Активність антиоксидантної системи за вмістом аскорбінової кислоти у проростків тифону на ґрунтах Шацького НПП і субстратах породного відвалу вугільних шахт

Ґрунти Шацького національного природного парку є досить легкими за механічним складом і відносно бідні за органічною масою. Одним із суттєвих засобів покращення якості ґрунту є вирощування сидератів — рослин для заорювання, якими можуть бути олійні технічні культури, насіння яких іде на виробництво біопалива, а поживні рештки заорюються. За вмістом важких металів ґрунти ШНПП можуть вважатись контрольними, екологічно чистими. Ґрунтові умови породного відвалу вугільних шахт, внаслідок високого вмісту важких металів та великої кислотності, несприятливі для вирощування більшості с/г культур, однак згідно державних програм підлягають озелененню, для чого необхідно підібрати стійкі до цих умов рослини. Одночасно і ґрунти ШНПП, і субстрати відвалу бідні макроелементами і потребують внесення мінеральних добрив для підживлення рослин. У зв’язку з цим було проведено вивчення росту олійної культури тифону та вмісту аскорбінової кислоти, як показника інтенсивності оксидативних процесів, на ґрунтах ШНПП та породного відвалу вугільних шахт за дії традиційної та капсульованої нітроамофоски з метою визначення його придатності до вирощування в цих умовах. Аскорбінова кислота — унікальна поліфункціональна сполука. Володіючи властивістю оборотньо окислюватись і відновлюватись, вона приймає участь у важливих енергетичних процесах рослинної клітини — фотосинтезі і диханні та є визнаним антиоксидантом, причому одночасно аскорбатна система рослин є важливим показником оксидативного стресу у рослин.

Використання традиційних добрив в умовах легких за складом ґрунтів ШНПП та наявності великих площ схилів і високої водопроникності субстратів відвалу викликає сумнів у доцільності використання традиційних водорозчинних добрив, внаслідок їх швидкого вимивання з опадами, тому випробовувалась нітроамофоска капсульована глауконітом та гідролізним лігніном з пролонгованим вивільненням мінеральних елементів.

На чорному і червоному ґрунтових субстратах відвалу спостерігалось зниження морфометричних показників проростків тифону (за виключенням маси коренів), порівнюючи з контролем (ґрунтом ШНПП), причому сильніше інгібування спостерігалось на чорній породі. За дії обох видів добрив спостерігалось у тій чи іншій мірі збільшення ростових показників на обох породах.

Більший вміст АК у проростках на субстратах червоної і чорної породи може свідчити про її участь у захисті від стресу, який зазнали рослини в процесі росту на цих субстратах. Вміст АК у варіантах субстрат + добрива зменшувався порівнянно з контролем і варіантами без додавання добрив, що свідчить про її активну участь метаболічних перетвореннях та їх нориалізацію. При порівнянні морфометричних показників і вмісту АК спостерігалась зворотня кореляція — із зменшенням інтенсивності росту на породах зростав вміст АК, за дії добрив зростали показники росту і зменшувався вміст аскорбінової кислоти. За фізіологічною дією зменшена вдвоє доза капсульованої нітроамофоски (1 г/кг грунту) не поступалась повній дозі традиційної нітроамофоски (2 г/кг грунту), що робить використання капсульованих добрив на ґрунтах ШНПП і породних відвалах вугільних шахт екологічно доцільним та економічно ефективним.