Олексій Бібік

Алексей Бибик

Г. Лелевич.

Бибик Олексію Павловичу (1878-) — сучасний письменник. Р. у Харкові, закінчив двокласне церковно-приходское училище. Підлітком вступив у харківські паровозні ж.-д. майстерні. Близько 25 років різними підприємствах, у ролі токаря, кресляра, конструктора машин. З кінця 90-х рр. — член РСДРП і активні учасники робітничого руху. У 1900 був три роки в Вятскую губ. У 1903, за пропаганду селянам Вятских Полян й організацію революційного гуртка, висланий п’ять років у Архангельську губ., звідки його визволила революція 1905. Брав участь на Об'єднавчому з'їзді РСДРП в Стокгольмі. До 1910 жив нелегально. Б. був меншовиком, у роки війни — оборонцем.

Первый розповідь Б. «Дідусь» надруковано з газети «Пермський край» (1902), у тому року вийшов окремої брошурою розповідь «Швырек». З 1902 по 1925 Б. написано 60 оповідань. У 1912 у журналі «Сучасний світ» з’явився роман «До широкої дорозі», що вийшов 1914 окремим виданням. У 1921 вийшов роман «На чорну смугу» — продовження першого. «До широкої дорозі» хронологічно охоплює перше п’ятиріччя XX в., малює буденний робочий побут і пробудження революційної свідомості в юноше-пролетарии, Игнате Пастернаку, політичну заслання напередодні першої революції" і революцію 1905. У вашому романі відчуваються робоче походження автори і органічна зв’язок його з життям пролетарських мас. Найбільш описи заводу, виробничих процесів, машин свідчить про близькому знайомстві автора з цим світом і про кохання до заводському праці. Насиченість словесного матеріалу заводськими і технічними термінами пояснюється лише тим, що з автора ці терміни — рідні та конкретні поняття. Бибик майже перший увів у російську художню прозу індустріальні порівняння і метафори.

В зображенні робочих Б. чужий ідеалізації. Він приховує темних сторін робочого побуту тієї епохи, малює ворожнеча між консервативними, обывательски налаштованими, стариками-рабочими і революційної робочої молоддю. Центральний персонаж роману і полягала основна тема творчості Б. — молодий робочий Гнат. Він — як головна пружина фабульного розгортання роману; його психіка визначає і характер зображення довкілля: все зовнішні події, побут й настрої робочої маси. Гнат — робочий, перетворюється на робочого інтелігента, який у дрібнобуржуазній інтелігенції рефлексію, індивідуалізм, внешне-романтическое сприйняття революційної боротьби. Розгром революції 1905 породив в Игнате важкий внутрішній криза. Ставлення до цьому кризи двоїсте. Захоплений ідеологією меньшевика-ликвидатора, Б. намагався дати художню ілюстрацію тези необхідності відмовитися від «изжившего себе» підпілля. Але класовий інстинкт пролетаря тягнув його від ліквідаторських настроїв до справжньої революційної боротьбі. Не вміючи проте по-більшовицькому, крізь будні «кротячої» роботи, розрізняти революційну перспективу, Б. ні може подолати меншовицьких теорій.

Несмотря для цієї істотними недоліками, романи Б. надзвичайно значні своїми картинами робочого побуту та робітничого руху.

Политическая установка Б. завадила художньої розробці пооктябрьского матеріалу. З пооктябрьских творів Б. найбільш вдалі розповіді життя старого підпілля, особливо «День причастя» — яскрава картина першотравневої демонстрації в епоху царату. Б. намагається різнобічно підійти до радянської дійсності, але успішність цих спроб різна. Розповідь «Жорстка навчання» виявляє щиру симпатію до пролетарської революції. Зате розповідь «Нова Баварія» дає цілком викривлену картину сучасного підприємства. Останні повісті Б. — «Кінець Филоновки» і «Климчук» (1928); фабула першої — захоплення бандою дезертирів маєтку після виходу білих хусток і до приходу червоних. Її написано яскраво, але дуже эпизодична. Друга повість малює важку боротьбу більшовика з кулаками, з релігією, у сутінках села, але розроблена суто зовнішньо необразливий і значно поступається творам ту тему А. Невєрова, М. Карпова, Ф. Панфьорова .

Бибик ввійшов у історію літератури, як з перших обдарованих робочих прозаїків.

Список литературы

I. Вид-во «Надра» випускає Повне зібр. сочин. Б. Автобіографія Б. вийшла друком сборн. «Письменники», під ред. В. Лидина, М., 1926.

Подробная бібліографія Б. у книзі Микитиної Є. Ф. і Шувалова З. У., Беллетристы-современники, т. I, М., 1928.

II. Клейнборт Л. М., Нариси народної літератури, Л., 1924.

Кубиков І. М., Робочий клас, у російської літератури, Ив.-Вознесенск, 1926.

Зонин А., Біля джерел пролетарської літератури, Л., 1927.

Фриче У. М., Письменник, виправлений рабкором, у книзі «Нотатки про сучасну літературу», М., 1928.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.