Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Для сучасного періоду розвитку суспільства характерним є зростання вимог до духовної сфери особистості майбутнього педагога як суб'єкта формування у дітей та молоді національних культурно-духовних цінностей. Високий рівень сформованості таких цінностей у кожного члена суспільства, за твердженням В. Іванишина, виступає необхідною умовою розбудови демократичної, правової і цивілізованої держави [4, с. 30].

Спираючись на думку Н. Боагі, підкреслимо, що одним з головних чинників, які забезпечують засвоєння підростаючими поколіннями найкращих зразків культури, зокрема й національної, є освіта. І саме тому таким значущим сьогодні стає вирішення проблеми використання культурнодуховних цінностей у навчально-виховній діяльності закладів освіти [2, с. 45]. Це підтверджується результатами сучасних досліджень (А. Алексюк, М. Антонець, А. Бойко, О. Дорошкевич, І. Зязюн, О. Ковальчук, В. Майборода, Р. Осипець та інші), у яких доведено, що ціннісне ядро особистості найбільш ефективно формується в системі освіти, де, зокрема, відбувається й засвоєння людиною духовно-культурних цінностей рідного народу. Причому, як підкреслює О. Степаненко, пріоритетними цінностями сучасної освіти є саме національні цінності, пов’язані з досягненнями національної культури, мистецтва й літератури, науки і техніки [6, с. 340].

Вивчення питань духовного розвитку особистості у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів ДНЗ через формування в них національних культурно-духовних цінностей передбачає, насамперед, висвітлення вимог професійної діяльності дошкільного педагога до рівня розвитку його духовної сфери. Аналізуючи професійно-кваліфікаційну характеристику вихователя ДНЗ, відзначимо, що особливі вимоги висуваються до культурно-духовного рівня цього фахівця, що забезпечує його здатність до розвитку культури особистості і суспільства в різних аспектах, передбачає спроможність аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової науки й культури, знати рідну й іноземні мови, використовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розроблення й реалізації стратегій і моделей поведінки; опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу й людської цивілізації [5]. Таким чином, згідно вимогам до професії, вихователь має бути освіченою, високо духовною особистістю, носієм найкращих національних та загальнолюдських культурних цінностей.

Наголосимо, що процес формування національних культурнодуховних цінностей майбутніх вихователів пов’язаний, насамперед, з ідеями та засобами народної педагогіки. Це обумовлено тим, що народна педагогіка, за переконанням дослідників, є основним етнопедагогічним компонентом відродження і розвитку сучасної системи освіти, а засоби народної педагогіки представляють цілісну систему поглядів і узагальнюючу теорію, що дозволяє використовувати весь цей виховний потенціал в практиці сучасної освіти [2, с. 11].

Вихователь у системі дошкільної освіти виступає одним з головних суб'єктів формування у дітей національних культурно-духовних цінностей. Цей процес є педагогічно керованим й грунтується на ідеях загальнонаціонального відродження України, на найкращих здобутках народної педагогіки. При цьому, формувати національні культурно-духовні цінності може лише національна система дошкільного виховання, оскільки особистість дитини повинна перебувати під постійним впливом духовної культури свого народу, носієм якої має виступати вихователь. Це є необхідним для найповнішого розкриття і розвитку природних здібностей, етнопсихологічних особливостей підростаючого покоління як представників певної національної культури.

При підготовці майбутніх вихователів необхідно враховувати, що формування національних духовно-культурних цінностей особистості вихованця вони мають розпочинати із самого раннього віку дитини. У процесі прищеплення маленькій дитині таких цінностей вихователі дитячих дошкільних закладів відіграють особливо значущу роль, оскільки виступають першими інституалізованими носіями норм, цінностей, здобутків національної культури. Н. Боагі підкреслює, що вихователь, який володіє виховним потенціалом народної педагогіки, за допомогою спеціальних прийомів і засобів може реалізувати творчі педагогічні ідеї, відповідні віковим особливостям розвитку дітей [2, с. 11]. При цьому, пріоритетним є визначення сутності процесу виховання, як становлення системи цінностей, не лише шляхом інформування дітей про народні традиції та обряди й забезпечення процесу оволодіння ними відповідними вміннями і навичками, що, на думку вчених, є певним «нав'язуванням» вихованцям системи цінностей, а і шляхом дієвого залучення вихованців до системи цінностей вихователя [3, с. 299].

Виходячи з цього, підготовка національних педагогічних кадрів, зокрема, вихователів ДНЗ, розглядається нами як важлива умова вирішення проблеми формування національних цінностей підростаючого покоління. На думку вчених, для плідного засвоєння й прийняття педагогом провідних ідеалів, норм і установок майбутньої педагогічної діяльності, гуманістичних педагогічних цінностей освіти, що включають загальнолюдські та національні цінності, необхідно проживати і переживати, відстоювати і затверджувати вказані цінності в соціально корисній і продуктивній творчій діяльності в процесі професійно-педагогічної підготовки. Будучи засвоєними і визнаними, виявленими в емоційній сфері і в суб'єктно-особистісній діяльності, цінності прямо впливають на становлення професіоналізму майбутнього педагога [6, с. 338].

При підготовці майбутніх вихователів до професійної діяльності необхідно враховувати, що використання ідей української народної педагогіки у навчально-виховному процесі ДНЗ є провідним шляхом соціалізації дитини, успішної адаптації її до навколишнього середовища завдяки переданню підростаючому поколінню народної мудрості. Тому, на думку О. Стягунової, ефективний процес виховання педагогу необхідно здійснювати лише на підґрунті використання ідей української народної педагогіки та власних розвинутих національно-духовних переконань [7]. За твердженням авторки, виховання дітей дошкільного віку на ідеях української народної педагогіки ґрунтується на певних передумовах, а саме: історико-педагогічних — звернення вихователів до ідей української народної педагогіки, вивчення в історичній ретроспективі та творче використання в умовах сьогодення найкращих ідей та багатої спадщини провідних педагогів, митців, громадських діячів, які зверталися до вивчення народної педагогіки; соціальних — практичне використання ідей української народної педагогіки в ДНЗ з метою збагачення процесів соціалізації, інкультурації, культурного розвитку особистості дитини у дитячому колективі; психологічних — співставлення досвіду народної педагогіки та сучасних психолого-педагогічних досліджень з метою врахування сенситивних періодів, провідної діяльності, вікових новоутворень, зон актуального і найближчого розвитку дошкільника [7].

Підкреслимо, що якісне виконання педагогом освітніх завдань багато в чому залежить від низки сформованих у нього професійних цінностей. При цьому, необхідною є інтеріоризація вихователем цієї системи цінностей, перетворення свідомості педагога на певний внутрішній стандарт людської поведінки і відносин. Для виконання своїх обов’язків педагогу необхідно визнавати їх своїми, внутрішньо бути з ними згодним. Система цінностей педагога — це його внутрішній світ, що виникає більшою мірою як результат процесу професійно-педагогічної підготовки у вищому закладі освіти [6, с. 342]. дошкільний освіта ціннісний педагогічний На нашу думку, процес формування національних культурнодуховних цінностей з метою розвитку високої духовності майбутніх вихователів є, безумовно, пов’язаним з ідеями народної педагогіки, проте, він є значно ширшим і за спрямованістю і за змістом. Сьогодні підготовка вихователів ДНЗ до здійснення цілісного процесу прищеплення національних цінностей дошкільникам не обмежується лише використанням засобів народної педагогіки в процесі підготовки майбутніх вихователів, а ґрунтується на загальному насичені національною проблематикою усього освітнього простору педагогічного ВНЗ.