Первые кроки радянської ракетної техніки

Первые кроки радянської ракетної техники

Сергей Лєсков.

24 жовтня — день поминання жертв вітчизняної космонавтики.

.

В вона ні однією російському полігоні не проводяться випробування і запуски ракетно-космічної техніки. Причина заборони багато десятиліть трималася в суворій таємниці. Лише середині 90-х років було вирішено сказати правду про істинні причини загибелі першого головкому Ракетными військами стратегічного призначення головного маршала авіації Митрофана Нєдєліна, їхніх заступників, десятків конструкторів, інженерів, техніків, військовослужбовців. Дві страшні аварії сталися на космодромі Байконур одного дня — 24 жовтня 1960 року й 23 жовтня 1963 года.

В середині жовтня 1960 року в Генеральній Асамблеї ООН Микита Хрущов вимовив історичну фразу: «Ви цього хочете втягти нашій змагання. Не боїмося цього, але ми ні. Нещодавно був у одному підприємстві. Там ракети роблять, як сосиски». Хрущов блефовал. У той час в СРСР на озброєнні були ракети Р-12 і Р-14 з дальністю кілька тисячі кілометрів, які могли донести її до Америки ядерний заряд. Р-7 Корольова долітала до іншого континенту, однак була не бойова ракета, до старту її готували кілька діб, та й у арсеналі ми були лише чотири Р-7. Проте знав, що у кінець жовтня призначені випробування ступенями першої міжконтинентальної балістичної ракети Р-16 конструкції Михайла Янгеля з дальністю 13 тисячі кілометрів. Ця ракета можна було підготовлено до старту всього кілька хвилин і легко діставала до США.

«Холодная війна» видається нині далекій і безтурботної історією. Америка большє нє ворог, Росія, забувши інших пріоритетах, намагається стати іншому Америки. І вже не віриться, що «холодна війна» мала всі шанси стати війною справжньої. У ще наприкінці 40-х років розробили детальні плани ядерного удару по СРСР, які у відповідність до ходою науково-технічного прогресу постійно вдосконалювалися. На початку 1960;х США було 40 балістичних ракет, які могли донести її до СРСР ядерний заряд. Загальна кількість цих зарядів вже перевершувало число намічених біля СРСР цілей. І коли, що президентом США, який ми ні висміювали примітивністю американських лідерів, жодного разу став людина, який дослухався б до радам багатьох авторитетних генералів, взывавших до потреби превентивної ядерної атаки на СССР.

На ракеті Янгеля було два щаблі, які запускалися послідовно. Це була нова схема — на ракети Корольова щаблі включалися одночасно. З іншого боку, в на відміну від ракет Корольова де використовувалися нетоксичні кисень і гас, в паливні баки ракет Янгеля були заправлені отруйні несиметричний диметилгідразин (чи гептил) і азотний тетроксид. Випробування Р-16 були кроком у невідомому напрямі. Один із сотень технічних небезпек таїлася в гумових прокладках, які можуть витримати жахливий тиск агресивних компонентів лише сутки.

На випробуваннях, які проводилися під технічним керуванням головного конструктора Михайла Янгеля, був присутній головного маршала артилерії Митрофан Недєлін, головком РВСП, нещодавно створеному нового роду військ. Недєлін воював хто в Іспанії, під час Великої Вітчизняної війни командував бригадою, артилерією армії й фронту, за взяття Будапешта одержав звання Героя Радянського Союзу. До речі, саме маршал Недєлін мимоволі підштовхнув академіка Сахарова до правозахисної діяльності. Якось після ядерних випробувань молодий академік на банкеті став щось говорити, що хоча б, якби це зброю будь-коли застосовувалося, нікому не загрожувало ще й т.п. Маршал перебив вченого і пояснив паскудний анекдот: «Старий проти ночі молився: Боже, зміцни і скеруй. А баба на грубці бурчить: нехай зміцнить, спрямую сама». Після цього моралізаторство Сахаров подивився життя иначе…

В день випробувань Нєдєліну постійно телефонували з господарів Москви — ЦК, Радмін, Міноборони. Москва вважала за потрібне підганяти Байконур, і щогодини затримки був загрожує… А підготовка йшла дуже складно. Часті відмови автоматики, хибні спрацьовування, протечки клапанів. У першому місці з ракети великими краплями просочилася паливо. Недєлін запитав: «Це небезпечно?» Янгель відповів: «Дрібниці». Під цівку поставили відро — Недєлін розпорядився виділити до відра годинникового. Техніки чули, і в середині ракети під гучною звуком рвалися мембрани. Усі розуміли, що автоматика сира. Головний конструктор систем управління архітектури Віктор Кузнєцов одного з інженерів, яка має місяць тому народився син, просто з майданчики подав у гуртожиток: «Приймеш що у наступних испытаниях».

На майданчику перебувало багато зайвих людей, але де вони займали настільки важливі посади, що попросити їх вийти не міг. Маршал Недєлін сказав: «Хто боїться, нехай сидить вдома». 23 жовтня випробування що немає - треба було усунути багато недоробки. Головний конструктор системам управління Кузнєцов був виступав категорично проти продовження випробувань, відповідальність він взяли інші. Ввечері Янгель запитав Нєдєліна: «Можливо, зіллємо пальне?» Це означало перенесення дати випробувань на 2…3 тижня. Недєлін відповів: «Що скажу Микиті?» Випробування мали обов’язково відбутися до листопадових праздников.

На наступний день 24 жовтня разом із почтом Недєлін розташувався в 100 кілометрів від ракети. У руках маршала був червоний телефон. Янгель з генералом Мрыкиным відійшли за кут покурити. Кілька його пояснювали маршалу підготовку. Ракета була обліплена десятками людей, котрі з фермах проводили останні регламентні роботи. Саме тоді зволікається без жодної команди спонтанно включилися двигуни другого ступеня. Потужна вогненна струмінь пропалила всю ракету до баків першому місці. За 6 секунд вся стартовий майданчик була охоплена полум’ям. З 30-метрової ракети посипалися люди. Дехто намагався сховатися в криницях, але там накопичувалися отруйні пари. Очевидці згадують, що нічого страшнішого у житті не бачили: степом бігли десятки живих смолоскипів. З запалених людей намагалися збити вогонь — робив і Янгель, якому сигарета врятувала жизнь.

По офіційним даним, всього загинуло 92 людини, постраждало 125. Багато померли від отруєння вже у лікарні. Янгель дав телеграму у Москві: «Прошу терміново організувати поклик допомагати потерпілим від отруєння гептилом». Лікарі було невідомо, як нейтралізувати таке отруєння, навіть молока бракувало. Там, де сидів Недєлін, знайшли лише ободок від маршальської кашкети і годинники, які зупинилися 18.45. У газетах було оголошено, що маршал Недєлін загинув авиакатастрофе.

На Байконур прибула держкомісія на чолі з головою Президії Верховної Ради Леонідом Брежнєвим. Він кілька років у Дніпропетровську, де було КБ Янгеля, і добре для партпрацівника знав проблеми ракетно-космічної техніки. За кілька днів Брежнєв сказав: «Нікого карати думати. Усі себе покарали». На похороні на Байконурі Гречко і Устинов плакали, Брежнєв ридав вголос. У день похорону на Байконурі за багато днів ринув злива. Люди говорили: природа плачет…

Первый питання, котрий Хрущов поставив Янгелю: «Ти ж чому вижив?» Янгель тремтячим голосом відповів: «Відійшов покурити. В усьому винен я». Головний конструктор Михайло Янгель помер свого 60-річчя від п’ятого інфаркту. У його КБ «Південне» були розроблено все вітчизняні міжконтинентальні балістичні ракети, які забезпечили країні паритет з США.

23 жовтня 1963 року сталася пожежа на ракеті конструкції Корольова Р-9 шахтного базування. У шахті відзначено підвищена загазованість киснем, пролили трохи гасу. Але що це трохи помітні відхилення від норми у величезній, десятьох поверхової, шахті. На 8-му поверсі перегоріла звичайна електрична лампочка. Молоденький лейтенант Шербаков вирішив її замінити. Майнула іскра… По офіційним даним, в шахті згоріли 8 людина. Деякі кинулися допоможе черговому розрахунку, інші заживо згоріли в лифтах.

Выводы? Як легко їх робити сьогодні… Янгель на жалобної церемонії на Байконурі сказав: «Ми з ракетою на «ти», а вона вимагала звернення на «ви». На той час ракетна техніка робила перші кроки, і як ні думали про заходи безпеки, застрахуватися від аварій не міг. І так було й у Америці. Так може бути з випробуваннями будь-якій новій техніки, який би обережністю не мали конструктори й випробувачі. Судіть їх за помилки я з висот минулих років якось ніяково, майже непристойно. Можна тільки сказати цих людей спасибі за зроблене ними, через те, що вони принесли своє життя жертву тим цілям, що здавалися їм найважливішими. Ці мети не втратили значення й сьогодні. І забувати них нам нельзя.

Список литературы

Черток Б. Е. Ракети і. — Москва, Машинобудування, 1999.

Рок узяв гору над розумом. Сучасники про випробування ракети Р-16 і Головному маршала артилерії М. И. Неделине. Російський Державний архів науково-технічної документації.