освіти.- М.: Лотос, 1995.

3. Дронов В. В. Психологічні і методичні основи навчання іноземних мов дітей молодого віку // Іноземні мови у шкільництві. — 1985, № 4.

4. Зимова І.А., Сахарова ТОБТО. Проектна методика навчання англійської мови // ИЯШ, 1991, № 3.

5. Лернер И. Я. Дидактична система методів навчання. — М., 1976.

6. Махмутова О. Н., Батина М. Г. Інтегрований урок на тему «США: природа, міста, населення, сільському господарстві «// Іноземні мови у шкільництві. — 1997, № 4.

7. Нікітенко З.Н., Осиянова О. М. Про патентування деяких можливості використання лингвострановедения у навчанні англійської мови дітей 6−9 років // Початкова школа, 1994, № 9.

8. Панасюк Х. Г. — І. Німеччина: Країна й люди. — Мн.: Выс.шк., 1998.

9. Сисоєв Л. В. Мова і «культуру: у пошуках нового напрями у викладанні культури країни досліджуваного мови // Іноземні мови у шкільництві., 2001, № 4.

10. Тамбовкина Т. Ю. Про патентування деяких принципи побудови інтегрованого курсу «Іноземна мова і регіонознавство «// Іноземні мови у шкільництві, 1996, № 5.

11. Тамбовкина Т. Ю. Регіональний матеріал під час уроків німецького языка.

// ИЯШ, 1995, № 1.

Приложение.

Регіональний курс із трьох уроків по проектної методике.

Проект: Масниця у Центральній России.

Урок 1.

Курс проводиться у дні святкування Масниці. (До уроку дітям було поставлено принести різні матеріали: палицю, тканину, платок-косынку, віник, солому виготовлення опудала Масленицы).

Хід уроку: урок проводиться у невимушеній формі. Діти сидять півколом. У центрі - вчитель. Урок починається з монологічною промови вчителя. Це речь-сообщение, знакомящее дітей із старовинним російським обрядом святкування Масленицы.

L. Guten Tag, Kinder! Heute beginnt unsere Feierwoche. WeiЯt ihr, was fьr ein Fest ist das? Heute treffen wir Masleniza. Das ist das Simbol des Frьhlings und der Fruchtbarkeit. Diese Tradition des Treffens von Masleniza kommt aus dem altrussischen Brauch und existiert nur im Zentralen Russland. Ihr weiЯt, dass es in Deutschland auch ein дhnliche Fest gibt. Was fьr ein Fest ist das?

Діти з допомогою вчителя розповідають про особливості святкування традиційного німецького свята Fasching і карнавалу, знайомих діти з програми навчання німецької мови в школе).

Masleniza ist ein Geist, aber er hat einen Kцrper und lebt nur eine Woche jedes Jahr. Ihr habt fьr heute einige Stoffe mitgebracht. Mit Hilfe dieser Stoffe werden wir den Kцrper von Masleniza machen, einer sogenannten Balg von Masleniza. Danach sollen wir diesen Balg in den Schulhof ьbertragen.

(Учитель показує і допомагає дітям змайструвати опудало Масниці, діти кружляють хоровод навколо опудала, наспівуючи за учителем:

Masleniza, Masleniza,.

Schцne, breite Masleniza!

An dem Stock im Schulhof steckt,.

Wird verbrannt am Wochenen?!).

L. Also, der Balg ist fertig! Die Anfertigung vom Balg ist der erste Brauch der Feier. Es gibt aber viele andere Brдuche, die mit dieser Feier verbunden sind. Es gibt einen besonderen Brauch fьr jeden Tag der Feierwoche. Aber es gibt doch einen allgemeinen Brauch. Der alle diese Tage vereinigt: jeden Tag kommen die Leute zueinander zu Gast, trinken Tee und essen die Pfannkuchen mit Butter. Daraus hat die Name vom Fest abgestammt. Und jetzt merkt einige Wцrter, die mit dieser Feierwoche verbunden sind: der Brauche, die Feier, der Balg, die Pfannkuchen, die Schlitten, der Geist.

(Учитель дає дітям список слів, пояснюючи їх значение.).

L. Zum nдchsten Unterricht sollt ihr erfahren, welche Brдuche sind fьr jeden Tag der Feierwoche typisch. Ihr kцnnt das von euren Eltern oder Grosseltern erfahren, auch von euren Bekannten oder aus Bьcher. Merkt auch die neuen Wцrter. Auf Wiedersehen!

Урок 2.

L. Guten Tag, Kinder! Wir setzen unsere Feierwoche fort. Zuerst erinnern wir uns unseres Liedchen ьber Masleniza.

(Діти стають в хоровод і виконують песенку).

L. Voriges Mal haben wir etwas ьber die altrussische Tradition erfahren — ьber das Treffen von Masleniza. Wir haben den Balg von Masleniza gebastelt. Jetzt steht er im Schulhof. Aber das ist doch ein Balg, und Masleniza ist ein Geist. Wie stellt ihr euch diesen Geist vor? Ich gebe euch die Farben, und ihr sollt diesen Geist malen.

(Праця у групах. Діти малюють на заздалегідь приготовлених аркушах паперу Масницю. Потім пояснюють значення намальованого, після чого загальним голосуванням вибирається краща з робіт. Після цього є всі малюнки розвішують на стенах.).

L. Ihr habt sehr gut gearbeitet. Zu Hause habt ihr einige Information ьber die Brдuche der Feierwoche gefunden. Was habt ihr erfahren?

(Діти розповідають про звичаї святкування Масниці: золовкиных посиденьках, кулачні бої, тещиних млинцях, катаниях на санях та інших. Йде обговорення разом із учителем.).

L. Danke sehr fьr die Arbeit. Heute haben wir sehr viel ьber die Brдuche der Feierwoche von Masleniza erfahren. Ihr weiЯt jetzt, dass eine der traditionellen Brдuche ist das Backen von Pfannkuchen. Zu Hause sollt Ihr die Pfannkuchen nach einem Rezept backen und zum nдchsten Unterricht mitbringen. Hier ist das Rezept:

2 Eier nehmen, 100 g. Zucker zugeben vermischen. Ein Glass Milch eingieЯen, vermischen. 250 g. Weizen Mehl vorsichtig einschьtten, vermischen bis zur Bildung der einheitlichen Masse. Einhalb Teelцfell Soda und etwas Salz zugeben. Backen in der glьhenden Pfanne.

(Рецепт розмножений на ксероксі. Кожному учневі лунає по обному экземпляру.).

L. Damit wollen wir Schluss machen. Auf Wiedersehen!

Урок 3.

L. Guten Tag, Kinder! Heute ist der letzte Tag der Feierwoche von Masleniza. Man nennt diesen Tag die Verabschiedung von Masleniza. Wir werden heute die Pfannkuchen essen, die ihr mitgebracht habt. Danach werden wir den Balg von Masleniza verbrennen.

(Учитель та їхніх учнів виходять шкільний двір і виносять опудало Масниці. Вони п’ють чай і їдять блины.).

L. Unsere Feierwoche ist zu Ende. Wir sollen heute von Masleniza Abschied nehmen. Dдfur sollen wir den Balg verbrennen.

(Учитель та їхніх учнів спалюють опудало Масниці, наспівуючи песенку:

Masleniza, Masleniza,.

Schцne, breite Masleniza!

An dem Stock im Schulhof stock,.

Ist verbrannt am Wochenen?!).

Після завершення курсу підбиваються підсумки, складається стінгазета з малюнками і фотографіями. Учні пишуть отзывы-сочинения.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою