Підбіл звичайний. 
Ранньоквітучі рослини ботанічного заказника "Сад-Балка" у Дніпропетровській області

Tussilago farfara L.

Мал. 2.3.1 Підбіл звичайний (мати-й-мачуха) Рід: Підбіл (Tussilago).

Родина: Айстрові (Asteraceae).

Порядок: Айстроцвітні (Asterales).

Клас: Дводольні (Magnoliopsida).

Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta).

Підбіл має велику кількість назв: мачушник, білпух, підбій тощо. Але в народі найбільше прижилася назва мати-й-мачуха.

Загальна біоморфологічна характеристика. Багаторічна трав’яниста тіньовитривала рослина з родини складноцвітних. Має повзуче гіллясте кореневище. Рано-навесні з кореневищ виростають квіткові стебла 10−25 см заввишки, з яйцевидно-ланцетними, гострими, здебільшого пурпурно-фіалковими, лускуватими листками. Прикореневі листки, які розвиваються після цвітіння, зібрані розеткою, мають довгі, зверху злегка жолобчасті черешки і круглясту, серцевидну, кутасто-нерівномірнозубчасту пластинку, зверху голу, зісподу — білоповстяну. Квітки золотаво-жовті, численні, в одиночних пониклих кошиках, крайові - язичкові. Маточкові, плідні, розміщені в кілька рядів, решта — трубчасто-дзвониковидні, двостатеві, на вершечку п’ятизубчасті, безплідні. Плід — сім'янка. Цвіте у березні-квітні.

Поширення та місця зростання. Поширений майже по всій території України, переважно на Поліссі, півночі Лісостепу, в Карпатах і Закарпатті. Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт [6].

Охоронний статус. Не має.

Практичне використання. Лікарська та медоносна рослина.