Использование цікавих матеріалів у розвиток пізнавальних інтересів учнів під час уроків фізики

Использование цікавих матеріалів у розвиток пізнавальних інтересів учнів під час уроків фізики під час вивчення теми «Теплові явища «8 класса.

О. У. Балуева, П. В. Скулов.

Среди багатьох ідей, вкладених у вдосконалення процесу, однієї з найбільш значимих є думка формування та розвитку пізнавального інтересу учнів. Ця ідея є приводом відшукання засобів, які залучали б себе учнів, мали та їхні до спільної з учителем. Вважається, інтерес постає як потужний стимул активності особистості, під впливом якого всі психічні процеси протікають з особливою інтенсивністю, а діяльність стає захоплюючій та продаж найпродуктивнішої. Особливою і важливішої областю загального прояви інтересу є пізнавальний інтерес. У узагальненому визначенні, це виборча спрямованість особистості, адресована області пізнання, до її предметної боці й самому процесу опанування змісту освіти. Своєрідність пізнавального інтересу полягає у тенденції людини вкопатися під суть пізнаваного.

Очень важливо зробити, щоб процес навчання не перетворювався для учнів в нудне і одноманітне заняття. Адже наявність в учнів інтересу до предмета є передумовою до появи складнішою його різновиду — пізнавального інтересу. А пізнавальний інтерес сприяє активності учнів під час уроків і зростанню якості знань. Усе це відбиває актуальність проблеми розвитку пізнавального інтересу школярів для сучасного побудови навчального процесу.

Важную роль розв’язанні цієї проблеми відводять цікавості. Цікавість — прийом, який, впливаючи на почуття учня, сприяє створенню позитивного настрою до вченню і готовність до активної мисленнєвої діяльності в всіх учнів. І на літературі, й у практиці навчання з приводу цікавості немає одностайного рішення. Ряд учених вважає цікавість перешкодою вченню, бачать у ній елементарний рівень інтересу, що виникає під впливом яскравості вражень. Такий інтерес не стійкий, легко витісняється новими яскравими враженнями. Проте, перебувають люди, виступають на захист цікавості. Вони вважають цікавість невід'ємною приналежністю цікавого навчання, убачають у ній сильне засіб, обостряющее всі, властиві інтересу. У нашій роботі цікавість сприймається як спосіб приваблення інтересу до предмета чи процесу вивчення, що сприяє переходу пізнавального інтересу зі стадії ситуативної, епізодичного інтересу, на стадію стійкішого пізнавального интереса.

Но обов’язково, вчитель має правильно розуміти цікавість, як головний чинник, впливає на психічні процеси, ясно усвідомити мета використання, і застосовувати на уроці з іншими дидактичними засобами. Тільки тоді сприятиме наближенню за наукові істини до розуміння учнів, і сприяти його кращому перебігові пізнавальних процессов.

Для ілюстрації однієї з можливих підходів розвитку пізнавальних інтересів при використанні цікавих матеріалів обрано тема фізики, яка вивчалася у вісім класі «Теплові явища » .

Полем виконаного дослідження було розвиток пізнавального інтересу, але наше дослідження лежало замкнене в площині використання цікавих матеріалів на уроках фізики щодо теми «Теплові явища » .

Цель дослідження спрямовано добір й розробку цікавих матеріалів на тему шкільного курсу фізики «Теплові явища », є засобом розвитку пізнавального интереса.

Предполагалось, що використання цих матеріалів сприятиме підвищення інтересу до фізики й розвитку пізнавального інтересу учнів. У процесі дослідження виконано добірка, систематизація, узагальнення наявних цікавих матеріалів й розробка власних на цю тему фізики, а як і представлені методичних рекомендацій щодо їхнього включення в навчальний процес. На підставі цього підготували збірник цікавих навчальних матеріалів, є засобом формування та розвитку в учнів пізнавального інтересу при вивченні фізики, що може бути використаний педагогами у процесі обучения.

Нами зроблено досить висока добірка літературних фрагментів, саме віршів, прислів'їв і приказок, анекдотів, уривків із малярських творів, загадок, казок, легенд, народних прийме з фізичною змістом. При доборі матеріалу враховувалася його зв’язку з конкретними питаннями фізики. До вихідним текстам сформульовані питання фізиці. Наприклад, відома загадка:. Це, ясна річ, лід. Дітям, спираючись на знання з даної темі, потрібно відгадати загадку і відповісти на стосовно питань:, .

Некоторые тексти вже містять питання якому — або явище. Такі тексти можна використати в уроках як якісні завдання, які дають навчання жвавість і викликають інтерес учнів до аналізованим фізичним явищам. Цьому як і сприяє пошук фізичних помилок з текстів. Наприклад, уривок з стихотворения:

" Вона жила і з склу текла, Но раптом її морозом оковало, И нерухомій крижинкою крапля стала, А у світі поменшало тепла " .

Ребята повинні знайти фізичну помилку і наявність пояснити її. Обговорення питань у цьому разі йде набагато краще, ніж, коли вони було запропоновано сухо і сумно. Завдання в такій формі як не втрачають який навчає значення, а й сприяють кращому розумінню обговорюваного процесу чи явища.

Так ж у роботі представлені життєвих питань, пов’язані з побутом та повсякденної життям: це питання «За чашкою чаю », «На прогулянці «, питання Шерлока Холмса, Робінзона Крузо, хлопчика Почемучки і складено завдання з їхньої основі.

Связь навчання з життям, практикою, побутом є потужною засобом виховання на уроці інтересу школярів. Ці завдання вчать побачити й правильно пояснювати з місця зору фізики повсякденні явища. Вони фігурують давно улюблені дітям герої. Тому, учні охоче, з інтересом намагаються знайти відповіді, щоб допомогти вижити на острові Робінзонові Крузо чи розгадати «загадку «Шерлока Холмса. Наприклад, питання із серії «Почемучкины завдання »: «Вчора я з'їв поспіль 3 морожених, щоб застиг, що й ноги охолонули, і потім мені стало спекотно!?! ». Хлопці повинні пояснити те що з Почемучкой. Такі завдання оформляються на картках. Їх можна розбирати на уроці, ставити додому, пропонувати як додатковий завдання. Застосовувати при повторенні і закріпленні пройденого матеріалу.

Другим прийомом, що його розвитку пізнавального інтересу учнів, є роботу з ребусами і кросвордами. У розробці представлені ребуси, кросворди, чайнворды, кросворди — навпаки, і методика їх застосування на уроці. Такі завдання сприяють засвоєнню визначень, понять, законів, пам’ятанню імен вчених, назв приладів. Їх можна використовуватиме закріплення і наслідувань на узагальнюючих уроках. Дуже цікавими учнів є кросворди, коли їх форма пов’язані з темою повторення. Нами складено кросворд у вигляді судини з киплячій рідиною. Розгадуючи його, учні згадують, наприклад, яка рідина використовують у термометрах, чи честь якого ученого названа температурна шкала. Також представлені ребуси, у яких зашифровані слова по темі «Теплові явища »: термометр, випромінювання, внутрішня енергія, парова турбіну й інші. Після розгадування ребуса, дітям можна запропонувати описати, спираючись за свої знання з темі, дане слово. Ще представлені кросворди — навпаки. Вони незвичні тим, що даються вже заповненими, а учні самі повинні сформулювати до них питання. Тобто написати, наприклад, що таке пар чи КПД.

Заполнение цього виду кросвордів — одне із видів перевірки знаний.

Удачное використання цікавого та дослідницького фізичного експерименту не лише оживляє урок, а й інтерес учнів до фізичному явища. Нами представлені фізичні фокуси й цікаві досліди. Вони прості, пов’язані з навчальним матеріалом, вимагають самого доступного устаткування, їх розгадка має фізичний сенс, а чи не є спритністю рук експериментатора. Наприклад, досвід — фокус: На стіл ставляться дві склянки з безбарвними рідинами, які добу постали одному будинку (отже, діти, має зробити висновок про рівність температур цих рідин). Вимірюють температуру, не виймаючи термометрів з склянок, дивляться на показання — вони виявляються однаковими. Потім, як — б, щоб уникнути помилки, повільно витягують термометри, і поблизу дивляться показання. І тоді все бачать, що, показання термометрів стали різними. Діти мусять дати вичерпне пояснення результату. Фокуси, викликають оживлённые дискусії, будять думку, оскільки стимулюють для пошуку пояснення побаченого, до використанню своїх знань. Також, своєрідним поштовхом до розвитку пізнавальних інтересів учнів є цікаві розповіді - вставки про фізичних явищах, з історії відкриття різних механізмів чи законів. Наприклад, в роботі представлені і може бути використані ході вивчення теми «Теплові явища «розповіді - вставки про історію створення паровий турбіни чи ДВС.

Интересно для дітей дізнатися, чому дорівнює маса однієї сніжинки чи чому взимку холодно. Учитель може використовувати цей матеріал як додатковий, чи давати учням, що вони готували доповіді, повідомлення, і розповіли однокласникам, як зліпити міцний сніжок чи чому вода гасить вогонь. Відповіді таких прості, начебто, питання дає фізика. І на згодом, роздивляючись сніжинку чи милуючись деревами в інеї, хлопці згадуватимуть ці розповіді та подумки пояснювати побачене, спираючись за свої знання з физике.

Для підтвердження чи спростування, що надійшла початку роботи гіпотези, яка свідчить, що використання цікавих матеріалів сприятиме підвищення інтересу до фізики та розвитку пізнавального інтересу учнів, був проведений педагогічний експеримент. Експеримент проводився на Поспелихинской середньої школи (c)2 у вісім «в «класі, цього року. На певних етапах навчання (на початку й наприкінці дослідження) учням запропонували проранжировать преподавані вони предмети з рівню зацікавленості ними.

Полученные дані свідчать, що використання цікавих матеріалів навчанні одна із можливих чинників підвищення інтересу до фізики.

Но, необхідно відзначити, що матеріали, єдиний спосіб підвищення інтересу до предмета. На підвищення інтересу впливає ще чимало чинників. Проте, ми вважаємо, поставлена на початку дослідження гіпотеза, знайшла своє експериментальне підтвердження, і дана робота можна застосовувати практично педагогами і студентами — випускниками.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.