Продуктивність курей несучок в залежності від яруса батареї в підпрємсті «Авіс — Україна»

Тема

«Продуктивність курей несучок в залежності від яруса батареї в підпрємсті «АвісУкраїна»

Вступ Виробництво харчових яєць у нашій країні, особливо в останні роки, було суттєво удосконалене в напрямку підвищення економічної ефективності виробництва та поліпшенні якості продукції. Так, завдяки селекційним досягненням несучість курок-несучок зросла з 280 шт. до 310−320 шт. за рік, жива маса перед виробничим використанням знизилась від 2,1 до 1,5−1,6 кг та знизились витрати корму на 10 яєць до 1,7−1,75 кг.

Науково-технічний прогрес за останні десятиріччя вніс суттєві зміни у технологію виробництва яєць і м’яса птиці. Тенденції, які відмічаються у годівлі птиці, стосуються як розробки ефективних рецептів комбікормів, так і вдосконалення систем нормування живлення і оцінки поживності кормів. Ці зміни обумовлюються впровадженням нових, перспективних в економічному і екологічному відношенні, технологій виробництва продукції птахівництва, селекційними досягненнями та суттєвим зростанням вимог до якості і безпеки продуктів харчування для здоров’я людини .

Ефективний розвиток птахівництва в Україні має велике економічне і соціальне значення, яке полягає у широкому попиті на високоякісне за жиро — та амінокислотним складом м’ясо пояснюється тим, що воно найкраще, а яйця — найбільш повноцінним і водночас доступним для широких верств населення джерелом білків. Згідно з науково обґрунтованими нормами споживання цієї продукції має становити 255 яєць і 17 кг м’яса птахів на душу населення на рік. 41]

Ефективність роботи птахівничих підприємств значною мірою залежить від раціонального використання виробничих ресурсів і, зокрема, від стану матеріально-технічної бази виробництва. Технічне оснащення пташників є таким самим важливим для галузі, як і використання високопродуктивних кросів та контрольована годівля птиці. Нині господарствами України використовується понад 1300 комплектів механізованих кліткових батарей для утримання стад та для вирощування ремонтного молодняку курей яєчного напряму продуктивності, 900 комплектів обладнання для вирощування бройлерів і утримання батьківських стад курей м’ясного напряму на підлозі, більше 2 тисяч промислових інкубаторів та інші машини і обладнання.

На підприємствах з виробництва харчових курячих яєць велика кількість кліткового обладнання відпрацювало амортизаційний термін та морально застаріло, що не дає змогу впроваджувати новітні технології утримання птиці. Високі затрати енергетичних і кормових ресурсів при експлуатації такого обладнання збільшують собівартість продукції птахівництва і знижують її конкурентоспроможність.

Велике економічне значення для підвищення ефективності птахівництва має запровадження у виробництво нових наукових розробок: технологічного обладнання з інноваційними рішеннями, переривчастого освітлення, примусової линьки, глибокої переробки м’яса, яєць, біоконверсії відходів тощо. На сучасних птахівничих підприємствах керівники і провідні спеціалісти намагаються створити для птиці оптимальні умови утримання і годівлі, впроваджують сучасні ресурсозберігаючі прийоми і методи у виробничий процес, застосовують систему дієвих ветеринарно-санітарних заходів з метою реалізації високого генетичного потенціалу продуктивності курей сучасних спеціалізованих кросів. Саме такі підходи до ведення технологічного процесу виробництва харчових курячих яєць надають можливість птахівничим підприємствам досягти високих показників господарювання і конкурентоздатності всього підприємства в цілому. Отже, за інтенсивних умов ведення галузі актуальними є дослідження щодо визначення впливу різних технологічних чинників на продуктивні якості курей сучасних кросів. Потребує вивчення визначення впливу утримання птиці в кліткових батареях різних типів на показники яєчної продуктивності, а також вивчення досвіду провідних птахогосподарств щодо впровадження ресурсозберігаючих прийомів, які спрямовані на подовження строку продуктивного використання промислового стада птиці.

1. Огляд літератури

1.1 Значення технології виробництва харчових яєць Для підвищення ефективності галузі птахівництва в державі необхідно виходити із наступних положень, які визначають науково-технічний прогрес і використань власно продуктивних кросів птиці; повноцінна годівля; чітке дотримання ветеринарно-санітарних вимог, вдосконалення технологій утримання птиці, організації виробництва і праці.

В країні створені селекційні центри по птахівництву на базі науково-дослідних установ та дослідних господарств, які є принципово новими структурними підрозділами в системі племінних господарств.

Головна задача селекційних центрів — створення нових високопродуктивних кросів птиці і вдосконалення існуючих при безпосередньої участі наукових співробітників різного профілю на основі використання великого генофонду птиці, нових методів і програм селекції.13

Технологія виробництва харчових яєць базується на таких основних принципах:

1) використання гібридних курей у період їх найвищої продуктивності (від 22 до 74 тижнів життя;

2) утримання курей-несучок у сучасних кліткових батареях;

3) годівля курей повнораціонними сухими комбікормами;

4) утримання птиці у пташниках великої місткості з оптимальним мікрокліматом та диференційованим освітлювальним режимом;

5) рівномірне цілорічне виробництво яєць у відповідності з технологічним графіком.

Пташники обладнують комплектами технологічного обладнання для кліткового вирощування ремонтного молодняку несучих курей (КБУ -3, БКМ-3, Р-15, БГО — 140 та інші). 23]

Жива маса курчат після вибирання з вивідної шафи має бути не нижче 33 г. При подальшій комплектації пташника різниця у виведенні не повинна перевищувати 5 днів. Для контролю за розвитком молодняку і коригування годівля кожного тижня зважують заздалегідь виділену групу птиці кількістю 100 голів.

У перші 5−7 днів вирощування курчатам потрібно згодовувати комбікорм з добових годівниць (листів). Фронт годівлі та напування на 1 курча до 8-тижневого віку становить менше 5 см, у подальшому — до 10 см. При напуванні із ніпельних поїлок — 1 ніпель на 6−8 голів з наступним підняттям їх з ростом птиці.

У перші дні вирощування курчат розміщують на верхніх або середніх ярусах кліткової батареї, де найбільш сприятливі температура та інтенсивність освітлення, зручно обслуговувати поголів'я.26

Зниження затрат корму на одиницю продукції може бути досягнуто на основі повноцінної годівлі птиці доброякісними комбікормами. Комбікормові заводи повинні повністю відповідати за якість комбікормів, їх біологічну повноцінність у відповідності з ГОСТами для окремих видів птиці та її вікових груп, що дозволить виключити неякісну доробку заводського комбікорму в примітивних кормоцехах птахоферм. 30]

На великих птахофабриках, або птахофермах виробництво яєць може бути організоване по принципу замкненого циклу. Технологічний процес при цьому в господарстві включає в себе підготовчі та основні операції: виробництво інкубаційних яєць, їх інкубацію, вирощування ремонтного молодняку для укомплектування батьківського та промислового стада, виробництво харчових яєць і випуск готової продукції.

Для забезпечення належних умов вирощування молодняку і утримання дорослої птиці цехи чи відділи роблять в ізоляції один від одного. Птицю утримують кількома методами: у без вигульних пташниках, на глибокій підстилці, сітчастих підлогах і клітковим утриманням. Найбільше застосовуються кліткове утримання птиці. Особливості цього методу заключається в розміщенні птиці невеликими групами. 31]

Курчата в умовах кліткового утримання в перші два місяці ростуть дуже інтенсивно, але подальший розвиток їх значно скорочується. За перші два місяці жива вага курчати збільшується з 36 — 40 до 570 — 650 г, за послідуючі три місяці досягає 1450 г. Для того, щоб досягти відмінних результатів вирощування птиці при клітковому утриманні необхідно дотримуватися норм, які рекомендують щільність посадки курчат. Перевищення норми посадки може призвести до відставання молодняку в рості і більшому відході птиці. Добових курчат сортують, щоб не допустити значної різниці між ними за ростом та загальним станом. Якщо курчат вирощують у багатоярусних клітках, то менших і слабших розміщують в клітках верхнього ярусу, де тепліше та світліше. Якщо курчат вирощують в клітках, які обігріваються, то температуру повітря вимірюють як в клітках, так і в приміщеннях. Також за температурою повітря можна слідкувати і по самих курчатах. При високій температурі курчата багато п’ють води і погано поїдають корми, а при недостатньо високій температурі курчата збуджені і розміщуються купою в глибині клітки. Різне коливання температури в той чи інший бік може призвести до погіршення загального стану птиці, тому слід уважно дотримуватися встановленої норми. Вологість повітря на проміжку перших 15 -20 днів курчат піддержують в межах 65 — 70%, в подальшому рості курчат її знижують до 55 — 60%.21

Найбільший вплив на розвиток молодняку має тривалість освітлення. Зміна тривалості освітлення або світлового дня, впливає на молодняк наступним чином: довший світловий день стимулює статеву зрілість, короткий світловий день гальмує її. Занадто рання статева зрілість ремонтних молодок небажана, так як вона впливає на яйценосність, малі за розміром яйця і збільшення вибраковки несучок. Тому вирощувати курчат рекомендують при короткому, стабільному світловому дні, тривалістю 6 — 8 годин. У першу неділю вирощування світловий день повинен бути більший: перша неділя — 15 годин, друга — 12 годин, третя — 9 годин, до п’ятимісячного віку 6 — 8 годин.

Щоденний догляд за молодняком включає в себе поважний догляд птиці та видалення слабих курчат. Якщо вимушена вибраковка та падіж молодняку перевищують допустиму норму, то необхідно знайти причину. 22]

Для контролю за ростом і розвитком молодняку на кожному робочому місці є контрольні клітки, в яких важать курчат та порівнюють їх дані до норми.

При організації утримання кліткових несучок необхідно зробити для них такі умови, які б забезпечили високу яйценосність, збереженість птиці, ефективно використовувати корми. Досягнути цього можна комплексом умов, які включають в себе розміщення птиці в клітках, повітряним обміном в приміщеннях, режиму температури і вологості повітря, світлового режиму, повноцінну годівлю.

До старшого поголів'я ремонтних молодок переводять у віці 5 місяців, але в клітках для несучок вони повинні бути розміщені до початку яйценосності, не пізніше як у віці до 140 днів. Переміщення молодок, які почали нестися, із одних кліток в другі може призвести до зниження яйценосності, або до тимчасового погіршення яйцекладки. Щільність посадки кліткових несучок визначають кількістю курей в одній клітці та площею клітки, яка приходиться на одну голову, або кількістю голів на 1 кв. м площі клітки, ще треба ураховувати і довжину фронту годівлі. 15]

Вибір оптимальної щільності посадки має дуже велике економічне значення при більш вільному розміщенні несучок, яйценосність їх більша, ніж при більшій щільності посадки. Норма складає 400 кв. см на несучку, а довжина фронту годівлі повинна становити 10 см на несучку. Нормальною температурою в приміщеннях для кліткових несучок є 15 — 160С, при вологості повітря 60 — 70%.

Як і при вирощуванні ремонтного молодняку для несучок важливе значення має тривалість освітлення. В період яйценосності несучок утримують при поступово зростаючому стабільному освітленні. Зменшення тривалості освітлення допустимо тільки при проведенні примусової ліньки. Якщо яйценосність курей у віці 15 місяців знаходиться на достатньо високому рівні, то немає необхідності збільшувати світловий день більше 18 годин. Збільшувати тривалість освітлення можна один раз в місяць одразу на вказаний строк. При використанні механізованих і автоматизованих кліткових батарей догляд за курками — несучкам проводиться в основному до наглядання за птицею, своєчасним видаленням слабих і непродуктивних осіб, та піддержанні приміщень в належних санітарних умовах. 10]

Для контролю за станом птиці, її годівлею на робочих місцях виділяють контрольні клітки курей із цих кліток кожний місяць зважують і виявляють середню масу птиці.

До віку 10 — 12 місяців жива вага птиці постійно зростає, а потім залишається більш менш стабільною. Значні зміни ваги як в сторону збільшення, так і в сторону зниження вказують в першу чергу на неповноцінну годівлю.

Кліткових несучок застосовують для отримання яєць на протязі одного року. Основним показником, який характеризує яйценосність курей є яйценосність на середню несучку, яка визначається відношенням валового збору яєць поголів'я.

Вибракування і рівень яйценосності несучок залежить від багатьох факторів, використання кросу, умов годівлі та утримання. 3 ]

1.2 Технологічні особливості вирощування та утримання яєчних курей На сучасних птахофабриках в основі технологічних графіків мають лежати раціональні технологічні схеми вирощування молодняку і утримання дорослої птиці. Вони базуються на вирощуванні молодняку в кліткових батареях з добового до 17-тижневого віку, а потім переведенні їх в пташник для утримання промислового стада. У деяких господарствах ці строки змінюють відповідно до умов конкретного господарства — з урахуванням максимального використання виробничих площ як для молодняку, так і для дорослої птиці. У нашій країні найбільш поширене кліткове утримання курей-несучок — в 3-ярусних кліткових батареях різних типів. Основні параметри технології вирощування ремонтного молодняку та вирощування курей-несучок представлені в табл. 1.

Табл. 1. Основні параметри технології вирощування та утримання яєчних курей

Для зменшення витрат енергії рекомендують використовувати в пташниках режими переривчастого освітлення, при цьому поліпшується якість шкаралупи, збільшується маса яєць, знижуються витрати корму та енергії, що в цілому дозволяє збільшити рентабельність виробництва яєць на 10,5−12,5%. Впровадження переривчастих режимів освітлення, узгоджених з режимом напування птахів, сприяє підвищенню несучості курей на 1,5−4%, витрати корму на 10 шт. яєць зменшуються на 4−8%, зменшуються також витрати води, енергії — в 1,5−3 рази. Враховують також колір освітлення: червоне світло попереджує розвиток канібалізму, оранжевий колір використовують для фарбування гнізд.27

У нашій країні з’являються господарства, які перейшли на утримання курей-несучок на сітчастій підлозі, використовуючи обладнання фірм «Big Dutchman», «Salmet», «VDL Agrotech». Комплекти обладнання для утримання птахів на сітчастій підлозі включають тарілкову та ланцюгову системи роздачі кормів, ніпельні системи напування, гнізда з нахиленою підлогою, обладнання клімат-контролю, вентилятори, бункери для кормів, сучасні нагрівачі, які працюють на різному паливі. Вартість обладнання для утримання птахів на підлозі на порядок нижча, ніж кліткового обладнання. 8,11]

Перспективні проекти вигульного утримання птахів розроблені спеціалістами фірми «Біг Дачмен». За цією технологією вихід продукції з одиниці площі буде меншим, однак ціна на яйця, одержані в екологічно чистому середовищі, вища. Так, десяток яєць від несучок, яких утримують у клітках, коштує 1,87 DM, на підстилці — 3,2, а у вольєрі — 3,71 DM. Слід зазначити, що більшість птахофабрик в Україні не мають можливості переобладнувати старі кліткові батареї, а тим паче придбати дороге обладнання нової конструкції. 31

Важливим напрямком підвищення ефективності галузі є виробництво яєчних продуктів. На вітчизняних птахофабриках переробляється не більше 15% яєць, тоді як за кордоном — до 40%. Крім традиційних продуктів переробки яєць — яєчного меланжу, яєчного порошку заслуговують на увагу такі продукти переробки як рідке пастеризоване яйце, сухий яєчний білок, жовток, виробництво лізоциму (з білка), фосфоліпідів (з жовтка), виробництво сухих омлетів.

У ХХІ ст. птахівниками всесвітньовідомих компаній буде вирішуватися нове завдання — одержання екологічно чистих продуктів харчування при застосуванні сучасних технологій і відповідного обладнання. Для зниження витрат кормів і підвищення ефективності їх використання організмом птахів вважається необхідним забезпечення цілого комплексу заходів:

· організувати виробництво рослинної продукції для забезпечення комбікормової промисловості різноманітною сировиною;

· вдосконалити технологію підготовки кормів для згодовування (подрібнення, гранулювання, екструдування, вологісно-теплова обробка, лущення, очищення зерна і контроль якості);

· розробити оптимальні дози нетрадиційних кормових засобів та технології їх введення в комбікорм (замінники зернових, продукти мікробіологічного синтезу, відходи різних виробництв);

· створити ефективні енергетичні, амінокислотні, мінерально-вітамінні та комплексні кормові та смакові добавки до комбікормів для різних технологічних груп птахів;

· розробити фізіологічно обґрунтовані норми згодовування збалансованих комбікормів в різні періоди росту молодняку і фази несучості птахів.

Використання збалансованих раціонів сприяє не тільки отриманню високих приростів живої маси, але й регулюванню складових частин м’яса: змінюється вміст вологи, рівень білків, хімічний склад. Вміст у м’ясі вітамінів, мінеральних речовин, амінокислот, жирних кислот та інших цінних речовин знаходиться в лінійній залежності від умов годівлі та утримання24.

Нажаль, часто фактичний вміст поживних речовин в комбікормах не відповідає зазначеному в документах. В наш час працівники господарств після лабораторного дослідження змушені проводити доробку комбікормів з метою насичення їх певними речовинами. Крім того, при виробництві комбікормів необхідно контролювати застосування антиоксидантів, застосування яких у складі комбікормів не тільки збільшує віддачу корму на 15−20%, а й значно підвищує якість яєць і м’яса птиці. Затрати на годівлю можна зменшити за рахунок заміни дорогих інгредієнтів корму, в основному білкових компонентів, на більш дешеві (рибне борошно та соєвий шрот на соняшниковий шрот). Але досягти цього можна лише за умови використання високоефективних ферментних препаратів.

Широке використання в годівлі птахів мають зернові, які безпосередньо вирощуються в господарстві — пшениця, ячмінь, жито, горох та інші. Але застосування цих інгредієнтів у великій кількості в складі комбікормів для птахів негативно впливає на засвоєння кормів за рахунок значної кількості в них речовин, які важко засвоюються. Перспективними є дослідження з визначення біологічної ролі вітамінів в повноцінній годівлі птахів, уточнення рекомендованих норм введення вітамінів у комбікорми для них.

Одним із шляхів підвищення економічної ефективності галузі та зниження затрат на корми для птахів є застосування нетрадиційних кормових засобів. Сучасне птахівництво має гостру потребу в мінеральних добавках і, насамперед, у кальції, тому тривають дослідження у напрямку організації оптимальної годівлі птахів мінеральними речовинами39.

1.3 Вплив технологічних факторів на продуктивність курей яєчних кросів Технологія промислового виробництва яєць базується на таких основних принципах:

· використання спеціалізованих яєчних кросів курей;

· утримання курей у кліткових батареях, що забезпечує механізацію та автоматизацію виробничих процесів;

· годівля курей повнораціонними сухими комбікормами;

· утримання птиці у закритих пташниках великої місткості з оптимальним мікрокліматом і диференційованим світловим режимом;

· застосування ефективних ветеринарно-профілактичних заходів з метою забезпечення високої збереженості птиці;

· рівномірне цілорічне виробництво у відповідності з технологічним графіком, який передбачає ефективне використання всіх виробничих потужностей.

Використання сучасних високопродуктивних кросів яєчних курей забезпечує підвищення яєчної продуктивності і зниження питомих витрат кормів на 20−30% у порівняні з показниками, передбаченими нормативами (ВНТП-СГіП-46−4.94) [10 ].

З метою реалізації високого рівня продуктивності сучасних яєчних кросів в умовах кожного конкретного господарства необхідно забезпечити оптимальні для птиці умови утримання і годівлі. В даному зв’язку особливого значення набуває дотримання технологічних параметрів утримання, впровадження різних технологічних прийомів, які спрямованні на підвищення рівня яєчної продуктивності курей промислового стада кросу.

Продуктивність птиці залежить від багатьох факторів. На неї впливають годівля, методи утримання, тривалість світлового дня та інтенсивність освітлення, температура, вологість, газовий склад і швидкість руху повітря, щільність посадки тощо.

Переведення птахівництва на промислову основу і використання високопродуктивних кросів вимагає дотримання особливих вимоги до годівлі птиці. Генетичний потенціал сільськогосподарської птиці проявляється, перш за все, за умов повноцінної годівлі. Птиця повинна одержувати корм, який в повній мірі забезпечує процеси її росту, розвитку, утворення яєць, нормального функціонування всіх систем організму.

Досягти генетичного потенціалу продуктивності можна тільки при максимальному забезпеченні організма поживними речовинами з урахуванням дії всіх позитивних і негативних факторів годівлі. В зв’язку з цим питання годівлі потрібно вирішувати залежно від виду птиці, періоду розвитку або фази продуктивності, способу годівлі тощо. Крім того, треба також враховувати біологічну дію кормів, які входять до складу раціону. Проводяться дослідження, які спрямовані на визначення ефективності використання різноманітних кормових добавок у раціонах сільськогосподарської птиці [2,5,34].

Важливими показниками, які визначають вибір системи годівлі, є вік статевої зрілості, способи утримання та світлові режими. Кращим видом корму для птиці за кліткового і підлогового утримання є повнораціонні комбікорми. Високоякісне виготовлення та економічне витрачання їх позитивно впливають на ефективність роботи птахівничих підприємств.

Чим вище річна несучість курей, тим більше потрібно корму на курку-несучку. В той же час витрата корму на 10 яєць зменшуються. Так, при несучості середньої курки-несучки 200 яєць в рік витрати корму на голову може скласти 37 кг, а при несучості 250 яєць — 42 кг. На 10 яєць в першому випадку використовуються в середньому 1,82 кг корму, а в другому — 1,68 кг, або на 7% менше.

Однак і за повноцінної годівлі можна не одержати високої продуктивності, якщо птиці не забезпечити комфортні умови утримання. Так, світловпливає на газообмін, діяльність кровотворних органів, синтез вітамінів, вміст у крові кальцію і фосфору, роботу ендокринних залоз, у тому числі статевих. Найбільш впливає на розвиток статевої системи тривалість світлового дня. Тому додаткове освітлення використовують для стимуляції несучості. Однак подовжений світловий день при вирощуванні ремонтного молодняку сприяє ранньому статевому дозріванню, що не завжди є позитивним явищем. За раннього статевого дозрівання птиця несе дрібні яйця, зменшується несучість. Поступове скорочення світлового дня в період вирощування птиці затримує статеве дозрівання, а це сприяє її росту і високій наступній продуктивності. За більш пізнього початку яйцекладки птиця довше зберігає її на високому рівні. При цьому одержують великі яйця з міцною шкаралупою, що є особливо важливим при виробництві курячих яєць[30].

На фізіологічний стан, продуктивність птиці впливає й інтенсивність освітлення.Слід зазначити, що дані стосовно впливу джерел світла різного типу на птицю досить суперечливі. За дослідженнями, проведеними у ВНДТІП, при використанні люмінесцентних ламп білого світла отримано кращі показники росту і розвитку молодняку та яєчної продуктивності курей-несучок, ніж при використанні ламп розжарювання. Подібні результати отримано і за кордоном. В Інституті птахівництва УААН вивчалася можливість застосування для освітлення пташників при утриманні курей-несучок яєчного напрямку продуктивності натрієвих ламп високого тиску ДНаТ, які випромінюють світло жовтого кольору (колірна температура 2200 К) та компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ) білого світла різного типу (теплого білого світла, білого світла, холодного білого світла). За результатами досліджень не було встановлено істотних відмінностей за показниками продуктивності і збереженості птиці в пташниках, у яких як джерела світла використовувалися лампи ДНаТ і лампи розжарювання. Однак використання ламп ДНаТ забезпечувало зменшення витрат електроенергії на освітлення в 2,5−3 рази. За результатами досліджень впливу КЛЛ білого світла найбільш високі показники продуктивності і збереженості птиці були зафіксовані у курей, при утриманні яких як джерела світла використовувалися лампи з колірною температурою 2700 К (теплого білого світла). Використання таких ламп сприяло підвищенню збереженості курей-несучок на 3,3%, яєчної продуктивності на 4%, зменшенню витрат електроенергії на освітлення в 5,6 рази у порівнянні з застосуванням ламп розжарювання.

За даними ВНДТІП раціональною програмою освітлення для яєчної птиці промислового стада являється трьохфазний режим переривчастого світла за схемою 2С:4Т:2С:9Т:1С:6Т при рівні освітленості 10 лк, що забезпечує в порівняні з контролем підвищення збереженості птиці на 0,9−1,1%, несучості - на 8,3−8,4, зниження витрат корму на 10 яєць на 9,6−12,9%, електроенергії - в 1,7 рази.

Довготривалі досліди в Інституті птахівництва УААН за використання люмінесцентних ламп в системі освітлення пташників показали, що такий технологічний прийом дає можливість підвищити продуктивність птиці, її збереженість і масу на 1,0 — 8,2%.

Температуранавколишнього повітря є важливим показником мікроклімату при утриманні птиці. При цьому птиця менш пристосована до підвищеної температури, ніж до зниженої. Встановлено, що при температурі повітря у приміщенні вище 33 °C несучість курей зменшується на 18−20%, споживання корму — на 15−20, а води — на 50−60%. При цьому зменшується маса яєць та їх якість[16].

Оптимальною температурою при утриманні промислового стада курей несучок є 16−18°С. Фірма, Shaver" рекомендує підтримувати у пташниках для курей несучок температуру 24−18°С. Зниження температури повітря порівняно з нормативами на 1 °C призводить до збільшення питомих витрат кормів на 0,8−1,3% в залежності від віку птиці. Це призводить до теплового дискомфорту птиці, втрати нею апетиту і зменшення споживання кормів, збільшення споживання води, зниження яєчної продуктивності курей-несучок.

За даними вчених Ш. Імангулова, А. Кавтарашвили, В. Манукяна установлено, що при підвищенні температури від 21 °C до 35 °C з кожним градусом несучість курей знижується на 1,5%, маса яєць — на 2%, споживання корму — на 1,5−2%, товщина шкаралупи — на 1%. З віком чутливість до теплового стресу у курей посилюється в зв’язку зі зниженням функціональної діяльності яєчників і яйцепроводів. Найбільш чутливі до підвищення температури кури 2−3 року використання і з високою живою масою. Так, при температурі вище 30 °C несучість у 35−44-тижневих несучок знижується на 5%, у 45−54-тижневих — на 12%, а у 55−64-тижневих — на 24%. З підвищенням температури повітря у несучок збільшується пауза між знесенням двох яєць: при температурі 21 °C вона становить 25,6 години, а при 31 °C — 27,7 години.

Поряд з температурою важливе значення має вологістьповітря. Перебування птиці у приміщенні з високою вологістю і низькою температурою часто призводить до застудних захворювань.

За високої концентрації поголів'я на одиниці площі погіршується не лише стан, а і склад повітря. Так, у процесі життєдіяльності птиці повітря забруднюється аміаком, сірководнем, вуглекислим газом, органічними сполуками, пилом.

Аміаквикликає у птиці запалення слизових оболонок і підвищує сприйнятливість до інфекційних захворювань. Аміак, проникаючи в кров, знижує окислювальні властивості гемоглобіну і викликає кисневе голодування птиці.

Сірководню властива сама висока токсичність порівняно з іншими газами, що утворюються в пташнику. Сірководень викликає подразнення слизової оболонки органів зору, дихання та шкіри. Надходячи через легені до крові, він порушує діяльність елементів крові, зокремаеритроцитів.

Підвищений вміст у повітрі вуглекислого газупризводить до подразнень слизових оболонок, загальної слабкості, зменшення апетиту і, як наслідок, порушення росту і розвитку птиці, зниження продуктивності.

Оцінюючи чистоту повітря у пташнику слід враховувати також вміст пилу. Пилшкідливо впливає на органи дихання, слизову оболонку очей, стан оперення.

Продуктивність птиці залежить і від щільності посадки. При збільшені щільності птиця частіше хворіє, знижується її життєздатність і збереженість. Оптимальна щільність посадки залежить від забезпечення птиці кормами і водою, типу обладнання тощо. При утриманні птиці у кліткових батареях або на сітчастій підлозі застосовують підвищену щільність посадки порівняно з утриманням на підлозі.

Отже, технологічні фактори в значній мірі впливають на рівень продуктивних якостей птиці, що вимагає дотримання встановлених параметрів ведення технологічного процесу та подальше вивчення їх впливу на організм птиці.

1.4 Кліткові батареї для утримання курей-несучек Для організації вирощування курей у птахівничих господарствах України використовують два основні способи утримання — в кліткових батареях і на підлозі. Інтенсивнішою є система утримання курей у кліткових батареях завдяки ефективнішому (у 2,5−3 рази) використанню приміщення пташника. На підлозі, зазвичай, утримують курей, яйця від яких ідуть на інкубацію, та птицю, що вирощують на м’ясо. Це екстенсивна система, оскільки густота посадки птиці на 1 м 2 площі підлоги невелика. У пташниках птицю утримують на глибокій незмінній підстилці, сітчастій або планчастій підлозі, з вигулами або без них. У промисловому птахівництві перевагу надають утриманню птиці без вигулів: за цієї системи у приміщеннях можна створювати штучний мікроклімат. Різновидом вигульного утримання птиці на підлозі є утримання її у літніх польових таборах. [11]

Донедавна вітчизняні птахофабрики були оснащені, здебільшого, каскадними триярусними батареями БКН-3А для утримання курей-несучок виробництва ВАТ «Ніжинсільмаш» і БКН-3М для утримання молодняку виробництва заводу «П'ятигорськсільмаш». Нині вказані типи батарей практично не виробляються, за винятком продукції Туреччини. Основними вадами каскадних батарей є низька ефективність викорис-тання об'єму приміщень і отримання рідкого посліду. Останнє призводить до забруднення навколишнього середовища і створення озер рідкого посліду в зоні великих птахофабрик. Характерною особливістю виробництва кліткового обладнання на сучасному етапі є повернення до випуску прямоточних батарей і збільшення кількості поверхів до 7−8 шт.

Першими в Україні розроблені та поставлені на виробництво в 2001 році прямоточні батареї ТОВ «Техна» (м. Кагарлик Київської обл.)Прямоточна кліткова батарея для утримання курей-несучок ТБК є сучасною 3−5-ярусною клітковою батареєю. Батарея повністю механізована та автоматизована, завдяки чому відпадає потреба в ручній праці під час годівлі, напування та видалення посліду. Обладнання для збирання яєць встановлюється на батареї з узгодження із замовником. До складу кліткової батареї входять: 3−5-ярусна прямоточна кліткова батарея, приводна станція, натяжна станція, візок кормороздавача з бункерами, система напування, кормовий лоток, стрічковий транспортер, електрообладнання, яке містить двигуни привода механізмів, ящики управління та захисту привода кормороздавача та механізму прибирання посліду, з'єднувальні кабелі та дроти.

Кліткова частина батареї складається із секції кліток, розміщених у 3−5 ярусів. Основою батареї є перемички, які складаються із двох стояків, зігнутих із листової оцинкованої сталі завтовшки 1,5−2 мм. На стояках закріплюють кутники для підтримання стрічкового транспортера та кронштейна для кріплення кормових лотків.

Підлогу клітки виготовляють з оцинкованої металевої сітки діаметром 2,4 мм із розміром отворів 25−30 мм і встановлюють під кутом 7° для забезпечення вільного скочування яєць у яйцезбірний лоток. Передня решітка клітки (дверцята) легко відкривається для посадки птиці або її вибірки. Приводна станція складається з рами, на якій закріплені в спеціальних корпусах приводні вали. У верхній частині рами закріплений мотор-редуктор привода механізму транспортерів прибирання посліду. 18]

Механізм кормороздачі складається з двох бункерів, встановлених на візку, що пересувається по рейковому шляху, який змонтований у верхній частині батареї, корм після завантаження у бункери роздавача надходить у годівниці під час його переміщення. Норма видачі корму встановлюється дозатором. Застосування бункерної системи кормороздавання, замість канатно-дискового або спірального кормороздавача, дає змогу зменшити ймовірність поширення інфекційних хвороб і рівномірно розподілити корм по всій довжині батареї.

Система напування забезпечує надходження потрібної кількості води в зону напування птиці до ніпельних напувалок вертикальної дії.

На бажання замовника встановлюється ліфтова або елеваторна система збору яєць. Система елеваторного збору яєць містить приводні станції яйцезбору (по одній на кожну батарею) та поздовжні конвеєри збору яєць, які забезпечують перенесення яєць на торці батарей.

Дальший елемент системи — транспортери поперечного яйцезбору, які здійснюють переміщення яєць на яйцесклад, де за допомогою елеватора яйця з усіх ярусів подаються на стіл сортування.

Система ліфтового збору яєць складається з приводних станцій поздовжнього яйцезбору, поперечних конвеєрів збору яєць, поперечного і похилого транспортерів із механізмом підйому і стола яйцезбору. Поздовжній яйцезбір характеризується наявністю механізмів поярусного включення поздовжніх конвеєрів. У неробочому стані поперечний транспортер перебуває на рівні верхнього яруса і не заважає обслуговуючому персоналу пташника. У вихідному положенні поперечний транспортер може бути на будь-якому ярусі. Поперечний транспортер натискає важелі включення поздовжніх конвеєрів, і яйця надходять на поперечний транспортер і далі по похилому транспортеру — на стіл яйцезбору. 19]

Прибирання посліду здійснюється стрічковими транспортерами, розміщеними під кожним ярусом батареї.

ТОВ «Техна» розробило і виготовляє кліткове обладнання для вирощування молодняку курей ТБЦ. Годівля птиці та прибирання посліду виконується аналогічно з батареєю ТБК. Для напування встановлені ніпельні напувалки, висота розміщення яких регулюється, залежно від віку молодняку, від 6 до 32 см. Підлога кліток виготовлена із сітки з розміром отворів 16×25 мм.

Результати випробувань кліткових батарей ТБК і ТБЦ в УкрЦВТ свідчать, що обладнання створює комфортні умови для утримання птиці, забезпечує належну технологію їх утримання. Під час випробувань встановлено, що за фронтом годування (8,7 см), площею посадки птиці на одну голову (457,5 см2) і кількістю голів у клітці обладнання фірми «Техна» відповідає вітчизняним нормам.

Комплекти обладнання для утримання курей-несучок у багатоярусних батареях етажеркового типу ОКН-3 та ОКН-4 (завод" Ніжинсільмаш")

Кліткова батарея — 4-ярусна етажеркового типу. Каркас батареї рамний, з кроком між стійками 600 мм. Передня стійка типу «ліфт» зварно-збірної конструкції з приводом транспортерів яєць і мобільного кормороздавача.

Задня стійка збірної конструкції з приводом, валами стрічкового транспортера видалення посліду та натяжного пристрою мобільного кормороздавача.

Клітка сітчастого типу з оцинкованого металу, передні дверцята розсувні з горизонтальними прутками. Підлога клітки сітчаста, з розміром отворів 25×50 мм, з оформленим жолобом під стрічку яйцезбору.

Роздавач кормів: мобільний, бункерного типу, на всі яруси батареї з доза-торами видачі корму і рухається по напрямних, розміщених у верхній части-ні каркасу батареї.

Напування: ніпельне з краплевловлювачами та системою підготовки води. Ніпелі бічної і вертикальної дії.

Збір яєць: стрічкові транспортери з кожного ярусу батареї і ліфтова система, яка містить безпосередньо ліфт і поперечний транспортер, що транспортує яйця до столу яйцезбору.

Прибирання посліду: стрічкові транспортери, які встановлені на кожному ярусі. Стрічки поліпропіленові, завтовшки 1 мм.

Електрообладнання: шафи керування яйцезбором, завантаженням і роздаванням корму, видаленням посліду.

Обслуговуване поголів'я — від 22 050 у приміщенні розміром 12×72 м до 57 624 штук курей-несучок у приміщеннях розміром 18×96 м.

Із 2002 року розпочато серійне виробництво комплекту обладнання для утримання курей-несучок у багатоярусних кліткових батареях ВАТ «П'ятигорськсільмаш» (Росія) КП-12ЛМ. Видача корму проводиться під час руху бункерного роздавача. При цьому здійснюється безступеневе регулювання норми видачі корму за допомогою дозатора, що вільно плаває по годівниці. Прибирання посліду, напування та збирання яєць проводиться аналогічно до обладнання ОКН. 15]

Стійки каркаса, що виготовлені із сталі завтовшки 2 мм, розміщуються через 1200 мм. Відповідно, гніздо має розміри 600×455×470 мм.

У комплекті обладнання може встановлюватись автоматика нового покоління технології контролю та управління батареями на основі апаратно-програмованих контролерів. Можливість розподіляти управління та одержувати інформацію з високою швидкістю від контролерів по мережі роблять автоматику новаторською технологією у формуванні інформаційної бази.

На заміну комплекту БКН-3 ВАТ «П'ятигорськсільмаш» виготовляє комплект каскадного кліткового обладнання БКН-3ЛЦ, який має мобільний кормороздавач, ніпельне напування та стрічкову систему послідоприбирання з верхнього та середнього ярусів. Збирання яєць на загальний стіл-нагромаджувач здійснюється за допомогою вертикального елеватора, аналогічного до КП-12Л.

Параметри клітки: довжина — 480−504 мм, ширина — 480, висота — 410 мм. Поголів'я птиці за посадки в одну клітку 6 голів (щільність посадки в клітці — 22,9 голів/м2). Встановлена потужність електроприводів — 25,4 кВт. 8]

Для утримання батьківського стада курей яєчного напряму використовують комплекти обладнання КБР-2 та К-П-9. У комплект із двоярусними етажеркового типу клітковими батареями входять: бункер запасу сухих кормів, транспортер подачі корму в кліткові батареї, обладнання для прибирання посліду та електрообладнання. У батареях КБР-2 щільність посадки батьківського стада яєчних курей становить 7,6−6,5 голів/м2 підлоги пташника. Кількість кліток у ярусі для приміщення завдовжки 96 м становить 31 шт. У кожній клітці — 30 курей і 3 півні. Місткість однієї батареї — 2046 голів.

Конструкторами розроблений досконаліший комплект обладнання КП 9, який забезпечує посадку не менше 11 голів/м2 підлоги пташника.

Характеристика обладнання: кліткова батарея має такі габарити (з кормороздавачем): довжина — до 88 м, ширина — 1700−1900 мм, висота — не більше 2400 мм; для зменшення пошкоджуваності яєць після знесення та викочування їх на яйцезбиральний транспортер підніжні решітки покриті полімерним матеріалом; дверцята кліток решітчасті, розсувні; конструкція системи роздавання кормів передбачає очищення корму від домішок діаметром понад 12 мм; продуктивність транспортерів завантаження кормів у бункери кормороздавачів — не менше 2000 кг/год; бункери кормороздавачів вміщують не менше 200 кг комбікорму, мають пристрої, які запобігають його зависанню; кормороздавачі обладнані дозувальними робочими органами, які забезпечують можливість плавної зміни (за кожним ярусом окремо) кількості корму, що видається на погонний метр кормового фронту, — від 0,4 до 0,8 кг. [1]

Для приміщень завширшки 12 м застосовують комплекти обладнання БКМ-¾, БКМ-¾ Б — з встановленням чотирьох ліній батарей і комплекти БКМ-3/6 і БКМ-3/6 Б. Уздовж кожного ряду встановлені жолобкові годівниці. Кожна клітка має решітчасту підлогу з розміром вічка 24×24 мм (БКМ-3) і 16×24 мм (БКМ-3Б). Для посадки та вибірки птиці в кожній клітці передбачені дверцята. Для напування птиці в кожній клітці встановлюють по дві мікрочашкові напувалки. Місткість кожної клітки — 18 голів, кожної батареї в приміщенні 18×96 м — 9074 голови, комплекту — 54,4 тис. голів.

Комплект обладнання 2Б-3 застосовується за безпересадного способу утримання м’ясних курей (бройлерів) від 1 до 56-денного віку і ремонтного молодняку курей яєчних порід від 1 до 119 днів у закритих приміщеннях з регульованим мікрокліматом і забезпечує механізацію і часткову автоматизацію роздавання корму, напування птиці, прибирання посліду, вентиляцію і обігрівання приміщення, управління мікрокліматом і освітленням. Місткість комплекту у приміщеннях розміром 18×94 м становить 63 660 голів.

Основу комплекту обладнання ОБН-1 становлять одноярусні механізовані кліткові батареї. Місткість комплекту на чотири батареї (приміщення завширшки 12 м) становить 11,52 тис. голів, на 6 батарей (приміщення завширшки 18 м) — 20,16 тис. голів промислового поголів'я курей. 22]

Доволі вдалою конструкцією кліткового обладнання вважається батарея В-212 для курей м’ясних порід. Встановлення її в пташнику розміром 12×88 м дає змогу утримувати 9120 курей-несучок і 1140 півнів, що на 70% більше, ніж за підлогової системи. Продуктивність курей у цій батареї перебуває на рівні продуктивності за підлогового утримання, а економічні показники значно поліпшені: знижені на 50% витрати енергії, на 35 — затрати праці, на 9 — витрати кормів на одну голову, на 34% зменшилася собівартість яєць, а їх вихід з 1 м² площі приміщення виріс на 70%.

Зарубіжні фірми значну увагу приділяють розвитку та вдосконаленню комплексу машин і обладнання для кліткового та підлогового утримання курей. Для кожного способу утримання фірми пропонують відповідні системи обладнання — від підлогового утримання до екологічно чистої батареї для курей-несучок із підсушуванням і видаленням посліду, від ланцюгової кормороздачі до системи годівлі молодняку та курей-несучок з комп’ютерним управлінням. Зупинимося на сучасних розробках однієї з провідних фірм у галузі птахівництва Big Dutchman (Німеччина) Для вирощування молодняку курей фірма пропонує сучасну систему Univent Starter. Якість і рівномірність росту молодняку впливає на дальшу продуктивність несучості курей. Фахівці фірми вважають, що рівномірність годівлі, швидке розподілення кормів, гігієнічно чиста вода, оптимальний мікроклімат, функціональна надійність обладнання та комфорт під час обслуговування є найважливішими умовами для успішного вирощування птиці. Виходячи з цього, вони розробили перспективне обладнання. Кліткова батарея розділена на дві секції: клітки для курчат і для молодняку курей-несучок. Підлога кліток для курчат і молодняку покрита сіткою із розміром вічка 25×38 мм. Для годівлі птиці використовують кормороздавач «Чемпіон», обладнаний електронною системою дозованої видачі корму, який розподіляє його швидко та рівномірно. Напування молодняку птиці здійснюється з використанням ніпельних напувалок. Особливістю кліткових батарей типу Univent є наявність послідоприбиральної стрічки з підсушуванням. При цьому послід потрапляє на поліпропіленову безшовну стрічку, яка розміщена під клітками. Із розміщених уздовж кліткових батарей повітроводів повітря надходить до посліду та підсушує його. Це сприяє зниженню рівня загазованості повітря у пташнику і, як наслідок, поліпшенню екологічного стану, підвищенню комфорту під час утримання птиці, зменшенню загибелі молодняку.

Фірмою Big Dutchman (Німеччина) розроблено систему кліткових батарей для курей-несучок Evrovent. Вона вирізняється тим, що в ній використана ефективна система вентиляції. За невеликих енерговитрат авторам розробки вдалося створити належний мікроклімат у всьому пташнику незалежно від зовнішньої температури. Тут також застосовано ефективну систему прибирання і підсушування посліду. Отримується сухий, готовий для зберігання послід із 60% вмістом сухої речовини. Для годівлі птиці використовують надійний кормороздавач з електронною системою контрольованої видачі кормів. Для напування курей застосовані оригінальні та надійні ніпельні напувалки.

Гуманізація тваринницьких технологій в Євросоюзу передбачає перехід від кліткового утримання птиці на підлогову, вигульну систему. 7 квітня 2006 року Федеральна рада Німеччини винесла рішення про неможливість з 2009 року утримання птиці в кліткових умовах. Науковцям та практикам в короткий термін потрібно знайти вихід, як зробити, щоб зменшуючи продуктивність птиці і значно не збільшуючи собівартість виробництва яєць, перевести технологію утримання птиці, особливо курей — несучок, на підлогу. Тому, загальноприйняті раніш ознаки екстенсивної та інтенсивної технологій застаріли і в найближчій час будуть переглянуті.

Відповідно, повинні з’явитися нові кроси птиці які будуть краще прилаштовані до нових умов утримання, зберегти ознаки продуктивності та технологічності попередніх гібридів та виробляти стандартизовану однорідну продукцію. 12]

2. Матеріали та методика виконання роботи

2.1 Місце та об'єкт досліджень ТОВ «Авіс-Україна» «Сумського району, Сумської області розташовано у східній частині, у 14 км від міста Суми та у 2,5 км від с. Косівщина. Район, де знаходиться господарство, розташований у східній частині Лівобережного українського Лісостепу, який характеризується нормальним кліматом: літо тепле, із значною кількістю опадів, зима не дуже холодна, з відлигами.

Історично підприємство спеціалізується на виробництві харчових яєць. Будівництво птахофабрики було розпочато у 1984 році, та лише у лютому 1987 році було розпочато виробництво яєць. На той момент птахофабрика мала назву «Сумська».У 1991 році «Птахофабрика «Сумська» була переорганізована у Птахосовхоз «Мирний», але пізніше — у 1996 році реорганізована у ВАТ «Птахорадгосп «Мирний». Його проектна потужність розрахована на 300 тис. курей-несучок. На цей час підприємство працювало вже на 50% потужностей.

На початку 2006 р. підприємство було визнане банкрутом. У 2008 році підприємство було викуплено новим власником і з 2009 року почало відновлювати свою діяльність і було перейменоване в ТОВ «Авіс-Україна» .

Загальна площа усіх земель складає 25 га, з них: 8 га займає сам комплекс; 8,3 га ріллі використовують для вирощування ріпаку, залишок земель здається під найм, тому ми не зупиняємося на аналізі динаміки та структури земельних угідь.

Табл. 2 Характеристика роботи ТОВ «Авіс-Україна»

Аналіз наведених даних свідчить про коливання рівня ефективності виробництва харчових яєць в господарстві. Колектив підприємства постійно працює над покращенням якості продукції, створенням кращих умов праці.

Територія господарства розподілена на 3 зони:

1 — зона промислового стада — складається з 12 корпусів потужністю по 30 голів кожний, але на даний час працює лише 7; 2 яйцесклада, бригадний будинок.

2 — зона батьківського стада — складається з 5 корпусів потужністю по 20 тисяч голів кожний, але працює лише 3, бригадний будиночок.

3 — зона вирощування молодняку — складається з 6 корпусів потужністю 50 тисяч кожний, працює лише 3, бригадний будиночок.

Господарство має бункера для зберігання фуражного зерна, кормоцех, забійний пункт, складські приміщення в тому числі обладнані холодильниками, офіс адміністрації, ветеринарну лабораторію і лабораторію визначення якості комбікормів, гаражу, вагового господарства, тощо. До господарства підведені асфальтовані автошляхи, газопровід, лінія електроенергії. Є законсервований інкубаційний цех.

В господарстві утримують кроси курей «Хайсекс коричневий», «Хайсекс білий».

Робота господарства відновилася в 2009 році з посадки невеликої кількості птиці. Планується формування дорослого стада за рахунок декільких комплектацій. Такий захід дозволить більш ефективно використовувати приміщення для утримання ремонтного молодняку і значно не зменшувати обсяги виробництва яєць в продовж року. В таблицях 1 наведено план комплектування та помісячний обсяг виробленої продукції на 2009; 2010 р.р. (початок роботи) Табл. 3. Виробнича програма комплектування стада для промислового виробництва яєць на 2009;2010 р. р

Для комплектування стада проводиться закупівля курочок аутосексних кросів яєчних курей «Хайсекс коричневий» і «Хайсекс білий» в ДП племптахорадгоспі ім. Фрунзе Сакського району республіки Крим. Птиця цих генотипів характеризується швидким ростом і скоростиглістю, подовження періоду високої продуктивності. Період росту до 18 тижнів. Життєздатність — 98%; вага на 18 тижні - 1.32кг; витрати корму до 18 тижнів — 5.99 кг; Період яйценосності до 80 тижнів; яйценосність — 93−94%; життєздатність 93−94%, середня маса яйця — 60.2 г у 32 тижні, 65.7г у 70 тижнів; витрати корму на несучку на день -115 г; жива маса у 32 тижні - 1.63кг, жива маса у 70 тижнів — 1.72кг, колір шкарлупи — білий у «Хайсекса білого» та кремового у «Хайсекса бурого».