Методика викладання природознавства тема Звірі

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Дуже цікавими є ігри — подорожі. Наприклад, вивчаючи тему «Звірі весною «, можна провести цікаву «подорож «в весняний ліс. Піп годину подорожі використовують стінні таблиці й картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об'єкти, котрі допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра й світло цікавого не перестають… Читати ще >

Методика викладання природознавства тема Звірі (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Державний університет імені М. П. Драгоманова.

Курсова робота.

із методики викладання природознавства на задану тему «Звірі».

м. Київ — 2000 рік.

ПЛАН.

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

" Природничі в всьому їхнього про «ємі представляють собою вічну боротьбу людського розуму з потайливістю природи.».

К.Д.Ушинський.

До тихий пір поки ми не знаємо своєї країни й поки ці знання не поширяться в масі народу, ми над змозі користуватися й тими із вербами, котрі налає нам природа і населення навої країни, й будемо бідні, бо — нехлюї. Тому-то, природознавство як учбовий предмет має пропедевтичний характер, тобто метою його є підготовка учнів до вивчення елементарних курсів ботаніки, зоології, фізичної географії, анатомії, фізіології, інших предметів наступних класів.

Вивчення природознавства в початковій школі дає можливість розв’язати освітні й виховні заподіяння в єдиному процесі.

А саме:

— розширити елементарні знання учнів про предмети й явища природи; !

— розкрити у доступній формі зв’язки між неживою й живою природою, трудовою діяльністю людей;

— озброїти дітей матеріальним підходом до вивчення природи й, первинним атеїстичним знанням;

— виховувати любов до рідної країни.

Виходячи із мети курсу, а це — комплексне пізнання природи й суспільства, специфіка природознавства — його узагальненість, комплексність й разом із тім конкретність.

Озброїти учнів знаннями — означати створити в їхнього свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв’язки між явищами, виробити практичні уміння й навички.

Отже, уже в початкових класах винне матір місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети й явища природи, причому знань нерозрізнення, а про «єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв «язку всіх явищ природи.

Вивчення природознавства має велике значення у вихованні в учнів суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ.

У учнів зростає відповідальність, почуття гордості свої, що і смердоті брали доля в важливих для країни справах.

II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ.

Організовуючи спостереження за явищами навколишньої дійсності й безпосередню практичну діяльність молодших школярів, насамперед слід дбати про розвиток їхніх розумових сил, викликаючи у дітей потребу міркування, спонукаючи робити висновки, узагальнення. Найперші «помічники «у цьому для вчителя — добро сформульовані, продумані пізнавальні заподіяння, спрямовані на розширення й збагачення уявлень, зрозуміти дітей про живу й неживу природу, ознайомлення з суспільним життям, працею дорослих в освоєнні соціального досвіду, виконанні перших суспільне — значущих обов’язків.

У поборі різних типів розвивальних завдань в основі ж взято тих логічні операції, без які виконання їхнього неможливе порівняння, узагальнення, класифікацію, встановлення причинненаслідкових зв’язків.

Перші дотики розуму й почуття дитини по навколишнього світу повинні бути турботливими й ласкавими. В. О. Сухомлинський писавши: «як важливо не попустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світло! ». Саме нього ми, вчителі й маємо посягнути у своїй роботі із учнями.

Розвитку в учнів спостережливості сприяє також систематичний контроль за виконанням завдань.

2. ДОСЛІДНО — ПРАКТИЧНА РОБОТА.

У процесі вивчення природознавства необхідно приділити велику увагу дослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати у дітей дослідницький підхід по здобування знань, збуджувати у яких інтерес по природи.

Учні вчаться сам одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати умінь й навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерігати явища, розкривати заподій, що зумовлюють їхню зміну. Мислення учнів спрямовується на аналіз й синтез. Під керівництвом вчитель смердоті вчаться виділяти в предметах істотні ознаки, встановлювати між ними подібність, узагальнювати, робити висновки. Дослівнопрактична робота сприяє вихованню в учнів повільної уваги, спостережливості, розвитку діалектичного мислення.

На уроках проводять демонстраційні та фронтальні посліпи. У першому випадку вчитель чи учень демонструє дослід, який можна показати підчас вивчення нової тими, повторення та закріплення матеріалу чи опитування. У іншому — вчитель дає заподіяння, а учні виконують.

Піп годину досліду слід обов’язково підгримувати тісний контакт із учнями, щоб смердоті не лише зрозуміли зміст матеріалу, а і вчилися розповідати про ті, що смердоті спостерігають. Важливо також у потрібну хвилину спрямувати увагу учнів на пізнання суті досліду.

3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ.

Чуттєве сприймання відіграє велику роль у пізнавальній діяльності учнів молодших класів. Саме із ними тісно заговорили українською у «язана робота із роздатковим матеріалом. Це можуть бути рослини, зібрані піп годину екскурсій, гербарій, колекції комах, вологі препарати, предмети неживої природи, роздавальні картки тощо.

Щоб дітям легше було б визначити істотні ознаки предметів, котрі вивчаються, бажано піп годину роботи додержуватись певної послідовності у її виконанні, Яка якщо для учнів планом їхніх дій.

Роздавальні картки можна використовувати піп годину фронтальної роботи із класом, для самостійних зайняти учнів, для ущільнення опитування, письмових, контрольних робіт тощо.

4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ.

Широко використовують технічні засоби навчання. За допомогою їхнього можна вивчати віддалені предмети й явища природи, за якими в даний момент важко спостерігати в природі. Кольорові зображення викликають у дітей позитивні емоції, інтерес, що полегшує усвідомлення нового матеріалу. Демонстрування кінофільмів дає можливість показати явища в динаміці і розвитку.

Особливо зручно користуватись слайдами. На екрані учням можна показати збільшене кольорове зображення предмета, явища.

Методика роботи з слайдами така сама, як з таблицями чи репродукціями картки. Це може бути складання коротких оповідань учнями, виділення істотних ознак в про «єктах, котрі вивчаються, проведення ігор та інше.

Доцільно для активізації пізнавальної діяльності учнів перед переглядом діафільмів чи кінофільмів давати їм такі заподіяння: коротко описати предмети, явища за змістом кадрів, виділити істотні ознаки, з’ясувати, як пристосувалися рослини й тварин по життя в певному середовищі, розвити заподій явищ, взаємозв «язків у природі тощо.

Після перегляну екранних засобів можна проводити не лише бесіду, а і письмову самостійну роботу.

На уроках природознавства треба ширше використовувати грамзапису. Увага та інтерес дітей значно зростають, коли учні прослуховують музику, співи птахів, короткі оповідання й вірші.

5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ.

Відповідно дошкільної програми із природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу й працю людей за порами року, то дає вчителеві можливість поєднувати вивчення статей з спостереженнями учнів, ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.

Система запитань й завдань, що міститься в підручнику допоможе краще учням ознайомитись із предметами та явищами природи. Робота із малюнками, а підручнику може бути різноманітною. Наприклад — можне пати заподіяння учням розглянути їхнього та сказати, що зображено ними, порівняти малюнки, знайти спільні ознаки та істотні відмінності скласти оповідання за малюнком із використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповісти про розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах й явищах, котрі вивчаються.

У підручнику вміщено кольорові таблиці із якими учні повинні працювати піп годину вивчення тим «Рослини », «Тварини », «Охорона рослин » .

Перед статтями вміщено запитання й заподіяння для виявлення життєвого досвіду учнів. активізації їхні пізнавальної діяльності: здобутих знань перед тім, як ознайомлювати із новою темою, щоб створити проблемну ситуацію й зацікавити на запитання.

Важливо навчити другокласників самостійно працювати із підручником у класі й вдома. Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання, пов’язувати зміст прочитаного із власними спостереженнями й поповнювати його. Слід рекомендувати учням вибирати з статей матеріал по поставлених запитань. Тоді смердоті краще запам’ятають основний матеріал по поставлених запитань й навчаться працювати із текстом.

Алі робота із підручником не передбачає різноманітну пізнавальну діяльність учнів. Тому пропонуємо використання різноманітних форм роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів на прикладі тими «Звірі «при вивченні різних пір року.

III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.

На уроках природознавства вчитель в поєднанні із іншими методичними прийомами може використовувати різноманітні загадки, цікаві заподіяння, кросворди, вірші, казки, оповідання про звірів: проводити ігри, ігри — подорожі, вікторини, хвилинки цікавого тощо, залежно від. мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін.

Усі це дуже зацікавлює дітей, дає їм более поширені знання, смердоті краще й швидше запам’ятовують матеріал.

У іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання.

Пізнавальні заподіяння в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими й передбачати закріплення уявлень про предмети й явища природи розвиток умінь, порівнювати предмети, виділяти основні й другорядні ознаки їхнього, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.

При повторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед які треба визначити тих, котрі поставлені за умовою.

Наприклад, вчитель називає звірів, серед них треба виділити тихий звірів, котрі впадають в зимову сплячку. Подібні ігри допомагають не лише виявити знання, а. і виробляють уважність.

Дуже цікавими є ігри — подорожі. Наприклад, вивчаючи тему «Звірі весною », можна провести цікаву «подорож «в весняний ліс. Піп годину подорожі використовують стінні таблиці й картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об'єкти, котрі допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра й світло цікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи з застосуванням гри чи використанням цікавого матеріалу знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам’ять.

Для розвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають не повний але й досить точний опис предметів чи явиш природи. Навколишній світло дає великі можливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цого вчитель заздалегідь підбирає їхні відповідно до тими й мети вивченого матеріалу й визначає на якому етапі доцільніше їхнього використати. Можна використовувати загадки на початку викладання нового матеріалу, як цікаве введення в світло того предмета чи явища, про котрі йтимуться на уроці загадки доцільно включати у різноманітні форми роботи.

На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи й предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь вчителя чи под годину бесіди уривки із художніх творів, віршів, пісень й навіть казок. Уривки із прози чи вірші можна, також використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів по виучуваного матеріалу чи для закріплення знань.

За допомогою різноманітних форм роботи, котрі здійснюються на основі податкового матеріалу / загадки, оповідання, цікаві заподіяння, вірші, скоромовки, приказки тощо/, ознайомити учнів із звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією із природою навколишнім світом, показати, якої користь приносять звірі, як люди становляться по них, а також за допомогою цих форм роботи й узагальнити знання учнів про звірів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, по наших чотириногих друзів.

Форми роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів можна використовувати на всіх етапах уроку: при подачі нового матеріалу, вивченні, узагальненні матеріалу із метою закріплення й узагальнення здобутих знань, також для поглиблення й розширення їх.

А також використання природної допитливості дитини є одним із найперших обов «язків учителя.

Ознаками захоплення дітям даною темою стають приклади учнівських робіт, що демонструються по класній кімнаті.

IV. 1 КЛАС.

Дослідженнями психологів та педагогів доведено, що при застосуванні ефективних методів навчання в дітей молодшого шкільного віку спостерігається високий рівень узагальнення і абстракції й знатність оволодівати знаннями теоретичного характеру.

Ефективна робота при вивченню зрозуміти потребує своєчасного введення термінів, за допомогою які було б б можливе формування визначень різних зрозуміти. Для міцного й осмисленого засвоєння знань дуже важливо не лише ознайомлювати дітей із окремими поняттями, а і показувати учням їхнього групи, класи, категорії в їхнього підпорядкуванні, тобто підводити до ознайомлення із системою понять.

Так, уже в першому класі діти знайомляться з поняттям «звірі «, але й в системі зрозуміти про тварин, якої можна податі у такому вигляді: поняття «тварини «як найбільш загальне в цій системі об'єднує менш загальні - «свійські й дикі тварини », «звірі «, «птахи », «риби », «комахи ». У понятті «птахи «у свою чергу об'єднуються поняття «перелітні й зимуючі птахи », у понятті «звірі «/ в іншому класі / - поняття «рослиноїдні, хижі усеїдні «.

Далі, в першому класі, діти знайомляться із темою «Звірі «посезонно, але й в системі зрозуміти про тварин.

1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.

У підручнику «Віконечко «матеріалу до даної тими дуже мало й його можна використати лише як наочність — це зображення різних тварин. Тому для вчителя відкривається велике полі діяльності.

Так, при вивченні нового матеріалу у тому, щоб формувати в учнів поняття «звірі «, слід використати метод порівняння.

Фрагмент уроку.

Мета: познайомити дітей з зовнішньою будовою тварин; формувати поняття.

" птахи ", «звірі «; збагачувати знання учнів про тварин лісу; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довільну увагу, мислення.

Вивчення нового матеріалу.

1. актуалізація знань про тварин.

— Діти, дідусь Лісовичок (казковий герой уроку) хотів бі почути від вас назви відомих вам тварин.

— А де ві їхнього Бачили? Коли ві знаєте про їхні повадки?

(Названі учнями тварини вчитель демонструє перед класомце малюнкові зображення й пропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою смердоті розрізняють тварину.).

2. Розповідь вчителя із використанням наочності.

— Далі Лісовичок пропонує розглянути таблицю з зображенням цих тварин. Назвіть їхнього. /Лисиця, дятел, бджола. (Додаток № 5).

— Усі це тварини (повторили).

Ві знаєте, що світло тварин, що населяє нашу планету різноманітний. Вони живуть на суші, в землі, деякі пристосувалися до життя у воді. Вісь погляньте уважно на лисицю. Опишіть її, Яка вон, із які частин складається? (Голова, хвіст, кінцівки, тулуб).

— Вірно, та слід пам «ятати, що частини тіла всіх тварин відрізняються розмірами, формою, забарвленням. Погляньте в підручник на стор. 50 й порівняйте їжачка та ведмедя.

3. Вчити учнів поняттям «комахи », «птахи », «звірі «. Завдання: розгляньте на таблиці лисицю, назвіть її суттєві ознаки; розгляньте дятла. Порівняйте цих тварин. Чим смердоті відрізняються між собою? Розгляньте й порівняйте за зовнішнім виглядом лисицю й білку. Коли між ними спільного й що їхнього відрізняє.

4. Закріпити прийоми класифікації тварин та комах, птахів, звірів.

На дошці вчитель прикріплює зображення різних тварин, а учні класифікують їх.

До звірів слід віднести: лося, їжака, бо їхнього тіло вкрите шерстю (голками), смердоті народжують малят й вигодовують їхнього молоком.

До птахів — зозуля, її тіло вкрите пір «ям, має дзьоб, крила.

До комах — мурашку, бджолу. Вони мають шість ніг.

На підсумок можна використати гру (Хто тут зайвий ?) -дітям пропонується знайти «зайву «тварину й пояснити свій вибір.

Щоб такі уроки не були сухуватими слід використовувати додатковий матеріал.

1. Вводити хвилинки-цікавинки, де діти сам знаходять цікавий матеріал й повідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність між зайцем-русаком та зайцем-біляком.

2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах, парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчикчарівник.

3. Кращий декламатор вірша про звірів.

4. Розгадування малюнкових кросвордів (додат. № 4).

Дані види роботи не дають учням бездумно слухати лише вчителя, а і включають їхнього у навчальний процес, розвивають допитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем рідної природи.

При вивченні тими «Тварини зимою, їхні охорона «важливо із «ясувати, чому самі звірі впадають в сплячку, а інші - ні.

Для цого слід роздивитися таблиці, на які зображені звірі до того оточенні, в якому смердоті живуть. Наприклад, ведмеді ласують малиною, лисиці підкрадаються до здобичі, заєць обгризає кору дерев чи кушів, миша бігає коло стіжку сіна. І уже потім провести бесіду. На підсумок слід провести гру «Хто тут зайвий? «/ На дошці написані назви звірів: лисиця, їжак, вовк, білка./.

2. Також можна провести сюжетно — рольові ігри, де беруть доля сам діти. Наприклад:

Вчитель: Змінилось життя тварин із приходом зими. Вісь якої розмову вдалося підслухати між сорокою та ведмедем.

— Їй, Ведмідь, спиш, чи що?

— Хррр?. Заснеш із такою… Чого тобі, скрекотуха ?

— Та вісь не зрозумію я, чому тобі Ведмедем звати? Ну, заєцьбіляк, ну птиця глухар — це зрозуміло. А від Ведмідь…

— Ну що таке Ведмідь ?

— Ой-ле-ле? Безтолкова ти птиця. «Мед-відь «- «означати тієї, що «мед куштує «.Знаю, де мед в лісі схований, тому й ведмідь. Зрозуміло ?

Ой птиця, спокою не має. Тільки сон солодкий почав снитися, аби в лісі дуплисте дерево, а дуплі мед. І ніхто про ті не знає, один я.

Ведмідь, знаю. І, ніби-то… Прр. хрр ?

Вчитель: чому ведмідь взимку спіти ?

2. Заєць й летюча миша.

— Привіт, Вухан — летюча миша ?

— Привіт, Заєць — довгі вуха ?

— як живеш — поживаєш ?

— Краще всіх живу — горя не знаю ?

— Та як живеш — поживаєш ?

— Краще всіх живу — горя не знаю ! Така сама так тобі вдається ?

— Це простіше простого. Колі Мені зле, зима там прийшла чи дощ, вітер — я на бокову. Сплю та бачу солодкі сни. Деякий рік місяців із 10 просплю.

— Ну, брат, тут я — не товариш! Я не можу. Якщо і сплю, то і то із відкритими очима. Вчитель: Які ще звірі впадають в сплячку ?

3. Синичка та білочка.

— Ті чого. Білко, із гнізда не виходиш?

— Я Синичко, тепло бережу. На волі-то холодно, я вхід в гніздо мохом затулила, усі щілини позамазувала. Боюся надвір і ніс висунути.

— А що ж ти їси ?

— Та в мене із літа сухі грибочки запасені, так горішки, ла жолуді, Вісь морози і відсиджу.

Вчитель: як зимує Білочку? Чому вон не впадає в сплячку.

4. З, а є ц т т і з зв й р у р.

— Заєць білий, куди бігав?

— До села.

— Чому ?

— Трохи сіна підібрати, качан капусти в городі знайти, зелені пощупати.

— І найшов ?

— як бі негаразд! Сіно піп снігом, зелень под снігом, ж в городі собаки!

— А тепер куди?

— Кору із осики здеру.

— Та вона ж, мабуть, гірка?

— Солодка! Вчора не їв, сьогодні не їв — солодка!

Вчитель: Коли їсть Заєць взимку?

Такі розмови допоможуть дітям зрозуміти, що самі звірі зимою сплять, інші запасають корм, треті ведуть активний спосіб життя.

Для закріплення та систематизації матеріалу проводяться тестові заподіяння, роздаються картки.

І-1. Взимку усі тварини впадають в сплячку.

1. Білочку запасає взимку корм.

2. Заєць Веде активний спосіб життя.

3. У сплячку впадають:

ІІЗапитання до картки:

1. Які звірі впадають в сплячку?

2. Чому білочку не впадає в сплячку?

3. Коли їсть заєць взимку?

4. Чому ведмідь взимку спить?

Зашифровані відповіді.

1. Узимку йому не знайти їжі: сніг закриває рослини, ховаються тварини.

2. Ведмідь, їжак, борсук.

3. Ця тварина запасає взимку корм.

4. Молоді гілочки кущів, кору дерев.

Т м у «Тварини весною» доцільно провести в природі, де вчать дітей спостерігати за тваринами безпосередньо, порівнювати їхні. Наприклад, спостерігаючи за птахами дотримуємося плану:

1. Роздивіться птаха.

2. Назвіть його.

3.Яка у нього голова? Дзьоб?

4.Який тулуб, крила, хвіст?

5.Чим вкрите тіло?

6. Якого кольору пір'я.

7. як співає?

8.Що змінилося в житті птахи із приходом весни? А від звірів побачити не завжди вдається, та про зміни, котрі прихопить весною в їхнє життя, учнів слід познайомити.

Фрагмент екскурсії.

М е т а: поглибити знання учнів про звірів весною, їхнього пристосування по умів життя в навколишньому середовищі про зміни в поведінці із приходом весни, на основі відомостей із народної зоології та світоглядних уявлень про тварин, розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього вміння розповідати; виховувати любов до природи рідного краю, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Пояснення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя на задану тему: світоглядні уявлення про тварин.

— У українців були свої подивися на створення світу та всього живого на землі - вісь наприклад, ходити така легенда в народі про створення світу.

" Одного разу впавши Бог Лукавому пучку землі й звелів, щоб він кинувши цю пучку на порожнє місце. Кинув Лукавий й із неї утворилася та земля, на якій ми тепер живемо. З тієї пучки, якої давши йому Бог, Лукавий не забув й для собі приховати трошки землі под нігті. як лише відійшов від нього Бог, одразу виколупав з-під нігтів порошинки землі й кинувши їхнього «на простір ». Та із того праху не вийшло землі, а постали із нього усі нечисті тварини, котрі і розлізлися по всій землі.

Потім Бог ставши населяти землю різними створіннями: відразу ж зліпив з землі людину, дмухнув на неї - й вона стала ходити й розмовляти, потім створив всіх інших тварин й звірів всіх по парі, щоб смердоті могли плодитися " .

Цікаві легенди створив наш народ про тварин, котрі здавна живуть поряд із людиною. Так наприклад, коня, за велінням Бога, створив янгол із диявола за ті, що він витягнув з ясел, де ховався маленький Іісус, сіно, й таким чином відкрив переслідувачам Спасителя. За це кінь й понині не може наїстися.

А вісь про створення вовк ходити інша легенда. Її вам розкаже Андрій (учень класу).

" Якось чорт із «явився до Бога і каже: «Люди зовсім не доглядають за своєю худобою, й вона робить шкоду. Треба зробити так, щоб людина на майбутнє боялася пускати її саму ». Бог велів чортові зліпити із глини вовк. Чорт хутенько побіг, зліпив вовк й привів його до Бога. Бог знайшов вовк завеликим (тієї був завбільшки із доброго коня) й визнав, що його слід обстругати. Чорт узявся обстругувати вовк, й із великих стружок наробив шершнів, й маленьких мух, а із найменших — комарів. Він обстругав вовк до таких розмірів, яким ми його бачимо нині, і пустивши. Вовк страшенно розлютився від нестерпного болю й сказавши Богові, що їстиме не лише худорбу, а і людей.

Розповідь вчителя про зміни вовк весною.

2. Робота із наочним матеріалом для поглиблення знань.

— Багатими були знання українців про оточуючий світло, повадки хижих звірів.

Вісь погляньте на малюнок ведмедя. Який він? Опишіть його.

— Коли він робив взимку? Чому ?

Так, про ведмедя люди склалося уявлення, як про звіра шкідливого, але й розумного і такого, що, порівняно рідко нападає на людей.

До речі, у квітні ведмеді виходять із барлогу та не сам, а із малятами, котрі народилися взимку.

— У кінці березня у кублі, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються сліпі мишенята. За дві тижні смердоті прозріють, швидко ростуть, й уже в кінці апреля виповзають із нори, гріються на сонечку. Дивлячись на цей малюнок опишіть лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожилася, красива.

— Погляньте на верхівку сосни, ві побачите повітряного акробата. Хто це? (Білочка).

— А від про зміни, котрі відбуваються у білочок весною розповість Мишко, він дуже гарно підготувався.

У квітні народжуються малята у білки. Вони зовсім безпомічні, сліпі і голі. Перші дні матір не залишає гнізда, годує й гріє білченят. Прозрівають смердоті через п «ять тижнів. Покидають гніздо у двомісячному віці.

— Молодець! Пригадайте віршик, який ми вивчали про білочку. як він називається? Розкажіть його.

Білочку, восени.

На гіллячках, на тоненьких поки день ще не згаснув, сироїжки та опеньки білка сушити про запас.

Так нашпилює охайно, так їхнього тулить на сосні, й міркує: а нехай — але, ще побудуть тут мені!

Поки пні іще хороші, поки є іще тепло, а як випадуть пороші, заберу їхні у дупло.

Буді холодно на дворі, сніг посиплеться із дубів, якщо в мене у коморі ціла в «язочка грибів.

Алі білочці не спиться.

Дятел тукає тук-тук,.

Щоб не вкрала їхнього лисиця.

Або хитрий бурундук.

Ліна Костенко.

А ну, відгадайте;

Звірок маленький,.

Взимку біленький,.

Влітку сіренький,.

Полем стриб-стриб,.

По снігу тик-тик.

/ Заєць /.

У полі ще сніг лежить, а зайчихи уже народилися зайченята, схожі на маленькі сірі грудочки. Зайченята народжуються видючими. Тіло їхні вкрите густою теплою шерстю. З перших часів життя смердоті можуть бігати. Відразу после народження зайчиха, нагодувавши досита малят, покидає їхнього. Малята кілька днів можуть бути без їжі. Зайчиха-мати годує й своїх, й чужих дітей.

Бесіда для осмислення й узагальнення нового матеріалу.

— Про які звірів ми говорили сьогодні ?

— як змінюються зовнішній вигляд звірів навесні ?

— У які звірів навесні народжуються малята ?

— Які звірі вигодовують своїх малят? А Зайчиха ?

— Колі й чому звірі пробуджуються від зимової сплячки? пробуджуються навесні ?

V. 2 КЛАС.

Уроки природознавства покликані виховувати в учнів повагу по роботи людей, формувати у яких певні трудові вміння й навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища, як важливого чинника існуванню людини.

Найбільш доступним для учнів початкових класів є місцевий матеріал. Тому в основі вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієнтує вчителя на ознайомлення учнів із про «єктами природи своєї місцевості.

У другокласників елементарні уявлення й поняття із цого розділу сформовано в першому класі у курсі ознайомлення із навколишнім. Виходячи із цого, метою шкірного уроку в іншому класі є: актуалізація засвоєних знань й вмінь їхнього розширення, поглиблення і застосування піп годину різноманітних завдань.

Проілюструємо це на конкретних прикладах. Так, на уроці із тими «Тварини — частина живого природи серед інших зрозуміти формуються поняття «травоїдні «, «хижі «, «усеїдні «на основі знань отриманих в 1-му класі. А, щоб розширити саме поняття, можна використати заподіяння такого типу: вчитель показує дітям малюнки відомих й невідомих звірів й пропонує назвати їхні. Звірі, із якими учні зустрілися вперше, вчитель називає сам, звертає увагу на особливості будови, повідомляє про середовище їхні існування та користь для людини й природи. На засвоєння ж зрозуміти учні можуть виконувати заподіяння за зразком чи ж у новій навчальній ситуації.

Наприклад, травоїдні тварини — це тих, для які основною їжею є рослини й т.п. Слід використати схеми типу :

РОСЛИНА — ТВАРИНА — ТВАРИНА.

ДУБ — ДИКИЙ КАБАНВОВК.

Розмежовуються поняття «свійські «та «дикі «тварини. У іншому класі діти ознайомлюються із такими темами про звірів:

" Звірі восени «.

" Звірі взимку «.

" Звірі весною та їхнього охорона".

Ті, що пропонується у підручнику при вивченні цих тим, не дає учням в повній мірі краще ознайомитись із поняттям «звірі «, пізнати існуючі в природі взаємозв «язки й закономірності, учні негаразд глибоко із «ясують заподій змін у житті звірів в різні пори року. Матеріал підручника не повністю зацікавлює дітей, не дає їм повні знання про тварини. Ті, що дається у підручнику — це лише краплина матеріалу у морі цікавого, захоплюючого.

А щоб у дітей розвивалось мислення, естетичний смак, інтерес по природи, до навчання, необхідно використовувати на. уроках додатковий матеріал.

1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.

ТЕМА :"ЗВІРІ ВОСЕНИ".

Мета: ознайомити дітей із змінами у житті звірів восени, навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, дізнатись про їхні повадки й пристосування до життя в певному середовищі, про особливості життя звірів восени, поглиблювати в учнів поняття «звірі «, виховувати любов й дбайливе ставлення до тварин; розвивати мислення, увагу, пам «ять учнів.

У підручнику матеріал по тими «Звірі восени «надано коротко й сухо. Про шкірного звіра й його поведінку, звички розповідається коротко, однотипне, що не зацікавлює дітей й не дає змогу краще й швидше запам «ятати матеріал.

Якщо вчитель на уроці природознавства якщо розповідати /пояснювати/ матеріал за змістом підручника, то ми не дасть певного результату у засвоєнні знань, не якщо розвиватись в учнів увага, мислення, пам «ять, кмітливість.

Коли ж цікавого, пізнавального, корисного можна використати на уроці при вивченні тими «Звірі восени » .

І. На етапі актуалізацією опорних знань учнів доцільно провести пізнавальну гру із використанням загадок й наочних посібників із зображенням звірів.

Назва гри може бути різноманітною «» Вгадай й знайди ", «Вгадай звіра », «Таємниця звірів» то що.

Вчитель загадує загадки. Учні повинні уважно прослухати загадку. Тієї, хто відгадає загадку винен знайти відгаданого звіра на малюнку серед наочних посібників й сказати, котрі істотні ознаки його названо в загадці.

1. Не кравець, проте життя із голкою ходити, (Їжак).

2. Зубасте, сірувате, полем гасає телят й овець шукає. (Вовк).

3. Хвіст трубою, спритні ніжки, Плиг з гілки не сучок! Носити все вон горішки, У золотий свій скринька. У неї очі, мов горішки, Кожушина хутряна, Гострі вушка наче ріжки. У дуплі живе вон. /Білка/.

4. Кілька довгих вушок,.

Сіренький кожушок,.

Скорий побігайчик,.

А зоветься /Зайчик/.

М.Підгірянка.

4. Я руда, низького зросту,.

Хитра я й довгохвоста,.

На кур я вельми ласа.

Вони таке смачненьке м «ясо,.

Вовку — братові я сестриця,.

А зовуть мене /Лисиця/.

Цю гру вчитель проводитися уроці із метою поглибити в учнів поняття «звірі «, навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, розвивати у дітей увагу, мислення, кмітливість.

II. На етапі ознайомлення із новим матеріалом /сприйняття й усвідомлення знань/ може вчитель використовувати таку форму роботи, Яка зацікавить дітей й дасть їм певні знання, а саме «Подорож у казковий осінній ліс » .

Подорож можна здійснити за допомогою малюнків звірів, лісу, за допомогою картин, діапозитивів, фрагментів діафільму, котрі допомагають конкретизувати уявленню.

Для подорожі використовується «Календар природи », /набірне полотно, на якому виставляються дерева, кущі, звірі /залежно від пори року/.

При розповіді под годину подорожі вчитель використовує оповідання із художньої літератури в які розповідається про життя звірів восени, їхні звички й пристосування до життя в певному середовищі, про особливості життя звірів восени.

Фрагмент уроку:

" Подорож у казковий осінній ліс " .

Мета: ознайомити дітей із змінами у житті звірів восени, навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, пізнатись про їхні звички й пристосуванню до життя восени.

Обладнання: Див. Додаток № 6.

— Сьогодні ми здійснимо подорож у казковий ліс. Ліс улітку був завісься зелений, а тепер берізки та клени жовті осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють.

Налетить вітер, зірве із дерев листочки, й закружляють смердоті в повітрі, наче метелики. Потім тихо, тихо додолу спускаються, землю нібито килимом укривають. На гілках дерев із кожним днем все менше стає листочків. Далеко видно все навколо крізь облетілі голі віти.

Дерева роняти листя, трава і квіти в «януть, сохнути, а насіння їхнє на землю осипається, щоб того рік навесні прорості й знову зазеленіти, зацвісти.

Тварини також до зими готують: мандрівники птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій, маленькі звіринки запасають у своїх коморах їжу, лагодять свої житла та сам зодягаються в теплу зимову шубку. А комахи под копу дерев у різні щілини ховаються. Так усе живе й рослини, й тварини готують по довгої та холодної зими.

Білка запасає взимку .

Настала для білочки найклопотніша час: треба свою хатинку по зими готувати, утепляти. З ранку по вечора білочку клопоче, суху траву, мох збирає, усі щілини в гнізді затуляє. І їжу також треба запасати взимку. Знайде білка на кущі горішок, зірве й заховає десь у шпарці дерева. Бо ще в дуплі цілу комірку влаштує горіхів, жолудів туди назбирає. Білка і гриби взимку припасає: стрибне на грішну землю, знайде гриб, схопить його зубами й тягне на дерево. Там вон його в розвилку між гілками затисне. Гриб висохне, а як настане зима білочку знайде його й із «їсть. Чимало треба білці горіхів, жолудів, насіння та грибів купити заздалегідь восени. Зате взимку вона не голодуватиме.

А кого ж ми зустрінемо далі /виставляється на набірному полотні/.

ЇЖАЧОК.

Восени у їжака мало поживи. Заховались у землю черв «яки, ящірки, змії, вужі. Непереливки знаходити комах, жаб. У погожі осінні дні готує собі їжачок теплі зимовище. Вночі й усунь таскає в ногу сухе листя й м «який лісний мох, застилає зимову постіль. За літо й осінь їжаки под шкірою запасають багато жиру, тому взимку можна відпочивати.

Послухайте тепер цікаву історію, Яка сталась восени. З цієї розповіді ві дізнаєтесь, кому в їжака голки.

Для кого голки в їжака.

Якось восени захопив лисицю в полі дощ. Вимокла, як плющ.

Похнюпила вона. голову та і чалапає по калюжах. Колі гляне — кущик стоїть. Лисиця — до нього. Прибігає аж там їжак сидить. Від дощу ховається. Посунься — буркнула лисиця й штовхнула їжака в бік. Штовхнула та аж запищала із болю. Ой хвацько! До тобі ж торкнутися не можна. Чом ти не поголиш оцю гидку щетину?

Спасибі за рану, але й вона задля мене — мовив їжак. Та ти подумай, сказала далі лисиця. Коли в тихий гілках гарного? Тільки сусідів відганяти. Поголи їхні бо усі друзі тобі одцураються!

Мої голки задля друзів, перебивши їжак, смердоті для ворогів. Вісь для чого їжачку голки.

Також до зими готують борсук, ведмідь — сало нагулюють щоб взимку відпочивати. Жир вони — це запас їжі, а ще і холоди не пропускає. Ведмідь живитися ягодами, корінням, дрібними тваринами; ведмідь — тварина усеїдна. Старанно й вміло готує до зими зимове лігвисько. М «якою запашною хвоєю, корою із молодих ялинок, сухим лісовим мохом вистилають своє житло ведмеді. Тепло й затишно у ведмежих барлогах.

Пролежимо нашу подорож по осінньому лісу. / На набірному полотні повинні стояти тих звірі, про які вчитель розповідає, шкірного звіра вчитель виставляє лише тоді, коли починає розповідати про нього/.

ВОВКИ І ЛИСИЦІ.

Тьмяні й короткі дні пізньої осені. Темні довгі ночі. Супитися низько небо. Тільки сірому вовка пізня осінь й зима не страшні. Лисиця й вовк постійне ганяються в пошуках поживи. Їжу смердоті не запасають й в сплячку не падають. Не хижі звірі. Вони живляться різноманітними тваринами.

Вовка й лисицю ноги кормлять. У лисиці лапи по зими повністю заростають густим смухом. Лисиця взимку наче у валянках. Вони дуже хитрі, а вовк ще і зажерливий.

— А якими тваринами живляться лиси ?/ миші, зайці та інші малі тварини/.

— Якими вовка ?/ лосі, олені, дикі кабани/.

— - Діти, є хто це такий? / Вчитель виставляє зайця.

ЗАЙЦІ.

Зайці теж не будують житла, й їжу не запасають. Для зайців кожний кутик може бути домівкою. Зайчику їсть молоді гілля. кору дерев, бо зайці - травоїдні тварини. Пізньої осені смердоті ласують з полів листям капусти, морквою, буряками.

Ще багато звірів можна зустріти в осінньому лісі. Алі подорож уже закінчується.

— Скажіть, а які звірів сьогодні ми зустріли ?

— Яких звірів ві не знаєте ?

ІІІ. На етапі закріплення /осмислення, узагальнення, систематизації знань проводитися змагання «Хто найшвидше, хто найкраще. «.

М е т а: Змагання проводитися у тому, щоб учні краще осмислили й запам «ятали новий матеріал, для розвитку учнів пам «яті, мислення, уваги. Учні діляться на дві команди. Кожна команда обирає собі назву, Яка заговорили українською у «язана із якимось звіром. Наприклад, «Зайчатка », «Їжачки «тощо.

Команди повинні відповісти на запитання чи запитанню вчителя. Та команда, котра перша дасть правильну відповідь — одержує 1 бал, якщо відповідь незадовільна — слово надається команді.

Завдання й запитання до змагання «Хто найшвидше. хто найкраще » .

1. Чому звірів посіпають на хижих, усеїдних, травоїдних?

2. Назвіть, котрі звірі відносяться: а/ до хижих;

б/ до усеїдних; в/ до травоїдних;

3. Які звірі впадають у сплячку? Чому?

4. Які звірі не впадають у сплячку й не запасають їжу ?їжу Р.

5. Розповісти, як білка пристосувалась до життя в лісі восени?

6. Розповісти, як їжачок пристосувався до життя в лісі восени ?

7. як ведмідь готується до зими ?

8.. як зайчику готується до зими ?

9. Розповісти, як лисиця. й вовк пристосувались до життя в лісі ?

10. Хто із відомих вам звірів полює на комах ?

У завданнях, де учням треба розповісти про звірів, слово можна надавати обом командам й порівняти котра із команд розповіла краще. У кінці змагання — підсумок й оцінювання.

ІУ. На уроці на будь-якому етапі доцільно використати вірш на задану тему «Звірі восени «й розучити його із учнями із метою розвитку мовлення.

Лось й лосенятко із ним,.

Ліс для лосів — ридний дім,.

Літо в ліс гукнуло осінь,.

Ліст летить на спини лосів.

О.Кононенко.

— Діти про що розповідається у віршику ?

— Який звук найчастіше зустрічається за тими словами ?

— Назвіть ці слова ?

— Давайте розучимо цей віршик.

Тут ми бачимо взаємозв «язок із російською мовою, розвивається мовлення, пам «ять дітей.

Ця робота може проводитись под назвою «Хвилинка цікавого ». У кінці розділу «Осінь проводитися узагальнюючий урок. На цьому уроці можна провести гру вікторину: Коли? Де? Колі ?, де учні покажуть свої знання із тими. «Осінь ». Я пропоную запитання й заподіяння до тими «Звірі восени » .

Клас ділиться на дві команди, учні вибирають командирів, дають назву командам, котра заговорили українською у «язана із осінню.

Завдання командам: швидко, правильно, зрозуміло відповісти на поставлені запитання.

М е т, а: узагальнити, систематизувати, конкретизувати знання й уявлення учнів про звірів; розвивати кмітливість, мислення, увагу дітей.

Р р, а — Вікторина «ЩО «» Де «» Колі «.

І.Гра «Порівняй ». Учням дається заподіяння за допомогою малюнків порівняти істотні ознаки білочки й їжачка. використавши таку схему, /одній команді дається їжачок, іншій — білочку /.

1.До якої групи відносяться: а/ комахи, б/ птахи, в/ звірі.

2. Чим вкрите тіло? /хутром, голками /.

3.Якого кольору хутро має? а/ взимку, б/ літом.

4.Як ці звірі пересуваються? а/ стрибають, б/ бігають, в/ повзають.

5. як готують по зими?

6.Чим харчуються?

" А ну, відповідай ! «.

Яка команда швидко й правильно відповість.

1. До які тварин за способом живлення належати: а/ кіт, тигр, вовк, лисиця; б/ ведмідь, свиня; в/ корова, олень, лось, коза, заєць.

2.Як готують до зими ?

а/ ведмідь; б/ заєць.

3.Доповни речення: а/ боягузливий, як … б/ колючий, як… в/ злий, як … р/ сміливий, як … буд/ хитрий, як …

Чому так говорять ?

4. Виправить помилки /знайдіть зайве/.

а/ ведмідь, лисиця, ворона, миша — це звірі; б/ тигр, вовк, заєць, олень, — це хижі звірі; в/ корова, олень, коза, ведмідь — травоїдні звірі; р/ свиня, ведмідь, заєць — усеїдні звірі.

5. Вибери правильні відповіді - характеристики /.Завдання пишеться окремо для кожної команди із внутрішньої сторони дошки /.

Командири команд повинні швидко й правильно виконати завдання.

Характерні ознаки. / Першій команді - характерні ознаки білочки, другій — їжачка /.

1. Пересуваються на виборах 4 ногах.

2. Відкладають яйця та насиджують їх.

3. Тіло вкрите хітином.

4. Малят вигодовують молоком.

5. Тіло вкрите пір «ям.

6. Пересуваються на двох ногах літають.

7. Відкладають яйця, але й не насиджують їхнього .

8. Пересуваються на шести ногах, літають.

9. Тіло вкрите шерстю.

4. Вікторина «Влучно в ціль » .

1. Куди зайцю бігти зручніше — згори чи вгору? / вгору. У зайця передні ноги короткі, задні - довгі. Тому заєць вгору біжить легко./.

2. Який лісовий мешканець сушити собі на деревах гриби? / Білка /.

3. Який звір літом живе у воді, а взимку — в землі? / Водяний пацюк /.

4. Куди зникають жаби взимку? /Уходять под воду, забиваються под каміння, в ями, под мохом /.

5. У якого звіра лапи вивернуті долонями нарізно й назовні? / У крота, його лапи пристосовані для риття землі, як плавники у риби — до плавання /.

Всі ці різноманітні форми роботи дуже зацікавлюють дітей, сприяють кращому й швидкому запам «ятовуванню матеріалу., у дітей поглиблюються й розширюються знання, розвивається кмітливість, увага, пам «ять, мислення.

2.ТЕМА «ЗВІРІ ВЗИМКУ «.

М е т, а: продовжувати формувати поняття «звірі «, розкрити особливості життя звірів узимку та необхідність охорони звірів, пізнатися про їхні повадки й пристосування до життя в певну пору року; розвивати увагу, мислення, пам «ять; виховувати дбайливе ставлення й любов по природи.

У підручнику тема «Звірі взимку «подано у вигляді маленької розповіді. Завдання вчителя при вивченні цієї тими: як можна понад розповісти, показати дітям цікавого, корисного, пізнавального про звірів, провести різноманітні форми роботи у тому, щоб учні краще запам «ятали й осмислили матеріал.

1. На етапі актуалізації опорних знань учнів доцільно використати «Хвилинку цікавого. «Це зацікавить дітей й настроїть їхнього на подальшу роботу протягом уроку.

При проведенні «Хвилинки цікавого «використовується цікавий, пізнавальний матеріал, який винен зацікавити дітей й гати? м певні знання. Я пропоную провести «Хвилинку цікавого «на задану тему; «Для чого звірам хвости » .

Лисиця без хвоста пропаде, загине. Поганятися за нею собаки — швидко її безхвосту впіймають. А із хвостом лисиця їхні обдурити. Поведе хвостом вправо, а сама вліво метнеться. Так й збіжить руда плутівниця від гонитви.

Колі білочку стрибає із дерева на дерево, то розправляє свій пухнатий хвіст, й він, мовби, парашут, підтримує її у повітрі, допомагає білочці зберегти рівновагу. У зимову завірюху білка вкривається хвостом як ковдрою.

А білий хвостик оленихи допомагає оленятам не. загубити у лісі свою матусю.

II. На етапі ознайомлення учнів із новим матеріалом при вивченні тими «Звірі взимку «можна провести гру — розповідь «Якщо вгадаєш, то ми все взнаєш. «.

М е т, а: ознайомити учнів з змінами у житті звірів взимку, пізнатися про їхні повадки й пристосування до життя, продовжувати формувати поняття «звірі».

Фрагмент уроку.

Тихо у вранішньому лісі. Повітря прозоре і чисте, наче джерельна вода. Подивися у вікно. Уся шибка розмальована білими візерунками — це мороз її так розмалював. Холодно на дворі. Есе навколо вкрите снігом — й земля, й дахи будинків, навіть на деревах — сніг.

Січень — найхолодніший місяць, середина зими. Ставки і ріки закуті кригою, заметені снігом поля і ліси. Ночі стояти довгі. Про восьмій годині ранку ще темно, на дів «яту лише сонечко сходити. А дні взимку найкоротші. Не встигнеш на вулицю вийти побігати, погратись — зирк — й знову стемніло.

Зима для звірів — тяжка час року, мало Ужі. Взимку усі стараються сховатися від морозу, від холодного крижаного вітру, й кожен по-своєму зимувати пристосувався.

Алі як ж пристосувалися звірі до зими? Це ві узнаєте, вгадавши загадки: «.

І. Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає, Хоч мала вона на зріст Та великий має хвіст, як намисто оченята … / Білка /.

/ Учні знаходять білочку на малюнку серед інших звірів. Додаток № 6/.

Вчитель розповідає.

як білочку зимує.

Для білки взимку ані мороз, ані вітер не страшні. як закрутити метелиця, нероку — білочку мерщій у своє гніздечко поспішає .Гніздо у білки, як у пташинки збудоване із гілок, із хмизу. Та так зроблено ловкенько неначе великий м «яч, круглий, а збоку — пролазка. Всередині гнізда сухою м «якою підстілкою вислано: затишно в ньому, тепло. Залізе білочку, ще пролазку підстілкою затулить. Потім згорнеться клубочком, пушистим хвостиком вкриється й спить.

На дворі крижаний вітер то й віє, то й несе дрібний колючий сніг. Стихне негода, білочку із гнізда вилізе, струснеться й поплигає із дерева на дерево їжу собі злобувати: де ялинову гулю зірве, де сухий гриб знайде, який сама влітку на гілці сушити залишає ,. Алі головна їжа в білки ще із осені в коморах припасена, в дуплі старого дерева. Там у неї жолуді й горіхи є - протягом усього зиму запасів вистачить.

Деякі звірі взимку впадають в зимову сплячку. 1 сон незвичайний: сплять смердоті кілька місяців, майже не прокидаючись, й збудити їхнього дуже важко. Під годину зимової сплячки серце у звірів б «ється повільно й слабко, дихання майже не помітно, температура тіла у багатьох тварин зменшується. Алі організм й в такому стані винен одержувати чи якої їжу.

І він одержує «постачається «жировим запасом, який накопичився із осені.

А звірі котрі впадають в зимову сплячку відносяться…Зараз ві сам дізнаєтесь, вгадавши загадку.

Літом не наїдається ,.

Зимою висипається. / Ведмідь ./.

Ранньої зими, щойно випаде сніг, залягають у барлозі ведмеді. Старанно й вміло готують смердоті в лісовій глушині ці зимові лігвиська /житло./ Мрякою запашною хвоєю, корою із молодих ялинок, сухим лісовим мохом вистилають своє житло. Тепло й затишно у ведмежих барлогах. Тільки-но вдарять у лісі морози, засинають у барлогах ведмеді. І що лютіші морози, що дужче розгойдує вітер дерева — то міцніше, непробудніше сплять. Також взимку сплять борсуки, хом «яки, ховрашки та …

У лісі є кравець чудовий,.

Шиє звірам він обнови.

Для ведмедів кожушок,.

Для лисичок — сорочки,.

Для куничок — рукавички,.

Щодо білочок — спіднички.

Зайцю — валянки на лапки,.

1 для вовк теплу шапку.

1 собі пошив піджак.

Хто кравець такий? … /їжак /.

І.Січовик.

Зима. Мороз. Всі тварини від лютого холоду поховались. Алі хто ще біжить ?

Довгі вуха Довгі ноги.

Куций хвіст, Скік та скік…

Невеличкий Ми погнались.

Сам на зріст Він утік…/Зайчик/.

ЗАЙЧИК.

На землі сніжок лежить,.

Зайчику по снігу біжить.

Мерзнути вушка.

Мерзнути лапки.

Без калош й без шапки.

Ой !

С.Павлович.

як заєць взимку живе.

У зайця немає ані нори, ані гнізда. Сьогодні под кущиком виспиться, завтра в ярочку приляже; де ямку в снігу викопає - у нього й дім. Зате шубка, у зайця тепла, пушиста і біла, як сніг. Добре йому в такій шубці, тепло й сховатись від ворогів важко, притулився до снігу, спробуй розгледіти У день заєць спіти, а як Прийде ніч, вихопить погуляти і попоїсти.

Поки в полі снігу небагато, він лапками його розриє, глянь — й травичку знайде. А як намете хуртовина глибокі замети, топі уже не розкопати зайчикові снігу. Зате в лісі він на високий замет вилізе, із кущів, із дерев молоді гілочки пообгризає чи кору поїсть, від й ситий. А інколи тонн на село в гості завітає. Прийде пізно ввечері, коли в селі тихо, усі уже сплять, підбіжить по стіжка й почне сіно смикати. Насмикає, наїсться, а потім у ліс побіжить. Так й живе заєць цілу зиму.

Казка «Сніг й заєць » .

Каже Сніг Зайцеві:

— Чого Мені голова заболіла.

— Мабуть ти танеш, тім тобі і голова заболіла — сказавши Заєць. Сів на пеньок й гірко заплакавши: «Шкода, школа Мені тобі, Сніженьку ». Я усі клопоти з снігу бігав, круглі дірки робив. Від Лисиці, від Вовка, від.

Мисливця в сніг заривався, ховався. як без тобі житиму? Піду по.

Господаря лісу, проситиму, ганьби він тобі, сніженьку, збереже для мене. Та і ставши Заєць плакати, Господаря лісу просити. Почув Зайця.

Господар лісу. Прохання його вислухав та і каже: 3 сонцем змагатись не беруся, снігу зберегти не можу. Зате кожушок твій білий зміню на сіренький, якщо тобі влітку легко ховатись між сухого аркушу, кущів та труй, ніхто не вглядить. Зрадів Заєць, та із того години щоразу і змінює зимовищ кожушок на літній.

Тільки сірому хижаку зима не страшна.

Хто в зиму холодну,.

Ходити злий, й голодна. / Вовк /.

Вовки усунь ховаються в кущах, а ввечері йдуть шукати поживу. Вовк гуляє полями. Вовка ноги годують. Іноді вовка за ніч проходять кілометрів п «ятдесят. Вовк хитрий й ненаситний. Нерідко вовка приходять до села здобувати собі поживу, особливо тяжко буває гускам бо смердоті раніше всіх починають кричати, й вовка зразу їхні знаходять.

Вовчі хитрощі.

Колі вовк іде звичайною ходою чи риссю він акуратно ступає правою задньою ногою в слід своєї передньої лівої ноги, а лівою задньою, у слід правої передньої, тому сліди його кладуться прямим, як шнурочок, рядком в одну лінійку. Дивишся на такий ряд й читаєш: «Тут пройшов величезний вовк ». Від й помилився. Правильно прочитати треба: «Тут пройшло п «ять вовків ». Попереду йшла мудра стара вовчиха, а й за нею — молоді вовченята, за ними старий вовк, ступали слід у слід, й так акуратно, що і на думку не спаді, що це слід п"ятьох звірів .Треба дуже натренувати око, щоб статі слідопитом, правильно читати сліди на снігу.

В.Біанкі.

З І М А.

Надійшли морози, Під серпанком білим ріки закували труй і листочки, й березам коси річка оніміла, інеєм прибрали, не дзюрчать струмочки.

Пухова перина Омертвіли лози, очі убирає, ледь гіллям хитають, біла скатертина, а полях морози ані кінця, ані краю. та вітри гуляють.

Я.Колас.

П й буд з у м про к.

III. На уроці при проведенні «Хвилинки відпочинку «я пропоную використати віршики, скоромовки про звірів із метою розвитку мовлення й пам’яті.

1. Їжачок покликавши їсти і пити.

Своїх маляток — їжачків.

Та не хотіли їсти діти,.

Він їхню їжу сам поїв.

Н.Забіла.

2.Їжак починається із Літери «Ї «У нього порядки й звичаї свої.

Їжак, їжачиха й малий їжачок Вдягнулися в одяг з гострих голок.

С.Кузьменко.

3. Зажурився заєць — татоЗнов пустують зайченята.

Злий вухатий лисиць близенько Зайченята і нім хутенько.

Кононенко.

ІV. На етапі закріпленню знань пропоную провести творчу роботу.

Учні повинні скласти казку про життя звірів взимку. Про якого звіра учні будуть розповідати, смердоті обирають самостійно, дають назву своїй казці.

Цю роботу я проводила в іншому класі на уроці природознавства на етапі закріпленню, систематизації й узагальнення знань на уроці чи вдома. Учням дуже сподобалось складати казку. Вони виявили свою фантазію, показали знання про життя звірів взимку.

Таку роботу краще давати як домашнє заподіяння, а класі перевіряти / зачитувати, аналізувати, порівнювати. Робота сприяє розвитку мислення, мовлення.

V. Для поглиблення й розширення знань учнів на етапі узагальнення й систематизації тими «Звірі взимку «рекомендую провести цікаву роботу.

Р р, а «Ми все знаємо » ?

Клас ділиться на 3 команди. За кілька днів до уроку із природознавства командам дається заподіяння: познайомити клас із життям, поведінкою звичками якого-небудь звіра, /І-команді - Їжак, ІІ - командізаєць, ІІІкоманді - лисиця чи вовк. /.

Коли це означати ?

Учні повинні на уроці розповісти про даного звіра як можна понад найцікавішого: казки, загадки, цікаві випадки, показати сценку із якогось оповідання чи казки про звірів.

Цікаві уривки із гри.

1. «Чиї це сліпи? «/Див. додаток № 3/.

Учні використовуючи малюнок, повинні визначите сліди звіра й показати куди ці сліди ведуть.

2. Найкраща розповідь про звіра.

Наприклад: «як білка зимує «, «як заєць взимку живе «Зима для вовк » .

3.Найкращі загадки про звірів. а/ Ї ж, а к.

— У клубок звернеться, а взятись не дається.

— Хоч кругленький, а чи не м «яч, рота немає, а кусач.

— Нам потрібні голки для шиття.

А кому потрібні голки для життя ?

У лісі є кравець чудовий Шиє звірам він обнови.

Для ведмедів кожушки,.

Для лисичок сорочки,.

Для білочок-рукавички,.

Щодо куничок — спіднички.

Зайцем валянки на лапки,.

І для вовк — теплу шапку.

І собі пошив піджак,.

Хто кравець такий? …/ їжак /.

б/ Б й л до а.

Я веселощ звірок,.

Плиг із ялинки на дубок.

У сосні дупло, в дуплі тепло,.

На дуплі живе в теплі ?

Червонясту шубку має.

По гілках вон стрибає.

Хоч мала вона на зріст.

Та великий має хвіст.

Хвіст трубою, спритні ніжки ;

Плиг з гілки на сучок !

Носити все вона горішки.

У золотий свій сундучок.

в) Вовк.

— Зубасте, сірувате, полем гасає телят й овець шукає.

Хто взимку холодну Спить злий, голодна ?

4.Вірші, скоромовки про звірів.

а) Ї ж, а к.

в) У про в к.

Вовк ведмедя розбудив.

Вже весна, гуляти йди.

Виліз велетень із барлогу.

Вовк тікає в ліс від нього.

О.Кононенко.

Вітер в лісі повіває.

Він стару вербу гойдає.

Вибіг вовчик на поляну,.

І на вітер косо глянув.

Вітер вовчика злякався.

І в дупло верби сховався.

Г. Губач.

Вовк по школи не ходив.

Вовк уроків не учив.

Не читавши й не писав,.

І по нотах не співав,.

Так і нічого він не знав.

Г. Бойко.

Наприкінці вікторини вчитель підводить підсумки — Яка із команд краще підготувалась до гри, що цікавого й пізнавального розповіли учні. Обов «язково проводитися оцінювання команд й окремих учнів.

Учні зацікавлюються грою. У процесі гри «Ми все знаємо «діти багато запам «ятовують, мислять.

Такі форми роботи обов «язково треба використовувати під час уроків природознавства. Вікторини, ігри, подорожі зацікавлюють дітей, дають їм более, поширені знання у цікавій формі, доступній для них.

3. ТЕМА «ЗВІРІ ВЕСНОЮ».

Мета: поглибити знання учнів про звірів, їхнього пристосування по умів життя в певному середовищі, про зміни в звичках із приходом весни, розвивати пам «ять, увагу, мислення, спостережливість, виховувати любов по природи.

При вивченні тими «Звірі весною «перед учнями розкривається новий світло в житті звірів. А, щоб уроки при вивченні цієї тими були более пізнавальні, цікаві, корисні, я пропоную ще декілька форм роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів. При вивченні даної тими можна використовувати й тих форми роботи, котрі уже були представлені з тем «Звірі взимку», «Звірі восени » .

І. Надоцільніше при ознайомленні другокласників із темою «Звірі весною «провести екскурсію в весняний ліс.

Природнича екскурсія — це одна із форм організації навчального процесу, котра потребує застосування активних методів навчання. Екскурсії мають навчальне-виховне значення. Екскурсії цінні тім, що на відміну від уроків у класі учні можуть сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів. Діти бачать об'єкти в природного середовищі, спостерігають взаємозв «язок рослин й тварин. Екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають спостережливість, уміння бачити ті, що раніше відбувалось поза їхнього увагою, формують уявлення про життя звірів, їхнього живлення, значення та ін. Екскурсії сприяють вихованню естетичних почуттів й бережливого ставлення до природи.

На місці екскурсії в короткій бесіді вчитель нагадує мітку й уточнює заподіяння, котрі учні виконуватимуть. Під годину екскурсії на природу в дітей виникає багато запитань, смердоті цікавляться багатьма предметами й явищами природи, котрі безпосередньо не стосуються тими екскурсії. Таких випадках треба давати правильні і зрозумілі учням пояснення, всіляко заохочувати по спостережень й задовольняти їхню допитливість. У учнів розвивається інтерес до природи.

Екскурсію в весняний ліс я проводила у іншому класі. Дітям дуже сподобалась така подорож. Хоча й не всіх звірів побачиш у лісі, але й можна побачити де смердоті живуть, їхні нірки. У лісі можна зустріти й білочку, й їжачка, й навіть зайчика.

Під годину екскурсії вчитель проводити бесіду із учнями. Розповідає їм про життя звірів весною, їхні звички, поведінку.

Матеріал для бесіди.

Березневий сніг.

Хоч зима по-зимовому Сонце в хмарах кострубатих, ще одягнута в сніги, мов закутане в кожух. та у березні додому Ми лелекам на санчатах повернулися птахи, веземо обід на луг.

Опустив лелека крила, Лиш хвилинку почекати шпак кружляє у горі… я прошу товаришів,.

Школа двері відчинила: поки збігаю по хати.

Не журіться, дорогі ! по насіння до шпаків.

Ми раділи й сміялись,.

бо із насінням залюбки.

ще до вечора склювали.

березневий сніг шпаки !

О.Сенатович.

Парами літають лісові плетухи — сороки. Вони мусять усюди побувати, усє побачити. Коли там, под кущем? Може заєць — біляк? Щоправда, тепер він не білий. Це він узимку в білій шубці, щоб годиною вовк чи лисиця його не помітили. А коли уже сніжку уже немає, а всюди проглядає земля, вельми небезпечно показуватися в зимовій шубці - відразу ж помітить хижі звірі! Від й доводитися міняти зайчикові свою шубку на сіру. Тепер його нелегко побачити. Саме про нього складено загадку: «Влітку — сірий, взимку — білий » .

У цей годину народжуються маленькі зайчата. Зайчата народжуються видючими. Одягнуті смердоті теж вже з — літньому. Чимало їхнього у цей годину може загинути від кігтів хижаків. Тож коли ві побачите зайчика, не лякайте його, обійдіть стороною. А якщо він хворий й безпорадний, допоможіть, нагодуйте.

— Діти, а хто із вас знає віршика про зайчика. /Діти розповідають віршики, котрі підготували за завданням вчителя/.

М.Познанська.

ЗАЙЧИКИ.

У лісі сніг. У лісі звірі.

Вісь зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстоньки хотять.

Бідні зайчики голодні,.

Ще не снідали сьогодні.

Біжить зайчику дорогою.

Та і скаче,.

Затуляється лапками.

Та і плаче:

" Усі ж бо я та і городи.

Обійшов.

Ніде ж бо я капустиці.

Не знайшов".

. П.Воронько.

Зайчика злякались.

Ми ходили по гриби,.

Зайчика злякались.

Поховались за дуби,.

Розгубили усі гриби,.

Потім засміялись -.

Зайчика злякались !

І.Рісмане.

З, а є ц т з про зв и до о.

На верхів «ї сосни живий Зяблик, а под сосною — Зайчатко. Зяблик, бувало, уже причепурить своє гніздечко, поснідає й дзьобика вичистить, а сірий ще солодко спіти. Прокинеться, розплющить очі й раптом згадає:

— Ой проспавши. Знову без капусти залишусь. У день бігти за нею якось боязко.

І до Зяблика:

— як ти рано встаєш ! Невже тобі солодкі сни не знятися ?

Зяблик відповідає:

— Знятися і Мені. Алі я назавжди запам «ятав материнську пораду.

— Я теж хочу її знаті, — каже Заєць.

Зяблик підлетів до його вуха і прощебетав: ;

— Щоб всього доволі матір, треба рано вставати.

— Вісь Яка чудова. казка про Зайчика й Зяблика.

Діти, а що корисного ві пізналися із цієї казки ?

— Дивіться — білочку пострибала по деревах. Не сидиться їй в дуплі. Вискочила, покрутилася туди — сюди, почухала лапкою за вухом й замислилася — весна… У березні збільшуються сім «ї білочки, із «являється 3−5 сліпих, голих й зовсім безпомічних білчат. Прозрівають смердоті лише через місяць. Маті - білочку має багато турбот — прогодувати і зігріти своїх малят, захистити від ворогів.

Вийшов із барлогу ведмідь. Підняв голову, потягнув носом — весною пахне… Потерся патлатим боком про дерево, стрепенувся, залишив біля собі багато хутра — линяє ведмідь. А мишам це лише і треба! Згодиться для гнізда. Які незграбні кошлаті звірята! Це вилізли із барлогу малі ведмежатка. Цікаві, смердоті до всього, приглядаються. Малюки — звірята дуже люблять гратися.

Медвеже сімейство.

На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких ведмежат. Злякалася ведмедів бістру куниця. Зупинилась, наслухає обачна ведмедиха: чи все спокійно в лісі?

Туляться по матері маленькі ведмежата. Лячно їм у величезному лісі: лиш недавно вибралися із теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шумить вітер у верховітті дерев, як пересвистується й співає невидиме птаство, а на висохлій сосновій верхівці дятел вистукує барабанний дріб.

Будуть ведмежата звикати тепер по рідного лісу, гратися і качатися по м «які купинах, лазити на дерева.

Не легко побачити ведмедів. Далеко чує ведмедиха. Не побачиш й не почуєш, як підуть, тихо зникнуть у темному лісі сторожкі звірі.

І. Соколов-Микитов.

П. Воронько.

У їжачка — лісовичка із «з'явилися нові родичі - їжачки. Їжачок уже облишив свою зимову хатинку, почистивши шубку й побіг шукати щось попоїсти: черв’ячка жучка ведмедика. Їжак — нічна тварина. У день він спіти у своїй схованці, а вночі виходить на пошуки їжі. Їжак — хижа тварина. Він живитися комахами та їхнього личинками, червами, слизнями. Іноді його здобиччю стають жаби, миші, змії, яйця птахів, що гніздяться на землі. Розшукати здобич вночі їжаку допомагає дуже добрий нюх. Зір й слух в нього дуже поганий.

Отже, їжак живитися тваринною їжею. Чому ж тоді нерідко малюють їжачків із яблуками на спині? Вважають, що їжаки наколюють лісові яблука у тому, щоб кислий сік, який стікає по голках на шкіру, виганяв блохи. Ці паразити дуже дошкулюють тварині, а дістатись по них лапкою неможливо.

Не дивлячись тих, що людина не отримує ані хутра, ані смачного м «яса — він корисна тварина. Адже, їжаки охороняють ліси, поля сади й городи. Щоб задовольнити свій апетит, смердоті поїдають велику кількість шкідливих комах, слизнів, мишей.

З «є в лісі й Перші маленькі вовчата, лисенята, лосенята. Своє житло — лігво, вовка будують серед коренів дерев, у густих, непрохідних хащах недалеко від води. Одного разу в рік /в березні - квітні/ у підготовленому лігві, вовчиця народжує 4 — 6 сліпих вовченят. Кілька тижнів матір не покидає лігва й годує малят молоком. Батько-вовк приносити вовчиці їжу. Через місяць вовченята уже їдять м «ясо. Колі вовчиця полює, малят доглядає батько чи інші члени зграї.

У лисиці /в березні - квітні/ із «є 3 — 7 сліпих, попелясто-сірих лисенят. Лисенята дуже подібні на вовченят, але й їхні легко розрізнити через білий кінчик хвоста.

Більше місяця мати-лисиця годує малят молоком. З — 4 місяці лисенята ще живуть із матір «ю. бацьки турбуються про малят, годують й захищають їхнього. Восени молодь розходиться хто гуляй. А наступної весни уже у яких із «є малята. Живуть лисиці 15−25 років.

Лисиця — цінний хутровий звір, на якого полюють. як хижак, вона знищує багато гризунів — шкідників сільського й лісового господарства, приносячи цим велику користь.

Весною лосиці народжують 1−2 малят. Через кілька часів после народження лосенята уже здатні незграбно рухатись. Через 10 днів лосеня уже годі наздогнати. Ростуть лосенята швидко, живляться жирним материнським молоком. У разі небезпеки лосеня завмирає в кушах, а матір, втікаючи, відволікає на собі увагу.

Навколо так світло й якось по-новому радісно! Сонячне проміння лагідно гріє руки і обличчя. Воно зовсім не таке, як взимку, а густе, золотисте. З кожним днем сонечко все вище і вище піднімається над землею, усміхається людям. Посвітлішали фарби неба, стало воно та голубішим, просторнішим. Від тепла сніг починає танути. Ще кілька днів — й загомонять веселі струмочки. І все це — струмки й проталини, Перші купчасті хмари, радісне в природі й є ранньою весною, весною світла й початком.

Після екскурсії обов «язково проводитися узагальнення, систематизація й закріплення знань. Наприклад, можна провести вікторину, гру, написати оповідання на задану тему «Життя звірів весною » .

ІІ. Гра. — вікторина «Весняне диво».

Для цієї вікторини вчитель підбирає цікаві й пізнавальні завдання.

Учні діляться на 3 команди. Кожна команда обирає командира й весняну назву, наприклад: «Сонечко », «Пролісок », «Вітерець ». За кожне заподіяння команди отримують бали. Мета: закріпити, узагальнити знання учнів, котрі смердоті отримали при вивченні тими «Звірі весною », розвивати у дітей увагу, мислення, кмітливість, виховувати любов по звірів.

Хід гри-вікторини.

І). Дай правильну відповідь. «Хто швидше».

1. Які звірі пробуджуються від зимової сплячки? Чому?

2. Хто народжується у звірів?

3. «Хто зайвий? «Учитель демонструє малюнки звірів. Хто із учнів якщо уважний й помітить звіра, який не впадав у зимову сплячку, тієї переможе, й навпаки, треба знайти звірів, котрі впадали в зимову сплячку.

ІІ). Описати малят зайця, білочки, ведмедя:

1. Зайчат,.

2. Більчат,.

3. Ведмежат.

Яка із команд найкраще опише й розповість пре звірят.

ІІІ). Продовжити речення:

У зайчихи народжуються …

У лисиці народжуються …

У ведмедихи народжуються …

У лосиці народжуються …

У їжачихи народжуються …

У вовчихи народжуються …

ІV). Відгадай кросворд.

1. Пишним хвостом славиться, хитрункою називається.

2. як називають звірят — малюків лосихи?

3. Який звір швидко бігає, має теплі хутро й червоні очі?

4. Хто взимку лапу ссе?

5. Не дерево, а сучковато /багато гілля/.

6. Про кого кажуть: «Цього звіра ноги годують ». Хто за ніч може пройти кілометрів п’ятдесят?

7. У неї очі мов горішки.

Кожушина хутряна.

Гострі вушка наче ріжки.

У дуплі живе вона.

V). Змагання капітанів.

Капітани кожної команди повинні придумати загадки про будь-якого звіра, якого учні розглядали при вивченні тими. На це заподіяння дається 2 хвилини. Після того, як капітани придумають загадки, учні повинні відгадати їхнього й оцінити, вибрати найкращу за гадку.

Загадки, котрі придумали другокласники.

1. Коли за звір такий біжить.

Вуха понад голови.

Кору гризе, хижаків боїться,.

А сам такий спритний. /Зайчик/.

2. На ньому лише голки,.

Якими він не шиє. /Їжачок/.

3. Це веселощ звірок.

Стрибає із ялинки на дубок /Білочка/.

4. Він товстий й любити мед також любити спати. /Ведмідь/.

5. Вона хитра й швидка.

Курей краде повсюди. /Лисиця/.

VI). Змагання «Найкращий малюнок » .

Кожній команді дається заподіяння намалювати звіра /ведмідь, зайчику, лисиця/. Учні кожної команди виходять по черзі й малюють якусь частину тіла звіра. Яка із команд намалює швидше й краще.

VII). Вікторина «Поміркуй » .

1. Який сніг швидше розтає чистий чи брудний? /Брудний, бо він темний. Темні кольори вбирають понад сонячних променів/.

2. Чому весною не б «ють хутрових звірів? /Весною хутряні звірі линяють, гублять свою теплу й чисту шерсть. Це не дає велику цінність хутру. Крім цого весною у звірів малята/.

3. Колі заєць — біляк буває более усього помітний? /Колі він ліняє в сірий колір раніше, ніж розтане сніг, чи коли сніг розтане ще перед тім, як біляк поміняє свою шубку/.

4. Сліпими чи видючими народжуються зайченята? /Видючими/. Наприкінці гри — вікторини Весняне диво! Проводяться підсумки.

Учасники команд отримують оцінки.

Учням дуже подобаються вікторини, ігри. Це зацікавлює їхні, дає змогу поширити й закріпити знання. Тому при вивченні тими «Звірі «я пропоную використовувати різноманітні форми роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів котрі зацікавлять дітей й даватимуть можливість у доступній, цікавій, пізнавальній формі ознайомити учнів із різноманітними звірами, їхні повадками, поглибити знання про звірів, показати пристосування до умів життя в певному середовищі, розвивати в учнів спостережливість, мислення, пам «ять, кмітливість.

VI. 3 КЛАС.

Кожний розділ програми із природознавства в третьому класі має специфіку.

Так, при вивченні розділу «ПОРИ року », діти за урок мають пригадати, наприклад, все, що знають про зиму: зміни в живій та неживій природі. Питанню «Звірі «приділяється за урок небагато години й вся опора робиться на матеріал у підручнику, бо матеріалу багато, а години — мало.

Ос-кільки діти уже мислять более абстрактно, у яких розвинене логічне мислення, пам «ять, та в роботі слід звертатися до їхніх знань, вчити користуватися послугами бібліотек у тому, щоб під час уроків учні могли розповісти про того чи іншого звіра.

Також слід звертати увагу школярів на різноманітність тваринного світу при вивченні тими «Природа рідного краю»:

" Мішані ліси «-:зубри, бобри, козулі, борсуки, лосі, дикі кабани.

" Лісостеп й степ «- сайгаки, ховрахи, миші, хом «яки, лисиці, вовки.

" Південний берег Кріму «- олені, косулі, дикі кабани, білки, кажани, лисиці, зайці.

" Горі /Кримські/ «- благородні та плямисті олені, гірські барани, кам «яні куниці, козулі, дикі свині, білки, кутори, бурозубки…

Велика увага приділяється темі «Охорона тварин » .

VII. ЗВЯ’ЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.

Початкова ланка, покликана забезпечити подалі становлення дитини, цілеспрямований вияв й розвиток здібностей, формування уміння й бажання вчитись; створити умови для її самовираження в різних видах діяльності, морально — етичного й естетичного розвитку, оволодіння основами здорового способу життя, підготовки до самоуправління в навчально — виховному процесі.

Шкільне ж природознавстві покликане озброїти молодших школярів елементарними знаннями про природу як єдине ціле, закласти фундамент для наступного вивчення біологічних, географічних наук у середніх класах школи.

Отже, уже в початкових класах повинне матір місце нагромадження в молодших школярів певних знань Про предмети й явища природи, причому знань не розрізнених, а про «єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв «язку всіх явищ природи. І щоб досягти розвитку цого заподіяння неабияку роль відіграє взаємозв «язок природознавства із іншими предметами.

Знання другокласників про природу та її явища поповнюються й при вивченні текстів «Читанки », про «єднаних у тими «Осінь щедра, осінь золота… », «Зима — білосніжка », «А уже весна, а уже червона», «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом » .

По різному слід організовувати роботу дітей над статтями науковопізнавального характеру та художніми творами, в які змальовано картини природи. Якщо науково-популярні з статтею в основному є джерело знань, то художні твори розвивають у дітей естетичні сприймання природи, мову, образне мислення. Роботу над статтями, що мають переважно виховне значення, слід спрямовувати на виховання у дітей високих моральних якостей.

Уроки образотворчого мистецтва та музики покликані розвивати у дитини естетичне сприйняття природи, викликати різний емоційний стан від спілкування із нею. На уроках образотворчого мистецтва учні знайомляться з полотнами видатних майстрів живопису, передавати у малюнках, аплікаціях, при роботі із пластиліном красу і виразність форм, забарвлення, рухів про «єктів природи.

Додаток № 2.

1. З УРОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.

Починаючи ще із букварного періоду школярі чують поняття «звірі «і ті, що слід віднести до нього в видах роботи:

1/. Гра «Закінчи слово «- вчитель голосно читає вірш, не вичитуючи в окремих словах останній звук. Його повинні хором, чи за викликом, назвати діти.

Біґ у лісі.

Сірий зайчи…/к/.

Сірий зайчи…

Побігайчи…

2/. Використовуючи веселощ алфавіт.

Вісь гляньте: із оленятком олень у зоопарку нашім є.

Окрайчик хліба тато Олин з-за огорожі їм дає.

Н.3абіла.

Ведмеді вулика знайшли,.

Вовки под деревом лягли.

О.Олесь.

Вовк ведмедя розбудив:

Вже весна, гуляти йди!

Виліз велетень із барлогу ;

Вовк втікає в ліс від нього.

О.Кононенко.

Лось й лосенятко із ним,.

Ліс для лосів — ридний дім.

Літо в ліс гукнуло осінь,.

Ліст летить на спини лосів.

О.Кононенко.

3/. При вивченні графіки букви.

Два горба у верблюда,.

Дві міські у степу.

як погляну, то всюди.

Літеру «їм «я знайду.

Л.Андрієнко.

| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |.

4/. Навчаючи правильно, чітко вимовляти букви, закінчення слід використовуюти скоромовки, чистомовки, вірші, потішки:

Написавши записку Лис.

Щоб прийшов.

Когутик в ліс.

Бо ведмедик довго спить.

І немає кому збудить.

Л.Куліш-Зіньків.

Білка бігала багато.

Бо шукала в лісі брата.

Брат на дереві сидів.

І смачні горішки їв.

Поки знайде білка брата,.

Будемо усі букви знати!

Г. Чубяч.

Слухаючи такі художні твори учні вчаться не лише читати, писати, а дізнаються про характерні ознаки того чи іншого звіра, про спосіб його життя.

У читанці ж відповідно до програми вміщено оповідання, казки, загадки, прислів «я, приказки про пори року: зиму, весну, осінь, літо. Ряд текстів містить науково-пізнавальний матеріал про особливості сезонної поведінки тварин й стан рослин (Статті О. Копиленко, О. Буценя, О. Вишні і ін.).

Запитання й заподіяння до текстів спрямовані в основному на формування деяких природничих уявлень на сприймання й розуміння учнями художніх творів, і образів, мови. Інші запитання, заподіяння спрямовують увагу дітей на спостереження певних явищ у природі, виконання практичних завдань /наприклад, як ві допомагаєте тваринам взимку? Розкажіть, що роблять лісники для звірів взимку, навесні, тощо./.

Ф р, а р м е зв т у р про до у.

Т м а: Фазани. Остап Вишня. Турбота людей про лісових мешканців.

М е т а: Виховувати у дітей любов до природи, вчити допомагати лісовим мешканцям у важкий час.

І. Вступна бесіда із використанням запитань:

Яких звірів, що живуть у лісі, ві знаєте ?

Які із них засинають взимку ?

Які запасають взимку годуй ?

Яких ще звірів можна, побачити взимку в лісі ?

як смердоті зимують ?

Чим живляться ?

Щоб полегшити учням відповіді на ці запитання, можна на дошці написати назви тварин, про котрі йшлося на попередніх уроках читання: борсук, вовк, ведмідь, заєць, їжак, лисиця.

Учні мають прочитати спочатку назви тварин, котрі засинають взимку, потім тварин, яких, можна бачити в лісі взимку; назвати таких тварин, котрі готують до зими /роблять запаси корму, влаштовують свої гнізда, нори/; котрі змінюють колір, хутра взимку /білка, заєць, лисиця/. Можна дати навідні запитання: хто взимку живитися переважно корою дерев? Яких тварин називаємо хижими? Чому? Чи усі зайці стають узимку білими? /Не усі: біліють лише зайці - біляки, зайцірусаками залишаються сірими/.

II. Перегляд діафільму «Звірі взимку » .

На уроках мови теж використовуються слова, тексти, вірші із даного природничого питання.

1/. Словниковий диктант / написання т/: Заєць, бобер, білка.

2/. Виписати в окремі колонки слова із одним, двома складами:

Ворон, нора, лисиць, тигр, білка, зубр, їжак.

3/. Диктант-гра /закінчи слово одним з складів, що в дужках/.

Бі/зон, сірий/, їж/те, ак/, вед/мідь, учий/, л/ис, исток/.

4/. Диктанти для перевірки знань.

У зайців вивелися малята. Вони ж одразу можуть рухатися й добро бачити. Зайчата п «ють молоко. Воно у зайчих смачне і поживне. Надалі малят годує не лиш матір, а і будь-яка зайчиха. Вже за тиждень у зайчати виростають зуби й смердоті стають зовсім самостійними. /За.

А.Давидовим/.

5/. Творчі диктанти. Вставити в речення пропущені підмети чи присудки.

1. Вже весна… в літо.

2. По стежині через ліс мокру моркву … ніс.

3. На гіллячках на тоненьких поки день ще не згаснув, сироїжки та опеньки.

… сушити про запас.

4. Тато — тигр, тигриця мама.

Тихо ходять чагарями.

Тигреня ричати вчиться -.

… всякий звір боїться.

6/. Велика роль приділяється текстам, описам, переказам про звірів /Додаток№ 3/.

Фрагмент уроку:

Тема: Урок розвитку мовлення. Навчальний переказ.

Мета: вчити дітей передавати послідовно зміст зв «язного тексту, повторити закінчення іменників при зміні його числа; розвивати увагу, вміння аналізувати, узагальнювати мовні явища; виховувати турботу до тварин взимку, вміння допомагати їм.

І. Вступна бесіда.

Зимовий ранок.

Під голубими небесами.

Скрізь чарівними килимами на яснім сонці сніг лежить, прозорий ліс лише чорніє, крізь іній глиця зеленіє, й річка кригою блищить.

— Про якої пору року розказав О. Пушкін? Не даремно я розпочала урок із вірша, про зиму.

Опишіть, якою автор уявляє її собі, якими зобразив словами ?

Чи завжди зима така прекрасна? Можливо вон може принести шкоду.

? Яку ?

— А як переживають цю пору року звірі в лісі ?

— Сьогодні ми напишемо переказ, в якому розповідається про ті, як учні можуть допомагати звірам взимку.

II. Слухання тексту переказу.

Дбайливі господарі.

Ясний морозний біля лісі. Чистий сніг виблискує на сонці Стояти засніжені дерева й кущі. Земля теж вкрита пухнастою сніговою ковдрою. На снігу багато слідів звірів й птахів.

Несолодко живеться лісовим мешканцям узимку. Їх не забувають учні третього класу. Діти часто приносять до годівниці корм.

Смачний сніданок у звірів. Лосі й козулі їдять сіно, а зайці ласують капустою й морквою. Дбайливими господарями ростуть юні друзі лісу.

III. Бесіда за змістом тексту із використанням поданого на дошці плану :

1. Які слова вказують, що події відбуваються взимку ?

2. Чиїх слідів багато на снігу ?

3. як живеться лісовим мешканцям узимку ?

4. Хто піклується про звірів? Яким чином ?

5. Хто — що їсть ?

ІV. Повторне читання вчителем тексту.

V. Словникова робота, орфографічна пропедевтика.

Учитель записує на дошці окремі слова: виблискує, засніжені, несолодке, козулі, ласують. Звертається увага учнів тих, як можна уникнути повторень окремих слів / діти, учні, смердоті, юні друзі лісу, малеча.|.

VІ. Переказ тексту одним-двома учнями із орієнтацією на план.

VІІ. Самостійний запис учнями.

2. З УРОКАМИ МАЛЮВАННЯ, ПРАЦІ, МУЗИКИ.

Програми із образотворчого мистецтва побудовані на основі тісного внутрішнього взаємозв «язку із іншими предметами, зокрема природознавством. Заняття образотворчим мистецтвом пробуджують естетичні почуття до навколишньої дійсності й творів мистецтва, активізують їхні допитливість, вміння реально зображувати оточуючу дійсність.

Учні вчаться виявляти особливості зображуваного /наприклад, звіра/, виявляти притаманні їм форми, будову, співвіднесеність частин, характерні деталі, спосіб життя.

Вже в 1-му класі, спостерігаючи керамічні іграшки, фотографії, слайди, діти вчаться олівцем зображати найпростіших звірів. Проводяться уроки на тими :

" Казкові тварини «,» Хто в лісі живе «, «Лісові звірятка готують до зими».

У 2-го класі виконують ілюстрації до різних казок про звірів Див. додаток № 6 /. «Заєць та їжак «» 1 Франко, «Лисичка-сестричка «українська народна.

Також значна робота проводитися під час уроків ліплення в 2−3 класах. Діти вчаться виготовляти рельєф «Півника », «Зайчика ». «їжачка » , — виконувати фігурні композиції.

" Слон й слоненятко ", «Ведмідь й ведмежатко «і ін.

Наприклад, при ліпленні лисички в ролі натури слів взяти іграшку, котра зображає лисичку, Яка біжить й перш на із «ясувати із які частин складається лисичка й якої смердоті форми. / У лисиці маленька округла голівка, загострена до носика, гострі вушка, подовжений тулуб й приблизно такої ж довжини хвіст, лапи короткі і тонкі. Тут слід використати методичну розробку ліплення лисички.

На уроках малювання та роботи використовується ще такий вид роботи, як аплікація. Головними героями якої є звірятка.

Дуже цікавою є аплікація різних звірят, якої виконати можна із геометричних фігур. Дуже красивими получаються в аплікації декоративні форми звірів /Див. Дод. № 10−11/. Виконання таких поробок дозволяє дітям фантазувати, створювати дивовижний забарвлення героїв, придумувати різні сюжети.

Складання мозаїки дозволяє розвивати увагу, спостережливість. Тут із різних геометричних фігур дітлахи складають фігури різних тварин й доцільно перед школярами поставити ігрову ситуацію: хто самостійно збере понад силуетів? /Див. дод. № 12/.

Надзвичайно цікаві роботи виготовляють із природних матеріалів, шишок, листя ,із гілочок. / Дод. № 13 /. Програмою передбачене також виготовлення м «які іграшок «Зайчику », «Каченя », і новорічних масок з зображенням звіряток.

Т м у «Звірі «можна заговорили українською у «язати і із уроками музики, де діти вчаться визначати по звучанню про кого йде мова в музичному творі на основі істотних ознак того чи іншого звіра.

Так, уже в 1-му класі створення ігрової ситуації через уявну прогулянку до гаю вчителю підвести дітей до образів пташинки й загадками, «Білка », «Дятел », «Їжачок », персонажів пісень, слухають музичний твір Д. Кабалевського «Їжачок «вчаться аналізувати прослухане / чи співпадає музика із реальним про разом/.

У 2-го класі вивчають російську народну пісню «Як уже йшла лисиця ». У хорі «Семеро козенят «із опери М. Коваля, «Вовк й семеро козенят «музика виражає веселощ настрій козенят й разом із тім зображує їхнього веселі стрибки, тупотіння. Потім порівнюється все із темою «Вовка», на основі цого твору віти визначають один із китів музикиоперу. Знайомляться із веселим твором М. Лисенка «Пісня Лисички », «Пісня Козі «із опери «Коза-Дереза », де діти визначають характер самої лисиці - хитра, небезпечна тварина. У п «єсі Д. Кабалевського ««Зайчику дратує ведмежатко» відбувається співставлення високих й низьких звуків, повільного й швидкого темпу допоможе учням пізнати у музиці зайчика й ведмежатко / назва твору до слухання не оголошується/: зайчику удвічі швидше й у високому регістрі повторює музику ведмежатка, наче дратує його. Вивчають твір, який протягом багатьох років у всьому світі користується великою популярністю серед дорослих й малих — «Петя й Вовк ». У центрі уроку — тембр у музиці.

Зі зміною тембру змінюється й характер музики. Учнів знайомлять із інструментами, котрі відображають тему Петі, Пташки, Качки… Наприклад, вовк грають три валтрони разом й діти із «ясовують чому саме ці інструменти взято для вовк., а чи не для скажімо, пташинки. «Чому ведмідь взимку спіти «- так називається пісня, котра вивчається у 3-го класі. «Сама назва дає проблемне запитання, відповідь на яку учні уже знають та ще раз підтверджують її засобами музичної виразності. перший куплет виконується спокійно / в лісі взимку спокій/, другий прискорено із хвилюванням, голосніше /ведмідь наступивши лисиці на хвіст й вон здійняла крик все ліс, збудивши звірів/, третій — знову спокійно, повільно /ведмідь зрозумів, що взимку треба йому спати, а чи не гуляти. Заліз у барліг й знову в лісі наступивши спокій/. Робиться висновок, що всі у природі взаємопов «язане між собою.

2. З УРОКАМИ МАТЕМАТИКИ.

Вивчення початкового курсу математики винне озброїти учнів знаннями й міцними навичками в межах програмних вимог, сприяти розв «язанню виховних завдань Сучасної школи. І щоб цого досягти слід використовувати в роботі різноманітні види роботи, зокрема приділяється увага вправам природничого змісту, наприклад:

1. Вже вивчаючи додавання й віднімання удесятеро, використовується лічильний матеріал з зображенням звірів /Додаток № 7/.

2. Розв «язування простих завдань на додавання й віднімання проводитися з малюнковим записом змісту задачі, наприклад :

1. На галявину до ведмедя прийшли гості: вовк, заєць, їжак й лисиця. Скільки звірів стало на галявині? Скільки гостей ?

2. Розглянь малюнок зліва. Скільки шишок на сосні. Розглянь малюнок справа. Коли відбулося Склади й розв «яжи завдання про шишки.

/Додаток № 8.

3. Використовуючи сюжет казки «Вовк та семеро козенят», можна легко пояснити хід розв «язку рівняння.

У кози було б семеро козенят. Одного разу пішла вон по траву, а цей годину прибіг Вовк. Злякалися козенята, але й не розгубилися. Двоє утекли, а решта сховалися в хатинці. Захотів Вовк дізнатися, стільки козенят у хатинці й почав думати : — Двоє козенят втекло, а хатинці. Скільки в хатинці - невідомо. Позначу їхні через x. Усього в Козі 7 козенят. Отже, 2+х = 7. А як далі? Розв «язувати рівнянь Вовк не вмів. Допоможіть йому. /Дод. № 9/.

4.Велику користь приносять математичні лічилки, котрі розвивають не лише вміння рахувати, а і уяву, логічне мислення :

1/. Посадивши ведмідь в лісочку Шість берізок, три дубочки. Рахувати сам він не вмів І зозулю попросивши. Почала вон літати, Почала вон кувати, Та не може полічить, Ану ж, ві допоможіть. 2/. По порозі біг їжак,.

Ніс сім яблук обов’язок. Овні впало, покотилось. Скільки яблук залишилось ?

3/. Мама — зайчиха зайченятам малим Дала в торбинки по дві морквинки. Скільки було б всіх морквинок, Якщо було б п «ять торбинок? 5. Надзвичайно цікавими в задачі природничо-еколочічного змісту. Вони не лише змушують знайти відповідь на поставлене запитання, а і носять інформативний характер :

І/. У вовк 43 зуби, у ведмедя — стільки ж, а їжака — на 6 менше, ніж у лисиці. Скільки зубів у їжака, якщо у лисиці - скільки ж їхні, як у ведмедя ?

2/. Вік слона 160 років, хатня миша живе у 10 раз менше, бурий ведмідь живе 50 років, а олень у два рази менше, ніж ведмідь. Визначити найбільшу тривалість життя шкірного звіра.

З/. Польова миша запасає взимку до 6 кг зерна. За одного разу вона приносити 10 р. зерна. Скільки кілометрів винна подолати польова миша, якщо відстань вів ЇЇ нірки до поля два кілометри.

Отже, ми бачимо, що усі предмети взаємопов «язані між собою. Використовуючи зміст тими одного предмета, ми пояснюємо новий матеріал іншого. Не даремно стверджують, що природознавствонаука всіх наук.

VIII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Голос природи.

Умитий свіжою росою березовий гай, сніжні шпилі гір, окутані прозорим захопленим повітрям, розкинувшийся луг із чистою й розкішною рослинністю, таємниче голуба озеро, застивше в дзвінкій тиші, зелена галявина із яскравими квітами, довірливо розпустивши свої пелюстки назустріч ранковим сонячним променям…

Кому не знайомі ці чудові картини? Так, щедро дарована природою наша Земля. Вона — наш вірна друг, безцінне багатство. Природа вимагає від людини любові й поваги, турботи й бережливого ставлення. 1 позначка вчителя на уроці природознавства: навчити дітей любити, поважати природу, пізнати її чудовий світло. Вчитель винен дуже багато працювати над розвитком в учнів уваги й спостережливості. Природа своєю різноманітністю, яскравістю фарб приваблює увагу дітей й позитивно впливає на їхній розвиток.

Для досягнення певної мети на уроці природознавства вчитель винен використовувати різноманітні форми роботи, котрі будуть носити пізнавальний, творчий, навчальний, доступний характер.

У іншому класі під час уроків природознавства різні форми роботи сприяють розширенню кругозору дітей; розвивають спостережливість й мислення.

У своїй роботі я розкрила форми роботи для підвищення навчальної діяльності учнів при вивченні тим «Звірі взимку », «Звірі восени », «Звірі навесні «. Чому саме понад уваги я надала саме цій темі ?

Вперш на хочу визначити, що тварина, як й людина, як й рослинність — це частина живої природи. Тому діти обов «язково повинні знаті світло звірів. Алі ті, що дається у підручнику, не задовольняє пізнавальні потреби дитини. У підручнику матеріал сухий., а говорити треба цілий урок, не лише говорити, а давати знання учням, розкривати їх ще невідомий світ.

Вчитель винен так побудувати урок, використати такі форми роботи, щоб учень узявши із уроку щось нове, корисне, пізнавальне, цікаве.

На уроках природознавства я використовувала багато форм роботи, представлених в курсовій роботі.

Учням дуже подобались уроки природознавства, бо під час уроків смердоті входили в особливий світло — світло, в якому все цікаво. Урок давав їм не лише певні знання, а і розвивав у дітей багато корисних якостей.

Корисний урок винен бути новою сходинкою в новий світ.

IX. ДОДАТКИ.

У цьому розділі представлені: наочний матеріал до тими «Звірі «й додатковий матеріал, який зацікавить дітей.

Звіринний календар.

Літочислення звірі, звичайно, не ведуть. Алі ритм їхні життя відповідає порам року. Якщо розглянути усі клопоти з місяцям, то виходить вісь що.

Січень. Сніг, мороз. Борсук, їжак, летючі миші, вовчки, мишівки сплять. Рідко вилазять з сховищ бобер, видра, норка. Ласка полює под снігом, на поверхню виходить мало. Відкритий й активний спосіб життя ведуть вовк, рись, куниця, горностай, усі копитні. Лисиця метикує з полів. Сутужне із кормом, звірі тримаються там, де його понад, а снігу менше. Спаровуються вовка й бобри, закінчують спаровування дикі свині. Приплід у ведмедиць.

Лютий. Гін й спаровування у низці звірів /лисиця, заєць русак, видра, рись, білка й ін./. У одних видів оленів роги спадають, у інших починають відростати. Перші ознаки линяння у хутрових звірів. Поодинокі факти виплоду зайченят.

У кінці місяця із нори вилазить борсук поглянути на погоду, вирішити — зустрічати весну чи ще трохи подрімати. Кормів для звірів обмаль. Деякі звірі /вовк, лисиця, тхір, ласка, заєць/ шукають корм поблизу житла людини.

Березень. Линяння у хутрових звірів. Спаровування в тхорів, видр, норок, єнотовидних собак.

Самиці, котрі встигли завагітніти, посилено готують лігва і нори для майбутнього потомства. Нащадок в зайчих. Перші вовченята. Приплід у диких свиней. У білок із «є білченята. Остаточно прокидаються борсуки й усі інші любителі зимового сну.

Квітень. Весняне линяння. У багатьох звірів збільшується сім «я.

Травень. Народжують малят куниці, видри, лісові кішки, рисі, лосиці, єнотовидні собаки, пестощів, козулі, олені, лосі, бобри Інший приплід у зайців. Линяють олені, закінчується линяння в диких свиней, зайців. Лисенята виходять із нір деякі пробують полювати на різноманітну дрібноту. Спаровуються ведмеді й борсуки.

Червень. Продовжують спаровуватися борсуки. Триває період родів у оленячих й гризунів. Народжують малят їжаки, летючі миші норки, тхори, деякі інші хижаки. Копитні посилено відвідують солонці, в територіальному розміщенні цих звірів. Помітну роль починають відігравати водойми. Лисиці ходять полювати усім виводком.

Липень. Більшість звірів закінчує вигодовувати малят. Одні звірята добувають поживу і живуть самостійно, інші полюють разом із батьками. Завершується період народжень у їжаків й пестощів. Приплід у летючих мишей, вовчків, білок /другий/, зайців-русаків /третій/. Початок спаровування в куниць, зозуль, зубрів й вовків Скрутно копитним: заїдають комарі, мошва, мухи, ґедзі. Дикі свині починають навідуватись на поля.

Серпень. Приплід у вовчків. Продовжується спаровування звірів, у які літньо-осінній гін /зубри, козулі, куниці/. У більшості видів остаточно самостійною стає молодь. Лисиці залишають нори й ведуть бродяче життя. Свині, олені, лосі виходять пастися на поля. Починають відлітати перелітні летючі миші.

Вересень. Період розмноження в більшості звірів закінчується, молодь стає повністю самостійною. Вовки полюють всією сім «єю /зграєю/. Четвертий приплід у зайців-русаків. Готує нору для зими борсук. Починають линяти хутрові звірі - міняють літнє хутро на более густе й теплі зимове, тварини відгодовуються, нагромаджують для зими жирові запаси.

Жовтень. Продовжується осіннє линяння звірів. Залягають в сплячку їжаки. Закінчується літньо-осіннє спаровування. Звірі добро харчуються, продовжують нагромаджувати жир, збирають запаси взимку. Спостерігаються інтенсивні осінні перекочівлі хутрових звірів. Залишають постійне місце проживання й блукають лісами вовка. Пасуться з полів козулі.

Листопад. Звірі перелиняли — теплі зимове хутро захистить від найміцніших морозів. Ведмеді, борсуки залягають в зимовищ сон. Початок спаровування диких свиней.

Грудень. Сувора час. Глибокий сніг, мороз, хуртовини. Нестача кормів. Спаровування тварин, у які гін взимку.

ДОДАТОК № 2.

ПРО «ЄДНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ.

МОВНЕ МИСТЕЦТВО.

Обговорення того, що ві уже знаєте і хочете дізнатися про звірів.

Демонстрація книжок про звірів.

Підготовка цікавих розповідей про звірів.

Складання творів, загадок про звірів.

Читання книжок про звірів. Загадки про звірів.

Написання текстів — описів, переказів про звірів.

" М, А Т Є М, А Т І До А.

Рахування удесятеро на основі рахувального матеріалу з зображенням звірів.

Розв «язування лічилок, завдань із природничим змістом.

Пояснення найпростіших рівностей, нерівностей з застосуванням образів звірів.

МУЗИКА Й РУХИ.

Створення звукових ефектів при мімічному зображенні погоди.

Хорові читання на тими звірі. Спів пісень про звірів.

Розігрування ігрових ситуацій про звірів.

Створення рухів звірів под музику.

ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ.

Ілюстрації казок про звірів.

Малювання звірів в різні пори року.

Створення казкових сюжетів про звірів.

Створення стіннівок про звірів.

Аплікації на задану тему «Звірі «.

Створення мозаїчної аплікації із тими «Звірі «.

Виготовлення звірів із природного матеріалу.

Вивчити будови звірів під час уроків ліплення.

П Р І Р Про Д Про З М, А У З Т У О.

Дослідження та спостереження за звірами.

Пошук заподій й взаємозв «язків між звірами.

Розпізнавання звірів в різних .природних зонах.

Визначення способу життя звірів в різні пори року, їхнього пристосування до оточуючого світу.

ДОДАТОК № 3.

1. Зайчику та їжачок.

У одному лісі живий Зайчику. Він завжди стрибав по сніжку й у нього був біла шубка, Також у лісі живий їжачок. Він спавши, а зайчику не було б із кім гратися. Так він й ставши бігати до Їжачка. А їжачок спіти й спіти, а просинатись не хоче. Вісь одного разу я не витримав Зайчику й розбудив їжачка. А тієї й каже: «Чому ти мене розбудив? „“ Бо не знаю із кім гратися » , — відповідає Зайчику. «Ну, гаразд «-погодився Їжачок, так смердоті прогуляли цілу зиму. А коли почалась весна — їжачок заснувши, .бо не доспав взимку. Всі лісові звірі прокинулись й розбудили Їжачка. Всі були веселі, усім хотілось гратись. Так й не спавши Їжачок. Вісь так довелося Їжачку прозимувати зиму, а спати і досі хочеться.

2. Лисиця, Вовк та Заєць.

Одного разу прийшла Лисиця до Зайця і питається його:

— А чого це ти такий білий?

— Щоб мене Вовк не побачив, — відповідає Заєць.

— А чому ти Вовка боїшся? — запитала Лисичка.

— Він страшний, голодна, хоче мене із «їсти. Погостювала Лисиця у Зайця, та і пішла. Тільки вийшла із хати Зайчика, зразу ж побігла до Вовка. Прибігла й каже:

— Вовчику-братику послухай що я тобі скажу, був в Зайчика й розповів він Мені, що дуже тобі боїться. Він тепер вдома, давай його схопимо. Домовилась Лисиця із Вовком. Вісь пішли смердоті вдвох до Зайця. Схопили його.

— Добрий ми обід якщо! — радіє Вовк.

Принесли Зайчика до хати, де живий Вовк. І лише хотіли їсти Зайця, довговухий почав прохати:

— Не їжте мене, я вам нічого поганого не зробив. Зжальтеся наді мною. Я так ще хочу жити.

Лисиці так шкода стало Зайця. Вона почала прохати Вовка відпустити Зайчика. Алі Вовк не погодився. Тоді Лисиця перехитрила Вовка й відпустила Зайця. З того години закінчилась дружба Лисиці із Вовком, але й почалась дружба із Зайчиком.

3. Ведмідь й Заєць.

У лісі є зелена хата,.

Там поснули ведмежата,.

А найбільший — вереда,.

Сивій мамі набрида.

Каже: «Не хочу спати,.

Утечу вночі з хати.

Колі меду не даси,.

Риби, сала, ковбаси.

«Люм-люм треба спати.

Над синком лепоче мати,.

як заснеш — тобі усе.

Сон в корзині принесе".

Живий собі у лісі зайчику. І так хотілось погуляти йому із малим ведмежатком. А ведмежатко все спіти й спіти у барлозі. Алі зайчику понад не міг витримати й прийшов до барлоги, де спала сім «я ведмедів. Стукає й стукає зайчику у двері. Вісь вийшов маленький ведмідь. Він вперше побачив сніг. Зайчику й ведмежатко почали гратись. Алі почувши крики, прокинулась матір — ведмедиха, вона дуже розгнівалась на Зайця, що він розбудив її сина. Ведмедиця забрала ведмежатко у барліг. Зайчику стало так сумно й він повільно гуляв полем. Аж вісь із лісу вийшли вовк й лисиця. Зайчику кинувся тікати. Вовк із лисицею почали наздоганяти його. Зайчику так злякався, що почав кричати «Допоможіть ». Цей крик почув маленький ведмідь й почав будити свою матусю й тата. Потім сімейство ведмедів вийшло на допомогу Зайчику. Ведмідь — тато так провчив лисицю й вовк. А ведмежатко із зайчиком стали друзями. Лисиця й Вовк более ніколи не чіплялись до Зайця.

4. Розваги у зимовому лісі. У одному лісі був сніжна зима! Деякі тварини спали. Спав ведмідь й ссав лапу, спавши борсук, спавши хом «як та їжак. А вісь деяким тваринам зовсім не хотілось спати. Коли ж робити взимку? І вісь одного разу зустрілись Зайчику й Лисиця. Вони любив спати.взимку. Лисичка каже Зайчику:

— Давай будемо мирно жити.

— Давай погодився Зайчик.

І почали смердоті гратись у сніжки. Знайшли місце, де найбільше снігу. Коли смердоті лише не робили! Потім Втомились й пішли відпочити. На наступний день знову друзі почали розважатись. як чудово в зимовому лісі. Розважались й грались до весни. А весною ще веселіше стало. Багато звірів прокинулось від зимової сплячки.

5. Білочку й Зайчик.

Білочку й Зайчику жили, в чарівному лісі. Там фактично все було б незвичайно. У тому лісі не було б зими. Одного разу Заєць й Білочку захотіли знайти зиму. Інші звірі теж хотіли знайти зиму. Алі смердоті було невідомо що це таке й боялися йти. Зайчику й Білочку нічого не боялися. Вони відправились шукати зиму. тім годиною в лісі почалось веселе життя. Звірі раділи, танцювали, бо сподівались, що Заєць й Білочку знайдуть зиму. У лісі знову якщо зима. Білочку й Зайчику знайшли зиму. У лісі почав падати сніг. Велика радість охопила ліс. Всі були вдячні двом сміливим друзям. І тепер у цьому лісі теж є чудова зима!

X. ЛІТЕРАТУРА.

1. Біанкі У. Лісова газета, — Л.: Державне видавництво дит. літератури, 1961. 2. Волкова А. З. Весна, — До.: «Грайлик», 1991. 3. Волкова А. З. Зима, — До.: «Грайлик», 1991. 4. Золотова Є. І. Знайомимо дошкільнят із світом тварин. 5. Кондратенко Л. 0. Весела грамота, — К.:НПЦ «Психодіагностика та диференційоване навчання », 1993. 6. Ковальчук Р. У, Нарочна Л. До. Природознавство 2 — 3 кл. 7. Нарочна Л. До., Ковальчук Р. У., Гончарова До. Д. методика викладання природознавства. 8. НарочнаЛ. До., Онищук У. 0., Уроки природознавства у два й 3 класах. 9. Семеверстова У. І. Ігри у логопедичній роботі із дітьми, — До.: «Радянська школа », 1965. 10. Сокур І. Т. «Звірі нашої країни ». 11. Чабанівська Я. «Календарик Їжачка — Лісовичка ». 12. «Джерельце ». Збірник художніх творів для учнів молодшого шкільного віку, — До.: «Радянська школа », 1969. ІЗ. «Пролісок ». Книжка для читання в дошкільних заставах. 14. Горощенко У. П. Методика викладання природознавства, — М.: «Провлещение », 1984. 15. Ушинський До. Д. Зібрання творів, — М.; 19&8,т.1,с.73;т.3 с. 529. 16. Сухомлинський У. 0. Серце віддаю дітям//Вибрані твори у 5 т.-К.: «Радянська школа », 1997. -т. 3. -с.128. 17. Друзь 3. У. Пізнавальні заподіяння із ознайомлення із навколишнім світом у 1−2 класах, — До.: «Радянська школа », 1990. 18. Бібік М. М., Коваль М. З. Віконечко, — До.: «0світа », 1995. 19. Шарапова Л. З. Навчання в 3/2/класах.Природознавство,-К.: «Освіта », 1995. 20. Журнал «Початкова школа » , — М.: «Просвітництво », № 7−8, 1997 «21. Курдилик З. У. Рідний край ,-Л.:ВНТЛ, 1996. 22. Скрипченко М. Ф. Читанка І,-К.: „Радянська Школа“, 1990. 23. Вашуленко М. З. Навчання вЗ/2/класах.Рідна мова ,-До.: „Освіта “, 1995. 24. Маркотенко Т. З. збірник диктантів із української мови ,-До.: „Освіта “, 1997. 25. Богданович М. У. Математична Веселка,-К.: „Ос віта “, 1995. 26. Програму із музики для 1−4 класів.-К.: „Освіта “, 1992. 27. Програми середньої загальноосвітньої школи, І-З класи,-К.:"Освіта», 1997.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою