Психологічне забезпечення здоров'я студентської молоді як напрям практичної психології

Психологічне забезпечення здоров’я студентської молоді як напрям практичної психології

Постановка проблеми. Найвиразнішою ознакою реформування вищої освіти в Україні є гуманістична спрямованість. А саме: студент як основна цінність, який здатний до навчання, розвитку, і викладач, який забезпечує соціальний захист майбутнього професіонала. А звідси центрованість на ідеях: людина не засіб, а мета; тому не студента треба пристосовувати до нової освіти, а освіту до нього.

У попередній період розвитку освіти майже не бралося до уваги біологічна основа людини. Сьогодні основним із напрямків гуманізації освіти є виховання свідомого ставлення до свого біологічного та психічного здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності.

Різні аспекти здоров’я людини розкриваються у дослідженнях І. Іщук, В. Л. Гавенко, І.М. Соколової, Є. Д Научителя, В.І. Осьодло, М. С. Корольчука, О.В. Корнієнко та ін. Однак, стан наукових розвідок з цієї проблеми поки що не може бути визнаний задовільним.

Мета даного дослідження — теоретично обґрунтувати сутність і зміст поняття «здоров'я», проаналізувати основні причини погіршення здоров’я студентської молоді, систематизувати основні форми роботи та методи психологічної допомоги, які сприяють забезпеченню фізичного та психічного здоров’я студентів.

Існує багато підходів до розуміння сутності та змісту поняття «здоров'я». Сам термін «здоров'я» неоднозначний, бо поєднує дві науки та дві області практики медичну і психологічну.

У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ) зазначається: «Здоров'я — це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, але і повне фізичне, душевне та соціальне благополуччя» .

Таке уявлення про здоров’я свідчить про тісний психосоматичний зв’язок стану людини з безліччю як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Життєдіяльність людини як складної живої системи забезпечується на різних, але взаємопов'язаних між собою рінях функціонування. Вчені умовно виділяють три взаємопов'язані рівні розгляду: біологічний, психологічний та соціальний, на кожному з яких здоров’я людини мас особливості свого прояву.

Здоров’я на біологічному рівні припускає динамічну рівновагу функцій усіх внутрішніх органів та їх адекватне реагування на вплив зовнішнього середовища.

Здоров’я на психологічному рівні пов’язане з особистим контекстом розгляду, в рамках якого людина постає як психічне ціле. Чим більш гармонійно поєднані всі суттєві властивості, що складають особистість, тим вона більш стійка, врівноважена та здатна протидіяти впливам, що прагнуть порушити її цілісність.

Благополуччя у психічному здоров'ї, на думку М. С. Корольчука [5], може бути порушене домінуванням певних негативних за своєю суттю властивостей характеру, дефектами в морально-етичній сфері, неправильним вибором ціннісних орієнтацій.

Зв’язок між психологічним та соціальним рівнями досить тісний. При розгляді здоров’я на соціальному рівні на передній план виходять питання впливу соціуму на здоров’я особистості. Психічне здоров’я зазнає впливу з боку різних соціальних явищ — сім'ї, друзів, умов навчання, дозвілля і т.д. Зазвичай активними учасниками в соціальній сфері почувають себе тільки люди зі здоровою психікою.

Здоров’я великою мірою залежить від душевного стану людини, зрівноваженості емоцій і почуттів, своєчасного вирішення її внутрішніх суперечностей, подолання емоційних конфліктів, від формування гармонійних стосунків у колективі. «Запущеність виховання та несприятливі умови оточення стають причиною різних форм неадекватної поведінки людини в суспільстві. Особистість може деградувати або змінитися, якщо зміниться її відношення до людей, до праці або колективу. Стійкість та постійність активних стосунків дозволяють особистості підтримувати особисту надійність, долати перешкоди та досягати намічених цілей, здійснюючи реалізацію своїх намірів» [5,11].

В останні роки з’явилась тенденція виникнення у школярів захворювань, які раніше були характерні для дорослих людей: остеохондроз, остеопатія, артеріальна гіпертензія, атеросклероз і т.д. Більшість сучасних захворювань, на думку лікарів, ножна охарактеризувати як соціально залежні. Часто невідповідність програмних вимог, методів навчання індивідуальним особливостям учня призводять до перенапруження, ускладнення адаптації, погіршення здоров’я на всіх рівнях: соціальному, психологічному, соматичному [1]. Зміцнення здоров’я молоді на соціальному рівні вимагає від суспільства перегляду невиправданих традицій та пріоритетів у сфері навчання та виховання, професійній зайнятості, організації дозвілля та відпочинку, індустрії харчування та ін.

Процес навчання у вищому навчальному закладі пов’язаний з переходом від шпальної до вузівської системи навчання і супроводжується різкою зміною «соціальної ситуації» розвитку особистості, при цьому процеси психофізіологічного дозрівання колишнього учня ще не завершені [2; 4].

Перехід до нової соціальної ролі, ролі студента, зміна звичної шкільної обстановки на незнайому вузівську вимагають часу для адаптації, навіть якщо студента зустрічають товариськість, увага зі сторони викладачів ВНЗ. У першокурсника виникає почуття відповідальності за те, як складеться подальше життя, часто ці процеси пов’язані з відривом від домівки.

Початковий період для першокурсника характеризується новим оточенням, новою системою занять, новим ритмом життя. Це, в свою чергу, може викликати стан внутрішньої напруги, який негативно впливає як на інтелектуальний так і на особистісний розвиток юнаків і дівчат. Суттєвий вплив на психічне здоров’я студентської молоді здійснює зростання навантаження на психічну діяльність, пов’язане з необхідністю засвоєння і переробки значного обсягу інформації. В останні роки увагу психологів, фізіологів, медичних працівників привертає також напруження і перенапруження фізіологічних систем організму під впливом негативних емоційних чинників та стресів.

Дослідження з цих питань давно вийшли за рамки біології і перетворилась у соціально-психологічні завдання: навчити людину успішно керувати процесами, які відбуваються в організмі, запобігати виникненню та розвитку порушень у функціях різних органів внаслідок тривалих переживань. Мова йде не про помірне емоційне напруження, яке не шкідливе для здоров’я, оскільки являє собою необхідну психологічну основу творчої діяльності людини, потрібне для переборення труднощів, особистих невдач. Завдання полягає у тому, щоб нейтралізувати сильні емоційні переживання, які призводять до виникнення хворобливих станів у організмі.

Позитивні емоції відображають сприятливий стан організму, приємні відчуття як результат задоволення потреб, почуття радості. Такий позитивно — емоційний стан супроводжується підвищеною творчою працездатністю, високою продуктивністю праці, зниженням втомленості, посиленням стійкості організму до шкідливих зовнішніх чинників. Негативні емоційні стани — страх, афект, образа, гнів, журба, тривога, туга — заслуговують на особливу увагу, оскільки невіддільні від напруженої роботи серця, судин, травного тракту, залоз внутрішньої секреції та ін. Усі ці органи залучаються до емоційного збудження автоматично, мимовільно. Негативні емоції мають властивість довго утримуватись в центральній нервовій системі і нерідко переходять у «застійний стан» .

Більшість сучасних вчених розглядають емоції як пристосоване явище, а емоційний стрес як доцільний, бо завдяки мобілізації ресурсів організму підвищує готовність людини до зустрічі з небезпекою, з тяжкими психічними і фізичними перевантаженнями. Мобілізуються не тільки енергетичні, але й інформаційні ресурси, які сприяють більш швидкому відтворенню потрібної інформації. Збільшуються і ресурси часу, швидкість реакції на подразник і кожна хвилина використовується більш продуктивно. Але мобілізація сил, корисна у здоровому організмі і може бути небезпечною у хворому.

Канадський вчений Ганс Сельє сформулював поняття стресу як загальної сукупності пристосовано-захисних реакцій організму на будь-яку дію, що породжує фізичну чи психічну травму. Стрес — це загальна система відповідь організму на дію подразників. Надмірно сильні стресори часто призводять до реакцій з емоційним перенапруженням нервової системи, дезорганізацією поведінки, які можуть супроводжуватися порушенням важливих фізіологічних процесів.

Розрізняють поняття фізіологічних і психологічних стресів. Фізіологічними стресорами можуть бути і умови, що спричиняють порушення структури або діяльності організму. Психологічними стресорами стають лише ті, які люди розглядають як несприятливі для свого благополуччя. Отже, питання про те, чи може той або інший стимул відігравати роль психологічного стресора визначаються минулим досвідом людини, її здатністю правильно оцінювати ситуацію. У зв’язку з цим фізіологічний стресор може одночасно виступати і як психологічний.

Залежно від оцінки шкідливості стимулу вибирається вид захисної поведінки, яким визначається інтенсивність і тип стресової реакції. Численні психологічні дослідження свідчать про відносне значення тих чи інших життєвих ситуацій як чинників, що обумовлюють форму та інтенсивність емоційного реагування певної особи. Відомо ще й те, що інформація, яка має однакове значення для цілої групи людей породжує у різних її членів не однакові емоції. Отже, форми реагування організму залежать не лише від специфіки впливу на нього, а й від індивідуальних рис особи, особливостей її емоційного сприйняття.

Дослідження, проведенні у студентському середовищі, виявили основні причини виникнення стресових ситуацій у студентів: надмірна кількість інформації чи відсутність необхідної інформації; нестача часу, перевантаження завданнями, які потрібно завершити за короткий період часу; конфлікт ролей, одночасне виконання різних завдань; невизначеність ролей, коли студент не знає, що від нього чекають; негативні умови діяльності (шум, відхилення температури в приміщенні, погане освітлення); відкладання своїх незавершених справ.

Переборювати вплив негативних факторів допоможуть правильна гігієнічна поведінка, режим навчання, праці та відпочинку. Молода людина повинна знати свій поріг чутливості, свої індивідуальні засоби захисту. Велике значення має адекватна самооцінка особистості, вміння зберігати витримку, навички моделювання своїх можливих емоційних реакцій, звичка не робити поспішних висновків, навички позитивного мислення. Вчені доводять, що можна послабляти негативну дію стресорів шляхом переключення на інший вид діяльності (хобі). Ідеальними в цьому відношенні є фізична праця та спортивні вправи. Важливо у цей час допомагати іншим людям, бути весь час зайнятим, будувати плани на майбутнє. Заспокійливо та мобілізуюче діє контрастний душ, прогулянка на природу, слухання музики.

Для того, щоб керувати станом напруги, необхідно добре уявляти механізм розвитку стресу, використовувати корисні функцій і виключати негативні. Часто студенти не володіють цією інформацією, не знають куди можна звернутися в ситуаціях психоемоційного стресу, міжособових конфліктів, елементарного психологічного дискомфорту, а іноді навіть не усвідомлюють, що вони потребують психологічної допомоги.

У переважній більшості вищих навчальних закладів психологічна допомога студентам надається студентськими поліклініками та силами самих викладачів [3]. Існуюча система медичної і психологічної допомоги студентам не в змозі вирішити проблему погіршення соматичного та психічного здоров’я студентів. Виникає необхідність створення такої моделі психологічної служби у ВНЗ, яка б відповідала сучасним умовам життя і навчання студентів, володіла критеріями та ефективними психолого-педагогічними методами оцінки психічного здоров’я, своєчасно надавала кваліфіковану психологічну допомогу усім учасникам навчально-виховного процесу. Робота психологічної служби ВНЗ повинна бути комплексною і проводитись в декілька етапів. Це ті основні напрямки, які тісно взаємозв'язані між собою: психодіагностичний, психопрофілактичний, консультативний і психокорекційний.

Психологічна служба в Сумському державному університеті діє з 1 січня 2002 року. Ця служба була створена як відповідь на нагальні потреби студентів та зикладачів з метою надання допомоги всім учасникам педагогічного процесу та покращення соціально-психологічного клімату ВНЗ та його окремих підрозділів. Створено та обладнано відповідно до вимог кабінет психологічної служби.

Психологічне забезпечення здоров’я студентської молоді є важливим напрямком роботи практичного психолога і здійснюється за такими основними напрямками: просвітницька робота, профілактична робота, діагностична робота (індивідуальна і групова), консультативна робота (індивідуальна і групова), корекційна робота (групова та індивідуальна).

Просвітницька робота здійснюється практичним психологом через постійно діючий лекторій. Інформування студентів з актуальних питань зміцнення та покращення здоров’я відбувається шляхом оформлення постійно діючого стенду «Психологічна служба в дії». Значною популярністю серед студентів та викладачів користуються «Школа лідерів» та «Школа кураторів» .

Серед профілактичних заходів популярними є індивідуальні та групові бесіди зі студентами, тренінгові заняття на теми: «Самогубство — проблема сучасності», «Стресові ситуації та шляхи виходу з них», «Психологічні особливості підготовки до екзаменів та заліків», «Як планувати свій режим дня?», «Як боротися з перевтомою?» тощо.

Значна увага приділяється проблемі адаптації першокурсників, що можливо лише за умови тісної співпраці практичного психолога з кураторами студентських груп. Вивчаються індивідуальні особливості студентів, на кураторських годинах обговорюються актуальні проблеми першокурсників.

Приділяється увага пропаганді серед студентської молоді здорового способу життя. Ефективною формою роботи у цьому напрямку є щорічне проведення місячника «За здоровий спосіб життя» .

Проводиться робота по виявленню соціального статуту особистості в студентській групі та розвиток організаторських здібностей студентів на спеціальних заняттях «Школи лідерів» .

Серед багатьох напрямків консультативної роботи значний запит спостерігається на надання кваліфікованої допомоги у вирішенні проблем молодих студентських сімей.

здоров’я студентська молодь психологія.

Висновки

Сучасні наукові уявлення про здоров’я свідчать про тісний психосоматичний зв’язок стану людини з безліччю як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Зростання кількості негативних факторів призводить до погіршення стану здоров’я, що викликає занепокоєння фізіологів, медичних Працівників, психологів.

Психологічне забезпечення здоров’я студентської молоді повинно стати пріоритетним напрямком діяльності психологічної служби у вищому навчальному закладі. Необхідно створити таку модель психологічної служби у ВНЗ, яка б відповідала сучасним умовам життя і навчання студентів, володіла критеріями та ефективними психолого-педагогічними методами оцінки психічного здоров’я, своєчасно надавала кваліфіковану психологічну допомогу.

Зміцнення здоров’я молоді на соціальному рівні вимагає від суспільства перегляду невиправданих традицій та пріоритетів у сфері навчання та виховання, професійній зайнятості, організації дозвілля та відпочинку, індустрії харчування та ін.

Література

• 1. Айдаралиев А. А., Максимов А. Л. Адаптация человека к зкстремальньїм условиям (опьіт прогнозирования). ~Л>, 1988.
• 2. Гавенко В.Л., Бачериков Н.Е. Ранняя диагностика и профилактика психических расстройств при развитии гипертонической болезни, церебрально-сосудистой недостаточности у лиц молодого возраста. — X., 1992.
• 3. Пейсахов Н. М. Психологическая служба в вузе /Вестник вьісшей школьї. Казан. ун-т. — 1985. — С.36−54.
• 4. Польшин А. К., Жарова Л. В. Психологические особенности адаптации студентов к обучению в вузе /Вестник Харьковского нац. ун-та, серия «Психология». — 2000. — № 483. — С 141−145
• 5. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров 'я /Навч. посібник М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, А. Ф. Косенко, Т.І. Кочергіна. Заг. редакція М. С. Корольчука. — К.: Фірма «ІНКОС», 2002. — 272 с.