История автоматизованих системам управління підприємствами (АСУП)

История автоматизованих системам управління підприємствами (АСУП)

Филинов Є. Н.

Задачи планування та управління промисловими підприємствами — одну з основних областей застосування універсальних цифрових обчислювальних машин. Саме виходячи із потреби вирішення цих завдань потреб народного господарства визначалося, скільки машин треба випускати, якими мають бути архітектура і встановлюють програмне забезпечення ЕОМ (щоб ефективно програмувати алгоритми обробки даних в цьому класі задач).

Прежде ніж відновлювати історію створення і впровадження АСУП у Росії (СРСР), слід уточнити, що йдеться з погляду сучасних понять про інформатики та інформаційних технологіях. Інакше неможливий осмислений і систематизований відбір фактів і великих подій із моря доступних, а частіше важкодоступних історичних матеріалів. Адже історичні матеріали — це, у разі, свідоцтва його учасників і очевидців відбувалися подій, які мають природно були такі погляди й оцінки, які належать до доти, а гіршому випадку перекази зі слів із неминучими спотвореннями в оцінках. Колись розхожий термін «АСУП — автоматизована систему управління підприємством «зараз майже вживається. Річ тут у цьому, що зміст поняття «автоматизовану систему управління », що передбачала неодмінна присутність людину, як ланки системи управління (на відміну поняття «автоматична систему управління ») був втрачено. Багаторазове «забалтывание «поняття АСУП призвела до того, що, кажучи АСУП, перестали помічати що міститься у ньому протиріччя. У дійсності саме функція управління підприємством не була реалізована в АСУП, які лише надавали інформацію особам, яка брала рішення з управлінню підприємством, але що перебували поза системы.

В рамках напрями, претензійно згадуваної тоді «економічної кібернетикою «була створена цілісна теорія, яка б розглядати підприємство у цілому в розумінні системи управления.

Удалось розробити набір методів вирішення завдань збирання та опрацювання даних, обліку, оптимізації оперативно-календарного планування та інших практично важливих алгоритмів, знайшли широке застосування під час створення АСУП.

Работы по створенню АСУП з урахуванням вітчизняних універсальних цифрових обчислювальних машин розпочато з ініціативи академіка У. М. Глушкова сьогодні в Інституті кібернетики АН СРСР 1963;1964 гг.

Первой у СРСР системою підприємствам з крупносерийным характером виробництва була АСУП «Львів », впроваджена на Львівському телевізійному заводі «Електрон ». Її розробка провів у 1965;1967 рр. колективом фахівців Інституту кібернетики АН СРСР разом із працівниками СКБ заводу. На 1970 р., коли система вже успішно експлуатувалася, її творці - У. М. Глушков, У. І. Скурихин, А. А. Морозов, Т. П. Подчасова, У. До. Кузнєцов, У. У. Шкурба та інших. — нагороджувалися Державною премією України. Рішення завдання, поставленої У. М. Глушков, — створити не індивідуальну для даного підприємства, а типову для машиноі приладобудівних підприємств систему, призвело до методам побудови прикладних програм, використовують параметрическую надстройку на особливості конкретного підприємства при прив’язці, налагодження та впровадженні типовий системи. Ці методи максимального використання параметрів, а не числових значень при побудові прикладних програм, розроблені іще за створенні першої АСУП, стали згодом широко поширеними й закони використовують досі в інтегрованих інформаційних системах планування ресурсів предприятия.

Еще в 1965 р. У. М. Глушков було висунуто поняття спеціалізованої ОС, настановленим систем з регулярним потоком завдань. Універсальні операційні системи на вирішення випадкових потоків завдань в пакетному режимі в обчислювальних центрах, наприклад OS/360 фірми IBM для сімейства 360, собі не дозволяли використовувати переваги, які могло уявити знання регулярного потоку завдань в АСУП. Тож у складі програмного забезпечення АСУП «Львів і Кунцево «на базі вітчизняних машин другого покоління серій «Мінськ «і «Урал «розробили програмні засоби управління розписом завдань, попередньої підготовкою інформації та мультипрограммными режимами виконання прикладних програм. Хоча до штатних операційними системами машин «Мінськ «і «Урал «таке рішення були доведены.

В кінці 60-х — початку 1970;х років після завершення робіт з АСУП «Львів «під керівництвом У. М. Глушкова було створено типова система «Кунцево », впроваджена на Кунцевському радіозаводі. На запрошення, наполегливості і авторитету У. М. Глушкова було прийнято рішення у тому, щоб 600 систем, розроблених для машинобудівних і приладобудівних підприємств дев’яти оборонних міністерств СРСР (зокрема, підприємств міністерств машинобудування, промисловості зв’язку, радіопромисловості) були побудовано з урахуванням типовий АСУП «Кунцево » .

Создание великих АСУП зажадало використання коштів і розвитку методів оптимізації. Роботи в цій галузі проводились Інституті кібернетики АН УРСР під керівництвом У. З. Михалевича. Вони увінчалися створенням української школи методів оптимізації (У. З. Михалєвич, Ю. М. Ермольев, Б. М. Пшеничний, І. У. Сергієнко, У. У. Шкурба, М. З. Шор), якої визнано у СРСР, але й кордоном. У 1960;1962 рр. було запропоновано загальна алгоритмічна схема послідовного аналізу варіантів, куди входили у собі як окреме питання обчислювальні методи динамічного програмування (У. З. Михалєвич, М. З. Шор). Ця схема була застосована під час вирішення завдань проектування автомобільних і залізниць, електричних і газових мереж. В. В. Шкурба розвинув цю схему разом із методами імітаційного моделювання вирішення завдань упорядкування, зокрема у теорії розкладів і календарному плануванні. Ці результати послужили математичної основою систем «Львів «і «Кунцево » .

В 1981 р. група вчених Інституту кібернетики АН УРСР (У. З. Михалєвич, А. А. Бакаєв, Ю. М. Ермольев, Т. М. Мар’янович, І. У. Сергієнко, У. Л. Волкович, Б. М. Пшеничний, У. У. Шкурба, М. З. Шор) за розробку комплексу методів оптимізації дали Державну премію Украины.

Новый етап в розвитку АСУП були друга половина 1970;х років і 80-ті роки. Це був комплексні АСУП, у яких органічно інтегрувалися у єдине ціле завдання автоматизованого проектування нових виробів (САПР), технологічної підготовки виробництва (АСПП), автоматизації випробувань готових виробів і автоматизації організаційного управління підприємством (АСУП у колишньому, функціональному розумінні). Технічну базу нової генерації АСУП становили, зазвичай, моделі ЄС ЕОМ, РМ ЕОМ. Комплексні АСУП розроблено й впроваджені на Ульяновському авіаційному заводі та інших підприємствах оборонного комплексу під керівництвом У. І. Скурихина, А. А. Морозова.

Одновременно комплексні АСУП створювалися науково-дослідними інститутами Всесоюзного об'єднання «Союзсистемпром «Минприбора СРСР: ЦНИИТУ, р. Мінськ; ГНИПИ ЗТ, р. Казань; НИИУМС, р. Перм та інших. для промислових підприємств народно-хозяйственной сфери (Мінський тракторний коли завод і др.).

В справжнє час замість поняття АСУП використовується понад точне поняття «інтегровані системи планування ресурсів підприємства «(Enterprize Resource Planning Systems — ERP-системы). Під ними розуміють системи, у яких функціонально об'єднуються ті як автономні («острівці автоматизації «) системи вирішення завдань автоматизації обліку, і управління виробництвом, фінансами, постачанням і збутом, кадрами і інформаційними ресурсами. Технічну базу сучасних ERP-систем, використовують переважно розподілену архітектуру клієнт-сервер, становлять сервери й робочі місця користувачів, об'єднані локальними сетями.

На ринку інформаційних технологій Росії діють розробники ERP-систем й системніші інтегратори, які пропонують як власні розробки («Галактика », «Вітрило », «1С », «Цефей «та інших.), і рішення світових постачальників ERP-систем (SAPR/3, Baan, Scala).

Серьезное розвиток отримали методологія і інструментальні кошти моделювання бізнес-процесів сучасних підприємств, які у умовах ринкового економіки, реинжиниринга бізнес-процесів, процессно-ориентированных методів аналізу та проектування систем.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.