Виклад основного матеріалу

Формування лідерських якостей студентів вищих навчальних закладів у процесі позааудиторної діяльності забезпечує послідовну роботу та реалізацію комплексу педагогічних умов за три етапи: організаційний (формування у студентів установок на активну життєву позицію та освоєння лідерської моделі поведінки); мотиваційно-діяльнісний (придбання досвіду вирішення професійних й міжособистісних проблем); розвиваючий (розвиток у студентів репутації лідера). Сучасний лідер виступає носієм певних соціальних зразків життя суспільства, у його особистості знаходять своє вираження потреби, цінності та інтереси певних соціальних та професійних груп, які у свою чергу реалізуються через сформовані у них особистісні риси.

Слід зазначити, що у структурі особистості лідера потенціал представляється в якості індивідуальної системи організованих явних і прихованих можливостей, які забезпечують різноманіття напрямів особистісного зростання.

Успішна реалізація моделі формування лідерських якостей студентів вищих навчальних закладів у процесі позааудиторної діяльності забезпечується сукупністю педагогічних умов: побудова насиченого конкурентного середовища, що спонукає студентів сприймати й освоювати нові ролі лідерської поведінки; створення «Школи лідера» як форми розвитку студентського лідерського руху в позааудиторній діяльності; навчання студентів спеціальним вправам для самостійної роботи з розвитку особистісних якостей, установок, мотивації, умінь і навичок лідерської поведінки; забезпечення студентів можливостями реалізації лідерських умінь і навичок у квазіпрофесійній діяльності [4, 117 — 123].

Методика формування лідерських якостей студентів Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка представлена трьома етапами: організаційним, мотиваційнодіяльнісним, розвиваючим.

На організаційному етапі основна увага приділяється трьом аспектам формування лідерських якостей майбутніх менеджерів: формування установок на активну життєву позицію; освоєння лідерської моделі поведінки (активного і відповідального); стимулювання рефлексії власної поведінки через оцінку наявних сильних і слабких сторін [4, 117 — 123].

На цьому етапі реалізовується перша педагогічна умова: побудова насиченого конкурентного середовища, що спонукає студентів приймати й освоювати нові ролі лідерської поведінки. Це досягається через студентське самоврядування й ті заходи, які студенти організовують і проводять самостійно або за допомогою адміністрації.

Студентське самоврядування представляє роботу в кількох напрямках: формування традицій університету та інституту (Посвята першокурсників, Свято Дня працівника освіти, Директорський прийом з нагоди Дня студента, День Гуманітарного інституту, Бал гуманітарного інституту, День випускника, День відкритих дверей тощо); представлення та захист інтересів студентів (робота в стипендіальній комісії, робота з гуртожитком та ін.); навчальна робота (актив групи, старостат, Школа координаторів тощо); науково-дослідна діяльність (науково-практичні конференції, зустрічі із сучасними письменниками та відомими людьми; формування здорового способу життя (спортивні змагання, спортивні секції тощо); культурно-масова робота (Фестиваль першокурсників «Ось ми які», Новорічна казка, День закоханих, Міс та Містер Гуманітарного інституту тощо); соціальна робота (заходи до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, акція «Посади троянду», Соціальний проект «З Києвом для Києва»).

Одночасно з першою педагогічною умовою реалізовувалося третя — навчання студентів спеціальним вправам для самостійної роботи з розвитку лідерських якостей, установок, мотивації, умінь і навичок лідерської поведінки, що передбачає послідовне, систематичне й самостійне виконання студентами спеціально розроблених вправ («Діалог зі своїм внутрішнім критиком», щоденна фіксація своїх успіхів, запис і колекціонування визнаних переваг і зазначених недоліків, прояв активності та прийняття рішення, складання списку того, що заважає в досягненні цілей, а також поетапна програма вправ для підвищення впевненості у собі).

На другому — мотиваційно-діяльнісному етапі основна увага приділяється підвищенню ситуативної компетентності лідерської поведінки, тобто набуттю досвіду вирішення проблем (як професійних, так і міжособистісних). На цьому етапі продовжується реалізація першої педагогічної умови з певними інноваціями, зокрема самостійним створенням студентами клубів за інтересами. Можна використовувати такі вправи для самостійної роботи: розвиток відносин зі «своїм відображенням у дзеркалі»; здійснення рішучих вчинків у нестандартних ситуаціях; визнання власних помилок; практика прийняття відповідальності за власні рішення.

В Гуманітарному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка створена така школа, заснована на принципах лідерстваслужіння, що відображається у прагненні не керувати, а спочатку служити. Виявляється, що через служіння можна й керувати.

Одним із найбільш ефективних засобів актуалізації та розвитку лідерських якостей студентів є соціально-психологічний тренінг. Студентське самоврядування Гуманітарного інституту двічі на рік відвідує тренінги з лідерства професора Орегонського університету, доктора філософських наук, фундатора міжнародної організації «Co-Serve» — Маршала Крістенсена, проводять власні психологічні тренінги за участі НДЛ культури лідерства Київського університету імені Бориса Грінченка [4].

Програма цих тренінгів спрямована на розширення уявлень про лідерство як способи організації та управління малою групою, формування лідерських якостей як сукупності умінь самоуправління й управління іншими людьми. В процесі тренінгу учасникам дається можливість побачити зі сторони свої лідерські якості, відчути переваги й труднощі лідерських позицій, визначити для себе свої сильні та слабкі сторони щодо лідерства в тих чи інших ситуаціях, оволодіти техніками лідерського впливу та згуртування групи, розвинути лідерські уміння.

На розвивальному етапі основна увага приділяється розвитку репутації лідера, тобто сприяння формуванню у членів групи уявлення про себе як про обізнану, надійну й відповідальну людину, яка завжди готова взяти ситуацію під контроль і «привести команду до перемоги». На цьому етапі реалізовуються перша, третя і четверта педагогічні умови. Зазначимо, що формування лідерських якостей можливе лише за умови використання повного комплексу виділених педагогічних умов [4].

На думку І. Ященко ефективне формування лідерських якостей у майбутніх менеджерів забезпечується, якщо: у вищому навчальному закладі на основі використання сукупності підходів упроваджено модель процесу формування у студентів лідерських якостей; здійснюється навчання кураторів академічних груп і представників студентського активу, у якому забезпечено модульну структуризацію програми навчання; студентський актив є організатором соціальної діяльності членів колективу в освітньому просторі вищого навчального закладу Як зазначає Т. Буряк, основними умовами формування лідерської позиції у студентів в освітньому просторі вищого навчального закладу є: формування лідерської позиції на засадах особистісно зорієнтованого виховання;

урахування специфіки та розвиток мотивації лідерства; забезпечення у виховному процесі можливостей для проявів лідерської поведінки, зокрема, завдяки участі в студентському самоврядуванні; стимулювання рефлексивного ставлення до процесу розвитку лідерських якостей і вмінь; удосконалення педагогічної компетентності викладачів і кураторів студентських груп з цього питання [1].

Згідно поглядів Л. Васильченко, до основних організаційно-педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх менеджерів належать: варіативність програм формування з урахуванням індивідуальних програм самоосвіти; залучення керівників до активної пізнавальної та практичної діяльності з метою усвідомлення ними процесу управління; оволодіння керівниками знаннями, уміннями й навичками ефективного управління на основі застосування інтерактивних методів і форм навчання; використання таких форм, методів і засобів, які дозволяють розвинути професійні навички слухачів за рахунок диференціації, інтегративного підходу до побудови змісту й технології процесу навчання [2, 47 — 48].

А. Давлетова визначає такі педагогічні умови ефективного формування лідерських якостей майбутніх менеджерів у позааудиторній діяльності: урахування специфіки формування лідерських якостей майбутніх фахівців у позааудиторній діяльності, розвиток стійкої мотивації до формування якостей лідера, стимулювання рефлексивного ставлення до процесу формування лідерських якостей, здійснення постійного моніторингу рівня сформованості у майбутніх менеджерів лідерських якостей [3].