Понятие про конкурентних перевагах високої професійності і низького порядка

[pic].

КОНСОРЦІУМ ПО ПІДГОТОВЦІ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРОВ.

ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ ПРОГРАММЫ.

---------------------------------------------------------------------.

МЕНЕДЖМЕНТ.

РЕФЕРАТ.

ПОНЯТТЯ Про КОНКУРЕНТНИХ ПРЕИМУЩЕСТВАХ.

ВИСОКОГО І НИЗЬКОГО ПОРЯДКА.

(Економіка для менеджеров).

Група 3.1.

Автор: Комісар О.Н.

Керівник: Губіна Н.К.

Калуга-1999.

ВВЕДЕНИЕ

…3 1. КОНКУРЕНЦІЯ — ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА .3 2. ПОНЯТТЯ Про КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГИ …5 3. ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТНИХ ПРЕИМУЩЕСТВ.

НИЖЧОГО І ВИЩОЇ ПОРЯДКУ …8.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

…11.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ …12.

Концепція забезпечення конкурентоспроможності виходить із необхідності прискореного задоволення вимог ринку, насичення його товарами першочергового чи підвищеного попиту, створення умов гідного виходу зовнішній ринок та виживання підприємства у умовах жорсткої конкуренции.

Досягнення цього має забезпечуватися з допомогою наступних заходів: інтеграції зусиль з підвищення якості і доведення витрат до функціональнонеобхідного рівня всіх етапах життєвого циклу виробів, цілеспрямованого використання потенційні можливості виробів при модифікації і пристосуванні продукції до вимог ринку, створення принципово нових виробів задоволення нових потреб, орієнтації налаштувалася на нові технологій і технологічні розриви у тому развитии.

Система забезпечення конкурентоспроможності повинна мати маркетинговий аналіз, функционально-стоимостной аналіз, функционально-стоимостное проектування продукції, в експертних оцінках прийнятих рішень, моделювання ступеня риска.

У цьому роботі розглядаються види конкурентних переваг підприємства з погляду шляхів здатного бути конкурентоспроможним. Розглянуто переваги низького і високого порядку, проведено аналіз їхній особливостей. Показана важливість аналізу конкурентності, як однієї з чинників довкілля підприємства. Представлені поняття про конкурентних перевагах, розглянуті їх особенности.

1. КОНКУРЕНЦІЯ — ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ СЕРЕДОВИЩА ПРЕДПРИЯТИЯ.

Зовнішня чи довкілля є невід'ємною умовою існування будь-якого підприємства міста і є стосовно нього неконтрольованим чинником, тобто. елементом, яке впливає на підприємство, але рівень впливу якого можна змінити саме підприємство. Усі вплив зовнішнього середовища можна розділити ми такі окремі чинники: економічні, політичні, ринкові, технологічні, конкурентні, міжнародні і соціальні (рис. 1).

Рис. 1. Чинники довкілля предприятия.

Аналіз довкілля дозволяє організації для прогнозування її можливостей, упорядкування плану у разі непередбачених обставин, і розробити системи раннього попередження у разі можливих загроз й у розробки стратегій, які б перетворити зовнішні погрози на будь-які вигідні можливості. Аналіз довкілля необхідний у процесі стратегічного планування й залежить від отриманні відповіді три основних вопроса:

— Де нині организация?

— Де має перебуває організація в будущем?

— Що слід зробити, щоб організація перемістилася з сьогоднішнього положення у будущее?

Серед розглянутих вище чинників довкілля конкурентні чинники займають особливу увагу. Жодна організація неспроможний дозволити ігнорувати фактичні чи можливі реакції своїх конкурентів. Суть аналіз цього чинника коротко можна сформулювати наступним образом:

1. Чи задоволений конкурент своїм справжнім положением?

2. Які ймовірні зміни у стратегії зробить конкурент?

3. У чому вразливість конкурента?

4. Що це може викликати найбільші відповідні заходи з боку конкурента?

У разі ринкових відносин змінюються цілі заходу, які об'єднують у собі такі питання: забезпечення виживання, максимізація завантаження, максимізація поточної прибутку, завоювання лідерства на сегменті ринку, завоювання лідерства за показниками якості товару, досягнення конкретного обсягу збуту, зростання, завоювання розташування клиента.

Аналіз невдач після виходу багатьох товарів зовнішній ринок показує, що основною причиною служить неконкурентноспособность продукції, яка залежить від рівня корисності товару, рівня якості, витрат за придбання і експлуатацію, термінів задоволення потребности.

ПОНЯТТЯ Про КОНКУРЕНТНИХ ПРЕИМУЩЕСТВАХ.

Для своїх бізнесів вибирають товари (або ж послуги), виробництво (надання) яких вимагає і мінімальної кооперації і постачання із боку чи де досяжним широка заменяемость вихідного сировини й материалов.

Але це господарська стратегія неспроможна розглядатися як універсальна і вже тим паче вона мало придатна тим підприємств, які готують бізнес план у зв’язку з освоєнням продукції, настановленим конкуренції на світових рынках.

Більше глибокий підхід — забезпечення собі стійкою конкурентоспроможності. Існує дві типу конкурентних переваг: більш низькі витрати й спеціалізація. Під нижчими витратами розуміється не просто меншу суму витрат за виробництво, ніж в конкурентів, а здатність фірми розробляти, виготовляти і навіть збувати товар більш ефективно, ніж конкуренти. Тобто необхідно організувати з меншими витратами й більш стислі терміни весь цикл операцій із товаром: з його конструкторської проробки до продажу кінцевому покупцю. Нездатність вибудувати усю цю ланцюжок зведе нанівець успіх у будь-якому з її звеньев.

Спеціалізація — це здатність задовольняти особливі потреби покупців і реально отримувати при цьому преміальну ціну, тобто. ціну середньому понад високу, ніж в ваших конкурентів. Інакше кажучи, задля забезпечення такого типу конкурентних переваг необхідно навчиться мистецтву виділятися в натовпі конкурентів, пропонуючи покупцям товар, помітно що б або високий рівень якості за стандартного на наборі параметрів, визначальних цю рису, або нестандартним набором властивостей, реально цікавлять покупателя.

Причому у будь-який цей час часу будується стратегія забезпечення конкурентоспроможності, спираючись однією з видів конкурентних переваг — або нижчі витрати, залучаючи покупців відносно низькою ціною товарів проти аналогічними виробами інших виробників, або на спеціалізацію, викликаючи інтерес найбільш вимогливих і вимагають, передусім, високої якості клиентов.

З огляду на таке трактування видів конкурентних переваг вибирається найбільш прийнятна стратегія забезпечення й підтримки конкурентоспроможності. Але як описати асортимент таких стратегій, введемо ще одне поняття «діапазон конкуренції «, що означає широту тієї номенклатури товарів, яка виготовляється, та був продається. Основні типи стратегій забезпечення конкурентоспроможності представлені на рис. 2.

Окремі фірми розвивають свої операції з стратегії «унікальність і лідерство ». Це означає, що вони виробляють продукції вищого світового рівня якості, причому широкими номенклатурі. Наприклад, така відомий державний концерн Кореї DAEWOO випускає продукцію світового рівня якості широкого і різнопланового діапазону: відеоі аудіо-апаратура, побутової техніки, автомобілі, літаки, вироби для космічної техніки. Такі фірми, зазвичай, є піонерами у сфері виготовлення окремих видів продукції з унікальні корисні властивості. Так фірма JVC, будучи потужним виробником зі світовим рівнем якості, є творцем стандарту відеозапису VHS. Продукція цих фірм дорога, зате це найкраща продукція з нестандартними найвищими качествами.

Рис. 2. Стратегії забезпечення конкурентоспособности.

Є фірми, стратегія конкурентної боротьби них базувалася не так на спеціалізації, але в нижчих витратах виробництва. Вони виготовляють великий асортимент продукції стандартного світового рівня якості і з стандартної ценой.

Третій тип фірм будує конкурентну стратегію на менш ризикованих і дешевших принципах — спеціалізація при вузької номенклатурі продукції. Це продукцію вищої світового рівня своїх класах спеціалізації і слід недешево.

Четвертий тип фірм займається випуском вузьке коло якісної продукції з дешевим цінами. Така продукція не відрізняється вишуканими і різноманітними властивостями. Вона проста, надійна і дешева.

Природно, необов’язково дотримуватися лише однієї, колись обраної стратегії забезпечення конкурентоспроможності. Освоївши випуск одногодвох виробів, доступних широкого кола небагатих покупців, можна розпочати підготовку до освоєння інший стратегії. Шлях розширення своєї асортименту, зберігаючи все так само низькі ціни, що виправдовують особливо високий рівень якості призведе до стратегії орієнтації на витрати, що дозволить різко збільшити та обсяги реалізації, та незначною сумою одержуваної прибутку (за досить помірної рентабельності, тобто. дуже — то високому відношенні цієї прибутку від суми вкладених вами до справи власних і позикових средств).

Не розширювати асортимент, проте доходи доручити підвищення якості своїх товарів, цей шлях призведе до стратегії вибіркової спеціалізації. Цей шлях може забезпечити досить високий рівень рентабельності вкладеного капитала.

ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТНИХ ПРЕИМУЩЕСТВ.

НИЖЧОГО І ВИЩОЇ ПОРЯДКА.

Вибір найпридатнішою стратегії конкуренції залежить від цього, якими можливостями має підприємство. Якщо він має застарілим устаткуванням, невисоко кваліфікованими працівниками немає і цікавих перспективних технічних новинок про запас, зате дуже висока заробітна платня і інші видатки виробництво, та найбільш підходить стратегія «орієнтації на витрати «чи «упор зроблено на витрати «(рис. 2). Усі залежить від цього, наскільки широка планується номенклатура товоров.

Якщо ж сировину й матеріали обходяться дуже дороге, але підприємстві є гарне устаткування, чудові конструкторські розробки чи винаходи, а працівники мають високої кваліфікацією, то можливо застосування стратегії забезпечення конкурентоспроможності з допомогою організації випуску товарів унікальних чи з такою високий рівень якості, який виправдає у власних очах покупців високу цену.

Усі види конкурентних переваг підприємства з погляду шляхів досягнення конкурентних переваг можна розділити на дві группы:

1) переваги низького порядка;

2) переваги високого порядка.

Переваги низького порядку пов’язані з використання дешевих: робочої сили в; матеріалів (сировини); енергії. Низький порядок конкурентних переваг пов’язаний із тим, що вони нестійкі і легко може бути втрачені або внаслідок зростання цін зарплати, або зза те, що ці дешеві виробничі ресурси так само можуть використовувати (чи перекупити) ваші конкуренти. Інакше кажучи, переваги низького порядку — це переваги з малої сталістю, нездатні забезпечити переваги над конкурентами надолго.

Перевагою високого порядку відносять: унікальну продукцію; унікальну технологію і виникає фахівців; хорошу репутацію фірми (це особливо цінне конкурентна перевага). Якщо конкурентне перевагу досягнуто з допомогою випуску ринку унікальної продукції, заснованої у власних конструкторських розробках, то тут для уничножения такої переваги конкурентам треба або розробити аналогічну продукцію, або придумати щось краще, або отримати секрети з найменшими витратами. Всі ці шляху вимагають великих витрат, зусиль і у конкурента. Це означає, що попри деяке час фірма перебувають у лідируючому і недосяжному становищі - тобто. вона стійко конкурентоспособна.

Усе це справедливе й стосовно унікальним технологіям, «ноу-хау «та фахівцям. Навряд чи відтворити. У цьому досягається ще одне дуже важливе перевагу над ринком — репутація фірми. Це перевагу досягається з великими труднощами, надто повільно і потребує великих витрат за її підтримку. Через це відомі компанії для виявлення найменших недоліків у продукції проводять їх безплатне для споживача усунення чи заміну товару на якісний. Ними рухає бажання зберегти добре ім'я фірми над ринком продукції, Не тільки побоювання перед можливими збитками від позову потребителя.

Беручи усе це до уваги, можна припустити найнадійнішими стратегіями забезпечення конкурентоспроможності: унікальність і лідерство якості і вибіркова спеціалізація. Для початку придатні орієнтація на витрати, і упор зроблено на витрати. Усвідомлено можна вирішити, варто братися випуск тієї чи іншої товару, орієнтувати нею свій бізнес — план.

Коли обраний коло товарів, котрі почали предметом вашого бізнесу необхідно правильно і однозначно відповісти таких вопросы:

(Які потреби покликаний задовольняти ваш продукт чи услуга?

(Що в ньому й чому споживачі будуть відрізняти його з товарів (послуг) ваших від конкурентів і предпочитать?

(Як довго цей товар буде новинкою над ринком (приблизна оцінка з урахуванням раніше сформованих тенденцій) ?

(Якими патентами чи авторськими свідоцтвами захищені особливості вашого продукту чи технологии?

Дуже важливим моментом необхідно уявити наочне зображення вашого товару чи виробів, отриманих з допомогою вашої продукції. Тож успіху бізнес — плану треба включити до нього обов’язково фотографію або дуже хороший малюнок вашого товару, дозволяє скласти про неї досить чітке представление.

У розділі бізнес — плану має міститися коротка інформацію про тій ціні, якою мав продаватиметься ваш товар, витратах, яких зажадає його виробництво і з приблизною величини прибутку, що буде отримана від транспортування кожної одиниці товара.

Конче важливо чітко охарактеризувати основні якісні характеристики товару, переваги його дизайну і навіть особливості його упаковки, у якій товар продаватиметься. Усе це має значення для товару, покликаного забезпечити продажу на світовому рынке.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Наприкінці роботи треба сказати, що у практиці за умов швидко мінливих ринкових відносин виробника і споживача, а як і жорсткій конкуренції виробників за сегменти ринку, неможливо було знайти підприємства, які мають чистому вигляді перевагами лише низького або тільки високого рівня. Більше живучими є компромісні рішення, які гнучко поєднують у собі найоптимальніші елементи обох стратегій конкурентної боротьби. Уміле вибір стратегії і гнучке зміну залежить від мистецтва керівника і рівня фахової підготовки команди менеджерів середньої ланки управління фирмы.

1. Хоскинг А. Курс підприємництва. — М: Міжнародні відносини, 1993. 2. Орєхов Н.А., Лаврухіна Н.В. Оцінка конкурентоспроможності промислової продукції. — Калуга: МДТУ, 1997. — 38 з. 3. Вудок М., Френсіс Д. Розкутим менеджер. Для руководителя-практика:

Пер. з анг. — М: Річ, 1991. — 320 з. 1. Стуколов П. М. Організація, планування і управління підприємствами електронній промисловості для. — М: Вищу школу, 1986. 2. Моїсєєва М.К., Анискин Ю. П. Сучасне підприємство: конкурентоспроможність, маркетинг, відновлення. — М: Зовнішторгвидав, 19 993.

— 304 з. 1. Феоктистова Є. М., Красюк І. М. Маркетинг: теорія і практика. — М:

Вищу школу, 1993. 2. Липсиц І.В. Бізнес-план — основа успіху. М: Машинобудування, 1993. — 80 з. 1. Мескон М. Х., Альберт М. Основи менеджменту. — М: Вищу школу, 1988.

Komissar D: Калуга_99ЭкономикаРеферат_э.doc.

———————————- [pic].

[pic].