Разрешение і управління конфликтами

Реферат.

Тема:" Дозвіл і управління конфліктами «.

Виконав :Іванов А.C.

405гр.

Санкт-Петербург 2003 г.

«Дозвіл і управління конфликтами».

У своїй сутності проблема управління конфліктами є частина ширшим і всеосяжної проблематики управ-ления соц. процесами й рівнішими стосунками, що перебігають у суспільстві, у всіх його сферах. Коли хочемо здійснити управлінське дію, перший план висувається завдання управління. Ні автомобілями і механізмами, а завдання управління людьми. Это-первое, що необхідно принемати до уваги розпочинаючи завданню управління конфліктом. Друга особливість — чинники та мотиви людської поведінкиоб'єктивні і суб'єктивні, матеріальні і духовні, антипатии, надії, тривоги, тощо. Третя особенность-состоит у цьому, що управління конфликтами-это найчастіше управління рівними людьми з погляду їх взаємних вимог, претензій претензій. Цілком безперспективно в процесі управління конфліктом допускати ігнорування позицій, прагнень, інтересів окремих суб'єктів конфліктних ситуаций.

Четверта особенность-это є управління з урахуванням інтересів. Тільки правильно зрозумілий інтерес учасників конфліктного проти-воборства відкриває можливість успішного вирішення цієї про-тивоборства, неодмінна умова угоди, влаштовує обидві ворогуючі боку. П’ята особенность-проявляется в того, що організувати неможливо усунути конфліктні протиборства з соціально-економічних і розширення політичних тканин суспільства, але потрібно навчитися миними-зировать витрати й збитки різних наслідків ворожнечі, првра-щая принаймні можливості, деструктивну спрямованість конфлікту конструктивну і продуктивну. Шоста особенность-обеспечить конструктивне втручання в ситуацію, активно шукати і визначити неконфронтационные спо-собы дозволу конфліктів, що призводять до порозуміння і со-трудничеству конфліктних процесів. З’ясування основних особливостей управління конфліктних ситуа-ций відкриває соціальний простір задля досягнення згоди, співробітництва конфліктних сторін через нормальну конструктив;

ную і продуктивну конфліктність. Але перебування такого шляху передбачає визначення ефективного управлінського впливу запобігання чи розгортання конфліктних процесів. Перше условие-своевременное виявлення розпізнавання сигна-лов назріваючої конфлікту. Друге условие-информация про цілі, намірах, перевагах, інтересах. Третє условие-конфликтная аналітика (сукупність методів, засобів і прийомів розпізнавання передумов і причин возникнове-ния конфліктних ситуацій, особливості її найімовірнішого раз-витія, характеру і змісту назріваючої конфлікту). У вихідному ролі конфліктної аналітики полягає справжня причина конфлікту, й протидії. Четверте условие-знание типології конфліктів, істотних особливостей виникнення, розвитку та врегулювання конфліктів П’яте условие-изучение й уміння застосовувати психічні механиз-мы впливу. Шостою условием-является вироблення здібності сприймати й оцінювати виникнення конфлікту як нерозкриту можливість вдосконалення відносин, взаємодій або діяльність у тій чи іншій групі чи организации.

Модель управлінського на розгортання конфликта.

|Управлінська ситуація |.

|Причины конфлікту | |Конфлікт не | |відбувається |.

| Можливе дозвіл | |конфлікту |.

| Реакція на конфліктну | |ситуацію |.

| Можливе зниження інтенсивності | |конфлікту |.

| Конфлікт відбувається |.

|Перевод конфлікту з конфронтаційної | |стадії в неконфронтационную |.

| Дозвіл конфлікту |.

| Функціональні і дизфункциональные | |наслідки |.

Методи дозволу міжособистісних конфліктів. Технологія дозволу міжособистісних конфліктів дуже разно-образна, вона включає у собі кілька взаємозалежних соціально-психологічних дій, складових у своїй сукупності оп-ределенные стандарти поведінки, дозволяють уникати конфліктам та вміло вирішувати їх, що вони виникають. Перше социально-психическое действие-умение визначити, у яких укладено істинні причини даної конфліктного протистояння. Исти-ная причина досить часто приховується однієї або обома сторонами Якщо причина конфлікту визначено, стає більш ясною та по-нятной конфліктна ситуація, отже у разі легше визначити найприйнятніші способи владнання конфлікту. Другий метод-является проходження «правилу розмаїття». Чим більший про взаємну зацікавленість партнерів у спілкуванню, то більше вписувалося збігів цих інтересів, то більша ресурс сотруд-ничества, тим менше змога виникнення конфліктного протиріччя. Третій метод-правило «узгодження». «Cогласователь» намагається не випустити назовні ознаки конфлікту, й запеклості, апелюючи до потреби у солідарності. Тим самим можливим по-гасить прагнення конфліктному протистояння в іншого чола-століття. Четвертий метод-метод исключаемой соціальної демонстрації. Чим частіше і активніше ми виключаємо соціальну демонстрацію, тим менше виникає приводів для міжособистісних конфліктів, тим більше на конструктивне співробітництво з окружающими.

Способи дозволу міжособистісних конфликтов.

|Дозвіл конфлікту |.

|Совместное | |рішення | |проблеми | |Залишити зближення |.

висока |Пошук взаємовигідних | |варіантів |.

ступінь уваги сторін із |Провокування | |на добро |.

поглядам і |Психологічний | |зближення |.

інтересам контрагента |Примус | |Вислуховування |.

|Сглаживание | |Ізоляція | |Емпатія | |Посередництво | |Переговори | |Компроміс |.

уклонение.

низька високий рівень конфліктного противостояния.

1) Князєва М. Н. Конфлікт, ЕКО, 1992, № 2.

2) Скотт Р Джинни. Конфлікти: шляху подолання./ перекл. з анг. — Київ: Издат. Об-во «Верзилин і Ко ЛТД», 1991.

3) Бабосов Е.М."Конфликтология" Минск.2000г. Уч. пособие для студентів ВУЗов.