Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

У дівчаток із АРА, які входили до складу дослідних груп, наприкінці експерименту в блоці основних рухів «вправи з ходьби» виявили значне покращення оцінок за виконання відповідних рухів. Одержані бали свідчили про формування в дівчаток умінь і навичок у виконанні означених рухів. Конкретизуючи це, відзначали: в ЕГ₁ і ЕГ₂ на рівні вміння дівчатка виконували лише ходьбу з розв’язанням завдання, поставленого вихователем, інші рухи — на рівні навички; у КГ на рівні вміння респонденти не виконували жодного руху (табл.1).

При порівнянні виявлено такі розбіжності досягнень дівчаток: в ЕГ₁ та ЕГ₂ бали за оволодіння ходьбою з виконанням завдання вихователя й ходьбою з поворотами суттєво (на рівні р<0,05) вищі, ніж у КГ; дані обох ЕГ між собою практично не відрізнялись, оскільки значення t перебувало в межах 0−1,64, що, ураховуючи кількісний склад цих груп, менше від критичного, а саме 2,14. Зазначене свідчило про неоднаковий ефект використання дівчатками з АРА кожного пропонованого варіанта навчання основних рухів: два варіанти «симетричного» підходу (ЕГ₁ й ЕГ₂) забезпечили кращий результат, аніж традиційний (КГ), передусім у формуванні вміння виконувати ходьбу з розв’язанням завдання, запропонованого вихователем, та навички в ходьбі з поворотами.

У дівчаток із ПРА впродовж навчального року сформувались уміння й навички в рухах досліджуваного блоку. Водночас в ЕГ₁ та ЕГ₂ на рівні вміння досліджувані здійснювали ходьбу на п’ятах, без тримання за руки й виконуючи завдання вихователя, а перші - додатково ходьбу на носках. У КГ на такому рівні дівчатка виконували лише два перших із зазначених рухових завдань.

Порівнюючи результати цих груп, виявлено таке: в ЕГ₁ та ЕГ₂ бали за оволодіння ходьбою з виконанням завдання вихователя й із поворотами суттєво (р від <0,01 до <0,001) вищі, ніж у КГ; дані обох ЕГ були практично однаковими, оскільки значення t перебувало в межах 0−1,53, що, зважаючи на кількісний склад цих груп, є меншим від критичного, а саме 2,08.

У всіх дівчаток із ЛРА також сформувались уміння та навички в досліджуваному блоці рухів, але з певними особливостями. Так, в ЕГ! на рівні вміння дівчатка здійснювали ходьбу на п’ятах із виконанням завдання вихователя й так само, як дівчатка з ЕГ₂, — ходьбу на носках і не тримаючись за руки. У КГ на такому рівні досліджувані робили ті самі рухи, що й дівчатка з ЕГ₂. Водночас в ЕГ! оцінка за оволодіння ходьбою з виконанням завдання вихователя та ходьбою з поворотами, в ЕГ₂ — в останньому завданні була суттєво (р від <0,05 до <0,01) вищою, ніж у КГ. При цьому в ЕГ₁ бал за ходьбу з виконанням завдання вихователя був кращим, аніж в ЕГ₂ (t=2,49; р<0,05).

Блок основних рухів «вправи з бігу». У дослідних групах дівчаток із АРА наприкінці навчального року відбулося формування вмінь і навичок у рухах цього блоку, а саме: в ЕГ₁ першим відзначалося виконання бігу в колоні по одному, по звивистій доріжці, у різних напрямках і пробігання до 20 м, в ЕГ₂ — лише останнього; інші рухи дівчатка виконували на рівні навички; у КГвідповідно, бігу в колоні по одному та інших рухів.

Порівнюючи одержані в дослідних групах бали, виявлено певні відмінності в досягненнях дівчаток. Так, в ЕГ₁ бали за оволодіння бігом у різних напрямках, із оббіганням предметів і ловінням того, хто втікає, в ЕГ₂ — лише в першому зазначеному русі були суттєво (р від <0,05 до <0,01) вищими, ніж у КГ. При цьому в бігові з оббіганням предметів дівчатка ЕГ₁ досягали суттєво кращого результату, ніж в ЕГ₂; в інших рухах блоку результати не відрізнялись.

Зазначене свідчило, що використання впродовж навчального року одного з пропонованих варіантів навчання основних рухів забезпечило дещо відмінний ефект у формуванні рухових умінь дівчаток із АРА в рухах блоку «вправи з бігу». Зокрема, два пропонованих варіанти «симетричного» підходу (ЕГ1 і ЕГ2) забезпечили кращий результат, аніж традиційний (КГ), передусім у формуванні вміння пробігати з максимальною швидкістю дистанцію до 20 м, а перший зазначений варіант навчання ;

Сформованість умінь в основних рухах, не пов’язаних із мануальною вправністю, у дослідних групах дівчаток із АРА під час формувального експерименту додатково вміння в бігові в колоні по одному, по звивистій доріжці та в різних напрямках. Це засвідчувало найбільшу ефективність означеного варіанта навчання у виконанні поставленого завдання.

Таблиця 1.

Аналіз даних дівчаток із ПРА засвідчив, що в них відбулося формування вмінь і навичок у рухах досліджуваного блоку. Водночас в ЕГ і ЕГ₂ на рівні вміння дівчатка виконували біг по звивистій доріжці, у різних напрямках, у колоні по одному, з оббіганням предметів та ловінням того, хто втікає, тоді як у КГ — лише три останніх. Порівнюючи дані, виявлено, що в ЕГ ₁ оцінка за оволодіння бігом по звивистій доріжці, у різних напрямах, із присіданнями була суттєво (р<0,05) вищою, ніж у КГ; в ЕГ₂ такого результату не простежено, так само, як і розбіжності оцінок в обох ЕГ.

У всіх дівчаток із ЛРА формування вмінь і навичок у рухах досліджуваного блоку відбулося з такими особливостями: в ЕГ_! у всіх рухах, за винятком бігу з присіданнями, сформувалось уміння, в ЕГ₂ і КГ — за винятком зазначеного руху та бігу в різних напрямках; виконання таких рухів відбувалося на рівні навички. У зв’язку з останнім відзначили, що в ЕГ₂ бал за оволодіння бігом із присіданнями становив 2±0,06, тоді як у КГ — лише 1,7±0,1 (р<0,05), тобто в перших сформована рухова навичка перебувала на більш високому рівні, порівняно з другими. В ЕГ₁ такою суттєвою розбіжністю відзначалося виконання зазначеного руху та бігу в різних напрямках, що було кращим, аніж у КГ. В обох ЕГ досягнення дівчаток між собою не відрізнялися.

Одержані дані свідчили, що використаний упродовж навчального року один із пропонованих варіантів навчання сприяв неоднаковому ефекту у формуванні вмінь дівчаток із певною спрямованістю МРА в рухах блоку «вправи з бігу». Так, перший варіант «симетричного» підходу виявився ефективнішим за інші, але особливо за традиційний, в аспекті формування вмінь дівчаток у рухах цього блоку. Щодо особливостей, то вони полягали, передусім, у певних розбіжностях рухів, які відзначалися сформованим у дівчаток із певною спрямованістю МРА умінням: у вибірках АРА й ПРА — це біг у колоні по одному, по звивистій доріжці, у різних напрямках, пробігання до 20 м; у вибірці ЛРА — усі рухи блоку, за винятком бігу з присіданнями. Інша особливість — неоднакові оцінки досліджуваних із різною спрямованістю МРА за виконання рухів зазначеного блоку.

Блок основних рухів «вправи зі стрибків». У дослідних групах дівчаток із АРА наприкінці навчального року виявлено сформованість умінь і навичок, а саме: в ЕГ1 першим відзначалося виконання підстрибувань із діставанням предмета, перестрибувань через невисокі предмета, стрибків із кола в коло; в ЕГ₂ — двох останніх рухів, тоді як інші в цих дослідних групах сформувалися на рівні навички. У КГ дівчатка виконували всі рухи означеного блоку тільки на рівні навички. Водночас виявлено певні розбіжності досягнень дівчаток: в ЕГ₁ оцінка за оволодіння рухом «перестрибування через 5−6 паралельних ліній» і «стрибки з кола в коло», в ЕГ₂ — тільки за оволодіння останнім були суттєво (р<0,05) вищими, ніж у КГ. В інших рухах оцінки в дослідних групах практично були однакові.

У дівчаток із ПРА наприкінці відзначено сформованість умінь у таких рухах: ЕГ1 — перестрибування через невисокі предмети, підстрибування з діставанням предмета, в ЕГ₂ — лише останнє, у КГ — у жодному. Це свідчило, що в інших рухах досліджуваного блоку в усіх дівчаток сформувалася навичка.

Установили також, що в ЕГ1 оцінки за оволодіння стрибком на одній нозі, із кола в коло були суттєво (р<0,05) вищими, ніж у КГ. В ЕГ₂ такої розбіжності не простежено, так само як при порівнянні оцінок у цій групі та ЕГ ₁.

Наприкінці навчального року дівчатка з ЛРА в жодному русі досліджуваного блоку не досягли рівня рухового вміння, а лише навички. Водночас виявлено, що в ЕГ бал за оволодіння підстрибуванням із діставанням предмета, стрибками на одній нозі, із кола в коло, зістрибуванням із підвищення був суттєво (р<0,05) вищим, аніж у КГ. В ЕГ₂ такої розбіжності не простежено, так само, як при порівнянні оцінок у цій групі та ЕГ ₁.

Блок основних рухів «вправи в лазінні й повзанні». Одержані дівчатками з АРА оцінки свідчили, що впродовж навчального року в них сформувалось уміння лише у виконанні лазіння по похилій драбині, в усіх інших рухах цього блоку — лише навичка. Водночас відзначено, що в ЕГ₁ й ЕГ₂ бал за виконання руху «повзання навколо розставлених предметів» був суттєво вищим, аніж у КГ, оскільки становив, відповідно, 2,4±0,06, 2,3±0,05 та 1,9±0,18 (р<0,05).

У дослідних групах дівчаток із ПРА оволодіння рухами зазначеного блоку відзначалося такими особливостями: в ЕГ₁ на рівні вміння виконувалося підлізання під мотузку з положення упору на коліна й долоні, повзання навколо розставлених предметів, лазіння по похилій драбині; в ЕГ₂, так само, як у КГ, — лише останній рух. Виконання інших рухів блоку свідчило про сформованість у дослідних групах відповідних рухових навичок.

При порівнянні виявлено, що в ЕГ₁ та ЕГ₂ оцінка за вправу з повзання навколо розставлених предметів була суттєво (р від <0,01 до<0,001) вищою, ніж у КГ, в інших рухах вона не відрізнялась; водночас в ЕГ₁ вона була вищою, ніж в ЕГ₂, оскільки становила, відповідно, 2,5±0,05 і 2,3±0,06 бала (р<0,05).

У дівчаток із ЛРА наприкінці навчального року одержано такий результат: в ЕГ1 та ЕГ2 на рівні вміння дівчатка виконували повзання навколо розставлених предметів, лазіння приставним кроком по гімнастичній лаві й так само, як представники КГ, — лазіння по похилій драбині. Водночас виявлено особливість: за повзання навколо розставлених предметів і пролізання в обруч лівим та правим боком оцінки були суттєво (р від <0,05 до<0,01) вищими, ніж у КГ, в інших рухах — практично не відрізнялись; останнім відзначалися також оцінки дівчаток обох ЕГ.

Блок основних рухів «вправи з рівноваги». У дівчаток із АРА наприкінці навчального року виявлено, що в ЕГ₁ уміння сформувалося лише в ходьбі по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік, в ЕГ2 і КГ — у жодному русі, а тільки на рівні відповідних рухових навичок. Порівняння оцінок засвідчило, що в ЕГ1 та ЕГ2 бал за виконання руху «ходьба по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п’яту однієї ноги до носка іншої», «ходьба по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік», «біг між двома лініями, не наступаючи на них» та «спроба зробити «ластівку» був суттєво (р від <0,05 до <0,001) вищим, аніж у КГ, тоді як в останніх такою перевагою не відзначалась оцінка за виконання інших рухів блоку. Водночас відзначено, що в ЕГ1 усі оцінки суттєво кращі, порівняно з одержаними в ЕГ₂.

У дівчаток із ПРА, на відміну від представників з іншою спрямованістю МРА, не сформовано вміння в жодному русі блоку, а лише відповідні навички. Порівнюючи дані, одержали аналогічний до вищезазначеного результат: за виконання тих самих рухів дівчатка ЕГ₁ та ЕГ₂ одержали суттєво (р від <0,05 до<0,001) вищі оцінки, ніж у респондентів КГ; досягнення дівчаток ЕГ₁ у таких рухах були більшими, порівняно з ЕГ2, а КГ не відзначалася такою перевагою в жодному іншому русі досліджуваного блоку.

У дівчаток із ЛРА наприкінці навчального року простежено такий результат: в ЕГ₁ на рівні вміння вони виконували ходьбу по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п' яту однієї ноги до носка іншої, та біг між двома лініями, не наступаючи на них, і так само, як дівчатка з ЕГ2, — ходьбу по гімнастичній лаві з рухами рук та поворотами в кожен бік; решту рухів блоку виконували на рівні навички. У КГ дівчатка виконували всі рухи блоку лише на рівні навички. Водночас відзначено, що в ЕГ₁ й ЕГ₂ оцінки за ходьбу по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п' яту однієї ноги до носка іншої, по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік, біг між двома лініями, не наступаючи на них, спробу зробити «ластівку» були суттєво (р від <0,01 до <0,001) вищими, ніж у КГ. Відзначено, що в ЕГ₁ усі зазначені оцінки були кращими, порівняно з одержаними в ЕГ₂.

Висновки й перспективи подальших досліджень Незалежно від спрямованості МРА дівчаток використання «симетричного» підходу, що передбачає вивчення руху спочатку непровідною ногою (у непровідному напрямі) до рівня навички, а потім провідною, забезпечує значно кращий результат у формуванні вмінь в основних рухах, не пов’язаних із мануальною вправністю, порівняно з іншим варіантом «симетричного» підходу, а тим більше — із традиційним.

Використання найбільш ефективного варіанта «симетричного» підходу до навчання основних рухів призводить до розбіжності рухів, у яких сформовано вміння: у дівчаток із АРА — це ходьба по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік; у досліджуваних із ПРА — жоден рух блоку, у дівчаток із ЛРА — ходьба по мотузці, покладеній по колу, приставляючи п’яту однієї ноги до носка іншої, біг між двома лініями, не наступаючи на них, ходьба по гімнастичній лаві з рухами рук і поворотами в кожен бік. Інша особливість полягає в неоднакових оцінках, які одержують дівчатка з різною спрямованістю МРА за виконання рухів досліджуваних блоків.

Подальші дослідження потрібно спрямувати на встановлення тенденцій та особливостей формування вмінь дівчаток із різною спрямованістю МРА в рухах на мануальну вправність, а також у цих рухах і не пов’язаних із мануальною вправністю в хлопчиків із різною спрямованістю МРА в дошкільний період.

мануальний вправність руховий дошкільний.