Ділянки та частини тіла

Реферат на тему:

Ділянки та частини тіла.

Для правильного визначення топографії того чи іншого органа при оперативних втручаннях або дослідженнях тіло людини умовно поділяють на ділянки та частини.

Ділянки голови. Лобна ділянка непарна, обмежена спереду надочноямковим краєм лобової кістки, зверху — тім'яним краєм цієї ж кістки, по боках — висковими лініями. Тім'яна ділянка парна, обмежена лобовим, стріловим, лускоподібним та потиличним краями однойменної кістки. Потилична ділянка непарна, обмежена спереду лямбдоподібним краєм потиличної кістки, ззаду — верхньою карковою лінією і зовнішньою потиличною горбистістю, а по боках — верхньою висковою лінією. Вискова ділянка парна, топографічне найскладніша. Межі її: спереду — виличний відросток лобової кістки і лобовий відросток виличної кісткизнизу — вилична дуга, а зверху і ззаду — верхня вискова лінія.

Ділянки лиця. Очноямкова ділянка парна, збігається з границями очної ямки. Обмежена зверху очноямковою частиною лобової кістки, зсередини — лобовим відростком тіла верхньої щелепи, іззовні - виличним відростком лобової кістки, знизу — очноямковою поверхнею верхньої щелепи і частиною виличної дуги. Ділянка носа обмежена зверху горизонтальною лінією, яка з'єднує присередні кінці брів, знизу — горизонтальною лінією, яку проводять через основу шкірної перегородки носа, а з боків — носощічними та носогубними складками. Ділянка рота обмежена зверху горизонтальною лінією, яку проводять через основу шкірної перегородки носа, знизу — горизонтальною лінією, проведеною по надпідборідній складці, а з боків — носогубними складками. Підборідна ділянка непарна, від ділянки рота відмежована підборідно-губною борозною. Підочноямкова ділянка парна, розташована назовні від ділянки носа та нижче від очноямкової ділянки. Щічна ділянка обмежена зверху підочноямковим краєм, знизу — нижнім краєм тіла нижньої щелепи, латеральне — переднім краєм жувального м’яза та присередньо-носогубною і носощічною складками. Вилична ділянка збігається з контурами тіла виличної кістки.

Ділянки шиї. Передня ділянка шиї, або передній трикутник шиї, обмежена зверху нижнім краєм тіла нижньої щелепи та латеральне — переднім краєм грудинно-ключично-соскового м’яза. Основа цього трикутника обернена догори, а верхівка — донизу. Передню ділянку шиї розділяють на три трикутники: піднижньощелеп-ний трикутник обмежений угорі нижнім краєм тіла нижньої щелепи, а знизу та спереду — двочеревцевим м’язом. У межах цього трикутника розміщена однойменна залоза.

Сонний трикутник обмежений угорі заднім черевцем двочеревцевого м’яза, спереду — верхнім черевцем лопатково-під'язикового м’яза, ззаду — переднім краєм грудинно-ключично-соскового м’яза. В межах цього трикутника загальна сонна артерія розподіляється на зовнішню та внутрішню. М’язовий, або лопатково-трахейний трикутник, обмежений зверху верхнім черевцем лопатково-під'язикового м’яза, латеральне — переднім краєм грудинно-ключично-соскового м’яза та присередньо — серединною лінією шиї. Підпідборідний трикутник непарний, направлений верхівкою до нижньої щелепи. По боках обмежений передніми черевцями двочеревцевого м’яза, а знизу — під'язиковою кісткою.

Грудинно-ключично-соскова. ділянка збігається з контурами однойменного м’яза. Між його головками та ключицею розміщена парна мала надключична ямка.

Бічна ділянка шиї, або задній трикутник шиї, обмежена спереду заднім краєм грудинно-ключично-соскового м’яза, ззаду — краєм трапецієподібного м’яза і знизу — ключицею. В межах бічної ділянки шиї виділяють лопаткова-ключичний трикутник, що обмежений зверху нижнім черевцем лопатково-під'язикового м’яза, спереду — заднім краєм грудинно-ключично-соскового м’яза та знизу — ключицею. Цьому трикутнику відповідає велика надключична ямка.

Задня ділянка шиї, або коркова ділянка, непарна, займає задні відділи шиї і обмежена зверху верхньою карковою лінією та зовнішньою потиличною горбистістю, знизу — горизонтальною лінією, яка проходить через акроміальні відростки та остистий відросток VII шийного хребця, та з боків — бічними краями трапецієподібного м’яза.

Ділянки грудей. Передгрудинна ділянка обмежена краями грудини. Підключична ямка розміщена нижче від зовнішньої третини ключиці і обмежена вгорі ключицею, внизу — III ребром або верхнім краєм грудної залози (у жінок). Ключично-грудний трикутник парний, розміщений між нижнім краєм ключиці і верхнім краєм великого грудного м’яза. Основа трикутника обернена до грудини. Ділянка грудей парна, обмежена вгорі ключицею, внизу — нижнім краєм дельтоподібного м’яза. Ділянка грудної залози збігається з її основою і звичайно обмежена вгорі III ребром, внизу — VII ребром, присередньо — білягрудинною лінією та латеральне — передньою пахвовою лінією. Підгрудна ділянка обмежена вгорі VII ребром, внизу — реберною дугою, присередньо — краєм грудини та латерально-середньою пахвовою лінією. Пахвова ділянка — одна з основних ділянок грудей. Обмежена спереду нижнім краєм великого грудного м’яза, ззаду — нижнім краєм найширшого м’яза спини, присередньо — лінією, яка з'єднує краї цих м’язів на грудній стінці, та латеральне — лінією, яка з'єднує краї цих м’язів на внутрішній поверхні плеча. Пахвова ямка визначається в пахвовій ділянці при відведеній верхній кінцівці.

Ділянки живота. Підреберна ділянка, або підребер'я, парна, обмежена вгорі реберною дугою, внизу — горизонтальною лінією, яка з'єднує найнижчі точки десятих ребер, та присередиьо — бічним краєм прямого м’яза живота. Надчеревна ділянка, або нодчере-во, непарна, обмежена вгорі мечоподібним відростком та реберними дугами, внизу — горизонтальною лінією, яка з'єднує найнижчі точки десятих ребер, та по боках — бічними краями прямих м’язів живота. Бічна ділянка парна, обмежена вгорі горизонтальною лінією, яка з'єднує найнижчі точки десятих ребер, внизу — горизонтальною лінією, що з'єднує передні верхні ості клубових кісток, присередньо — бічним краєм прямого м’яза живота та латерально — вертикальною лінією, проведеною від кінця XI ребра, перпендикулярно до гребеня клубової кістки. Пупкова ділянка непарна. Розташована нижче від надчеревної ділянки і обмежена вгорі горизонтальною лінією, що проходить через найнижчі точки десятих ребер, внизу — горизонтальною лінією, яка з'єднує передні верхні ості клубових кісток, та по боках — бічними краями прямих м’язів живота. Пахвинна ділянка парна, обмежена вгорі горизонтальною лінією, яка з'єднує передні верхні ості клубових кісток, внизу — пахвинною зв’язкою та присередньо — бічним краєм прямого м’яза живота. Лобкова ділянка, або підчерево, непарна, розміщена над лобковим зрощенням. Обмежена вгорі горизонтальною лінією, яка з'єднує передні верхні ості клубових кісток, а по боках — лініями, проведеними по бічних краях прямих м’язів живота.

Ділянки спини. Хребтова ділянка непарна, збігається з контурами хребтового стовпа. Крижова ділянка непарна, збігається з контурами однойменної кістки. Лопаткова ділянка парна, обмежена краями лопатки. Підлопаткова ділянка парна, обмежена вгорі горизонтальною лінією, що проведена через нижній кут лопатки, внизу — XII ребром, присередньо — вертикальною лінією, проведеною через верхній кут лопатки, та латеральне — середньою пахвовою лінією. Поперекова ділянка парна, обмежена вгорі XII ребром, внизу — гребенем клубової кістки, латеральне — задньою пахвовою лінією та присередньо — лінією, проведеною по остистих відростках поперекових хребців. Поперековий трикутник парний, розміщений у межах поперекової ділянки. Обмежений знизу гребенем клубової кістки (основа трикутника), а з боків — зовнішнім краєм найширшого м’яза спини та внутрішнім краєм зовнішнього косого м’яза живота.

Ділянка промежинна поділяється на відхідникову та сечостатеву ділянки. Відхідникова ділянка непарна, обмежена спереду горизонтальною лінією, яка проходить через сідничні горби, а по боках та ззаду — нижніми краями великих сідничних м’язів. Сечостатева ділянка непарна, передня ділянка промежини. Як і попередня, має форму трикутника, основа якого утворена горизонтальною лінією, проведеною через сідничні горби, бічні сторони — лобковими та сідничними кістками.

Ділянки верхньої кістки. Дельтоподібна ділянка збігається з однойменним м’язом.

Плече поділяють на передню та задню ділянки. Передня ділянка, або поверхня плеча, парна, обмежена вгорі горизонтальною лінією, проведеною по нижніх краях великого грудного м’яза та найширшого м’яза спини, внизу — горизонтальною лінією, що проведена на 2 см вище від надвиростків плечової кістки. Вертикальними лініями, що проведені догори від надвиростків плечової кістки, передня ділянка плеча відмежовується від задньої ділянки плеча. Задня ділянка, або поверхня плеча, парна, збігається з середнім відділом триголового м’яза плеча. Верхня і нижня границі ті самі, що й для однойменної передньої ділянки, але горизонтальні лінії проводяться на задній поверхні плеча.

Лікоть. На цій частині тіла виділяють передню та задню ділянки. Передня ділянка, або поверхня ліктя, розміщується вище (на 2- З см) та нижче (на 2−3 см) від горизонтальної лінії, яка з'єднує бічний та присередній надвиростки плечової кістки. В цій ділянці знаходиться ліктьова ямка, обмежена двома групами м’язів, одна з яких починається від бічного, а друга — від присереднього над-виростка плечової кістки. Задня ділянка, або поверхня ліктя, має ті самі границі, але горизонтальна лінія проводиться на задній поверхні ліктя.

Передпліччя поділяють на передню та задню ділянки, а також бічний та присередній краї. Передня ділянка, або поверхня передпліччя, обмежена вгорі лінією, яку проводять на 2 см нижче від лінії, що з'єднує надвиростки плечової кістки. Нижня границя збігається з лінією, яка з'єднує верхівки шилоподібних відростків променевої та ліктьової кісток. Задня ділянка, або поверхня передпліччя, обмежена тими самими лініями, що й передня ділянка, але лінії проводяться на задній поверхні передпліччя. Бічний та присередній краї збігаються з променевою та ліктьовою кістками.

Зап’ясток — частина тіла, розміщена між передпліччям та кистю, її поділяють на передню та задню ділянки. Передня ділянка зап’ястка обмежена вгорі горизонтальною лінією, яка з'єднує верхівки шилоподібних відростків променевої та ліктьової кісток, а внизу — горизонтальною лінією, яку проводять паралельно першій, під горохоподібною кісткою. Задня ділянка зап’ястка обмежена лініями, які відповідають однойменній передній ділянці, але лінії проводять на задній поверхні зап’ястка.

Кисть — це частина верхньої кінцівки, яка розміщена нижче від горизонтальної лінії, проведеної під горохоподібною кісткою. До її складу відносять п’ясток та пальці. На кисті розрізняють долоню та тил. Верхню границю долоні кисті описано вище, а нижня збігається з долонно-пальцевою складкою. М’язи долоні кисті утворюють підвищення великого пальця та підвищення мізинця. Тил кисті має ті самі межі, що й долоня, але відповідні лінії проводять на задній поверхні кисті. П’ясток — це дистальна частина кисті, яка займає площу п’ясткових кісток. Кожен з п’яти пальців має спеціальну назву. Так, перший палець називають великим, другий — вказівним, третій — середнім, четвертий — каблучковим, а п’ятий — мізинцем. Верхньою границею пальців є долонно-пальцева складка. На кожному з пальців виділяються долонна та тильна поверхні.

Ділянки нижньої кінцівки. Сіднична ділянка обмежена зверху клубовим гребенем, знизу — сідничною борозною, присередньо — крижовою та куприковою кістками та латерально — лінією, проведеною під передньою верхньою клубовою остю, по передньому краю м’яза — натягача широкої фасції.

Стегно поділяють на передню та задню ділянки. Передня ділянка, або поверхня стегна, обмежена вгорі пахвинною складкою, яка збігається з однойменною зв’язкою, внизу — поперечною лінією, яку проводять на 2 см вище від наколінка, присередньо — лінією, яку проводять від лобкового зрощення до присереднього надвиростка стегнової кістки, та латерально — лінією, що проведена від передньої верхньої клубової ості до бічного надвиростка стегнової кістки. В межах передньої ділянки стегна розміщений трикутник стегна, обмежений угорі (основа трикутника) пахвинною зв’язкою, присередньо — зовнішнім краєм довгого привідного м’яза та латерально — внутрішнім краєм кравецького м’яза. Задня ділянка, або поверхня стегна, обмежена продовженням на задню поверхню стегна ліній, що визначають межі відповідної передньої ділянки.

Коліно — частина нижньої кінцівки, розміщена між стегном та гомілкою. В ній розрізняють передню та задню ділянки. Передня ділянка коліна обмежена вгорі горизонтальною лінією, проведеною на 2 см вище від наколінка, внизу — горизонтальною лінією, проведеною на рівні горбистості великогомілкової кістки, по боках — вертикальними лініями, які проходять через задні краї виростків стегнової кістки. Задня ділянка коліна обмежена тими самими лініями, що й однойменна передня ділянка, але лінії проводять на задній поверхні кінцівки. В межах задньої ділянки коліна описують підколінні1 ямку, границі якої визначають після видалення фасції: зверху та зсередини — півсухожилковий та пів-перетинчастий м’язи, зверху і ззовні - сухожилок двоголового м’яза стегна та знизу — бічна і присередня головки литкового м’яза.

Гомілка, або ділянка гомілки, частина нижньої кінцівки, яка розміщена між коліном та стопою. Розрізняють передню та задню ділянки гомілки, а також передню і задню гомілково-стопні ділянки. Передня ділянка, або поверхня гомілки, обмежена вгорі горизонтальною лінією, проведеною на рівні горбистості великогомілкової кістки, внизу — горизонтальною лінією, проведеною по основі бічної та присередньої кісточок, присередньо — внутрішнім краєм великогомілкової кістки та латеральне — борозною, яка відокремлює малогомілкові м’язи від камбалоподібного м’яза. Задня ділянка, або поверхня гомілки, обмежена тими самими орієнтирами, що й відповідна передня ділянка, але лінії проводять на задній поверхні кінцівки. В цій ділянці описують литку, абоділянку литки, найбільш виступаючу верхню частину задньої ділянки гомілки. Передня та задня еомілковостопні ділянки розміщені над однойменним суглобом між ділянкою гомілки та стопою.

Стопа — периферична частина нижньої кінцівки, на якій описують п’яткову ділянку, тил та підошву, краї (бічний та присеред-ній), заплесно, плесно та пальці.

П’яткова ділянка, або п’ятка, збігається з п’ятковим горбом. Тил стопи, або тильна ділянка, розміщений на тильній та бічних поверхнях стопи, в межах від згину гомілково-стопного суглоба до ближчих фаланг пальців. Підошва стопи, або підошовна ділянка, знаходиться на підошовній поверхні стопи, в межах дистальних ділянок п’яткового горба до ближчих фаланг пальців. Бічний, або малогомілковий, край стопи та присередній, або великогомілковий, край стопи відмежовують з відповідних боків тильну та підошовну поверхні.

Заплесно та плесно — частини стопи, які збігаються з відповідними кістками.

Пальці - кінцева частина нижньої кінцівки. Перший палець називається ще великим пальцем, наступні пальці позначаються як другий, третій та четвертий, а п’ятий палець називається ще мізинцем.

Список використаної літератури.

1. 1.Очкуренко О. М., Федотов О. В. Анатомія людини: Навч. посібник. — 2-ге вид., — К.: Вища шк., 1992.

2. 2.Свиридов О.І. «Анатомія людини» — Київ, Вища школа, 2001.

3. 3.Гаврилов Л. Ф., Татаринов В. Г. Анатомия: Учебник. — К., 1985.