Німецький фашизм у 1920-1930-х роках

ВСТУП

Незважаючи на те, що нацизм давно став частиною історії, він і сьогодні привертає до себе увагу дослідників. Це підтверджується новими томами, які щорічно випускаються і присвячені Гітлерові, вищим нацистським лідерам, Другій світовій війні, СС, концентраційним таборам і системам тотального знищення.

Аура таємничості підтримується різними популярними романами, що зображують злодіяння військових злочинців, підпільні післявоєнні нацистські організації, появу Гітлера через багато років після нібито сумнівної смерті. Зображення похмурих аспектів нацизму тут не знає меж. Як наслідок — психопати і садисти колекціонують знаки відмінності і сувеніри Третього рейху, а ультро праві групи і секти запозичують форму нацистів та їхній церемоніал. Незважаючи на гіркі уроки минулого на сьогоднішній день навіть у благополучних демократичних країнах Західної Європи на легальному становищі існують націонал-соціалістські й інші неофашистські партії й угруповання. Ці рухи нечисленні і не мають серйозного впливу на політичне життя, але вони не зовсім безпечні. Вони проводять вишкіл своїх членів у польових умовах, інші насмілюються організовувати міжнародні зустрічі і збори, марширувати по вулицях і співати фашистські пісні, опоганювати пам’ятники антифашистської боротьби, нападати на синагоги і провокувати виступи проти кольорового населення. Вони влаштовують замахи, підривають бомби в громадських місцях, у результаті чого гинуть невинні люди. Неймовірно, але факт, що Адольф Гітлер і донині залишається почесним громадянином 179 німецьких міст, його численні біографії, що видаються і вільно розповсюджуються багатотисячними тиражами, склали разом із усілякими політичними реліквіями Третього рейху цілу гітлеріаду.

Поблажливе відношення до найзлочиннішого соціально-політичного явища ХХ століття — нацизму знаходить й інші підтвердження. 15 грудня 1980 року західноберлінський окружний суд оголосив про своє рішення виправдати посмертно Мариуса ван дер Люббе. Вирок, що виніс йому в 1933 році Імперський суд, був визнаний «явним перекрученням правосуддя». Ван дер Люббе нібито треба було судити лише як палія будинку. Про те, що він був знаряддям у руках дійсних паліїв не згадувалося нічого. Про головного підсудного — Г. Димитрова — говорилося так мало, що власне кажучи це рішення з’явилося перекрученням історичної дійсності. Димитров представлений як звичайний підсудний, виправданий через недостатню кількість доказів. Створювалося враження, начебто на Лейпцігському процесі 1933;1934 рр. розглядалася звичайна кримінальна справа, начебто і не було на ньому зіткнення двох ідеологій, двох політичних систем.

Добросердне і поблажливе відношення до нацистської небезпеки, її недооцінка роблять цю небезпеку ще більш реальною.

Однак, оскільки реальність нацистської загрози визначається не тільки психологічними і соціально-психологічними факторами, але й в набагато більшому ступені обумовлена економічними, політичними й історичними причинами, проблему потрібно розглядати ширше.

Питання про можливе відродження нацизму потрібно ставити суворо науково, а не емпірично і пропагандистськи.

Насамперед необхідно розмежовувати, наскільки нацизм зжитий історично, а наскільки — політично.

В історичному змісті нацизм дійсно зжитий і про його відродження не може бути й мови. Це означає, що як ідея і політична практика, що претендує на відкриття нового шляху для людства, нового порядку у світі, високого змісту людського життя, нацизм потерпів крах цілком і безповоротньо.

Після викриттів наприкінці Другої світової війни, і особливо після Нюрнберзького процесу, що зробив загальним надбанням численні документи про жорстокі злочини нацистів, нацизм більше не міг залишатися привабливим ні для якого народу. Для людства він — уже «відпрацьована» ідея.

Більш того, у політичному мисленні людей ХХ століття нацизм абсолютно одіозне явище, тому окремі режими, вимушені нишком прибігати до його політичних засобів, усякий раз поспішають відгородитися від нього, відмежуватися від якого б то ні було зв’язку і заперечувати яку би то ні було подібність з його практикою. Про це в наші дні побічно свідчить та обставина, що обвинувачення в нацизмі рівносильно дискредитації в морально-політичному змісті. Усе це дає нам підстави стверджувати: історично нацизм цілком зжитий.

Звідси, однак, не випливає, що він зжитий і політично, тобто що у визначених умовах правляча верхівка тієї чи іншої країни не вдасться до запозичення окремих елементів нацистської практики, засобів з його політичного арсеналу.

Ніхто не може дати такої гарантії. Тим більше що кожний з нас, стежачи за політичною ситуацією, не раз спостерігав, як легко піддається на профашистську спокусу будь-яка військова хунта, що прийшла до влади шляхом перевороту. Режим Пиночета — яскравий тому приклад.

Політична живучість нацизму має глибокі корені в економіці, у процесах централізації і концентрації капіталу і власності. Чим вище централізація і концентрація засобів виробництва в руках монополій і держави, чим вражаюча їхня економічна міць, тим ширше можливості знищення ліберальної демократії, ліквідації цивільних і політичних свобод особи і, отже, реального встановлення нацистського тоталітаризму. Монополія в економіці неминуче переростає в монополію в політиці, а потім — у всі інші сфери громадського життя. Зрозуміло, можливість встановлення нацистського диктату не завжди реалізується в політичному житті, але така можливість існує як об'єктивна й особливо небезпечна в періоди соціальних потрясінь. У всякому разі тенденція до тоталітаризму в сучасному світі усе ще сильна. Вивчаючи становлення націонал-соціалізму в Німеччині, ми маємо можливість простежити шляхи і способи формування нацистської тоталітарної диктатури, що дуже актуально і злободенно в наші дні, коли націоналізм, шовінізм і насильство піднімають голову.

Об'єктом дослідження є зародження і діяльність нацизма.

Предметом дослідження є нацистська диктатура в Німеччині в 1930;ті роки.

Мета дипломної роботи полягає у з’ясуванні обставин приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині, сутності їх внутрішньої і зовнішньої діяльності, насамперед економічної.

Завдання:

1.З'ясувати передумови і обставини приходу націонал-соціалістів до влади.

2.Визначити роль великих промислових монополій Німеччини у становленні нацизму.

3.Охарактеризувати альянс хімічного концерну «Interessen-Gemeinschaft Фарбеніндустрі» («І.Г.) з Адольфом Гітлером.

3.Відвести роль американському капіталу у відновленні і розвитку військової могутності Німеччини.

4.Проаналізувати характер взаємовідносин Радянської Росіі (СРСР) і Німеччини.

5.Розкрити сутність внурішньої і зовнішньої політики націонал-соціалістів.

Географічні рамки: Німеччина.

Вибір хронологічних рамок 1920;1930;ті роки обумовлений темою роботи. В 1920;х роках в Німеччині розпочала активну діяльність НСДАП (націонал-соціалістична робітнича партія), а в 1930;тих роках її лідер, Адольф Гітлер, досяг абсолютної влади, створивши нацистську тоталітарну державу. 1920;1930;ті роки — це період становлення і зміцнення позицій націонал-соціалізму у німецькому суспільстві, перетворення його у єдину пануючу ідеологію в Німеччині.

Новизна даної роботи заключається у тому, що в ній досить детально досліджена як внутрішньоекономічна так і зовнішньоекономічна діяльність Німеччини у 1920;1930;х роках, яка сприяла значному розвиткові країни, підготовки її до майбутньої, широкомасштабної війни. Відведена роль великому хімічному концерну «І.Г. Фарбеніндустрі», що мав пряме відношення до фінанасування НСДАП і дуже тісні стосунки з самим Адольфом Гітлером. Велика увага присвячена стосункам Німеччини з країнами Середнього Сходу. Розглянуті проблеми утворення кордонів після підписання Версальського мирного договору.

Дипломна робота написана на підставі принципів історизму, об'єктивності, системного підходу.

Історіографія та джерельна база обраної теми досить широка.

У книзі Ніколаса Гудрика-Кларка «Окультні корені нацизму» досить докладно розглянуті ідеї й історія аріософії з її передбачуваним впливом на нацистський рух Німеччини. Велика увага приділена джерелам пангерманізму й антисемітизму.

Робота У. Ширера «Зліт і падіння Третього рейху» є свідченням очевидця. У ній вся історія нацизму — починаючи від зародження партії до поразки Третього рейху у війні. Автор вивчає нацизм як явище в цілому, образ самого фюрера, етапи приходу Гітлера до влади.

Робота Галкіна А.А. «Німецький фашизм» грунтується на багатому фактичному матеріалі. Він детально досліджує НСДАП, її структуру і внутріпартійну боротьбу.

" Анатомія війни" Д. Ейхгольца і В. Шумана являє собою нові документи про роль німецького монополістичного капіталу в підготовці і веденні Другої світової війни.

Бланк А.С. у роботі «З історії раннього фашизму» розкриває його джерела і соціальні корені, сутність ідеології, причини поширення і впливу на маси, а також роль Гітлера, як ідеолога й організатора у формуванні й оформленні націонал-соціалізму.

Д.М. Проєктор, П. Ю. Райхшмир, А. А. Безименський у своїх роботах розглядають внутрішню і зовнішню політику Гітлера і нацистів після приходу до влади. З праць цих авторів вилучений багатий фактичний матеріал, що дозволив простежити процес поневолення фюрером армії і генералітету.

Янош Бачо у своїй книзі «Нацизм: від тріумфу до ешафота» чітко прослідковує історію націонал-соціалізму від його початків і до краху Третього рейха, проливає світло на плани Німеччини по перебудові світу .

У роботі Я. Кершоу «Гітлер», спираючись на концепцію Н. Вебера про «харизматичну перевагу», приділена основна увага дослідженню характеру влади Гітлера. Це дозволяє зрозуміти механізм і природу диктаторської сили Гітлера.

Особливий інтерес представляють мемуари Йоахима Ріббентропа, міністра закордонних справ нацистської Німеччини, «Таємна дипломатія Третього рейху», в якій автор аналізує зовнішню політику Адольфа Гітлера, виокремує її основні вектори і завдання.

" Meіn Kampf" - одкровення самого А. Гітлера, де він висвітлює свій шлях сходження до влади, демонструє своє відношення до опозиції, виступає як ідеолог НСДАП. Фюрер дуже багато хвалить себе, і в цих суб'єктивних судженнях вимальовується особистість, що рветься до влади будь-якими шляхами і засобами. Гітлер легко розвиває і трансформує ідеї любові до нації, до національної винятковості і вседозволеності.

Праця Джозефа Боркіна «Злочин і покарання «І.Г. Фарбеніндустрі» присвячена участі концерну «І.Г. Фарбеніндустрі» у підготовці воєн, розв’язаних Третім рейхом, висвітлює роль концерну в подіях, що привели до влади Гітлера, і викриває участь його керівників у звірствах нацистів, досліджує одну з найтаємничіших сторін діяльності.

Для вивчення особистості Гітлера і його пристрастей до влади дуже важлива праця Є. Самойлова «Фюрери», у якій дається теоретичне пояснення найстрашніших і загадкових подій нацизму в Німеччині, пов’язаних з А. Гітлером і його психологієй.

Книга болгарського історика Желева Желю «Фашизм: тоталітарна держава» надає повну характеристику фашизму, порівнюючи його з комунізмом, його структуру і економічні засади, передумови виникнення.

Досить грунтовна праця Мельникова Ю. М. «США і гітлерівська Німеччина» присвячена одній з центральних проблем передісторії Другої світової війни. В ній досліджуються американо-німецькі протиріччя в 30-х роках і політика США по відношенню до гітлерівської Німеччини. Автор доводить значну роль американського капіталу у приході націонал-соціалістів до влади і підготовці Німеччини до майбутньої війни.

Новаторською працею у галузі взаємовідносин СРСР і Німеччини є робота Д’якова Ю.Л. і Бушуєвої Т.С. «Фашистський меч ковався в СРСР». В ній надається повна картина таємних стосунків між Робітничо — селянською Червоною Армією і рейхсвером. Викривається діяльність радянського уряду, яка сприяла обходу Німеччиною положень Версальського договору.

В дипломній роботі використані також матеріали історичних журналів «Питання історії», «Нова і новітня історія» .

Таким чином, вивчення висунутої теми досить серйозно забезпечено джерелами, що дозволяє відповісти на всі поставлені питання.

Робота може бути використана в процесі викладання історії у школі.

Диплом має два розділи. У першому розділі, який називається «Німецький фашизм у 1920;х роках», йдеться мова про історичні корені нацизму, стосунки Німеччини з СРСР та США. Другий розділ «Прихід націонал-соціалістів до влади в Німеччині. Підготовка до Другої світової війни» присвячений передумовам, причинам приходу до влади Адольфа Гітлера, сутності, особливостям внутрішньої і зовнішньої діяльності нацистської Німеччини