Аналіз економічної діяльності ТОВ «Дім плюс Дім»

Зміст.

1. Загальна характеристика діяльності ТОВ «Дім плюс Дім».

2. Характеристика виробничої підсистеми підприємства.

3. Характеристика організації праці.

4. Фінансова діяльність підприємства.

5. Зовнішнє середовище організації. Аналіз постачальників, споживачів, конкурентів, особливості оподаткування до діяльності підприємства.

5.1 Сутність і характеристика зовнішнього середовища.

5.2 Основні споживачі.

5.3 Аналіз конкурентного середовища.

5.4 Основні постачальники.

5.5 Оподаткування Висновок Література Додатки.

1. Загальна характеристика підприємства Повна назва підприємства: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Дім плюс Дім».

Скорочена назва: ТОВ «Дім плюс Дім».

Правовий статус підприємства: Юридична особа.

Права і обов’язки юридичної особи підприємство набуло з дня його державної реєстрації.

Місце проведення державної реєстрації: Солом’янська районна у місті Києві державна адміністрація.

Дата проведення державної реєстрації: 2007 р.

Місцезнаходження: М. Київ Бульвар Чоколівський, 19.

Організаційно-правова форма: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ.

Форма власності: Приватна.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установах банків, печатку зі своїм найменуванням.

Підприємство зареєстровано за місцем реєстрації, як платник податків та обов’язкових платежів на загальних підставах:

у Державній податковій інспекції,.

у Пенсійному фонді України, у Фонді соціального страхування від тимчасової непрацездатності,.

у Фонді соціального страхування від безробіття, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства України.

Товариство діє на підставі Статуту, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про господарські товариства» та ін.

Майно підприємства становлять оборотні кошти, а також інші, належні йому на праві власності цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна Товариства є:

— вклади Учасників в Статутний фонд;

— прибуток, одержаний від реалізації товарів (продукції), робіт і послуг та інших видів господарської діяльності;

— інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створено статутний фонд підприємства.

Метою Товариства є отримання прибутків від фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основі інтересів засновників, а також економічних і соціальних інтересів працівників, від здійснення виробничої діяльності та надання послуг фізичним та юридичним особам усіх форм власності, участь в благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

Будівельні роботи (Будівництво котеджей на замовлення у Київській області).

Електромонтажні роботи (Прокладка кабеля, встановлення світильників, монтаж стовпів освітлення, встановлення прожекторів, монтаж короба та ін.).

Сантехнічні роботи (Монтаж шлангів, монтаж полив очної системи, монтаж труб, покраса батарей, монтаж ізоляції, монтаж лічильників, ізоляція труб, водопровід, монтаж люків, монтаж фільтрів очищення і т.д.).

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ.

Підприємство на ринку існує 3 роки. За цей час підприємство значно зросло в своєму розвитку: розширено асортимент послуг, підвищена якість робіт, зросла база клієнтів, підвищився їх соціальний статус.

Підприємство самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність виходячи з попиту на послуги, а також необхідності забезпечити виробничий та соціальний розвиток Товариства, підвищення доходів.

Господарська діяльність ведеться на принципах самоокупності та самофінансування в національній валюті.

Відносини підприємства з іншими організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на підставі договорів.

СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА.

Вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику. Кожен Учасник має один голос.

Виконавчим органом Товариства є директор, який обирається чи призначається Загальними Зборами Учасників.

Директор несе персональну відповідальність за виконання доручених Товариству завдань.

Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства.

Трудовий колектив Підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини.

На підприємстві працює 81 чоловік.

ДИРЕКТОР.

СЕКРЕТАР.

Посада секретаря директора призначена створювати для директора Товариства умови, які забезпечують максимальну ефективність його праці.

Секретар виконує такі роботи:

— складає ділові листи, проекти наказів, розпорядчі документи;

— редагує тексти, корегує виправлення в документі;

— веде усні та телефонні ділові переговори;

— користується офісною технікою, засобами зв’язку;

— використовує у щоденній роботі персональний комп’ютер та працює за допомогою основних складових програмного забезпечення MS Office.

БУХГАЛТЕР.

Ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, робіт, що одержані підприємством, збільшеною відповідно на суму одержаних грошових доходів і відображається на рахунку 70.

МЕНЕДЖЕР.

Виконує функції:

* планування ресурсів;

* набір персоналу — створення резервів потенціальних кандидатів на всі посади;

* визначення заробітної плати і компенсацій (доплат);

* профорієнтація і адаптація — введення найнятих робітників в організацію;

* навчання — навчання персоналу з метою ефективного виконання обов’язків і просування;

* оцінка трудової діяльності - оцінки трудової діяльності і доведення її до працівників;

* підготовка керівних кадрів;

* трудові відносини — укладання колективних угод;

* зайнятість — забезпечення рівних можливостей зайнятості працівників.

ДИСПЕТЧЕР.

Здійснює такі функції:

— збір, передача, обробка та аналіз оперативної інформації про хід виконання будівельно-монтажних робіт.

— контроль за дотриманням технологічної послідовності і регулювання ходу будівельно-монтажних робіт у відповідності із затвердженими графіками виконання робіт, забезпечення споруджуваних об'єктів матеріальними і трудовими ресурсами, засобами механізації і транспорту;

— забезпечення постійної взаємодії загальнобудівельних та інших організацій і підрозділів, що беруть участь у будівництві;

— передача інформації керівництву будівельної організації;

— передача оперативних розпоряджень керівництва виконавцям і контроль за їх виконанням.

Схема структури підприємства показана в Додатку 1.

Договір підряду — цивільно-правова угода, згідно якої підрядчик (юридичні особи чи окремі громадяни) бере на себе зобов’язання виконати певну роботу, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного Кодексу України).

Предметом договору підряду є робота, що виконується підрядником, а точніше — її результат.

Робота виконується підрядником за завданням замовника. Це означає, що замовник повинен ставити підряднику чітке завдання, за якісне та вчасне виконання якого той відповідає. Це завдання може ставитися як, власне, у тексті договору підряду, так і в інших документах, в яких разом з договором оформляють відносини замовник-підрядник. Документом, що підтверджує приймання замовником наданих послуг, є акт приймання-передачі виконаних робіт.

ТОВ «Дім плюс Дім» складає кошторис.

Кошторис — це кошторисний документ, що визначає повну кошторисну вартість усіх об'єктів, передбачених Проектом або Робочим проектом, включаючи кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також усі супутні витрати.

Кошторис складається за формою кошторисів за відповідними графами: «Будівельні роботи», «Монтажні роботи», «Устаткування, меблі та інвентар», «Інші витрати» — і призначений для визначення кошторисної вартості окремих об'єктів.

Вартість у кошторисів складається з прямих витрат, накладних витрат і кошторисного прибутку.

Управління діяльністю ТОВ «Дім плюс Дім» розділяється на 3 рівні:

1. Стратегічний (завоювання лідируючих позицій на ринку).

2. Тактичний (вивчення попиту та аналізу ринку, реклама).

3. Оперативний (прогноз розвитку ринку та його потреб).

Тільки це сприяє ефективній діяльності.

2. Характеристика виробничої підсистеми.

ТОВ «Дім плюс Дім» у своїй діяльності використовує:

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ.

Будівництво — це галузь матеріального виробництва, яка охоплює нове будівництво, реконструкцію, ремонт і реставрацію будинків і споруд.

Нове будівництво — це зведення будинків і споруд за вперше розробленим проектом.

Будівельна галузь об'єднує підрядні, проектні, інженерно-пошукові та науково-дослідні організації і установи. Основу галузі складають будівельно-монтажні організації і обслуговуючі їх транспортні та промислові підприємства.

Будівельне виробництво — комплекс взаємозв'язаних трудових процесів і виробничих стосунків, спрямованих на отримання будівельної продукції.

У трудовому процесі беруть участь виконавці, засоби і предмети праці. Кінцевим результатом трудового процесу є готовий продукт — будівельна продукція.

Будівельна продукція — це закінчені будівництвом і введені в експлуатацію будинки і споруди або їхні частини.

Будівельний об'єкт — будинок або споруда в процесі зведення — постійно змінює свої властивості й ступінь готовності, бо він знаходиться у безперервному процесі поступової реалізації проекту, що обумовлює зміну умов виробництва на конкретному будівельному майданчику.

Будівельний майданчик — простір, у якому розташовано будівельний об'єкт, існуючі й тимчасові споруди, інженерні мережі і матеріально-технічні ресурси, необхідні для виконання будівельних робіт.

До будівельних виробів належать попередньо виготовлені конструктивні елементи будинків і споруд — закладні деталі, арматурні сітки, двірні та віконні блоки, ферми, колони, балки, блок-кімнати тощо.

БУДІВЕЛЬНІ ПРОЦЕСИ.

Будівельними процесами називають виробничі процеси, які спрямовані на отримання будівельної продукції (наприклад, екскавація ґрунту, монтаж збірних конструкцій, фарбування стін тощо). Розділяють будівельні процеси за ознаками які наведені в табл.1.

Таблиця 1.

Ознаки будівельних процесів підприємства.

БУДІВЕЛЬНІ РОБІТНИКИ. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОДУКТИВНІСТЬ Для створення високоякісної будівельної продукції на ТОВ «Дім плюс дім» використовується певна категорія виконавців (робітників), які мають спеціальні знання і практичні навички для ефективного та безпечного виконання будівельних процесів.

Будівельні робітники, які мають певний фах, спеціалізуються на виконанні окремих видів процесів у межах свого фаху, тобто мають спеціальність. Наприклад, покрівельник є покрівельником жерстяником, покрівельником м’яких покрівель; опоряджувальник має спеціальність штукатура, маляра, личкувальника, паркетника.

Організація праці на підприємстві заснована на розподілі і кооперації праці виконавців. Розподіл праці здійснюється за умов додержання поопераційного принципу виконання будівельних процесів.

МЕХАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ На ТОВ «Дім плюс Дім» використовується механізація будівельних процесів (заміна ручної праці роботою машин і механізмів) та автоматизація будівельних процесів (керування і контроль — автоматикою).

ПОТОКОВІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ.

Рівномірність й безперервність виконання всіх видів робіт для забезпечення рівномірного та безперервного будівництва.

НОРМАТИВНА І ПРОЕКТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ.

Будівництво як сфера трудової діяльності регламентується системою законодавчих актів і нормативних документів, які в сукупності є її нормативною базою. Система нормативних документів у будівництві складається з будівельних норм і правил, державних стандартів та інших нормативних документів, які затверджуються Держбудом України, міністерствами, відомствами та органами державного контролю.

Підприємство дотримується:

— вимог до організації, управління й економіки при проектуванні, інженерних пошуках і будівництві;

— норм проектування будинків і інженерних споруд, будівельних конструкцій, основ і фундаментів;

— правил організації, управління, виконання і приймання робіт;

— правил ціноутворення у будівництві і кошторисні норми;

— норм витрат матеріальних і трудових ресурсів.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ.

Ефективність — безперервний розвиток і вдосконалення (процеси цілеспрямованого нарощування ефективності виробничих процесів та використання матеріально-технічних і трудових ресурсів).

Собівартість — це грошові витрати на виконання будівельного процесу або одиниці будівельної продукції; собівартість виконання будівельного процесу складається з прямих і накладних витрат.

Трудомісткість — витрати праці на одиницю будівельної продукції (наприклад, на 1 м³ монолітного залізобетону) або на загальний обсяг виконаних робіт (витрати праці при влаштуванні котловану).

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ.

Якість визначається: загальним рівнем проектних рішень, відповідністю цих рішень сучасним вимогам науково-технічного прогресу та будівельним нормам і правилам; якістю будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які мають відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов; якістю виконання будівельно-монтажних робіт.

ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ ОБ'ЄКТІВ.

Охорона праці — це комплекс взаємозв'язаних між собою технічних, санітарно-гігієнічних, законодавчих і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов праці. Основним завданням охорони праці є захист працюючих від можливого впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників, профілактика травматизму і професійних захворювань, а також збереження працездатності і попередження перевтомлення робітників у процесі праці.

ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ.

Позамайданчикові роботи: зовнішні під'їзні дороги, мереж і споруд із забезпечення енергією, водою, зв’язком і т.п.

Внутрішньомайданчикові роботи-процеси: створення геодезичної розбивної основи будівлі; огороджування будівельного майданчика; звільнення території від дерев, корчів, валунів; знесення будинків і споруд, які не можна використати під час виконання основних робіт; забезпечення стоків поверхневих та ґрунтових вод; осушення заболочених ділянок; улаштування тимчасових будівель, доріг, інженерних мереж; створення майданчиків для складування вантажів та ін.

РОБОЧІ МІСЦЯ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗОНИ.

Використовуються такі просторові зони: робоче місце, фронт робіт, захватка, ділянка, ярус, технологічна, робоча, складування, транспортування, суміщення робіт.

СКЛАДУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ.

Використовують приоб'єктний склад, який розташований на будівельному майданчику безпосередньо в зоні дії монтажних кранів.

ТРАНСПОРТНІ РОБОТИ.

ТОВ «Дім плюс Дім» користуються транспортними засобами, які характеризуються:

За відстанню дії - баштові крани, навантажувачі, конвеєри.

За характером дії - циклічні (автомобілі, навантажувачі, крани) та безперервні (стрічкові транспортери, шнеки, спеціальні насоси).

За видом шляху — безрейкові, рейкові, водні, повітряні, трубопровідні засоби.

За спеціалізацією — спеціалізовані засоби (цементовози, панелевози і т.п.).

ТРАНСПОРТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ.

За конструктивними ознаками автомобілі поділяються на дві групи: загального призначення (бортові автомобілі, самоскиди, тягачі) та спеціального — панелевози, колоновози, фермовози, цементовози, автобетонозмішувачі тощо.

КОМПЛЕКСНА МЕХАНІЗАЦІЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ.

Механізація завантаження і розвантаження транспортних засобів здійснюється за допомогою самохідних кранів різних типів.

3. Характеристика організації праці.

Організацію праці ТОВ «Дім плюс Дім» характеризують функції:

· Для виконання будівельно-монтажних робіт працюють інженерно-технічні спеціалісти і робітники необхідних кваліфікацій.

· Бригади робітників, в залежності від характеру роботи, формуються як комплексні або спеціалізовані по окремих видах робіт, вузлів.

· Організація праці на підприємстві забезпечує високу продуктивність, своєчасність виконання робіт, потрібну якість будівельної продукції та безпечні умови праці. В проекти виконання робіт слід включати технологічні карти, що містять в собі сучасні методи виконання робіт і прийоми праці.

· Для виконання доручених бригаді робіт їй своєчасно (у відповідності з графіками робіт) надається необхідний фронт робіт, комплект матеріально-технічних ресурсів і технічних засобів оснащення.

· Охорона праці працівників забезпечується:

— обов'язковою попередньою експертизою проектної документації на її відповідність нормативним актам про охорону праці;

— організацією технологічних процесів у відповідності з вимогами діючих санітарних норм, механізацією та автоматизацією важких і небезпечних робіт;

— видачею працівникам необхідних засобів індивідуального захисту (спеціального одягу, взуття, захисних касок тощо);

— виконанням заходів щодо колективного захисту робітників (огородження, освітлення, вентиляція, захисні і запобіжні пристрої і пристосування тощо);

— наданням санітарно-побутових приміщень та обладнання, організацією санітарно-побутового та медичного обслуговування (зокрема, проведенням попередніх та періодичних медичних оглядів).

· Робітникам створені необхідні умови праці, харчування (в тому числі спецхарчування і відпочинку).

· При організації праці підприємство дотримується чинного законодавства та діючих санітарних норм щодо вікової придатності працюючих до виконання тих чи інших робіт на об'єктах будівництва, умов праці жінок, підлітків, пенсіонерів та інвалідів, гранично допустимих норм переміщення вантажів жінками.

· З усіма працівниками проводиться увідний інструктаж та інструктаж на робочих місцях з техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії.

· Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, перед призначенням на таку роботу, проходять спеціальне навчання.

· Керівництво підприємства та підрядної організації несе відповідальність перед своїми працівниками за виконання чинних нормативних документів і взятих зобов’язань з праці, заробітної плати та забезпечення нормальних умов праці і відпочинку на будівельному майданчику, а також вживає необхідних заходів для попередження порушень працівниками технологічної та виробничої дисципліни і громадського порядку.

Оплата праці базується на тарифній системі оплати, яка є сукупністю взаємозалежних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Керівникам та спеціалістам заробітна плата нараховується згідно посадових окладів, які затверджені штатним розкладом по підприємству. Робітникам заробітна плата нараховується за відрядними розцінками. Умови запровадження та розміри надбавок до посадових окладів, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат встановлено підприємством самостійно у колективному договорі.

На підприємстві стимули праці залежно від того, задоволенню яких потреб працівника вони сприяють, класифікуються на види:

1. Матеріально — грошове стимулювання.

2. Соціальне стимулювання.

3. Моральне стимулювання.

4. Фінансова діяльність підприємства При аналізі фінансового стану підприємства розраховуються такі показники:

1) Коефіцієнт незалежності.

К_нез.= Власний капітал/ Баланс К_нез^п.п._.=1168.30/2247.30=0.52.

К_нез^к.п._.=1647.80/2778.70=0.6.

2) Коефіцієнт фінансової стійкості.

К_ф.с.= (Власний капітал + Довгострокові зобов’язання) / Баланс К_ф.с.^п.п.=(1168.30+0) /2247.30=0.52.

К_ф.с^к.п._.=(1647.80+0) /2778.70=0.6.

3) Коефіцієнт ділової активності (оборотності активів) економічний фінансовий виробничий оподаткування К_об.ак.= Чистий дохід/Середньорічна вартість активів К_об.ак.=16 404/(2247.30+2778.70):2=6.53.

4) Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (рентабельності активів) К_р.ак.= Чистий прибуток/Середньорічна вартість активів К_р.ак.=479.5/(2247.30+2778.70):2=0.191.

5) Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (рентабельності власного капіталу).

К_р.в.к= Чистий прибуток/Середньорічний власний капітал К_р.в.к=479.5/(1168.30+1647.80):2=0.719.

6) Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності).

К_з.л.= Оборотні активи/Поточні зобов’язання К_з.л.^п.п.= 1437.20/1079=1.33.

К_з.л.^к.п. =1844.70/1130.90=1.63.

7) Коефіцієнт зносу основних засобів К_з.о.з.= Знос/Первісна вартість основних засобів К_з.о.з.^п.п.= 3538.80/4287.90=0.825.

К_з.о.з^к.п=3678/4550.50=0.808.

8) Чистий оборотний капітал ЧОК= Оборотні активи — Поточні зобов’язання ЧОК_п.п.=1437.20−1079=358.8 тис. грн ЧОК_к.п.=1844.70−1130.90=713.8 тис.грн.

9) Коефіцієнт рентабельності діяльності.

К_р.д.= Чистий прибуток/Чистий дохід К_р.д^п.п._.= 166.9/12 359.70=0.014.

К_р.д.^к.п.= 479.5/16 404=0.03.

10) Коефіцієнт рентабельності продукції.

К_р.п.= (Прибуток валовий — Адміністративні витрати — Витрати на збут)/(Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут) К_р.п^п.п._.= (718.2−573.8−0)/(11 641.5+573.8+0)=0.012.

К_р.п.^к.п.= (1046.70−513.4−0)/(15 357.3+513.4+0)=0.034.

За результатом аналізу фінансового стану підприємства виявлено, що стан підприємства є незалежним, оскільки зазначені показники перевищують нормативне значення; є фінансово нестійким, оскільки показники не перевищують нормативне значення.

Все майно підприємства протягом року зробило 6.53 обороти, що є досить високим показником оборотності.

На кожну гривню середньорічної вартості активів припадає 19.1 чистого прибутку; на кожну гривню власного капіталу — 71.9 грн.

Стан підприємства є ліквідним, тобто підприємство здатне наявними оборотними активами покрити поточні зобов’язання.

Показники майнового стану на початку року знаходяться на досить високому рівні, ступінь зносу основних засобів складає 82.5%. Протягом звітного року проведено незначне оновлення ОЗ, на кінець року знос ОЗ складає 80.8%.

Чистий оборотний капітал на кінець року, порівняно з початком зростає з 358.8 тис. грн до 713.8 тис. грн, що є позитивною тенденцією.

У звітному році порівняно з попереднім рентабельність діяльності зросла з 1.4% до 3%.

Рентабельність продукції у звітному році порівняно з попереднім зросла і склала 3.4%.

Зростання рентабельності діяльності та рентабельності продукції свідчить про підвищення ефективності діяльності підприємства.

5. Зовнішнє середовище організації. Аналіз постачальників, споживачів, конкурентів, особливості оподаткування до діяльності підприємства Успіх підприємства рішучим образом залежить також від сил, зовнішних по відношенню до організації та діючих в глобальному зовнішньому середовищі. У сьогоденному складному світі для ефективного виконання управлінських функцій необхідно зрозуміти дію цих зовнішних факторів.

Роль аналізу зовнішнього середовища — це відповідь на три конкретних питання:

1. Де зараз знаходиться організація ?

2. Де повинна знаходитись організація в майбутньому ?

3. Що повинно зробити керівництво, щоб організація перемістилась з того положення, де вона знаходиться зараз, до того положення, де її хоче бачити керівництво ?

При дослідженні впливу зовнішнього середовища на організацію важливо розуміти, що характеристики середовища відмінні, але в той же час пов’язані з її факторами. Характеристики взаємозв'язаності, складності, рухливості та невизначеності описують фактори як прямого, так і непрямого впливу. Ця залежність стане розумілішою при дослідженні основних факторів в середовищі прямого впливу: постачальників, законів, конкурентів споживачів.

5.1 Сутність і характеристики зовнішнього середовища Успіх організації залежить не лише від досконалості її внутрішнього середовища, а й від зовнішніх щодо організації сил. Вони прямо чи опосередковано впливають на її діяльність, ускладнюючи її чи відкриваючи перед нею нові можливості. Тому необхідний всебічний і ретельний аналіз характеру впливу зовнішніх сил на організацію, що дасть змогу приймати такі управлінські рішення, які поліпшуватимуть конкурентні позиції організації, забезпечуватимуть її ефективне функціонування та розвиток.

Зовнішнє середовище організації - це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.

Зовнішнє середовище організації прямого впливу — це середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та відчувають на собі прямий вплив операцій організації.

Зовнішнє середовище організації опосередкованого впливу — це сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них.

До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать: споживачі, конкуренти, постачальники, закони і державні установи тощо.

*Споживачі - це фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації.

*Конкуренти — це виробники подібної продукції на ринку.

*Постачальники — це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин, устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи.

*Закони і державні установи — це правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами.

До факторів зовнішнього середовища організації опосередкованого впливу належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні зміни, вплив міжнародних подій тощо.

*Стан економіки — це тенденції та рівень інфляції, ставки банківського процента, рівень безробіття та ін.

*Науково-технічний прогрес — це розвиток технологічного процесу у конкурентів.

*Політичні зміни — це тенденції у сферах законодавства, судової справи, політики, державного регулювання тощо.

*Соціально-культурні зміни — це сукупність відносин, цінностей, норм, переконання, поведінки тощо.

*Вплив міжнародних подій — це процеси, які відбуваються за межами країни і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.

5.2 Основні споживачі.

Багато економістів сприймають точку зору відомого спеціаліста по управлінню Пітера Ф. Друкера, відповідно до якої єдина ціль бізнесу — створювати споживача. Під цим розуміється слідуюче: саме виживання та виправдовування існування організації залежіть від її можливості знаходити споживача результатів її діяльності та задовольняти його запити.

Значіння споживача для бізнесу безперечне. Споживачи, вирішуючи, які товари та послуги для них бажані та по якій ціні, визначають для організації практично все, що відноситься до результатів її діяльності. Тим самим необхідність задоволення потреб покупців впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів.

Споживачі - це клієнти, споживачі продукції, послуг. Щоб знати кон’юнктуру ринку й оперативно реагувати на її зміни, товаровиробники повинні ретельно вивчати своїх споживачів. Такий моніторинг слід здійснювати на різних клієнтурних ринках:

— споживчому (товари і послуги для особистого споживання);

— виробників (продукція виробничо-технічного призначення);

— проміжних продавців (товари для перепродажу з метою одержання певного зиску);

— державних і комерційних структур (оптові та дрібнооптові покупці);

— світовому, що охоплює всі перелічені типи клієнтури ринків.

В умовах насиченості ринку важливо знайти і зберегти свого споживача.

Організація має споживачів, в основному це фізичні особи (кінцевий споживач).

Одним з видів діяльності ТОВ «Логос Ново» є котедж не будівництво.

Котеджне будівництво в Київській області поділяється на п’ять секторів: елітне, бізнес-класу, економ-класу, таун-хауси та будинки бюджет класу. Найпопулярнішими напрямами під забудову котеджних містечок є Обухівський та Житомирський напрямки. За оцінками експертів, у найближчі роки сюди також добавляться Одеський та Бориспільський напрямки.

На сьогодні існує тенденція переходу значної частини інвесторів, які раніше інвестували кошти в купівлю житла на первинному ринку Києва на ринок будівництва котеджних містечок, оскільки земельні ділянки в Київській області дорожчають швидше, ніж житло на первинному ринку столиці (потенціал зростання цін на найближчі два роки 60−120%).

Нинішні покупці почали звертати більше уваги на конструктивні елементи продаваних будинків, на нові сучасні технології будівництва. Люди, що починають будівництво заміського будинку, сьогодні знають порядок цін і, як правило, мають стабільно високі доходи. Вони будують будинок надовго й всерйоз, і тому основна тенденція при будівництві й обробці котеджів — це застосування дорогих, надійних і екологічно чистих матеріалів.

Перше місце за популярністю серед будівельних матеріалів займає цегла. Вона є одним з найпоширеніших матеріалів, традиційно використовуваних при зведенні будинків і споруд в Україні. 48,3% власників будують й купують будинки з цього матеріалу. Основні переваги, які відрізняють будинки й котеджі із цегли, — міцність і довговічність. На сьогодні, котедж із цегли — приклад найбільш надійного вкладення коштів у заміську нерухомість. Оскільки, вже самі стіни в цьому випадку є доказом солідності, привабливості й ліквідності будівлі.

Отож, відповідно до статистики продажів заміських будинків, на першому місці, як і раніше, тримаються котеджі із цегли.

Другу позицію завоював природний потяг заміських забудовників до дерева (а таких нараховується близько 21%). Оскільки у сучасній архітектурі зміни відбулися не тільки завдяки появі функціональних і композиційних рішень, але й на основі використання раніше відомих матеріалів у новій якості, зокрема деревини, то завдяки впровадженню нових технологій обробки, природне походження матеріалу нарешті успішно поєднується із практичною стороною питання.

Третю сходинку займають будинки із блоків (піноі газобетону) та будинки споруджені по каркасній (канадській) технології, що становить 18,7% від загального числа приватних забудов. Однак ця технологія популярна аж ніяк не через якісні, практичні та екологічні переваги майбутніх жителів, а через меншу собівартість для забудовника в порівнянні з іншими матеріалами.

Будівництву помешкань з каменю чи моноліту надають перевагу 7,8% забудовників. Вагомою перевагою будівництва котеджів з каменю є безліч варіантів обробки фасаду: облицювання — декоративним каменем, цеглою, плиткою із природних або штучних матеріалів, штукатуркою різного кольору й фактури, ліпними прикрасами й т.п. Архітектура таких будинків відрізняється особливою виразністю, різноманіттям форм — від авангардного круглого до класичної садиби.

Екологічність дерев’яного житла та вогнестійкість, міцність й архітектурна виразність цегляного — є найкращим поєднанням комбінованих будинків. Все залежить від призначення приміщення. Як правило, спальна зона розміщується в верхній дерев’яній частині будинку, а перший поверх можна обробити лицювальною цеглою, натуральним або штучним каменем, оштукатурити. Попит на комбіновані будинки становить сьогодні 4,2%.

Структури попиту наведено на мал.1 та на мал.2.

Мал. 1. Структура попиту залежно від архітектурного стилю Мал.2. Структура попиту залежно від матеріалів Але при будівництві допускаються безліч помилок, через які близько 80% споруджуваних або планованих до будівлі в передмісті Києва котеджних містечок уже через пару років з тих або інших причин можуть перестати відповідати запитам споживачів.

5.3 Аналіз конкурентного середовища Конкуренти. До них належать організації і фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб'єкт, який усебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію.

Конкуренція в самому широкому розумінні цього слова означає суперництво на будь-якому поприщі між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), які зацікавлені у досягненні однієї і тієї ж цілі - переваги над своїми суперниками (конкурентами). Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.

Конкуренція виконує в ринковій економіці наступні функції:

*Функція регулювання. Для того, щоб утриматися в боротьбі, підприємство має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Отже і фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них відчувається найбільша потреба.

*Функція мотивації. Для підприємств конкуренція означає шанс та ризик одночасно: — підприємства, які пропонують ліпшу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигляді прибутку (позитивні санкції). Це стимулює технічний прогрес; - підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання в вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).

*Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до вищої продуктивності, але і дозволяє розподіляти дохід серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу нагороди за результатами.

*Функція контролю. Конкуренція обмежує й контролює економічну потужність кожного підприємства.

Керівництво ТОВ «Дім плюс Дім» чітко розуміє, що якщо не задовольняти потреби споживачів так же ефективно, як це роблять конкуренти, підприємству довго не продержатися на ринку. У більшості випадків не споживачі, а як раз конкуренти визначають, які результати діяльності можна продати та яку ціну можна запросити.

ТОВ «Логос Ново» має широке коло конкурентів.

Основні конкуренти: ХК «Київміськбуд», КиївСоцБуд, Градострой, Еко Дім, Європейський стандарт, Київ-Донбас, Будівельна компанія «АВП Буд», Сучасне Будівництво, Інженерно-будівельна компанія Каркас.

5.4 Основні постачальники Діяльність ТОВ «Дім плюс Дім» залежить від непреривного притоку матеріалів, оскільки воно є підприємством будівельної галузі: цегла, пісок, щебінь, арматура, пиломатеріали, труби, кабелі і т.д.

Основними постачальниками є:

ВАТ Завод залізобетонних конструкцій ім.С.Ковальської, цегляні заводи, ПП Будівельно-торговельна компанія, ТОВ «Авіста-СМ», ТК «Барвінок», Агромат, ВАТ «Львівський керамічний завод», Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів.

Постачальники. Забезпечують підприємство необхідними матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об'єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми. В іншому разі з’являються проблеми з виробництвом та збутом, а в перспективі - виникає загроза втрати набутого роками іміджу підприємства і прихильності до нього постійних партнерів та клієнтів. З огляду на це сучасні компанії прискіпливо ставляться до вибору постачальників, але прагнуть при цьому підтримувати тривалі відносини з тими, хто працює з урахуванням спільних інтересів.

5.5 Оподаткування Відповідно до статті 3, підпункт 3.1.1, Закону України «Про порядок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР підрядні будівельні організації є платниками податку на додану вартість.

Статтею 7, підпункт 7.3.1 закону визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з продажу робіт вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку;

— або дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок підрядчика як оплата робіт.

Відповідно до підпункту 7.3.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Прибуток підрядних будівельних організацій визначається і оподатковується на загальних підставах, тобто доходи і витрати підрядчика визначаються за правилом першої події. Датою збільшення валових доходів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата фактичного надання робіт (послуг) платником податку;

— або дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку в оплату робіт (послуг), що підлягають продажу.

Проте підпункт 7.10 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» дозволяє платнику податку вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюються за довгостроковим контрактом.

Закон визначає, що під терміном «довгостроковий договір (контракт)» слід розуміти будь-який договір на будівництво за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв’язку із виконанням довгострокового контракту, використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Дохід виконавця у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового контракту на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов’язаних із виконанням довгострокового контракту у такому звітному періоді.

Суми авансів або передоплат, наданих виконавцю довгострокового контракту, включаються до складу його валового доходу з метою оподаткування виключно в межах сум, визначених за оціночним коефіцієнтом.

Після завершення довгострокового договору виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового контракту, визначаючи фактичний коефіцієнт виконання як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору, та дохід таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового контракту на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов’язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового контракту, зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового контракту із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки НБУ, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати.

При цьому відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий контракт.

Податкові звіти щодо результатів діяльності виконавця довгострокового контракту за наслідками кожного податкового періоду надається податковому органу за формою, що встановлена Державною податковою адміністрацією.

Висновок В результаті вивчення підприємства ТОВ «Дім плюс Дім» зроблені висновки.

Будь-яке підприємство існує для споживачів, і тільки клієнти, потреби яких задовольняються, дають підприємству можливість вижити в умовах ринку, а у випадку ефективної діяльності отримувати прибуток і розширювати виробництво. Керівництву підприємства слід постійно та ретельно досліджувати ринки, визначати, хто в даний момент реально є клієнтом фірми. Покупець придбає, у широкому розумінні, найдешевшу та найзручнішу можливість швидко та якісно задовольнити свої потреби (досягти бажаного результату, виконати необхідний обсяг робіт). Отже, саме споживачі вирішують (встановлюють критерії) що саме (яку продукцію, роботи чи послуги) слід випускати підприємству і за якими цінами їх реалізовувати (активно впливають на процес ціноутворення).

Ціна товару, хоча і залишається основною характеристикою, що визначає попит, все ж таки не є єдиним критерієм, який цікавить покупця. Споживач завжди шукає найліпшої комбінації, як мінімум, трьох змінних величин: ціни, якості та сервісного обслуговування.

В ринковій системі господарювання основні стимулюючі механізми забезпечення ефективності господарювання базуються на високому рівні оплати праці, достатньому для задоволення своїх потреб.

Для досягнення максимального прибутку підприємству необхідно досягати ряду цілей:

1. Підвищення рентабельності виробництва;

2. Ріст прибутковості діяльності підприємства;

3. Нарощування (в т. ч. шляхом реконструкції, технічного переозброєння) обсягів виробництва;

4. Розширення асортименту і прискорення оновлення продукції, підвищення її науково-технічного рівня, споживчих якостей і конкурентноздатності;

5. Забезпечення надійності і ефективності виконання прийнятих замовлень і договірних зобов`язань;

6. Зміцнення прямих зв’язків з постачальниками і споживачами продукції;

7. Залучення інвесторів.

Підприємству слід вжити заходів щодо зменшення коливань споживання продукції і орієнтуватися на стабільний розвиток. Для цього треба підвищувати якість виробленої продукції, зменшувати витратність виробництва. Слід також звернути увагу на розвиток маркетингу для стимулювання збуту.

Зовнішнє середовище — надзвичайно складний об'єкт. Середовище є не тільки джерелом створення політичних і бізнесових організацій, а й вирішальним фактором подальшого розвитку цих інституцій. Зміни, що постійно відбуваються у зовнішньому середовищі, змушують змінюватись і організації. Політичні партії, зокрема, змінюють свої політичні лозунги, своїх лідерів, уточнюють свої програми, вишукують нові форми роботи в масах, утворюють політичні блоки, коаліції, модернізують організаційну структуру тощо. Бізнесові організації припиняють випуск старої продукції і освоюють виготовлення нової, шукають нових споживачів на ринку, використовують нові технологічні процеси, розділяються на дрібніші організації, або ж, навпаки, зливаються з іншими, виходять на ринки інших країн чи припиняють діяльність на них.

Література.

1. Документи ТОВ «Дім плюс Дім».

2. Белінський П.І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник.-К., 2005.

3. Василенко О. В., Шматько В. Г. Інноваціний менеджмент: Навч.пос.- К: 2003.

4. Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом. Навч.пос.-К, 2005.

5.Основи менеджменту і управлінської діяльності: Підручник.К· :Вища школа. 2004.

6.Кузьмін О. Е. Сучасний менеджмент: Навч. посібник.- Львів, 2005.

7.Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М. Менеджмент теорія та практика. Підручник для вузів. — Тернопіль, 2007.

8. Хміль Ф.І. Менеджмент Підручник. — К. Вища школа, 1995.

9. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. — Львів: Світ, 1995.

10. Герчикова И. Н. Менеджмент: Практикум / Под ред. Вылегжанина Л.Н.

11. Законодавчі документи.

Додаток, А БAЛAНС на 31.12.2010 р.

Форма N 1 Код за ДКУД.

Додаток Б ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ за 2010 р.

Форма N 2 Код за ДКУД.

Додаток В Основні показники ТОВ «Дім плюс Дім».