Головні вимоги до виконання практичних робіт з географії

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА КАРТОГРАФІЇ

КУРСОВА РОБОТА з Основ викладання географії

на тему: «Головні вимоги до виконання практичних робіт з географії»

Студента: III курсу групи ГГ-31

напряму підготовки 6.40 140

спеціальності Географія Колісник Ю.В.

Керівник: старший викладач Машкіна В.В.

м. Харків — 2013 рік

ЗМІСТ ВСТУП Розділ І. Практичні роботи у змісті шкільної навчальної програми з географії

Розділ ІІ. Вимоги до виконання практичних робіт з географії

2.1 Мета практичних робіт

2.2 Класифікація практичних робіт

2.3 Загальні методичні рекомендації щодо виконання практичних робіт

2.4 Правила техніки безпеки під час виконання практичних робіт Розділ ІІІ. Критерії оцінювання практичних робіт з географії

Розділ ІV. Розробка практичної роботи по темі: «Складання порівняльної характеристики природних зон і країв України (за вибором)» для 8 класу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ практична робота географія оцінювання ВСТУП Визначальне завдання прикладної освіти сьогодення полягає в тому, щоб допомогти учневі завчасно зорієнтуватися у виборі майбутньої професії і у визначенні власних прав, обов’язків як громадянина, споживача, вкладника, інвестора тощо; тобто підготувати школярів-старшокласників до майбутнього дорослого життя.

Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми є навчальна практична робота — форма організації навчально-виховного процесу, яка вимагає об'єднати аналітичний аспект з людським сприйняттям, інтуїцією з практичними методами навчання та прикладного застосування.

Практична робота на сьогоднішній день — один з перспективних методів пізнавальної діяльності в навчанні. Відомо, що рівень професійної компетентності вимірюється та оцінюється здатністю людини набувати нових знань, використовувати їх у навчальній і практичній діяльності.

Метою даної роботи є визначити головні вимоги до виконання практичних робіт з географії; розглянути їх як форму перевірки знань і вмінь з географії.

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес.

Предметом дослідження — проведення практичних робіт з географії.

Відповідно з метою роботи, можна визначити такі задачі:

визначити систему оцінювання практичних робіт;

визначити, з якою метою проводяться практичні роботи з географії;

визначити, які саме є вимоги до виконання практичних робіт з географії.

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань були використані такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, що дало змогу виявити, узагальнити й систематизувати наукові матеріали з проблеми дослідження.

РОЗДІЛ І. ПРАКТИЧНІ РОБОТИ У ЗМІСТІ ШКІЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової і повної середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі «Природознавство». Загальноосвітня цінність шкільної географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, в якому протікає життя людини. Шкільна географія спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі і світі. Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Загальною метою шкільної географічної освіти є формування у школярів географічної картини світу.

Практичні роботи можуть виконуватися під час вивчення тем, де вони передбачені, і в окремо відведений час (за вибором вчителя). Окремі практичні роботи є навчально-тренувальними, інші ж — підсумковими. Перевіряє й оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд: у всіх учнів чи вибірково. У кожному семестрі обов’язково оцінюються дві практичні роботи, які також обирає вчитель.

Час проведення практичних робіт на місцевості визначає вчитель, враховуючи рекомендації Міністерства освіти і науки України. У програмі подано орієнтовний розподіл годин за розділами і темами. Частину навчального часу вчитель може використати на свій розсуд з метою глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу за рахунок скорочення окремих питань і тем основних курсів.

У нових навчальних програмах з географії загалом заплановано 47 практичних робіт, з них:

6 клас — 14;

7 клас — 12;

8 клас — 7 ;

9 клас — 10;

10 клас — 4 практичні роботи (рівень стандарту).

Табл.1.1.1.

Практичні роботи у змісті шкільної навчальної програми.

РОЗДІЛ ІІ. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ Практичні роботи є важливим й водночас необхідним компонентом шкільної географічної освіти, обов'язковою складовою навчально-виховного процесу. Тематику й зміст необхідних для виконання практичних робіт відображено у навчальних програмах. Виконання програмних практичних робіт — специфічна для географії форма організації навчальної діяльності, своєрідний практикум, в якому органічно поєднуються мета, зміст, засоби й методичні прийоми.

2.1 Мета практичних робіт Основною метою практичних робіт на уроках географії є закріплення на практиці й поглиблення набутих учнями теоретичних знань та формування в них ключових у системі шкільної географічної освіти умінь і навичок. Виходячи з цього можна виділити такі основні завдання практичних робіт з географії у 6−10 класах:

навчити учнів правильно користуватися географічними приладами та засобами вимірювання й фіксації різних природних процесів та явищ (нівеліром, метеорологічними приладами, компасом, планшетом тощо);

закласти навички прийомів роботи з географічними картами (читати легенду карти, знаходити й демонструвати об'єкти географічної номенклатури, зіставляти, порівнювати між собою різні тематичні карти, характеризувати за допомогою карти відповідні об'єкти, процеси, явища тощо);

сформувати уміння й навички роботи з контурними картами (правильно наносити й підписувати різні географічні об'єкти або райони поширення процесів і явищ, використовувати систему умовних позначень тощо);

закріпити вміння розв’язувати географічні задачі (на визначення та переведення масштабу карт, вимірювання відстаней, визначення географічних координат об'єктів, розрахунки щодо поясного й місцевого часу, ресурсозабезпеченості тощо);

розвинути вміння аналізувати характеристики природних та господарських об'єктів, процесів і явищ на прикладі своєї місцевості (фенологічні спостереження, календар погоди, опис об'єктів, складання планів, встановлення взаємозв'язків між компонентами природи, дослідження грунтового профілю, екологічного стану тощо);

удосконалити навички опрацювання та обробки статистичних даних і фактичних матеріалів;

розвинути вміння характеризувати та порівнювати географічні об'єкти і явища за типовими планами (характеристика річки, типів клімату, природних зон, природних комплексів, видів забруднення, галузей господарства, економічних районів, країн світу тощо);

навчити виявляти загальні географічні закономірності, встановлю вати причинно-наслідкові зв’язки й залежності, робити висновки та складати прогнози;

закласти основи графічної грамотності (побудова графіків, секторних діаграм, складання схем та картосхем, заповнення узагальнюючих таблиць, креслення схематичних малюнків);

розвивати елементи логічного й теоретичного мислення та творчі здібності школярів (шляхом порівняльного аналізу, класифікації, узагальнення та систематизації навчальної інформації);

сформувати вміння працювати з додатковими джерелами географічної інформації (хрестоматіями, довідниками, енциклопедіями, електронними навчальними посібниками, інтернет тощо).

Практичні роботи мають значний виховний та моральний вплив на розвиток особистості учня: привчають до самостійної розумової праці, правильного та акуратного оформлення результатів практичної роботи, закладають певні правила поведінки (під час виконання робіт на місцевості), формують риси індивідуальної та колективної (за умов групової навчальної діяльності) відповідальності, розвивають почуття власної значущості й гідності, формують основи екологічної культури.

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації практичних робіт та виділення критеріїв їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт колонкою відміток у класних журналах.

З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, вчителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог діючих програм з географії в частині «Практичні роботи».

Всі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Навчальні роботи виконуються під керівництвом вчителя, який пояснює послідовність дій, показує зразок виконання і формулює завдання для первинного закріплення дій учнями. Тренувальні роботи націлені на відпрацювання, вдосконалення та корекцію умінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем вчителя, або у формі домашнього завдання, результати якого відстежує вчитель. Підсумкові роботи виконують контролюючу функцію. Вони здійснюються школярами з найбільшим ступенем самостійності. Їх завдання розраховані на перенесення засвоєних умінь і дій в умови, подібні з повчальними і тренувальними роботами, або в нові умови. Саме тому результати підсумкових робіт можуть бути порівняні з результатами контрольних робіт і фіксуватися колонкою відміток у класних журналах. Результати навчальних і тренувальних робіт виставляються за бажанням учнів, але враховуються педагогом для організації навчального процесу на наступних уроках.

Програма курсу задає напрямок змісту практичних робіт. У зв`язку з цим вчителю географії рекомендується виділити у змісті примірної програми практичні роботи, які носять навчальний і тренувальний характер, і роботи — підсумкового характеру. Учитель на її основі планує їх у навчальному процесі, враховуючи ступінь навченості школярів. У робочій програмі (календарно-тематичному плануванні) необхідно відобразити зміст і вид практичних робіт (за ступенем навченості).

2.2 Класифікація практичних робіт

Існують різні підходи до класифікації практичних робіт з географії. Їх можна згрупувати за такими ознаками:

за відображенням у змісті навчальних програм;

за дидактичною метою;

за місцем проведення;

за обладнанням (необхідністю забезпечення роздатковим матеріалом);

за тривалістю (часом, який відводиться для виконання роботи);

за формою організації навчальної діяльності учнів;

за оформленням результатів;

за способом перевірки та оцінювання;

за ступенем проблемності та проявом творчих здібностей.

Відображення в змісті чинних навчальних програм. За цим показником розрізняють практичні роботи програмні (обов'язкові для планування та виконання) та позапрограмні (додаткові, які вчитель планує і проводить на власний розсуд, враховуючи попередній досвід роботи, рівень підготовки класу та наявну матеріально-технічну базу школи або місцевості її розташування).

Дидактична мета. Кожна практична робота має конкретну мету й завдання щодо її проведення. Мета роботи враховує специфіку змісту географічного курсу та вікові особливості школярів. Найчастіше дидактична мета практичних робіт з географії спрямована на закріплення знань з нової теми, узагальнення та систематизацію знань, їх розширення та поглиблення, формування практичних умінь і навичок, застосування набутих знань у нових умовах. Перед виконанням практичної роботи вчитель обов’язково звертає увагу учнів на її мету або значення. З появою робочих зошитів учня (практикумів, навчальних комплексів) до кожної практичної роботи чітко формулювалася мета, з якою учні можуть ознайомлюватися самостійно або за вказівкою вчителя.

Місце проведення. Залежно від змісту та завдань практичні роботи можуть виконуватися в класі (кабінеті географії), на місцевості, на географічному майданчику (за його наявності та відповідного оснащення) або вдома. Більшу частину практичних робіт учні виконують на уроці в класі.

Частина практичних робіт (наприклад, позначення об'єктів географічної номенклатури на контурних картах) може плануватися як домашнє завдання. В окремих випадках, якщо учні не встигли виконати практичну роботу в класі, можна запропонувати доопрацювати її вдома. Однак при цьому виникає проблема щодо об'єктивності оцінки результатів виконання практичної роботи (на предмет самостійності).

Обладнання (необхідністю забезпечення роздатковим матеріалом). Практичні роботи з географії можуть передбачати додатковий роздатковий матеріал для їх виконання або не передбачати їх. Більша частина програмних практичних робіт не потребує забезпечення учнів роздатковим матеріалом. Насамперед це стосується робіт з контурними картами, аналітичних завдань щодо аналізу географічних об'єктів за тематичними картами атласу, складання фізикота економіко-географічних характеристик та порівняння об'єктів за типовими планами тощо. Однак майже в кожному курсі шкільної географії є практичні роботи, для проведення яких необхідно мати відповідне матеріальне забезпечення. Наприклад, колекції гірських порід і мінералів, гербарії, статистичні матеріали, географічні довідники, нівеліри, компаси, планшети тощо.

Перед проведенням практичних робіт з використанням роздаткового матеріалу вчителю необхідно завчасно перевірити їх якість та кількісний склад (на предмет організації індивідуальної чи групової роботи учнів). Якщо роздаткового матеріалу або приладів немає, слід замінити завдання або не проводити цю практичну роботу взагалі.

Тривалість (час, який відводиться для виконання роботи). Залежно від мети і конкретних завдань практичні роботи можуть плануватися на весь урок, частину уроку (від 10—15 до 20— 25 хвилин) або навіть на два спарені уроки (якщо школа має таку модель навчання). Більшість практичних робіт за своєю тривалістю розраховані на частину уроку і мають проводитися для закріплення теоретичного матеріалу з нової теми. За умов вдалого інструктування та розподілу класу на варіанти або групи можна значно прискорити виконання практичних завдань і перевірити результати роботи одразу на уроці. Якщо передбачені завдання не виконано більшістю учнів класу, варто створити можливість школярам завершити роботу вдома та перевірити результати її виконання на наступному уроці. Окремі комплексні практичні роботи (на зразок позначення об'єктів географічної номенклатури під час вивчення оболонок Землі, океанів, материків) учитель має право поділити на логічні частини і за складеним календарно-тематичним плануванням проводити їх не на одному, а на різних уроках тематично відповідними порціями.

У кожному класі передбачено проведення, як мінімум, однієї-двох практичних робіт, на виконання та оформлення яких слід відводити цілий урок. Прикладами можуть бути:

практичні роботи на місцевості;

складання за результатами спостережень графіка температур, діаграми хмарності та опадів, рози вітрів за певний період (6 клас);

складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (7 клас);

складання фізико-географічної характеристики великих природних комплексів України (8 клас);

складання схеми галузевої структури промисловості України та аналіз її сучасних змін (9 клас);

складання порівняльної економіко-гeoграфічної характеристики двох країн з різних регіонів світу (10 клас).

Наведені в переліку практичні роботи мають значні за обсягом аналітичні завдання, які потребують від учня теоретичних узагальнень та власних висновків. За дидактичною метою це будуть повноцінні уроки — практикуми (формування практичних умінь і навичок). Такі роботи потребують обов’язкової перевірки та індивідуального оцінювання з боку вчителя.

Форма організації навчальної діяльності учнів. Залежно від змісту та завдань практичні роботи з географії можуть бути фронтальні, групові або індивідуальні. Практичні роботи з позначення та підписування відповідних об'єктів географічної номенклатури на контурній карті мають фронтальний характер. Адже всім без винятку учням необхідно засвоїти й уміти показувати на тематичних географічних картах чітко визначений у змісті навчальних програм перелік об'єктів. Для більшості практичних робіт слід застосовувати групову форму навчальної діяльності школярів. З цією метою клас поділяють на певну кількість груп (лабораторій, бригад, варіантів). Розподіл учнів на групи вчитель здійснює в межах інструктажу перед виконанням практичної роботи. Слід також заздалегідь підготувати спектр варіативних завдань (у разі необхідності), інструктивні картки та додатковий роздатковий матеріал. Групову роботу можна ефективно використовувати під час комплексної характеристики географічних об'єктів, процесів і явищ, для порівняльного аналізу, визначення географічних координат, розв’язування задач, у процесі обробки статистичних матеріалів, а також під час виконання робіт на місцевості. За наявності малокомплектних класів (до 10— 15 учнів) для виконання окремих практичних робіт можна пропонувати індивідуальні завдання чи об'єкти для аналізу або характеристики. При цьому слід враховувати зростання витрат часу на перевірку результатів таких робіт.

Оформлення результaтiв. Кожна практична робота з географії потребує відповідного оформлення результатів її виконання в письмовій формі. Конкретними результатами програмних практичних робіт найчастіше є:

заповнені календарі погоди, контурні карти, узагальнюючі таблиці;

побудовані графіки, секторні діаграми;

складені плани місцевості, картосхеми, структурні схеми;

письмові характеристики географічних об'єктів, порівняльні характеристики;

розрахункові задачі з відповідним оформленням;

визначені та зафіксовані географічні координати певних об'єктів;

складені у письмовій формі висновки або прогнози.

Більшість практичних робіт мають комплексний характер щодо оформлення результатів. Наприклад, учням пропонується певний перелік завдань з відповідним алгоритмом для їх виконання (заповнення таблиці, складання схеми або картосхеми, побудова секторної діаграми тощо), після реалізації яких за одержаними результатами необхідно зробити конкретні висновки.

Перед виконанням практичної роботи вчитель звертає увагу учнів на особливості її оформлення. У 6—7 класах акцентується увага на правилах позначення та підписування відповідних об'єктів географічної номенклатури на контурних каргах. У разі виконання не відомих раніше учням практичних завдань необхідно пояснити основні принципи оформлення результатів роботи: акуратність, лаконічність, логічність, самостійність узагальнень і висновків тощо. Якщо учні вперше будують графіки або секторні діаграми, слід запропонувати їм оптимальний масштаб для виконання графічних зображень, пригадати відомі з уроків математики прийоми роботи та розрахункові дії. Під час проведення робіт на місцевості вчителю обов’язково слід пояснити учням, що і як фіксувати в польовому щоденнику (блокноті) для подальшої обробки результатів спостереження та їх узагальнення.

Спосіб перевірки та оцінювання. Результати виконання практичних робіт необхідно систематично перевіряти не тільки з метою їх оцінювання, а й для виявлення труднощів і типових помилок, що при цьому виникають. Далеко не кожна програмна практична робота з географії потребує обов’язкової фронтальної перевірки з фіксацією індивідуальної оцінки за її виконання всім учням класу. У більшості випадків правильність виконання практичних завдань перевіряється безпосередньо на уроці. При цьому оцінки виставляються найбільш активним учням, які першими якісно виконали й грамотно пояснили результати практичної роботи. За таких умов усі учні класу мають можливість одразу перевірити та доопрацювати роботи (внести корективи, зробити виправлення помилок або відповідні доповнення).

Лише після проведення комплексних практичних робіт, що розраховані на весь урок, кінцевою метою яких є узагальнення та висновки, вчителю слід зібрати робочі зошити (практикуми, контурні карти) для перевірки та обов’язкового оцінювання відповідних матеріалів. На наступному уроці бажано оголосити результати перевірки і, якщо це необхідно, проаналізувати якість виконання роботи класом загалом та здійснити аналіз типових помилок.

Ступінь проблемності та вияв творчих здібностей. За цією ознакою практичні роботи з географії умовно можна поділити на переважно репродуктивні, частково-пошукові й дослідницькі. До першої категорії належать роботи з позначення географічних об'єктів на контурних картах, креслення тематично відповідних картосхем, розрахунки статистичних показників за поданими формулами тощо. У змісті більшості програмних практичних робіт передбачені частково-пошукові завдання, які потребують від учня аналізу теоретичного матеріалу підручника з географії, тематичних карт атласу, статистичних даних з метою пошуку й відбору необхідної інформації, її узагальнення та систематизації.

У кожному класі заплановані окремі практичні роботи, що мають дослідницький характер і спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів. Прикладами таких робіт є:

виявлення взаємозв'язків між компонентами природи своєї місцевості (6 клас);

визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходження (7 клас);

аналіз закономірностей поширення ґрунтів на території України (8 клас);

визначення позитивних і негативних рис економіко-географічного та геополітичного положення України (9 клас).

Виконуючи згадані практичні роботи, учні мають творчо застосувати здобуті теоретичні знання у нових навчальних ситуаціях, продемонструвати загальну ерудицію, вміння використовувати міжпредметні зв’язки, робити аналітичні висновки і складати прогнози.

Для навчально-методичного забезпечення виконання практичних робіт розроблено і надруковано практикуми з географії для учнів 6 — 10 класів, рекомендованих МОН України. Серед них найбільш ефективними є зошити-практикуми авторів Стадника О. Г., Гільберг Т.Г., Гілецького Й.Р., Бойко В.М.

Кожна конкретна практична робота має свою специфіку щодо її виконання і потребує від педагога відповідної підготовки. При цьому слід враховувати вікові особливості школярів, рівень підготовки класу, сформованість в учнів тих чи інших прийомів роботи, умінь або навичок, рівень матеріально-технічного забезпечення кабінету географії та школи в цілому.

2.3 Загальні методичні рекомендації щодо виконання практичних робіт Серед загальних методичних рекомендацій щодо організації та проведення практичних робіт в шкільних курсах географії можна назвати такі:

обов’язкове проведення вчителем відповідного інструктажу перед виконанням роботи, під час якого слід звернути увагу учнів на її мету, обладнання та завдання; необхідності поділити клас на варіанти або групи; проаналізувати зміст кожного завдання та пояснити систему оформлення результатів їх виконання (у разі потреби записати на дошці зразок або запропонувати умовні позначення та скорочення); акцентувати увагу на змісті висновків; зазначити час, що відводиться на виконання роботи; пояснити процедуру перевірки та оцінювання її результатів; з’ясувати в учнів, що їм не зрозуміло та відповісти на запитання школярів, які виникають у ході роз’яснень;

у процесі виконання учнями практичних завдань учитель уважно спостерігає за їх навчальною діяльністю; у разі потреби надає індивідуальні або групові консультації; періодично проходить між рядами з метою здійснення поточного контролю результатів роботи; за умови виникнення ускладнень та труднощів допомагає спрямувати пошукову роботу учнів у правильне русло;

за умови фронтального виконання учнями практичних завдань бажано заохочувати додатковими балами школярів, які першими правильно розв’язали завдання і відповідно оформили результати практичної роботи;

якщо передбачено перевірку та оцінювання результатів практичної роботи в усіх учнів класу, вчитель збирає зошити (контурні карти або листи-заготовки) після завершення часу, що був відведений на її виконання; для робіт, не запланованих для обов’язкового фронтального оцінювання, перевірка результатів відбувається одразу на уроці шляхом індивідуального або групового опитування;

для виконання практичних робіт на місцевості слід провести з учнями додаткову бесіду про правила поведінки (у школі, на маршруті); призначити з відповідальних учнів помічників; розподілити між школярами обладнання або прилади; зробити акцент на фіксації необхідної інформації у польових щоденниках тощо.

Перевіряє і оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд — у всіх учнів класу чи вибірково. Результати фіксуються у класному журналів колонці під датою. У правій стороні журналу пишеться тема уроку, вказується номері тема практичної роботи.

У кожному семестрі обов’язково оцінюється дві практичні роботи, які визначає вчитель. У шостому класі навчальною програмою з географії передбачене систематичне спостереження учнів за погодою. Тому доцільно двічі на рік виставляти бали учням за ведення календаря погоди і враховувати їх при семестровому оцінюванні. Головним критерієм оцінки за ведення календаря погоди є осмислене розуміння учнями складних взаємозв'язків між окремими елементами клімату, самостійність та охайність оформлення результатів спостережень.

В даний час досить гострою проблемою для вчителів географії є проблема нормування практичної діяльності учнів і виділення часу для її проведення на уроці, особливо у профільних класах. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32% навчальних годин.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділяти цілий урок. Такі уроки проводяться як уроки-практикуми, за дидактичної мети орієнтовані на навчання прийомам і способам дій, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Організація роботи школярів повинна підкорятися чітко заданої мети, сформульованої на мові дій учнів, що сприяє активізації роботи учнів. Завдання для практичних робіт можуть мати різні форми: удосконалення навичків роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об`єктів на контурну карту, робота з електронними картами), географічними джерелами інформації, розв’язання географічних задач тощо; практичні роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, картодіаграм, маршрутів, комп`ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об`єктів, виявлення закономірностей, написання есе, оцінка статистичних показників, суспільних явищ, складання прогнозів, проведення міні-досліджень).

Обов’язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні НМК містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливо без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це вимагає організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

З метою становлення суб`єктності учнів до процесу практичної діяльності слід адаптувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), інформаційні та комунікаційні технології, використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.

2.4 Правила техніки безпеки під час виконання практичних робіт

1. Загальні положення:

Щоб запобігти травмуванню і виникненню травмонебезпечних ситуацій, слід дотримуватися таких вимог:

працювати безпечними інструментами;

виявивши несправності, повідомити безпосередньо керівника, вчителя;

дотримуватися технологічної дисципліни, порядку на робочому місці;

дбайливо ставиться до інструментів, матеріалів, обладнання;

не користуватися відкритим вогнем;

дотримуватися вимог особистої гігієни.

Виконувати тільки ту роботу, що доручена вчителем.

Вимоги безпеки до початку роботи вивчити правила безпечної праці під час-виконання лабораторної чи практичної робіт, послідовність їх виконання.

Розкласти інструменти, обладнання для виконання роботи у порядку, встановленому вчителем, або згідно з інструктивною карткою-завданням.

На робочому місці не повинно бути нічого зайвого.

Не приступати до виконання завдання, якщо щось незрозуміло.

про помічені недоліки, несправності повідомити вчителя.

Вимоги безпеки під час виконання робіт Виконувати роботу у вказаній в інструкції послідовності:

ознайомитися з теоретичним матеріалом;

приступити до виконання робота.

Користуватися інструментом за призначенням.

Не допускати захаращеності робочого місця.

Не відволікатися під час роботи, виконувати її правильно.

Дбайливо ставитися до обладнання, інструментів, матеріалів.

Зробити письмовий звіт про виконану роботу в робочому зошиті.

Вимоги до безпеки після закінчення роботи Матеріали, інструменти, обладнання здати черговому або вчителю.

Перевірити стан інструментів і покласти їх на місце, визначене вчителем.

Прибрати робоче місце, користуючись щіткою.

Закінчити виконання письмового звіту і здати вчителеві.

Про всі помічені несправності у роботі повідомити вчителя.

При необхідності вимити руки.

Вимоги безпеки в надзвичайних ситуаціях У випадку травмування чи виникнення пожежі негайно повідомити вчителя.

У разі нещасного випадку надати першу допомогу потерпілому і вжити заходів з надання йому медичної допомоги.

РОЗДІЛ ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З ГЕОГРАФІЇ

Обов`язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Значна кількість практичних робіт не потребують письмової перевірки, так як проводяться у формі семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%). Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Всі програмні практичні роботи підсумкового характеру повинні бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8−10 робіт в семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні.

Вчителю необхідно визначити критерії оцінок для кожної практичної роботи, оскільки зміст робіт різна і не може бути підпорядкована загальним вимогам оцінювання. Неможливо оцінювати рівень оволодіння прогностичних умінь і вмінь, складати географічні описи за одними і тими ж нормами. Важливо враховувати, наскільки кожен учень опанував уміння, тобто здійснювати індивідуальний підхід не тільки до організації навчання, а й до визначення його результатів.

Табл.3.1.1.

Критерії оцінювання практичних робіт.

Початковий рівень навчальних досягнень характеризується фрагментарним володінням учнем навчальним матеріалом. Учень може розпізнавати окремі географічні об'єкти, шмагається давати їм визначення, за допомогою вчителя знаходить їх на карті.

Середній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень може відтворити (повторити) інформацію, тобто володіє знаннями-копіями. Він розуміє основний матеріал, за допомогою вчителя визначає поняття і закономірності, частково пояснює взаємозв'язки у природі та суспільстві, використовує картографічний матеріал. У процесі виконання практичних робіт правильно використовує джерела знань. Спостерігаючи за природними та суспільними явищами, виділяє Лише окремі їх особливості.

Достатній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень достатньо володіє програмовим навчальним матеріалом, самостійно виправляє допущені помилки, підтверджує свої знання відповідними аргументами, здатний застосовувати здобуті знання на практиці. Правильно відбирає джерела необхідних знань для розв’язання проблем у типових ситуаціях. Здатний вести спостереження за природними та суспільними явищами.

Високий рівень навчальних досягнень передбачає вичерпну, правильну відповідь, повне розкриття змісту понять, закономірностей і географічних взаємозв'язків, підтверджує їх прикладами. Учень грамотно і творчо використовує картографічні матеріали та інші джерела знань, вміє робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності; правильно проводить спостереження, оформляє та аналізує їх результати.

РОЗДІЛ ІV. РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПО ТЕМІ: «СКЛАДАННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИРОДНИХ ЗОН І КРАЇВ УКРАЇНИ (ЗА ВИБОРОМ)» ДЛЯ 8 КЛАСУ Практичні роботи — невід'ємна частина процесу навчання географії. Виконання практичних робіт забезпечує формування умінь застосовувати теоретичні знання на практиці, озброює життєво важливими вміннями, такими як читання, аналіз, зіставлення фізичних карт, статистичних матеріалів тощо Практичні роботи сприяють вихованню у школярів працьовитості, розвитку самостійності.

Програмні практичні роботи орієнтовані на формування наступних умінь: називати і показувати різні географічні об'єкти; описувати та характеризувати об'єкти, явища, території, взаємозв'язку між компонентами, визначати напрямки, географічні координати; вимірювати відстані, азимути; спостерігати за різними компонентами природи, різні географічні, екологічні й інші ситуації; прогнозувати зміни, взаємовідносини різних явищ і процесів.

РОЗРОБКА УРОКУ — ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.

Тема. Складання порівняльної характеристики природних зон і країв України (за вибором).

Мета практичної роботи. Навчитися порівнювати природні зони і краї рівнинної частини України; формувати необхідність дбайливого ставлення до природи, в якій усі компоненти взаємозв'язані.

Обладнання. Карти України: «Фізико-географічне районування», тектонічна, кліматичні, ґрунтів, рослинності, тваринного світу, ландшафтів, охорони природи; кольорові олівці, контурна карта.

Тип уроку: застосування знань на практиці.

Хід уроку

І. організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Розгадування кросвордів.

Бліцопитування.

Яке географічне положення має зона мішаних лісів України? Де проходить її південна межа?

На які частини за особливостями ландшафтів поділяється Українське Полісся?

Де розташована лісостепова зона України? На які фізико-географічні провінції вона поділяється?

Де проходить межа між лісостеповою та степової природними зонами України? Якими чинниками обумовлене її проведення?

На які підзони поділяється степова зона? На які провінції поділяються підзони Степу?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя.

Ви знаєте, що поєднання взаємопов'язаних компонентів природи на певній території утворює природно-територіальні комплекси. Природні зони є прикладом таких природно-територіальних комплексів. На рівнинній частині України у напрямку з півночі на південь змінюються природні зони мішаних лісів, лісостепова і степова. Природні зони, у свою чергу, поділяються на природно-територіальні комплекси менших розмірів: підзони, провінції, області тощо. Зміна природних комплексів зумовлена багатьма чинниками.

Із метою визначення головних чинників порівняйте природні компоненти певних природно-територіальних комплексів, визначивши їх спільні та відмінні риси.

IV. Вивчення нового матеріалу, виконання практичної роботи.

Перший рівень (початковий) На трафареті України в зошиті позначте межі природних комплексів, що порівнюються Другий рівень (середній) Використовуючи теоретичні відомості і карту фізико-географічного районування доповніть схему і наведіть приклади одиниць фізико-географічного районування, які виділяють у межах лісостепової зони.

Укажіть одиниці фізико-географічного районування, які виділяють у межах степової зони______________________________________________

Третій рівень (достатній) Використовуючи карти атласу, інші джерела інформації складіть порівняльну характеристику зон мішаних лісів і степової. На контурній карті проведіть межі цих природних комплексів, заповніть пропуски у таблиці.

Заповнити таблицю: План характеристики природних комплексів Мішаного лісу та Степу

Використовуючи дані таблиці укажіть спільні і відмінні риси природних комплексів, що порівнюються.

Четвертий рівень (високий) Використовуючи карту атласу і інші джерела інформації складіть порівняльну характеристику двох країв (провінцій) лісостепової зони. На контурній карті проведіть межі цих природних комплексів, заповніть пропуски у таблиці.

Заповнити таблицю: План характеристики природних комплексів Дністровсько-Дніпровського та Лівобережно-Дніпровського краю

Використовуючи дані таблиці, укажіть риси природних країв, які порівнюються (особливу увагу приділіть клімату).

V. Висновки Домашнє завдання.

ВИСНОВКИ Практичні роботи дають досвід дослідницької роботи, вчать абстрактному логічному мисленню, основам проектування різних моделей, знайомлять з методами організації, планування і обробки результатів виконання практичних робіт, виробляють вміння виділяти й долати проблеми.

Відповідно до поставлених задач було: визначено систему оцінювання практичних робіт; визначено, з якою метою проводяться практичні роботи з географії - вони є важливим й водночас необхідним компонентом шкільної географічної освіти, обов’язковою складовою навчально-виховного процесу, виконання програмних практичних робіт — специфічна для географії форма організації навчальної діяльності, своєрідний практикум, в якому органічно поєднуються мета, зміст, засоби й методичні прийоми; визначено, які саме є вимоги до виконання практичних робіт з географії.

В процесі дослідження даної теми також було визначено, що практичні роботи мають значний виховний та моральний вплив на розвиток особистості учня: привчають до самостійної розумової праці, правильного та акуратного оформлення результатів практичної роботи, закладають певні правила поведінки (під час виконання робіт на місцевості), формують риси індивідуальної та колективної (за умов групової навчальної діяльності) відповідальності, розвивають почуття власної значущості й гідності, формують основи екологічної культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Баринова И. И. Внеурочная работа по географи/ И. И. Баринова — М.: Просвещение, 1998. — 157 с.

Врублевська М. О. Секрети успішного уроку географії. — Харків: Вид. група «Основа», 2005. — 144 с.

Географія. Економіка. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 6−11 класи (Упоряд. Щищенко П. Г., В. М. Бойко та ін.) — К.: Ірпінь, 2006. — 128 с.

Даринский А. В. Методика преподавания географи / А. В. Даринский — М.: Просвещение. 1966. — 147 с.

Заставний Ф.Д. Фізична географія України: Підруч. для 8 кл. серед. Загальноосвіт. шк. Вид. 3-тє, зі змінами. — К.: Форум, 2004. — 239 с.

Костриця М. Ю. Практикум з географічного краєзнавства: Посібник для вчителя / М. Ю. Костриця — К.: Радянська школа, 1979. — 158 с.

Костриця М.Ю. Шкільна краєзнавчо-туристична робота: Навч. посібник / М. Ю. Костриця, В. В. Обозний — К.: Вища шк., 1995. — 223 с.

Масляк П.О., Географія України/ П. О. Масляк, П. Г. Щищенко — К.: Зодіак — ЕКО, 1998. — 418 с.

Мельничук С. М. Вопросы краеведения в преподавании географи/ С. М. Мельничук — М.: Просвещение, 1957. — 146 с.

Методика обучения геофафии в средней школе /Под ред. Л.М.Панчешниковой/. — М.: Просвещение, 1983. — 386 с.

Останец А. А. Педагогика туристско-краеведческой работы, в школе/ А. А. Останец — М.: Педагогика, 1985. — 167 с.

Откоменко М. П. Методика позакласної роботи з географії. Посібник дня вчителя/ М. П. Откоменко — К.: Радянська школа, 1974. — 191 с.

Семакин Н. К. Внеклассная работа по географии: Из опыта работы/ Н. К. Семакин — М.-. Просвещение, 1979. — 160 с.

Топузов О. М. Загальна методика навчання географії: Підручник [з грифом МОНМС України] / О. М. Топузов, В. М. Самойленко, Л.П.Вішнікіна. — К.: ДНВП «Картографія», 2012. — 512 с.

Ярошева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою/ Н. Ф. ЯрошеваК.: Вища школа, 1993.-256 с.