Про консалтинг…

О консалтинге…

Светлана Белова.

Осознанная необхідність

Желание запитати когось ради, як необхідно діяти у тому чи ситуації, виникає в кожної людини. Причому, що більше життєвого досвіду, тим більше виникає потреба в консультаціях. І це парадокс, лише у наївною молодості вважатимуться, що розумнішими всіх цих та найбільше знаєш J.

Когда для підготовки відповідального рішення стає очевидна його складність і серйозний ризик, природно керівникові підстрахуватися. Перший крок — розширити кут огляду ситуації. Доросла людина, зазвичай, довіряє своєму власній думці, але остерігається його абсолютизировать.

Именно невизначеність у сфері управління тим чинником, який стимулює попит на консалтингові послуги. У статті В.С. Єфремова «Управлінська консалтинг як бізнес» наведено передумови виникнення попиту поради зі стороны:

«Во-первых, послуги консультантів із управління — це товар, готовий до використання керівництвом компаній — особами, котрі ухвалюють рішення, мають ставлення до діяльності організації у цілому.

Во-вторых, консультантів приваблюють тоді, коли потребують допомогу й підтримці при розробці та ухваленні відповідальних рішень, розвитку й реорганізації бізнесу.

В-третьих, залучаючи консультанта, клієнт очікує отримати від нього якісь судження по суті своїх питань; експертні укладення відношенні якихось рішень чи ситуацій; нові театральні ідеї; результати цілком певного дослідження; обговорити з ним і з колегою свої проблеми, чи, нарешті, просто повчитися чи запозичити в нього певні професійні навыки.".

Кроме того, зовнішнє присутність у організації допомагає розв’язати деякі хворобливі питання, наприклад, пов’язані зі зміною політики управління персоналом.

Дополнительные переваги звернення до консультантам можна знайти у психології керівників компанії J:

— Він знає цей інструмент управління й уміє ним користуватись. Це соціальне свідчення компетентності руководителя.

— Це модно. Використання консалтингу свідчить про прогресивності компании.

— По дрібницях консультантів не запрошують. Використання консалтингу свідчить про масштабі задач.

— Може передплачувати такі речі, отже в компанії добре йдуть дела.

Однако мало отримати рада, потрібно ще уміти ним скористатися. Герцог де Ларошфуко говорив, що «щоб скористатися радою із боку, часом потрібно менше розуму, ніж у тому, щоб подати добра порада самому себе».

Дополнительно можу порекомендувати статтю «Симптоми хвороби» Володимира Столина («Відомості» від 5 Лютого 2001 р.), у якій докладно описані випадки, коли компаніям вимагають лише допомоги консультантів. На статті З. С. Айвазяна аналізується, чого консультант неспроможна або повинен зробити клієнтові і чого їх (консультантів) запрошувати годі було.

Ожидания

В залежність від конкретної історичної ситуації, керівник хоче від імені свого консультанта цілком різних людей:

— Найчастіше потрібно просто радник. Спочатку клієнт, запрошуючи консультанта, жде від нього суджень: слід проводити реорганізацію чи ні, стоїть продовжувати виробляти даний продукт чи треба розробляти новий термін і т. буд. Мета даного заходу — порівняти думку, сформовану всередині компанії, зі свіжим поглядом ззовні. Консультант тоді виступає вирішальним чинником синергического ефекту, у результаті якого клієнт сам знаходить розв’язання своїх проблем.

— Традиційна роль консультанта — експерт. Аби вирішити багатьох завдань потрібні глибокі спеціалізовані знання, якими, до речі, люблять блиснути більшість консультантів. За родом діяльності вони мотивовані саме подоланням труднощів, «разгрызанием міцних орешков».

— Найкращими консультаційними послугами вважаються такі, у яких у клієнта з’являється можливість самостійно здійснювати розвиток своїх бізнесів. Тоді консультант повинна проявити себе як персональний тренер чи викладач руководителя.

— Іноді, необхідна роль консультанта — генератор ідей. Генерація ідей проявляється як визначення консультантом різноманітних альтернатив, області допустимих рішень, у тому числі клієнт вибирає подходящее.

— У складних випадках консультантів приваблюють, щоб виявити самі проблеми освіти й досліджувати причини їх виникненню. Від «діагнозу» компанії залежати і рекомендації і эффект.

Опасения

Первая проблема у тому, що продукт, який продають консультанти, не можна помацати руками. Клієнтам важко сказати критерії оцінки якості надання послуг. І дуже навіть «кількість консалтингу» важко піддається измерению.

Как відрізнити хорошу консультацію від поганий? Де межа, яка відокремлює недостатня кількість рад від достатнього або надлишкового? Чи може «глибоке задоволення» керівника служити оцінкою завершеного проекта?

Клиенты справедливо вважають, що мета консалтингових компаній — продати як і більше послуг. Проте, запропоновані технологій і методики ведення бізнесу можуть справді принести компанії користь. Чи варто брати відразу повний пакет послуг чи обмежитися окремим проектом, котрі можуть показати якийсь проміжний результат?

Второе сумнів клієнтів — чи справді консультанти можуть реально допомогти розв’язати що виникла проблему. Тобто, чи стане в них кваліфікації, і чи проблема як така нерозв’язною. Не затягнеться чи процес тривалі годы?

Третье істотне побоювання — не побачить чи розумний консультант те, що стороннім бачити не потрібно було і дізнається чи важливе «ноу-хау». Як поєднати консалтинг питаннями безопасности?

Четвертое і найголовніше перешкода для звернення до консультантам — вартість послуг і співвідношення з очікуваним економічним ефектом. Як завжди, гроші віддати треба вже нині, причому свої, а виграш настане лише завтра. А записувати недоотриманий прибуток за бездіяльності в прямі збитки у Росії не звикли.

Клиент завжди правий

Итак, керівники компаній, приглашающие консультантів звертають уваги на:

— Наявність плану і прописаної методики работ.

— Визначеність у часі етапів работ.

— Форму і продовжити терміни надання результатов.

— Гарантії збереження комерційної тайны.

— Детальну поетапну смету.

— Репутацію консультантів (тривалість життя консалтингової компанії над ринком, її рейтинг і відгуки попередніх клиентов).

Кроме формальних вимог нині проектом, приділяють значну увагу і непрямим ознаками професійної компетенції.

Прежде всього, це зацікавлена ставлення до клієнта. Такий консультант:

— Володіє властивістю емпатії, щирою зацікавленістю і всіх ситуаціях, незмінно позитивним ставленням до клиенту.

— Може пожертвувати особистим часом, присвячує рішенню проблем клієнта не лише свою робочий час.

Во-вторых, це яскраво виражене прагнення до досягнення результату. І тут консультант:

— Аналізує індивідуальні позитивні й негативні властивості компанії клієнта, як надавати поради.

— Орієнтує клієнта працювати у напрямі у майбутньому.

— Допомагає клієнту осмислювати ситуацію нестандартно, з різних точок зору.

— Постійно перебувають у пошуку нових можливостей розв’язання складних завдань.

В-третьих, це порядність. Чесний консультант:

— Береться у виконанні лише тієї роботи, що дозволяє оптимізувати ефективності роботи клієнта.

— Інформує клієнта про гаданих витратах на початок проекту. Контролює витрати на ходу виконання проекту.

— Рекомендує відкласти виконання роботи, якби цей час в усіх учасники готові присвятити себе здійсненню проекту.

И, нарешті, від консультантів потрібно певна гнучкість. Попереджувальний консультант:

— Оперативно реагує на прохання про допомогу.

— Належним чином готується зустрічей з клієнтами.

— Завжди виконує обязательства.

— Задає впорядковані питання.

— У однаковою мірою уважний, обговорюючи загальні концептуальні і питання конкретні докладання.

— Визнає своєї вини в неуспіх будь-якого заходи.

— Об'єктивно бачить власні заслуги і заслуги клієнти на успішному проекті.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.