У просторi вiльного часу (деякi уподобання моїх однолiткiв)

У просторi вiльного часу (деякi уподобання моїх однолiткiв) Всiм нам нарiвно одмiряно кожного дня 24 години. З цих днiв складається мiсяць, рiк, життя. I вiд того, як людина буде використовувати кожен такий день, залежитиме, мабуть, це життя i доля взагалi.

За цi 24 години людина встигає зробити чимало рiзних справодна — бiльше, iнша — менше: все залежить вiд характеру i можливостей. Як же трапляється, що, маючи один i той же часовий ресурс, ми дiстаємо абсолютно рiзнi результати у навчаннi, працi, у справах?

Вiдповiдь, на мою думку, криється у рацiональному i розумному використаннi вiльного часу. Одна людина за годину-двi мiж важливи ми справами знайде кiлька цiкавих вiдомостей в книжках, може зайнятись спортом, врештi-решт посадити квiти або дерево. Iнша ж за цей самий час ледве встигає дати ладу своєму зовнiшньому вигляду або насититися спогляданням з вiкна подiй на вулицi.

Та це — в кращому випадку. Наскiльки гiрше, коли, аби згаяти вiльний час, людина вдається до непристойних i згубних вчинкiв: авантюр, правопорушень. Або знаходить таких самих, що байдикують, «друзiв», i тодi ця «спiвдружнiсть» може заподiяти лиха i собi, i оточенню.

Серед моїх знайомих є чимало однолiткiв, що мають талант або хист до якоїсь справи. Та, на жаль, не всi вони мають можливiсть вiдвiдувати гуртки та секцiї, бо їхнi батьки не завжди спроможнi це оплачувати. Добре, коли потрапляють до рук цiкавi книжки або випадає зайнятися корисною та захоплюючою справою!

Нещодавно мене прикро вразили статистичнi показники, за якими останнiм часом бурхливо зросла дитяча токсикоманiя, наркоманiя, злочиннiсть. Дiти iнодi краще за дорослих знають, що саме краще вдихнути, чим саме краще уколотися, що випити, щоб дiстати iлюзiю щасливого стану. Але ж це дiйсно лише iлюзiя, та i вона — тiльки на деякий час! А от шкоди молодому органiзму вона завдає на все життя… Крiм того, вiдсутнiсть грошей на новi i новi «дози» штовхає пiдлiткiв на безжалiснi злочини, назавжди ламаючи їхнi долi.

Ось i виходить, що не такий же вiн i легкий, цей «вiльний час», бо часто стає випробуванням на визначенiсть громадянської позицiї, людянiсть, зрiлiсть власної позицiї.

Останнiм часом Президент i парламент, переглядаючи державну молодiжну програму, покладають надiї на молоде поколiння у своїх програмах. Одним з доказiв цього є активна реформа в освiтнiй системi, що безперечно позначиться на якостi наших знань.

Я хочу, щоб дитинство запам’яталось не пустим вештанням вулицями мiста в пошуках «пригод», а добрими справами задля користi iнших людей, веселими мандрiвками, пiзнаннями нового! А ще — вiдкриттям та розвитком здiбностей, бо вони є у кожної людини. I вiльний час якнайкраще пiдходить саме для цього. Наше суспiльство стане сильнiшим i багатшим, маючи талановитих спецiалiстiв. А в цьому, як вiдомо, — найзначнiша риса цивiлiзацiї, розвинутої та вдосконаленої.