Облік, аудит та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

Міністерство освіти, науки молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад Ужгородський національний університет Економічний факультет Кафедра обліку та аудиту Спеціальність: 6.3 509 «Облік і аудит»

ДИПЛОМНА РОБОТА БАКАЛАВРА Облік, аудит та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

(на матеріалах ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»)

Виконала: Сливканич І.В.

Науковий керівник:

ст. викл. Тимко Й. П.

Ужгород, 2012 рік РЕФЕРАТ Дипломна робота на тему: Облік, аудит та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

Робота бакалавра містить 109 сторінок, 20 таблиць, 20 рисунків, 5 формул, 5 схем, список використаних джерел з 97 найменування, додатків.

Ключові слова:

облік, аудит, аналіз, рух, грошові кошти, інвестиційна, фінансова діяльність, еквіваленти, валюта, депозити, акредитиви, векселі, розрахунки, звітність, баланс, звіт, результати, рух, примітки до річної фінансової звітності, доходи, витрати, звіт про рух грошових коштів, МСБО, МСФЗ.

Предметом дослідження є процес обліку, аудиту і аналізу грошового обігу підприємства.

Мета полягає у вивченні порядку обліку, аудиту та економічного аналізу грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні.

Об'єктом дослідження є матеріали, щодо обліку, аудиту та економічного аналізу грошового обігу на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2010;2011 рр.

Результати дипломної роботи можуть бути використані на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» та аналогічних підприємств.

ЗМІСТ

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи обліку, аудиту та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні
• 1.1 Суть, зміст, роль руху грошових коштів на підприємстві
• 1.2 Завдання обліку і аудиту руху грошових коштів, напрямки аналізу та його характеристика
• 1.3 Нормативно-правове забезпечення руху грошового обігу на підприємстві
• Висновки до розділу 1
• Розділ 2. Облік грошового обігу на підприємстві
• 2.1 Документування облікуруху грошових коштів на підприємстві
• 2.2 Особливості обліку руху грошових коштів в умовах переходу до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності
• 2.3 Удосконалення обліку і звітності руху грошових коштів, відповідно Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності
• Висновки до розділу 2
• Розділ 3. Аудит і економічний аналіз грошового обігу підприємства
• 3.1. Аудит грошового обігу підприємства
• 3.2. Економічний аналіз грошових потоків підприємства
• Висновки до розділу 3
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додатки

ВСТУП

Керування грошовими коштами має першорядне значення. Мистецтво керування поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму коштів, що потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума коштів, яка необхідна підприємству, це по суті справи страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачало для виробництва всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, знаходячись у касі або на рахунках у банку, не приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Гроші, як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченого на них суспільно необхідної праці. На стадії формування товарних відносин гроші зіграли роль засобу, що дорівнював до грошей інші товари. У результаті виник масштаб цін, прийнятий державою за грошову одиницю.

У товарному обігу гроші відіграють роль посередника в обміні двох товарів. Функцію нагромадження скарбів раніш виконували повноцінні гроші - золото і срібло. Оскільки гроші представляють загальне втілення багатства, то виникає прагнення до їх нагромадження. У докапіталістичних формаціях існувала найпростіша форма нагромадження багатства, коли витягнуті із обігу золото і срібло зберігалися у власника. Зі зростанням товарного виробництва перетворення грошей у скарби стає необхідною умовою регулярного поновлення відтворення. Прагнення до одержання найбільшого прибутку змушує підприємців не зберігати гроші як мертвий скарб, а пускати їх в оборот.

Грошам належить ключова роль в економіці. Виявляється це в наступному:

— суспільна роль грошей, їхня функція в економічній системі полягає в тому, що вони виступають як сполучна ланка між товаровиробниками. Вони є загальною умовою суспільного виробництва, «інструментом» суспільних економічних зв’язків незалежних товаровиробників.

— гроші грають і якісно нову роль — вони стають капіталом і мають самозростаючу вартість. Гроші перетворюються в грошовий капітал у відтворенні індивідуального капіталу завдяки тому, що їхнє функціонування включене в кругообіг промислового капіталу, і вони являють собою вихідний пункт і результат кругообігу останнього.

Актуальність теми випливає з того, що гроші обслуговують виробництво, споживання і реалізацію суспільного капіталу, виступаючи у формі грошових потоків, що рухаються як у середині виробництва засобів виробництва, так і у середині виробництва предметів споживання, а також між ними.

За допомогою грошей відбуваються утворення і перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податки, позики й інфляцію.

Таким чином, необхідно знати, яким капіталом володіє підприємство, у які активи він вкладений. Необхідно також вивчити склад і якість найбільш істотних активів підприємства, від наявності і стану яких багато в чому залежать кінцеві результати його діяльності.

Предметом дослідження є процес обліку, аудиту і аналізу грошового обігу підприємства на матеріалах ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика».

Мета полягає у вивченні порядку ведення обліку, аудиту і аналізу грошових коштів на підприємстві за допомогою набутих теоретичних знань на базі конкретного підприємства з урахуванням вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Завдання представленої роботи наступні:

1. Розглянути теоретичні основи обліку, аудиту та аналізу грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні;

2. Облік грошових коштів, відповідно вимог законодавства;

3. Аудит звітності та економічний аналіз грошових коштів грошового обігу на підприємстві;

Об'єктом дослідження є матеріали, щодо обліку, аудиту та економічного аналізу грошового обігу ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика «в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, яка є одним з передових у легкій промисловості України та єдиним підприємством свого роду у Закарпатській області.

В сучасних умовах запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) підвищує роль обліку, як основного інструменту взаємовідносин між вітчизняними і зарубіжними підприємцями та інвесторами.

Методологічною основою написання дипломної роботи є Закони України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», «Про аудиторську діяльність», національні та міжнародні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, монографічна і спеціальна література, яка стосується даної теми.

В роботі використані праці таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, як І.О. Бланка, Л. А. Бернстайна, Ф. Ф. Бутинця, А. С. Гальчинського, С. Ф. Голова, Й.Я. Даньківа, І.В. Жолнера, Г.І. Кіндрадської, П. В. Круша, М.Ф. Огійчук, М.Я. Остап’юка, В. В. Сопка В. В, Г. В. Савицької Г. В., Н. Г. Ткаченка М.Г. Чумаченка, А. Д. Шеремета та ін.

Тема розкрита за затвердженим змістом.

У вступі дипломної роботи поставлена проблема, яка визначає актуальність, мету, завдання, об'єкт дослідження та короткий зміст роботи.

У першому розділі розкрито теоретичні основи обліку, аудиту руху грошових коштів та економічного аналізу в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні та вимоги до неї.

У другому розділі розкрито облік руху грошового обігу підприємства.

Третій розділ-це аудит та економічний аналіз показників звітності на досліджуваному підприємстві.

Після кожного розділу подані короткі висновки.

Узагальнення роботи подано у висновках.

Робота доповнена додатками.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку, аудиту та економічний аналіз грошового обігу підприємства в сучасних умовах запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

1.1 Суть, зміст, роль руху грошових коштів на підприємстві

Гроші - це загальний еквівалент для всіх видів інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів.

Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано — через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг.

Грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як:

1) можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

2) здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Рух грошей, що обслуговує реалізацію товарів, нетоварні платежі і розрахунки в господарствах, являє собою грошовий обіг.

Грошовий обіг підрозділяється на дві сфери: готівкова і безготівкова.

Готівково-грошовий оборот — рух готівки в сфері обігу і виконання ним двох функцій (засобу платежу і засобу обігу).

Готівка використовуються для розрахунків, не пов’язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, при оплаті цінних паперів і т.д.

Готівково-грошовий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за визначений період часу між населенням, фізичними і юридичними особами і державними органами.

Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток).

Безготівковий обіг — рух вартості без участі готівки: перерахування коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог і ін.

Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні оборотності оборотних коштів, скороченні готівки, зниженні витрат обігу.

В залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обороту: по товарних операціях і фінансових зобов’язаннях.

До першої групи відносяться безготівкові розрахунки за товари і послуги, до другого — платежі в бюджет (податок на прибуток, ПДВ і ін.), і позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями й ін.

Між готівково-грошовим і безготівковим оборотом існує тісна і взаємна залежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, змінюючи форму наявних грошових знаків на депозит у банках і навпаки.

Безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки й складає разом з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші одного найменування.

Бухгалтерський облік коштів покликаний вирішувати наступні основні задачі:

— вчасно і точно відбивати наявність і рух (надходження і вибуття) коштів у касі і на рахунках в установах банків;

— контролювати дотримання ліміту готівки в касі, схоронність і раціональне використання коштів;

— правильно відбивати розрахункові операції, забезпечити контроль за своєчасністю платежів і дотриманням установленого порядку розрахунків;

— правильно відображати отримані кредити, забезпечувати контроль за їх використанням по призначенню і за своєчасним погашенням.

Правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість забезпечити інформацію про їхню наявність, цілеспрямоване використання і контроль за збереженням.

Основу обліку грошових коштів складає їхня класифікація:

1. По призначенню: — засоби для обороту; - для спеціального призначення.

2. По місцю збереження: — засоби в банку; - засоби в касі; - засоби в підзвітних осіб;

— засоби в контрагентів (видані аванси); - вкладені в цінні папери.

Таким чином, грошові кошти зв’язані з виробництвом і обсягом суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, є конкретним об'єктом бухгалтерського обліку безготівкового руху грошових коштів.

Поняття руху грошових коштів підприємств в готівці займає також значне місце. Грошові кошти підприємства — готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Грошові кошти необхідні суб'єкту господарювання для розрахунків з постачальниками за отримані предмети праці, з персоналом щодо оплати праці та з бюджетом та позабюджетними фондами по розрахунках за платежами та податками, за наслідками фінансово-господарської діяльності. Згідно з чинним законодавством України всі вільні грошові кошти, мають обов’язково, зберігаються в установах банків на поточних та бюджетних рахунках, а також в касах суб'єктів господарювання у вигляді готівки. До коштів також належать: вартість цінних паперів і облігацій, що є власністю суб'єкта господарювання, а також валюта на валютних рахунках в банку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів використовують рахунки класу 3 кошти, розрахунки та інші активи.

Надходження готівки безпосередньо у касу підприємства оформляється прибутковим касовим ордером (додаток Г). Після отримання коштів в касу і видачі квитанції про оплату касир зобов’язаний здійснити запис у касову книгу (додаток Е) не пізніше касового дня. Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток Д). Видача грошових коштів під звіт оформляється видатковим касовим ордером на підставі наказу керівника. Підзвітна особа зобов’язана надати авансовий звіт (додаток В) про витрачання цих коштів за призначенням і пред’явити підтверджувальні документи (продовження додатку В).

Для обліку фінансових інвестицій Планом рахунків передбачено рахунки 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» та 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Фінансові інвестиції з терміном погашення більше одного року або одного операційного циклу обліковуються на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Цей рахунок є активним: по дебету відображається надходження фінансових інвестицій, по кредиту-вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єктів інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі1.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки:141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»; 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»; 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

Інформація про рух поточних фінансових інвестицій узагальнюється на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», який призначений для обліку інвестицій в акції, облігації, депозитні сертифікати, придбанні з метою перепродажу протягом 12-ти місяців. За дебетом рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» відображаються вартість придбаних еквівалентів грошових коштів та інших поточних фінансових інвестицій за їх собівартістю та суми дооцінки при збільшенні справедливої (ринкової) вартості. За кредитом рахунку 35 списуються балансова вартість реалізованих інвестицій та суми їх уцінки. Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

351 «Еквіваленти грошових коштів»;

352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

На субрахунку 351 «Еквіваленти грошових коштів» обліковуються високоліквідні фінансові інвестиції, які характеризуються незначним ризиком зміни вартості та термін погашення яких не перевищує 3 місяці.

Всі дані про рух грошових коштів за звітний період в результаті операційної інвестиційної та фінансової діяльності наводяться у звіті про рух грошових коштів (Додаток).

1.2 Завдання обліку і аудиту руху грошових коштів, напрямки аналізу та його характеристика

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

— належний порядок приймання і видачі готівки, оформлення касових документів, зберігання грошей і ведення касової книги;

— здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;

— своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

— проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Метою аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту готівкових розрахункових операцій є:

— перевірка стану збереження готівки в касі;

— наявності договорів про повну матеріальну відповідальність;

— напрямів використання готівкових грошових коштів;

— наявності первинних документів і заповнення обов’язкових реквізитів у них;

— правильності здійснення документообігу;

— термінів проведення інвентаризації та правильності їх документального оформлення;

— наявності та правильності заповнення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, правил ведення облікових регістрів;

— відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку, головної книги та звітності; - оприбуткування надходжень готівки;

— дотримання встановлених лімітів залишку готівки в касі;

— цільового використання готівки;

— дотримання порядку видачі готівки під звіт;

— дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків;

— витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці;

— забезпечення порядку збереження чекових книжок, контроль за випискою чеків та отримання за ними грошей.

Джерелами інформації для аудиту грошових коштів є (таблиця 1.2.1):

Таблиця 1.2.1

Документування операцій з грошовими коштами

1) Первинні документи з обліку грошових коштів.

2) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших активів

3) Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

4) Головна книга.

5) Звітність Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства.

Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а в їх відсутності - бухгалтерії, на яку покладено обов’язки контролю за станом розрахункових операцій, що має місце на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», а також складного фінансового стану.

Одним з найважливіших напрямів фінансової роботи на підприємстві, завдання якого полягають у забезпеченні життєздатності, поточної ефективної діяльності та необхідних темпів зростання суб'єкта господарювання, є управління грошовими потоками. Аналіз грошових потоків — важлива складова такого управління.

Під грошовими потоками підприємства розуміють сукупність розподілених у часі (за обсягом і за каналами руху) надходжень і витрат грошових коштів та їх еквівалентів* (далі — грошових коштів). Поняття «грошовий потік підприємства» є узагальненим, тобто містить велику кількість потоків, що обслуговують господарську діяльність. У процесі аналізу грошові потоки підприємства класифікують за такими ознаками (табл. 1.2.2).

1. За напрямом руху грошового потоку розрізняють:

— вхідний (додатний) грошовий потік — характеризує надходження грошових коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій;

— вихідний (від'ємний) грошовий потік — відображає виплати грошових коштів підприємством за всіма видами господарських операцій.

2. За видами діяльності виділяють:

— грошовий потік від операційної діяльності;.

— грошовий потік від інвестиційної діяльності;

запитання; еквіваленти грошових коштів — це короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

— грошовий потік від фінансової діяльності;

— грошовий потік від надзвичайних подій.

Таблиця 1.2.2

Класифікація грошових потоків підприємства

Кожен з цих видів грошових потоків характеризує надходження і виплати грошових коштів, пов’язані з відповідним видом діяльності чи настанням надзвичайних подій.

3. За способом визначення розмірів грошового потоку розрізняють:

— загальний (валовий) грошовий потік — вся сукупність надходжень і виплат грошових коштів за період, що аналізується, в розрізі окремих його інтервалів;

— чистий грошовий потік характеризує зміну наявних грошових коштів, їх залишків за період, що аналізується, та визначається як різниця між вхідним (додатним) і вихідним (від'ємним) грошовими потоками (між надходженнями і виплатами грошових коштів) в цьому періоді у розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є важливим результатом господарської діяльності підприємства, що значною мірою визначає його фінансову стійкість і фінансовий стан загалом;

— розрахунковий чистий грошовий потік — приблизна оцінка фінансового результату діяльності підприємства, що визначається як сума чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Використовується для оцінки ефективності окремих фінансових інструментів інвестування, ефективності реальних інвестиційних проектів тощо.

4. За черговістю і напрямами здійснення платежів виділяють:

— пріоритетний вихідний грошовий потік — обов’язкові грошові виплати, які підприємство має здійснити в першу чергу з метою продовження нормальної діяльності та уникнення фінансових й інших ускладнень. Це, зокрема, сплата податків, процентних та інших виплат, що є пріоритетними щодо інших напрямів використання грошових коштів;

— поточний вихідний грошовий потік — потік, що характеризує обсяги та напрями використання грошових коштів для фінансування поточної господарської діяльності підприємства (крім пріоритетних платежів);

— дискреційний грошовий потік характеризує надходження та виплати грошових коштів на цілі, не пов’язані безпосередньо з поточною господарською діяльністю (надходження коштів від продажу або оренди майна, витрати на придбання об'єктів необоротних активів, фінансові інвестиції, інші надходження і виплати, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства). Виплати грошових коштів у межах дискреційного грошового потоку не є обов’язковими і за необхідності їх можна перенести на пізніший термін.

Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу та класів 4. «Власний капітал та забезпечення зобов’язань», 5. «Довгострокові зобов’язання», 6. «Поточні зобов’язання», та на рахунках 14. «Довгострокові фінансові інвестиції» і 16. «Довгострокова дебіторська заборгованість» обліковуються у гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки й платежі. Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки 71 «Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи», 85 «Інші затрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати».

Грошові кошти є одним з вагомих факторів, що визначають фінансове положення підприємства, його життєздатність. Наявні залишки грошових коштів (незважаючи на джерела їх формування) характеризують фінансову здатність підприємства до проведення господарської діяльності, є необхідною умовою її проведення чи поточного обслуговування. Наявні грошові кошти виступають факторами, що лімітують обсяги діяльності підприємства, а також можливість проведення певних операцій (зовнішньоекономічних, фінансових, інвестиційних тощо).

Відсутність грошей на момент виникнення потреби в них ускладнює проведення запланованої діяльності, або взагалі зумовлює неможливість її продовження.

Порівняння наявних залишків грошових коштів з поточними грошовими зобов’язаннями дозволяє оцінити стан поточної платоспроможності підприємства, можливість своєчасного та повного розрахунку з кредиторами підприємства, формує імідж підприємства в діловому світі.

Грошові кошти можна розглядати як ресурс та результат діяльності підприємства.

Операції з готівкою які відбуваються в касі підприємства утворюють готівковий оборот, у той час як обіг коштів на рахунках у банках та у депозитах відносять до безготівкової сфери, що показано у загальних положеннях, згідно з п. 4 П (С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів» грошові кошти класифікують таким чином на схемі 1.2.1.

Схема 1.2.1 Класифікація грошових коштів

Обсяг їх формування в процесі господарської діяльності підприємства, підтверджують визнання ринком товарів і послуг, що пропонуються підприємством. Кількісно отримані гроші дорівнюють сумі грошей, авансованих в господарську діяльність плюс приріст грошей, отриманих в результаті реалізації товарів за ціною, що перевищує витрати. Готівкові розрахунки тісно пов’язані з безготівковими.

За економічною сутністю безготівкові розрахунки є елементом грошового обігу національної економіки, який опосередковується рухом грошей або певних вартісних форм, які змінюють свою форму.

Безготівкові розрахунки — це форма грошового обігу, розрахунки між юридичними і фізичними особами, при яких зберігання і рух грошових засобів відбувається без участі паперових грошей шляхом зарахування грошей на банківський рахунок і перерахування з рахунку платника на рахунок утримувача, а також заліків взаємних вимог. Отже, безготівкові гроші - це найбільш розповсюджений вид кредитних грошей, на які припадає 90% всієї грошової маси країни.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банки, тому гроші в безготівковому обороті важко приховати від контролю і обкладання податками. Безготівкові грошові розрахунки дозволяють замінити рух паперових грошей кредитними операціями. В розвинутій економіці частка безготівкового обороту в грошовому обігу перевищує половину.

Так ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» знімає за чеком готівку з свого розрахункового рахунку у банку для виплати заробітної плати, відпускних, відрядних, надання матеріальної допомоги працівникам і для придбання товарно-матеріальних цінностей в межах установлених лімітів.

ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» здійснює всі види розрахунків, так як вона придбає і постачає товари як в межах міста знаходження, так і в інших регіонах України. Окремі групи товарів завозяться також із Словаків, Польщі і Угорщини.

Чек — один із розповсюджених видів цінних паперів, який представляє грошовий документ установленої форми. За своєю суттю чек є безумовне розпорядження, наказ чекодавця (особи, яка виписала чек) банку або іншій кредитній установі про виплату, тримачу чеку (особі, якому виданий чек) указаної суми грошей.

Електронні гроші не є новим різновидом грошей. Це ті ж самі безготівкові гроші, але в основі їх обігу лежить нова технологія, яка дозволяє переказувати гроші й реєструвати інформацію про ці перекази безпаперовим способом за допомогою електронних розрахункових систем. Існує декілька каналів використання електронних грошей: автоматизована розрахункова плата; система автоматизованого касира й система терміналів. Автоматизована розрахункова плата являє собою мережу банків, пов’язаних одним обчислювальним центром. Автоматизований касир дозволяє проводити без участі людини ряд грошових операцій: отримання готівкових грошей, приймання вкладів, перекази з рахунку на рахунок. Електронна система розрахунків у торговельних точках включає операції з дебетними і кредитними картками, а також з чеками, вона здійснюється через спеціальні пристрої - термінали.

Грошовий оборот поділяється на дві взаємопов'язані частини:

сферу безготівкового обігу;

сферу готівкового обігу.

За своєю специфікою готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, тоді як фінанси підприємств функціонують у сфері безготівкових грошей. Оскільки безготівкова і готівкова грошові сфери обслуговують різні кола народногосподарського обороту, вони мають виконувати різні завдання й працювати по-різному.

Безготівковий грошовий обіг має переваги порівняно з обігом готівки: економляться кошти, прискорюється оборот грошей. На підтримку сфери готівкового обігу доводиться витрачати значні кошти на друкування, рахування, сортування, упаковку, інкасацію готівки тощо.

Сфери безготівкового і готівкового грошового обігу взаємопов'язані: постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівку, і навпаки. Так ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» знімає за чеком готівку з свого розрахункового рахунку у банку для виплати заробітної плати, відпускних, відрядних, надання матеріальної допомоги працівникам і для придбання товарно-матеріальних цінностей в межах установлених лімітів.

Реформа розрахунково-платіжної системи проводиться без впровадження в Україні цивілізованих платіжних засобів. У світовій практиці основним представником таких засобів є вексель, який застосовується у випадках, передбачених господарськими договорами, а також як засобів впливу постачальника на порушника платіжної дисципліни.

Прискорити роботу можна при наявності висококваліфікованих кадрів працівників. Значну увагу слід приділяти обліково-фінансовій роботі та контролю.

Завдання, які стоять перед системою бухгалтерського обліку, економічного аналізу і контролю, не однозначні. Їх можна розглядати принаймні в трьох аспектах:

за повнішим використанням можливостей існуючих методів і

організаційних форм облікової роботи;

за вдосконаленням і перебудовою діючої системи обліку;

за розробкою нових моделей і створенням нових систем бухгалтерського обліку.

Розгляд лише трьох аспектів завдань у тісному їх поєднанні (віддаючи перевагу другому і третьому) з урахування змін у економічних і управлінських відносинах торговельної діяльності дозволить визначити обґрунтовані шляхи перебудови сучасних систем бухгалтерського обліку і підвищення ефективності їх функціонування в питаннях розрахунків.

Світова практика свідчить, що із зростанням і вдосконаленням виробництва роль облікових служб, а також бухгалтерів підвищується. Особливо це стосується контролю за додержанням розрахункової дисципліни. Розрахункова дисципліна передбачає зобов’язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

Особливим завданням, які стоять перед бухгалтерами та аудиторами, що здійснюють контроль при перевірці розрахункових операцій, є:

— перевірка дотримання правил платіжної дисципліни, обґрунтованості цін (тарифів), які застосовуються при розрахунках, і збереженості коштів у розрахунках;

— перевірка реальності і юридичної обґрунтованості нарахованих на балансі підприємств сум дебіторської і кредиторської заборгованості;

— розробка рекомендацій по впорядкуванню розрахунків, зниження дебіторської /кредиторської/ заборгованості;

— перевірка своєчасного і правильного оформлення і подання вимоги до претензії дебіторам (позов матеріалів у суд, в арбітраж), а також організації контролю за рухом цих справ, і перевірка порядку організації утримання сум за нанесену шкоду і інших борів, які виникли в процесі розрахункових взаємовідносин.

Важливу роль в управлінні грошовими потоками і, зокрема, розрахунково-платіжними операціями, відіграє економічний аналіз. Економічний аналіз дає можливість не тільки оцінити поточний стан цих операцій, а спрогнозувати величину дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, виявити і оцінити безнадійну дебіторську заборгованість і визначити її вплив на фінансовий стан торгового підприємства. Облік, контроль і економічний аналіз — це ті функції управління, які:

по-перше тісно пов’язані між собою, так як базуються на використанні однієї і тієї ж інформаційної бази;

по-друге, дають змогу виявити недоліки і упередити негативні явища, які можуть виникнути в процесі діяльності протягом звітного року.

Важливу роль в управлінні грошовими потоками і, зокрема, розрахунково-платіжними операціями, відіграє економічний аналіз. Економічний аналіз дає можливість не тільки оцінити поточний стан цих операцій, а спрогнозувати величину дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, виявити і оцінити безнадійну дебіторську заборгованість і визначити її вплив на фінансовий стан торгового підприємства. Облік, контроль і економічний аналіз — це ті функції управління, які:

по-перше тісно пов’язані між собою, так як базуються на використанні однієї і тієї ж інформаційної бази;

по-друге, дають змогу виявити недоліки і упередити негативні явища, які можуть виникнути в процесі торговельної діяльності протягом звітного року.

1.3 Нормативно-правове забезпечення руху грошового обігу на підприємстві

В Україні були прийняті такі основні нормативні документи по обліку, аудиту коштів, законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів:

1) Інструкція № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті», затверджена постановою Правління Національного банку України № 36 від 04.02.98 р.

2) Інструкція № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затверджена постановою Правління Національного банку України № 204 від 02.08.96 р., з наступними змінами і доповненнями

3) Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті вУкраїні», затверджене постановою Правління Національного банку України № 528 від 10,09,92р.

4) Інструкція «Про організації роботи з готівковим обігом установами банків України», затверджена постановою Правління Національного банку України від 19.02.01 р. № 69.

5) Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою Правління Національного банку України № 528 від 10,09,92р.

6) Інструкція «Про організації роботи з готівковим обігом установами банків України», затверджена постановою Правління Національного банку України від 19.02.01 р. № 69.

7) Порядок проведення банками операцій з векселями, затверджений постановою правління Національного банку України від 25.05.93 р.

8) Положення про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 29 від 14.02.96 р., з наступними змінами і доповненнями.

9) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

10) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 р.

11) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. зі змінами і доповненнями. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

12) Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і доповненнями.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв’язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов’язковими для виконання ними.

3. Інструкція «Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України» затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р. № 69 зі змінами і доповненнями.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв’язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які використовують в роботі готівку в національній валюті і має поточні рахунки в установах банків.

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ № 291 від 30.11.1999 р. (зі змінами і доповненнями).

План рахунків представляє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, для всіх підприємств, установ, організацій в Україні, незалежно від форми власності, виду діяльності, і обов’язковий для використання.

5. Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ № 291 від 30.11.1999 р. (зі змінами і доповненнями).

Інструкція регулює використання нового плану рахунків.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс» зі змінами і доповненнями від 31.03.1999 р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999 р. під № 396/3689.

Цим Положенням (стандартом) визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 «Про рух грошових коштів» зі змінами і доповненнями від 31.03.1999 р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під № 398/3691.

Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ); змінами Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» вводяться зміни і доповнення, щодо обліку з грошовими коштами.

Висновки до розділу 1

У першому розділі наведені теоретичні основи руху грошових коштів, а саме: суть, зміст, роль їх та представлене основне нормативне забезпечення по руху грошових коштів, де подається визначення, поняття, суть та завдання обліку і аудиту руху грошового обігу.

Грошові кошти є найбільш обмеженим ресурсом в перехідній до ринку економіці, і успіх підприємства у виробничо-комерційній діяльності визначається здатністю керівництва мобілізувати ці засоби й ефективно їх використовувати.

Правова основа обліку, аналізу і аудиту, руху грошового обігу контролю у готівкових розрахунках за товари і послуги регламентується законодавчими і інструктивними документами.

Світова практика свідчить, що із зростанням і вдосконаленням виробництва роль облікових служб, а також бухгалтерів підвищується. Особливо це стосується контролю за додержанням розрахункової дисципліни. Розрахункова дисципліна передбачає зобов’язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

Дослідження руху грошових коштів дозволяє дотриманню розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а в їх відсутності - бухгалтерії, на яку покладено обов’язки контролю за станом розрахункових операцій, що має місце на ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», а також складного фінансового стану.

Нормативна база для обліку й аудиту руху грошових коштів сформована з потребами ринкової економіки та з урахуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і аудиту Розділ 2. Облік грошового обігу на підприємстві

2.1 Документування обліку руху грошових коштів на підприємстві

Документування обліку руху грошових коштів на підприємстві здійснюється первинними документами, що підтверджують рух грошових операцій з руху коштів повинні бути належним чином впорядковані. готівки в касі Типові форми первинних документів представлені в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Типові форми первинних документів з обліку руху готівки ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»

Розрахунки готівкою підприємства усіх форм власності, а також приватні підприємці мають проводити з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового і товарного чеків, квитанцій, договорів купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) чи інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання робіт, надання послуг.

Загальна схема документування операцій з готівкою наведена на рис. 2.1.1

Для забезпечення дотримання вимог видачі готівки з каси підприємства доцільно розробити робочі інструкції текстової форми щодо оформлення видачі готівки з каси видатковим касовим ордером. Таку інструкцію можна оформити у вигляді таблиці (табл. 2.1.2).

Рис. 2.1.1 Загальна схема документування грошових операцій, пов’язаних з рухом грошових коштів в касі

Таблиця 2.1.2

Робоча інструкція щодо руху готівки з каси видатковим касовим ордером

Гроші по касових ордерах приймаються і видаються тільки в день їх оформлення. При завершенні операцій касир зобов’язаний підписати усі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються (додатки 1, 2), — погасити штампом або надписом: на прибуткових документах -«отримано», а на видаткових — «оплачено», вказавши дату.

Оплата праці, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендій, премій тощо проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача.

Здача виручки інкасатору оформлюється супровідною відомістю, яка складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідну відомість) вкладають до інкасаторської сумки, другий (накладну) — віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копія супровідної відомості) — залишається в касі підприємства (інкасатор на ньому ставить підпис і відповідний штамп) і служить підставою для списання коштів з касира, який підтверджує здачу грошей до каси банку. На зворотному боці першого і другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють покупюрний опис грошей, що здаються.

Вагомим джерелом надходження коштів в касу підприємства є виручка, отримана від реалізації товарів, продукції, робіт або послуг. Для її приймання може використовуватись електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) або товарно-касова книга (ТКК).

Касир зобов’язаний приділяти особливу увагу належному заповненню касових документів. При цьому забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, які порушують договірну, фінансову дисципліну, завдають збитку державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам.

Якщо хоча б одна з вимог по заповненню касових документів не виконана, касир зобов’язаний повернути документи до бухгалтерії для належного їх оформлення.

Прибуткові та видаткові касові ордери чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (форма №КО-3).

Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів представляє собою обліковий регістр наступного вигляду (табл. 2.1.3).