Основні види апаратної косметології. 
Дія світла

РЕФЕРАТ на тему:

Основні види апаратної косметології.

Дія світла Апаратна косметологія — це розділ загальної косметології, що вивчає використання різних приладів з метою поліпшення зов­нішності фізично здорових людей (тобто щоб допомогти здоро­вим людям залишатися молодими і привабливими). Фізіотерапія, на відміну від апаратної косметології, займається лікуванням хво­рих людей і є медичною наукою.

Для повноцінного використання тих чи інших апаратів необ­хідно розуміти, в чому полягає вплив різних фізичних факторів на організм людини, а оволодіння технічними основами роботи на кожному конкретному косметичному апараті є необхідною умо­вою для подальшої праці.

Кількість приладів, що випускаються для косметології, стрім­ко зростає. Як розібратися в цьому потоці? Що варто купити і ви­користовувати у своїй практиці, а без чого можна спокійно обі­йтися? Чи справді апарат має унікальні властиві чи це просто упакована в яскраву обгортку стара методика?

За основним діючим фактором можна виділити кілька основ­них напрямків апаратної косметології:

— дія світла (хромотерапія, солярій, фотоепіляція);

— тиск (вакуумна чистка, вакуумний масаж, пресотерапія);

— температура (вапоризація, кріомасаж);

— електричний струм постійний чи змінний (дарсонвалізація, іонофорез, гальваніка, мікроструми, електростимуляція, електро-ліполіз, електроепіляція);

— ультразвук (УЗ-пілінг, фонофорез);

— лазер (лазерна епіляція, лазерне шліфування шкіри, або фо-тоомолодження);

— таласотерапія (грязі, душі, ванни);

Рис 8.6. Косметичний комбайн:

1 — вапоризатор- 2 — іонофорез (насадки 4-х видів);

3 — дезінкрустація (глибоке очищення шкіри обличчя) — 4 — бросаж щіток (5 видів) — 5 — спрей (голковий душ) для розпилювання лосьйо­нів- 6 — вакуум-очистка (очищення пор шкіри всмок­туванням) — 7 — дарсонваль- 8 — лампа-лупа із збільшен­ням у 3 рази- 9 — лампа-аналізатор стану шкіри в УФ-променях (лампа Вуда) — 10 — ультрафіолетовий сте­рилізатор

— комбінована дія (застосування спеціальних капсул, лазня, сауна).

Застосування наведених факторів можливе як у вигляді ізо­льованих приладів, так і у вигляді комбайнів, що поєднують різ­ні фактори впливу (рис. 8.6). Найпростішим прикладом косме­тичного комбайна є прилад, який сполучає у собі вапоризатор, блок для вакуумного очищення і вакуумного масажу обличчя, блок для пілінгу за допомогою обертових щіток (брашинг), блок з апаратом дарсонваль і лампу-лупу.

Дія світла Загальновідомо, що барви навколишнього світу впливають на загальний стан, настрій кожного з нас. На цьому побудовані принципи кольоропсиходіагаостики і кольоролікування. В Євро­пі лікування кольором застосовується вже понад 100 років.

Хромотерапія дає змогу підсилити дію застосовуваних препа­ратів, емоційно впливає на людину.

Червоний колір активізує обмін речовин, позитивно впливає на ендокринну систему, нормалізує пігментоутворення, м’яко усуває явище куперозу.

Синій колір справляє загальний заспокійливий вплив, норма­лізує функцію щитовидної залози, сприяє нормалізації венозного кровообігу, активізує лімфодренаж, сприяє пом’якшенню, зволоженню, детоксикації шкі­ри (рис. 8.7).

Фіолетовий колір тонізує гіпофіз, сприяє поліпшенню кровообігу шкіри, а також від­новленню її еластичності, тургору.

Жовтий колір активізує процеси очищен­ня, регенерації, має дезінфікуючі, тонізуючі властивості, активно застосовується при ліку­ванні акне, старінні шкіри, целюліті.

Зелений колір благотворно впливає на іму­нітет, нормалізує саловиділення, має заспо­кійливу, болетамувальну, нормотрофічну дію.

У сучасних косметичних салонах хромоте-рапія часто поєднується із заспокійливою му­зикою.

Солярій. Незважаючи на те, що термін «фотостаріння» міцно ввійшов у наш побут і всі ми знаємо про ушкоджувальний вплив ультрафіолетових променів, мода на засмаглу шкіру не минає. З легкої руки Коко Шанель засмагла шкіра стала символом успіху. Ті, хто не має часу чи матеріальних можливос­тей взимку відпочивати на березі теплого моря, стають постійни­ми клієнтами соляріїв у салонах краси (рис. 8.8).

Що є більш шкідливим: штучна чи природна засмага? Це пи­тання й дотепер — предмет дискусій фахівців. Але у солярію є одна незаперечна перевага — можливість строго дозувати УФ-опромінення. Клієнт сам вирішує: загоряти чи не загоряти в солярії? Косметик повинен зробити все так, щоб шкода від впливу УФ-променів була мінімальною.

Рис. 8.7. Апарати для хромотерапії.

Рис. 8.8. Солярій Демонстрація високої професійної підготовки може підвищити авторитет косметика і залучити нових клієнтів. Для цього необхідно:

— перед початком процедури визначити фототип шкіри клієн­та, оглянути зовнішні шкірні покриви для виявлення можливих протипоказань для перебування в солярії;

— пояснити клієнтові техніку засмаги;

— вести індивідуальну карту клієнта;

— стежити за дотриманням часу експозиції;

— не залишати кабінет, поки клієнт перебуває в солярії;

— проводити поточну дезінфекцію робочої поверхні солярію;

— своєчасно замінювати лампи у солярії. Протипоказання для засмаги в солярії: гострі запально-гнійні.

захворювання, хронічні захворювання печінки і нирок, підвищена функція щитовидної залози (гіпертиреоз), наявність доброякісних пухлин будь-яких органів, страх замкнутого простору (клаустро­фобія) та інші психічні захворювання, підвищена чутливість до УФ-випромінення, а також прийом лікарських препаратів (анти­біотики тетрациклінового ряду, гормональні контрацептиви).

Визначення фототипу шкіри клієнта здійснюється відповідно до загальновизнаної класифікації Фіцпатрика (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 Класифікація фототипів шкіри за Фіцпатриком.

Після визначення фототипу заповнюється індивідуальна кар­та клієнта, приблизну схему якої наведено нижче.

Індивідуальна карта клієнта Прізвище, ім'я Вік________________________________.

Контактний телефон Фототип шкіри_________________.

Наявність родимок на шкірі_________________________.

Відвідування солярію в минулому ___________________.

Наявність хронічних захворювань ___________________.

Прийом лікарських препаратів______________________

Примітки_____________________________________________.

Пам’ятка для клієнтів солярію.

1. Перед відвідуванням солярію зняти макіяж, прийняти душ, перед першим відвідуванням доцільно скористатися кремом-скрабом.

2. Після проведення гігієнічних процедур бажано нанести на весь шкірний покрив спеціальний фотозахисний крем для соляріїв і обов’яз­ково нанести захисний крем на губи.

3. Протипоказано користуватися парфумами і косметичними препа­ратами безпосередньо перед відвідуванням солярію, тому що вони мо­жуть містити фотосенсибілізуючі речовини.

4. Обов’язково користуйтеся спеціальними окулярами або закривай­те ділянку очей косметичними дисками. Бажано прикрити волосся.

5. Після відвідування солярію слід нанести спеціальний зволожу­вальний крем («після засмаги») і прийняти душ.

Косметик неодмінно має пояснити клієнту необхідність по­ступової засмаги і догляду за шкірою після кожного сеансу в солярії, а також роз’яснити механізм утворення засмаги, пози­тивний і негативний вплив УФ-променів на шкіру та організм загалом.

При виявленні протипоказань для відвідування солярію, пот­рібно пояснити пацієнту можливість зміни кольору шкіри за до­помогою автобронзантів. Для зменшення негативного впливу на шкіру УФ-променів у солярії та в природних умовах (на пляжі), варто рекомендувати клієнту прийом антиоксидантів ((3-каротин, вітамін Е, вітамін С).

Приблизний перелік фотосенсибілізуючих засобів:

— антибіотики тетрациклінового ряду;

— антигістамінні препарати;

— сульфаніламідні препарати;

— контрацептивні засоби;

— делагіл;

— пувален;

— третиноїн (ретин-А);

— ефірні олії.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.