Ислам і география

ИСЛАМ І ГЕОГРАФІЯ.

Мусульманская географія чи, або її ще називали раніше — землеописание, завжди була частиною загальносвітового процесу наукового пізнання, проте відрізнялася трохи інакшим звучанням, інший спрямованістю. Ця спрямованість визначалася специфічним Ісламським змістом, адже мусульманські географи у наукових пошуках виходили з непохитної впевненості у існуванні Всевишнього Аллаха (Хвала Йому й великий Він!), вважаючи Його першопричиною світу і першоджерелом руху матерії. Саме з цим погляду завжди розглядали всі основоположники мусульманської географії й у полягає одне із важливих чинників, забезпечили її перші успіхи. З здавна люди намагалися пояснити що відбувається навколо них, розвідати й докладно описати дедалі нові райони, потребували виявленні та використання нових природних ресурсів немає і притому в нараставших кількостях, проте правильне уявлення Землю і його формі сформувався в різних народів не відразу, вперше і не один і той водночас. Більшість поганських учених давнини, які мали достовірних знань від Всевишнього Аллаха (Хвала Йому й великий Він!), виходили зі своїх ж суб'єктивних вражень, мали мало спільного з реальністю, що робить виникла сила-силенна хибних ідей. Приміром, древні індійці усвідомлювали землю як площині, лежачої на спині слонів, збереглися письмові документи древньої Вавилонії складені близько 6 тис. років тому вони, що свідчать що вавілоняни усвідомлювали землю як гори, на західному схилі якою Вавилония. Гора ця, на її переконання, була оточена морем, але в море, як перекинута чаша, спирається тверде небо — небесний світ, де, як і землі, є суша, повітря і вода. Відомості про найдавніших з відомих уявлень греків про землю ми бачимо в творах Гомера «Іліада» і «Одіссея», де говориться про землі як «про злегка опуклому диску, що нагадує щит, у своїй давньогрецькі мудреці були впевнені, що суходіл зусебіч омиває ріка Океан, а над землею розкинувся мідний небосхил, яким рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану Сході і занурюючись у яких ніяких звань. Грецький філософ Фалес уявляв Всесвіт як рідкої маси, всередині якої знаходиться великий міхур, має форму півкулі, заглибина цього міхура — це небесне склепіння, але в нижньої, пласкою поверхні, на кшталт пробки, плаває пласка земля. Ставлення до землі, як «про своєрідному плавающем острові, Фалес засновував у тому, що Греція була розташована на островах. Інакше висловлюючись, в основі уявлень древніх Землю лежали контролю над різними явищами природи, але духовне невігластво і обмеженість пізнань собі не дозволяли їм правильно їх пояснити. Про те, чим є земля насправді, поганські мудреці переважно або не мали майже зеленого поняття, а породжувані ними безглузді міфи підкріплювалися численними жрецькими табу, що призводило закріплення у свідомості людей перекручених поглядів на планеті, які вдалося виправити лише тисячоліття. А чого ж було це державне діло у ученых-мусульман, спитаєте ви мене? На відміну від будь-яких поганських розумників, загрузлих у багні невігластва, мусульманські географи будь-коли стверджували, ніби Земля пласка немов млинець і що вона спочиває на трьох слонах, а ті — на черепахе тощо, і страждали іншій безглуздою заумом. Це дуже доведений науковий момент і він, звісно ж, заборонена дискусії. Відштовхнувшись від безцінних даних про нашої блакитний планеті, яку Всевишній Аллах (Хвала Йому й великий Він!) відкрив мусульманам в Святому Корані, вони ретельно розвивали географію як конкретнішу сферу наук й всебічно вивчаючи свій об'єкт досліджень, пов’язували висновки з вченням Іслама Землю і з уявленнями сучасного їм Ісламського природознавства, співвідносячи отримані дані з різними явищами і процесами, єднальними всю планету у єдиний ціле. Правоверные географи мали неупереджений розум, мали надзвичайно широкими науковими поглядами і користувалися у суспільстві надзвичайним повагою. З властивою істинним ученим пристрастю вони досліджували всі цікаві них запитання і залишили безліч книжок із докладним описом природних умов різних районів Землі, складу способу життя тамтешнього населення і побудову особливостей рельєфу, збагативши науку безліччю цінних відкриттів. Цим праведним ученим були властиві дерзновенье пошуків, допитливість пізнання, зосередженість переробки інформації, високий науковий відповідальності держави і спрямованість до мети. Розвитку Ісламської географії сприяли також численні подорожі заповзятливих мусульман по торговим справам у віддалені країни, в результаті яких накопичувалися різноманітні знання і набутий було внесено величезний загальний внесок у розвиток найцікавішій науки. З науково-технічних досягнень сьогодні ми можемо переконаємося у правильності уявлень мусульманських географів минулого, невтомно поповнювали дорогоцінну скарбничку знання Землі з покоління до покоління. Цей процес відбувається старанного пізнання досяг би свого апогею у середні віки, коли провідні вчені Іслама того часу успішно узагальнили і розвинули найкраще з накопиченого мусульманської наукою та практикою від. Географічні знання теж було зведено тоді певну систему і це прекрасний період розквіту передовий науки став найважливішої віхою по дорозі становлення мусульманської цивілізації, оскільки Іслам як релігійна доктрина і форма соціальної організації всіляко заохочував наукові пошуки і відпочатку був зорієнтований Святим Пророком (Так благословить його Всевишній Аллах і вітає!) на науковий і технічний прогрес. На противагу цьому, Ісламські правителі пізнішого середньовіччя, вгрузлі в бруд божевільної розкоші, обмані і содомські, задля собі извращали канони Іслама і, байдуже ставлячись як до прогресу, доклали зусиль, щоб опошлити, удушити його наукове підгрунтя. Саме через такі людей мусульманська географія, як й інші науки, незаслужено впала в забуття, яке тривало протягом багатьох поколінь, і отримала належну оцінку лише сьогодні. Проте праці мусульманських географів минулого все-таки послужили корисну службу всьому людству, адже торованим ними шляхах на околиці вивченого світу рушили дослідники інших цивілізацій, черпаючи потрібні дані про світ з трактатів учених Іслама. Саме тоді, власне, і розпочалося епоха великих географічних відкриттів, у ході європейців із подивом виявили, що вулицю значно більше, ніж вони його представляли. Зразкові по ерудованості та тонкощах аналізу тогочасні книги й манускрипти учених Іслама дали поштовх європейським дослідникам, стали початком крахові реакційних поглядів, століттями пануючих над свідомістю західних покупців, безліч це як і раніше, що вони були лише частково перекладені тамтешні мови і ще більше убого витлумачені. Поки мусульманська цивілізація з вини своїх несправедливих правителів плекала задушливому сні, географія пішла далеко вперед. Вчені встановили важливі закономірності формування геологічної структури земної кори і дистриб’юторів створили вчення про природних зонах, розкрили сутність багатьох кліматичних процесів й обгрунтували можливість штучного на клімат. Картографічні служби забезпечили створення умов та масовий випуск чудових географічних карток і різноманітних атласів, геологічні служби вели і паралельно ведуть геологічну зйомку, розвідку й відкриття великого числа найбільших родовищ різних видів з корисними копалинами, гідрометеорологічні служби організували масову мережу спостережних станцій, накопившую величезні обсяги інформації про кліматичних і використання водних ресурсах на великій території планети, що дозволило здійснювати точнейшие метеорологічні і гідрологічні прогнози. Служби землевпорядження і лісовпорядження провели величезну роботу з вивчення земельних фондів, природних кормових і лісових ресурсів, наземної і водної фауни, сприяли організації виробництва їхньої охорони і дистриб’юторів створили сприятливі умови для її подальшого розвитку науки Землю, що викликало формуванню низки дослідницьких напрямів, посіли провідне становище у у світовій науці. За останні півстоліття розробили нові принципи й ефективні методи вивчення речовинного складу Землі та її оболонок, і навіть умови освіти різних гірських порід і що, багато іншого. Географія сьогодні - це складна система наукових дисциплін, вивчаючих природу, господарство, населення своєї країни усього світу, крім виховних і пізнавальних цілей вона активно включилася у виконання найважливіших завдань народногосподарського розвитку. Велике увагу исследователей-географов було притягнуто до науковій розробці планів цілеспрямованого перетворення природи з допомогою великого гідротехнічного будівництва, межбассейновой перекидання річкових вод, проведення обширнейших милиораций — зрошення, обводнения, осушення, створення полезахисних лісонасаджень. Важливе місце зайняли дослідження з проблемам населення, розвитку міст, населених пунктів, транспортних шляхів, створено вчення про роль балансу тепла і вологи у природних процесах, розроблено наукові основи економічної географії. У загальних рамках географічних наук досить успішно розвивалися геоморфологія — наука про рельєфі земної поверхні, утвореному внаслідок взаємодії внутрішніх та зовнішніх сил; гляціологія — наука про льодовиках, їх освіті та русі; мерзлотоведение — вчення про підземних льодах, мерзлих грунтах і безпеку гірничих породах; кліматологія, особливо у дослідженні радіаційного балансу як основного климатообразующего чинника, руху, і взаємодії повітряних мас, влагооборота, влагопереноса і мікроклімату; гідрологія, багато що зробила до вивчення поверхового і річкового стоку, водного балансу території; грунтознавство, яке продовжив вивчення генетичних типів грунтів і структур грунтового покрову; геоботаніка і зоогеография домоглися величезних успіхів до вивчення географії рослин та тварин, і у розвитку вчення про биогеоценозах, їх динаміці, біологічної продуктивності. Самостійне розвиток отримала ще й така важлива наука як океанологія. Інакше кажучи, на частку світової географічної науки значною мірою лягла відповідальність за найефективніший економічний розвиток і географічне розміщення продуктивних наснаги в реалізації різних регіонах світу. Тепер ви як видно, як багато було зроблено вченими би за таке короткий час, тому, коли Ісламський світ пробуджується від тисячолітнього сну, коли всередині мусульманської цивілізації завершується період накопичення духовної і зниження фізичної енергії для створення нового ривка, я закликаю мусульман активно підключитися до процесу її подальшого розвитку географічної науки, відроджуючи колишнє ім'я великих учених Іслама. Усі зростаючий прогрес сприяє успішного розвитку наук, підлягає сумніву, що у цій області нас очікує ще багато нового і цікавого. Для прогресивно мислячого мусульманина і мусульманки має бути ясним, що в нас пояснити ще багато явищ, що у матеріальному світі немає непізнаваних речей, а є лише речі, поки що ще вивчені, проте вони будуть неодмінно відкриті вченими майбутнього. Звісно, цей короткий екскурс в географію анітрохи не вичерпує свого предмета, але, тим щонайменше, переконаний, основні мети, поставлені мною, все-таки нами спільно досягнуто, оскільки сам собою факт відродження Ісламської географії після майже тисячолітнього забуття наочно свідчить, який інколи вигадливо, але не всі таки невблаганно втілюється у життя все визначене Аллахом (Хвала Йому й великий Він!). Сьогодні мусульмани знову беруть участь у вивченні геологічних процесів, маючи на меті поповнення досягненнями загальносвітову комору знань, і навіть задоволення своїх насущних інтересів, у користуванні земними благами. Ми докладатимемо зусилля, щоб усе глибше осягати природу блакитний планети і виявляти закономірності її існування, які встановив Творець Всесвіту (Хвала Йому й великий Він!) як і інтересах науки взагалі, і під кутом зору вирішення справжніх практичних завдань. Отож беріться за мудрі книжки, слуги Аллаха, і хай живе мусульманська география!