Стан розвитку творчих здібностей у сучасній початковій школі

В процесі концепції дванадцятирічної загальноосвітньої школи, освіта покликана створити умови для інтелектуального, соціального, матеріального, фізичного розвитку і саморозвитку, а в стратегічному плані закласти фундамент для формування демократичного суспільства, для якого освіченість, вихованість, культура — найвищі цінності, незамінні фактори стабільного добробуту і динамічного розвитку України.

Особливість змісту початкової освіти полягає в тому, що крім традиційних знань, умінь і навичок, в нього включаються принципового нові компоненти і досвід творчої діяльності, досвід емоційного ставлення до навколишнього світу. Це сприяє розвитку творчих здібностей у процесі становлення сучасної національної школи на Україні.

Вивчаючи досвід навчальних закладів щодо розвитку творчих здібностей засобами театрального мистецтва, зазначимо, що вже в молодшому шкільному віці учні можуть виявляти елементи творчого мислення такі, як оригінальність, гнучкість, розробленість ідеї, швидкість знаходження нових варіантів вирішення задачі тощо. В психології виділено компоненти творчості дитини: оригінальність рішень задач, гнучкість мислення, вміння знаходити оптимальні способи діяльності, швидкість прояву мовленнєво-розумових процесів, успішність виконання діяльності.

Кожна освітня область вносить свій внесок у формування людини, яка буде жити в новому тисячолітті. Освітня область мистецтво, в контексті нашого дослідження театральне мистецтво, надає учням можливість усвідомити себе як духовно-значиму особистість, розвинути здатність художнього, естетичного, морального оцінювання навколишнього світу, опанувати вічні цінності культури, перейняти духовний досвід поколінь. Засоби театрального мистецтва, зазначені в нашому досліджені з перших днів шкільного життя будуть сприяти формуванню світогляду дитини в цілому, його естетичній та моральній суті, розвиватиме асоціативне, образне мислення. Саме через мистецтво театру школяр може розвивати свої творчі здібності, набувати досвіду творчої діяльності, формувати свою індивідуальність.

У наш час з особливою гостротою стоїть завдання формування духовного світу людини третього тисячоліття, відродження та розквіту культурних традицій українців. Це завдання з розвитку особистості молодшого школяра допомагає вирішити і гурткова робота, а зокрема, заняття школярів у театральних студіях, які несуть великі можливості для творчого розвитку учнів початкової школи.

Аналізуючи дитячу творчість, можемо оцінювати якості дитини, його схильності, інтереси, здібності. Більш того, у дітей вроджені задатки до творчості, які незалежно і спонтанно виявляються в їх діяльності. У ранньому дитинстві вже складається вільна творчість, що відповідає принципам свободи творчості. Процес творчості викликає у молодших школярів особливе бажання діяти в щирій і невимушеній обстановці в таких видах діяльності як гра, інсценізація, вокальний спів, декламування віршів та ін. За своєю природою творчість учня початкових класів часто носить імпровізаційний характер. Вона дає можливість значно повніше оцінювати індивідуальні особливості.

Раннє залучення дітей до творчої діяльності, як зазначає Б. Теплов, є корисним для загального розвитку, цілком відповідає потребам та можливостям молодшого школяра. У дітей семи років широко розвивається самостійна творчість: музична, театральна, літературна. Цієї ж точки зору щодо значення результативної продуктивної діяльності, щодо ролі творчої уяви та її особливостей дотримуються Л. Вигодський, А. Леонтьєв, А.Запорожець. К. Головская доводить у своєму дослідженні, що діти проявляють творчість у такій близькій їм діяльності, як музичні ігри, хороводи, танці, інсценізації, співи, декламування віршів тощо.

Для детального вивчення та аналізу окресленої проблеми, як зазначалося вище, ми здійснили педагогічне спостереження за діяльністю школярів і керівників дитячих гуртків у позакласний час. Саме педагогічне спостереження дозволило зібрати фактичний матеріал з питань організації та методики проведення художньо-творчої театральної діяльності, специфіки і якості національного виховання, формування творчих здібностей, виявлення особливостей позакласної роботи. Об'єктом спостережень були дії школярів на заняттях гуртків, дитячих колективів, проведення різних театралізованих форм репетиційної роботи, показ вистав та інші заходи позакласної роботи.

Зацікавленість учнів мистецтвом театру надзвичайно велика, про це свідчать результати опитування, а для молодших школярів цей вид мистецтва є найпопулярнішим поряд з кіномистецтвом (57,04%). (Додаток Е) Зростання соціальної ефективності театрального мистецтва, безумовно, потребує цілеспрямованого педагогічного впливу на сприймання того чи іншого літературного твору, вистави, казки, сюжетної гри, систематичного виховання і освіти школярів засобами театру. Такої думки дотримуються вчителі та керівники гурткової роботи (84,48%). (Додаток Ж) На запитання, запропоноване вчителям та керівникам гуртків («Ваше ставлення до застосування театрального мистецтва у роботі з молодшими школярами?») та аналогічне — батькам («Яке ваше ставлення до участі молодших школярів у дитячому театрі в позакласний час?»), були одержані й узагальнені позитивні відповіді.

Було опитано батьків, чиї діти беруть участь у постійно діючих самодіяльних колективах (29 осіб.), і 120 осіб — епізодично, при підготовці позакласних або інших заходів позакласної роботи. Якщо у перших виявлено 100% позитивне ставлення до участі їх дітей у театральній творчості, то серед останніх таке позитивне ставлення виявляють 78,2% батьків, нейтральне (байдуже) — 17,9%, негативне — 3,8%. При цьому 14% батьків не знають, що їх діти беруть участь у позакласних заходах.

Більшість «позитивно налаштованих батьків» (97,3%), чиї діти залучаються до проведення театралізованих заходів в позакласний час епізодично, формально не заперечують проти їх участі у постійній гуртковій роботі, проте реально 86,8% з них не стимулюють цього. Наводимо приклади таких відповідей:

• — Треба більше займатися уроками;
• — Немає часу водити дитину;
• — Немає поблизу гарного гуртка;
• — Вона втомлюється у школі;
• — Він уже відвідує спортивну секцію;
• — У нього негаразди з математикою;
• — Треба доглядати меншу сестру;
• — Вона не хоче і т.д.

Більшість батьків (95,4%), які позитивно ставляться до участі дітей в театральному гуртку, колективі, до залучення їх до театральної творчості у позакласній роботі, розглядають її не стільки з точки зору розвитку особистості, скільки — можливості «зайняти» дітей у вільний час, тобто конструктивної форми дозвілля. Наводимо кілька зразків таких відповідей:

• — Буде менше байдикувати;
• — Менше буде вештатися;
• — Він там перебуває під наглядом;
• — Вона нікуди не ходить, сидить вдома, лише дивиться телевізор, а в гуртку їй цікаво і подруги є;
• — Нам подобається робота театрального гуртка, оскільки вільний час дитини використовується цікаво, без впливу вулиці.
• 77,9% батьків вважають участь дітей у театральній творчості цікавою, розважальною. Приклади відповідей:
  • — Головне, щоб йому було цікаво;
  • — Якщо йому це подобається, нехай займається;
  • — Їй дуже подобається бути на сцені, вона весь час тільки про це й говорить;
  • — У неї там є подруги.
• 75,3% батьків оцінюють заняття дітей театральною творчістю так, що допомагають долати замкненість, сором’язливість, набути впевненості в собі. Приклади відповідей:
  • — Думаю, коли дитина перебуває в колективі, це її виховує;
  • — Коли дитина виступає на сцені, це допомагає їй бути розкріпаченою, незамкненою;
  • — Він дуже змінився, почав стежити за собою. Раніше міг вийти на люди у брудних черевиках, тепер щоразу вичищає, стежить за одягом;
  • — У неї в гуртку з’явилися подруги, вони часто зустрічаються, проводять спільно час;
  • — Ми раніше звертали увагу, що він ніколи не знайомився з однолітками, хлопцями у дворі першим, чекав, доки до нього підійдуть, запросять грати. Тепер він вільно підходить, в нього з’явилась якась впевненість у собі.
• 68,6% «позитивно налаштованих» батьків вважають, що участь дітей у театральних гуртках і театралізованих заходах розвиває естетичний смак, любов до мистецтва. Приклади відповідей:
  • — Це дозволяє торкнутися прекрасного в житті;
  • — Мистецтво — це те, чого зараз не вистачає. Вона дивиться телевізор — це неможливо, що там показують;
  • — Заняття мистецтвом — це завжди добре;
  • — Він зацікавився тим, що робить у гуртку, навіть нас з чоловіком вже вчить. Дивиться по телевізору кінофільм і виявляє різні недоліки;

Що стосується керівників гуртків, педагогів з позакласної роботи, то тут спостерігається протилежне: більшість (73%) відзначає, в першу чергу, можливості театральної діяльності для розвитку пізнавальної сфери, творчості, самореалізації, особистісної культури, а вже потім розглядають її як форму проведення вільного часу.

Найбільш цікавими є висловлювання вчителів про те, що виховний вплив театрального мистецтва повинен бути педагогічно організованим вже на початку шкільного навчання, оскільки у молодших школярів формуються основи художніх інтересів і потреб, особливості сприймання творів мистецтва і пов’язані з цим настанови, здійснюються активне залучення дітей до літератури, музики, танців, співів, тобто до мистецької творчості.

На запитання «Яка Ваша думка про вплив художньо-сценічної діяльності дітей молодшого шкільного віку на процес навчання у середній загальноосвітній школі?», ми отримали відповіді з певними розбіжностями в судженнях як вчителів, так і керівників дитячих театральних колективів та гуртків.

В цілому педагоги і керівники гуртків підкреслюють важливість виховання молодших школярів за законами краси, естетичної довершеності, що надає спілкування з мистецтвом театру. Йдеться і про формування відповідних знань та умінь, і про здійснення художньо-естетичної діяльності, в якій художньому мисленню молодших школярів надається особлива увага — це образність, нестандартність, «художність». На думку респондентів (96%), художньо-творча діяльність має бути наявною в дозвіллі кожного молодшого школяра.

Серед заходів, що подобаються молодшим школярам на дозвіллі слід назвати передусім відвідування кінотеатру та перегляд телепрограм цікаві «захоплюючі» фільми, мультфільми (91,16%). Найбільша кількість батьків зазначила «привабливість мистецтва театру» для дітей (53,53%), тоді як читання літератури, на їх думку, викликає певні труднощі, особливо у першокласників, оскільки вони відчувають дискомфорт стосовно «легкого й швидкого опанування рідною писемною та усною мовою». Серед мистецьких захоплень дітей, які спостерігають батьки, є й такі, як відвідування театральних вистав для юних глядачів вистав лялькових театрів (77,91%), циркових (81,09%), балетних (42%). Образотворче мистецтво теж має значний рейтинг (73,14%), та відеозаписи, телебачення та кіно все ж таки переважають серед молодших школярів. Можливо певну роль у цьому відіграють більш емоційне, яскраве зображення, динамічність сюжету, ігрова специфіка «чистих» кіножанрів (казок, пригод, фантастики тощо). Тут дитині все зрозуміло, вона має можливість швидко зробити для себе моральні висновки з кожної ситуації, розкрити свої знання, визнаючи естетичні переваги, особливості художньо-виражальних засобів, настрій музичного супроводу та загальний емоційно-пафосний або ліричний характер твору, оптимістичний фінал тощо.

На запитання «Чи використовуєте Ви у своїй роботі можливості засобів масової інформації (телебачення, відео, радіо тощо)?», «Як часто Ви з вихованцями відвідуєте театральні вистави?» відповіді аранжувалися за такими параметрами: «постійно», «інколи», «ніколи».

Керівники театральних гуртків відзначали також, що той матеріал, який пропонується для застосування у практиці дитячої театральної творчості, повинен повсякчасно удосконалюватися й наближатися до сучасного життя, включаючи й надбання національної культури. Має добиратися такий репертуар як за критеріями високої художності так і відповідно й вікових особливостей, потреб, інтересів молодших школярів, до їх можливостей. Крім того, як зазначали керівники гуртків, слід продуктивно використовувати навчальний матеріал з відповідних шкільних програм, особливо з літератури, історії, музики. Такий підхід, на думку опитуваних, надасть змогу посилити та оптимізувати педагогічні можливості дитячого колективу, організувати його роботу у відповідності з цими напрямами.

Провідне місце в організації театрально-сценічної творчості молодших школярів належить різним видам форм художньої діяльності. Результатом здійсненого опитування респондентів зазначеної категорії стала їх спільна позиція, а саме: творча гра, гра-драматизація, театральна імпровізація, сценічне мовлення, сценічний рух, акторська творчість, а також засвоєння елементарних знань з театральної етики.

Фахівці відзначили, що заняття в дитячому колективі повинні мати комплексний характер, де види діяльності, не мають окреслених, попередньо заданих часових меж, і які взаємодоповнюють один одного в єдиному репетиційному процесі.

Загалом у театральних гуртках і колективах можна зустріти комплекс різноманітних видів діяльності, що представляють театральне мистецтво. Поряд з традиційними напрямами пошукової роботи (вивчення сюжету, окремої ролі, опрацювання діалогічних схем, проведення спостережень за діями своїх партнерів тощо) з’являються й інші: виявлення нових сюжетних ліній у «запропонованих обставинах», опрацювання літературного тексту, відвідування театральних вистав, організація та художнє оформлення виступів свого колективу.

Разом з тим у процесі дослідження стало можливим виділити «ідеальні» предмети, що складають зміст занять театральним мистецтвом:

Таблиця 1.1.

Водночас ці предмети висловлюють дозволяють у позакласній роботі набути знань, умінь, навичок, досвіду молодшими школярами в процесі рекреаційно-розважальної діяльності.

Таким чином, дослідження довело, що:

• — існують розбіжності у поглядах на те, які види діяльності (чи предмети) мають складати зміст занять в «ідеальному» театральному гуртку (колективі);
• — в умовах аматорського дитячого колективу ці види діяльності повинні бути поєднанні в єдиний комплекс;
• — у такому комплексі різні види діяльності зберігаються, але вони перетинаються і переплітаються залежно від сценічно — постановчих завдань.

На основі проведеного теоретичного аналізу і констатувального дослідження в дипломній роботі обґрунтовуються такі педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів в умовах позакласної роботи засобами театрального мистецтва.

• 1. Спрямованість діяльності колективу на розвиток творчих здібностей молодших школярів.
• 2. Врахування вікових психологічних і фізичних особливостей молодших школярів.
• 3. Відповідність занять театральним мистецтвом особливостям позакласної роботи.
• 4. Об'єднання названих дисциплін у предметний комплекс.

Отже, в ході аналізу стану розвитку театральних здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва нами було виявлено наявність різних поглядів педагогів і керівників театральних колективів на можливості і шляхи розвитку творчих здібностей молодших школярів в аматорській театральній діяльності. Спостерігається переважно позитивне ставлення батьків до участі молодших школярів у театральних гуртках і театралізованих заходах, у позакласній роботі.

Ефективність організації позакласної діяльності молодших школярів з окресленої в дипломному досліджені може бути підвищена за названих педагогічних умов.