Ветеринарний облік і звітність районної державної лікарні ветеринарної медицини

Ветеринарний облік і ветеринарна звітність подають об'єктивну інформацію про ветеринарно-санітарному стані тваринництва, об`ємі й ефективності заходів щодо збереження поголів'я худоби, птахів й тварин інших видів, результатах нагляду за санітарною якістю продукції - тваринництва, транспортуванням тварин продуктів і сировини тваринного походження.

Облік і звітність у ветеринарній справі засновані на первинній реєстрації й узагальненні даних про рух захворювань і падіж тварин (включаючи птахів, хутрових звірів, які розводяться у господарствах, риба і бджоли), діагностичних дослідженнях, профілактичних, лікувальних, і ветеринарно-санітарних заходах, проведених установами державної ветеринарної мережі й працівниками ветеринарної служби в радгоспах, комплексах, інших господарствах, на підприємствах й в організаціях, а також на транспорті й державному кордоні.

Відповідальність за правильність, повноту, точність і вірогідність даних, що включають у документи ветеринарного обліку й ветеринарної звітності, несуть керівники ветеринарних установ, а також посадові особи цих організацій, господарств, підприємств, в обов’язку яких входить ведення відповідних документів по ветеринарному обліку й ветеринарній звітності.

Первинну реєстрацію захворювань і падежу тварин, а також діагностичних досліджень, профілактичних, лікувальних; ветеринарно-санітарних заходів і ветеринарно-санітарної експертизи, здійснюваних посадовими особами ветеринарної служби, ведуть у журналах, книгах, картках єдиної форми, установленої Головним управлінням ветеринарії. Запису покладається вести в процесі виконання відповідної роботи або безпосередньо по її закінченні.

Ветеринарний облік — це система реєстрації і віддзеркалення процесів розвитку ветеринарної справи, явищ і чинників, що відбуваються в державній, відомчій і виробничій ветеринарній медицині. Облік як система реєстрації фактів захворюваності і смертності, тварин всіх видів при інфекційних, інвазійних, незаразних хворобах, результатів діяльності ветеринарної служби та її стану служить основою для об'єктивної оцінки якості ветеринарних заходів. Дані ветеринарного обліку є відправним матеріалом для ухвалення рішень про термінові, поточні і перспективні завдання ветеринарної служби, для розробки планів профілактичних і оздоровчих заходів, підвищення їх ефективності.

Первинну реєстрацію захворювань і загибелі тварин, а також діагностичних досліджень, профілактичних, лікувальних, ветеринарно-санітарних заходів, ветеринарно-санітарної експертизи, лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарного нагляду, здійснюваного посадовцями державної, відомчої, виробничої, кооперативної і підприємницької ветеринарних служб, ведуть у журналах єдиної форми, встановлених Державним комітетом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

Ветеринарному обліку підлягають:

спеціальні роботи, виконувані ветеринарними фахівцями в сільськогосподарських підприємствах, акціонерних товариствах, тваринницьких кооперативах, фермерських, селянських, особистих господарствах громадян; на залізничному, морському, річковому, повітряному, автомобільному транспорті, на підприємствах і в організаціях, що здійснюють заготівлю, зберігання, переробку продуктів і сировини тваринного походження;

ветеринарно-санітарний стан тваринницьких господарств і інших підприємств, пов’язаних із тваринами, продуктами і сировиною тваринного походження; виявлені хвороби тварин (інфекційні, інвазійні, незаразні і т. д.); хворі і загинувші тварини, пункти, де реєструвалися інфекційні і паразитарні хвороби худоби і птахів; тварини, піддані вакцинаціям, лікувально-профілактичним обробкам, тощо; випадки лікування хворих тварин;

— ветеринарно-санітарний огляд і ветеринарно-санітарна експертиза м’яса, молока, інших харчових продуктів, шкіряно-хутряної сировини, шерсті і іншої сировини на м’ясокомбінатах, забійних пунктах, в лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи й інших ветеринарних установах; бактеріологічні, серологічні, вірусологічні і інші дослідження патологічного матеріалу, крові, сечі, молока, кормів, води й інших біологічних об'єктів у районних, міжрайонних, зональних, міських, обласних, республіканських лабораторіях: ветеринарно-санітарний огляд тварин, продуктів і сировини тваринного походження на залізничному, повітряному, морському, річковому транспорті, при експортних і імпортних операціях І Т.Д.

Ветеринарний облік здійснюється відповідно до Інструкції по ветеринарному обліку і звітності, затвердженій Державним комітетом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України. Записи в журналах належить вести в процесі виконання відповідної роботи або безпосередньо після її закінчення.

Всі журнали повинні бути переплетені і пронумеровані. На титульному листі позначаються назва журналу, найменування установи (господарства, підприємства), дата початку і закінчення записів. Журнали обліку в ветеринарній медицині підлягають зберіганню протягом трьох років з часу закінчення в них записів (за винятком журналу запису епізоотичного стану району (міста), який підлягає постійному зберіганню). В кінці журналу на окремому листі роблять засвідчуючий запис, в якому указують кількість пронумерованих листів. Цей запис завіряється підписом керівника ветеринарної установи і печаткою.

Державна статистична звітність ветеринарної служби введена для відображення фактичного стану захворюваності тварин (включаючи птицю, хутрових звірів, тварин дикої фауни, риб та бджіл), їх падежу від хвороб та інших питаннях діяльності служби ветеринарної медицини.

Ветеринарна звітність складається з окремих форм державної статистичної звітності і є основним джерелом інформації про ветеринарно-санітарний стан тваринництва, результатів роботи установ, організацій державної служби ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств незалежно від форм власності та інших підприємств та організацій по діагностиці та профілактиці і ліквідації хвороб тварин, ветеринарному нагляду при транспортуванні, переробці тварин, продукції та сировини тваринного походження, а також торгівлі ними. Дані ветеринарної звітності складають інформаційну базу для керівництва ветеринарним обслуговуванням тваринництва.

Ветеринарні звіти складаються на підставі реєстрації, наступним узагальненням даних про захворюваність та падіж тварин, діагностичні дослідження, профілактичні, лікувальні та ветеринарно-санітарні заходи, що виконуються спеціалістами установ державної ветеринарної медицини та господарств незалежно від форми власності.

Первинну реєстрацію хвороб, падежу тварин, а також діагностичних досліджень, протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів та ветеринарно-санітарну експертизу проводять посадові особи служб ветеринарної медицини, і ведеться вона в журналах єдиної форми встановленої Державним Комітетом ветеринарної медицини.

Записи необхідно вести в процесі виконання відповідних робіт або після їх закінчення Усі журнали обліку повинні бути переплетені, пронумеровані і скріплені печатками.

На титульному аркуші позначається найменування журналу, установи, господарства незалежно від форм власності, прізвище, ім'я, по батькові спеціаліста ветеринарної медицини, що займається підприємницькою ветеринарною практикою, дата початку та закінчення записів.

Журнали обліку в ветеринарній медицині зберігаються протягом 3-х років з часу закінчення в них записів (за винятком журналу про записи епізоотичного стану тваринництва району, господарства, який зберігається в справах — постійно).

Розмір журналів обліку — стандартний 20×30 см, кількість аркушів паперу в кожному журналі 100−200 сторінок.

Відповідальність за повноту та достовірність даних, включених в документи ветеринарної звітності, несуть керівники установ державної ветеринарної медицини та інші посадові особи цих установ, керівники та спеціалісти ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м’ясопереробних підприємств незалежно від форм власності та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою, в обов’язки яких входить ведення відповідних документів.

Звітність з питань ветеринарної медицини надсилається керівниками установ державної ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м’ясопереробних підприємств, підприємств з виготовлення та реалізації ветеринарних препаратів незалежно від форм власності, офіційними лікарями та тими, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою за єдиними формами звітності з питань ветеринарної медицини, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України 30. грудня 2005 р. № 775 в строки передбачені відповідною формою звітності з питань ветеринарної медицини.

Таблиця 1 Перелік форм звітності з питань ветеринарної медицини.

При появі захворювань тварин: сибіркою, ящуром, свиней — чумою, птиці - чумою та іншими карантинними захворюваннями, у разі виконання яких встановлюється карантин, «Перелік», яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 448 подаються відповідні донесення.

Кожна форма звітності з питань ветеринарної медицини складається з трьох основних частин: заголовної, змістової, оформлюючої.

В заголовній частині форми розміщені рамки подання, термін подання, найменування організації-складача інформації, поштова адреса, коди організаціїскладача.

В змістовій частині вказані назви звітних показників по строкам та графам.

В оформлюючій частині розміщені найменування посадової особи (посади), яка підписує звіт, її підпис, дата підпису документу, прізвище, ініціали та номер телефону виконавця.

Бланки форм звітності виготовляються типографським методом за єдиними зразками для всіх рівнів керівництва службою ветеринарної медицини.

Загальні правила складання звітів.

Звіт складають керівники державних установ ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м’ясо-птахопереробних підприємств незалежно від форм власності, офіційні лікарі ветеринарної медицини та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою або за їх дорученнями спеціалісти ветеринарної медицини, які працюють в указаних установах, організаціях.

Відповідальність за повноту звіту, його точність та своєчасність подання покладається на керівників державних установ ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м’ясо-птахопереробних підприємств та інших, а в області - на начальника управління ветеринарної медицини.

Звіт складається в двох примірниках, один із яких надсилається вищестоячому державному органу ветеринарної медицини, другий — залишається в справі даної установи. До звіту обов’язково додається пояснювальна записка.

Звіт надсилається в строки, вказані у відповідних формах звітності. Запізнення з поданням звітності не допускається.

При складанні звітів слід обов’язково дотримуватися єдиного встановленого для кожної форми порядку заповнення усіх граф уніфікованими показниками та позначеннями і їх підсумуванням. Це повинно забезпечити точність статистики та дати можливість електронно-обчислювальній техніці та сучасним математичним методом обліку для обробки та аналізу звітності.

В звіт включаються дані, що відповідають даним журналів обліку. Дані повинні бути достовірними та арифметично вірними. Усі показники необхідно писати чітко, розбірливо та в суворій відпоповідальності з графами.

У відповідності з затвердженими формами при складанні звіту на кожному аркуші його заповнюють усі передбачені в них реквізити: кому надсилається, відправник та його адреса, хто підписує і т.д.

Звіт підписують керівники державних установ ветеринарної медицини, служб ветеринарної медицини господарств, м’ясо-птахоперобних підприємств незалежно від форм власності та ті, що займаються підприємницькою ветеринарною практикою та інші.