Висновки. 
Перспективи використання нефармакопейної рослинної сировини в аптечній практиці

В даній курсовій роботі я розглянула нефармакопейні лікарські рослини. В часності: чага, інжир, хміль звичайний, суниці лісові, мох ісландський, родіола рожева.

Я розглянула загальну ботанічну характеристику лікарських рослин вище перерахованих рослин, їх хімічний склад, розповсюдження і застосування.

Дані рослини належать до різних родин, мають різний хімічний склад і застосування, але є однаково важливими для сучасної медицини.

Чага — гриб. Він паразитує на березі, містить хромони і застосовується в медицині як протипухлинний засіб, засіб при атоніях кишечника. Також має душе широке застосування в косметології. Екстракти чаги використовуються в багатьох препаратах.

Інжир — смоківниця або фігове дерево, вирощується в кімнатах та оранжереях. Є прекрасним дієтичним засобом і ефективним лікарським засобом.

Хміль звичайний — рослина, споріднена з коноплею і володіє наркотичними властивостями. Її вживання потрібно проводити під контролем лікаря. Але, незважаючи на це, хміль звичайний має широкий спектр застосування: заспокійливий, снодійний і сечогінний засіб. Зберігають за списком Б.

Суниці лісові - використовується в народній медицині як потогінний і сечогінний засіб у випадку простудних захворювань. Успішно використовується в косметології. Сировина — листя.

Мох ісландський — використовують лишайник у виготовленні ліків. Застосовується як регулюючий і обволікаючий засіб.

Родіола рожева — цілюща рослина. Лікувальною дією володіють підземні частини родіоли. Використовується в народній медицині Сибіру.