Дизайн

Тематична карта.

Виховна карта.

Карта теоретичного материала.

Карта перевірочного материала.

Карта «конспект студента».

Карта забезпечення теми засобами навчання дітей і наочними пособиями.

Карта використовуваної литературы.

Приложение.

Термін «дизайн «виник нашій країні нещодавно. Доти проектування речей назвалося «художнім конструюванням », а теорія створення речей «технічної естетикою ». У переведенні з англійської «дизайн «означає рисование.

Цього слова породило і похідні поняття: «дизайнер «- художникконструктор, «дизайн-форма» — зовнішня форма предмети й др.

Російські вчені розглядають дизайн як діяльність художникаконструктора у сфері проектування масової промислової продукції і на створенні цій основі предметної среды.

Цінність кожної речі у двох засадах — користь і красоте.

У кожному предметі закладено технічне й естетичне початок, завжди непостійне і історично сменяемое. Практична користь речі не вимагає пояснення, але виявляється, що користь може супроводжувати та деяка естетичне переживание.

Місце теми у предметі і подальшу деятельность.

План занятия.

1. Оргмомент. 2'.

2.1. Запровадження. 1−2'.

2.2. Історична довідка, становлення дизайну. 5'.

3. Основна часть.

1. На що ж грунтується дизайнерське проектирование.

Як сприймаємо і оцінюємо предметний світ. 3'.

Зовнішня форма предмета. 3'.

Гармонійна форма і поняття композиції. 4'.

Технічний зміст і краса предмета. 10'.

Предметна середовище. 10'.

Що таке ергономіка. 5'.

2. Як проектують предметну среду.

Хто бере участь у проектуванні. 5'.

Методика проектування предметів. 3'.

3. Участь у творенні предметної середовища. 5'.

Загальні принципи. 2'.

4. Вправа по ХТ. «Эскизное проект». 5'.

5. Домашнє завдання. 25'.

Навчання на цю тему передбачає такі задачи:

1. Розширення кругозора.

2. Формування студентам хорошого вкуса.

3. Виховання художнього чуття, через сприйняття навколишнього світу з допомогою простих геометричних форм.

4. Розкриття індивідуального вкуса.

5. Прищеплювання основ технічної эстетики.

6. Виховання елементів интернационализма.

Історична справка.

У 1907 року грунтувався виробничий союз «Веркбунд», яка об'єднувала промисловців, архітекторів, художників, комерсантів. До виникненню цього союзу привело те, що без ув’язування економічних пріоритетів і естетичних вимог промислового виробництва перемогти на міжнародному світовому ринку можливо. Засновник «Веркбунда» — архітектор Герман Мутезиус залишався до 1914 року президентом цього общества.

Основні завдання «Веркбунда»:

. реорганізація ремісничого виробництва на промислової основе,.

. створення ідеальних зразків для промислового производства,.

. боротьби з прикрасами і орнаментацией.

Програма проголошувала: об'єднання «хоче здійснити відбір всіх кращих діючих можливостей у мистецтві, індустрії, ремеслі й торгівлю. Об'єднання прагне охвату всього, що є в якісному виконанні і тенденціях промислового праці». «Веркбунд» об'єднав найбільших представників творчої інтелігенції Німеччини. Найважливішим подією художественно-технической життя на той час було Петера Беренса художнім директором Загальної електричної компанії (АЭГ), яка монополізувала виробництво електричних ламп, електроприладів, електромоторів на всьому Західній півкулі. Продукція була в основному для експорт. Хазяїв фірми цікавила й не так естетика речі, скільки завдання завоювання світового фінансового ринку. Створення ж певного особи фірми (архітектурне обличчя споруд, шрифт реклам і. т. буд.) були лише однією з коштів на досягнення цели.

У 19-му році у невеликому німецькому місті Веймарі створили «Баухауз» — перший навчальний заклад, покликане готувати художників до роботи на промисловості. На чолі «Баухауз» почав її організатор, німецький архітектор Вальтер Гропиус, учень Петера Беренса. У стислі терміни «Баухауз» став справжнім центром у сфері дизайну. Початок діяльності відбувалося під впливом утопічних ідей про можливість перебудови суспільства шляхом створення гармонійної предметної среды.

Студенти I курсу займалися по певній спеціалізації (кераміка, меблі, текстиль). Навчання поділялася на технічну підготовку (Werkleehre) і власне художню підготовку (Kunstleehte). Заняття ремеслом вважалося необхідним майбутнього дизайнера. Вироби «Баухауз» зазнавали собі суттєвий відбиток живопису, графіки і скульптури 20-х з притаманним на той час захопленням кубізмом, розкладанням загальної форми предмета на складові її геометричні форми. Зразки відрізнялися чистим геометризмом предметів дерев’янний і металла.

Технічна підготовка підкріплювалася вивчення верстатів, технології обробки металу та інших матеріалів. Студенти опановували всі тонкощі сприйняття, формоутворення і цветосочетания. «Баухауз» став справжньої лабораторією архітектури та проектування промислових изделий.

Важлива подія історія «Баухауз» був переїзд училища в Дессау, де у проекті Гропиуса було побудовано чудове будинок, об'єднує навчальні аудиторії, майстерні, гуртожиток студентів, квартири професорів. Цей будинок було маніфестом нової архітектури — розумної та функциональной.

Останніми роками існування «Баухауз» на чолі став Ганнес Майєр, з приходом якого підвищилася теоретична підготовка студентів. У 1930 р. Майєр усувається з керівництва та разом із групою архітекторів їде до Росію. На чолі стає Мис ван дер Роэ. Але існувати «Баухауз» залишилося недовго. У 1933 року він ликвидируется.

Розвиток дизайну в России.

Перше десятиліття існування нашої держави залишило нам багате своїми досягненнями і протиріччями творчий доробок, відбило пошуки нового сучасного і співзвучної свою епоху художнього освоєння дійсності. Створені у роки естетичні цінності, за всієї неоднозначності, спірності, залишаться у нашої соціальної культури .

Питання створення предметної середовища, відповідає новим ідеалам, і впровадженні художньої творчості у виробництві поставив у загальнодержавному масштабі вже у 1918 року. При відділі образотворчих мистецтв Наркомосвіти організували підвідділ художньої промисловості, а складі науково-технічного відділу Вищої ради народного господарства було створено художественно-производственная комісія, куди поруч із художниками входили керівні і інженернотехнічні працівники производства.

У опублікованій цієї комісії декларації, зокрема, говорилося, що вона «розробляє і узгодить різні заходи щодо художньої частини в всіх виробничих відділах ВРНГ… керує художньої стороною будівництва… організує повсюдно художній нагляд… її ведення підлягає художня частина всіх виробництв «і. т. буд. Далі в декларації говорилося, що «народний побут в усіх власних проявах повинен милувати око, в усьому повинен проявитися доцільний комфорт, потрібно прикрасити відпочинок працівника і дати їй затишний рідний дім » .

Постановою Раднаркому, опублікованим 25 грудня 1920 року було створено Московські державні вищий художественно-технические майстерні /ВХУТЕМАС/.

Це повинно бути спеціальне вищий навчальний заклад, має метою підготовку «художників-майстрів вищої кваліфікації для промисловості «. Утворився ВХУТЕМАС спочатку внаслідок злиття колишнього Строгановского училища і власності колишнього училища живопису, ліплення і зодчества. У 1926 року ВХУТЕМАС був у інститут /ВХУТЕІН/, який проіснував до 1930гогд За цих інститутах працювали науководослідницькі лабораторії, що за мету створення дійсного наукового обгрунтованого викладання й дослідження природних художніх дисциплин.

Багато архітектори вважали, що стару культуру треба повністю зруйнувати і її руїнах побудувати цілком нову, колективістську культуру коммуны.

Одним із найцікавіших уявлень цієї нової течії в мистецтві були В. Таткин, А. Родченко, Л.Попова. Наприкінці тридцятих років дизайн став проникати й у область культурно-побутових виробів: художники брали участь у проектуванні першого радянського дискового телефону, радіоприймача, освітлювальної апаратури, мебели.

Подальшому просуванню цих найцікавіших праць завадило наближення Другої світової війни. Паралельно створенню вдалих новинок в серійної масової промисловості, нащупывались та шляхи нової науки ЕРГОНОМІКИ. Велися теоретичні розробки та у сфері дизайнерського проектування в суднобудуванні і автомобільному кузовостроении. На відміну від сфери «чистої техніки» дизайнерські твори на тієї чи тієї тією мірою носять у собі сліди впливу особистості художника.

У нашій багато національної країні дизайн, природно, носить відбиток місцевих традицій. Можна сказати, наприклад, про естонському дизайні. У цьому маленької балтійської республіці успішно трудиться велика група дизайнеров.

Та не естонське дизайнерське мистецтво відрізняється своєї самобутністю. Можна мати справу з найнесподіванішими прикладами, коли лише побутових виробів, а й машини, створені за іншими республіках і краях, носять суттєвий відбиток місцевої культури. Для нас цікаво то, що дизайнери зуміли надати зовнішньої формі машини дуже своєрідний образ: у ньому ясно прочитується приналежність регіональної культуре.

Важливе значення у справі популяризації творчого набутку і завдань російського дизайну мають спеціалізовані виставки. Багатоцільовий діяльність дизайну потребує великих фахівців. Перші дизайнери у Росії вийшли з середовища архітекторів, художников-декораторов, графіків і инженеров.

Дизайнерська завдання у тому, щоб комплект деталей давати можливість збирати серії гарних і зручних предметів, при цьому в найбільшому кількості варіантів. Це завдання як надзвичайно цікава, так складна. Вона потребує як плідних ідей, а й дуже непростих організаційних мероприятий.

Для перевірки нових пропозицій, нових типів і форм меблів, її якісного рівня служать конкурси на кращі зразки мебели.

Якщо від суто технічних завдань, той самий примітна в діяльності дизайнерів тут — це гуманістичний аспект. Зцілення людини чи допомога йому — не все. Потрібно зняти відчуття страху перед процедурою лікування, перед інструментами, перед всієї обстановкою кабінету чи лікарняній палати. Так було в області медичної техніки зіштовхуються два типу споживача: лікар і больной.

Посуд проектують художники-керамисты. У Росії її налічується кілька десятків спеціальних підприємств — фарфоро-фаянсовых заводів. На кожному їх працюють свої художники. На найбільших заводах Ломоносовском, Дулевском, Конаковском — є давні традиції, сформованій художньої школи. Раніше форму вироби різьбили одні (скульптори), а розпис виробляли інші, так і називали — живописцы.

Десятки заводів випускають радіоприймачі, телевізори, магнітофони, магнітоли і ще предмети побутової радіоелектроніки. Неважко уявити все розмаїття цих изделий.

Перенасичення сучасної квартири різноманітної апаратурою, яка з кожним роком робиться все досконаліший від і привабливішою від, ставить перед дизайнером завдання перетворення всіх окремих одиниць на деяку систему. І тому знайдено реальна можливість: у магнітофона, телевізора, приёмника, наприклад є однакові вузли — динаміки чи акустичні блоки. Служби технічної естетики очолює всесоюзний науково-дослідний інститут технічної естетики (ВНИИТЭ) з його філіями в найбільших містах країни — З. Петербурзі, Києві, Харкові, Єревані, Баку, Свердловську, Мінську, Вільнюсі, Тбілісі, Хабаровську. Діяльність інституту та його філій надзвичайна багатогранна. Інститут веде проектування у звичному значенні цього терміну, а й проектування показове, проектування «завтрашнього дня».

Через війну існування «дизайн-программы» нині всі підприємства галузі переходять на виготовлення приладів на запропоновану ВНИИТЭ принципу.

Практична діяльність інституту технічної естетики пов’язані з найбільш різноманітними науковою розвідкою у сфері теорії та практики художнього конструювання. Інститут веде широку видавничу деятельность.

Інститут технічної естетики неспроможна охоплювати всю багатогранну діяльність із створенню нової предметної середовища, нових виробів, благоустрою території Польщі і ін. У кожній галузі - свої завдання, свої традиції, свої перспективи. Перед одній з груп дизайнерів було поставлено начебто суто практична завдання — спроектувати побутової электроутюг. Технологічна основа його за цьому мала кардинально бути іншим. Ведучий худий. Групи (У. Коновалов) поставив собі мета — з одних тієї ж уніфікованих елементів зробити кілька різних за своїм призначенням і застосовуваному матеріалу типів праски. Автор як домігся своєї мети, а й зумів створити дивовижно різноманітну серію, причому кожен із прасок отримав свій пластичний характер, свій облик.

Зовнішня форма предмета.

Предмет утилітарного призначення характеризується зовнішньої формою і кольором, як і твір скульптури і живописи.

Розглянемо передусім характеристики форми предмета як такої, виключивши всяке практичне й розвивається естетичне його зміст. Найбільш прості - це знані нами основні геометричні форми: паралелепіпед, призма, циліндр, конус. Можливі й сполуки цих геометричних тіл, врізка і те що в різних комбінаціях. Значна кількість предметів мають ще складнішу форму з обрисами двоякою кривизни, входженням зовнішнього простору до меж цього форма предмета то, можливо симетричній і асиметричної Симетрія відомий термін Відомо два основні види симетрії - дзеркальна і осевая.

Постать людини — приклад дзеркальній симетрії. Осьова симетрія характерна рівновіддаленістю точок щодо осі (а чи не площині, як і першому случае).

Соотношения.

Будь-який предмет має розмірами та реальною величиною. Це конче об'єктивні параметри. Однак у самої величині предмета закладено выразительность.

З поняттям «співвідношення «тісно пов’язані поняття контрасту і нюансу. Приклад контрасту — флакон з ковпачком. Приклад нюансу — порівнюючи величини двох отрезков.

Гармонійна форма і поняття композиции.

Отже, ми з основними ознаками, властивими кожному предмета, штучному чи природному, незалежно з його естетичних качеств.

Знайдена художником гармонійна форма предмета має низку необхідних якостей. Вона органічна і цілісна її частини пропорційні і ритмічні, всю її сумірна людини й предметного окружению.

Процес створення гармонійного твори називається «композиція » .

Обмеженість і цілісність зовнішньої формы.

Основний узагальнюючої категорією композиції можна вважати органічність і цілісність зовнішньої форми предмета. З завершеною композиції нічого не можна прибрати, без руйнації цілого. Завершеність зводитися до того що, що весь він вирішене цільно й сприймається як природно созданный.

(форма чайної чашки).

Іноді єдність цілого досягається з допомогою контраста.

(приклад мотоцикл).

А, щоб зберегти композиційну цілісність, іноді вдаються до угрупованню елементів, чи, інакше кажучи до об'єднання окремих деталей в группы.

Процес сприймання має 2 этапа:

Перший — аналіз, другий — синтез. Спочатку розглядаємо, потім вивчаємо узагальнюємо, синтезируем.

Т.К чоловік воднораз може сприймати лише 6−7 елементів то припадати заздалегідь об'єднувати в группы.

(приклад землерийна машина).

Найважливішим якістю композиції є соподчиненность.

Класичний приклад органічної зв’язку частин є позвоночник.

Объёмно-пространственное строение.

Кожен предмет має три виміру. Тому об'ємна характеристика залежить з його основних вимірів Якщо завширшки висота незрівнянно більший глибини, то таке будова називається ФРОНТАЛЬНЫМ.

Якщо само одержувати його глибина такого ж порядку, то таке будова ми називаємо ПРОСТРАНСТВЕННЫМ.

Предмети різноманітні (годинник, табуретка, стакан).

Материал.

Поверхня кожного предмету відрізняється якимись своїми якостями, вони можуть шорсткуватої чи гладкою, полірованої чи рифлёной. Матеріал, з якого зроблено предмет, може викликати досить серйозні емоції. Це особливо, ми маніпулюємо предметом чи навіть його трогаем.

Пропорційність і ритм.

Пропорційність — це приведення всіх частин 17-ї та деталей цілого в певний пропорційний строй.

Було встановлення, що багато різних математичних співвідношень, покладені основою пропорцій чудових творений.

ЗОЛОТИЙ ПЕРЕРІЗ: беручи відрізок рівний 1 і поділити їх у золотом сечении то більший буде 0,618, менший 0,382.

У дизайні пропорції складаються зазвичай, у результаті коригування вже визначеної основи. Вона з призначенням предмета, технологією виготовлення й. т. буд. Дуже близька до поняття пропорцій і науковотехнологічна галузь ритмічних відносин. Ритм — це має внутрішню закономірність чергування певної кількості элементов.

Ритм в дизайнерських творах може мати різну підоснову. На поверхні предмета в заданому ритмі можуть розташовуватися деталі (тумблери, кнопки, иллюминаторы).

МАСШТАБНІСТЬ є важливим характеристикою предмета. Великі організми, як і і маленькі мають своїми властивими їм особливостями, з урахуванням цього в чоловіки й утвердилися певні уявлення, відбивають об'єктивну зв’язок між величиною предмети й його будовою. (ПР. кущик — дерево, людина — ребенок).

Пластичність чи скульптурність св-во будь-який формы.

Можливість видозмінювати і варіювати зовнішню форму.

(ПР телефонні апарати, різновиди стаканов).

Колір і цветосочитания.

Колір впливає наше сприйняття реального простору: Кольори теплого спектра (кр, репетування, зел), зорово наближаються. Темні кольору роблять предмет вагомішими. Вибір кольору може бути обусловленным.

З допомогою кольору вирішується й інше завдання — зниження нервового напряжения.

Методика проектирования.

Існує дві вихідних умови проектування. Найбільш поширений випадок, коли аналогічне виріб вже є і проектоване на повинен кардинально відрізнятися, т. е. йдеться якесь удосконаленні, модернізації попередньої моделі чи те, щоб надати її більш сучасний облик.

!!!

Створення принципово нового технічного вироби чи устрою вимагає виконання певній послідовності. Особливо значної ролі грає початкова стадія — думку, ескіз, идея.

У створенні складних пристроїв найбільше сил іноді поглинає саме кінцева стадия.

Х.К. проходить такі стадии:

А. Препроектное исследование.

Тема проекту вивчається за багатьма вопросам.

Например:

1) Як діє машина чи прибор.

2) Як працюють в цій машине.

3) Які можливі конструктивні варианты.

4) Які економічні требования.

Якщо ні можливості вирішити опікується цими питаннями дома, шукають існуючий прототип, чи аналогічні машини. За підсумками проведённого дослідження формується художественно-конструкторская задача.

Б. Эскизное проектирование.

Ескізний проект може виконуватися графічно і пластически (объёмный макет).

Проектування йде двома шляхами «зсередини» і «ззовні». Виконуючи поетапно роботу звіряють внутрішнє зміст із зовнішнім обликом.

Характер графіки багато в чому залежати від теми. Доречно використовувати колірні сочетания.

Що стосується пластичного проектування, часто використовують різний матеріал (пластилін, папір, пінопласт). Іноді проектування починають із дрібного масштабу, причому обов’язково зберігаючи пропорции.

У. Художественно-конструктивное проектирование.

Після прийняття ескізу створюється макет у кілька разів більше е. проект. У цьому уточнюються окремі деталі, визначається материал.

Виготовляють ілюміновані креслення, виконані кольорі з відмивання акварелью.

Чистовий макет може бути обов’язково точний в усіх власних деталях. Іноді на поверхню предмета завдають тонкий шар металу, емалі, порошка.

Художнє конструирование.

Служби технічної естетики очолює Всесоюзний науководослідницький інститут технічної естетики, які випускає щомісяця «Технічна естетика» збір «Дизайн там». Як можна брати участь у формуванні предметної среды:

1) Робити її раціональніше, зручніше, комфортнее.

2) Робити її гарніше, привлекательнее.

3) Знаходити шляху до того що, щоб індивідуальний смак не суперечив смаку інших там, де середовище вміщує людей різними поглядами, схильностями, привычками.

Подібно профессионалам-дизайнерам, молоді необхідно спілкуватися з усіма видами мистецтв, передусім пластичними. Більше дивитися живопис. Розумінню мистецтв, загострення художнього чуття сприяє спілкування з поезією і музикою. Ми там читаємо і співвідношення частин, розмаїтості та взаємозв'язок ритмів, контрасти і нюанси. Придивляючись до архітектури, вивчаючи її пам’ятники, ми осягаємо багато корисного й поучительного.

Наш кругозір й розуміння дизайну розвивають частини тепер виставки різних промислових виробів. Там можна побачити найцікавіше, що дає сучасна практика.

Що може дати для непрофесіонала розвинений смак і чітке знання основ x. к.

Відрізнити погане з гарного в навколишньому матеріальному — найголовніше і то це вже немало.

Коли чоловіка цілком інстинктивно влечёт до гарному, то кажуть, що він хороший вкус.

Насправді ці знання й уміння дають такі преимущества:

1) Відбір кращих вещей.

2) Виготовлення речей своїми руками.

3) Створення предметної среды.

Організація своєї кв. аудитории.

Завдання вправу в аудитории.

По варіантів запропонувати студентам виконати на ФАЧ такі эскизы:

1. Радіо, телеапаратура будущего.

2. Медичний експрес анализатор.

3. Апарат зв’язку майбутнього (показати пример).

Домашнє задание:

На форматі А4, спрощена основна напис (ГОСТ 2.104−68 форма 2а) привести наочні приклади сучасного дизайну (показати зразок задания).

Конспект у зошиті студента.

Тема: «Елементи художнього конструирования».

Цінність кожної речі у двох засадах — користь і красоте.

Х.К. — «Дизайн» — це діяльність художника-конструктора у сфері проектування масової промислової продукції і на створенні цій основі предметної среды.

Робота з Х.К. полягає в наступних позициях:

1) Суб'єктивне сприйняття предметного мира.

2) Зовнішня форма предмета.

3) Соотношения.

4) Объёмно-пространственное строение.

5) Материал.

Предмети матеріальної середовища повинен мати гармонійні форми, органічність і цілісність, пропорційність і ритм, масштабність, пластичність, колірне сочетание.

Предмети навколишнього світу повинні поєднувати технічний зміст і красу самих предметов.

Предметна середовище дозволяє (з'єднати) виконати завдання через з'єднання ансамблю предметів і осмислення самого пространства.

У рішенні поставлених питань велике місце відводиться — ергономіці, яка враховуючи інженерну психологію, знаходить оптимальні варіанти, відповідальні сучасним требованиям.

Методика проектирования.

Існування 2-х вихідних умов проектування диктує й різні шляху реализации.

1) Модернизация.

2) Створення принципово нового технічного устройства.

Послідовність — думку, ескіз, идея.

Х.К. — проходить такі стадии:

1) Передпроектну исследование.

2) Эскизное проектування (графічне, пластическое).

3) Художественно-конструктивный проект. Для організації занять із до цієї теми виготовлені такі плакаты:

1) Приклади симметричности.

2) Модель нюансности співвідношень і ритма.

Використання диапроектора.

Диафильм 1018.

Побудова наочних изображений.

Використана литература.

1. Держстандарти ЕСКД.

2. Боголюбов «Черчение».

3. Орєхов «Виробнича графіка» «Вищу школу 1988 г.».

4. Холмянский та інших. «Дизайн». «Просвітництво 1985 г.».

5. Довідкове посібник з черчению.

6. Попов та інших. «Машинобудівне черчение».

———————————;

Геометричні построения.

Ескізи деталей.

Сполуки деталей.

Передача зубчатая.

Елементи художнього конструирования.

Креслення по специальности.

Межпредметные связи.

Деталирование.

Курсове проектирование.

Эстетика.

производства.

Дипломное.

проектирование.

Художественный.

вкус.