Систематика та різноманітність амфібій

Амфібії населяють усі континенти, за винятком Антарктиди. За останніми даними кількість їх видів у всьому світі сягає близько 6000 [5, 6].

Дорослі тварини відповідно з особливостями зовнішньої будови тіла утворюють три групи, які чітко розрізняються між собою: з «тритоноподібною», «жабоподібною» та «хробакоподібною» (червоподібною) формою тіла.

Своєрідність цих форм тіла супроводжується суттєвими відмінностями в анатомо-морфологічних особливостях, екології, поведінці, у личинковому розвитку тощо. Це дає підставу виділити серед усіх земноводних, які зараз існують, три основні таксономічні групи. Кожній з них надають ранг окремого ряду (інколи підкласу): хвостаті (Caudata, або Urodela), безхвості, або стрибучі (Anura, або Ecaudata, або Salientia) та червуги, або безногі (Apoda, або Gymnophiona).

Разом з тим останнім часом дослідники чинять спроби побудови нової системи амфібій на основі поєднання нових (молекулярних) та традиційних (анатомоморфологічних) методів. Наприклад, у відповідності з поглядами Д. Фроста зі співавт. [6], Amphibia являють два таксони рангу рядів або підкласів Gymnophiona та Batrachia; до складу останнього входять Caudata і Anura (ієрархічна супідрядність таксонів рангу вище родини у вказаній роботі не обговорюється — вони визнаються невпорядкованими).

Практично в усіх існуючих зараз земноводних, за рідкісним винятком (червуги), шкіра позбавлена будь-яких кісткових утворень.

Для типових хвостатих (Caudata) характерною є наявність двох пар кінцівок і довгого хвоста, тулуб сегментований так званими костальними (реберними) борознами. Деяким видам, таким як амфіуми, сирени та ін., властива часткова редукція кінцівок або ж їх повна відсутність.

Окремі групи характеризуються зовнішнім заплідненням, як наприклад сирени та скритозяберні саламандри (Sirenidae, Cryptobranchoidea), багато інших — внутрішнім, коли самці відкладають сперматофори (утворення, що містять сперматозоїди), а самиця захоплює їх краями клоаки. Розміри хвостатих земноводних коливаються від 4 см (мексиканська безлегенева саламандра Thorius pennatulus) до 1,5−2 м (велетенські саламандри Andrias japonicus і A. davidianus з Японії та Китаю). Поширення Caudata обмежується, в основному, північною півкулею.

Безногі земноводні (Apoda) представлені тваринами, що ведуть підземний або водний спосіб життя, мають видовжене тіло з виразними кільцюватими перетяжками.

Як і в багатьох інших хребетних, що характеризуються підземним способом життя, деякі їхні органи і частини тіла редуковані або відсутні. Наприклад, кінцівки та їхні пояси у сучасних видів відсутні повністю, але вони були відомі у найдавніших викопних представників цієї групи. Очі редуковані й розташовані під шкірою, ліва легеня редукована або відсутня, під шкірою є кісткові лусочки. Усі представники червуг характеризуються хеморецепторним органом, який відкривається на верхній частині голови між очима та ніздрями. Цей орган представлений комплексом м’язів, залоз і протоків, що розвиваються у тісному зв’язку з очами і Якобсоновим органом (лемішово-носовий орган нюху). Запліднення в Apoda внутрішнє, копулятивний орган формується за рахунок виростів стінок клоаки самців. Розміри тіла червуг приблизно від 7,5 см до 75 см. У своїй більшості вони характерні для тропічного регіону.

Для всіх безхвостих амфібій (Anura) характерна значна редукція черепа, яка призвела до зникнення багатьох кісток, що були в їхніх предків. Хвостові хребці зрослися в одну кісточку (уростиль), а сам хвіст як зовнішнє утворення відсутній, хоча у викопних форм він був у скороченому вигляді. Кількість тулубних хребців зменшилася до дев’яти. У багатьох видів язик прикріплюється у передній частині ротової порожнини, а його вільна задня частина використовується для здобування їжі (ловлі здобичі). Внутрішнє запліднення встановлено не менше, як для трьох видів з родів Ascaphus і Eleutherodactylus. Особливості розмноження виключно різноманітні, починаючи від виношування яєць і личинок на тулубі до відкладання ікри й розвитку пуголовків у мікроводоймах на деревах, у тимчасових та постійних, стоячих та проточних водоймах тощо.

Найменша у світі жаба — кубинська райка, Eleutherodactylus limbatus — має довжину тіла близько 1 см, найбільша — жаба Голіаф, Conraua goliath — до 30 см завдовжки (мешкає в Африці); найбільша видова різноманітність цієї групи пов’язана з тропічним регіоном.

Чисельність видів земноводних у різних рядах суттєво відрізняється, і до безхвостих земноводних належить більшість цього класу хребетних — близько 5000 видів. Далі йдуть хвостаті — понад 500 видів і безногі — приблизно 170 видів [7]. Майже 70% хвостатих земноводних належать до родини безлегеневих саламандр (Plethodontidae), більше половини безхвостих належать до родини свистунів або зубатих ропух (Leptodactylidae), райок (Hylidae) і жаб (Ranidae), а 109 видів безногих — до родини справжніх червуг (Caecilidae). Зрозуміло, що ці обсяги рядів і родин непостійні, вони мають тенденцію змінюватися в бік збільшення за рахунок опису нових видів, в основному з тропічних країн, що додає до загального переліку видів земноводних близько 37 нових видів щорічно.

Разом з тим слід підкреслити, що у світі існує тенденція як до зменшення видового різноманіття земноводних у багатьох регіонах, так і до зниження їх чисельності. Причини, як правило, пов’язані з руйнацією місць перебування цих тварин. Наприклад, у світі щохвилини відбувається руйнування 30 акрів дощових лісів у тропіках, де зустрічається найбільша кількість видів цих тварин [8].