Регуляція серцево-судинної системи у новонароджених

У новонароджених систолічний об'єм може збільшуватися під час крику і рухів одночасно зі збільшенням ЧСС. Збудження парасимпатичних нервових волокон гальмує діяльність серця новонароджених.

У новонароджених виражений окосерцевий рефлекс, який проявляється в зменшенні ЧСС. Центри парасимпатичної системи можуть гальмувати роботу серця, але з меншою силою, ніж у дорослих.

Зміни серця у новонароджених під впливом норадреналіну незначні. Під впливом тепла, плачу, активних рухів, годуванні ЧСС збільшується, відбувається рефлекторне збудження симпатичної нервової системи.

Підвищення артеріального тиску починає викликати збільшення ЧСС через 15—18 днів після народження. Рефлекторна регуляція судин і серця у новонароджених слабка і непостійна.

Вікові зміни серцево-судинної системи

Серце протягом 30 днів зменшує свою масу за рахунок зменшення правого шлуночка на 20%. У момент народження правий і лівий шлуночки майже рівні й мають стінки завтовшки 5 мм. Кровообіг у новонародженого змінюється з першим вдихом (мал. 30).

Мал. 30. Схема кровообігу в новонародженого На 2-му місяці життя починає збільшуватися маса лівого шлуночка, що пояснюється зменшенням опору в легенях унаслідок закриття аортальної протоки, збільшенням опору судин у великому колі кровообігу та підвищенням артеріального тиску.

У ранньому віці передсердя і магістральні судини відносно більші, ніж шлуночки. Маса серця у новонародженого становить 0,8% від маси тіла (у дорослих — 0,4%). Збільшення маси й об'єму серця найбільш інтенсивно відбувається в перші два роки життя (мал. 31). У 8 міс серце збільшує свою масу вдвічі, у 3 роки — утричі, у 6 років — вії разів. Далі серце росте повільніше.

Мал. 31. Зростання маси серця.

Існує три періоди, в які серце максимально збільшує свою масу й об'єм: у перші 2 роки життя, від 12 до 14 років та від 17 до 20 років.

Маса серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток, в усі вікові періоди, за винятком періоду 13—14 років. У цей період у дівчаток серце росте інтенсивно і досягає більших розмірів, аніж у хлопчиків. У період дитинства збільшення об'єму серця відстає від росту тіла в цілому. Відділи серця збільшуються нерівномірно.

У перші два роки життя інтенсивно ростуть передсердя. З 2 до 10 років збільшуються всі відділи серця. Після 10 років переважно збільшуються шлуночки серця. З 2 до 6 років формуються магістральні та вінцеві артерії. У дітей на 1 -му році життя проекція серця на хребет визначається на рівні IV і VIII грудних хребців. Лівий край серця виступає за середньо-ключичну артерію, а правий — за груднину справа. У 3—4 роки збільшується грудна клітка, діафрагма опускається, зменшується розмір загруднинної залози і тому серце набуває косого положення, повертається лівим шлуночком уперед.

До 2—3 років серце розташоване горизонтально. До передньої стінки грудної клітки притиснутий правий шлуночок, і він формує серцевий поштовх. Після 3—4 років зі зміною положення серця до передньої стінки грудної клітки притискається місце розташування міжшлуночкової перегородки. Серцевий поштовх формується лівим шлуночком. Верхівка серця в цей віковий період перемішується з четвертого до п’ятого міжребрового проміжку. Верхня межа серця за місяць життя опускається від рівня першого міжребрового проміжку до II ребра. У 2 роки верхня межа доходить до другого міжребрового проміжку. З 7 до 12 років вона знов опускається до рівня третього міжребрового проміжку (табл. 9). Межі серця у здорових дітей з віком змінюються.

Зі змінами положення серця в грудній клітці, розмірів серця змінюються розміри грудної клітки та органів, які оточують серце.

Одночасно зі змінами розмірів серця відбувається тканинне диференціювання. Гістологічне міокард у новонароджених має дуже тонкі, погано розмежовані між собою м’язові волокна в середині клітин міокарда. Ядра в кардіоміоцитах у великій кількості, але вони дрібні. Недостатньо розвинена сполучна тканина в стінці серця. У перші 2 роки життя збільшується товщина м’язових волокон, зменшується кількість ядер у міоцитах і значно збільшується їх розмір. Сам розмір м’язових клітин збільшується. З’являються септальні перегородки і посмугованість клітин. Нарощуються спеціалізовані м’язові клітини провідникової системи — серцеві провідникові міоцити (їх ще називають волокнами Пуркін'є).

У період від 3 до 8 років відбувається остаточне диференціювання тканин серця. У 8 років серце має основні морфологічні риси серця дорослої людини. Відбувається інтенсивний розвиток міокарда, збагачення його сполучною та еластичною тканинами, подальше нарощування м’язових волокон. Після 10 років відбувається інтенсивний ріст усіх елементів, але особливо збільшується кількість сполучної тканини та еластичних волокон, з’являються краплі жиру. У 14—15 років закінчується гістологічна будова серця.

Головний стовбур легеневої артерії в момент народження відносно короткий і поділяється на дві рівні частини. Така будова у деяких дітей призводить до коливань тиску в межах 8—15 мм рт. ст. Іноді з’являється систолічний шум над легеневою артерією.

Перші місяці життя діаметр легеневої артерії не збільшується, а діаметр її гілок зростає, що призводить до ліквідації коливань тиску в 5—6 міс.

Таблиця 9. Межі відносної серцевої тупості.

Мал. 35. Вікова динаміка артеріального тиску на правій променевій артерії.

Мал. 36. Зміни ХОК крові залежно від віку У старості зменшується ЧСС, ударний об'єм серця.

З віком знижується хвилинний об'єм крові?(мал. 36). З 50 років серцевий викид зменшується на 1% у рік за рахунок зменшення систолічного об'єму і зменшення ЧСС.'Достачання кисню зменшується з віком на 0,6% у рік.

Зниження ХОК розглядають як реакцію серцево-судинної системи на знижену потребу тканин організму в кисні.

Абсолютні величини центрального об'єму крові (ЦОК) з віком не змінюються. Співвідношення ЦОК і маси циркулюючої крові збільшується.,.

Відносне підвищення ЦОК у людей похилого віку пов’язане зі збільшенням залишкового об'єму крові в порожнинах серця (мал. 37). З віком швидкість кровотоку зменшується.

Мал. 37. Час повного кругообігу крові.

Коронарне і мозкове постачання кров’ю залишається з віком на достатньому рівні, але ниркове і печінкове кровопостачання значно зменшується; 3 віком збільшується артеріовенозна різниця щодо кисню, це пов’язано із затримкою кровотоку на різних ділянках серцево-судинної системи. Така перебудова компенсує збільшення енерговитрат під час роботи серця в умовах збільшення опору серцевого викиду та підвищеного периферійного опору. /З віком зменшується скоротлива здатність міокарда.

Цьому передують такі явища:

склероз міокарда;

вогнищева атрофія м’язових волокон;

розростання сполучної тканини;

зниження енергетичних процесів;

порушення мінерального обміну;

зниження резерву адаптації серця.

У старості збільшуються пороги впливу симпатичної нервової системи. Через напружену діяльність серця складаються умови енергетично-динамічної недостатності серця.

Важлива характеристика старості — це зниження рівня процесу реполяризації в міокарді. Вона проявляється зменшенням амплітуди зубця Т електрокардіограми в усіх відведеннях. З віком розширюється комплекс QRS (у нормі не більше ніж 0,1 с). Електрична вісь відхиляється вліво, збільшується електрична систола серця, затримується передсердно-шлуночкова провідність.

В умовах старіння організму послаблюються умовні рефлекторні впливи на серцево-судинну систему. Виявляється інертність судинних реакцій як результат порушень гемодинаміки.

У старості послаблюються впливи на серце окремих структур мозку, симпатичної нервової системи, блукаючого нерва. Порушується енергетика, ритм міокарда^ Змінюється відповідь серця на катехоламіни й ацетилхолін.

Межа.	Вік, роки.
0—1.	3—6.